| dbo:abstract
|
- The unification of Moldavia and Wallachia (Romanian: Unirea Moldovei și Țării Românești), also known as the unification of the Romanian Principalities (Romanian: Unirea Principatelor Române) or as the Little Union (Romanian: Mica Unire), happened on 1859 following the election of Alexandru Ioan Cuza as prince of both the Principality of Moldavia and the Principality of Wallachia. A potential unification between the two principalities, which shared a common Romanian ethnicity, language and culture, had been attempted to be avoided by the great powers for a long time, although it was allowed at the moment it happened. The unification of these two states began a political struggle in the new country to find out which of the two regions would obtain "supremacy" and met some opposition in Moldavia by the so-called "separatists". Nowadays, in Romania, the unification of Moldavia and Wallachia is regarded as a prelude to the Great Union, a name used in Romanian historiography to refer to the unifications of Romania with the regions of Bessarabia, Bukovina and Transylvania in 1918 during or following the end of World War I. It is also commemorated every 24 January through the Day of the Unification of the Romanian Principalities in both Romania and Moldova. (en)
- L'Unione dei Principati rumeni (o unione dei Principati danubiani) è stato il processo di formazione dello stato di Romania dal 1858 al 1861, che risultò dall'unificazione dei principati danubiani (Valacchia e Moldavia senza la Bessarabia) in un unico stato e si concluse con la nascita dei Principati Uniti di Valacchia e Moldavia. L'emergere di un nuovo stato fu riconosciuto dall'Impero ottomano nel 1861. Nella storiografia romena l'evento è conosciuto come la Piccola Unione (in romeno Mica Unire) e si differenzia dalla "Grande Unione" che si realizzò quando Transilvania, Bessarabia e Bucovina entrarono a far parte della Romania. Il processo iniziò con l'adozione del Regolamentul organic tra il 1831 e il 1832 in Muntenia e Moldavia, che sanciva la necessità dell'unificazione politica, seguita da accordi doganali tra il 1833 e il 1835 e la liquidazione delle dogane tra i due paesi dal 1º gennaio 1848 , durante il regno di Mihail Sturdza e Gheorghe Bibescu. L'esito della guerra di Crimea frenò temporaneamente le ambizioni geopolitiche dell'Impero russo sul basso Danubio, non consolidando di fatto l'Impero ottomano da cui dipendevano i principati, e creando così un contesto favorevole all'unificazione. Il voto popolare a favore dell'unione in entrambi i paesi, risultante dal divan ad hoc nel 1857, portò alla Convenzione di Parigi del 1858, un accordo tra le Grandi Potenze, che accettava un'unione più formale tra i due paesi, con governi diversi e con alcune istituzioni comuni. All'inizio del 1859, il leader unionista moldavo Alexandru Ioan Cuza fu eletto sovrano della Moldavia e della Valacchia, un atto che portò i due stati in un'unione personale. Nel 1862, con l'aiuto degli unionisti dei due paesi, Cuza unificò il Parlamento e il Governo, realizzando l'unione politica. Dopo la sua rimozione dal potere nel 1866, l'unione fu consolidata dal suo successore, il principe Carol di Hohenzollern-Sigmaringen, e la costituzione adottata quell'anno chiamò il nuovo stato Romania. Stemma dei Principati Uniti di Valacchia e Moldavia. Gli stemmi dei principati erano combinati allo stesso modo; lo scudo centrale dei colori della bandiera di stato simboleggiava l'unità dello stato. (it)
- Об'єдна́ння Дуна́йських князі́вств (рум. Unirea Principatelor Române) — процес державотворення Румунії з 1858 до 1861 (1862) рік, що полягав в об'єднанні Дунайських князівств (Волощини і Молдови) в єдину державу. Завершився виникненням Об'єднаного князівства Волощини і Молдови. Виникнення нової держави визнано Османською імперією в 1861 році. Створення єдиної держави дозволило зосередитися на проведенні ліберальних реформ та формуванні національної економіки, що дало поштовх розвитку Румунії в цілому. У Румунії подія відома під назвою Мале об'єднання (рум. Mica Unire). Також виділяється Велике об'єднання, коли до складу Румунії увійшли Трансільванія, Бессарабія та Буковина. (uk)
- Объедине́ние Дуна́йских кня́жеств — процесс создания государства Румыния с 1858 по 1861 (1862) год, заключавшийся в объединении Дунайских княжеств (Валахии и Молдавии без Бессарабии) в единое государство. Завершился возникновением Объединённого княжества Валахии и Молдавии. Возникновение нового государства признано Османской империей в 1861 году. Создание единого государства позволило сосредоточиться на проведении либеральных реформ и формировании национальной экономики, что дало толчок развитию Румынии в целом. В Румынии событие известно под названием Ма́лое объедине́ние (рум. Mica Unire). Также выделяется Великое объединение, когда в состав Румынии вошли Трансильвания, Бессарабия и Буковина. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- L'Unione dei Principati rumeni (o unione dei Principati danubiani) è stato il processo di formazione dello stato di Romania dal 1858 al 1861, che risultò dall'unificazione dei principati danubiani (Valacchia e Moldavia senza la Bessarabia) in un unico stato e si concluse con la nascita dei Principati Uniti di Valacchia e Moldavia. L'emergere di un nuovo stato fu riconosciuto dall'Impero ottomano nel 1861. (it)
- The unification of Moldavia and Wallachia (Romanian: Unirea Moldovei și Țării Românești), also known as the unification of the Romanian Principalities (Romanian: Unirea Principatelor Române) or as the Little Union (Romanian: Mica Unire), happened on 1859 following the election of Alexandru Ioan Cuza as prince of both the Principality of Moldavia and the Principality of Wallachia. A potential unification between the two principalities, which shared a common Romanian ethnicity, language and culture, had been attempted to be avoided by the great powers for a long time, although it was allowed at the moment it happened. The unification of these two states began a political struggle in the new country to find out which of the two regions would obtain "supremacy" and met some opposition in Molda (en)
- Объедине́ние Дуна́йских кня́жеств — процесс создания государства Румыния с 1858 по 1861 (1862) год, заключавшийся в объединении Дунайских княжеств (Валахии и Молдавии без Бессарабии) в единое государство. Завершился возникновением Объединённого княжества Валахии и Молдавии. Возникновение нового государства признано Османской империей в 1861 году. Создание единого государства позволило сосредоточиться на проведении либеральных реформ и формировании национальной экономики, что дало толчок развитию Румынии в целом. (ru)
- Об'єдна́ння Дуна́йських князі́вств (рум. Unirea Principatelor Române) — процес державотворення Румунії з 1858 до 1861 (1862) рік, що полягав в об'єднанні Дунайських князівств (Волощини і Молдови) в єдину державу. Завершився виникненням Об'єднаного князівства Волощини і Молдови. Виникнення нової держави визнано Османською імперією в 1861 році. Створення єдиної держави дозволило зосередитися на проведенні ліберальних реформ та формуванні національної економіки, що дало поштовх розвитку Румунії в цілому. (uk)
|
