| dbo:abstract
|
- Chudobinec (též chudinský ústav) bylo sociální zařízení pro zestárlé a zchudlé obyvatele, kteří se již sami nemohli postarat o své živobytí. Vyvinuly se v novověku ze středověkých špitálů a hospiců, bývaly proto často spojeny se sirotčinci nebo nemocnicemi. (cs)
- Das Armenhaus, früher auch Ptochodochium (zu gr. ptōchós „Bettler“ und gr. dochḗ „Aufnahme“), (engl.: Almshouse) entwickelte sich in der Frühen Neuzeit aus dem mittelalterlichen Hospitium und Spital. Es war oft gekoppelt mit einem Waisenhaus, einem Gefängnis, einem Krankenhaus oder einem Arbeitshaus. (de)
- A poorhouse or workhouse is a government-run (usually by a county or municipality) facility to support and provide housing for the dependent or needy. (en)
- Poorhouse adalah fasilitas pemerintah untuk mendukung dan merumahkan orang miskin. Poorhouse dikelola oleh pemerintah. Poorhouse sering terletak di tanah peternakan miskin sehingga penduduk dapat bekerja. Hal ini umum di Amerika Serikat pada abad ke-19 dan awal abad ke-20. (in)
- Une maison-Dieu était au Moyen Âge un hôpital-monastère destiné à accueillir les pèlerins pauvres puis les malades des environs. Les premières sont instaurées en Orient par Basile de Césarée. La maison-Dieu limitait ses activités au logement des pauvres, des passants, des voyageurs et des pèlerins. Elle prit l'appellation d'hôtel-Dieu vers le XVIIe siècle. (fr)
- 救貧院（きゅうひんいん、英語: almshouse）は、（典型的には、高齢で働けず、家賃を支払えなくなった者など）入居対象となる社会的弱者が特定の地域社会に住み続けることを可能にするために、慈善団体によって提供される住居。特定地域の貧窮者を対象とするもののほか、何らかの形でかつて同じ雇用関係にあった者や、寡婦などを対象とするものがあり、一般的には慈善団体なりトラスト（信託団体）によって維持されている。 救貧院（アルムスハウス）は、特にイギリスで発達した制度であるが、日本語では同じく「救貧院」と訳されるワークハウス (workhouse) やプアハウス (poorhouse) とは異なり、働けない者を収容することが前提となっているため、労役場、授産施設としての性格は持っていない。 (ja)
- Een armenhuis of diaconiehuis (soms ook aalmoezeniershuis genoemd) was vanaf de middeleeuwen in Nederland en België een tehuis voor een aantal minvermogende mensen. (nl)
- Богаде́льня (от слов Бога дѣля, то есть ради Бога) — благотворительное заведение для содержания нетрудоспособных лиц (престарелых, немощных, инвалидов, калек и выздоравливающих). Понятие богадельни следует отделять от старорусского термина «убогий дом» (иначе — «божий дом», «божедомка», скудельня) — обозначения места расположения общей могилы, погоста или кладбища для упокоения странников, за погребенье которых некому было платить, или лиц, погибших внезапно, без причащения и покаяния (в том числе, самоубийц). (ru)
- Fattigvård kallades förr i tiden samhällets omsorg om fattiga personer, som inte kunde försörja sig själva. Tidigare bodde ofta de allra fattigaste i en så kallad fattigstuga, även kallat fattighus, där gamla och handikappade fattighjon togs om hand, och även fick ta hand om varandra. (sv)
- Asilo é um estabelecimento para abrigo, sustento ou educação de pessoas com dificuldades de se manter, como dependentes químicos, idosos ou órfãos. Os asilos para idosos também podem ser designados por outros nomes, como casa de repouso, clínica geriátrica e ancionato. No Brasil, o asilo é formalmente conhecido como instituição de longa permanência de idosos (ILPI). No Ocidente, a história dos asilos está, em suas origens, ligada ao cristianismo. Há registros, por exemplo, de que um dos primeiros asilos foi fundado pelo papa Pelágio, que transformara sua casa em um hospital para idosos. Já no Brasil Colônia, havia os asilos de mendicidade, que abrigavam velhos, doentes mentais, crianças etc. O primeiro exemplo de abrigo para idosos foi a Casa dos Inválidos, fundada no Rio de Janeiro em 1794, não por caridade, mas sim para abrigar soldados de idade avançada. Posteriormente, fundou-se o Abrigo São Luís para Velhice Desamparada, em 1890. Tradicionalmente, asilos eram um exemplo das assim chamadas instituições totais, embora esse modelo seja considerado ultrapassado. Na Suécia, havia (fattighus) nas zonas rurais, organizadas localmente e reguladas pelas leis provinciais medievais no séc. XII. Com a chegada do cristianismo, foram criadas igualmente casas dos pobres nas cidades, por volta de 1300, subsidiadas pelo imposto eclesiástico (tionde) pago à Igreja. Com a introdução do protestantismo, por volta de 1500, a assistência aos pobres passou a ser tarefa do estado. (pt)
- Богаді́льня (від церк.-слов. Бога дѣля — «заради Бога») — у Російській імперії благодійна (приватна або суспільна), зазвичай лікувальна установа, притулок для людей з інвалідністю, убогих, непрацездатних, старих людей. Іноді це слово вживається в переносному, іронічному значенні для позначення певного закладу, організації, де є багато бездіяльних та нездатних людей. Назва «богадільня» поширилася за часів входження українських земель до складу Російської імперії. У народі більш поширеною назвою була «шпиталь». Особливістю богадільні є повне утримання людей, які в ній проживають. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Chudobinec (též chudinský ústav) bylo sociální zařízení pro zestárlé a zchudlé obyvatele, kteří se již sami nemohli postarat o své živobytí. Vyvinuly se v novověku ze středověkých špitálů a hospiců, bývaly proto často spojeny se sirotčinci nebo nemocnicemi. (cs)
- Das Armenhaus, früher auch Ptochodochium (zu gr. ptōchós „Bettler“ und gr. dochḗ „Aufnahme“), (engl.: Almshouse) entwickelte sich in der Frühen Neuzeit aus dem mittelalterlichen Hospitium und Spital. Es war oft gekoppelt mit einem Waisenhaus, einem Gefängnis, einem Krankenhaus oder einem Arbeitshaus. (de)
- A poorhouse or workhouse is a government-run (usually by a county or municipality) facility to support and provide housing for the dependent or needy. (en)
- Poorhouse adalah fasilitas pemerintah untuk mendukung dan merumahkan orang miskin. Poorhouse dikelola oleh pemerintah. Poorhouse sering terletak di tanah peternakan miskin sehingga penduduk dapat bekerja. Hal ini umum di Amerika Serikat pada abad ke-19 dan awal abad ke-20. (in)
- Une maison-Dieu était au Moyen Âge un hôpital-monastère destiné à accueillir les pèlerins pauvres puis les malades des environs. Les premières sont instaurées en Orient par Basile de Césarée. La maison-Dieu limitait ses activités au logement des pauvres, des passants, des voyageurs et des pèlerins. Elle prit l'appellation d'hôtel-Dieu vers le XVIIe siècle. (fr)
- 救貧院（きゅうひんいん、英語: almshouse）は、（典型的には、高齢で働けず、家賃を支払えなくなった者など）入居対象となる社会的弱者が特定の地域社会に住み続けることを可能にするために、慈善団体によって提供される住居。特定地域の貧窮者を対象とするもののほか、何らかの形でかつて同じ雇用関係にあった者や、寡婦などを対象とするものがあり、一般的には慈善団体なりトラスト（信託団体）によって維持されている。 救貧院（アルムスハウス）は、特にイギリスで発達した制度であるが、日本語では同じく「救貧院」と訳されるワークハウス (workhouse) やプアハウス (poorhouse) とは異なり、働けない者を収容することが前提となっているため、労役場、授産施設としての性格は持っていない。 (ja)
- Een armenhuis of diaconiehuis (soms ook aalmoezeniershuis genoemd) was vanaf de middeleeuwen in Nederland en België een tehuis voor een aantal minvermogende mensen. (nl)
- Богаде́льня (от слов Бога дѣля, то есть ради Бога) — благотворительное заведение для содержания нетрудоспособных лиц (престарелых, немощных, инвалидов, калек и выздоравливающих). Понятие богадельни следует отделять от старорусского термина «убогий дом» (иначе — «божий дом», «божедомка», скудельня) — обозначения места расположения общей могилы, погоста или кладбища для упокоения странников, за погребенье которых некому было платить, или лиц, погибших внезапно, без причащения и покаяния (в том числе, самоубийц). (ru)
- Fattigvård kallades förr i tiden samhällets omsorg om fattiga personer, som inte kunde försörja sig själva. Tidigare bodde ofta de allra fattigaste i en så kallad fattigstuga, även kallat fattighus, där gamla och handikappade fattighjon togs om hand, och även fick ta hand om varandra. (sv)
- Богаді́льня (від церк.-слов. Бога дѣля — «заради Бога») — у Російській імперії благодійна (приватна або суспільна), зазвичай лікувальна установа, притулок для людей з інвалідністю, убогих, непрацездатних, старих людей. Іноді це слово вживається в переносному, іронічному значенні для позначення певного закладу, організації, де є багато бездіяльних та нездатних людей. Назва «богадільня» поширилася за часів входження українських земель до складу Російської імперії. У народі більш поширеною назвою була «шпиталь». Особливістю богадільні є повне утримання людей, які в ній проживають. (uk)
- Asilo é um estabelecimento para abrigo, sustento ou educação de pessoas com dificuldades de se manter, como dependentes químicos, idosos ou órfãos. Os asilos para idosos também podem ser designados por outros nomes, como casa de repouso, clínica geriátrica e ancionato. No Brasil, o asilo é formalmente conhecido como instituição de longa permanência de idosos (ILPI). Tradicionalmente, asilos eram um exemplo das assim chamadas instituições totais, embora esse modelo seja considerado ultrapassado. (pt)
|
,_Halifax,_Nova_Scotia,_Canada,_1899.jpg){kind=link}
_b_457_2.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
