An Entity of Type: Abstraction100002137, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

The problem of universals is an ancient question from metaphysics which has inspired a range of philosophical topics and disputes. Should the properties an object has in common with other objects, such as color and shape, be considered to exist beyond those objects? And if a property exists separately from objects, what is the nature of that existence? Philosophers agree that human beings can talk and think about universals, but disagree on whether universals exist in reality beyond mere thought and speech.

Property Value
dbo:abstract
  • في ما وراء الطبيعة، يشير تعبير مسألة العموميات إلى السؤال ما إذا كانت الخصائص موجودة، وإذا كان الأمر كذلك، فما هي. فالخصائص هي الصفات أو العلاقات المشتركة بين اثنين أو أكثر من الكيانات. فالأنواع المختلفة من الخصائص، مثل الصفات والعلاقات يشار إليها بوصفها عموميات. فعلى سبيل المثال، بإمكانك أن تتخيل ثلاثًا من حاملات الأكواب على طاولة تشترك جميعها في صفة أنها دائرية أو الاستدراة، أو أن فتاتين تشتركان في أنهما ابنتا فرانك. فهناك العديد من الخصائص كأن تكون إنسانًا، وأحمر اللون، وذكرًا أو أنثى، وسائلاً، وكبيرًا أو صغيرًا، وأطول من، ووالدًا، وغيرها. فبينما يتفق الفلاسفة على أن البشر يتحدثون ويفكرون حول الخصائص، فإنهم لا يتفقون ما إذا كانت هذه العموميات توجد في الحقيقة أو أنها مجرد فكر وحديث. (ar)
  • Realismus a nominalismus je středověké označení pro dvě obecné tendence, pro jednu ze základních polarit lidského myšlení, jež se týká vztahu mezi obecným a zvláštním, společným a jednotlivým, univerzálním a individuálním. Spor těchto dvou stanovisek se často nazývá spor o univerzálie. * Krajní realismus soudí, že skutečně „jsou“ jen obecniny čili univerzálie (například člověk, strom nebo kružnice), neboť jen ty jsou trvalé a neměnné, lze je pojmenovat a poznávat, kdežto jednotlivé je od nich odvozené, vždy nahodilé, pomíjející a proměnlivé. * Krajní nominalismus naopak soudí, že „jest“ jen jednotlivé, neboť jen s jednotlivým lze udělat přímou zkušenost, ukázat na ně a přesně je popsat či změřit, kdežto domnělé obecniny vznikají až dodatečně (po věcech, lat. post res) a jsou to jen slova či jména (lat. nomina, odtud nominalismus), jimž žádná samostatná skutečnost neodpovídá. * Kompromisní stanovisko, někdy nazývané konceptualismus, uznává nezbytnost obecných pojmů (konceptů) pro třídy předmětů, nepřikládá jim však samostatné bytí. Mnozí kritikové soudili a soudí, že spor je ve skutečnosti jazykový a že jde jen o to, zda obecným pojmům přisuzujeme bytí anebo ne. Nicméně tisíciletá historie sporu a fakt, že se znovu a znovu vynořuje pod různými názvy, stejně jako důsledky, k nimž tyto postoje vedou, svědčí spíš o tom, že se jedná o hluboký rozdíl v nahlížení a chápání světa i lidské zkušenosti. Je to ovšem rozdíl polární, neboť jedno ani druhé stanovisko nelze zcela potlačit, takže se jednotlivé školy a jednotliví myslitelé vyznačují tím, nakolik zdůrazňují jednu či druhou stránku. Krajní pozice vedou k absurdním a politicky dokonce nebezpečným důsledkům: krajní realismus lze využít k obhajobě autoritativního státu a totality, krajní nominalismus může vést k anomii, rozkladu společnosti (Émile Durkheim). Realismus je ve filosofii často spojen s racionalismem (Platón, Descartes, Leibniz a další), nominalismus s empirismem a skepsí (George Berkeley, David Hume, existencialismus). (cs)
  • En el curs de la filosofia medieval, el debat sobre els universals és un bon reflex de les dificultats per dotar de nous sentits les velles aspiracions sobre el coneixement. Des del punt de vista històric, el problema té el seu origen en el problema de fons grec: la solució al problema de la unitat vers la pluralitat (d'aquí universals, un-vers-alia, un vers els altres). Els inicis del problema es troben ja en el debat entre Plató i Aristòtil: per Plató les Idees (com ara home, cavall o taula) existeixen realment, i els objectes concrets només són reflexes d'aquestes. Aristòtil, per contra, rebutja aquest pensament idealista: tot i que manté la distinció hilemorfista entre matèria i forma, i no accepta que les Idees puguin existir com a entitats separades. A partir dels comentaris de Porfiri a l'obra d'Aristòtil, i de Boeci a l'obra de Porfiri, la problemàtica arriba a l'època medieval, en forma de pregunta tant epistemològica com ontològica: 'La realitat està constituïda per conceptes universals o bé pels individus als quals s'apliquen aquests conceptes?'. Es tracta d'una confrontació entre realitat ideal i material. En acceptar la primera opció, se salva el valor de la raó. Amb la segona, s'anteposa el coneixement sensible al racional. (ca)
  • Das Universalienproblem (auch Universalienstreit, Universalienfrage, Nominalismusstreit, selten auch Realienstreit) ist eines der zentralen Themen der Philosophie und betrifft die Frage, ob es ein Allgemeines wirklich gibt oder ob Allgemeinbegriffe menschliche Konstruktionen sind. Als Universalien werden Allgemeinbegriffe wie beispielsweise „Mensch“ und „Menschheit“ oder mathematische Entitäten wie „Zahl“, „Relation“ und „Klasse“ bezeichnet. Ein Allgemeinbegriff bezieht sich auf Merkmale, die mehrere Gegenstände gemeinsam haben, etwa deren rote Farbe, oder erfasst eine gemeinsame Gattung von Individuen, wie etwa „Lebewesen“. In der Philosophie wird seit der Antike eine grundlegende Diskussion darüber geführt, ob Universalien eine ontologische Existenz beigemessen werden kann (Realismus) oder ob es sich um rein verstandesmäßige Begriffsbildungen handelt (Nominalismus). Diese Kontroverse fand in der mittelalterlichen Scholastik einen Höhepunkt und reicht bis in die Gegenwart. (de)
  • Στη μεταφυσική, το πρόβλημα των καθόλου αφορά στο ερώτημα αν υπάρχουν ιδιότητες, και εάν υπάρχουν, τι είναι. Οι κοινές ποιότητες ή σχέσεις μεταξύ δύο οντοτήτων. Τα διαφορετικά είδη ιδιοτήτων, όπως οι ποιότητες και οι αναφέρονται ως , επίσης καθολικοί όροι. Για παράδειγμα, μπορεί να φανταστεί κανείς τρία άτομα σε ένα τραπέζι που κρατούν κούπες που είναι κυκλικές ή παραδείγματα κυκλικότητας, ή δύο κόρες που η κοινή τους σχέση καθορίζεται από το ότι είναι κόρες του Φρανκ. Υπάρχουν πολλές τέτοιες ιδιότητες, όπως κόκκινο, άρρεν ή θήλυ, υγρό, μεγάλο ή μικρό, ψηλότερο από, πατέρας του/της, κ.λπ.. Παρόλο που οι φιλόσοφοι συμφωνούν ότι οι ανθρώπινες υπάρξεις μιλούν και σκέπτονται με όρους ιδιοτήτων, διαφωνούν αν αυτά τα καθόλου ή καθολικοί όροι υπάρχουν στην πραγματικότητα ή απλά μόνο στη σκέψη και τον λόγο. (el)
  • El problema de los universales involucra diferentes áreas temáticas que son: la psicología cognitiva, la epistemología, y la ontología, entre otros. El problema de los universales se refiere al modo en que pensamos y percibimos, y cuáles son las realidades a ser conocidas. Se puede ejemplificar el problema de los universales con la siguiente pregunta: ¿es la idea de un río (un universal) más real que las furiosas aguas del Río Meandro (un particular) en este momento? ¿Es menos real? ¿O diferentemente real? Puede representarse de la siguiente manera: "Siendo individuales y singulares todos los seres que existen en la naturaleza, ¿cómo puede ser verdadero el conocimiento que adquirimos por medio de nuestras ideas, que sólo y siempre nos dan lo universal?"​ (es)
  • En métaphysique, le problème des universaux est la question de savoir si les propriétés existent, et si oui, ce qu'elles sont. Les propriétés sont des qualités ou relations que partagent deux ou plusieurs entités. Ces divers types de propriétés, telles que qualités et relations sont désignés sous le nom « universaux ». On peut par exemple imaginer trois porte-gobelets sur une table qui ont en commun la qualité d'« être circulaire » ou d'« illustrer la circularité » ou deux filles qui ont en commun d'« être la fille de Michel ». Il y a beaucoup de ces propriétés comme être humain, rouge, mâle ou femelle, liquide, petit ou grand, plus grand que, père de etc.. Alors que les philosophes sont d'accord que les êtres humains parlent et pensent sur les propriétés, ils sont en désaccord quant à la question de savoir si ces universaux existent dans la réalité ou simplement dans la pensée et la parole. (fr)
  • 中世スコラ哲学において、普遍論争(ふへんろんそう、英: Problem of universals)とは、「普遍」(「普遍者」ともいう、英: universals) の実在に関する論争を言う。これと内容的に同じ議論が、古代から続いており、近代哲学や現代の哲学でも形を変えて問題となっているが、普遍概念をめぐる論争として中世の論争を特にこの名で呼ぶ。 (ja)
  • La disputa sugli universali (quaestio de universalibus) è la maggiore questione filosofico-teologica della scolastica ed ha per base il concetto degli universali. La questione si originò da un passo dell'opera di Porfirio, Isagoge, tradotta e commentata da Boezio, nella quale si trattava della definizione dei termini universali di genere e specie (per esempio animale, uomo ecc.) applicabili a una molteplicità di individui. Gli scolastici ripresero il problema naturalmente trattandolo in un ambito culturale del tutto diverso da quello del pensiero pagano. (it)
  • The problem of universals is an ancient question from metaphysics which has inspired a range of philosophical topics and disputes. Should the properties an object has in common with other objects, such as color and shape, be considered to exist beyond those objects? And if a property exists separately from objects, what is the nature of that existence? The problem of universals relates to various inquiries closely related to metaphysics, logic, and epistemology, as far back as Plato and Aristotle, in efforts to define the mental connections a human makes when they understand a property such as shape or color to be the same in nonidentical objects. Universals are qualities or relations found in two or more entities. As an example, if all cup holders are circular in some way, circularity may be considered a universal property of cup holders. Further, if two daughters can be considered female offspring of Frank, the qualities of being female, offspring, and of Frank, are universal properties of the two daughters. Many properties can be universal: being human, red, male or female, liquid or solid, big or small, etc. Philosophers agree that human beings can talk and think about universals, but disagree on whether universals exist in reality beyond mere thought and speech. (en)
  • De universaliënstrijd of het universaliavraagstuk is de vraag of algemene begrippen of universalia werkelijk bestaan en wat ze dan zijn. De felle discussies hierover bereikten een hoogtepunt in de Middeleeuwen. Hier stonden realisten tegenover nominalisten, waarbij de eersten stelden dat algemene begrippen in zichzelf bestaan voor de dingen (universalia ante res), terwijl de laatsten stelden dat deze slechts namen zijn en dus pas na de dingen bestaan (universalia post res), geconstrueerd door mensen. (nl)
  • Spór o uniwersalia – filozoficzny problem dotyczący statusu pojęć ogólnych (powszechników, uniwersaliów), historycznie przybierał formę dyskusji wokół istnienia idei. Współcześnie problem także dotyczy psychologii poznawczej, która zajmuje się m.in. pochodzeniem pojęć w umyśle i ich adekwatnością. (pl)
  • Problema dos universais (ou "querela dos universais") é a designação dada ao debate, sustentado pelos historiadores da filosofia, sobre questão de saber se os universais são coisas ou meramente palavras. Esta questão divide os filósofos em realistas, como Platão, em que as espécies, como a espécie humana, são em certo sentido coisas, e em nominalistas, em que “espécie” não passa de uma palavra. O universal é um conceito filosófico que diz que existe algo que é partilhado por objetos particulares diferentes. Por exemplo, a circularidade é um universal que todas as coisas que são circulares partilham. Diz-se que os objetos circulares instanciam esse universal. Porfírio, em sua renomada obra Isagoge, irá se perguntar da seguinte maneira, que acabou por desenvolver a problemática anos depois: "Além do mais, no que tange aos gêneros e às espécies, acerca da questão de saber: (1) se são realidades subsistentes em si mesmas ou se consistem apenas em simples conceitos mentais (2) ou, admitindo que sejam realidades subsistentes em si mesmas, se são corpóreas ou incorpóreas e, (3) neste último caso, se são separadas ou se existem nas coisas sensíveis e delas dependem." Platão argumentou que, não só os universais eram reais, como só estes existiam verdadeiramente. Foi no século XII que as perspectivas nominalistas passaram a ser apresentadas. Abelardo não duvidou que a hierarquia das espécies e dos géneros de Aristóteles e de Porfírio descrevesse correctamente a estrutura do mundo. Deixou claro que quando afirma que as palavras são universais, não se refere às palavras no sentido físico (os sons que emitimos quando falamos), mas às palavras como portadoras de significado. Foi na sequência dos trabalhos de Abelardo que os seus contemporâneos introduziram o termo nomen (nome), e a partir daqui o conceito de nominalismo. No século XIII, à medida que os escritos de Aristóteles sobre a alma e a metafísica se tornaram conhecidos, o nominalismo praticamente desapareceu. Tomás de Aquino e Duns Escoto elaboraram várias formas sofisticadas de realismo, reconhecendo os universais como realmente existentes. Mas no século XIV o nominalismo voltou a ser recuperado, tendo sido Guilherme de Ockham o mais destacado dos nominalistas medievais. Ockham rejeitou a ideia aristotélica de que o conhecimento intelectual resultava de as nossas mentes serem informadas por universais derivados de objectos percepcionados. Argumentou que o nosso conhecimento do mundo exterior começa com uma apreensão dos indivíduos. (pt)
  • Universaliestriden var en medeltida filosofisk dispyt om allmänbegreppens (universaliernas) realitet. Diskussionen, som är av stor teologisk vikt, fortlever än till våra dagar. Frågan gällde om allmänna begrepp hade en egen existens, oberoende av vårt tänkande. Frågan om förhållandet mellan det universella och det individuella hade dryftats redan i den antika filosofin (Platon, Aristoteles, nyplatonismen) och övertogs av den medeltida filosofin. Frågan blev aktuell på nytt genom Wilhelm av Ockham och den senare nominalismen. Diskussionen blev utdragen; den varade i över trehundra år och var dessutom mycket förvirrad eftersom det fanns en rad olika ståndpunkter som delvis tangerade varandra. Efteråt har man dock urskilt fyra huvudståndpunkter: den platonska, den aristoteliska, den konceptualistiska och den nominalistiska. Trots att dessa ståndpunkter strukturellt förblivit desamma, har de resulterat i skilda metafysiska uppfattningar under århundradena. Under skolastiken och fram till nyare tid, var företrädarna för samtliga riktningar Gudstroende och kombinerade ontologin med en Gud, medan filosofer under nyare tid kunnat kombinera ståndpunkterna med ateism. (sv)
  • Универсалия (от лат. universalis — всеобщий) — термин средневековой философии, обозначающий общие понятия. Проблема универсалий восходит к философским идеям Платона и Аристотеля и является одной из главных тем схоластики, в особенности раннего её периода. Тема универсалий приходит в средневековую философию не напрямую из работ античных философов, но через комментарии к их трудам. В частности, через комментарии Порфирия к «Категориям» Аристотеля. В «Введении к Категориям» Порфирий написал, что не будет разрабатывать вопрос о реальном существовании родовых и видовых понятий, что он очень трудный и почти неразрешимый. Позднее Боэций перевёл на латынь и (дважды) откомментировал «Введение к Категориям» Порфирия, и тем самым ввёл проблему универсалий в средневековую философию. В споре об универсалиях (X—XIV вв.), выясняющем онтологический статус общих понятий (то есть вопрос об их реальном, объективном существовании), определились три направления: реализм, номинализм и концептуализм. (ru)
  • 共相問題(英語:Problem of universals),又譯為普遍命題問題,起源於古希臘的形而上學問題,爭論共相(universals)是否存在。共相是一種一般或是特殊的性質、特徵、關係、特色,例如顏色,紅/綠,男/女,固體/液體/氣體,個人/國家,這些性質可以被許多不同的個體所分享,例如,紅色的玫瑰與紅色的牆,都是紅色的;白馬與黑馬,都屬於馬;張龍、趙虎與蘇格拉底,都是男人。個體的殊相是存在的,但是共相本身是否存在,這成為古希臘哲學家很感興趣的問題。 最早提出這個問題的哲學家是柏拉圖,他提出理型論作為這個問題的解答,柏拉圖認為共相是以理型(Form)的方式存在。在中世紀經院哲學中,根據柏拉圖的看法,發展出唯實論。而柏拉圖的弟子,亞里斯多德,認為共相是由人類感官所建構出來的概念,存在於人類的經驗與感官中,因此,共相不是實存的。亞里斯多德的看法衍生出了後世的唯名論與概念論。 在中國先秦哲學家中,名家也曾思考過這些問題,如公孫龍曾提出堅白論、白馬論。 (zh)
  • Поле́міка між реалі́стами і номіналі́стами — одна з центральних тем розвитку філософської думки в Середньовіччі. Ця полеміка почалася з суто теологічного питання про сутність «реальності» Святої Трійці та її «іпостасей». Реалізм наполягав на реальності саме «єдності» Триєдиного бога. Номіналізм справді реальними вважав «лики» (іпостасі) Трійці (Отця, Сина, Святого Духа). Згодом полеміка набула суто філософського характеру — про статус реальності категорій загального і одиничного. Реалісти, говорячи про єдність «Божественної Трійці», обстоювали, по суті, традиційно об'єктивно-ідеалістичну тезу про незалежність від матеріально — чуттєвого світу існування ідеального (загальних понять «універсалій»), тим самим даючи останньому статусу єдино справжньої реальності. Що ж до номіналістів, то вони, твердячи про реальність саме іпостасей Трійці, по суті, відстоювали реальне існування одиничного, індивідуальних окремих речей і явищ, пов'язуючи тим самим справді реальне існування з чуттєво-конкретним існуванням конкретних речей. Полеміка між реалістами і номіналістами впродовж подальшої історії середньовічної філософії приводила то до різкого розмежування її учасників, то набувала таких більш прихованих («стертих») форм, як так званий «концептуалізм». Позиції останнього поділяв П'єр Абеляр (1079—1142) — видатний мислитель Середньовіччя. Найвідомішою рисою Абелярової позиції було звернення до розуму, як провідного інструменту і критерію в пошуках істини. Один із провідних принципів середньовічної філософії — підпорядкування розуму вірі — починаючи з VI — VII ст. не так жорстко (як, скажімо, в часи Тертуліана) проводився у філософських дослідження. Уже в Августина, який недвозначно вказував на безперечну вищість віри даної розумом, знаходимо водночас виразний потяг до раціонального упорядкування і систематизації теології (нагадаємо, що «формально-юридичне», упорядковуючи, «дисциплінуюче» начало — характерна ознака латино-римської ментальності). Так само Еріугена говорить про відсутність суперечностей між «правильним розумом» і «істинним авторитетом», а Ансельм Кентерберійський відверто проповідує ідею "раціонального " доведення буття Божого. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 23474 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 35637 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1026084246 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • 中世スコラ哲学において、普遍論争(ふへんろんそう、英: Problem of universals)とは、「普遍」(「普遍者」ともいう、英: universals) の実在に関する論争を言う。これと内容的に同じ議論が、古代から続いており、近代哲学や現代の哲学でも形を変えて問題となっているが、普遍概念をめぐる論争として中世の論争を特にこの名で呼ぶ。 (ja)
  • La disputa sugli universali (quaestio de universalibus) è la maggiore questione filosofico-teologica della scolastica ed ha per base il concetto degli universali. La questione si originò da un passo dell'opera di Porfirio, Isagoge, tradotta e commentata da Boezio, nella quale si trattava della definizione dei termini universali di genere e specie (per esempio animale, uomo ecc.) applicabili a una molteplicità di individui. Gli scolastici ripresero il problema naturalmente trattandolo in un ambito culturale del tutto diverso da quello del pensiero pagano. (it)
  • De universaliënstrijd of het universaliavraagstuk is de vraag of algemene begrippen of universalia werkelijk bestaan en wat ze dan zijn. De felle discussies hierover bereikten een hoogtepunt in de Middeleeuwen. Hier stonden realisten tegenover nominalisten, waarbij de eersten stelden dat algemene begrippen in zichzelf bestaan voor de dingen (universalia ante res), terwijl de laatsten stelden dat deze slechts namen zijn en dus pas na de dingen bestaan (universalia post res), geconstrueerd door mensen. (nl)
  • Spór o uniwersalia – filozoficzny problem dotyczący statusu pojęć ogólnych (powszechników, uniwersaliów), historycznie przybierał formę dyskusji wokół istnienia idei. Współcześnie problem także dotyczy psychologii poznawczej, która zajmuje się m.in. pochodzeniem pojęć w umyśle i ich adekwatnością. (pl)
  • 共相問題(英語:Problem of universals),又譯為普遍命題問題,起源於古希臘的形而上學問題,爭論共相(universals)是否存在。共相是一種一般或是特殊的性質、特徵、關係、特色,例如顏色,紅/綠,男/女,固體/液體/氣體,個人/國家,這些性質可以被許多不同的個體所分享,例如,紅色的玫瑰與紅色的牆,都是紅色的;白馬與黑馬,都屬於馬;張龍、趙虎與蘇格拉底,都是男人。個體的殊相是存在的,但是共相本身是否存在,這成為古希臘哲學家很感興趣的問題。 最早提出這個問題的哲學家是柏拉圖,他提出理型論作為這個問題的解答,柏拉圖認為共相是以理型(Form)的方式存在。在中世紀經院哲學中,根據柏拉圖的看法,發展出唯實論。而柏拉圖的弟子,亞里斯多德,認為共相是由人類感官所建構出來的概念,存在於人類的經驗與感官中,因此,共相不是實存的。亞里斯多德的看法衍生出了後世的唯名論與概念論。 在中國先秦哲學家中,名家也曾思考過這些問題,如公孫龍曾提出堅白論、白馬論。 (zh)
  • En el curs de la filosofia medieval, el debat sobre els universals és un bon reflex de les dificultats per dotar de nous sentits les velles aspiracions sobre el coneixement. Des del punt de vista històric, el problema té el seu origen en el problema de fons grec: la solució al problema de la unitat vers la pluralitat (d'aquí universals, un-vers-alia, un vers els altres). Els inicis del problema es troben ja en el debat entre Plató i Aristòtil: per Plató les Idees (com ara home, cavall o taula) existeixen realment, i els objectes concrets només són reflexes d'aquestes. Aristòtil, per contra, rebutja aquest pensament idealista: tot i que manté la distinció hilemorfista entre matèria i forma, i no accepta que les Idees puguin existir com a entitats separades. (ca)
  • في ما وراء الطبيعة، يشير تعبير مسألة العموميات إلى السؤال ما إذا كانت الخصائص موجودة، وإذا كان الأمر كذلك، فما هي. فالخصائص هي الصفات أو العلاقات المشتركة بين اثنين أو أكثر من الكيانات. فالأنواع المختلفة من الخصائص، مثل الصفات والعلاقات يشار إليها بوصفها عموميات. فعلى سبيل المثال، بإمكانك أن تتخيل ثلاثًا من حاملات الأكواب على طاولة تشترك جميعها في صفة أنها دائرية أو الاستدراة، أو أن فتاتين تشتركان في أنهما ابنتا فرانك. فهناك العديد من الخصائص كأن تكون إنسانًا، وأحمر اللون، وذكرًا أو أنثى، وسائلاً، وكبيرًا أو صغيرًا، وأطول من، ووالدًا، وغيرها. (ar)
  • Realismus a nominalismus je středověké označení pro dvě obecné tendence, pro jednu ze základních polarit lidského myšlení, jež se týká vztahu mezi obecným a zvláštním, společným a jednotlivým, univerzálním a individuálním. Spor těchto dvou stanovisek se často nazývá spor o univerzálie. (cs)
  • Das Universalienproblem (auch Universalienstreit, Universalienfrage, Nominalismusstreit, selten auch Realienstreit) ist eines der zentralen Themen der Philosophie und betrifft die Frage, ob es ein Allgemeines wirklich gibt oder ob Allgemeinbegriffe menschliche Konstruktionen sind. (de)
  • Στη μεταφυσική, το πρόβλημα των καθόλου αφορά στο ερώτημα αν υπάρχουν ιδιότητες, και εάν υπάρχουν, τι είναι. Οι κοινές ποιότητες ή σχέσεις μεταξύ δύο οντοτήτων. Τα διαφορετικά είδη ιδιοτήτων, όπως οι ποιότητες και οι αναφέρονται ως , επίσης καθολικοί όροι. Για παράδειγμα, μπορεί να φανταστεί κανείς τρία άτομα σε ένα τραπέζι που κρατούν κούπες που είναι κυκλικές ή παραδείγματα κυκλικότητας, ή δύο κόρες που η κοινή τους σχέση καθορίζεται από το ότι είναι κόρες του Φρανκ. Υπάρχουν πολλές τέτοιες ιδιότητες, όπως κόκκινο, άρρεν ή θήλυ, υγρό, μεγάλο ή μικρό, ψηλότερο από, πατέρας του/της, κ.λπ.. (el)
  • El problema de los universales involucra diferentes áreas temáticas que son: la psicología cognitiva, la epistemología, y la ontología, entre otros. El problema de los universales se refiere al modo en que pensamos y percibimos, y cuáles son las realidades a ser conocidas. (es)
  • The problem of universals is an ancient question from metaphysics which has inspired a range of philosophical topics and disputes. Should the properties an object has in common with other objects, such as color and shape, be considered to exist beyond those objects? And if a property exists separately from objects, what is the nature of that existence? Philosophers agree that human beings can talk and think about universals, but disagree on whether universals exist in reality beyond mere thought and speech. (en)
  • En métaphysique, le problème des universaux est la question de savoir si les propriétés existent, et si oui, ce qu'elles sont. Les propriétés sont des qualités ou relations que partagent deux ou plusieurs entités. Ces divers types de propriétés, telles que qualités et relations sont désignés sous le nom « universaux ». On peut par exemple imaginer trois porte-gobelets sur une table qui ont en commun la qualité d'« être circulaire » ou d'« illustrer la circularité » ou deux filles qui ont en commun d'« être la fille de Michel ». Il y a beaucoup de ces propriétés comme être humain, rouge, mâle ou femelle, liquide, petit ou grand, plus grand que, père de etc.. (fr)
  • Problema dos universais (ou "querela dos universais") é a designação dada ao debate, sustentado pelos historiadores da filosofia, sobre questão de saber se os universais são coisas ou meramente palavras. Esta questão divide os filósofos em realistas, como Platão, em que as espécies, como a espécie humana, são em certo sentido coisas, e em nominalistas, em que “espécie” não passa de uma palavra. O universal é um conceito filosófico que diz que existe algo que é partilhado por objetos particulares diferentes. Por exemplo, a circularidade é um universal que todas as coisas que são circulares partilham. Diz-se que os objetos circulares instanciam esse universal. (pt)
  • Универсалия (от лат. universalis — всеобщий) — термин средневековой философии, обозначающий общие понятия. Проблема универсалий восходит к философским идеям Платона и Аристотеля и является одной из главных тем схоластики, в особенности раннего её периода. Тема универсалий приходит в средневековую философию не напрямую из работ античных философов, но через комментарии к их трудам. В частности, через комментарии Порфирия к «Категориям» Аристотеля. (ru)
  • Universaliestriden var en medeltida filosofisk dispyt om allmänbegreppens (universaliernas) realitet. Diskussionen, som är av stor teologisk vikt, fortlever än till våra dagar. Frågan gällde om allmänna begrepp hade en egen existens, oberoende av vårt tänkande. Frågan om förhållandet mellan det universella och det individuella hade dryftats redan i den antika filosofin (Platon, Aristoteles, nyplatonismen) och övertogs av den medeltida filosofin. Frågan blev aktuell på nytt genom Wilhelm av Ockham och den senare nominalismen. (sv)
  • Поле́міка між реалі́стами і номіналі́стами — одна з центральних тем розвитку філософської думки в Середньовіччі. Ця полеміка почалася з суто теологічного питання про сутність «реальності» Святої Трійці та її «іпостасей». Реалізм наполягав на реальності саме «єдності» Триєдиного бога. Номіналізм справді реальними вважав «лики» (іпостасі) Трійці (Отця, Сина, Святого Духа). Згодом полеміка набула суто філософського характеру — про статус реальності категорій загального і одиничного. (uk)
rdfs:label
  • مسألة العموميات (ar)
  • Problema dels universals (ca)
  • Realismus a nominalismus (cs)
  • Universalienproblem (de)
  • Πρόβλημα των καθόλου (el)
  • Problem of universals (en)
  • Disputo pri la universalaĵoj (eo)
  • Problema de los universales (es)
  • Problème des universaux (fr)
  • 普遍論争 (ja)
  • Disputa sugli universali (it)
  • 보편 논쟁 (ko)
  • Universaliënstrijd (nl)
  • Spór o uniwersalia (pl)
  • Problema dos universais (pt)
  • Универсалия (ru)
  • Universaliestriden (sv)
  • Полеміка між реалістами і номіналістами (uk)
  • 共相問題 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:mainInterest of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:mainInterests of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License