| dbo:abstract
|
- La reflexió total és el fenomen físic que es produeix quan un raig de llum incideix amb un angle superior a l'angle crític en una superfície transparent d'índex de refracció alt. Per angles d'incidència majors o iguals a l'angle crític, tota l'energia és reflectida cap al medi incident. (ca)
- الانعكاس التام أو الانعكاس الكلي الداخلي في الفيزياء و الكهرومغناطيسية (بالإنجليزية: Total reflection) هو انعكاس كامل للشعاع الساقط. و لا يحدث الانعكاس التام إلا بتوفر شرطين:
* إذا تعرض الشعاع الساقط إلى اختلاف في معامل الانكسار, و هذا يحدث عند عبوره من وسط إلى وسط آخر.
* إذا غدت زاوية السقوط أكبر من الزاوية الحرجة و أصغر من 90°. و قيمة الزاوية الحرجة ليست ثابتة في كل الأحوال بل تتبدل بتبدل الأوساط التي ينتقل فيها الشعاع الضوئي ( أو أي شعاع كهرومغناطيسي على وجه العموم). علما أنه في كل الأحوال, فإن زاوية الانعكاس تساوي تماما زاوية السقوط. (ar)
- Die Totalreflexion ist eine bei Wellen auftretende physikalische Erscheinung. Für die Totalreflexion von elektromagnetischen Wellen ist das bekannteste Beispiel diejenige der Lichtwellen. Sie tritt bei flachem Auftreffen des Lichtes auf eine Grenzfläche zu einem anderen lichtdurchlässigen Medium mit geringerem Brechungsindex auf, in dem die Ausbreitungsgeschwindigkeit des Lichts größer als im Ausgangsmedium ist (z. B. in Luft größer als in Glas, siehe nebenstehende Abbildung). Bei allmählich flacher werdendem Auftreffen (größer werdendem sogenanntem Einfallswinkel) des Lichtes an der Grenzfläche tritt der Effekt relativ plötzlich auf. Der in diesem Moment wirksame Einfallswinkel wird als Grenzwinkel der Totalreflexion bezeichnet. Das Licht tritt nicht mehr größtenteils in das andere Medium über, sondern wird ab jetzt mehr oder weniger total ins Ausgangsmedium zurückgeworfen (reflektiert). Die folgenden Darstellungen beziehen sich weiter vorwiegend auf das Beispiel der Lichtwellen, obwohl Totalreflexion bei allen Arten von Wellen auftritt. (de)
- Ολική ανάκλαση ή ολική εσωτερική ανάκλαση, ονομάζεται το φαινόμενο κατά το οποίο ένα διαδιδόμενο κύμα ανακλάται κατά 100% προσπίπτοντας σε επιφάνεια που χωρίζει δύο διαφανή οπτικά μέσα. Βασική συνθήκη για να παρατηρηθεί η ολική ανάκλαση είναι να έχουμε διάδοση από ένα μέσο σε ένα άλλο με μικρότερο δείκτη διάθλασης καθώς η , μετρούμενη από μία κάθετη στην επιφάνεια, να είναι μεγαλύτερη από την οριακή γωνία. Το παραπάνω φαινόμενο εκτός από την οπτική περιοχή, παρατηρείται σε όλα τα ηλεκτρομαγνητικά αλλά ακόμη και στα ηχητικά κύματα. (el)
- En elektromagnetismo, plejofte en optiko, tuteca ena reflekto estas fenomeno kiu okazas kiam radio de lumo trafas randon inter mediumoj je angulo pli granda ol certa kun respekto al la normalo al la surfaco. Se la refrakta indico estas pli malgranda trans la rando, do lumo ne povas trapasi kaj la tuta lumo estas reflektita. La krita angulo estas la pli supre de kiu la tuteca ena reflekto okazas. Kiam lumo trapasas randon inter materialoj kun malsamaj refraktaj indeksoj, la luma fasko estas parte refraktata je la randa surfaco, kaj parte reflektata. Tamen, se la angulo de klino estas pli granda (kio estas la radio estas pli proksima al estado paralela al la rando) ol la krita angulo (kiu estas la angulo de klino je kiu lumo estas refraktata tiel ke ĝi vojaĝas laŭ la rando) do la lumo ne trapasas la randon entute kaj anstataŭe estas tutece reflektata reen enen. Ĉi tio povas nur okazi kie lumo vojaĝas el mediumo kun pli granda refrakta indico al tiu kun malgranda refrakta indico. Ekzemple, ĝi estos okazas en traoasado el vitro enen de aero, sed ne en trapasado el aero enen de vitro. (eo)
- En óptica la reflexión interna total es el fenómeno que se produce cuando un rayo de luz atraviesa un medio de índice de refracción n2 menor que el índice de refracción n1 en el que este se encuentra, por lo cual se refracta de tal modo que no es capaz de atravesar la superficie entre ambos medios, reflejándose completamente. Este fenómeno sólo se produce para ángulos de incidencia superiores a un cierto valor límite o crítico, θc. Para ángulos mayores la luz deja de atravesar la superficie y es reflejada internamente de manera total. La reflexión interna total solamente ocurre en rayos que viajan de un medio de alto índice refractivo hacia medios de menor índice de refracción. La reflexión interna total se utiliza en fibra óptica para conducir la luz a través de la fibra sin pérdidas de energía. En una fibra óptica el material interno tiene un índice de refracción más grande que el material que lo rodea. El ángulo de la incidencia de la luz es límite o crítico para la base y su revestimiento y se produce una reflexión interna total que preserva la energía transportada por la fibra. En aparatos de óptica se prefiere utilizar la reflexión total en lugar de espejos metalizados.Como ejemplo de utilización de la reflexión total en aparatos corrientes se encuentra el pentaprisma de las cámaras fotográficas réflex y los prismas de Porro o Schmidt-Pechan de los prismáticos. La reflexión interna total es responsable de los destellos de luz que se observan en un diamante tallado. (es)
- Barne islapen osoa da, non uhinak ingurune batetik besterako (adibidez, uretik airera) elkargunera iristen diren, eta bigarren ingurunera igaro beharrean lehen ingurunera guztiz islatzen dira. Bigarren inguruneak lehenengoak baino handiagoa (errefrakzio indize txikiagoa) duenean eta nahikoa zeihar denean gertatzen da. Adibidez, uraren gainazala azpitik zeiharki begiratuz gero, gainazalean uretan dagoenaren islapen argia ikus dezakegu. Barne islapen osoa, ez da uhin elektromagnetikoetan soilik gertatzen. Beste uhin mota batzuek ere barne islapen osoa jasan dezakete, hala nola, soinuak edo ur uhinek. Uhinak izpi estu bat sortzeko gai badira, islapena uhin bezala deskribatu beharrean, izpi modura deskribatzen da; ezaugarriak izpiaren norabidearekiko independenteak diren inguruneetan, airean, uran edo beira, adibidez, izpiak uhin frontearekiko perpendikularrak dira. Islapena errefrakzio partzial batekin batera gertatzen da gehienetan. Uhinak hedapen abiadura txikiagoko ingurune batetik (islapen indize handiagoa) hedapen handiagoko ingurune batera igarotzean (adb. uretik airera) eraso-angelua baino handiagoa da. Eraso-angelua atalase batera hurbildu ahala, , errefrakzio angelua 90 º-ra hurbiltzen da, ondorioz errefraktatutako izpia elkargunearekiko paralelo bilakatzen da. Hortik aurrera, eraso-angelua angelu kritikoa baino gehiago hazi ahala, errefrakzioa eman ahal izateko baldintzak betetzea ezinezkoa bilakatzen da eta, ondorioz izpia guztiz islatuko da, islapen osoa emanez. Argi ikusgarrirako angelu kritikoa 49º-koa da uretatik airera igarotzerakoan, eta 42º-koa beiratik airera igarotzerakoan. TIR (barne islapen osoa) mekanismoaren xehetasunek fenomeno sotilagoak sortzen dituzte. Islapen osoak, definizioz, ez du indar jario jarraiturik bi hedabideen arteko elkargunean, kanpoko elkarguneak deritzona darama. Uhin iheskorra elkargunean zehar hedatzen da, hedatu ahala esponentzialki txikitzen den anplitudearekin. Islapen osoa, osoa da kanpo ingurunea galera gabekoa (guztiz gardena), jarraia eta amaigabea bada, baina nabarmen gutxiago izan daiteke uhin iheskorra kanpo baliabide galtzaile batek xurgatzen badu edo kanponko elkargunearen kanpo mugak edo elkargune horretan txertatutako objetuek desbideratzen badute. Hedabide garbien arteko islapen partzialean ez bezala, barne islapen osoa fase aldaketa ez-arrunt (ez bakarrik 0 eta 180º) batekin batera dator polarizazio osagai bakoitzerako (eraso-angeluarekiko perpendikularra eta paraleloa), eta aldaerak eraso-angeluarekin aldatzen dira. -k 1823an egindako efektu honen azalpena aldeko ebidentziari gehitu zitzaion. Fresnelen asmakuntzak, Fresnel erromboak, fase aldaketak erabiltzen ditu polarizazioa aldatzeko. Barne islapen osoaren eraginkortasuna zuntz optiokoek ustiatzen dute (telekomunikazio kableetan eta irudiz eratutako fibroskopioetan erabiltzen dira), eta prisma islatzaileek, hala nola, sabai prismek monokuloentzat eta prismatikoentzat. (eu)
- En optique géométrique, le phénomène de réflexion totale survient lorsqu'un rayon lumineux arrive sur la surface de séparation de deux milieux d'indices optiques différents avec un angle d'incidence supérieur à une valeur critique : il n'y a alors plus de rayon réfracté transmis et seul subsiste un rayon réfléchi. Ce phénomène n'intervient que lorsque le rayon lumineux incident se trouve dans un milieu d'indice de réfraction plus grand que l'éventuel rayon réfracté : réfraction de type verre/air par exemple. Ce phénomène est à la base des communications par fibre optique. Sur le schéma ci-contre, l'angle θ1 est plus petit que l'angle limite et le rayon rouge est à la fois réfléchi et réfracté. Pour le rayon bleu incident selon l'angle θ2 supérieur à l'angle critique, il y a réflexion totale.La mesure de l'angle limite permet ainsi de connaître le rapport des indices de réfraction des deux matériaux, et si l'un est connu de mesurer l'autre. Ce principe est utilisé dans les réfractomètres. (fr)
- Total internal reflection (TIR) is the optical phenomenon in which waves arriving at the interface (boundary) from one medium to another (e.g., from water to air) are not refracted into the second ("external") medium, but completely reflected back into the first ("internal") medium. It occurs when the second medium has a higher wave speed (i.e., lower refractive index) than the first, and the waves are incident at a sufficiently oblique angle on the interface. For example, the water-to-air surface in a typical fish tank, when viewed obliquely from below, reflects the underwater scene like a mirror with no loss of brightness (Fig. 1). TIR occurs not only with electromagnetic waves such as light and microwaves, but also with other types of waves, including sound and water waves. If the waves are capable of forming a narrow beam (Fig. 2), the reflection tends to be described in terms of "rays" rather than waves; in a medium whose properties are independent of direction, such as air, water or glass, the "rays" are perpendicular to the associated wavefronts. Refraction is generally accompanied by partial reflection. When waves are refracted from a medium of lower propagation speed (higher refractive index) to a medium of higher speed—e.g., from water to air—the angle of refraction (between the outgoing ray and the surface normal) is greater than the angle of incidence (between the incoming ray and the normal). As the angle of incidence approaches a certain threshold, called the , the angle of refraction approaches 90°, at which the refracted ray becomes parallel to the boundary surface. As the angle of incidence increases beyond the critical angle, the conditions of refraction can no longer be satisfied, so there is no refracted ray, and the partial reflection becomes total. For visible light, the critical angle is about 49° for incidence from water to air, and about 42° for incidence from common glass to air. Details of the mechanism of TIR give rise to more subtle phenomena. While total reflection, by definition, involves no continuing flow of power across the interface between the two media, the external medium carries a so-called evanescent wave, which travels along the interface with an amplitude that falls off exponentially with distance from the interface. The "total" reflection is indeed total if the external medium is lossless (perfectly transparent), continuous, and of infinite extent, but can be conspicuously less than total if the evanescent wave is absorbed by a lossy external medium ("attenuated total reflectance"), or diverted by the outer boundary of the external medium or by objects embedded in that medium ("frustrated" TIR). Unlike partial reflection between transparent media, total internal reflection is accompanied by a non-trivial phase shift (not just zero or 180°) for each component of polarization (perpendicular or parallel to the plane of incidence), and the shifts vary with the angle of incidence. The explanation of this effect by Augustin-Jean Fresnel, in 1823, added to the evidence in favor of the wave theory of light. The phase shifts are utilized by Fresnel's invention, the Fresnel rhomb, to modify polarization. The efficiency of the total internal reflection is exploited by optical fibers (used in telecommunications cables and in image-forming fiberscopes), and by reflective prisms, such as image-erecting Porro/roof prisms for monoculars and binoculars. (en)
- 全反射（ぜんはんしゃ、英語: total reflection）は、物理学（光学）でいう反射の一例である。屈折率が大きい媒質から小さい媒質に光が入るときに、入射光が境界面を透過せず、すべて反射する現象を指す。 ただし、エバネッセント光は低屈折率の媒質に浸透するが、1波長程度の距離で指数関数的に減少するため肉眼では確認できない。 入射角がある一定の角度以上の場合、境界面を透過することができず、全反射がおこる。この角度のことを臨界角という。 (ja)
- 전반사(全反射, total reflection)는 빛이 특정면에서 100% 반사되는 것을 가리킨다. 예를 들어 유리에 부딪히는 빛의 입사각이 임계각보다 클 경우 빛은 그 유리를 투과하지 못하고 100% 반사된다. 이러한 현상을 전반사라 한다. 전반사를 응용한 것으로 광케이블, 사진기의 펜타프리즘 등이 있다. 전반사는 표면의 법선에 대한 파동의 입사각이 특정한 임계각(critical angle)보다 클 때 발생하는 현상이다. 굴절률(refractive index)이 경계면에서 낮아질 때, 입사각(incident angle)이 임계각보다 클 경우에 파동은 매질을 통과하지 못하고 모두 반사된다. 임계각은 이러한 전반사가 일어나는 입사각의 최소값이다. 이는 일반적으로 광학적 현상으로 빛과 관련되어 있으나, 전자기파(electromagnetic waves) 혹은 음파와 같은 여러 가지 파동과도 연관되어 있다. 파동이 다른 굴절률을 가진 다른 매질의 경계에 도달하면 파동은 일반적으로 부분적으로 표면에서 굴절되기도 하고 반사되기도 한다. 하지만 만약 입사각이 임계각보다 클 경우에 (예를 들면 매질의 경계에 거의 평행하게 입사할 경우에) 빛은 경계를 넘어가지 못하고 완전히 안쪽으로 굴절되어 버린다. 이는 높은 굴절률을 가진 매질에서 낮은 굴절률을 가진 매질로 진행할 때만 발생한다. 예를 들면 빛이 유리에서 공기로 향할 때는 발생하지만, 공기에서 유리로 향할 때는 발생하지 않는다. (ko)
- La riflessione è il fenomeno, governato dalla legge della riflessione, per cui un'onda che colpisce una superficie di separazione tra due mezzi in parte prosegue il suo percorso deviandolo al di là della superficie, mentre in parte torna nella direzione da cui proveniva. In particolare, secondo la nota legge, detto l'angolo di incidenza del raggio luminoso e detto l'angolo formato dal raggio riflesso con la normale alla superficie, si ha che . Se invece si chiama l'angolo formato dal raggio rifratto con la normale alla superficie, secondo la legge di Snell si ha che , detti e gli indici di rifrazione dei mezzi. Si ha una riflessione interna totale quando l'angolo raggiunge l'ampiezza di , cioè quando non esiste più onda rifratta. Questo fenomeno può avvenire nel passaggio da un mezzo più denso a uno meno denso (ovvero, n1 > n2) e l'angolo tale per cui non esiste onda rifratta è detto angolo critico: Quando θi > θcrit, non appare alcun raggio rifratto: la luce incidente subisce una riflessione interna totale ad opera dell'interfaccia. Si genera un'onda di superficie, o onda evanescente (leaky wave), che decade esponenzialmente all'interno del mezzo con indice di rifrazione n2. La formula precedente è stata ottenuta ponendo nella legge di Snell perché . Riflessione interna totale (it)
- Totale interne reflectie (TIR) is een optisch verschijnsel dat optreedt als licht onder een bepaalde hoek invalt op een scheidingsvlak met een optisch minder dicht materiaal (kleinere brekingsindex). Vanaf een bepaalde hoekgrootte, de kritische hoek, wordt het licht niet meer gebroken, maar volledig inwendig weerkaatst. De kritische hoek wordt bepaald door de Wet van Snellius. TIR wordt onder andere gebruikt in glasvezeloptiek, in retro-reflecterende prisma's, en in prisma's zoals men die bijvoorbeeld in een prismakijker aantreft. In de natuur kan men een soortgelijk effect (maar met een langzaam variërende optische dichtheid in plaats van een grensvlak) aantreffen bij luchtspiegelingen. (nl)
- Całkowite wewnętrzne odbicie – zjawisko fizyczne zachodzące dla fal (najbardziej znane dla światła) i występujące na granicy ośrodków o różnych współczynnikach załamania. Polega ono na tym, że światło padające na granicę od strony ośrodka o wyższym współczynniku załamania pod kątem większym niż kąt graniczny, nie przechodzi do drugiego ośrodka, lecz ulega całkowitemu odbiciu. Zjawisko odkryli około 1840 roku niezależnie od siebie Jacques Babinet i . Światło padające na granicę ośrodków i pod kątem mniejszym od granicznego zostaje częściowo odbite, a częściowo przechodzi do drugiego ośrodka (jest załamane). Jeżeli to współczynnik załamania ośrodka a współczynnik załamania ośrodka i wtedy kąt padania jest mniejszy niż kąt załamania Przy pewnym kącie padania zwanym kątem granicznym, kąt załamania jest równy 90º. Dla kątów padania większych niż (zakreskowany zakres kątów na ilustracji) światło przestaje przechodzić przez granicę ośrodków i ulega całkowitemu odbiciu wewnętrznemu. Na mocy prawa załamania: jeśli to dlatego wartość kąta granicznego, : Zjawisko to jest wykorzystywane w pryzmatach oraz światłowodach. Jest także przyczyną powstawania refleksów w oszlifowanym diamencie (brylancie). (pl)
- Totalreflektion eller totalreflexion är ett fenomen, då ljusstrålar reflekteras i en gränsyta mellan två medier med olika optisk täthet. Om ljuset kommer från det optiskt tätare materialet, finns vid tillräckligt stor infallsvinkel inget utrymme för en bruten stråle i det optiskt tunnare mediet, och allt ljus reflekteras tillbaka in i det optiskt tätare mediet. Dessa kriterier måste uppfyllas för att totalreflexion skall inträffa:1) ljusstrålen går från ett optiskt tätare till ett optiskt tunnare ämne 2) infallsvinkeln är större än gränsvinkeln för totalreflexion. Gränsvinkeln ges av Snells lag: För gränsytan mellan luft och vatten betyder det att gränsvinkeln är arcsin(0,75) = 49°. För glas och luft är gränsvinkeln 42°. Detta fenomen har sin betydelse bland annat vid ledning av optiska signaler i fiberoptik. (sv)
- Uma situação em que o feixe de luz refratado será quase paralelo à superfície. Aumentando um pouco mais o ângulo de incidência (i), até chegar ao ângulo critico o feixe refratado desaparece e toda a luz passa a ser refletida. Esse fenômeno chama-se reflexão total. Para que isso aconteça, é preciso que a luz seja proveniente de um meio mais refringente em relação ao outro (N1 > N2). Para determinar o ângulo limite, usa-se a Lei de Snell-Descartes para ângulo de refração = 90 graus, portanto para um raio de luz monocromática passando de um meio para o outro, é constante o produto do seno do ângulo,formado pelo raio e pela normal,com o índice de refração em que se encontra esse raio.matematicamente: (pt)
- По́вне вну́трішнє відбиття́ (англ. total internal reflection) — явище, що спостерігається при поширенні хвиль різної фізичної природи в середовищах, фізичні властивості яких змінюються в просторі. Для ілюстрації змісту явища часто використовують дані про поширення хвиль в кусково неоднорідному середовищі. Для простоти із різних можливих типів хвиль вибирають плоскі хвилі. В цьому випадку хвильова картина може наочно відображатися певною геометричною картиною. Розглянемо спочатку приклад, що показує сутність явища, стосовно плоских електромагнітних хвиль. Конкретно мова йде про падіння косих світлових променів із середовища із більшою оптичною густиною в середовище із меншою оптичною густиною. На малюнку праворуч показані дві можливі ситуації, які виникають при падінні світла із оптично густішого середовища. При малих кутах падіння (ця ситуація зображена червоним) світло частково проникає в інше середовище, частково відбивається на границі розділу. Кут заломлення визначаєтьсязаконом Снеліуса і є більшим за кут падіння. Синім показана ситуація, яка виникає тоді, коли , де n1 та n2 — показники заломлення середовищ (n1 > n2). В такому випадку світловий промінь не проникає далі й повністю відбивається від границі. Повне внутрішнє відбиття спостерігається для великих кутів падіння, які перевищують критичний кут . Світло все ж таки проникає в середовище із меншим показником заломлення на незначну глибину. Це явище використовується в методі порушеного повного внутрішнього відбиття для дослідження приповерхневих шарів тіл. Явище повного внутрішнього відбиття легко спостерігати, якщо пірнути у воду й глянути вгору. Синє небо над головою буде видно лише в межах певного кола. Практично така ж картина спостерігається при падінні акустичної (звукової) хвилі на границю між двома акустичними середовищами з різними величинами хвильового опору. У випадку пружних тіл ситуація виглядає дещо складніше, оскільки в них можуть поширюватися поздовжні та поперечні хвилі, які передають енергію від одного типу хвиль до іншого при проходженні границі між двома середовищами. Явище використовується у хвилеводах, зокрема оптичних волоконних лініях, де світло запускається в оптичне волокно із доволі високими показником заломлення. Світло не може вирватися із волокна, навіть якщо це волокно зігнути чи скрутити в бухту, бо кут падіння залишається меншим за критичний кут повного внутрішнього відбиття. Явищем повного внутрішнього відбиття зумовлено також існування в океані підводного звукового каналу, в якому хвилі поширюються без взаємодії з поверхнею океану та дном. Така поведінка звукових хвиль зумовлена суттєвою залежністю акустичних властивостей водного середовища від глибини. Ця зміна по глибині в океані таких характеристик, як температура, солоність, стисливість характеризується терміном стратифікація. (uk)
- Вну́треннее отраже́ние — явление отражения электромагнитных или звуковых волн от границы раздела двух сред при условии, что волна падает из среды, где скорость её распространения меньше (в случае световых лучей это соответствует бо́льшему показателю преломления). Неполное внутреннее отражение — внутреннее отражение при условии, что угол падения меньше критического угла. В этом случае луч раздваивается на преломлённый и отражённый. Полное внутреннее отражение — внутреннее отражение, при условии, что угол падения превосходит некоторый критический угол. При этом падающая волна отражается полностью, и значение коэффициента отражения превосходит его самые большие значения для полированных поверхностей. Коэффициент отражения при полном внутреннем отражении не зависит от длины волны. В оптике это наблюдается для широкого спектра электромагнитного излучения, включая рентгеновский диапазон. В геометрической оптике явление объясняется в рамках закона Снеллиуса. Учитывая, что угол преломления не может превышать 90°, получаем, что при угле падения, синус которого больше отношения меньшего показателя преломления к большему показателю, электромагнитная волна должна полностью отражаться в первую среду. Угол представляет собой наименьший угол падения, при котором наблюдается полное внутреннее отражение. Его называют предельным или критическим углом. Используется также наименование «угол полного отражения». В соответствии с волновой теорией явления, электромагнитная волна всё же проникает во вторую среду — там распространяется так называемая «неоднородная волна», которая экспоненциально затухает и энергию с собой не уносит. Характерная глубина проникновения неоднородной волны во вторую среду порядка длины волны. Впервые явление полного внутреннего отражения было описано Иоганном Кеплером в 1600 году. Нарушенное полное внутреннее отражение — явление нарушения полного внутреннего отражения из-за поглощения отражающей средой части излучения. Широко применяется в лабораторной практике и оптической промышленности. (ru)
- 全內反射（英語：Total Internal Reflection），又稱全反射，是一種光學現象。當光線經過兩個不同折射率的介質時，部份的光線會於介質的界面被折射，其餘的則被反射。但是，當入射角比臨界角大時（光線遠離法线），光線會停止進入另一介面，全部向內面反射。 這只會發生在當光線從光密介質（較高折射率的介質）進入到光疏介質（較低折射率的介質），入射角大於臨界角(critical angle)時。因為沒有折射（折射光線消失）而都是反射，故稱之為全內反射。例如當光線從玻璃進入空氣時會發生，但當光線從空氣進入玻璃則不會。最常見的是沸騰的水中氣泡顯得十分明亮，就是因爲發生了全內反射。 克卜勒（Johannes Kepler，1571-1630）在西元1611年於他的著作《Dioptrice》中，已發表全内反射的現象。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La reflexió total és el fenomen físic que es produeix quan un raig de llum incideix amb un angle superior a l'angle crític en una superfície transparent d'índex de refracció alt. Per angles d'incidència majors o iguals a l'angle crític, tota l'energia és reflectida cap al medi incident. (ca)
- الانعكاس التام أو الانعكاس الكلي الداخلي في الفيزياء و الكهرومغناطيسية (بالإنجليزية: Total reflection) هو انعكاس كامل للشعاع الساقط. و لا يحدث الانعكاس التام إلا بتوفر شرطين:
* إذا تعرض الشعاع الساقط إلى اختلاف في معامل الانكسار, و هذا يحدث عند عبوره من وسط إلى وسط آخر.
* إذا غدت زاوية السقوط أكبر من الزاوية الحرجة و أصغر من 90°. و قيمة الزاوية الحرجة ليست ثابتة في كل الأحوال بل تتبدل بتبدل الأوساط التي ينتقل فيها الشعاع الضوئي ( أو أي شعاع كهرومغناطيسي على وجه العموم). علما أنه في كل الأحوال, فإن زاوية الانعكاس تساوي تماما زاوية السقوط. (ar)
- Ολική ανάκλαση ή ολική εσωτερική ανάκλαση, ονομάζεται το φαινόμενο κατά το οποίο ένα διαδιδόμενο κύμα ανακλάται κατά 100% προσπίπτοντας σε επιφάνεια που χωρίζει δύο διαφανή οπτικά μέσα. Βασική συνθήκη για να παρατηρηθεί η ολική ανάκλαση είναι να έχουμε διάδοση από ένα μέσο σε ένα άλλο με μικρότερο δείκτη διάθλασης καθώς η , μετρούμενη από μία κάθετη στην επιφάνεια, να είναι μεγαλύτερη από την οριακή γωνία. Το παραπάνω φαινόμενο εκτός από την οπτική περιοχή, παρατηρείται σε όλα τα ηλεκτρομαγνητικά αλλά ακόμη και στα ηχητικά κύματα. (el)
- 全反射（ぜんはんしゃ、英語: total reflection）は、物理学（光学）でいう反射の一例である。屈折率が大きい媒質から小さい媒質に光が入るときに、入射光が境界面を透過せず、すべて反射する現象を指す。 ただし、エバネッセント光は低屈折率の媒質に浸透するが、1波長程度の距離で指数関数的に減少するため肉眼では確認できない。 入射角がある一定の角度以上の場合、境界面を透過することができず、全反射がおこる。この角度のことを臨界角という。 (ja)
- 전반사(全反射, total reflection)는 빛이 특정면에서 100% 반사되는 것을 가리킨다. 예를 들어 유리에 부딪히는 빛의 입사각이 임계각보다 클 경우 빛은 그 유리를 투과하지 못하고 100% 반사된다. 이러한 현상을 전반사라 한다. 전반사를 응용한 것으로 광케이블, 사진기의 펜타프리즘 등이 있다. 전반사는 표면의 법선에 대한 파동의 입사각이 특정한 임계각(critical angle)보다 클 때 발생하는 현상이다. 굴절률(refractive index)이 경계면에서 낮아질 때, 입사각(incident angle)이 임계각보다 클 경우에 파동은 매질을 통과하지 못하고 모두 반사된다. 임계각은 이러한 전반사가 일어나는 입사각의 최소값이다. 이는 일반적으로 광학적 현상으로 빛과 관련되어 있으나, 전자기파(electromagnetic waves) 혹은 음파와 같은 여러 가지 파동과도 연관되어 있다. 파동이 다른 굴절률을 가진 다른 매질의 경계에 도달하면 파동은 일반적으로 부분적으로 표면에서 굴절되기도 하고 반사되기도 한다. 하지만 만약 입사각이 임계각보다 클 경우에 (예를 들면 매질의 경계에 거의 평행하게 입사할 경우에) 빛은 경계를 넘어가지 못하고 완전히 안쪽으로 굴절되어 버린다. 이는 높은 굴절률을 가진 매질에서 낮은 굴절률을 가진 매질로 진행할 때만 발생한다. 예를 들면 빛이 유리에서 공기로 향할 때는 발생하지만, 공기에서 유리로 향할 때는 발생하지 않는다. (ko)
- 全內反射（英語：Total Internal Reflection），又稱全反射，是一種光學現象。當光線經過兩個不同折射率的介質時，部份的光線會於介質的界面被折射，其餘的則被反射。但是，當入射角比臨界角大時（光線遠離法线），光線會停止進入另一介面，全部向內面反射。 這只會發生在當光線從光密介質（較高折射率的介質）進入到光疏介質（較低折射率的介質），入射角大於臨界角(critical angle)時。因為沒有折射（折射光線消失）而都是反射，故稱之為全內反射。例如當光線從玻璃進入空氣時會發生，但當光線從空氣進入玻璃則不會。最常見的是沸騰的水中氣泡顯得十分明亮，就是因爲發生了全內反射。 克卜勒（Johannes Kepler，1571-1630）在西元1611年於他的著作《Dioptrice》中，已發表全内反射的現象。 (zh)
- En elektromagnetismo, plejofte en optiko, tuteca ena reflekto estas fenomeno kiu okazas kiam radio de lumo trafas randon inter mediumoj je angulo pli granda ol certa kun respekto al la normalo al la surfaco. Se la refrakta indico estas pli malgranda trans la rando, do lumo ne povas trapasi kaj la tuta lumo estas reflektita. La krita angulo estas la pli supre de kiu la tuteca ena reflekto okazas. (eo)
- Die Totalreflexion ist eine bei Wellen auftretende physikalische Erscheinung. Für die Totalreflexion von elektromagnetischen Wellen ist das bekannteste Beispiel diejenige der Lichtwellen. Sie tritt bei flachem Auftreffen des Lichtes auf eine Grenzfläche zu einem anderen lichtdurchlässigen Medium mit geringerem Brechungsindex auf, in dem die Ausbreitungsgeschwindigkeit des Lichts größer als im Ausgangsmedium ist (z. B. in Luft größer als in Glas, siehe nebenstehende Abbildung). Bei allmählich flacher werdendem Auftreffen (größer werdendem sogenanntem Einfallswinkel) des Lichtes an der Grenzfläche tritt der Effekt relativ plötzlich auf. Der in diesem Moment wirksame Einfallswinkel wird als Grenzwinkel der Totalreflexion bezeichnet. Das Licht tritt nicht mehr größtenteils in das andere Medium (de)
- En óptica la reflexión interna total es el fenómeno que se produce cuando un rayo de luz atraviesa un medio de índice de refracción n2 menor que el índice de refracción n1 en el que este se encuentra, por lo cual se refracta de tal modo que no es capaz de atravesar la superficie entre ambos medios, reflejándose completamente. La reflexión interna total es responsable de los destellos de luz que se observan en un diamante tallado. (es)
- Barne islapen osoa da, non uhinak ingurune batetik besterako (adibidez, uretik airera) elkargunera iristen diren, eta bigarren ingurunera igaro beharrean lehen ingurunera guztiz islatzen dira. Bigarren inguruneak lehenengoak baino handiagoa (errefrakzio indize txikiagoa) duenean eta nahikoa zeihar denean gertatzen da. Adibidez, uraren gainazala azpitik zeiharki begiratuz gero, gainazalean uretan dagoenaren islapen argia ikus dezakegu. (eu)
- En optique géométrique, le phénomène de réflexion totale survient lorsqu'un rayon lumineux arrive sur la surface de séparation de deux milieux d'indices optiques différents avec un angle d'incidence supérieur à une valeur critique : il n'y a alors plus de rayon réfracté transmis et seul subsiste un rayon réfléchi. Ce phénomène n'intervient que lorsque le rayon lumineux incident se trouve dans un milieu d'indice de réfraction plus grand que l'éventuel rayon réfracté : réfraction de type verre/air par exemple. Ce phénomène est à la base des communications par fibre optique. (fr)
- Total internal reflection (TIR) is the optical phenomenon in which waves arriving at the interface (boundary) from one medium to another (e.g., from water to air) are not refracted into the second ("external") medium, but completely reflected back into the first ("internal") medium. It occurs when the second medium has a higher wave speed (i.e., lower refractive index) than the first, and the waves are incident at a sufficiently oblique angle on the interface. For example, the water-to-air surface in a typical fish tank, when viewed obliquely from below, reflects the underwater scene like a mirror with no loss of brightness (Fig. 1). (en)
- La riflessione è il fenomeno, governato dalla legge della riflessione, per cui un'onda che colpisce una superficie di separazione tra due mezzi in parte prosegue il suo percorso deviandolo al di là della superficie, mentre in parte torna nella direzione da cui proveniva. In particolare, secondo la nota legge, detto l'angolo di incidenza del raggio luminoso e detto l'angolo formato dal raggio riflesso con la normale alla superficie, si ha che . Se invece si chiama l'angolo formato dal raggio rifratto con la normale alla superficie, secondo la legge di Snell si ha che , detti e gli indici di rifrazione dei mezzi. (it)
- Totale interne reflectie (TIR) is een optisch verschijnsel dat optreedt als licht onder een bepaalde hoek invalt op een scheidingsvlak met een optisch minder dicht materiaal (kleinere brekingsindex). Vanaf een bepaalde hoekgrootte, de kritische hoek, wordt het licht niet meer gebroken, maar volledig inwendig weerkaatst. De kritische hoek wordt bepaald door de Wet van Snellius. (nl)
- Całkowite wewnętrzne odbicie – zjawisko fizyczne zachodzące dla fal (najbardziej znane dla światła) i występujące na granicy ośrodków o różnych współczynnikach załamania. Polega ono na tym, że światło padające na granicę od strony ośrodka o wyższym współczynniku załamania pod kątem większym niż kąt graniczny, nie przechodzi do drugiego ośrodka, lecz ulega całkowitemu odbiciu. Zjawisko odkryli około 1840 roku niezależnie od siebie Jacques Babinet i . Na mocy prawa załamania: jeśli to dlatego wartość kąta granicznego, : (pl)
- Uma situação em que o feixe de luz refratado será quase paralelo à superfície. Aumentando um pouco mais o ângulo de incidência (i), até chegar ao ângulo critico o feixe refratado desaparece e toda a luz passa a ser refletida. Esse fenômeno chama-se reflexão total. Para que isso aconteça, é preciso que a luz seja proveniente de um meio mais refringente em relação ao outro (N1 > N2). (pt)
- Totalreflektion eller totalreflexion är ett fenomen, då ljusstrålar reflekteras i en gränsyta mellan två medier med olika optisk täthet. Om ljuset kommer från det optiskt tätare materialet, finns vid tillräckligt stor infallsvinkel inget utrymme för en bruten stråle i det optiskt tunnare mediet, och allt ljus reflekteras tillbaka in i det optiskt tätare mediet. Dessa kriterier måste uppfyllas för att totalreflexion skall inträffa:1) ljusstrålen går från ett optiskt tätare till ett optiskt tunnare ämne 2) infallsvinkeln är större än gränsvinkeln för totalreflexion. (sv)
- Вну́треннее отраже́ние — явление отражения электромагнитных или звуковых волн от границы раздела двух сред при условии, что волна падает из среды, где скорость её распространения меньше (в случае световых лучей это соответствует бо́льшему показателю преломления). Неполное внутреннее отражение — внутреннее отражение при условии, что угол падения меньше критического угла. В этом случае луч раздваивается на преломлённый и отражённый. В оптике это наблюдается для широкого спектра электромагнитного излучения, включая рентгеновский диапазон. (ru)
- По́вне вну́трішнє відбиття́ (англ. total internal reflection) — явище, що спостерігається при поширенні хвиль різної фізичної природи в середовищах, фізичні властивості яких змінюються в просторі. Для ілюстрації змісту явища часто використовують дані про поширення хвиль в кусково неоднорідному середовищі. Для простоти із різних можливих типів хвиль вибирають плоскі хвилі. В цьому випадку хвильова картина може наочно відображатися певною геометричною картиною. Розглянемо спочатку приклад, що показує сутність явища, стосовно плоских електромагнітних хвиль. Конкретно мова йде про падіння косих світлових променів із середовища із більшою оптичною густиною в середовище із меншою оптичною густиною. (uk)
|
_in_a_wine_glass.jpg){kind=link}
