| dbo:abstract
|
- Estrid (nebo Astrid) Obodritská (asi 979 – asi 1035) byla dcera vůdce kmene Obodritů a manželka švédského krále Olofa Skötkonunga. (cs)
- Estrid (o Astrid) dels Obotrites (979 - 1035) fou una reina consort de Suècia i princesa dels , casada amb el rei Olaf Skötkonung, a més de ser mare del rei Anund Jacob i de la Gran Princesa i santa russa Ingegerd Olofsdotter. (ca)
- الملكة أستريد أو أستريد ملكة (979 -1035) كانت ملكة سويدية من عهد الفايكنج وأميرة لغرب السلاف تزوجت ملك السويد الذي حكم أثناء الفترة (1000-1022) وهي والدة أنوند يعقوب ملك السويد وخقانات روس والأميرة العظيمة أنجيجيرد أولوفسدوتر. (ar)
- Η Έστριντ των Οβοτριτών (περί το 979 - 1035) ήταν Σλάβα πριγκίπισσα και βασίλισσα της Σουηδίας χάρη στον γάμο της με τον Όλαφ Σκότκονουνγκ. Ο θρύλος λέει ότι η Έστριντ μεταφέρθηκε στη Σουηδία μετά από πόλεμο του συζύγου της με τους Δυτικούς Σλάβους, ήταν κόρη του αρχηγού των Πολάβων Σλάβων και η μεγάλη της προίκα έφερε έντονη επίδραση των Σουηδών στην περιοχή των Σλάβων. Ο σύζυγος της είχε άλλη μια ερωμένη την Έδλα με επίσης Σλαβική καταγωγή, έκανε συγχρόνως παιδιά και με τις δυο συζύγους του αποκτώντας τον μετέπειτα βασιλιά Άνουντ Ιάκωβο με την Έστριντ και τον μετέπειτα βασιλιά Εδμόνδο τον Γηραιό με την Έδλα. Ο βασιλιάς έδωσε σε όλα τα παιδιά του τα ίδια προνόμια αλλά την Έστριντ παντρεύτηκε επίσημα και την έκανε βασίλισσα. Η βασίλισσα Έστριντ και ολόκληρη η βασιλική αυλή βαπτίστηκαν χριστιανοί όταν ο σύζυγος της προσηλυτίστηκε στον χριστιανισμό (1088), αν και είχε υποσχεθεί ανεξαρτησία ο χριστιανισμός θα επιβληθεί οριστικά στη Σουηδία απο τον Ίνγκε τον Πρεσβύτερο μετά τους εμφύλιους πολέμους με τον κουνιάδο του Μπλοτ-Σβεν (1084 - 1088) Ο Σνόρρι Στούρλουσον περιγράφει ότι η Έστριντ συμπεριφερόταν άσχημα στα παιδιά του συζύγου της με την Έδλα γι'αυτό ο Όλαφ Σκότκονουνγκ έστειλε τον γιο του Εδμόνδο να τον αναθρέψουν οι συγγενείς της μητέρας του. Δεν είναι γνωστές επιπλέον πληροφορίες σχετικά με την Έστριντ παρά ότι συμπεριφερόταν βίαια και κακομεταχειριζόταν τους υπηρέτες της. (el)
- Estrid (auch Astrid, Estrith; altisländisch Esrið) (* um 979; † um 1035) war Ehefrau von Olof Skötkonung, König von Schweden und Mutter von dessen Nachfolger Anund Jakob und von Ingegerd, Großfürstin von Kiew. (de)
- Estrid of the Obotrites (c. 979 – 1035) was Queen of Sweden in the Viking age, a West Slavic princess married to Olof Skötkonung, King of Sweden c. 1000–1022. She was the mother of King Anund Jacob of Sweden and the Kievan Rus' saint and grand princess Ingegerd Olofsdotter. (en)
- Estrid (o Astrid) de los Abodritas (circa 979-1035) fue una reina consorte sueca y princesa de los eslavos occidentales casada con el rey Olaf Skötkonung, además de madre del rey Anund Jacobo y de la reina (gran princesa) y santa rusa Ingegerd Olofsdotter. (es)
- Estrid (atau Astrid) dari Obotrite (skt. 979 – 1035) merupakan seorang ratu Viking Swedia dan putri Slavia Barat. Ia menikah dengan Olof Skötkonung, Raja Swedia, skt. 1000–1022, ibunda Raja dari Swedia dan santa Rus Kiev dan putri agung Ingegerd Olofsdotter. (in)
- Estrid, née vers 979 et morte vers 1035, était une princesse des Abodrites devenue reine consort de Suède en épousant le roi Olof III Skötkonung vers l'an 1000. (fr)
- Estrid degli Obotriti (979 circa – 1035) consorte del re di Svezia Olof III di Svezia, Estrid era originaria dell'area dell'attuale Meclemburgo.Dal suo matrimonio con Olof nacquero due figli, Anund Jacob di Svezia, che succedette al padre e Ingegerd Olofsdotter. (it)
- Estrid van Mecklenburg (979-1022) was een van Zweden. Zij was een prinses van de Abodriten, dochter van Miesceslaus en Sophia, en trouwde met Olaf II van Zweden. In haar tijd was een merkbare Slavische invloed in Zweden te merken, bijvoorbeeld in het werk van ambachtslieden. Zij zou een strenge en hooghartige vrouw zijn geweest die de kinderen van Olafs bijvrouw slecht behandelde en een voorliefde had voor pracht en praal. Estrid en Olof kregen de volgende kinderen:
* Anund Jacob (?-1050)
* Ingegerd (?-1050), in 1019 gehuwd met de grootvorst van Kiev Jaroslav I de Wijze (nl)
- Astryda obodrycka (staronor. Astrid, Estrid) (ur. ok. 979, zm. ok. 1035) – królowa Szwecji, żona króla Szwecji Olafa Skötkonunga. Według legendy została przywieziona do Szwecji jako łup wojenny. Bardziej prawdopodobne jest, że została oddana przez swojego ojca, wodza obodryckich Połabian, jako gwarancja pokojowa. Przypieczętowaniem umowy miało być jej małżeństwo, do którego wniosła duży posag. To jej zawdzięcza się wpływy słowiańskie w Szwecji w tamtym czasie. Jej mąż miał także kochankę o imieniu Elda, pochodzącą z tej samej części Europy i przywiezioną do Szwecji w tym samym czasie co Astryda. Król Olaf traktował obie kobiety na równi, a dzieci (syn i dwie córki) pochodzące ze związku z Eldą miały takie same przywileje jak dzieci Astrydy. Jednak Olaf ożenił się tylko z Astrydą i tylko ona była królową. Królowa Astryda została ochrzczona wraz z mężem, dziećmi i większością dworu w 1008. Po przyjęciu chrześcijaństwa przez rodzinę królewską król obiecał swobodę wyznawania religii, a Szwecja pozostała pogańska aż do wojny religijnej w latach 1084–1088. Historyk Snorri Sturluson napisał, że królowa była nieżyczliwa w stosunku do dzieci swojego męża i Eldy (Emund, Astryda i Holmfrid):Królowa Astryda była arogancka i niemiła w stosunku do swoich posierbiów i dlatego król wysłał swojego syna Emunda na Pomorze, gdzie był wychowywany przez krewnych swojej matki. Niewiele jest wiadomo na temat jej osobowości. Snorri Sturluson wspominał, że była wielbicielką przepychu i luksusów. Miała z Olafem dwoje dzieci:
* Anund Jakub – król Szwecji
* Ingegerda – żona Jarosława Mądrego (pl)
- Астрід Ободритська, Астрід Мекленбурзька (давньосканд. Astrid; швед. Estrid; біля *979 р. — †1035 р.) — дочка князя ободритів Мечеслава III (919-999 рр.), шведська королева, дружина короля Швеції (1000–1022 рр.) Олафа Шетконунґа; мати шведського короля Анунда Якоба і Великої княгині Київської Інгігерди. Згідно легенди, Астрід потрапила до Швеції як військовий трофей із Західної Померанії. Вважається що, її батько, вождь племені полабських ободритів, віддав її за Олафа як закріплення мирного договору. Хоча сумнівно, щоб Олаф одружився з дочкою простого вождя, враховуючи монарші традиції та закони. Адже короля могла народити тільки носителька владичої крові дійсно пануючого державного діяча, а отже її батьком міг бути тільки природний князь ободритів. Ймовірно, за нею було багате придане (посаг), бо в сучасній їй Швеції відбувся підйом слов'янського впливу, насамперед серед ремісників. Наложниця Олафа Шетконунга Едла була родом з тієї ж частини Європи, що і Астрід, яка ймовірно потрапила до Швеції аналогічним чином. Король ставився до Астрід і Едли однаково, а його син й дві дочки від Едли отримували ту ж пошану, що і діти від Естрід, хоча офіційно він був одружений лише на Естрід, і королевою була Естрід. Сноррі Стурлусон писав, що Естрід погано ставилася до дітей Едли (Емунда, Астрід і Гольмфріди), і тому Емунд був відісланий в Вендланд (Померанія) до родичів Едли, які його й виховали. Крім цього свідоцтва і згадки у того ж Сноррі про те, що Естрід любила помпезність і розкіш та була вимоглива до обслуги, про її особистість і характер нічого невідомо. Естрід прийняла Хрещення у 1008 році разом з чоловіком, дітьми та багатьма представниками шведського дворянства. Прийнявши християнство, Олаф продовжував дотримуватися у політиці свободи віросповідання для власної країни. Але Швеція стала християнською державою тільки після релігійної війни між Інґе I Старшим і Свеном I у 1084–1088 роках. (uk)
- Estrid (eller Astrid) av obotriterna, född cirka 979, död cirka 1035, var dotter till en obotritisk hövding, gift med Olof Skötkonung och drottning av Sverige cirka 1000–1022. Med Olof fick hon sonen Anund Jakob, som efterträdde fadern som kung av Sverige, och dottern Ingegerd, som blev gift med Jaroslav I av Kiev. Enligt traditionen ska Estrid ha förts till Sverige efter ett krig hos obotriterna, men Olof hade redan en älskarinna vid namn Edla från deras område, med vilken han hade sonen Emund den gamle, som sedermera efterträdde Anund som kung av Sverige. År 1008 blev Estrid döpt tillsammans med Olof och deras barn. Snorre Sturlasson skriver att ”drottning Estrid var högmodig och icke vänlig mot sina styvbarn (Emund, Astrid och Holmfrid), varför konungen sände sin son Emund till Vendland, där han uppfostrades hos sina mödernefränder”. Han nämner henne som förtjust i pompa och högtidligheter och som hård mot sina tjänare. (sv)
- Эстрид Ободритская (ок. 979 — 1035) — дочь вождя ободритов, королева Швеции — жена Олафа Шётконунга, короля Швеции (1000—1022); мать шведского короля Анунда Якоба и русской княгини Святой Ингигерды. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Estrid (nebo Astrid) Obodritská (asi 979 – asi 1035) byla dcera vůdce kmene Obodritů a manželka švédského krále Olofa Skötkonunga. (cs)
- Estrid (o Astrid) dels Obotrites (979 - 1035) fou una reina consort de Suècia i princesa dels , casada amb el rei Olaf Skötkonung, a més de ser mare del rei Anund Jacob i de la Gran Princesa i santa russa Ingegerd Olofsdotter. (ca)
- الملكة أستريد أو أستريد ملكة (979 -1035) كانت ملكة سويدية من عهد الفايكنج وأميرة لغرب السلاف تزوجت ملك السويد الذي حكم أثناء الفترة (1000-1022) وهي والدة أنوند يعقوب ملك السويد وخقانات روس والأميرة العظيمة أنجيجيرد أولوفسدوتر. (ar)
- Estrid (auch Astrid, Estrith; altisländisch Esrið) (* um 979; † um 1035) war Ehefrau von Olof Skötkonung, König von Schweden und Mutter von dessen Nachfolger Anund Jakob und von Ingegerd, Großfürstin von Kiew. (de)
- Estrid of the Obotrites (c. 979 – 1035) was Queen of Sweden in the Viking age, a West Slavic princess married to Olof Skötkonung, King of Sweden c. 1000–1022. She was the mother of King Anund Jacob of Sweden and the Kievan Rus' saint and grand princess Ingegerd Olofsdotter. (en)
- Estrid (o Astrid) de los Abodritas (circa 979-1035) fue una reina consorte sueca y princesa de los eslavos occidentales casada con el rey Olaf Skötkonung, además de madre del rey Anund Jacobo y de la reina (gran princesa) y santa rusa Ingegerd Olofsdotter. (es)
- Estrid (atau Astrid) dari Obotrite (skt. 979 – 1035) merupakan seorang ratu Viking Swedia dan putri Slavia Barat. Ia menikah dengan Olof Skötkonung, Raja Swedia, skt. 1000–1022, ibunda Raja dari Swedia dan santa Rus Kiev dan putri agung Ingegerd Olofsdotter. (in)
- Estrid, née vers 979 et morte vers 1035, était une princesse des Abodrites devenue reine consort de Suède en épousant le roi Olof III Skötkonung vers l'an 1000. (fr)
- Estrid degli Obotriti (979 circa – 1035) consorte del re di Svezia Olof III di Svezia, Estrid era originaria dell'area dell'attuale Meclemburgo.Dal suo matrimonio con Olof nacquero due figli, Anund Jacob di Svezia, che succedette al padre e Ingegerd Olofsdotter. (it)
- Estrid van Mecklenburg (979-1022) was een van Zweden. Zij was een prinses van de Abodriten, dochter van Miesceslaus en Sophia, en trouwde met Olaf II van Zweden. In haar tijd was een merkbare Slavische invloed in Zweden te merken, bijvoorbeeld in het werk van ambachtslieden. Zij zou een strenge en hooghartige vrouw zijn geweest die de kinderen van Olafs bijvrouw slecht behandelde en een voorliefde had voor pracht en praal. Estrid en Olof kregen de volgende kinderen:
* Anund Jacob (?-1050)
* Ingegerd (?-1050), in 1019 gehuwd met de grootvorst van Kiev Jaroslav I de Wijze (nl)
- Эстрид Ободритская (ок. 979 — 1035) — дочь вождя ободритов, королева Швеции — жена Олафа Шётконунга, короля Швеции (1000—1022); мать шведского короля Анунда Якоба и русской княгини Святой Ингигерды. (ru)
- Η Έστριντ των Οβοτριτών (περί το 979 - 1035) ήταν Σλάβα πριγκίπισσα και βασίλισσα της Σουηδίας χάρη στον γάμο της με τον Όλαφ Σκότκονουνγκ. Ο θρύλος λέει ότι η Έστριντ μεταφέρθηκε στη Σουηδία μετά από πόλεμο του συζύγου της με τους Δυτικούς Σλάβους, ήταν κόρη του αρχηγού των Πολάβων Σλάβων και η μεγάλη της προίκα έφερε έντονη επίδραση των Σουηδών στην περιοχή των Σλάβων. Ο σύζυγος της είχε άλλη μια ερωμένη την Έδλα με επίσης Σλαβική καταγωγή, έκανε συγχρόνως παιδιά και με τις δυο συζύγους του αποκτώντας τον μετέπειτα βασιλιά Άνουντ Ιάκωβο με την Έστριντ και τον μετέπειτα βασιλιά Εδμόνδο τον Γηραιό με την Έδλα. Ο βασιλιάς έδωσε σε όλα τα παιδιά του τα ίδια προνόμια αλλά την Έστριντ παντρεύτηκε επίσημα και την έκανε βασίλισσα. Η βασίλισσα Έστριντ και ολόκληρη η βασιλική αυλή βαπτίστηκαν χρισ (el)
- Astryda obodrycka (staronor. Astrid, Estrid) (ur. ok. 979, zm. ok. 1035) – królowa Szwecji, żona króla Szwecji Olafa Skötkonunga. Według legendy została przywieziona do Szwecji jako łup wojenny. Bardziej prawdopodobne jest, że została oddana przez swojego ojca, wodza obodryckich Połabian, jako gwarancja pokojowa. Przypieczętowaniem umowy miało być jej małżeństwo, do którego wniosła duży posag. To jej zawdzięcza się wpływy słowiańskie w Szwecji w tamtym czasie. Jej mąż miał także kochankę o imieniu Elda, pochodzącą z tej samej części Europy i przywiezioną do Szwecji w tym samym czasie co Astryda. Król Olaf traktował obie kobiety na równi, a dzieci (syn i dwie córki) pochodzące ze związku z Eldą miały takie same przywileje jak dzieci Astrydy. Jednak Olaf ożenił się tylko z Astrydą i tylko on (pl)
- Астрід Ободритська, Астрід Мекленбурзька (давньосканд. Astrid; швед. Estrid; біля *979 р. — †1035 р.) — дочка князя ободритів Мечеслава III (919-999 рр.), шведська королева, дружина короля Швеції (1000–1022 рр.) Олафа Шетконунґа; мати шведського короля Анунда Якоба і Великої княгині Київської Інгігерди. (uk)
- Estrid (eller Astrid) av obotriterna, född cirka 979, död cirka 1035, var dotter till en obotritisk hövding, gift med Olof Skötkonung och drottning av Sverige cirka 1000–1022. Med Olof fick hon sonen Anund Jakob, som efterträdde fadern som kung av Sverige, och dottern Ingegerd, som blev gift med Jaroslav I av Kiev. (sv)
|
