| dbo:abstract
|
- Το Άτμαν σημαίνει «εαυτός» στα σανσκριτικά και είναι μια έννοια μεγάλης σημασίας στο Βουδισμό, τον Ινδουισμό και τον Τζαϊνισμό. Ετυμολογικά η λέξη πηγάζει από την ινδοευρωπαϊκή ρίζα "et-men" που σημαίνει «αναπνέω». Και οι τρεις θρησκείες αναγνωρίζουν το Άτμαν ως τον πραγματικό εαυτό (την ψυχή, ή το προσωπικό Βράχμαν) που οφείλει κανείς να ανακαλύψει ώστε να φτάσει τη φώτιση. Στο Τζαϊνισμό, το Άτμαν είναι επίσης μια από της βασικές συνθετικές αρχές του κόσμου, η αρχή της συνείδησης. Ο Βουδισμός της Ταϊλάνδης ταυτίζει τη γνώση του προσωπικού άτμαν του ατόμου με τη Νιρβάνα και ο Μαχαγιάνα Βουδισμός θεωρεί πως το άτμαν είναι η έμφυτη δυνατότητα του ανθρώπου να γίνει Βούδας. Σύμφωνα με τον Ινδουισμό η αυτογνωσία οδηγεί στην εμπειρική συνειδητοποίηση πως το Άτμαν και το Βράχμαν είναι στην πραγματικότητα ένα και το αυτό. (el)
- Atmano (sanskrite आत्मन्, ātman; palie अत्ता) attā) estas termino trovita en barata filozofio. Ĝi estas la koncepto de la persona memo de la nedetruebla, eterna esenco de la spirito, kaj estas ofte tradukita per la vorto animo. En la epoko de la Upaniŝadoj (750-500 a.K) oni komencas kompreni la kosman animon brahmo kaj la individuan animon atmano kiel unuon kiu reprezentas la veran esencon de la mondo. Tiu unuo en la kosmo nomiĝas brahmo kaj en la individuo ĝi nomiĝas atmano. Estas la celo de la vivo rekoni la unuecon de brahmo kaj atmano. Atmano estas ĉiam ekzistanta kaj neniam separiĝas de la kosma potenco de brahmo, kaj ĝi neniam ŝanĝas. (eo)
- El ātman (en sánscrito: आत्म, ātma; en idioma palí: atta) literalmente significa "sí mismo", pero a veces se traduce como "alma", siendo el ego. En el budismo, ātman es la consecuencia primordial de la sabiduría y de la autoconciencia del ser. Constituye el atributo más elevado en la constitución septenaria del hombre. Algunos sutras mahāyānas y tántricos, sin embargo, insisten fuertemente sobre la realidad final del ātman cuando es equiparado con el ser esencial y eterno del buda (Doctrina Tathagatagarbha). (es)
- Ātman (/ˈɑːtmən/), attā or attan in Buddhism is the concept of self, and is found in Buddhist literature's discussion of the concept of non-self (Anatta). Most Buddhist traditions and texts reject the premise of a permanent, unchanging atman (self, soul). However, some Buddhist schools, sutras and tantras present the notion of an atman or permanent "Self", although mostly referring to an Absolute self and not a personal self. (en)
- La parola Ātman (devanāgarī आत्म ) o Atta (Pāli) si riferisce a un "Io" o "Sé". Viene anche tradotta come "anima" o "ego". Le parole ātman e atta derivano dalla radice Indo-Europea *ēt-men (respiro) e sono parenti dell'inglese antico æthm, del tedesco Atem, e del greco atmo (it)
- 나와 내 것은 불교 용어로는 각각 아(我)와 아소(我所)라고 한다. 아와 아소를 통칭하여 아사(我事)라고 한다. 보다 엄밀하게는 아와 아소를 각각 아상사(我相事)와 아소사(我所事)라 부른다. 아사(我事)의 문자 그대로의 뜻은 '나의 일' 또는 '나에 관련된 일'로, 5온의 개별 또는 다수를 '나[我]' 또는 '내 것[我所]'이라고 계집(計執: 생각하여서 집착함, 헤아려서 집착함)하는 것, 즉 5온의 개별 또는 다수를 '나[我]' 또는 '내 것[我所]'이라고 생각하여서 5온의 개별 또는 다수에 집착하는 것을 말한다. 《대승아비달마집론》과 《대승아비달마잡집론》에 따르면,아사(我事)에는 신구아사(身具我事) · 수용아사(受用我事) · 언설아사(言說我事) · 조작일체법비법아사(造作一切法非法我事) · 피소의지아자체사(彼所依止我自體事)의 5가지가 있으며, 이들을 통칭하여 5종아사(五種我事) 또는 5가지 아사라고 한다. 5종아사는 크게 아상사(我相事)와 아소사(我所事)로 분류된다. 아상사(我相事)는 '나[我]라는 계집(計執)', 즉, 5온의 개별 또는 다수를 '나[我]'라고 생각하여서 5온의 개별 또는 다수에 집착하는 것을 말하며, 피소의지아자체사가 아상사에 속한다. 아소사(我所事)는 '내 것[我所]이라는 계집(計執)', 즉, 5온의 개별 또는 다수를 '내 것[我所]'이라고 생각하여서 5온의 개별 또는 다수에 집착하는 것을 말하며,신구아사 · 수용아사 · 언설아사 · 조작일체법비법아사의 4가지가 아소사에 속한다. 《대승아비달마잡집론》에 따르면,세간의 유정들은 대부분 5온 가운데 식온에 대해 '나[我]'라고 계집(計執)하는 일, 즉 아상사를 가지며, 그 밖은 다른 온, 즉 색온 · 수온 · 상온 · 행온에 대해서는 '내 것[我所]이라고 계집(計執)하는 일, 즉 아소사를 가진다. (ko)
- 仏教用語の我（が）とは、サンスクリット語のアートマン（Ātman）に由来する概念。我については、仏教とヒンドゥー教で最も見解の異なる点の一つである。 ヒンドゥー教では世俗的な我意識のみを否定してニラートマン(nirātman、無我)といい、自我意識（ahaṅkāra）のない純粋な実体としての真我(paramātman)を否定しないが、仏教は、永遠に存続し、自主独立して存在し、中心的な所有主として、コントロール・支配能力を持つ我の存在、すなわち常一主宰（じょういつしゅさい）な我を否定して無我説を立てた。 (ja)
- А́тман (санскр. आत्मन्, IAST: ātman, «самость», «дух», «Я») — одно из центральных понятий индийской философии и религии индуизма: вечная, неизменная духовная сущность, абсолют, осознающий своё собственное существование. Термин используется для описания высшего «Я» человека и всех живых существ. После «пробуждения» человек сознаёт себя как «Атма» (Истинное Я) — «я не это, я ТО», «я есмь Абсолют, и я это знаю» — Абсолют (человек) осознаёт своё существование. В качестве высшего субъективного начала, «абсолютного сознания», Атман соотносится с верховным объективным принципом, «абсолютным бытием» — Брахманом, в предельном случае отождествляясь с ним. (ru)
- Atman (dewanagari आत्म ātman, sanskr. oddech, आत्मा) – w hinduizmie określenie duszy rozumianej jako indywidualna jaźń, obecna w każdej żywej istocie. Atman wciela się w kolejnych żywotach (idea reinkarnacji) w kolejne ciała, podlegając prawu karmy. Pierwsze wzmianki o atmanie znaleźć można już w Upaniszadach (pl)
- Atman ou Átma (na escrita devanágari, आत्म ) é uma palavra em sânscrito que significa alma ou sopro vital. (pt)
- 我（梵語：आत्मन्，ātman，巴利文：atta），佛教術語，通常指作為輪迴主體的“自我”(靈魂)。這是古代印度很重視的一個哲學術語，許多不同教派都提出自己的見解，佛教也承襲了這個術語，作出自己的解說。古代漢譯典籍中就將其譯為“我”，不與普通的人稱指代加以區別化，現代常譯為梵我以示區別，也有意譯為主體，或俗稱的靈魂。但佛家反對「靈魂」一詞，認為其違背《無我論》。佛教講述神識的流轉。 在佛教中, 作為輪迴主體的「我」，稱為補特伽羅。將個人的錯誤見解，稱為我見。將個人的執著，稱為我執。 (zh)
- А́тман — душа, особистість або власне «я» в індуїзмі та буддизмі. В індуїстькій традиції Упанішад вважається незмінюваною, вічною сутністю в колі перероджень, ототожнюється з абсолютним духом — Брагманом. Означає суб'єктивну психологічну першооснову буття, душу як в індивідуальному, так і в універсальному значенні. У буддистській традиції існування атмана як реальної субстанції заперечується; віра в його існування вважається одним з найбільших гріхів, перепоною на шляху просвітлення. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El ātman (en sánscrito: आत्म, ātma; en idioma palí: atta) literalmente significa "sí mismo", pero a veces se traduce como "alma", siendo el ego. En el budismo, ātman es la consecuencia primordial de la sabiduría y de la autoconciencia del ser. Constituye el atributo más elevado en la constitución septenaria del hombre. Algunos sutras mahāyānas y tántricos, sin embargo, insisten fuertemente sobre la realidad final del ātman cuando es equiparado con el ser esencial y eterno del buda (Doctrina Tathagatagarbha). (es)
- Ātman (/ˈɑːtmən/), attā or attan in Buddhism is the concept of self, and is found in Buddhist literature's discussion of the concept of non-self (Anatta). Most Buddhist traditions and texts reject the premise of a permanent, unchanging atman (self, soul). However, some Buddhist schools, sutras and tantras present the notion of an atman or permanent "Self", although mostly referring to an Absolute self and not a personal self. (en)
- La parola Ātman (devanāgarī आत्म ) o Atta (Pāli) si riferisce a un "Io" o "Sé". Viene anche tradotta come "anima" o "ego". Le parole ātman e atta derivano dalla radice Indo-Europea *ēt-men (respiro) e sono parenti dell'inglese antico æthm, del tedesco Atem, e del greco atmo (it)
- 仏教用語の我（が）とは、サンスクリット語のアートマン（Ātman）に由来する概念。我については、仏教とヒンドゥー教で最も見解の異なる点の一つである。 ヒンドゥー教では世俗的な我意識のみを否定してニラートマン(nirātman、無我)といい、自我意識（ahaṅkāra）のない純粋な実体としての真我(paramātman)を否定しないが、仏教は、永遠に存続し、自主独立して存在し、中心的な所有主として、コントロール・支配能力を持つ我の存在、すなわち常一主宰（じょういつしゅさい）な我を否定して無我説を立てた。 (ja)
- А́тман (санскр. आत्मन्, IAST: ātman, «самость», «дух», «Я») — одно из центральных понятий индийской философии и религии индуизма: вечная, неизменная духовная сущность, абсолют, осознающий своё собственное существование. Термин используется для описания высшего «Я» человека и всех живых существ. После «пробуждения» человек сознаёт себя как «Атма» (Истинное Я) — «я не это, я ТО», «я есмь Абсолют, и я это знаю» — Абсолют (человек) осознаёт своё существование. В качестве высшего субъективного начала, «абсолютного сознания», Атман соотносится с верховным объективным принципом, «абсолютным бытием» — Брахманом, в предельном случае отождествляясь с ним. (ru)
- Atman (dewanagari आत्म ātman, sanskr. oddech, आत्मा) – w hinduizmie określenie duszy rozumianej jako indywidualna jaźń, obecna w każdej żywej istocie. Atman wciela się w kolejnych żywotach (idea reinkarnacji) w kolejne ciała, podlegając prawu karmy. Pierwsze wzmianki o atmanie znaleźć można już w Upaniszadach (pl)
- Atman ou Átma (na escrita devanágari, आत्म ) é uma palavra em sânscrito que significa alma ou sopro vital. (pt)
- 我（梵語：आत्मन्，ātman，巴利文：atta），佛教術語，通常指作為輪迴主體的“自我”(靈魂)。這是古代印度很重視的一個哲學術語，許多不同教派都提出自己的見解，佛教也承襲了這個術語，作出自己的解說。古代漢譯典籍中就將其譯為“我”，不與普通的人稱指代加以區別化，現代常譯為梵我以示區別，也有意譯為主體，或俗稱的靈魂。但佛家反對「靈魂」一詞，認為其違背《無我論》。佛教講述神識的流轉。 在佛教中, 作為輪迴主體的「我」，稱為補特伽羅。將個人的錯誤見解，稱為我見。將個人的執著，稱為我執。 (zh)
- А́тман — душа, особистість або власне «я» в індуїзмі та буддизмі. В індуїстькій традиції Упанішад вважається незмінюваною, вічною сутністю в колі перероджень, ототожнюється з абсолютним духом — Брагманом. Означає суб'єктивну психологічну першооснову буття, душу як в індивідуальному, так і в універсальному значенні. У буддистській традиції існування атмана як реальної субстанції заперечується; віра в його існування вважається одним з найбільших гріхів, перепоною на шляху просвітлення. (uk)
- Το Άτμαν σημαίνει «εαυτός» στα σανσκριτικά και είναι μια έννοια μεγάλης σημασίας στο Βουδισμό, τον Ινδουισμό και τον Τζαϊνισμό. Ετυμολογικά η λέξη πηγάζει από την ινδοευρωπαϊκή ρίζα "et-men" που σημαίνει «αναπνέω». Και οι τρεις θρησκείες αναγνωρίζουν το Άτμαν ως τον πραγματικό εαυτό (την ψυχή, ή το προσωπικό Βράχμαν) που οφείλει κανείς να ανακαλύψει ώστε να φτάσει τη φώτιση. (el)
- Atmano (sanskrite आत्मन्, ātman; palie अत्ता) attā) estas termino trovita en barata filozofio. Ĝi estas la koncepto de la persona memo de la nedetruebla, eterna esenco de la spirito, kaj estas ofte tradukita per la vorto animo. (eo)
- 나와 내 것은 불교 용어로는 각각 아(我)와 아소(我所)라고 한다. 아와 아소를 통칭하여 아사(我事)라고 한다. 보다 엄밀하게는 아와 아소를 각각 아상사(我相事)와 아소사(我所事)라 부른다. 아사(我事)의 문자 그대로의 뜻은 '나의 일' 또는 '나에 관련된 일'로, 5온의 개별 또는 다수를 '나[我]' 또는 '내 것[我所]'이라고 계집(計執: 생각하여서 집착함, 헤아려서 집착함)하는 것, 즉 5온의 개별 또는 다수를 '나[我]' 또는 '내 것[我所]'이라고 생각하여서 5온의 개별 또는 다수에 집착하는 것을 말한다. 《대승아비달마집론》과 《대승아비달마잡집론》에 따르면,아사(我事)에는 신구아사(身具我事) · 수용아사(受用我事) · 언설아사(言說我事) · 조작일체법비법아사(造作一切法非法我事) · 피소의지아자체사(彼所依止我自體事)의 5가지가 있으며, 이들을 통칭하여 5종아사(五種我事) 또는 5가지 아사라고 한다. 5종아사는 크게 아상사(我相事)와 아소사(我所事)로 분류된다. (ko)
|
