| dbo:abstract
|
- El Tractat de l'espai exterior, conegut formalment com el Tractat sobre els principis que han de regir les activitats dels estats en l'exploració i l'ús de l'espai exterior, inclosa la Lluna i altres cossos celestes, és un tractat que forma la base del Dret internacional sobre l'espai. El tractat va començar a ser postulat en els Estats Units, el Regne Unit i la Unió Soviètica el 27 de gener de 1967 i va entrar en vigor el 10 d'octubre de 1967. L'octubre de 2011, 100 països són membres del tractat mentre altres 26 han signat l'acord però encara no ho han ratificat. (ca)
- Smlouva o zásadách činnosti států při výzkumu a využívání kosmického prostoru včetně Měsíce a jiných nebeských těles, zkráceně označovaná jako Kosmická smlouva, je mezinárodní smlouva upravující základní právní rámec pro činnost států ve vesmíru. (cs)
- معاهدة الفضاء الخارجي، والمعروفة رسميا باسم معاهدة المبادئ المنظمة لأنشطة الدول في ميدان استكشاف واستخدام الفضاء الخارجي، بما في ذلك القمر والأجرام السماوية الأخرى، وهي المعاهدة التي تشكل أساس القانون الدولي للفضاء. وبدأت المعاهدة بتوقيع ثلاث دول الولايات المتحدة الأمريكية، والمملكة المتحدة، والاتحاد السوفياتي في 27 يناير 1967، ودخلت حيز النفاذ في 10 أكتوبر 1967. وانضمت 98 دولة إلى المعاهدة حتى 1 يناير 2008، بينما 27 وقعت على المعاهدة لكنها لم تكمل بعد التصديق. (ar)
- Der Weltraumvertrag – offizieller Langtitel: Vertrag über die Grundsätze zur Regelung der Tätigkeiten von Staaten bei der Erforschung und Nutzung des Weltraums einschließlich des Mondes und anderer Himmelskörper – wurde am 27. Januar 1967 auf Basis der Erklärung der Vereinten Nationen vom 13. Dezember 1963 zu den Rechtsgrundsätzen hinsichtlich der Tätigkeiten im Weltraum vereinbart. Der Vertrag trat am 10. Oktober 1967 in Kraft, für die Bundesrepublik Deutschland am 10. Februar 1971. Bis Juli 2020 haben 110 Staaten den Weltraumvertrag ratifiziert, darunter fast alle Staaten, die gegenwärtig Aktivitäten im Weltraum betreiben. Dem Vertrag waren jahrelange Verhandlungen im Ausschuss für die friedliche Nutzung des Weltraums (Committee on the Peaceful Uses of Outer Space, COPUOS) vorausgegangen, der als ständiger Ausschuss den Rechtsstatus des Vertrages und die Nutzungsrechte regelt. (de)
- Η Συνθήκη για το Εξωτερικό Διάστημα (αγγλικά: Outer Space Treaty), επίσημα η Συνθήκη για τις Αρχές που Διέπουν τις Δραστηριότητες των Κρατών στην Εξερεύνηση και Χρήση του Εξωτερικού Διαστήματος, συμπεριλαμβανομένης της Σελήνης και άλλων Ουράνιων Σωμάτων (αγγλ.: Treaty on Principles Governing the Activities of States in the Exploration and Use of Outer Space, including the Moon and Other Celestial Bodies), είναι μια πολυμερής συνθήκη που αποτελεί τη βάση του διεθνούς διαστημικού δικαίου . Διαπραγματεύθηκε και συντάχθηκε υπό την αιγίδα του Οργανισμού Ηνωμένων Εθνών, και ξεκίνησε να επικυρώνεται από τις Ηνωμένες Πολιτείες, το Ηνωμένο Βασίλειο και τη Σοβιετική Ένωση στις 27 Ιανουαρίου 1967, με έναρξη ισχύος στις 10 Οκτωβρίου 1967. Από τον Φεβρουάριο του 2021, 111 χώρες είναι συμβαλλόμενα μέρη της συνθήκης—συμπεριλαμβανομένων όλων των μεγάλων χωρών που δραστηριοποιούνται στο διάστημα— και άλλες 23 την έχουν επικυρώση. Η Συνθήκη για το Εξωτερικό Διάστημα υποκινήθηκε από την ανάπτυξη διηπειρωτικών βαλλιστικών πυραύλων (ICBM) στη δεκαετία του 1950, οι οποίοι μπορούσαν να φτάσουν στόχους μέσω του διαστήματος. Η εκτόξευση του Σπούτνικ από τη Σοβιετική Ένωση, του πρώτου τεχνητού δορυφόρου, τον Οκτώβριο του 1957, ακολουθούμενη από έναν επακόλουθο αγώνα εξοπλισμών με τις Ηνωμένες Πολιτείες, επιτάχυνε τις προτάσεις για την απαγόρευση της χρήσης του διαστήματος για στρατιωτικούς σκοπούς. Στις 17 Οκτωβρίου 1963, η Γενική Συνέλευση του ΟΗΕ ενέκρινε ομόφωνα ψήφισμα που απαγορεύει την εισαγωγή όπλων μαζικής καταστροφής στο διάστημα. Διάφορες προτάσεις για μια συνθήκη ελέγχου των όπλων που διέπει το διάστημα συζητήθηκαν κατά τη διάρκεια μιας συνεδρίασης της Γενικής Συνέλευσης τον Δεκέμβριο του 1966, με αποκορύφωμα τη σύνταξη και την έγκριση της Συνθήκης για το Διάστημα τον επόμενο Ιανουάριο. Οι βασικές διατάξεις της Συνθήκης για το Διάστημα περιλαμβάνουν την απαγόρευση των πυρηνικών όπλων στο διάστημα, τον περιορισμό της χρήσης της Σελήνης και όλων των άλλων ουράνιων σωμάτων για ειρηνικούς σκοπούς, καθιέρωση ότι το διάστημα θα εξερευνηθεί και θα χρησιμοποιηθεί ελεύθερα από όλα τα έθνη και αποκλείοντας οποιαδήποτε χώρα να διεκδικήσει την κυριαρχία στο διάστημα ή σε οποιοδήποτε ουράνιο σώμα. Αν και απαγορεύει τη δημιουργία στρατιωτικών βάσεων, τη δοκιμή όπλων και τη διεξαγωγή στρατιωτικών ελιγμών σε ουράνια σώματα, η συνθήκη δεν απαγορεύει ρητά όλες τις στρατιωτικές δραστηριότητες στο διάστημα, ούτε την εγκατάσταση στρατιωτικών διαστημικών δυνάμεων ή την τοποθέτηση συμβατικών όπλων στο διάστημα. Αντλώντας σε μεγάλο βαθμό από τη Συνθήκη της Ανταρκτικής του 1961, η Συνθήκη για το Διάστημα εστιάζει επίσης στη ρύθμιση ορισμένων δραστηριοτήτων και στην πρόληψη του απεριόριστου ανταγωνισμού που θα μπορούσε να οδηγήσει σε μια σύγκρουση. Κατά συνέπεια, είναι σε μεγάλο βαθμό σιωπηλή ή διφορούμενη για τις πρόσφατα αναπτυγμένες διαστημικές δραστηριότητες όπως η εξόρυξη πόρων στη σελήνη και σε αστεροειδής. Ωστόσο, η Συνθήκη για το Διάστημα είναι το πρώτο και πιο θεμελιώδες νομικό μέσο του δικαίου του Διαστήματος, και οι ευρύτερες αρχές της για την προώθηση της πολιτικής και ειρηνικής χρήσης του διαστήματος εξακολουθούν να στηρίζουν πολυμερείς πρωτοβουλίες στο διάστημα, όπως ο Διεθνής Διαστημικός Σταθμός και το Πρόγραμμα Άρτεμις. (el)
- El Tratado sobre el espacio ultraterrestre o Tratado del espacio, cuyo nombre completo es Tratado sobre los principios que deben regir las actividades de los Estados en la exploración y utilización del espacio ultraterrestre, incluso la Luna y otros cuerpos celestes, es un tratado que forma la base del Derecho internacional acerca del espacio. El tratado quedó abierto a su firma en Estados Unidos, el Reino Unido y la Unión Soviética el 27 de enero de 1967 y entró en vigor el 10 de octubre de 1967. Hasta enero de 2020, 110 países ratificaron el tratado, mientras que 23 firmaron el acuerdo pero todavía no lo han ratificado. (es)
- Le traité de l'espace ou traité sur les principes régissant les activités des États en matière d'exploration et d'utilisation de l'espace extra-atmosphérique, y compris la Lune et les autres corps célestes est un traité international ratifié en 1967 relatif à l'exploration et à l'utilisation de l'espace extra-atmosphérique. Ce traité a permis de poser les fondements juridiques de l'exploration de l'espace à une époque où les États-Unis et l'URSS étaient tous deux lancés dans l'exploration de l'espace et la course à la Lune. (fr)
- The Outer Space Treaty, formally the Treaty on Principles Governing the Activities of States in the Exploration and Use of Outer Space, including the Moon and Other Celestial Bodies, is a multilateral treaty that forms the basis of international space law. Negotiated and drafted under the auspices of the United Nations, it was opened for signature in the United States, the United Kingdom, and the Soviet Union on 27 January 1967, entering into force on 10 October 1967. As of February 2022, 112 countries are parties to the treaty—including all major spacefaring nations—and another 23 are signatories. The Outer Space Treaty was spurred by the development of intercontinental ballistic missiles (ICBMs) in the 1950s, which could reach targets through outer space. The Soviet Union's launch of Sputnik, the first artificial satellite, in October 1957, followed by a subsequent arms race with the United States, hastened proposals to prohibit the use of outer space for military purposes. On 17 October 1963, the U.N. General Assembly unanimously adopted a resolution prohibiting the introduction of weapons of mass destruction in outer space. Various proposals for an arms control treaty governing outer space were debated during a General Assembly session in December 1966, culminating in the drafting and adoption of the Outer Space Treaty the following January. Key provisions of the Outer Space Treaty include prohibiting nuclear weapons in space; limiting the use of the Moon and all other celestial bodies to peaceful purposes; establishing that space shall be freely explored and used by all nations; and precluding any country from claiming sovereignty over outer space or any celestial body. Although it forbids establishing military bases, testing weapons and conducting military maneuvers on celestial bodies, the treaty does not expressly ban all military activities in space, nor the establishment of military space forces or the placement of conventional weapons in space. From 1968 to 1984, the OST birthed four additional agreements: rules for activities on the Moon; liability for damages caused by spacecraft; the safe return of fallen astronauts; and the registration of space vehicles. OST provided many practical uses and was the most important link in the chain of international legal arrangements for space from the late 1950s to the mid-1980s. OST was at the heart of a 'network' of inter-state treaties and strategic power negotiations to achieve the best available conditions for nuclear weapons world security. The OST also declares that space is an area for free use and exploration by all and "shall be the province of all mankind". Drawing heavily from the Antarctic Treaty of 1961, the Outer Space Treaty likewise focuses on regulating certain activities and preventing unrestricted competition that could lead to conflict. Consequently, it is largely silent or ambiguous on newly developed space activities such as lunar and asteroid mining. Nevertheless, the Outer Space Treaty is the first and most foundational legal instrument of space law, and its broader principles of promoting the civil and peaceful use of space continue to underpin multilateral initiatives in space, such as the International Space Station and the Artemis Program. (en)
- Traktat Luar Angkasa (secara resmi disebut Traktat mengenai Prinsip-Prinsip yang Mengatur Kegiatan Negara-Negara dalam Eksplorasi dan Penggunaan Antariksa, termasuk Bulan dan Benda-Benda Langit Lainnya dalam UU Nomor 16 Tahun 2002) adalah traktat yang menjadi dasar . Traktat ini ditandatangani pada tanggal 27 Januari 1967 dan mulai berlaku pada tanggal 10 Oktober 1967. Pada Mei 2013, 102 negara telah meratifikasi traktat ini, sementara 27 lainnya telah menandatanganinya namun belum meratifikasinya. (in)
- 달과 기타 천체를 포함한 외기권의 탐색과 이용에 있어서의 국가 활동을 규율하는 원칙에 관한 조약(-其他天體-包含-外氣圈-探索-利用-國家活動-規律-原則-關-條約, 영어: Outer Space Treaty, Treaty on Principles Governing the Activities of States in the Exploration and Use of Outer Space, including the Moon and Other Celestial Bodies)은 국제우주법에 기초한 조약이다. 대한민국은 1967년 10월 13일 서명하였다. (ko)
- Il trattato sui principi che governano le attività degli Stati in materia di esplorazione ed utilizzazione dello spazio extra-atmosferico compresa la Luna e gli altri corpi celesti, anche detto trattato sullo spazio extra-atmosferico (Outer Space Treaty in lingua inglese) è il trattato internazionale che costituisce la struttura giuridica di base del diritto internazionale aerospaziale. (it)
- Het Ruimteverdrag, officieel het Verdrag inzake de beginselen waaraan de activiteiten van Staten zijn onderworpen bij het onderzoek en gebruik van de kosmische ruimte, met inbegrip van de maan en andere hemellichamen, is een verdrag dat de basis vormt voor het internationale . Het verdrag werd op 19 december 1966 door middel van resolutie aangenomen door de Algemene Vergadering van de Verenigde Naties. Vervolgens werd het op 22 januari 1967 in Londen, Moskou en Washington D.C. opengesteld voor ondertekening en werd van kracht op 10 oktober 1967. Op 1 januari 2013 was het verdrag door 102 landen geratificeerd en door nog eens 26 landen ondertekend. In 1979 werd het Maanverdrag ondertekend dat beoogd werd als een uitbreiding op het Ruimteverdrag maar omdat dit verdrag slechts door 16 landen (waaronder Nederland en België) werd geratificeerd, waarvan geen enkele een zelfstandige ruimtevarende natie was, geldt dit in de praktijk als een dode letter. (nl)
- 月その他の天体を含む宇宙空間の探査及び利用における国家活動を律する原則に関する条約（つきそのたのてんたいをふくむうちゅうくうかんのたんさおよびりようにおけるこっかかつどうをりっするげんそくにかんするじょうやく）は、国際的な宇宙法の基礎となった条約。 宇宙空間における探査と利用の自由、領有の禁止、宇宙平和利用の原則、国家への責任集中原則などが定められている。 通称は宇宙条約だが、「宇宙憲章」と呼ばれることもある。 1966年12月19日に採択された第21会期国連総会決議2222号で、1967年10月10日に発効した。 (ja)
- Układ o zasadach działalności państw w zakresie badań i użytkowania przestrzeni kosmicznej łącznie z Księżycem i innymi ciałami niebieskimi, zwany też Traktatem o przestrzeni kosmicznej, został podpisany 27 stycznia 1967 r. przez przedstawicieli rządów Stanów Zjednoczonych, Wielkiej Brytanii i Związku Radzieckiego w stolicach tych trzech państw, stał się prawomocny 10 października 1967 r. zgodnie z art. 14 z chwilą złożenia dokumentów ratyfikacyjnych przez pięć rządów, w tym przez trzy rządy wyznaczone w Traktacie jako depozytariusze. Językami autentycznymi są angielski, francuski, hiszpański, rosyjski i chiński, depozytariuszami rządy trzech państw założycielskich. Zgodnie z wymogami jakie stawia Karta Narodów Zjednoczonych w art. 102 zarejestrowany przez Sekretariat ONZ 30 listopada 1967 r. Na mocy Traktatu kraje będące jego sygnatariuszami zobowiązały się - między innymi - nie umieszczać broni nuklearnej bądź innej broni masowego rażenia na orbicie okołoziemskiej, na Księżycu ani gdziekolwiek indziej w przestrzeni kosmicznej. Według Traktatu Księżyc i inne ciała niebieskie mogą być wykorzystywane wyłącznie do celów pokojowych i jakiekolwiek próby broni, manewry wojskowe, instalacje wojskowe lub fortyfikacje są zabronione. Potwierdzono zasadę niezawłaszczalności kosmosu oraz zasadę, że eksploracja i wykorzystanie przestrzeni kosmicznej powinny służyć dobru wszystkich państw. Układ nie określił co prawda dokładnej granicy między przestrzeniami powietrzną a kosmiczną, lecz mimo to ustanowił podstawy międzynarodowego prawa kosmicznego. Stronami Traktatu jest 110 państw. (pl)
- Tratado do Espaço Sideral, ou Tratado do Espaço Exterior, formalmente o Tratado sobre os Princípios que Regem as Atividades dos Estados na Exploração e Uso do Espaço Exterior, incluindo a Lua e Outros Corpos Celestiais, é um tratado multilateral que forma a base da lei espacial internacional. Negociado e redigido sob os auspícios das Nações Unidas, foi aberto para assinatura nos Estados Unidos, Reino Unido e União Soviética em 27 de janeiro de 1967, entrando em vigor em 10 de outubro de 1967. Em fevereiro de 2021, 111 países são partes do tratado, incluindo todas as principais nações com viagens espaciais, enquanto outros 23 são signatários. O Tratado do Espaço Exterior foi estimulado pelo desenvolvimento de mísseis balísticos intercontinentais (ICBM) na década de 1950, que podiam atingir alvos através do espaço sideral. O lançamento do Sputnik, o primeiro satélite artificial pela União Soviética, em outubro de 1957, e uma subsequente corrida armamentista com os Estados Unidos, apressou as propostas para proibir o uso do espaço exterior para fins militares. Em 17 de outubro de 1963, a Assembleia Geral da ONU aprovou por unanimidade uma resolução proibindo a introdução de armas de destruição em massa. No espaço. Várias propostas para um tratado de controle de armas governando o espaço sideral foram debatidas durante uma sessão da Assembleia Geral em dezembro de 1966, culminando na redação e adoção do Tratado do Espaço Exterior em janeiro seguinte. As principais disposições do Tratado do Espaço Exterior incluem a proibição de armas nucleares no espaço; limitar o uso da Lua e de todos os outros corpos celestes apenas para fins pacíficos; estabelecendo que o espaço deve ser explorado e usado livremente por todas as nações; e impedindo qualquer país de reivindicar soberania sobre o espaço sideral ou qualquer corpo celeste. Embora proíba o estabelecimento de bases militares, o teste de armas e a realização de manobras militares em corpos celestes, o tratado não proíbe expressamente todas as atividades militares no espaço, o estabelecimento de forças espaciais militares ou a colocação de armas convencionais no espaço. Baseando-se fortemente no Tratado da Antártica de 1961, o Tratado do Espaço Exterior também se concentra na regulamentação de certas atividades e na prevenção da concorrência e exploração irrestritas que podem levar a conflitos. Consequentemente, é amplamente silencioso ou ambíguo em atividades espaciais recentemente desenvolvidas, como mineração lunar e de asteróides. No entanto, o Tratado do Espaço Exterior é o primeiro e mais fundamental instrumento jurídico da legislação espacial, e seus princípios mais amplos que promovem o uso civil e pacífico do espaço continuam a sustentar as iniciativas multilaterais no espaço, como a Estação Espacial Internacional e o Programa Artemis. (pt)
- Договор о космосе (полное официальное название: Договор о принципах деятельности государств по исследованию и использованию космического пространства, включая Луну и другие небесные тела) — межправительственный документ. Является основой международного космического права. Договор подписали Соединённые Штаты Америки, Великобритания и Советский Союз 27 января 1967 года, вступил в силу 10 октября 1967 года. По состоянию на 2020 год 110 стран являются государствами-участниками договора, а ещё 23 подписали договор, но не завершили ратификацию. Договор о космосе определяет основные правовые рамки международного космического права. Включает в себя 17 статей, раскрывающих основы юридического статуса космического пространства. Среди принципов: запрет для государств-участников размещения ядерного оружия или любого другого оружия массового уничтожения на орбите Земли, установки его на Луне или любом другом небесном теле, или на станции в космическом пространстве. Этот договор ограничивает использование Луны и других небесных тел только мирными целями и прямо запрещает их использование для испытания любого рода оружия, проведения военных манёвров или создания военных баз, сооружений и укреплений. Тем не менее договор не запрещает размещение обычных вооружений на орбите. Также в договоре указано, что ни одно государство не может предъявлять претензию на владение космическим телом или его частью, а суверенитет государств распространяется только на непосредственно запущенные ими космические объекты. (ru)
- Rymdfördraget (en. Outer Space Treaty, fr. Traité de l'espace) är ett internationellt avtal från 1967 som reglerar rättsliga frågor kring rymden och främmande himlakroppar. (sv)
- 《外层空间条约》（Outer Space Treaty）又名《外空条约》，全称为《关于各国探索和利用包括月球和其他天体的外太空活動所应遵守原则的条约》，1966年12月19日在聯合國大會上获得通过，1967年1月27日开放供签署，1967年10月10日生效，无限期有效。 该条约是国际空间法的基础，号称“太空宪法”，规定了从事航天活动所应遵守的10项基本原则。 1.
* 共同利益的原则：探索和利用外太空应为所有国家谋福利，而无论其经济或科学发展的程度如何； 2.
* 自由探索和利用原则：各国应在平等的基础上，根据国际法自由地探索和利用外层空间，自由进入天体的一切区域； 3.
* 不得据为己有原则：不得通过提出主权要求，使用、占领或以其他任何方式把外层空间据为己有； 4.
* 限制军事化原则：不在绕地球轨道及天体外放置或部署核武器或任何其他大规模毁灭性武器； 5.
* 援救航天员的原则：在航天员发生意外事故、遇险或紧急降落时，应给予他们一切可能的援助，并将他们迅速安全地交还给发射国； 6.
* 国家责任原则：各国应对其航天活动承担国际责任，不管这种活动是由政府部门还是由非政府部门进行的； 7.
* 对空间物体的管辖权和控制权原则：射入外空的空间物体登记国对其在外空的物体仍保持管辖权和控制权； 8.
* 外空物体登记原则：凡进行航天活动的国家同意在最大可能和实际可行的范围内将活动的状况、地点及结果通知联合国秘书长； 9.
* 保护空间环境原则：航天活动应避免使外空遭受有害的污染，防止地外物质的引入使地球环境发生不利的变化； 10.
* 国际合作原则：各国从事外空活动应进行合作互助。 (zh)
- Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла (Договір про космос ) — міжурядовий документ, що визначає правові основи використання космічного простору. Договір є основою міжнародного космічного права. Договір підписали 27 січня 1967 року Сполучені Штати Америки, Велика Британія і Радянський Союз. Він набув чинності 10 жовтня 1967 року. Станом на жовтень 2011 року 100 країн були державами-учасницями, а ще 26 підписали договір, але не завершили ратифікацію. Серед принципів, заборона для держав-учасниць розміщення ядерної зброї або будь-якої іншої зброї масового знищення на орбіті Землі, установки її на Місяці або будь-якому іншому небесному тілі чи на станції в космічному просторі. Цей договір обмежує використання Місяця та інших небесних тіл тільки мирними цілями і прямо забороняє їх використання для випробування будь-якого роду зброї, проведення військових маневрів або створення військових баз, споруд і укріплень. Тим не менш, Договір не забороняє розміщення звичайних озброєнь на орбіті. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El Tractat de l'espai exterior, conegut formalment com el Tractat sobre els principis que han de regir les activitats dels estats en l'exploració i l'ús de l'espai exterior, inclosa la Lluna i altres cossos celestes, és un tractat que forma la base del Dret internacional sobre l'espai. El tractat va començar a ser postulat en els Estats Units, el Regne Unit i la Unió Soviètica el 27 de gener de 1967 i va entrar en vigor el 10 d'octubre de 1967. L'octubre de 2011, 100 països són membres del tractat mentre altres 26 han signat l'acord però encara no ho han ratificat. (ca)
- Smlouva o zásadách činnosti států při výzkumu a využívání kosmického prostoru včetně Měsíce a jiných nebeských těles, zkráceně označovaná jako Kosmická smlouva, je mezinárodní smlouva upravující základní právní rámec pro činnost států ve vesmíru. (cs)
- معاهدة الفضاء الخارجي، والمعروفة رسميا باسم معاهدة المبادئ المنظمة لأنشطة الدول في ميدان استكشاف واستخدام الفضاء الخارجي، بما في ذلك القمر والأجرام السماوية الأخرى، وهي المعاهدة التي تشكل أساس القانون الدولي للفضاء. وبدأت المعاهدة بتوقيع ثلاث دول الولايات المتحدة الأمريكية، والمملكة المتحدة، والاتحاد السوفياتي في 27 يناير 1967، ودخلت حيز النفاذ في 10 أكتوبر 1967. وانضمت 98 دولة إلى المعاهدة حتى 1 يناير 2008، بينما 27 وقعت على المعاهدة لكنها لم تكمل بعد التصديق. (ar)
- El Tratado sobre el espacio ultraterrestre o Tratado del espacio, cuyo nombre completo es Tratado sobre los principios que deben regir las actividades de los Estados en la exploración y utilización del espacio ultraterrestre, incluso la Luna y otros cuerpos celestes, es un tratado que forma la base del Derecho internacional acerca del espacio. El tratado quedó abierto a su firma en Estados Unidos, el Reino Unido y la Unión Soviética el 27 de enero de 1967 y entró en vigor el 10 de octubre de 1967. Hasta enero de 2020, 110 países ratificaron el tratado, mientras que 23 firmaron el acuerdo pero todavía no lo han ratificado. (es)
- Le traité de l'espace ou traité sur les principes régissant les activités des États en matière d'exploration et d'utilisation de l'espace extra-atmosphérique, y compris la Lune et les autres corps célestes est un traité international ratifié en 1967 relatif à l'exploration et à l'utilisation de l'espace extra-atmosphérique. Ce traité a permis de poser les fondements juridiques de l'exploration de l'espace à une époque où les États-Unis et l'URSS étaient tous deux lancés dans l'exploration de l'espace et la course à la Lune. (fr)
- Traktat Luar Angkasa (secara resmi disebut Traktat mengenai Prinsip-Prinsip yang Mengatur Kegiatan Negara-Negara dalam Eksplorasi dan Penggunaan Antariksa, termasuk Bulan dan Benda-Benda Langit Lainnya dalam UU Nomor 16 Tahun 2002) adalah traktat yang menjadi dasar . Traktat ini ditandatangani pada tanggal 27 Januari 1967 dan mulai berlaku pada tanggal 10 Oktober 1967. Pada Mei 2013, 102 negara telah meratifikasi traktat ini, sementara 27 lainnya telah menandatanganinya namun belum meratifikasinya. (in)
- 달과 기타 천체를 포함한 외기권의 탐색과 이용에 있어서의 국가 활동을 규율하는 원칙에 관한 조약(-其他天體-包含-外氣圈-探索-利用-國家活動-規律-原則-關-條約, 영어: Outer Space Treaty, Treaty on Principles Governing the Activities of States in the Exploration and Use of Outer Space, including the Moon and Other Celestial Bodies)은 국제우주법에 기초한 조약이다. 대한민국은 1967년 10월 13일 서명하였다. (ko)
- Il trattato sui principi che governano le attività degli Stati in materia di esplorazione ed utilizzazione dello spazio extra-atmosferico compresa la Luna e gli altri corpi celesti, anche detto trattato sullo spazio extra-atmosferico (Outer Space Treaty in lingua inglese) è il trattato internazionale che costituisce la struttura giuridica di base del diritto internazionale aerospaziale. (it)
- 月その他の天体を含む宇宙空間の探査及び利用における国家活動を律する原則に関する条約（つきそのたのてんたいをふくむうちゅうくうかんのたんさおよびりようにおけるこっかかつどうをりっするげんそくにかんするじょうやく）は、国際的な宇宙法の基礎となった条約。 宇宙空間における探査と利用の自由、領有の禁止、宇宙平和利用の原則、国家への責任集中原則などが定められている。 通称は宇宙条約だが、「宇宙憲章」と呼ばれることもある。 1966年12月19日に採択された第21会期国連総会決議2222号で、1967年10月10日に発効した。 (ja)
- Rymdfördraget (en. Outer Space Treaty, fr. Traité de l'espace) är ett internationellt avtal från 1967 som reglerar rättsliga frågor kring rymden och främmande himlakroppar. (sv)
- 《外层空间条约》（Outer Space Treaty）又名《外空条约》，全称为《关于各国探索和利用包括月球和其他天体的外太空活動所应遵守原则的条约》，1966年12月19日在聯合國大會上获得通过，1967年1月27日开放供签署，1967年10月10日生效，无限期有效。 该条约是国际空间法的基础，号称“太空宪法”，规定了从事航天活动所应遵守的10项基本原则。 1.
* 共同利益的原则：探索和利用外太空应为所有国家谋福利，而无论其经济或科学发展的程度如何； 2.
* 自由探索和利用原则：各国应在平等的基础上，根据国际法自由地探索和利用外层空间，自由进入天体的一切区域； 3.
* 不得据为己有原则：不得通过提出主权要求，使用、占领或以其他任何方式把外层空间据为己有； 4.
* 限制军事化原则：不在绕地球轨道及天体外放置或部署核武器或任何其他大规模毁灭性武器； 5.
* 援救航天员的原则：在航天员发生意外事故、遇险或紧急降落时，应给予他们一切可能的援助，并将他们迅速安全地交还给发射国； 6.
* 国家责任原则：各国应对其航天活动承担国际责任，不管这种活动是由政府部门还是由非政府部门进行的； 7.
* 对空间物体的管辖权和控制权原则：射入外空的空间物体登记国对其在外空的物体仍保持管辖权和控制权； 8.
* 外空物体登记原则：凡进行航天活动的国家同意在最大可能和实际可行的范围内将活动的状况、地点及结果通知联合国秘书长； 9.
* 保护空间环境原则：航天活动应避免使外空遭受有害的污染，防止地外物质的引入使地球环境发生不利的变化； 10.
* 国际合作原则：各国从事外空活动应进行合作互助。 (zh)
- Der Weltraumvertrag – offizieller Langtitel: Vertrag über die Grundsätze zur Regelung der Tätigkeiten von Staaten bei der Erforschung und Nutzung des Weltraums einschließlich des Mondes und anderer Himmelskörper – wurde am 27. Januar 1967 auf Basis der Erklärung der Vereinten Nationen vom 13. Dezember 1963 zu den Rechtsgrundsätzen hinsichtlich der Tätigkeiten im Weltraum vereinbart. (de)
- Η Συνθήκη για το Εξωτερικό Διάστημα (αγγλικά: Outer Space Treaty), επίσημα η Συνθήκη για τις Αρχές που Διέπουν τις Δραστηριότητες των Κρατών στην Εξερεύνηση και Χρήση του Εξωτερικού Διαστήματος, συμπεριλαμβανομένης της Σελήνης και άλλων Ουράνιων Σωμάτων (αγγλ.: Treaty on Principles Governing the Activities of States in the Exploration and Use of Outer Space, including the Moon and Other Celestial Bodies), είναι μια πολυμερής συνθήκη που αποτελεί τη βάση του διεθνούς διαστημικού δικαίου . Διαπραγματεύθηκε και συντάχθηκε υπό την αιγίδα του Οργανισμού Ηνωμένων Εθνών, και ξεκίνησε να επικυρώνεται από τις Ηνωμένες Πολιτείες, το Ηνωμένο Βασίλειο και τη Σοβιετική Ένωση στις 27 Ιανουαρίου 1967, με έναρξη ισχύος στις 10 Οκτωβρίου 1967. Από τον Φεβρουάριο του 2021, 111 χώρες είναι συμβαλλόμενα μέρη (el)
- The Outer Space Treaty, formally the Treaty on Principles Governing the Activities of States in the Exploration and Use of Outer Space, including the Moon and Other Celestial Bodies, is a multilateral treaty that forms the basis of international space law. Negotiated and drafted under the auspices of the United Nations, it was opened for signature in the United States, the United Kingdom, and the Soviet Union on 27 January 1967, entering into force on 10 October 1967. As of February 2022, 112 countries are parties to the treaty—including all major spacefaring nations—and another 23 are signatories. (en)
- Het Ruimteverdrag, officieel het Verdrag inzake de beginselen waaraan de activiteiten van Staten zijn onderworpen bij het onderzoek en gebruik van de kosmische ruimte, met inbegrip van de maan en andere hemellichamen, is een verdrag dat de basis vormt voor het internationale . Het verdrag werd op 19 december 1966 door middel van resolutie aangenomen door de Algemene Vergadering van de Verenigde Naties. Vervolgens werd het op 22 januari 1967 in Londen, Moskou en Washington D.C. opengesteld voor ondertekening en werd van kracht op 10 oktober 1967. Op 1 januari 2013 was het verdrag door 102 landen geratificeerd en door nog eens 26 landen ondertekend. (nl)
- Tratado do Espaço Sideral, ou Tratado do Espaço Exterior, formalmente o Tratado sobre os Princípios que Regem as Atividades dos Estados na Exploração e Uso do Espaço Exterior, incluindo a Lua e Outros Corpos Celestiais, é um tratado multilateral que forma a base da lei espacial internacional. Negociado e redigido sob os auspícios das Nações Unidas, foi aberto para assinatura nos Estados Unidos, Reino Unido e União Soviética em 27 de janeiro de 1967, entrando em vigor em 10 de outubro de 1967. Em fevereiro de 2021, 111 países são partes do tratado, incluindo todas as principais nações com viagens espaciais, enquanto outros 23 são signatários. (pt)
- Układ o zasadach działalności państw w zakresie badań i użytkowania przestrzeni kosmicznej łącznie z Księżycem i innymi ciałami niebieskimi, zwany też Traktatem o przestrzeni kosmicznej, został podpisany 27 stycznia 1967 r. przez przedstawicieli rządów Stanów Zjednoczonych, Wielkiej Brytanii i Związku Radzieckiego w stolicach tych trzech państw, stał się prawomocny 10 października 1967 r. zgodnie z art. 14 z chwilą złożenia dokumentów ratyfikacyjnych przez pięć rządów, w tym przez trzy rządy wyznaczone w Traktacie jako depozytariusze. Stronami Traktatu jest 110 państw. (pl)
- Договор о космосе (полное официальное название: Договор о принципах деятельности государств по исследованию и использованию космического пространства, включая Луну и другие небесные тела) — межправительственный документ. Является основой международного космического права. Договор подписали Соединённые Штаты Америки, Великобритания и Советский Союз 27 января 1967 года, вступил в силу 10 октября 1967 года. По состоянию на 2020 год 110 стран являются государствами-участниками договора, а ещё 23 подписали договор, но не завершили ратификацию. (ru)
- Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла (Договір про космос ) — міжурядовий документ, що визначає правові основи використання космічного простору. Договір є основою міжнародного космічного права. Договір підписали 27 січня 1967 року Сполучені Штати Америки, Велика Британія і Радянський Союз. Він набув чинності 10 жовтня 1967 року. Станом на жовтень 2011 року 100 країн були державами-учасницями, а ще 26 підписали договір, але не завершили ратифікацію. (uk)
|
