| dbo:abstract
|
- Shasu és la paraula egípcia per designar els nòmades que van sorgir a l'Orient Mitjà, del segle xv aC al Tercer Període Intermedi. El nom va evolucionar d'una transcripció de la paraula egípcia š3 su, que significa "els que es mouen a peu", i és el terme per designar els beduïns vagabunds. Es va utilitzar en una llista d'enemics inscrita en una de les columnes del temple de Soleb construït per Amenhotep III. Copiada posteriorment per Seti I o bé Ramsès II a l'oest d'Amara, la llista menciona sis grups de Shashu: els Shasu de S'rr, els Shasu de Lbn, els Shasu de Sm't (ximatites, un clan dels quenites), els Shasu de Wrbr, els Shasu de Yhw, i els Shasu de Pysps. Les llistes de Soleb i Amara (a Núbia), datades al final del segle xv aC (Dinastia XVII i XVIII) suggereixen, doncs, que hi havia una concentració original d'assentaments Shasu al sud de Transjordània, a les planes de Moab i el nord d'Edom. En altres textos de la dinastia XIX i XX, el vincle constant dels Shasu amb llocs d'Edom i l'Arabà (Timna) situa les identificacions de les anteriors llistes fora de tot dubte. (ca)
- كان الشاسو من البدو الرحل للماشية الناطقين بالسامية في جنوب بلاد الشام من أواخر العصر البرونزي إلى العصر الحديدي المبكر أو الفترة الانتقالية الثالثة في مصر القديمة. تم تنظيمهم في عشائر تحت قيادة زعيم قبلي، ووصفوا بأنهم قطاع طرق نشطون من وادي يزرعيل إلى عسقلان وسيناء. (ar)
- Schasu ist eine in altägyptischen Texten des zweiten Jahrtausends v. Chr. vorkommende Bezeichnung für eine Gruppe asiatischer Halbnomaden. (de)
- Shasu es la palabra egipcia para designar a los nómadas que surgieron en Oriente Medio, del siglo XV a. C. al Tercer Periodo Intermedio. El nombre evolucionó de una transcripción de la palabra egipcia š3su, que significa "los que se mueven a pie" y es el término para designar a los beduinos vagabundos. Esta palabra tiene su origen en una lista de personas de Transjordania, del siglo XV a. C., describiendo uno de los territorios de los Shasu como "Yhw en la tierra de los Shasu". De esta evidencia, algunos eruditos como Donald B. Redford y William G. Dever, concluyen que las personas que posteriormente serían los "Israelitas" fueron registradas en la Estela de Merenptah (o Estela de Israel), quienes fundaron el reino de Israel eran, originalmente, una tribu Shasu. Las listas de Soleb y Amará (en Nubia), datadas al final del siglo XV a. C. (Dinastía XVII y XVIII), sugieren que una concentración original de asentamientos Shasu estaba situada en el sur de Transjordania, en las llanuras de Moab y el norte de Edom, donde un grupo de seis nombres son identificados como la tierra de los Shasu y entre ellos se incluyen Se'ir (Edom), Labán (posiblemente Libona, al sur de Amán), Sam'ath (simetitas, un clan de los kenitas: 1 Crón. 2:55), Wrbr (probablemente el Uadi Hasa), Yhw, y Pysps. En otros textos de la Dinastía XIX y XX, el vínculo constante de los Shasu con lugares de Edom y el Arabá (Timna) sitúa las identificaciones de las anteriores listas fuera de toda duda. Sin embargo, la conexión propuesta entre israelitas y Shasu está menoscabada por el hecho de que en los bajorrelieves de época de Merenptah, los israelitas no son descritos ni representados como Shasu. Esto ha orientado a otros eruditos, como Franco J. Yurco y Michael G. Hasel, a identificar a los Shasu en los bajorrelieves de Merenptah, en Karnak, como individuos distintos de los Israelitas, ya que ellos llevan ropas y peinados diferentes y son denominados de forma distinta por los escribas egipcios. Además, la palabra Israelita determina a personas o a un grupo socio-étnico y la designación más frecuente para los "enemigos Shasu" es el determinativo de colina-país; así son diferenciados de los cananeos, que albergan las ciudades fortificadas de Ascalón, Gézer, y Yenoam. (es)
- Le terme shasou apparait dans les documents égyptiens dans la deuxième moitié du IIe millénaire av. J.-C., après la chute des Hyksôs. Il décrit des bédouins localisés d'abord en Transjordanie, qui sont ensuite cités dans la Canaan du sud, puis dans une région plus au nord, autour de Megiddo et Bet-Shean. (fr)
- The Shasu (from Egyptian šꜣsw, probably pronounced Shaswe) were Semitic-speaking cattle nomads in the Southern Levant from the late Bronze Age to the Early Iron Age or the Third Intermediate Period of Egypt. They were organized in clans under a tribal chieftain, and were described as brigands active from the Jezreel Valley to Ashkelon and the Sinai. Some scholars link the Israelites and YHWH with the Shasu. (en)
- Shasu (Š3sw, kemungkinan diucapkanShaswe) adalah orang nomad peternak yang menghuni Levant sejak akhir Zaman Perunggu hingga awal Zaman Besi atau Periode Menengah Ketiga Mesir. Mereka terbagi ke dalam klan-klan di bawah satu kepala suku, dan digambarkan sebagai perampok yang beraksi dari Lembah Jezreel hingga Ashkelon dan Sinai. (in)
- Gli Shasu (dall'antico egizio Š3sw, probabilmente pronunciato Shaswe) erano popolazioni di pastori nomadi di lingua semitica del Levante. Le loro tracce durano dalla tarda età del bronzo alla prima età del ferro, o Terzo periodo intermedio dell'Egitto. Organizzati in clan dipendenti da un capo tribale, sono stati descritti come briganti attivi dalla Valle di Jezreel ad Ashkelon e al Sinai. (it)
- Met de term Sjasoe (Oudegyptisch š3sw:, "te voet voortbewegen" of "schuifelen") werd in geschriften van het oude Egypte een rondtrekkend nomadenvolk aangeduid. Volgens sommige onderzoekers (zoals Donald B. Redford) ging het om stammen van de Israëlieten uit de Hebreeuwse Bijbel. Een andere mogelijkheid is dat het de in de Bijbel genoemde Midjanieten betreft. Bij zowel de Sjasoe als de Midjanieten komt de naam van de God Jah/Jahu (Yah/Yahu) voor (Mozes, Ebla). De oudst bekende melding van Sjasoe staat in Egyptische teksten van farao Amenhotep III (vanaf het Nieuwe Rijk) rond 1400 v.Chr.. Met deze Egyptische aanduiding werd het nomadenvolk bedoeld dat in de Levant in het zuiden aan de Dode Zee opdaagde en daar nog bleef rondtrekken tot in de tijd van het Derde Tussenrijk. (nl)
- Shasu (do egípcio š3sw) eram nômades de língua semítica que habitaram o Levante do final da Idade do Bronze até a Idade do Ferro (ou o Terceiro Período Intermediário do Egito Antigo). Eles eram organizados em clãs sob um chefe tribal e eram descritos como bandidos ativos do vale de Jezreel até Ascalão e o Sinai. Alguns estudiosos ligam os israelitas e YHWH aos shasu. (pt)
- Shasu-folket var semitiska nomader som levde i södra Kanaan under sen bronsålder/tidig järnålder. De var organiserade i klaner som styrdes av klanhövdingar och livnärde sig troligen på boskapsskötsel. Egyptierna beskrev dem som ett vandrande rövarfolk. aktivt i vad som idag är Jezreelslätten Shasu omnämns på en lista över fiender på en kolonn i Soleb-templet samt på fragment gällande en av Thutmosis II:s fälttåg. Det är möjligt att Thutmosis II:s fälttåg egentligen var en mindre räd mot shasufolket eller en sammandrabbning med dem på väg mot större fälttåg i Syrien. Män från shasufolket deltog även i slaget vid Kadesh på hettiternas sida. Vissa forskare kopplar shasufolket till israeliterna men det är omdebatterat. (sv)
- Szasu – egipskie słowo określające Beduinów, zamieszkujących tereny na wschód od starożytnego Egiptu – w ziemi Kanaan, w południowej Transjordanii i na półwyspie Synaj, a także na terytorium Lewantu w XV wieku p.n.e. aż do Trzeciego Okresu Przejściowego. Nazwa wzięła się z transliteracji egipskiego słowa š3sw, oznaczającego tych, którzy przemieszczają się pieszo, określającego pogardzanych przez Egipcjan Beduinów. Po raz pierwszy termin użyto w XV wieku p.n.e. Pojawia się on na liście wrogów umieszczonej na kolumnie w świątyni w Soleb, zbudowanej przez Amenhotepa III. Skopiowana później przez Ramzesa II w Amarze i w , lista ta wymienia sześć grup Szasu: Szasu z S'rr, Szasu z Lbn, Szasu z Sm't, Szasu z Wrbr, Szasu z Yhw i Szasu z Pysps. (pl)
- 沙苏人 (Shasu，古埃及文转写 š3sw,读音可能是Shaswe) 是青铜时代晚期到铁器时代早期或古埃及第三中间时期，南黎凡特地区讲闪米特语的游牧民族，一群由部落酋长领导的社会组织，被描述为活跃在耶斯列谷至亚实基伦和西奈半岛一带的强盗。 一些学者将以色列人和四字神名与沙苏人联系在一起。 (zh)
- Шасу (егип. š3sw «идущие пешком») — кочевники, появившиеся в Леванте начиная с XV века до н. э. и обитавшие там вплоть до Третьего переходного периода. Термин впервые появляется в списке народов Заиорданья, относящемся к XV веку до н. э. В списке перечисляются шесть групп шасу: шасу S’rr (вероятно, Сеира), шасу Lbn, шасу Sam’ath (вероятно, Кенеи), шасу Wrbr (вероятно, около ), шасу Yhw и шасу Pysps. На основании этих сведений ряд исследователей, в том числе Дональд Редфорд и , пришли к заключению, что народы, отождествляемые с евреями (израильтянами) на стеле Мернептаха, входили в состав шасу. Энсон Рэйни в поддержку данного тезиса приводит тексты из Амарнского архива. С другой стороны, против отождествления израильтян с шасу может говорить тот факт, что на рельефе Мернептаха народ, позднее известный как израильтяне, рассматривается не в составе шасу. Более того, один из египетских документов считает шасу выходцами из Эдома, то есть идумеями Некоторые учёные, как Фрэнк Юрко (Frank J. Yurco) и Майкл Хейзел, рассматривают шасу, упоминаемых на стеле Мернептаха, как отдельное от евреев племя, поскольку они носили другую одежду, имели другие причёски и вообще упоминаются египетскими писцами отдельно. Более того, евреи упоминается как народ, как социально-этническая группа. Чаще всего рядом с упоминанием «врагов из Шасу» ставится иероглиф-детерминатив «горная страна». Таким образом, шасу отличаются от ханаанеев, защищавших укреплённые города Ашкелон, Гезер и . (ru)
- Шасу (транслітерація давньоєгипетського терміна š3sw, буквально «йдуть пішки») - кочівники, що з'явилися в Леванті починаючи з XV ст. до н. е. і жили там аж до Третього перехідного періоду. Термін вперше з'являється в списку народів Зайордання, що відноситься до XV ст. до н. е. У списку перераховуються шість груп шасу: шасу S'rr (ймовірно, Сеїра), шасу Lbn, шасу Sam'ath (ймовірно, ), шасу Wrbr (ймовірно, біля ), шасу Yhw і шасу Pysps. На підставі цих відомостей ряд дослідників, в тому числі і Вільям Дівер, прийшли до висновку, що народи, ототожнюються з Ізраїлем на стели Мернептаха, входили до складу шасу. Рейні (Rainey) на підтримку даної тези призводить тексти з Амарнського архіву. З іншого боку, проти ототожнення ізраїльтян з шасу може говорити той факт, що на рельєфі Мернептаха народ, пізніше відомий як ізраїльтяни, розглядається не в складі шасу. Більш того, один з єгипетських документів вважає шасу вихідцями з Едому, тобто Ідумеї. Деякі вчені, як Френк Юрко (Frank J. Yurco) і Майкл Хейзел, розглядають шасу, згадуваних на стелі Мернептаха, як окреме від Ізраїлю плем'я, оскільки вони носили інший одяг, мали інші зачіски і взагалі згадуються єгипетськими писарями окремо. Більш того, Ізраїль згадується як народ, як соціально-етнічна група. Найчастіше поруч із згадкою «ворогів з шасу» ставиться ієрогліф-детермінатив «гірська країна». Таким чином, шасу відрізняються від ханааніїв, захищали укріплені міста Ашкелон, Гезер і . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- كان الشاسو من البدو الرحل للماشية الناطقين بالسامية في جنوب بلاد الشام من أواخر العصر البرونزي إلى العصر الحديدي المبكر أو الفترة الانتقالية الثالثة في مصر القديمة. تم تنظيمهم في عشائر تحت قيادة زعيم قبلي، ووصفوا بأنهم قطاع طرق نشطون من وادي يزرعيل إلى عسقلان وسيناء. (ar)
- Schasu ist eine in altägyptischen Texten des zweiten Jahrtausends v. Chr. vorkommende Bezeichnung für eine Gruppe asiatischer Halbnomaden. (de)
- Le terme shasou apparait dans les documents égyptiens dans la deuxième moitié du IIe millénaire av. J.-C., après la chute des Hyksôs. Il décrit des bédouins localisés d'abord en Transjordanie, qui sont ensuite cités dans la Canaan du sud, puis dans une région plus au nord, autour de Megiddo et Bet-Shean. (fr)
- The Shasu (from Egyptian šꜣsw, probably pronounced Shaswe) were Semitic-speaking cattle nomads in the Southern Levant from the late Bronze Age to the Early Iron Age or the Third Intermediate Period of Egypt. They were organized in clans under a tribal chieftain, and were described as brigands active from the Jezreel Valley to Ashkelon and the Sinai. Some scholars link the Israelites and YHWH with the Shasu. (en)
- Shasu (Š3sw, kemungkinan diucapkanShaswe) adalah orang nomad peternak yang menghuni Levant sejak akhir Zaman Perunggu hingga awal Zaman Besi atau Periode Menengah Ketiga Mesir. Mereka terbagi ke dalam klan-klan di bawah satu kepala suku, dan digambarkan sebagai perampok yang beraksi dari Lembah Jezreel hingga Ashkelon dan Sinai. (in)
- Gli Shasu (dall'antico egizio Š3sw, probabilmente pronunciato Shaswe) erano popolazioni di pastori nomadi di lingua semitica del Levante. Le loro tracce durano dalla tarda età del bronzo alla prima età del ferro, o Terzo periodo intermedio dell'Egitto. Organizzati in clan dipendenti da un capo tribale, sono stati descritti come briganti attivi dalla Valle di Jezreel ad Ashkelon e al Sinai. (it)
- Shasu (do egípcio š3sw) eram nômades de língua semítica que habitaram o Levante do final da Idade do Bronze até a Idade do Ferro (ou o Terceiro Período Intermediário do Egito Antigo). Eles eram organizados em clãs sob um chefe tribal e eram descritos como bandidos ativos do vale de Jezreel até Ascalão e o Sinai. Alguns estudiosos ligam os israelitas e YHWH aos shasu. (pt)
- 沙苏人 (Shasu，古埃及文转写 š3sw,读音可能是Shaswe) 是青铜时代晚期到铁器时代早期或古埃及第三中间时期，南黎凡特地区讲闪米特语的游牧民族，一群由部落酋长领导的社会组织，被描述为活跃在耶斯列谷至亚实基伦和西奈半岛一带的强盗。 一些学者将以色列人和四字神名与沙苏人联系在一起。 (zh)
- Shasu és la paraula egípcia per designar els nòmades que van sorgir a l'Orient Mitjà, del segle xv aC al Tercer Període Intermedi. El nom va evolucionar d'una transcripció de la paraula egípcia š3 su, que significa "els que es mouen a peu", i és el terme per designar els beduïns vagabunds. Es va utilitzar en una llista d'enemics inscrita en una de les columnes del temple de Soleb construït per Amenhotep III. Copiada posteriorment per Seti I o bé Ramsès II a l'oest d'Amara, la llista menciona sis grups de Shashu: els Shasu de S'rr, els Shasu de Lbn, els Shasu de Sm't (ximatites, un clan dels quenites), els Shasu de Wrbr, els Shasu de Yhw, i els Shasu de Pysps. (ca)
- Shasu es la palabra egipcia para designar a los nómadas que surgieron en Oriente Medio, del siglo XV a. C. al Tercer Periodo Intermedio. El nombre evolucionó de una transcripción de la palabra egipcia š3su, que significa "los que se mueven a pie" y es el término para designar a los beduinos vagabundos. (es)
- Met de term Sjasoe (Oudegyptisch š3sw:, "te voet voortbewegen" of "schuifelen") werd in geschriften van het oude Egypte een rondtrekkend nomadenvolk aangeduid. Volgens sommige onderzoekers (zoals Donald B. Redford) ging het om stammen van de Israëlieten uit de Hebreeuwse Bijbel. Een andere mogelijkheid is dat het de in de Bijbel genoemde Midjanieten betreft. Bij zowel de Sjasoe als de Midjanieten komt de naam van de God Jah/Jahu (Yah/Yahu) voor (Mozes, Ebla). (nl)
- Szasu – egipskie słowo określające Beduinów, zamieszkujących tereny na wschód od starożytnego Egiptu – w ziemi Kanaan, w południowej Transjordanii i na półwyspie Synaj, a także na terytorium Lewantu w XV wieku p.n.e. aż do Trzeciego Okresu Przejściowego. (pl)
- Shasu-folket var semitiska nomader som levde i södra Kanaan under sen bronsålder/tidig järnålder. De var organiserade i klaner som styrdes av klanhövdingar och livnärde sig troligen på boskapsskötsel. Egyptierna beskrev dem som ett vandrande rövarfolk. aktivt i vad som idag är Jezreelslätten Shasu omnämns på en lista över fiender på en kolonn i Soleb-templet samt på fragment gällande en av Thutmosis II:s fälttåg. Det är möjligt att Thutmosis II:s fälttåg egentligen var en mindre räd mot shasufolket eller en sammandrabbning med dem på väg mot större fälttåg i Syrien. Män från shasufolket deltog även i slaget vid Kadesh på hettiternas sida. (sv)
- Шасу (егип. š3sw «идущие пешком») — кочевники, появившиеся в Леванте начиная с XV века до н. э. и обитавшие там вплоть до Третьего переходного периода. Термин впервые появляется в списке народов Заиорданья, относящемся к XV веку до н. э. В списке перечисляются шесть групп шасу: шасу S’rr (вероятно, Сеира), шасу Lbn, шасу Sam’ath (вероятно, Кенеи), шасу Wrbr (вероятно, около ), шасу Yhw и шасу Pysps. (ru)
- Шасу (транслітерація давньоєгипетського терміна š3sw, буквально «йдуть пішки») - кочівники, що з'явилися в Леванті починаючи з XV ст. до н. е. і жили там аж до Третього перехідного періоду. Термін вперше з'являється в списку народів Зайордання, що відноситься до XV ст. до н. е. У списку перераховуються шість груп шасу: шасу S'rr (ймовірно, Сеїра), шасу Lbn, шасу Sam'ath (ймовірно, ), шасу Wrbr (ймовірно, біля ), шасу Yhw і шасу Pysps. (uk)
|
