| dbo:abstract
|
- Un prisma de Nicol és un tipus de prisma òptic polaritzador, és a dir, crea un feix de llum polaritzada a partir d'un feix de llum sense polaritzar. Va ser inventat en 1828 pel físic escocès William Nicol i és el primer prisma polaritzador que es va crear. Consta d'un vidre de calcita (espat d'Islàndia) romboèdric tallat diagonalment en dues parts amb un angle de 68 º unides després amb un adhesiu òptic, del tipus bàlsam del Canadà o similar. La llum sense polaritzar entra per una de les facetes del prisma i es divideix en dos feixos polaritzats a causa de la birefringència de la calcita. Un d'aquests fas, anomenat ordinari ( o al diagrama), experimenta un índex de refracció de n o = 1,658 i en el tall diagonal, el cola té un índex de refracció d'1,55, experimenta una reflexió interna total que el dirigeix cap a la faceta superior. L'altre feix, anomenat extraordinari ( i ) experimenta un índex de refracció menor de n i = 1,486 i no és reflectit sinó que travessa la unió diagonal i surt per la faceta oposada a forma de llum polaritzada. Aquests prismes eren servir moltíssim microscòpia i polarimetria i l'expressió "Nicol encreuats" s'empra encara per definir una mostra observada entre polarizadores disposats ortogonalment. En l'actualitat aquests prismes han estat substituïts en la majoria d'aplicacions per un altre tipus de filtres com filtres polaroid o prismes de Glan-Thompson. (ca)
- Το πρίσμα Νίκολ (Nicol prism) είναι ένα είδος , δηλαδή μία οπτική διάταξη που χρησιμοποιείται για την παραγωγή πολωμένου φωτός. Είναι κατασκευασμένο με τέτοιο τρόπο ώστε να εκμηδενίζει με ολική ανάκλαση την , με αποτέλεσμα να διαδίδεται μέσα από το πρίσμα μόνο η έκτακτη ακτίνα. Το πρίσμα Νίκολ ήταν ο πρώτος τύπος πολωτικού πρίσματος, καθώς εφευρέθηκε το 1828 από έναν Σκωτσέζο γεωλόγο και φυσικό του οποίου το όνομα φέρει: τον (1770–1851). Αποτελείται από (μια ποικιλία ασβεστίτη) που έχει κοπεί σε γωνία 68° ως προς τον κρυσταλλικό άξονα, μετά έχει κοπεί διαγώνια και τέλος έχει επανασυγκολληθεί όπως στο σχήμα, με χρήση στρώσεως από διαφανές ως κόλλας. Το μη πολωμένο φως εισέρχεται στον πρίσμα από την αριστερή πλευρά στο σχήμα και διαχωρίζεται σε δύο ορθογώνια πολωμένες, ακτίνες με διαφορετικές διευθύνσεις, εξαιτίας της του ασβεστίτη. Για την τακτική ακτίνα (o-ακτίνα) ο δείκτης διάθλασης είναι no = 1,658 στον ασβεστίτη, οπότε υφίσταται ολική εσωτερική ανάκλαση στην επιφάνεια που χωρίζει τον ασβεστίτη και τη διαφανή κόλλα, επειδή η γωνία προσπτώσεως στο στρώμα της κόλλας (δείκτης διάθλασης n = 1,55) υπερβαίνει την οριακή γωνία για τη συγκεκριμένη διεπιφάνεια. Φεύγει από την άνω πλευρά τού πρώτου μισού τού πρίσματος, με κάποια περαιτέρω διάθλαση, όπως φαίνεται στο σχήμα. Για την έκτακτη ακτίνα (e-ακτίνα), ο δείκτης διάθλασης στον ασβεστίτη είναι μικρότερος (ne = 1,486), οπότε δεν υφίσταται ολική ανάκλαση στη διεπιφάνεια, καθώς προσπίπτει σε αυτή υπό γωνία μικρότερη της οριακής. Η έκτακτη ακτίνα υφίσταται απλώς μία ελαφρά διάθλαση (κάμψη) όταν περνά από τη διεπιφάνεια στο δεύτερο μισό τού πρίσματος. Τελικώς εξέρχεται από το πρίσμα ως μία ακτίνα γραμμικά πολωμένου φωτός, υφιστάμενη μία ακόμη διάθλαση καθώς εξέρχεται από την άλλη (δεξιά στο σχήμα) πλευρά του πρίσματος. Οι δύο εξερχόμενες ακτίνες έχουν πολώσεις που σχηματίζουν ορθές γωνίες η μία με την άλλη. Η έκτακτη ακτίνα είναι αυτή που χρησιμοποιείται συνηθέστερα για παραπέρα πειραματισμό, επειδή ταξιδεύει και πάλι στην αρχική οριζόνται διεύθυνση, αν οι γωνίες του πρίσματος έχουν κοπεί με ακρίβεια. Η διεύθυνση της τακτικής ακτίνας είναι πολύ διαφορετική από την αρχική διεύθυνση του φωτός, επειδή αυτή μόνη υφίσταται ολική εσωτερική διάθλαση στη διεπιφάνεια με την κόλλα, καθώς και μία τελική διάθλαση κατά την έξοδό της από την άνω πλευρά του πρίσματος. Τα πρίσματα Νίκολ χρησιμοποιούνταν κάποτε ευρύτατα στη μικροσκοπία και την , και ο όρος «με χρήση διασταυρωμένων Νίκολ» (συντομογραφικά XN) αναφέρεται ακόμα για την παρατήρηση ενός δείγματος τοποθετημένου ανάμεσα σε πολωτές προσανατολισμένους κάθετα ο ένας ως προς τον άλλο. Ωστόσο, στα περισσότερα όργανα και πειραματικές διατάξεις τα πρίσματα Νίκολ έχουν αντικατασταθεί από άλλους τύπους πολωτών, όπως τα πλαστικά πολωτικά φύλλα και τα πρίσματα Glan-Thompson. (el)
- منشور نيكول هو أداة ضوئية تستخدم لتوليد شعاع من الضوء المستقطب. وتم اختراعه عام 1828 بواسطة . ويتكون من بلورة على شكل معين من الكالسيت، والتي يتم قطعها بدرجة ميل 68 درجة، ويتم فصلها بميل، وإعادة دمجها مرة أخرى باستخدام . ويدخل الضوء الغير مستقطب من أجد نهايات البلورة وينقسم إلى شعاعين مستقطبين عن طريق الانكسار المزدوج. أحد هذه الأشعة (الأصلى أو الشعاع-"o") يكون له معامل انكسار no = 1.658 وعند طبقة المنشور (معامل الانكسار n = 1.55) يحدث له انعكاس داخلي كلي عند الواجهة، وينعكس لجانب المنشور. ويعانى الشعاع الأخر («الغير طبيعي» أو الشعاع-e) يكون له معامل انكسار أقل (no = 1.486), لا ينعكس على الواجهة، ويخرج من النصف الثاني من المنشور كمستوى ضوء مستقطب. ويستخدم منشور نيكول في مقياس الاستقطاب وأجهزة المجهر. (ar)
- Ein nicolsches Prisma (nach William Nicol, 1828, auch Nicol-Prisma) ist ein Polarisationsprisma, das aus zwei doppelbrechenden Kalkspat-Prismen zusammengeklebt ist. (de)
- Un prisma de Nicol es un tipo de prisma óptico polarizador, es decir, crea un haz de luz polarizada a partir de un haz de luz sin polarizar. Fue inventado en 1828 por el físico escocés William Nicol y es el primer prisma polarizador que se creó. Consta de un cristal de calcita (espato de Islandia) romboédrico cortado diagonalmente en dos partes con un ángulo de 68º unidas luego con pegamento óptico. La luz sin polarizar entra por una de las facetas del prisma y se divide en dos haces polarizados debido a la birrefringencia de la calcita. Uno de estos haces, llamado ordinario (o en el diagrama), experimenta un índice de refracción de no = 1,658 y en el corte diagonal, cuyo pegamento tiene un índice de refracción de 1,55 , experimenta una reflexión interna total que lo dirige hacia la faceta superior. El otro haz, llamado extraordinario (e) experimenta un índice de refracción menor de ne = 1,486 y no es reflejado sino que atraviesa la unión diagonal y sale por la faceta opuesta en forma de luz polarizada. Estos prismas eran ampliamente usados en microscopía y polarimetría y el término "Nicol cruzados" se emplea aún para definir una muestra observada entre polarizadores dispuestos ortogonalmente. En la actualidad estos prismas han sido sustituidos en la mayoría de aplicaciones por otro tipo de filtros como filtros polaroid o prismas de Glan-Thompson. (es)
- Un prisme de Nicol ou plus simplement un nicol est un polariseur séparant un rayon lumineux en deux rayons de polarisations différentes. Ce fut le premier type de prisme polarisant la lumière, inventé en 1828 par William Nicol d'Édimbourg. Il est constitué d'un cristal rhomboédrique de calcite (spath d'Islande) taillé à un angle de 68°, coupé selon la diagonale, puis recollé à l'aide de baume du Canada. La calcite est une roche cristalline biréfringente, c'est-à-dire qu'elle présente deux indices optiques (réfractant un rayon incident en deux rayons) valant 1,658 et 1,550. Une réflexion totale interne intervient au niveau de la jonction : un des rayons est complètement réfléchi, l'autre est complètement transmis. Les prismes de Nicol étaient largement utilisés en microscopie et en polarimétrie. Cependant, ils ont été progressivement remplacés par d'autres polariseurs comme le Polaroïd et le prisme de Glan-Thompson. (fr)
- A Nicol prism is a type of polarizer, an optical device made from calcite crystal used to produce and analyse plane polarized light. It is made in such a way that it eliminates one of the rays by total internal reflection, i.e. the ordinary ray is eliminated and only the extraordinary ray is transmitted through the prism. It was the first type of polarizing prism, invented in 1828 by William Nicol (1770–1851) of Edinburgh. It consists of a rhombohedral crystal of Iceland spar (a variety of calcite) that has been cut at an angle of 68° with respect to the crystal axis, cut again diagonally, and then rejoined as shown, using a layer of transparent Canada balsam as a glue. Unpolarized light ray enters through the left face of the crystal, as shown in the diagram, and is split into two orthogonally polarized, differently directed rays by the birefringence property of calcite. The ordinary ray, or o-ray, experiences a refractive index of no = 1.658 in the calcite and undergoes a total internal reflection at the calcite–glue interface because of its angle of incidence at the glue layer (refractive index n = 1.550) exceeds the critical angle for the interface. It passes out the top side of the upper half of the prism with some refraction, as shown. The extraordinary ray, or e-ray, experiences a lower refractive index (ne = 1.486) in the calcite crystal and is not totally reflected at the interface because it strikes the interface at a sub-critical angle. The e-ray merely undergoes a slight refraction, or bending, as it passes through the interface into the lower half of the prism. It finally leaves the prism as a ray of plane-polarized light, undergoing another refraction, as it exits the far right side of the prism. The two exiting rays have polarizations orthogonal (at right angles) to each other, but the lower, or e-ray, is the more commonly used for further experimentation because it is again traveling in the original horizontal direction, assuming that the calcite prism angles have been properly cut. The direction of the upper ray, or o-ray, is quite different from its original direction because it alone suffers total internal reflection at the glue interface, as well as a final refraction on exit from the upper side of the prism. Nicol prisms were once widely used in mineralogical microscopy and polarimetry, and the term "using crossed Nicols" (abbreviated as XN) is still used to refer to the observing of a sample placed between orthogonally oriented polarizers. In most instruments, however, Nicol prisms have been replaced by other types of polarizers such as Polaroid sheets and Glan–Thompson prisms. (en)
- Un prisma di Nicol è un tipo di polarizzatore, un dispositivo ottico usato per produrre un fascio di luce polarizzata. È stato il primo tipo di prisma polarizzatore, inventato nel 1828 da William Nicol, inventore di Edimburgo. Consiste di un cristallo romboedrico di calcite (spato d'Islanda) tagliato con un angolo di 68°, diviso diagonalmente in due metà simmetriche reincollate con del balsamo del Canada, liquido e trasparente. La luce non polarizzata che incide su un'estremità del cristallo viene divisa in due raggi polarizzati per birifrangenza. Uno di questi (il raggio "ordinario") sperimenta un indice di rifrazione no = 1,658 che viene riflesso completamente dallo strato di balsamo (il cui indice di rifrazione è 1,55) e deviato lateralmente fuori dal cristallo. Il secondo raggio (il raggio "straordinario") sperimenta invece un indice di rifrazione inferiore (ne = 1,486), non viene riflesso dallo strato di balsamo ed emerge dalla seconda metà del prisma con una polarizzazione planare. I prismi di Nicol sono stati ampiamente usati in microscopia e polarimetria. Sono stati tuttavia nel tempo sostituiti da altri tipi di polarizzatori, quali i filtri Polaroid e i prismi di Glan-Thompson. (it)
- Pryzmat Nicola (także nikol) – rodzaj polaryzatora. Polaryzacja światła zachodzi wskutek dwójłomności oraz całkowitego wewnętrznego odbicia jednej ze składowych polaryzacyjnych światła. Nazwa pochodzi od wynalazcy, szkockiego fizyka i geologa Williama Nicola żyjącego w na przełomie XVIII i XIX wieku. Pryzmat polaryzujący jest utworzony z romboedrycznego kryształu szpatu islandzkiego (odmiany kalcytu, CaCO3), odpowiednio oszlifowanego, przeciętego na dwie części o kątach 22°, 68° i 90° i sklejonego balsamem kanadyjskim. Oś optyczna kryształu przecina pod kątem 48° płaszczyznę pryzmatu wpuszczającą promienie. Promień światła po wejściu do kryształu rozszczepia się na dwa promienie spolaryzowane w kierunkach wzajemnie prostopadłych: zwyczajny z polaryzacją prostopadłą do rysunku, co symbolizują kropki, i nadzwyczajny z polaryzacją równoległą do rysunku – co symbolizują strzałki. Promień nadzwyczajny nie spełnia przy tym prawa Snelliusa. Oba promienie biegną w krysztale po tej samej drodze, ale z inną prędkością. Współczynnik załamania balsamu kanadyjskiego wynosi nbk = 1,550, ma wartość pośrednią między współczynnikiem załamania dla promienia zwyczajnego no = 1,658 i dla nadzwyczajnego ne = 1,486. Balsam jest więc dla promienia zwyczajnego optycznie rzadszy, a dla nadzwyczajnego gęstszy. Kąt przecięcia pryzmatu jest tak dobrany, aby kąt padania na powierzchnię balsamu był dla promienia zwyczajnego większy od kąta granicznego całkowitego wewnętrznego odbicia, a dla promienia nadzwyczajnego mniejszy od kąta granicznego. W efekcie promień zwyczajny odbija się od balsamu i wychodzi przez ściankę boczną, natomiast promień nadzwyczajny przechodzi przez balsam i dalej przez cały pryzmat. Zaletą pryzmatu Nicola jest uzyskiwanie fali całkowicie spolaryzowanej, bez zmiany kierunku jej biegu. Współcześnie nie jest już praktycznie stosowany, gdyż zastąpiony został przez lepsze pryzmaty Glana-Thompsona, Glana-Foucaulta, Rochona i Wollastona. (pl)
- O prisma de Nicol, como o próprio nome indica, é uma homenagem ao seu inventor o físico escocês William Nicol (1768-1851), que o criou em 1828. Este tipo de prisma consiste num dispositivo para a produção de luz polarizada plana.É constituído por duas peças de calcite talhadas de maneira que formam ângulos de 68º e que se encontram ligadas uma à outra com bálsamo do Canadá transparente. O raio extraordinário passa através do prisma, enquanto que o raio ordinário sofre uma reflexão total na face pela qual os dois cristais se encontram unidos, visto que, para o raio ordinário, o índice de refração da calcite é 1,66 e do bálsamo do canadá é 1,53. O prisma de Nicol é usado, entre outras coisas, na investigação ótica de cristais. (pt)
- Nicolprisma är ett optiskt hjälpmedel för linjär polarisering av ljus. Nicolprismat uppfanns 1828 av den skotske geologen och fysikern William Nicol (1770 – 1851) och var det första prismat som kunde användas för att polarisera elektromagnetiska ljusvågor. Det använder sig av det optiska fenomenet dubbelbrytning hos kalcit. Ett Nicolprisma är gjort av en trigonal kristall av islandsspat, som har slipats till en vinkel på 68° mot kristallens längaxel, skurits diagonalt i två lika halvor och sedan sammanfogats med ett tunt lager genomskinlig kanadabalsam. (sv)
- При́зма Ни́коля (сокращённое разговорное — николь) — поляризационное оптическое устройство, в основе принципа действия которого лежат эффекты двойного лучепреломления и полного внутреннего отражения. Устройство изобрёл Уильям Николь в 1828 году. В XX веке призма Николя в большинстве применений была вытеснена более простыми и дешёвыми поляроидами, но название призмы сохранилось в методах поляриметрии: когда плоскости поляризации двух поляризаторов, расположенных по разные стороны от исследуемого объекта взаимно перпендикулярны, то такое наблюдение часто называется наблюдением проведённым в скрещённых николях (также обозначается николи Х, XN). (ru)
- Призма Ніколя (скорочено — ніколь) — оптичний елемент, призначений для поляризації світла, поляризатор. Призма складається з паралелепіпеда, вирізаного із ісландського шпату, розрізаного під кутом 68° і склеєного прозорою рідиною . Неполяризований промінь світла входить в кристал і роздвоюється завдяки явищу подвійного променезаломлення. Звичайний промінь зазнає повного внутрішнього відбиття, а незвичайний промінь проходить далі. Внаслідок утворюється поляризований пучок світла. Призма Ніколя поляризує світло, кутова апертура якого не перевищує 30°. Призма винайдена шотландським оптиком у 1828. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ein nicolsches Prisma (nach William Nicol, 1828, auch Nicol-Prisma) ist ein Polarisationsprisma, das aus zwei doppelbrechenden Kalkspat-Prismen zusammengeklebt ist. (de)
- Nicolprisma är ett optiskt hjälpmedel för linjär polarisering av ljus. Nicolprismat uppfanns 1828 av den skotske geologen och fysikern William Nicol (1770 – 1851) och var det första prismat som kunde användas för att polarisera elektromagnetiska ljusvågor. Det använder sig av det optiska fenomenet dubbelbrytning hos kalcit. Ett Nicolprisma är gjort av en trigonal kristall av islandsspat, som har slipats till en vinkel på 68° mot kristallens längaxel, skurits diagonalt i två lika halvor och sedan sammanfogats med ett tunt lager genomskinlig kanadabalsam. (sv)
- منشور نيكول هو أداة ضوئية تستخدم لتوليد شعاع من الضوء المستقطب. وتم اختراعه عام 1828 بواسطة . ويتكون من بلورة على شكل معين من الكالسيت، والتي يتم قطعها بدرجة ميل 68 درجة، ويتم فصلها بميل، وإعادة دمجها مرة أخرى باستخدام . ويستخدم منشور نيكول في مقياس الاستقطاب وأجهزة المجهر. (ar)
- Un prisma de Nicol és un tipus de prisma òptic polaritzador, és a dir, crea un feix de llum polaritzada a partir d'un feix de llum sense polaritzar. Va ser inventat en 1828 pel físic escocès William Nicol i és el primer prisma polaritzador que es va crear. Consta d'un vidre de calcita (espat d'Islàndia) romboèdric tallat diagonalment en dues parts amb un angle de 68 º unides després amb un adhesiu òptic, del tipus bàlsam del Canadà o similar. (ca)
- Το πρίσμα Νίκολ (Nicol prism) είναι ένα είδος , δηλαδή μία οπτική διάταξη που χρησιμοποιείται για την παραγωγή πολωμένου φωτός. Είναι κατασκευασμένο με τέτοιο τρόπο ώστε να εκμηδενίζει με ολική ανάκλαση την , με αποτέλεσμα να διαδίδεται μέσα από το πρίσμα μόνο η έκτακτη ακτίνα. (el)
- Un prisma de Nicol es un tipo de prisma óptico polarizador, es decir, crea un haz de luz polarizada a partir de un haz de luz sin polarizar. Fue inventado en 1828 por el físico escocés William Nicol y es el primer prisma polarizador que se creó. Consta de un cristal de calcita (espato de Islandia) romboédrico cortado diagonalmente en dos partes con un ángulo de 68º unidas luego con pegamento óptico. (es)
- A Nicol prism is a type of polarizer, an optical device made from calcite crystal used to produce and analyse plane polarized light. It is made in such a way that it eliminates one of the rays by total internal reflection, i.e. the ordinary ray is eliminated and only the extraordinary ray is transmitted through the prism. It was the first type of polarizing prism, invented in 1828 by William Nicol (1770–1851) of Edinburgh. It consists of a rhombohedral crystal of Iceland spar (a variety of calcite) that has been cut at an angle of 68° with respect to the crystal axis, cut again diagonally, and then rejoined as shown, using a layer of transparent Canada balsam as a glue. (en)
- Un prisme de Nicol ou plus simplement un nicol est un polariseur séparant un rayon lumineux en deux rayons de polarisations différentes. Ce fut le premier type de prisme polarisant la lumière, inventé en 1828 par William Nicol d'Édimbourg. Il est constitué d'un cristal rhomboédrique de calcite (spath d'Islande) taillé à un angle de 68°, coupé selon la diagonale, puis recollé à l'aide de baume du Canada. (fr)
- Un prisma di Nicol è un tipo di polarizzatore, un dispositivo ottico usato per produrre un fascio di luce polarizzata. È stato il primo tipo di prisma polarizzatore, inventato nel 1828 da William Nicol, inventore di Edimburgo. Consiste di un cristallo romboedrico di calcite (spato d'Islanda) tagliato con un angolo di 68°, diviso diagonalmente in due metà simmetriche reincollate con del balsamo del Canada, liquido e trasparente. (it)
- Pryzmat Nicola (także nikol) – rodzaj polaryzatora. Polaryzacja światła zachodzi wskutek dwójłomności oraz całkowitego wewnętrznego odbicia jednej ze składowych polaryzacyjnych światła. Nazwa pochodzi od wynalazcy, szkockiego fizyka i geologa Williama Nicola żyjącego w na przełomie XVIII i XIX wieku. Zaletą pryzmatu Nicola jest uzyskiwanie fali całkowicie spolaryzowanej, bez zmiany kierunku jej biegu. Współcześnie nie jest już praktycznie stosowany, gdyż zastąpiony został przez lepsze pryzmaty Glana-Thompsona, Glana-Foucaulta, Rochona i Wollastona. (pl)
- O prisma de Nicol, como o próprio nome indica, é uma homenagem ao seu inventor o físico escocês William Nicol (1768-1851), que o criou em 1828. Este tipo de prisma consiste num dispositivo para a produção de luz polarizada plana.É constituído por duas peças de calcite talhadas de maneira que formam ângulos de 68º e que se encontram ligadas uma à outra com bálsamo do Canadá transparente. O prisma de Nicol é usado, entre outras coisas, na investigação ótica de cristais. (pt)
- При́зма Ни́коля (сокращённое разговорное — николь) — поляризационное оптическое устройство, в основе принципа действия которого лежат эффекты двойного лучепреломления и полного внутреннего отражения. Устройство изобрёл Уильям Николь в 1828 году. (ru)
- Призма Ніколя (скорочено — ніколь) — оптичний елемент, призначений для поляризації світла, поляризатор. Призма складається з паралелепіпеда, вирізаного із ісландського шпату, розрізаного під кутом 68° і склеєного прозорою рідиною . Неполяризований промінь світла входить в кристал і роздвоюється завдяки явищу подвійного променезаломлення. Звичайний промінь зазнає повного внутрішнього відбиття, а незвичайний промінь проходить далі. Внаслідок утворюється поляризований пучок світла. Призма Ніколя поляризує світло, кутова апертура якого не перевищує 30°. (uk)
|
