| dbo:abstract
|
- Slava (en ciríl·lic Слава) és una tradició cristiana ortodoxa sèrbia on es glorifica el sant patró d'una família, d'una vila o fins i tot d'una ciutat. La paraula slava es podria traduir com a «glòria» o «lloança». La cerimònia va ser inscrita com a Patrimoni Cultural Immaterial de la Humanitat per la Unesco el 27 de novembre de 2014. El costum s'associa amb els serbis, que la consideren una característica específica de la seva cultura. Aquest costum també es troba entre cristians ortodoxos de Macedònia del Nord, parts de Bulgària, i també de vegades, amb un altre nom, entre croats, albanesos catòlics, grecs i russos que, abans de la revolució de 1917, també la practicaven amb la mateixa regularitat que els serbis. (ca)
- Σλάβα (Слава) είναι χριστιανικό έθιμο, κυρίως των Σέρβων, για τη γιορτή του οικογενειακού προστάτη αγίου. Εκτός από τη Σερβία, το έθιμο τηρείται και στη Βόρεια Μακεδονία και τη Βουλγαρία, ακόμη και από μερικούς (μουσουλμάνοι οι οποίοι κατά τον 18ο αιώνα ήταν Σέρβοι Ορθόδοξοι). Η Σλάβα είναι η πιο σημαντική γιορτή των Σέρβων και ένα από τα Εθνικά σύμβολα της Σερβίας. (el)
- سلافا (بالصربية: Слава) هو تقليد مسيحي أرثوذكسي صربي لتبجيل قديس معين والذي يعتبر شفيع الأسرة؛ وينتشر التقليد بين الصرب وسكان مونتينغرو والمقدونيين. تحتفل الأسر المسيحية سنويًا بعيد السلافا وذلك في يوم عيد شفيعها. في سنة 2014 تم إعلان عيد السلافا من قبل اليونسكو في قائمة التراث الثقافي غير المادي. يرتبط العيد بشكل خاص مع الصرب، والذين يعتبرونه جزء من التقاليد الوطنيّة والشعبيَّة. التقليد هو علامة عرقية هامة للهوية الصربية. وتجتمع الأسرة الموسعّة المكونة من عدة أجيال في منزل كبير العائلة لتبجيل القديس شفيع أو راعي الأسرة. كذلك تم الحفاظ على تقليد السلافا بين الشتات الصربي حول العالم. كما ويتم الإحتفال بالسلافا بين جماعات عرقية مسيحية أخرى في شمال ألبانيا، والجبل الأسود، وكذلك في غوراني في كوسوفو. تقام على شرف المناسبة موائد عائلية؛ والتي يسبقها حضور القداس في الكنيسة والمشاركة في القربان المقدس. يعتبر عشاء السلافا الذي يتم في ليلة العيد أو مأدبة الغداء والذي يتم في يوم المناسبة، جزءًا هامًا من الإحتفال بالعيد. يُقام على شرف المناسبة مأكولات خاصة بالإضافة إلى كعك مخصوص لمناسبة السلافا. يختلف ميعاد العيد من أسرة لأسرة لكن غالبًا ما تتخد الأسر الصربية عدد من القديسين كشفيع منهم القديس نيكولاس (ويقع عيده في 19 ديسمبر)، والقديس جرجس (6 مايو)، والقديس يوحنا المعمدان (20 يناير)، والقديس ديميتريوس (8 نوفمبر)، القديس ميخائيل (21 نوفمبر) والقديس سابا (27 يناير). التواريخ المعطاة هي من التقويم الميلادي الغريغوري إذ تسخدم الكنيسة الصربية الأرثوذكسية التقويم اليولياني. (ar)
- Slava (kyrillisch Слава; von serb. slaviti „feiern“) ist ein serbisch orthodoxes Familienfest, das zu Ehren des Familien-Schutzheiligen gefeiert wird. Dieser Brauch wird vor allem in Serbien gefeiert und gilt dort als wichtiger Teil der Kultur. Ebenfalls begangen wird dieses Fest von Serben in Montenegro, in der Republik Mazedonien, in Teilen von Bulgarien und Bosnien und Herzegowina, Kroatien, Albanien (siehe auch Serben und Montenegriner in Albanien), Rumänien, Griechenland und Russland. (de)
- Slava (cirílico: Слава) es la costumbre cristiana ortodoxa de celebrar un santo patrón de familia, de aldea o incluso de una ciudad. Como los templos también tienen su slava se puede considerarla un simple análogo de la fiesta del patrón. La costumbre se asocia con los serbios, quienes la consideran una característica específica de su cultura. Esta costumbre también se encuentra en Macedonia del Norte, partes de Bulgaria, y también, a veces con otro nombre, entre algunos croatas, albaneses ortodoxos, griegos y soviéticos, aunque en general en algunas partes, pero no en Serbia, se haya perdido en el siglo XX. La palabra slava se podría traducir como "gloria" o "alabanza". En la Serbia actual casi cada familia serbia ortodoxa tiene su Slava familiar, pero también la tienen los pueblos, villas, ciudades, así como a menudo también organizaciones políticas y deportivas, ciertas profesiones, etc. Hay una slava para todas las escuelas que es San Sava (en serbio Sveti Sava) y que se festeja el 27 de enero. Asimismo, en la serbia, la slava está relacionada con el hogar o casa familiar: el heredero de la casa y tierra heredará también la slava de su ascendiente. Ese puede ser un hijo o un miembro de la familia, pero igualmente una persona fuera de esa, elegida por un dueño que no tiene herederos consanguíneos, aunque esto acontezca más raramente. Es posible festejar su propia slava conjuntamente con otros familiares, que por supuesto también tienen la misma. La slava serbia fue designada como Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad por la Unesco el 27 de noviembre de 2014. (es)
- Slava (Serbian Cyrillic: Слава, lit. 'Glory, Celebration', pronounced [ˈslâʋa]) is a tradition of the ritual of glorification of one's family's patron saint, found mainly among Serbian Orthodox Christians. The family celebrates the Slava annually on the saint's feast day. In 2014 it was inscribed in UNESCO Intangible Cultural Heritage Lists of Serbia. (en)
- Slava (serbe : Слава) est une tradition religieuse de l'Église orthodoxe serbe qui célèbre le jour de la fête du Saint patron de la famille. Le mot slava pourrait être traduit par « gloire » ou « louange » ou « Glorieux ».La tradition religieuse de la Slava est très fortement liée à l'identité serbe ; toutes les familles serbes ont leur Saint Patron. Les Serbes sont le peuple chrétien où cette pratique est la plus répandue. La Slava comme fête patronale familiale est en effet pratiquée par d'autres Orthodoxes mais cette pratique n'est pas (ou n'est plus) aussi généralisée comme chez les Serbes. On la retrouve chez les Macédoniens, chez les Bulgares, mais aussi chez certains Valaques membres de l'Église orthodoxe serbe, ainsi que chez les Grecs et chez les Russes qui, avant la révolution de 1917, la pratiquaient aussi régulièrement que les Serbes. Cette tradition est une continuation des églises domestiques des premiers siècles du christianisme. La Slava est aussi fêtée pour les Croates de l'Herzégovine du sud, de Bosnie centrale, de Dalmatie de Slavonie et de la région de la Lika : ainsi que chez certains catholiques albanais, ; ils sont les seuls catholiques à pratiquer cette tradition. Mais même la communauté musulmane des Gorans (qui était orthodoxe jusqu'au XVIIIe siècle) a conservé cette tradition. La Slava est également pratiquée dans les communautés serbes de France. C'est pour cette raison que la pratique est répertoriée à l'Inventaire du patrimoine culturel immatériel en France. (fr)
- Slava (Abjad Kiril Serbia: слава, diucapkan [ˈslâʋa]) adalah tradisi Kristen Ortodoks Serbia yang merupakan ritual penghormatan terhadap santo pelindung keluarga. Keluarga itu merayakan Slava setiap tahun pada hari raya santo. Pada November 2014, Slava dimasukkan dalam Daftar Warisan Budaya Takbenda UNESCO. (in)
- スラヴァ（スラバ、セルビア語: Слава / Slava）は、家族の守護聖人を称える正教会の習慣である。スラヴァの習慣があるのは主にセルビア人であるが、マケドニア共和国や、ブルガリア、一部ではクロアチア人やムスリムのゴーラ人にも見られる。 (ja)
- Slava (serbiska: Слава), även kallat krsna slava (крсна слава) och krsno ime (крсно име, med betydelsen 'kristet namn') är ett serbisk-ortodoxt firande av familjehelgonet. Slavan firas årligen på familjehelgonets dag och bland de vanligast förekommande är sankt Nikolaus (19 december), sankt Göran (6 maj, dagen kallas för Đurđevdan), Johannes döparen (20 januari), sankt Demetrius (8 november) och sankt Mikael (21 november). Slava firas av serber och hos en del andra sydslaver i Serbien, Montenegro, Nordmakedonien, Bulgarien, Bosnien-Hercegovina, Kroatien och hos folket goraner (vilka idag är muslimer men fram till 1800-talet tillhörde den serbisk-ortodoxa kyrkan). Det finns olika teorier om hur firandet uppstått. Man antar att traditionen kom till då sydslaverna kristnades i slutet av 800-talet. En teori grundar sig på att den dag då massdopet skedde var signad för ett visst helgon och då blev det helgon då dopet skedde deras familjehelgon. En annan grundar sig på att varje klan antog sitt eget helgon kollektivt medan det även finns de som tror att familjehelgonen ersatte de förkristna gudarna i den slaviska mytologin. Likheter pekar på mellan helgonen och gudarna att de besatt olika sorters beskyddande krafter och heliga förmågor. Slavan kan jämföras med en skyddspatron. Slava är vanligtvis gemensam hos varje familj och släkt, men det finns även hela byar (ofta genom långa släktband) som firar samma helgon. Vilken slava som firas och är den vanligaste varierar ofta efter geografiskt spridning. Firandet av slava kretsar generellt kring kyrkobesök, där slavan (helgonet) vördas, och en stor familjemåltid, i eller nära hemmet. Slava fick kanonisk rätt av sankt Sava, vilken var den förste serbiske ärkebiskopen inom den serbisk-ortodoxa kyrkan i början av 1200-talet. (sv)
- Slava – chrześcijańskie święto rodzinne, obchodzone przez prawosławnych mieszkańców Europy, podczas którego czci się pamięć świętego patrona danej rodziny. Zwyczaj ten, praktykowany przede wszystkim w Serbii, gdzie uchodzi za ważny element narodowego dziedzictwa, jest elementem kultury obecnym w serbskiej diasporze na całym świecie. Obchodzą je również Serbowie przebywający w Polsce. Święto charakterystyczne dla kultury bałkańskich Słowian obchodzi się również w Czarnogórze, Macedonii Północnej, niektórych regionach Bułgarii oraz Bośni i Hercegowiny, a także w Chorwacji, Albanii, Rumunii, Grecji oraz w Rosji. (pl)
- Slava (cirílico: Слава) é uma festividade celebrada na Sérvia pelas famílias cristãs ortodoxas em homenagem ao seu santo padroeiro, que consideram um protetor e que garante a sua prosperidade. O costume, além dos sérvios, que o consideram uma característica específica da sua cultura, também é encontrado na Macedónia do Norte, partes da Bulgária, e ainda, com outro nome, entre alguns croatas, albaneses ortodoxos, gregos e russos, mesmo que em geral fora da Sérvia se tenha perdido no século XX. A palavra slava significa "glória" ou "louvor". A celebração consiste em uma oferta ritual de sacrifício, sem efusão de sangue, e uma festa que reúne a família e os seus vizinhos e amigos. Uma vela especial é acesa em casa e vinho é derramado sobre o bolo do Slava, que é cozido e decorado pela esposa do anfitrião, antes de fazer uma incisão na forma de uma cruz, levantando-a girando-a e cortando-a em quatro pedaços. Enquanto o ritual é realizado, canta-se loas em honra do santo padroeiro, havendo recitação de orações pedindo prosperidade. A divisão e distribuição do bolo é feita pelo anfitrião com o convidado mais envolvido, ou o mais ilustre, ou com outros membros da família. Depois, a refeição começa com a libação cerimonial de um copo de vinho, a degustação de um prato e um brinde à saúde, fecundidade e bem-estar da família e de todos os seus convidados. Dentro das famílias, as mulheres desempenham um papel importante na transmissão do conhecimento sobre os rituais desta celebração, sua execução, seu significado e seus propósitos. A comida da festa slava fortalece as relações sociais e desempenha um papel importante na manutenção e fomento do diálogo nas regiões multi-confessionais. Desde 2014 que a tradição sérvia da slava, enquanto celebração da festa do santo padroeiro das famílias, está classificada pela UNESCO na lista representativa do Património Cultural Imaterial da Humanidade. (pt)
- Слава, также известный как Крестная Слава, Крёстное Имя, Святой (серб. слава, крсна слава, крсно име, свети) — южно-славянский народно-православный обычай, празднование дня семейного святого. Этот обычай в основном присутствует у сербов, которые считают Славу одной из особенностей своей культуры; однако Слава празднуется и в Черногории, Северной Македонии, Боснии и Герцеговине, а также в некоторых районах Хорватии, граничащих с Боснией и Герцеговиной. Известен он и в прилегающих районах Болгарии и Румынии. Сербы считают, что все роды в данных странах, отмечающие славу, являются изначально сербскими по национальному происхождению. Слава празднуется в честь того или иного святого, почитаемого всеми семьями рода или всем селом. В зависимости от этого различается четыре типа обряда Славы: индивидуальная, родовая, сельская и церковная. По мнению исследователей, данная традиция имеет соответствие в обычаях престольных праздников восточных славян. (ru)
- Слава (серб. слава), відоме ще як крсна слава, крсно іме, свети (серб. крсна слава, крсно име, свети), сербське народно-церковне свято, і після Різдва, найважливіше сімейне свято, завжди приурочене до дня певного християнського святого. Це свято характерне для сербів і є одним із способів їх ідентифікації. Також відзначається македонцями і чорногорцями, святкується серед деяких католиків в Которській затоці, Конавле, південній Герцеговині, Даламації і в Босансько-Грахово, деякими албанцями католиками в північній Албанії, деякими мусульманами в Боснії і Санджаку, Горанці і . (uk)
- 斯拉瓦（塞爾維亞語：Слава）是塞尔维亚的东正教家庭传统节日，日期多在每年的11月至次年的1月之间，其主旨是纪念家庭的守护圣徒。 斯拉瓦节的庆典在每年守护圣徒斋日之前一个星期即已展开，内容包括献祭仪式和宴请亲朋。庆典时，人们点起特别的蜡烛，主妇则制作装饰讲究的斯拉瓦蛋糕。人们先在蛋糕上倒酒，然后由家中长者或重要来宾一起以画十字的方式将蛋糕切成四块，并高高举起。在此过程中，人们会祈求圣徒的庇佑。 2014年11月，联合国教科文组织保护非物质文化遗产政府间委员会的第九次会议在法国巴黎通过决议，将斯拉瓦节列入人类非物质文化遗产代表名录。这也是塞尔维亚的文化遗产首次入选该名录。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Σλάβα (Слава) είναι χριστιανικό έθιμο, κυρίως των Σέρβων, για τη γιορτή του οικογενειακού προστάτη αγίου. Εκτός από τη Σερβία, το έθιμο τηρείται και στη Βόρεια Μακεδονία και τη Βουλγαρία, ακόμη και από μερικούς (μουσουλμάνοι οι οποίοι κατά τον 18ο αιώνα ήταν Σέρβοι Ορθόδοξοι). Η Σλάβα είναι η πιο σημαντική γιορτή των Σέρβων και ένα από τα Εθνικά σύμβολα της Σερβίας. (el)
- Slava (kyrillisch Слава; von serb. slaviti „feiern“) ist ein serbisch orthodoxes Familienfest, das zu Ehren des Familien-Schutzheiligen gefeiert wird. Dieser Brauch wird vor allem in Serbien gefeiert und gilt dort als wichtiger Teil der Kultur. Ebenfalls begangen wird dieses Fest von Serben in Montenegro, in der Republik Mazedonien, in Teilen von Bulgarien und Bosnien und Herzegowina, Kroatien, Albanien (siehe auch Serben und Montenegriner in Albanien), Rumänien, Griechenland und Russland. (de)
- Slava (Serbian Cyrillic: Слава, lit. 'Glory, Celebration', pronounced [ˈslâʋa]) is a tradition of the ritual of glorification of one's family's patron saint, found mainly among Serbian Orthodox Christians. The family celebrates the Slava annually on the saint's feast day. In 2014 it was inscribed in UNESCO Intangible Cultural Heritage Lists of Serbia. (en)
- Slava (Abjad Kiril Serbia: слава, diucapkan [ˈslâʋa]) adalah tradisi Kristen Ortodoks Serbia yang merupakan ritual penghormatan terhadap santo pelindung keluarga. Keluarga itu merayakan Slava setiap tahun pada hari raya santo. Pada November 2014, Slava dimasukkan dalam Daftar Warisan Budaya Takbenda UNESCO. (in)
- スラヴァ（スラバ、セルビア語: Слава / Slava）は、家族の守護聖人を称える正教会の習慣である。スラヴァの習慣があるのは主にセルビア人であるが、マケドニア共和国や、ブルガリア、一部ではクロアチア人やムスリムのゴーラ人にも見られる。 (ja)
- Слава (серб. слава), відоме ще як крсна слава, крсно іме, свети (серб. крсна слава, крсно име, свети), сербське народно-церковне свято, і після Різдва, найважливіше сімейне свято, завжди приурочене до дня певного християнського святого. Це свято характерне для сербів і є одним із способів їх ідентифікації. Також відзначається македонцями і чорногорцями, святкується серед деяких католиків в Которській затоці, Конавле, південній Герцеговині, Даламації і в Босансько-Грахово, деякими албанцями католиками в північній Албанії, деякими мусульманами в Боснії і Санджаку, Горанці і . (uk)
- 斯拉瓦（塞爾維亞語：Слава）是塞尔维亚的东正教家庭传统节日，日期多在每年的11月至次年的1月之间，其主旨是纪念家庭的守护圣徒。 斯拉瓦节的庆典在每年守护圣徒斋日之前一个星期即已展开，内容包括献祭仪式和宴请亲朋。庆典时，人们点起特别的蜡烛，主妇则制作装饰讲究的斯拉瓦蛋糕。人们先在蛋糕上倒酒，然后由家中长者或重要来宾一起以画十字的方式将蛋糕切成四块，并高高举起。在此过程中，人们会祈求圣徒的庇佑。 2014年11月，联合国教科文组织保护非物质文化遗产政府间委员会的第九次会议在法国巴黎通过决议，将斯拉瓦节列入人类非物质文化遗产代表名录。这也是塞尔维亚的文化遗产首次入选该名录。 (zh)
- سلافا (بالصربية: Слава) هو تقليد مسيحي أرثوذكسي صربي لتبجيل قديس معين والذي يعتبر شفيع الأسرة؛ وينتشر التقليد بين الصرب وسكان مونتينغرو والمقدونيين. تحتفل الأسر المسيحية سنويًا بعيد السلافا وذلك في يوم عيد شفيعها. في سنة 2014 تم إعلان عيد السلافا من قبل اليونسكو في قائمة التراث الثقافي غير المادي. تقام على شرف المناسبة موائد عائلية؛ والتي يسبقها حضور القداس في الكنيسة والمشاركة في القربان المقدس. يعتبر عشاء السلافا الذي يتم في ليلة العيد أو مأدبة الغداء والذي يتم في يوم المناسبة، جزءًا هامًا من الإحتفال بالعيد. يُقام على شرف المناسبة مأكولات خاصة بالإضافة إلى كعك مخصوص لمناسبة السلافا. (ar)
- Slava (en ciríl·lic Слава) és una tradició cristiana ortodoxa sèrbia on es glorifica el sant patró d'una família, d'una vila o fins i tot d'una ciutat. La paraula slava es podria traduir com a «glòria» o «lloança». La cerimònia va ser inscrita com a Patrimoni Cultural Immaterial de la Humanitat per la Unesco el 27 de novembre de 2014. (ca)
- Slava (cirílico: Слава) es la costumbre cristiana ortodoxa de celebrar un santo patrón de familia, de aldea o incluso de una ciudad. Como los templos también tienen su slava se puede considerarla un simple análogo de la fiesta del patrón. La slava serbia fue designada como Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad por la Unesco el 27 de noviembre de 2014. (es)
- Slava (serbe : Слава) est une tradition religieuse de l'Église orthodoxe serbe qui célèbre le jour de la fête du Saint patron de la famille. Le mot slava pourrait être traduit par « gloire » ou « louange » ou « Glorieux ».La tradition religieuse de la Slava est très fortement liée à l'identité serbe ; toutes les familles serbes ont leur Saint Patron. Les Serbes sont le peuple chrétien où cette pratique est la plus répandue. (fr)
- Slava (cirílico: Слава) é uma festividade celebrada na Sérvia pelas famílias cristãs ortodoxas em homenagem ao seu santo padroeiro, que consideram um protetor e que garante a sua prosperidade. O costume, além dos sérvios, que o consideram uma característica específica da sua cultura, também é encontrado na Macedónia do Norte, partes da Bulgária, e ainda, com outro nome, entre alguns croatas, albaneses ortodoxos, gregos e russos, mesmo que em geral fora da Sérvia se tenha perdido no século XX. A palavra slava significa "glória" ou "louvor". (pt)
- Slava – chrześcijańskie święto rodzinne, obchodzone przez prawosławnych mieszkańców Europy, podczas którego czci się pamięć świętego patrona danej rodziny. Zwyczaj ten, praktykowany przede wszystkim w Serbii, gdzie uchodzi za ważny element narodowego dziedzictwa, jest elementem kultury obecnym w serbskiej diasporze na całym świecie. Obchodzą je również Serbowie przebywający w Polsce. (pl)
- Slava (serbiska: Слава), även kallat krsna slava (крсна слава) och krsno ime (крсно име, med betydelsen 'kristet namn') är ett serbisk-ortodoxt firande av familjehelgonet. Slavan firas årligen på familjehelgonets dag och bland de vanligast förekommande är sankt Nikolaus (19 december), sankt Göran (6 maj, dagen kallas för Đurđevdan), Johannes döparen (20 januari), sankt Demetrius (8 november) och sankt Mikael (21 november). Slava firas av serber och hos en del andra sydslaver i Serbien, Montenegro, Nordmakedonien, Bulgarien, Bosnien-Hercegovina, Kroatien och hos folket goraner (vilka idag är muslimer men fram till 1800-talet tillhörde den serbisk-ortodoxa kyrkan). (sv)
- Слава, также известный как Крестная Слава, Крёстное Имя, Святой (серб. слава, крсна слава, крсно име, свети) — южно-славянский народно-православный обычай, празднование дня семейного святого. Этот обычай в основном присутствует у сербов, которые считают Славу одной из особенностей своей культуры; однако Слава празднуется и в Черногории, Северной Македонии, Боснии и Герцеговине, а также в некоторых районах Хорватии, граничащих с Боснией и Герцеговиной. Известен он и в прилегающих районах Болгарии и Румынии. Сербы считают, что все роды в данных странах, отмечающие славу, являются изначально сербскими по национальному происхождению. (ru)
|
