| dbo:MeanOfTransportation/length
| |
| dbo:abstract
|
- Třída Re Umberto byla třída obrněných lodí Italského královského námořnictva. Celkem byly postaveny tři jednotky této třídy. Ve službě byly v letech 1893–1923. Dvě se ještě účastnily první světové války. (cs)
- La classe Re Umberto était un groupe de trois navires cuirassés construits pour la marine royale italienne (Regia Marina) dans les années 1880 et 1890. Les navires - Re Umberto, Sicilia et Sardegna - ont été construits comme l'aboutissement d'un important programme d'expansion navale commencé dans les années 1870 après la défaite de l'Italie à la bataille de Lissa en 1866. Les "Re Umberto" incorporaient plusieurs innovations par rapport aux conceptions italiennes précédentes, notamment une disposition plus efficace de la batterie principale, l'installation de télégraphes sans fil et, dans le cas du Sardegna, la première utilisation de moteurs à vapeur à triple expansion dans un navire-capital (Capital ship) italien. Conçus par Benedetto Brin, ils ont conservé la protection blindée très mince et les vitesses de pointe élevées de ses conceptions précédentes. Les trois navires ont servi dans l'escadron actif pendant la première décennie de leur carrière, qui s'est avérée sans incident. Ils ont été transférés à l'escadron de réserve en 1905 et, lorsque la guerre italo-turque a éclaté en 1911, ils servaient de navires-écoles. Ils fournissent un appui-feu aux troupes italiennes combattant en Libye pendant le conflit et participent à la prise de plusieurs ports ottomans, dont Tripoli. Pendant la Première Guerre mondiale, le Sardegna est utilisé comme navire de garde à Venise, tandis que le Re Umberto sert de batterie flottante à Brindisi et que le Sicilia est réduit à un navire de dépôt. Les trois navires ont survécu à la guerre et ont été démolis pour la ferraille au début des années 1920. (fr)
- The Re Umberto class were a group of three ironclad battleships built for the Italian Navy in the 1880s and 1890s. The ships—Re Umberto, Sicilia, and Sardegna—were built as the culmination of a major naval expansion program begun in the 1870s following Italy's defeat at the Battle of Lissa in 1866. The Re Umbertos incorporated several innovations over previous Italian designs, including a more efficient arrangement of the main battery, installation of wireless telegraphs, and in Sardegna, the first use of triple-expansion steam engines in an Italian capital ship. Designed by Benedetto Brin, they retained the very thin armor protection and high top speeds of his earlier designs. All three ships served in the Active Squadron for the first decade of their careers, which proved to be uneventful. They were transferred to the Reserve Squadron in 1905, and by the outbreak of the Italo-Turkish War in 1911, they were serving as training ships. They provided fire support to Italian troops fighting in Libya during the conflict and took part in the seizure of several Ottoman ports, including Tripoli. During World War I, Sardegna was used as a guard ship in Venice, while Re Umberto served as a floating battery in Brindisi and Sicilia was reduced to a depot ship. All three ships survived the war and were broken up for scrap in the early 1920s. (en)
- レ・ウンベルト級戦艦 (Corazzate della Classe Re Umberto) はイタリア海軍が建造した最初の前弩級戦艦である。設計者はベネデット・ブリン。 (ja)
- La classe Re Umberto fu una classe di navi da battaglia pre-dreadnought della Regia Marina italiana, composta da tre unità entrate in servizio tra il 1893 e il 1895. Le tre unità (Re Umberto, Sicilia e Sardegna) videro un certo impiego durante vari viaggi di rappresentanza in giro per il mondo, per poi essere impiegate operativamente durante la guerra italo-turca; ormai obsolete, allo scoppio della prima guerra mondiale furono sostanzialmente ritirate dal servizio attivo e impegnate come batterie d'artiglieria galleggiante, venendo infine radiate e demolite nei primi anni 1920. (it)
- Броненосцы типа «Ре Умберто» (итал. Classe Re Umberto) — серия из трех быстроходных броненосцев, построенная для итальянского флота в 1884—1895 годах. Были разработаны инженером Бенедетто Брином как развитие его взглядов на приоритет скорости и тяжелого вооружения над бронированием, ранее воплощенные в проекте «Италия». Оставались на вооружении до Первой Мировой но практически никакого участия в ней не принимали. (ru)
- Броненосці типу «Ре Умберто» (італ. Classe Re Umberto) — серія з трьох швидкохідних броненосців, побудована для італійського флоту в 1884-1895 роках. Були розроблені інженером Бенедетто Бріном як розвиток його поглядів на пріоритет швидкості і важкого озброєння над бронюванням, раніше втілені в проекті «Італія». Залишалися на озброєнні до Першої Світової але практично ніякої участі в ній вже не брали. (uk)
|
| dbo:class
| |
| dbo:length
| |
| dbo:powerType
| |
| dbo:shipBeam
| |
| dbo:shipDraft
| |
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:topSpeed
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 16516 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:builders
| |
| dbp:builtRange
| |
| dbp:inCommissionRange
| |
| dbp:name
| |
| dbp:shipArmament
|
- *4 × guns
*8 × guns
*16 × guns
*16 × six-pounder guns
*10 × guns
*5 × torpedo tubes (en)
|
| dbp:shipArmor
|
- *Belt and side:
*Deck:
*Barbettes:
*Turrets:
*Conning tower:
*Casemates: (en)
|
| dbp:shipClass
| |
| dbp:shipComplement
| |
| dbp:shipDisplacement
|
- *Normal:
*Full load: (en)
|
| dbp:shipPower
|
- *
*18 × fire-tube boilers (en)
|
| dbp:shipPropulsion
|
- *2 × compound steam engines
*2 × screw propellers (en)
|
| dbp:subclasses
| |
| dbp:totalShipsCompleted
| |
| dbp:totalShipsScrapped
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- Třída Re Umberto byla třída obrněných lodí Italského královského námořnictva. Celkem byly postaveny tři jednotky této třídy. Ve službě byly v letech 1893–1923. Dvě se ještě účastnily první světové války. (cs)
- レ・ウンベルト級戦艦 (Corazzate della Classe Re Umberto) はイタリア海軍が建造した最初の前弩級戦艦である。設計者はベネデット・ブリン。 (ja)
- La classe Re Umberto fu una classe di navi da battaglia pre-dreadnought della Regia Marina italiana, composta da tre unità entrate in servizio tra il 1893 e il 1895. Le tre unità (Re Umberto, Sicilia e Sardegna) videro un certo impiego durante vari viaggi di rappresentanza in giro per il mondo, per poi essere impiegate operativamente durante la guerra italo-turca; ormai obsolete, allo scoppio della prima guerra mondiale furono sostanzialmente ritirate dal servizio attivo e impegnate come batterie d'artiglieria galleggiante, venendo infine radiate e demolite nei primi anni 1920. (it)
- Броненосцы типа «Ре Умберто» (итал. Classe Re Umberto) — серия из трех быстроходных броненосцев, построенная для итальянского флота в 1884—1895 годах. Были разработаны инженером Бенедетто Брином как развитие его взглядов на приоритет скорости и тяжелого вооружения над бронированием, ранее воплощенные в проекте «Италия». Оставались на вооружении до Первой Мировой но практически никакого участия в ней не принимали. (ru)
- Броненосці типу «Ре Умберто» (італ. Classe Re Umberto) — серія з трьох швидкохідних броненосців, побудована для італійського флоту в 1884-1895 роках. Були розроблені інженером Бенедетто Бріном як розвиток його поглядів на пріоритет швидкості і важкого озброєння над бронюванням, раніше втілені в проекті «Італія». Залишалися на озброєнні до Першої Світової але практично ніякої участі в ній вже не брали. (uk)
- The Re Umberto class were a group of three ironclad battleships built for the Italian Navy in the 1880s and 1890s. The ships—Re Umberto, Sicilia, and Sardegna—were built as the culmination of a major naval expansion program begun in the 1870s following Italy's defeat at the Battle of Lissa in 1866. The Re Umbertos incorporated several innovations over previous Italian designs, including a more efficient arrangement of the main battery, installation of wireless telegraphs, and in Sardegna, the first use of triple-expansion steam engines in an Italian capital ship. Designed by Benedetto Brin, they retained the very thin armor protection and high top speeds of his earlier designs. (en)
- La classe Re Umberto était un groupe de trois navires cuirassés construits pour la marine royale italienne (Regia Marina) dans les années 1880 et 1890. Les navires - Re Umberto, Sicilia et Sardegna - ont été construits comme l'aboutissement d'un important programme d'expansion navale commencé dans les années 1870 après la défaite de l'Italie à la bataille de Lissa en 1866. Les "Re Umberto" incorporaient plusieurs innovations par rapport aux conceptions italiennes précédentes, notamment une disposition plus efficace de la batterie principale, l'installation de télégraphes sans fil et, dans le cas du Sardegna, la première utilisation de moteurs à vapeur à triple expansion dans un navire-capital (Capital ship) italien. Conçus par Benedetto Brin, ils ont conservé la protection blindée très min (fr)
|
| rdfs:label
|
- Třída Re Umberto (cs)
- Classe Re Umberto (fr)
- Classe Re Umberto (it)
- レ・ウンベルト級戦艦 (ja)
- Re Umberto-class ironclad (en)
- Броненосцы типа «Ре Умберто» (ru)
- Броненосці типу «Ре Умберто» (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
