| dbo:abstract
|
- Kniha Pláč, někdy Pláč Jeremjášův (hebrejsky איכה, Ejcha), je jedna z krátkých poetických knih Starého zákona. V židovském dělení Písma se řadí mezi Spisy (ktuvim), v křesťanských Biblích a v Septuagintě se nachází za knihou Jeremjáš, neboť právě proroku Jeremjášovi tradice připisuje autorství. V talmudickém období se nazývala קינות kinot, „nářky“ nebo „žalozpěvy“, podle toho v Septuagintě řecky Θρένοι, „thrénoi“, latinsky threni nebo lamentationes. (cs)
- El llibre de les Lamentacions (איכה, ʾēḫā(h), Eikha) és un llibre bíblic de l'Antic Testament i del Tanakh hebreu on el profeta lamenta la destrucció de Jerusalem i el Temple al segle sisè abans de Crist. Forma part dels llibres profètics, en les edicions catòliques i ortodoxes es troba entre Jeremies i Baruc i en les bíblies protestants entre Jeremies i Ezequiel. (ca)
- Το βιβλίο Θρήνοι (από το εβραϊκό Εϊχάχ (= Ω, πώς!) οφείλει τον τίτλο του στο περιεχόμενό του, που συνιστά μια συλλογή θρηνωδών ασμάτων για την καταστροφή της Ιερουσαλήμ το 586 π. Χ. Στην εβραϊκή Βίβλο ανήκει στα Κετουβείμ («Γραπτά»), μαζί με το Άσμα Ασμάτων, το Βιβλίο της Ρουθ, τον Εκκλησιαστή και το Βιβλίο της Εσθήρ, αν και δεν υπάρχει καθορισμένη σειρά στη χριστιανική Παλαιά Διαθήκη ακολουθεί το Βιβλίο του Ιερεμία, καθώς ο προφήτης Ιερεμίας είναι ο παραδοσιακός συγγραφέας του. Ωστόσο, σύμφωνα με τη σύγχρονη επιστήμη, ενώ η καταστροφή της Ιερουσαλήμ από τη Βαβυλώνα ξέσπασε το 586/7 π.Χ. αποτελεί το υπόβαθρο των ποιημάτων, πιθανώς δεν γράφτηκαν από τον Ιερεμία. Πιθανότατα, ένα από τα κεφάλαια του βιβλίου γράφτηκε από διαφορετικό ανώνυμο ποιητή και στη συνέχεια ενώθηκαν για να σχηματιστεί το βιβλίο. Το βιβλίο είναι εν μέρει ένας παραδοσιακός «θρήνος της πόλης» που θρηνεί την εγκατάλειψη της Ιερουσαλήμ από τον Θεό, την καταστροφή της και την τελική επιστροφή της θεότητας, και εν μέρει ένα νεκρικό μοιρολόι στο οποίο ο πενθών θρηνεί και απευθύνεται στους νεκρούς. Ο τόνος είναι ζοφερός: ο Θεός δεν μιλάει, ο βαθμός του πόνου παρουσιάζεται ως συντριπτικός και οι προσδοκίες για μελλοντική λύτρωση είναι ελάχιστες. Παρ' όλα αυτά, ο συγγραφέας καθιστά επανειλημμένα σαφές ότι η πόλη (και ακόμη και ο ίδιος ο συγγραφέας) είχε αμαρτήσει κατάφορα εναντίον του Θεού, γεγονός στο οποίο ο Θεός απάντησε έντονα. Με τον τρόπο αυτό ο συγγραφέας δεν κατηγορεί τον Θεό, αλλά μάλλον τον παρουσιάζει ως δίκαιο, και μερικές φορές ακόμη και ως φιλεύσπλαχνο. (el)
- سفر مراثي إرميا (איכה ʾēḫā(h), Eikha) هو أحد أسفار التناخ والعهد القديم. اسم هذا السفر بالعبرية «أيكا» ومعناه «كيف» وهي أول كلمة في السفر وهو عبارة عن مجموعة خطابات رثاء تشبه الرثاء الذي نطق به داود توجعًا على شاول الملك، وابنه يوناثان لما سقطا على جبل جلبوع (2 صم 1: 17-27). و«مراثي أرميا» أحد أسفار العهد القديم وقد ورد في الكتاب المقدس بعد سفر أرميا ولكن نجده في الأصل العبراني في القسم الثالث من أسفار العهد القديم المسمى «كتوبيم» أو «الكتب» وقد ورد بعد الجامعة وقبل أستير. ومما يجدر ملاحظته أن عدد أعداد كل من الإصحاحات 1 و2 و4 و5 هو 22 عددًا أما الإصحاح الثالث ففيه 22 عددًا * 3 أي 66 عددًا. ونعلم أن في اللغة العبرية اثنين وعشرين حرفًا. وأعداد الإصحاحات 1 و2 و4 تسير مرتبة بحسب حروف الأبجدية العبرية فالعدد الأول من الإصحاح يبدأ بكلمة أوله «أَليف» والثاني يبدأ بكلمة أولها حرف «بيت» والثالث يبدأ بكلمة أولها حرف «جيمل» وهلم جرا. أما في الإصحاح الثالث فالثلاثة الأعداد الأولى تبدأ بكلمات أولها حرف «أَليف» والثلاثة الأعداد الثانية تبدأ بكلمات أولها حرف «بيت» والثلاثة الأعداد الثالثة تبدأ بكلمات أولها حرف «جيمل» وهلم جرا. أما الإصحاح الخامس فلا يسير في ترتيب أعداده على هذا النظام الأبجدي. وموضوع هذا الرثاء هو غزو أورشليم وخرابها والآلام المروعة المرعبة التي قاساها المدافعون عنها في وقت الحصار من جوع وسيف. ويعلن الرثاء في صراحة أن خطايا الشعب كانت سبب الكارثة الدهماء التي حلت به. فما نزل بأورشليم وما أصاب شعبها كان نتيجة حتمية للتمرد على الله وعصيانه. وقد أبدع الكاتب في وصف الحوادث أيّما إبداع بحيث يخيَّل للقارئ أنه يرى هذه الكوارث تقع بأورشليم أمام عينه. وقد اتفق النقاد على أن مراثي أرميا هي من أبدع وأروع ما كتب في العالم من رثاء. وقد يخيّل للقارئ أنها كلمات دبجتها أقلام من نار بمداد من دموع. (ar)
- The Book of Lamentations (Hebrew: אֵיכָה, ʾĒḵā, from its incipit meaning "how") is a collection of poetic laments for the destruction of Jerusalem in 586 BCE. In the Hebrew Bible it appears in the Ketuvim ("Writings") as one of the Five Megillot (or "Five Scrolls") alongside the Song of Songs, Book of Ruth, Ecclesiastes and the Book of Esther although there is no set order. In the Christian Old Testament it follows the Book of Jeremiah, as the prophet Jeremiah is its traditional author. However, according to modern scholarship, while the destruction of Jerusalem by Babylon in 586/7 BCE forms the background to the poems, they were probably not written by Jeremiah. Most likely, each of the book's chapters was written by a different anonymous poet, and they were then joined to form the book. Some motifs of a traditional Mesopotamian "city lament" are evident in this book, such as mourning the desertion of the city by God, its destruction, and the ultimate return of the divinity; others "parallel the funeral dirge in which the bereaved bewails... and... addresses the [dead]". The tone is bleak: God does not speak, the degree of suffering is presented as overwhelming, and expectations of future redemption are minimal. Nonetheless, the author repeatedly makes clear that the city (and even the author himself) had profusely sinned against God, to which God had strongly responded. In doing so the author does not blame God but rather presents him as righteous, just and sometimes even as merciful. (en)
- La Libro de la Plorkanto (hebree אֵיכָה) aŭ Libro de Lamentoj de la juda profeto Jeremia estas libro de la Tanaĥo (laŭ judisma teologio) aŭ de la Malnova Testamento (laŭ kristanisma teologio) en la Biblio. En la teksto la profeto priploras la detruon de la juda templo de Jerusalemo, kiu estis neniigita kiam la armeo de la babilonia reganto Nebukadnecar la 2-a konkeris Judion, detruis Jerusalemon, mortigis la lastan judan reĝon kaj forpelis la tutan judan popolon al ekzilo babilona. En la kristanaj biblioj la verkaĵo estas envicigita post la Libro de Jeremia. Por la judoj ĝi apartenas al la tria parto de la Tanaĥo (nomata Ketuvim, כְּתוּבִים, "la skribaĵoj"). Ene de tio, ĝi estas unu el la kvin solenaj volvolibroj (ְּמגלות, Megilot), malgrandaj libroj, kiujn oni legas okaze de kelkaj festoj:
* Rut je la semajn-festo, festo de la tritik-rikolto (kristane: Pentekosto)
* Alta Kanto je Pesaĥo
* Libro de la Predikanto aŭ Kohelet je la festo de laŭboj
* Libro de la Plorkanto je la 9-a de Abo
* Ester je Purimo (eo)
- Die Klagelieder Jeremias, hebräisch אֵיכָה Eḵa, in der Septuaginta (älteste durchgehende Übersetzung der hebräisch-aramäischen Bibel in die altgriechische Alltagssprache) θρῆνοι Thrē̂noi, in der Vulgata (im Mittelalter verbreitete lateinische Fassung der Bibel) Lamentationes, lateinisch auch Thrēnī genannt, bisweilen auch als Jeremiaden bezeichnet (abgekürzt Klgl oder Thr), sind ein Buch des Tanach, das aus fünf Gedichten besteht. Dort sind sie innerhalb der Ketuvim (Schriften), des dritten Teils des Tanach nach Tora (Weisung) und Nevi’im (Propheten), unter den Festrollen (Megillot) eingeordnet, im Alten Testament der Bibel sind sie in der Ordnung vorverlegt, schon nach dem Propheten Jeremia. (de)
- El Libro de las Lamentaciones ( איכה ʾēḫā(h), Eikha), atribuido a Jeremías, es un documento del Antiguo Testamento de la Biblia, y también del Tanaj. (es)
- Erosten Liburua, Jeremiasi egotzia, Bibliaren Itun Zaharreko eta Tanaj-eko dokumentua da. Kristauen Bibliak Liburu profetikoetan kokatzen du, Biblia protestanteetan Jeremias eta Ezekielen artean, eta Jeremias eta Baruc-en artean edizio katoliko eta ortodoxoetan. (eu)
- Is leabhar sa Bhíobla é Leabhar na nOlagón. (ga)
- Kitab Ratapan (disingkat Ratapan; akronim Rat.) merupakan salah satu kitab pada Perjanjian Lama Alkitab Kristen dan Tanakh (atau Alkitab Ibrani). Dalam Perjanjian Lama, Kitab Ratapan merupakan bagian dalam kelompok kitab-kitab kenabian dan khususnya dalam kelompok nabi-nabi besar. Sementara dalam Alkitab Ibrani, kitab ini disebut Gulungan Eikhah (bahasa Ibrani: מְגִלַּת אֵיכָה, translit. Megillat Eikhah), dan merupakan bagian dari kelompok Ketuvim, atau lebih tepatnya merupakan salah satu dari Lima Gulungan. Dalam Alkitab Terjemahan Lama, kitab ini disebut "Kitab Nudub Yermia". (in)
- Le Livre des Lamentations est un recueil de cinq kinot (élégies) pour la ville de Jérusalem détruite, décrivant les ravages de la guerre et de la faim mais aussi les questions adressées à un Dieu qui a non seulement laissé détruire sa cité d’élection mais y aurait pris part. Le contenu du livre se rapporte à une période entre 598 av. J.-C., date de la première déportation, et la prise de Babylone par Cyrus II en 538 av. J.-C. La tradition l’attribue rapidement à Jérémie et ce fait aura une influence notable sur le nom du livre ainsi que sa place dans divers canons bibliques mais elle est contestée par différents tenants de la critique biblique qui estiment le recueil composé en Judée ou par des Judéens en exil. (fr)
- Il Libro delle Lamentazioni (ebraico Qinot, lamenti funebri; greco Θρήνοι, thrénoi, "lamenti"; latino Lamentationes) è un testo contenuto nella Bibbia ebraica (Tanakh) e cristiana. È scritto in ebraico e la redazione del libro è avvenuta in Giudea poco dopo la distruzione di Gerusalemme (587 a.C.). L'autore è stato tradizionalmente identificato col profeta Geremia, ma oggi vi è un generale accordo su due punti: (1) Il libro probabilmente non ha nessuna connessione col profeta Geremia; (2) Il libro è stato scritto per rispondere agli eventi successi alla conquista di Gerusalemme da parte dei Babilonesi nel 586 a.C. È composto da 5 capitoli contenenti vari inni poetici descriventi la desolazione di Gerusalemme distrutta, vista come un castigo divino per i peccati degli Ebrei. (it)
- 애가(哀歌, 히브리어: איכה 에카, 그리스어: Θρῆνοι 트레노이[*], 영어: Book of Lamentations)(공동번역성서, 가톨릭교회), 또는 예레미야 애가(개신교)는 타나크의 성문서 케투빔의 다섯 두루마리(지혜서)에 포함된 한 권이다. 전통적으로 유대인은 예루살렘 신전의 파괴를 기념하는 단식일 (Tisha B'Av)에 이것을 읽는다. (ko)
- Klaagliederen (Hebreeuws: איכה Eechaa) is een van de boeken van de Tenach en het Oude Testament. (nl)
- 『哀歌』（あいか, מגילת איכה ’ēykhāh エーハー, Klagelieder (Jeremias), Book of Lamentations）はヘブライ聖書の中の一書。『エレミヤの哀歌』とも。ユダヤ教が用いるマソラ写本では「諸書」に分類されるが、キリスト教聖書が底本として用いた七十人訳聖書ではエレミヤの作であることが冒頭で触れられ、『エレミヤ書』の後に収められている（作者はユダヤ教でもキリスト教でも預言者エレミヤに帰せられる）。また哀歌はハメシュ・メギロット（五つの巻物）の範疇に含まれている。ハメシュ・メギロットとは旧約聖書の諸書に属する五つの書物、「コヘレトの言葉」「雅歌」「哀歌」「ルツ記」「エステル記」を指すユダヤ教の概念である。 哀歌というとおり、本書には5つの歌がおさめられている。それぞれは紀元前586年におきたエルサレムの陥落とエルサレム神殿の破壊を嘆く歌であり、バビロン捕囚の時代につくられたものと考えられている。 ちなみに第1〜第4の歌はヘブライ文字のアルファベットが各連のはじめに来るような技巧を凝らした歌になっている。第5の歌は厳密には哀歌でなく、民の祈りになっている。 (ja)
- Klagovisorna ( איכה ʾēḫā(h), Eikha) är en skrift i judendomens Ketuvim och kristendomens Gamla testamente, som är skriven efter Jerusalems förstörelse 586 f.Kr. Det är samma tidsperiod som profeten Jeremia och traditionen har tillskrivit honom författarskapet. Därför placeras den efter boken Jeremia. I den hebreiska bibeln har Eikha dock inte denna plats. Tonsättningar av texter baserade på klagovisorna, lamentationer, framförs i den katolska liturgin under stilla veckan. (sv)
- Lamentacje Jeremiasza, Treny Jeremiasza, Lamentacje (w Biblii hebrajskiej איכה ʾēḫā(h), Eicha) – jedna z ksiąg Starego Testamentu. Składa się z pięciu rozdziałów. Jest napisana bardzo kunsztownym stylem. Każdy wiersz rozdziału pierwszego, drugiego oraz czwartego rozpoczyna się kolejną literą alfabetu hebrajskiego (po 22 wiersze w rozdziale). W rozdziale trzecim kolejną literą alfabetu rozpoczynają się trzy następujące po sobie wiersze (w sumie 66). Autorem według tradycji żydowskiej jest prorok Jeremiasz. Wątkiem przewodnim jest klęska królestwa Judzkiego w okresie najazdu babilońskiego (587/586 r. p.n.e.). Autor nie opisuje historii szczegółowo, lecz snuje refleksje na jej tle. Lamentacje Jeremiasza znalazły zastosowanie w liturgii Wielkiego Tygodnia. W Ciemnych Jutrzniach należą do śpiewanych czytań biblijnych (łac. lectiones tenebrarum, fr. leçons de ténèbres), po których – jak po każdym czytaniu – następuje responsorium. Od XV w. do tych tekstów powstawały liczne kompozycje wybitnych kompozytorów – lamentacje. Teksty z Lamentacji Jeremiasza były też wykorzystywane przez kompozytorów współczesnych w kompozycjach innego charakteru, np.:
* Leonard Bernstein – Jeremiah Symphony (1944) z tekstem hebrajskim w ostatniej części;
* Krzysztof Penderecki – Kadisz. Życie za życie. Łódzkim Abramkom, którzy chcieli żyć. Polakom, którzy ratowali Żydów – utwór napisany w 2009 r. na finał obchodów 65. rocznicy likwidacji Litzmannstadt Ghetto; obok innych tekstów wykorzystuje Lamentacje Jeremiasza. (pl)
- Плач Иереми́и — книга, входящая в состав еврейской Библии (Танаха) и Ветхого Завета. Шестая книга раздела Ктувим еврейской Библии. (ru)
- O Livro das Lamentações, ou איכה (ʾêkāh) cuja tradução literal é "Oh! Como!" em hebraico, é um conjunto de cinco poemas, em estilo elegíaco, provavelmente escritos após a queda e destruição de Jerusalém por Nabucodonosor II nos anos 587-586 a.C. O livro faz parte da subdivisão da Bíblia chamada de Profetas Maiores, na Bíblia vem depois do Livro de Baruque e antes do Livro de Ezequiel ou depois do Livro de Jeremias nas Bíblias utilizadas das igrejas protestantes. No livro o autor se lamenta acerca da situação miserável e humilhante em que se encontra o povo e as instituições de Israel, em decorrência do mau proceder do povo e da sua infidelidade à Aliança. À luz da teologia pode ser interpretado como um castigo e um tempo de purificação, e a esperança de que Deus olhará com clemência para o povo, consoante fim da quinta Lamentação. As Lamentações são usadas na Liturgia da Igreja Católica por ocasião da Semana Santa, para lembrar o sofrimento de Jesus. A tradição popular conservou, durante a procissão da Sexta-feira Santa, no canto de Verônica, em que Verônica canta um trecho das Lamentações, posto na boca de Jesus: "Vocês todos que passam pelo caminho, olhem e prestem atenção: haverá dor semelhante à minha dor?" (1,12). Os judeus recitam o livro no grande jejum que lembra a destruição do Templo de Jerusalém, no dia 9 do quinto mês do Calendário judaico (ab). (pt)
- Плач Єремії — книга Старого заповіту та Танаху. Під час вавилонської неволі євреї, що залишилися в Палестині, у визначені дні збиралися на руїнах Єрусалимського храму і відправляли покаянні богослужіння. Від тих літургійних обрядів залишилося п'ять пісень, названих Плачем. Вони відображають масштаб поразки, якої зазнав вибраний народ через втрату Єрусалима і зруйнування храму. Приписування цих Книг пророку Єремії, хоч і базується на згадці в Септуаґінті та виразній вказці у Вульґаті, не видається слушним. Отже автор залишається невідомим. Найімовірніше їх було декілька. Староєврейською мовою книга названа по першому слову Ейха! («Як!»). Перекладачі грецької Септуагінти назвали книгу Трені (Threni), або «Плачі» — лат. Lamentationes (Вульгата), «Плачевні пісні». Вавилонський Талмуд використовує вираз Кінот, тобто «Плачі», «Елегії». Святий Ієронім, перекладаючи Біблію на латинь, найменував цю книгу також Lamentationes, що стало підставою для назви книги в багатьох європейських мовах. У перекладах Біблії Плач Єремії поміщений після книги Єремії, проте в єврейському каноні він зазвичай знаходиться в розділі агіографії, або Писань, який також включає в себе книги Пісні пісень, Рут, Проповідника і Естер — п'ять сувоїв, зібраних під загальною назвою Меґіллот (Сувої). У деяких сучасних виданнях Єврейських Писань, Плач Єремії розміщується між книгою Рут або Естер та книгою Проповідника, проте в стародавніх рукописах він стояв після книги Єремії. (uk)
- {{namespace detect | category = |main=| other= 犹太教 塔纳赫 圣录 五书卷 耶利米哀歌 {{namespace detect | category = |main=| other= 基督教 圣经 旧约圣经 诗歌智慧书 耶利米哀歌 《耶利米哀歌》（希伯来语：איכה，ʾēḫā(h)，Eikha），是《希伯来圣经》中的一个书卷。主題：耶利米對神的聖城和聖民之憂傷與愛的發表。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Kniha Pláč, někdy Pláč Jeremjášův (hebrejsky איכה, Ejcha), je jedna z krátkých poetických knih Starého zákona. V židovském dělení Písma se řadí mezi Spisy (ktuvim), v křesťanských Biblích a v Septuagintě se nachází za knihou Jeremjáš, neboť právě proroku Jeremjášovi tradice připisuje autorství. V talmudickém období se nazývala קינות kinot, „nářky“ nebo „žalozpěvy“, podle toho v Septuagintě řecky Θρένοι, „thrénoi“, latinsky threni nebo lamentationes. (cs)
- El llibre de les Lamentacions (איכה, ʾēḫā(h), Eikha) és un llibre bíblic de l'Antic Testament i del Tanakh hebreu on el profeta lamenta la destrucció de Jerusalem i el Temple al segle sisè abans de Crist. Forma part dels llibres profètics, en les edicions catòliques i ortodoxes es troba entre Jeremies i Baruc i en les bíblies protestants entre Jeremies i Ezequiel. (ca)
- Die Klagelieder Jeremias, hebräisch אֵיכָה Eḵa, in der Septuaginta (älteste durchgehende Übersetzung der hebräisch-aramäischen Bibel in die altgriechische Alltagssprache) θρῆνοι Thrē̂noi, in der Vulgata (im Mittelalter verbreitete lateinische Fassung der Bibel) Lamentationes, lateinisch auch Thrēnī genannt, bisweilen auch als Jeremiaden bezeichnet (abgekürzt Klgl oder Thr), sind ein Buch des Tanach, das aus fünf Gedichten besteht. Dort sind sie innerhalb der Ketuvim (Schriften), des dritten Teils des Tanach nach Tora (Weisung) und Nevi’im (Propheten), unter den Festrollen (Megillot) eingeordnet, im Alten Testament der Bibel sind sie in der Ordnung vorverlegt, schon nach dem Propheten Jeremia. (de)
- El Libro de las Lamentaciones ( איכה ʾēḫā(h), Eikha), atribuido a Jeremías, es un documento del Antiguo Testamento de la Biblia, y también del Tanaj. (es)
- Erosten Liburua, Jeremiasi egotzia, Bibliaren Itun Zaharreko eta Tanaj-eko dokumentua da. Kristauen Bibliak Liburu profetikoetan kokatzen du, Biblia protestanteetan Jeremias eta Ezekielen artean, eta Jeremias eta Baruc-en artean edizio katoliko eta ortodoxoetan. (eu)
- Is leabhar sa Bhíobla é Leabhar na nOlagón. (ga)
- Kitab Ratapan (disingkat Ratapan; akronim Rat.) merupakan salah satu kitab pada Perjanjian Lama Alkitab Kristen dan Tanakh (atau Alkitab Ibrani). Dalam Perjanjian Lama, Kitab Ratapan merupakan bagian dalam kelompok kitab-kitab kenabian dan khususnya dalam kelompok nabi-nabi besar. Sementara dalam Alkitab Ibrani, kitab ini disebut Gulungan Eikhah (bahasa Ibrani: מְגִלַּת אֵיכָה, translit. Megillat Eikhah), dan merupakan bagian dari kelompok Ketuvim, atau lebih tepatnya merupakan salah satu dari Lima Gulungan. Dalam Alkitab Terjemahan Lama, kitab ini disebut "Kitab Nudub Yermia". (in)
- 애가(哀歌, 히브리어: איכה 에카, 그리스어: Θρῆνοι 트레노이[*], 영어: Book of Lamentations)(공동번역성서, 가톨릭교회), 또는 예레미야 애가(개신교)는 타나크의 성문서 케투빔의 다섯 두루마리(지혜서)에 포함된 한 권이다. 전통적으로 유대인은 예루살렘 신전의 파괴를 기념하는 단식일 (Tisha B'Av)에 이것을 읽는다. (ko)
- Klaagliederen (Hebreeuws: איכה Eechaa) is een van de boeken van de Tenach en het Oude Testament. (nl)
- 『哀歌』（あいか, מגילת איכה ’ēykhāh エーハー, Klagelieder (Jeremias), Book of Lamentations）はヘブライ聖書の中の一書。『エレミヤの哀歌』とも。ユダヤ教が用いるマソラ写本では「諸書」に分類されるが、キリスト教聖書が底本として用いた七十人訳聖書ではエレミヤの作であることが冒頭で触れられ、『エレミヤ書』の後に収められている（作者はユダヤ教でもキリスト教でも預言者エレミヤに帰せられる）。また哀歌はハメシュ・メギロット（五つの巻物）の範疇に含まれている。ハメシュ・メギロットとは旧約聖書の諸書に属する五つの書物、「コヘレトの言葉」「雅歌」「哀歌」「ルツ記」「エステル記」を指すユダヤ教の概念である。 哀歌というとおり、本書には5つの歌がおさめられている。それぞれは紀元前586年におきたエルサレムの陥落とエルサレム神殿の破壊を嘆く歌であり、バビロン捕囚の時代につくられたものと考えられている。 ちなみに第1〜第4の歌はヘブライ文字のアルファベットが各連のはじめに来るような技巧を凝らした歌になっている。第5の歌は厳密には哀歌でなく、民の祈りになっている。 (ja)
- Klagovisorna ( איכה ʾēḫā(h), Eikha) är en skrift i judendomens Ketuvim och kristendomens Gamla testamente, som är skriven efter Jerusalems förstörelse 586 f.Kr. Det är samma tidsperiod som profeten Jeremia och traditionen har tillskrivit honom författarskapet. Därför placeras den efter boken Jeremia. I den hebreiska bibeln har Eikha dock inte denna plats. Tonsättningar av texter baserade på klagovisorna, lamentationer, framförs i den katolska liturgin under stilla veckan. (sv)
- Плач Иереми́и — книга, входящая в состав еврейской Библии (Танаха) и Ветхого Завета. Шестая книга раздела Ктувим еврейской Библии. (ru)
- {{namespace detect | category = |main=| other= 犹太教 塔纳赫 圣录 五书卷 耶利米哀歌 {{namespace detect | category = |main=| other= 基督教 圣经 旧约圣经 诗歌智慧书 耶利米哀歌 《耶利米哀歌》（希伯来语：איכה，ʾēḫā(h)，Eikha），是《希伯来圣经》中的一个书卷。主題：耶利米對神的聖城和聖民之憂傷與愛的發表。 (zh)
- سفر مراثي إرميا (איכה ʾēḫā(h), Eikha) هو أحد أسفار التناخ والعهد القديم. اسم هذا السفر بالعبرية «أيكا» ومعناه «كيف» وهي أول كلمة في السفر وهو عبارة عن مجموعة خطابات رثاء تشبه الرثاء الذي نطق به داود توجعًا على شاول الملك، وابنه يوناثان لما سقطا على جبل جلبوع (2 صم 1: 17-27). و«مراثي أرميا» أحد أسفار العهد القديم وقد ورد في الكتاب المقدس بعد سفر أرميا ولكن نجده في الأصل العبراني في القسم الثالث من أسفار العهد القديم المسمى «كتوبيم» أو «الكتب» وقد ورد بعد الجامعة وقبل أستير. (ar)
- Το βιβλίο Θρήνοι (από το εβραϊκό Εϊχάχ (= Ω, πώς!) οφείλει τον τίτλο του στο περιεχόμενό του, που συνιστά μια συλλογή θρηνωδών ασμάτων για την καταστροφή της Ιερουσαλήμ το 586 π. Χ. Στην εβραϊκή Βίβλο ανήκει στα Κετουβείμ («Γραπτά»), μαζί με το Άσμα Ασμάτων, το Βιβλίο της Ρουθ, τον Εκκλησιαστή και το Βιβλίο της Εσθήρ, αν και δεν υπάρχει καθορισμένη σειρά στη χριστιανική Παλαιά Διαθήκη ακολουθεί το Βιβλίο του Ιερεμία, καθώς ο προφήτης Ιερεμίας είναι ο παραδοσιακός συγγραφέας του. Ωστόσο, σύμφωνα με τη σύγχρονη επιστήμη, ενώ η καταστροφή της Ιερουσαλήμ από τη Βαβυλώνα ξέσπασε το 586/7 π.Χ. αποτελεί το υπόβαθρο των ποιημάτων, πιθανώς δεν γράφτηκαν από τον Ιερεμία. Πιθανότατα, ένα από τα κεφάλαια του βιβλίου γράφτηκε από διαφορετικό ανώνυμο ποιητή και στη συνέχεια ενώθηκαν για να σχηματιστεί τ (el)
- The Book of Lamentations (Hebrew: אֵיכָה, ʾĒḵā, from its incipit meaning "how") is a collection of poetic laments for the destruction of Jerusalem in 586 BCE. In the Hebrew Bible it appears in the Ketuvim ("Writings") as one of the Five Megillot (or "Five Scrolls") alongside the Song of Songs, Book of Ruth, Ecclesiastes and the Book of Esther although there is no set order. In the Christian Old Testament it follows the Book of Jeremiah, as the prophet Jeremiah is its traditional author. However, according to modern scholarship, while the destruction of Jerusalem by Babylon in 586/7 BCE forms the background to the poems, they were probably not written by Jeremiah. Most likely, each of the book's chapters was written by a different anonymous poet, and they were then joined to form the book. (en)
- La Libro de la Plorkanto (hebree אֵיכָה) aŭ Libro de Lamentoj de la juda profeto Jeremia estas libro de la Tanaĥo (laŭ judisma teologio) aŭ de la Malnova Testamento (laŭ kristanisma teologio) en la Biblio. En la teksto la profeto priploras la detruon de la juda templo de Jerusalemo, kiu estis neniigita kiam la armeo de la babilonia reganto Nebukadnecar la 2-a konkeris Judion, detruis Jerusalemon, mortigis la lastan judan reĝon kaj forpelis la tutan judan popolon al ekzilo babilona. En la kristanaj biblioj la verkaĵo estas envicigita post la Libro de Jeremia. (eo)
- Le Livre des Lamentations est un recueil de cinq kinot (élégies) pour la ville de Jérusalem détruite, décrivant les ravages de la guerre et de la faim mais aussi les questions adressées à un Dieu qui a non seulement laissé détruire sa cité d’élection mais y aurait pris part. (fr)
- Il Libro delle Lamentazioni (ebraico Qinot, lamenti funebri; greco Θρήνοι, thrénoi, "lamenti"; latino Lamentationes) è un testo contenuto nella Bibbia ebraica (Tanakh) e cristiana. È scritto in ebraico e la redazione del libro è avvenuta in Giudea poco dopo la distruzione di Gerusalemme (587 a.C.). L'autore è stato tradizionalmente identificato col profeta Geremia, ma oggi vi è un generale accordo su due punti: (1) Il libro probabilmente non ha nessuna connessione col profeta Geremia; (2) Il libro è stato scritto per rispondere agli eventi successi alla conquista di Gerusalemme da parte dei Babilonesi nel 586 a.C. (it)
- Lamentacje Jeremiasza, Treny Jeremiasza, Lamentacje (w Biblii hebrajskiej איכה ʾēḫā(h), Eicha) – jedna z ksiąg Starego Testamentu. Składa się z pięciu rozdziałów. Jest napisana bardzo kunsztownym stylem. Każdy wiersz rozdziału pierwszego, drugiego oraz czwartego rozpoczyna się kolejną literą alfabetu hebrajskiego (po 22 wiersze w rozdziale). W rozdziale trzecim kolejną literą alfabetu rozpoczynają się trzy następujące po sobie wiersze (w sumie 66). Autorem według tradycji żydowskiej jest prorok Jeremiasz. (pl)
- O Livro das Lamentações, ou איכה (ʾêkāh) cuja tradução literal é "Oh! Como!" em hebraico, é um conjunto de cinco poemas, em estilo elegíaco, provavelmente escritos após a queda e destruição de Jerusalém por Nabucodonosor II nos anos 587-586 a.C. O livro faz parte da subdivisão da Bíblia chamada de Profetas Maiores, na Bíblia vem depois do Livro de Baruque e antes do Livro de Ezequiel ou depois do Livro de Jeremias nas Bíblias utilizadas das igrejas protestantes. (pt)
- Плач Єремії — книга Старого заповіту та Танаху. Під час вавилонської неволі євреї, що залишилися в Палестині, у визначені дні збиралися на руїнах Єрусалимського храму і відправляли покаянні богослужіння. Від тих літургійних обрядів залишилося п'ять пісень, названих Плачем. Вони відображають масштаб поразки, якої зазнав вибраний народ через втрату Єрусалима і зруйнування храму. Приписування цих Книг пророку Єремії, хоч і базується на згадці в Септуаґінті та виразній вказці у Вульґаті, не видається слушним. Отже автор залишається невідомим. Найімовірніше їх було декілька. (uk)
|
