A lawsuit is a proceeding by a party or parties against another in the civil court of law. The archaic term "suit in law" is found in only a small number of laws still in effect today. The term "lawsuit" is used in reference to a civil action brought in a court of law in which a plaintiff, a party who claims to have incurred loss as a result of a defendant's actions, demands a legal or equitable remedy. The defendant is required to respond to the plaintiff's complaint. If the plaintiff is successful, judgment is in the plaintiff's favor, and a variety of court orders may be issued to enforce a right, award damages, or impose a temporary or permanent injunction to prevent an act or compel an act. A declaratory judgment may be issued to prevent future legal disputes.

Property Value
dbo:abstract
  • الدعوى القضائية في القانون هي إجراء قانوني يتقدم به المشتكي إلى القضاء ضد طرف آخر ، قد يكون شخصا أو مؤسسة خاصة يطالب فيه بحق أو تعويض عن خسارة تسبب فيها المدعى عليه . ويصبح المدعى عليه ملزما بالرد على الاتهام أمام المحكمة. فإذا كان المدعي (صاحب الشكوى) على حق يفصل القاضي بأن يقوم المدعى عليه بإعطاء المدعي حقه أو يحكم على المدعى عليه بدفع تعويض عن الخسارة التي لحقت بالمشتكي بسببه ، أو أن يكون الحكم متعلق بإصدار تحذير منع المدعى عليه من إجراء التباسات مسيئة للمدعي ، مثل منعه من الكذب والتشهير في شأن المشتكي . (ar)
  • Civilní proces (nebo též občanské soudní řízení; anglicky: civil lawsuit; francouzsky: procédure civile, německy: Zivilprozess) je postup rozhodujícího orgánu (soudu nebo rozhodců), účastníků řízení a dalších zúčastněných subjektů při projednávání a rozhodování soukromoprávních sporů a jiných právních věcí. Civilní proces je jednou ze tří základních forem řízení u soudu, dalšími formami jsou trestní řízení a soudní řízení správní. Zatímco civilní proces je společenský jev, civilní právo procesní představuje jeho právní úpravu a je tvořeno normami a principy. (cs)
  • Αγωγή είναι το κύριο ένδικο βοήθημα με το οποίο ζητεί κάποιος να υπαχθεί μια διαφορά προς επίλυση στα πολιτικά δικαστήρια. Προβλέπεται και ρυθμίζεται στον και αφορά κυρίως διαφορές Αστικού και Εμπορικού Δικαίου, δηλαδή ως επί το πλείστον περιουσιακές διαφορές μεταξύ ιδιωτών. (el)
  • A lawsuit is a proceeding by a party or parties against another in the civil court of law. The archaic term "suit in law" is found in only a small number of laws still in effect today. The term "lawsuit" is used in reference to a civil action brought in a court of law in which a plaintiff, a party who claims to have incurred loss as a result of a defendant's actions, demands a legal or equitable remedy. The defendant is required to respond to the plaintiff's complaint. If the plaintiff is successful, judgment is in the plaintiff's favor, and a variety of court orders may be issued to enforce a right, award damages, or impose a temporary or permanent injunction to prevent an act or compel an act. A declaratory judgment may be issued to prevent future legal disputes. A lawsuit may involve dispute resolution of private law issues between individuals, business entities or non-profit organizations. A lawsuit may also enable the state to be treated as if it were a private party in a civil case, as plaintiff, or defendant regarding an injury, or may provide the state with a civil cause of action to enforce certain laws. The conduct of a lawsuit is called litigation. The plaintiffs and defendants are called litigants and the attorneys representing them are called litigators. The term litigation may also refer to a Criminal procedure. (en)
  • En Derecho, la demanda es el acto de iniciación procesal por antonomasia. Se diferencia de la pretensión procesal en que aquella se configura con motivo de la petición formulada ante un órgano judicial para que disponga la iniciación y el trámite del proceso. No obstante, en la mayor parte de los casos demanda y pretensión se presentan fundidos en un solo acto. En él el demandante o peticionante solicita la apertura del proceso y formula la pretensión que constituirá objeto de este, por medio de un escrito. Pero tal simultaneidad no es forzosa como se observa en los casos en que las normas permiten integrar posteriormente la causa de la pretensión. Doctrinariamente, siguiendo a , se le considera un medio hábil para ejercer el derecho a la acción, siendo la forma común de ejercitarlo. En la mayoría de los sistemas debe ser escrita, aunque excepcionalmente puede ser verbal, en algunos procedimientos orales. la define como un documento cuya presentación a la autoridad (juez o árbitro) tiene por objeto lograr de esta la iniciación de un procedimiento para sustanciar en él tantos procesos como pretensiones tenga el demandante para ser satisfechas por persona distinta a dicha autoridad[cita requerida]. Una vez presentada ante el tribunal competente, la demanda debe ser acogida a tramitación, mediante una resolución, debiendo emplazarse al demandado (o sea, notificársele y dándole un plazo para contestar tal demanda). (es)
  • Die Klage ist im Zivilprozess die Verfahrenseinleitung, also der Antrag auf gerichtliche Entscheidung, durch den Kläger gegen den Beklagten. Auch in den Verfahren vor den Verwaltungs-, Sozial-, Arbeits- und Finanzgerichten bezeichnet man den das Verfahren einleitenden Antrag auf gerichtliche Entscheidung als Klage. Im Strafverfahren wird die von der Staatsanwaltschaft zu erhebende öffentliche Klage vor einem Gericht auch Anklage genannt. Nach § 113 Abs. 5 Nr. 2 FamFG wird eine Klage in Familiensachen und in der freiwilligen Gerichtsbarkeit Antrag genannt. (de)
  • Is éard is urghaire ann ná a éilíonn ort rud éigin ar leith a chur i gcrích nó staonadh ó rud éigin ar leith a chur i gcrích nó a chleachtadh. Má dhéanann tú neamhshuim den urghaire, féadfar pionós a ghearradh ort. I dteanga an dlí, deirtear go n-eisíonn an chúirt urghaire. Samplaí de na hurghairí is féidir leis an gcúirt a eisiúint ná: * Urghaire a chuireann cosc le táirgí a bhfuil damáiste iontu do na tomhaltóirí. * Urghaire a thugann ar do thiarna talún tú a ligean isteach i d'árasán, mura bhfuil cúis dhleathach aige le tú a chaitheamh amach. Leis an tionónta a dhíshealbhú, caithfidh an tiarna talún cloí leis an nós imeachta dlíthiúil. * Má tá monarcha éigin ag truailliú, is féidir leis na húdaráis áitiúla urghaire a lorg ón gcúirt leis an monarcha a dhúnadh chomh luath agus is féidir. (ga)
  • En droit, une poursuite est une action en justice intentée contre une personne. Le terme est généralement utilisé dans un contexte de droit pénal. En droit civil, on favorisera le terme « action civile » (plutôt que poursuite civile). En Suisse, l'expression « mettre aux poursuites » signifie intenter une action ayant pour objet une somme d'argent ou des sûretés à fournir dans le cas d'une dette. L'action se fait sur la base de la loi fédérale sur la poursuite pour dettes et la faillite (abrégée LP). Il existe plusieurs natures de poursuite : * La (synonymes : poursuite stratégique contre la mobilisation publique, poursuite-bâillon, poursuite stratégique) ; * La ; * La , ou action civile ; * La ; * La . (fr)
  • L'azione legale (spesso detta anche causa legale) è, nel diritto, il potere attribuito ad un soggetto giuridico di provocare l'esercizio della giurisdizione da parte di un giudice. Il suo esperimento avvia una causa legale destinata ad essere dibattuta e definita nell'ambito di un processo. (it)
  • 訴訟(そしょう)とは、紛争の当事者以外の第三者を関与させ、その判断を仰ぐことで紛争を解決すること、またはそのための手続のことである。対義語に自力救済がある。現代においては、国家の司法権の行使によって、その権力を背景に紛争を強制的に解決するための手続のことを訴訟といい、調停、仲裁、和解などと区別される。 さらに狭い意味では広義の訴訟のうち判決手続のことのみを訴訟とよび、強制執行手続等と区別される。 訴訟を提起する行為は一般に提訴と言われる。 (ja)
  • 소송(訴訟, Lawsuit)은 사실관계나 법률관계에서 대립하는 사이의 권리나 의무 등에 관한 분쟁을 재판에 의하여 법률적으로 해결하여 구체적인 법률관계를 확정하여 줄 것을 법원에 요구하는 를 말한다. 소송 제기를 당하는 일은 피소(被訴)라고 한다. (ko)
  • Pozew – pismo procesowe wszczynające proces cywilny, zawierające powództwo (skonkretyzowane żądanie określonego zachowania wysunięte przez składającego – powoda przeciwko określonej osobie – pozwanemu) oraz uzasadnienie przytaczające okoliczności faktyczne na poparcie powództwa. Pozew nie musi zawierać podstawy prawnej przyszłego rozstrzygnięcia. (pl)
  • No sentido formal, a maioria dos autores entende que a ação é um direito subjetivo público abstrato, independendo de que haja realmente um direito a ser tutelado. Trata-se do direito de exigir do Estado a prestação jurisdicional, a solução de uma lide ou conflito. O Conceito de "Ação Penal" e/ou simplesmente "AP", essa ação surge em instâncias (graus de jurisdição) e sobe até o STF, se assim o determinar o mérito e/ou assunto, tem sido examinado pela doutrina processualista brasileira, por autores como Henrique Fagundes Filho, Jean Carlos Dias, Luiz Guilherme Marinoni, Ada Pellegrini Grinover, entre outros. Conforme a teoria eclética, adotada pelo direito processual brasileiro, ação "é o direito a um pronunciamento estatal que solucione o litígio, fazendo desaparecer a incerteza ou a insegurança gerada pelo conflito de interesses, pouco importando qual seja a solução a ser dada pelo juiz". Assim, o direito de ação é independente de seu resultado: o fato de seu pedido não ser acolhido pelo Estado-juiz não significa que a parte não tinha "direito de ação", ou seja, de provocar a resposta estatal. São três os elementos da ação conforme a teoria eclécica da ação: 1. * As partes (réu e autor); 2. * O pedido; 3. * A causa de pedir. (pt)
  • Иск — требование, подаваемое в суд, судебное действие истца, обратившегося к помощи суда, чтобы обязать ответчика признать его право или исполнить то, что он должен. Иск сопутствует всякому гражданскому праву, составляет его естественное свойство; права, которые не сопровождаются исками, представляют редкие исключения и стоят на рубеже права и нравственности. Например, тот кто получил платёж по карточному долгу, не обязан возвращать деньги, то есть имеет право на них, но потребовать платежа путём иска он не может (так называемое натуральное обязательство). В римском праве иски предусматривались преторскими эдиктами и число их было ограничено содержанием эдиктов. В современном праве исков столько, сколько юридических отношений. Выделяют предмет иска — сущность требования истца (погасить задолженность, признать право, компенсировать вред и т.п.) и основание иска — действие или бездействие ответчика, послужившее причиной для иска (нарушение договора, причинение вреда и т.п.). Суд рассматривает спор в рамках иска, то есть, как правило, не может самостоятельно выходить за пределы исковых требований. В случае отказа в иске повторное обращение в суд с иском, имеющим тот же предмет и основание, не допускается (принцип Res judicata). (ru)
  • Stämningsansökan är den ansökan om stämning som käranden i tvistemål, alternativt en åklagare i brottmål, tillställer en allmän domstol. I ansökan ska parterna och yrkande tydligt anges. (sv)
  • 訴訟(lawsuit;suit in law)),是一種法律行動,分為民事和刑事兩類,前者原訴人是受害者當事人,因為有未可解決的爭議,所以訴諸法律。後者涉及刑事犯罪,由政府當局控告疑犯(提起公訴)。 訴訟程序分為一審和二審,可能也是。英式訴訟分為初審、、上訴等。 (zh)
  • По́зов (лат. actio) — звернення заінтересованої або іншої уповноваженої на те особи до суду з проханням про розгляд спору і захист суб'єктивних майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів у справах, що виникають з цивільних (в тому числі сімейних, трудових), господарських (в тому числі корпоративних) та адміністративних правовідносин. Предмет позову становить матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен постановити рішення. Ця вимога повинна носити правовий характер і бути підвідомчою суду. Змістом позову є спір про право або спір про факт. Цивільний позов — вимога потерпілого від злочину громадянина або юридичної особи відшкодувати матеріальні збитки та/або моральну шкоду, що заподіяні злочином, яка розглядається судом у кримінальному судочинстві. Поняття позовної заяви відноситься до поняття позову як форма до змісту. Позов — це дія; заява — документ. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 113258 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 27858 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 985107644 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:isPartOf
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • الدعوى القضائية في القانون هي إجراء قانوني يتقدم به المشتكي إلى القضاء ضد طرف آخر ، قد يكون شخصا أو مؤسسة خاصة يطالب فيه بحق أو تعويض عن خسارة تسبب فيها المدعى عليه . ويصبح المدعى عليه ملزما بالرد على الاتهام أمام المحكمة. فإذا كان المدعي (صاحب الشكوى) على حق يفصل القاضي بأن يقوم المدعى عليه بإعطاء المدعي حقه أو يحكم على المدعى عليه بدفع تعويض عن الخسارة التي لحقت بالمشتكي بسببه ، أو أن يكون الحكم متعلق بإصدار تحذير منع المدعى عليه من إجراء التباسات مسيئة للمدعي ، مثل منعه من الكذب والتشهير في شأن المشتكي . (ar)
  • Civilní proces (nebo též občanské soudní řízení; anglicky: civil lawsuit; francouzsky: procédure civile, německy: Zivilprozess) je postup rozhodujícího orgánu (soudu nebo rozhodců), účastníků řízení a dalších zúčastněných subjektů při projednávání a rozhodování soukromoprávních sporů a jiných právních věcí. Civilní proces je jednou ze tří základních forem řízení u soudu, dalšími formami jsou trestní řízení a soudní řízení správní. Zatímco civilní proces je společenský jev, civilní právo procesní představuje jeho právní úpravu a je tvořeno normami a principy. (cs)
  • Αγωγή είναι το κύριο ένδικο βοήθημα με το οποίο ζητεί κάποιος να υπαχθεί μια διαφορά προς επίλυση στα πολιτικά δικαστήρια. Προβλέπεται και ρυθμίζεται στον και αφορά κυρίως διαφορές Αστικού και Εμπορικού Δικαίου, δηλαδή ως επί το πλείστον περιουσιακές διαφορές μεταξύ ιδιωτών. (el)
  • Die Klage ist im Zivilprozess die Verfahrenseinleitung, also der Antrag auf gerichtliche Entscheidung, durch den Kläger gegen den Beklagten. Auch in den Verfahren vor den Verwaltungs-, Sozial-, Arbeits- und Finanzgerichten bezeichnet man den das Verfahren einleitenden Antrag auf gerichtliche Entscheidung als Klage. Im Strafverfahren wird die von der Staatsanwaltschaft zu erhebende öffentliche Klage vor einem Gericht auch Anklage genannt. Nach § 113 Abs. 5 Nr. 2 FamFG wird eine Klage in Familiensachen und in der freiwilligen Gerichtsbarkeit Antrag genannt. (de)
  • L'azione legale (spesso detta anche causa legale) è, nel diritto, il potere attribuito ad un soggetto giuridico di provocare l'esercizio della giurisdizione da parte di un giudice. Il suo esperimento avvia una causa legale destinata ad essere dibattuta e definita nell'ambito di un processo. (it)
  • 訴訟(そしょう)とは、紛争の当事者以外の第三者を関与させ、その判断を仰ぐことで紛争を解決すること、またはそのための手続のことである。対義語に自力救済がある。現代においては、国家の司法権の行使によって、その権力を背景に紛争を強制的に解決するための手続のことを訴訟といい、調停、仲裁、和解などと区別される。 さらに狭い意味では広義の訴訟のうち判決手続のことのみを訴訟とよび、強制執行手続等と区別される。 訴訟を提起する行為は一般に提訴と言われる。 (ja)
  • 소송(訴訟, Lawsuit)은 사실관계나 법률관계에서 대립하는 사이의 권리나 의무 등에 관한 분쟁을 재판에 의하여 법률적으로 해결하여 구체적인 법률관계를 확정하여 줄 것을 법원에 요구하는 를 말한다. 소송 제기를 당하는 일은 피소(被訴)라고 한다. (ko)
  • Pozew – pismo procesowe wszczynające proces cywilny, zawierające powództwo (skonkretyzowane żądanie określonego zachowania wysunięte przez składającego – powoda przeciwko określonej osobie – pozwanemu) oraz uzasadnienie przytaczające okoliczności faktyczne na poparcie powództwa. Pozew nie musi zawierać podstawy prawnej przyszłego rozstrzygnięcia. (pl)
  • Stämningsansökan är den ansökan om stämning som käranden i tvistemål, alternativt en åklagare i brottmål, tillställer en allmän domstol. I ansökan ska parterna och yrkande tydligt anges. (sv)
  • 訴訟(lawsuit;suit in law)),是一種法律行動,分為民事和刑事兩類,前者原訴人是受害者當事人,因為有未可解決的爭議,所以訴諸法律。後者涉及刑事犯罪,由政府當局控告疑犯(提起公訴)。 訴訟程序分為一審和二審,可能也是。英式訴訟分為初審、、上訴等。 (zh)
  • A lawsuit is a proceeding by a party or parties against another in the civil court of law. The archaic term "suit in law" is found in only a small number of laws still in effect today. The term "lawsuit" is used in reference to a civil action brought in a court of law in which a plaintiff, a party who claims to have incurred loss as a result of a defendant's actions, demands a legal or equitable remedy. The defendant is required to respond to the plaintiff's complaint. If the plaintiff is successful, judgment is in the plaintiff's favor, and a variety of court orders may be issued to enforce a right, award damages, or impose a temporary or permanent injunction to prevent an act or compel an act. A declaratory judgment may be issued to prevent future legal disputes. (en)
  • En Derecho, la demanda es el acto de iniciación procesal por antonomasia. Se diferencia de la pretensión procesal en que aquella se configura con motivo de la petición formulada ante un órgano judicial para que disponga la iniciación y el trámite del proceso. Doctrinariamente, siguiendo a , se le considera un medio hábil para ejercer el derecho a la acción, siendo la forma común de ejercitarlo. En la mayoría de los sistemas debe ser escrita, aunque excepcionalmente puede ser verbal, en algunos procedimientos orales. (es)
  • Is éard is urghaire ann ná a éilíonn ort rud éigin ar leith a chur i gcrích nó staonadh ó rud éigin ar leith a chur i gcrích nó a chleachtadh. Má dhéanann tú neamhshuim den urghaire, féadfar pionós a ghearradh ort. I dteanga an dlí, deirtear go n-eisíonn an chúirt urghaire. Samplaí de na hurghairí is féidir leis an gcúirt a eisiúint ná: (ga)
  • En droit, une poursuite est une action en justice intentée contre une personne. Le terme est généralement utilisé dans un contexte de droit pénal. En droit civil, on favorisera le terme « action civile » (plutôt que poursuite civile). En Suisse, l'expression « mettre aux poursuites » signifie intenter une action ayant pour objet une somme d'argent ou des sûretés à fournir dans le cas d'une dette. L'action se fait sur la base de la loi fédérale sur la poursuite pour dettes et la faillite (abrégée LP). Il existe plusieurs natures de poursuite : (fr)
  • No sentido formal, a maioria dos autores entende que a ação é um direito subjetivo público abstrato, independendo de que haja realmente um direito a ser tutelado. Trata-se do direito de exigir do Estado a prestação jurisdicional, a solução de uma lide ou conflito. São três os elementos da ação conforme a teoria eclécica da ação: 1. * As partes (réu e autor); 2. * O pedido; 3. * A causa de pedir. (pt)
  • Иск — требование, подаваемое в суд, судебное действие истца, обратившегося к помощи суда, чтобы обязать ответчика признать его право или исполнить то, что он должен. Иск сопутствует всякому гражданскому праву, составляет его естественное свойство; права, которые не сопровождаются исками, представляют редкие исключения и стоят на рубеже права и нравственности. Например, тот кто получил платёж по карточному долгу, не обязан возвращать деньги, то есть имеет право на них, но потребовать платежа путём иска он не может (так называемое натуральное обязательство). (ru)
  • По́зов (лат. actio) — звернення заінтересованої або іншої уповноваженої на те особи до суду з проханням про розгляд спору і захист суб'єктивних майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів у справах, що виникають з цивільних (в тому числі сімейних, трудових), господарських (в тому числі корпоративних) та адміністративних правовідносин. Предмет позову становить матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен постановити рішення. Ця вимога повинна носити правовий характер і бути підвідомчою суду. (uk)
rdfs:label
  • دعوى قضائية (ar)
  • Civilní proces (cs)
  • Klage (de)
  • Αγωγή (el)
  • Lawsuit (en)
  • Demanda judicial (es)
  • Poursuite (droit) (fr)
  • Urghaire (ga)
  • Azione legale (it)
  • 訴訟 (ja)
  • 소송 (ko)
  • Pozew (pl)
  • Ação (direito) (pt)
  • Иск (ru)
  • Stämningsansökan (sv)
  • Позов (uk)
  • 訴訟 (zh)
owl:differentFrom
owl:sameAs
skos:closeMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:academicDiscipline of
is dbo:service of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:fields of
is dbp:keywords of
is dbp:knownFor of
is dbp:method of
is dbp:methods of
is dbp:notes of
is dbp:occupation of
is dbp:practiceAreas of
is foaf:primaryTopic of