| dbo:abstract
|
- Ostap Bender (rusky Остап Бендер, samozvaný Ostap Sulejman Berta Maria Bender Bej, Bender Zadunajskyj, později také Ostap Ibragimovič Bender) je literární postava podvodníka ze satirického románu Ilfa a Petrova Dvanáct křesel, který vyšel poprvé knižně v Moskvě roku 1928 a od té doby se dočkal desítek vydání po celém světě, divadelních i rozhlasových dramatizací, filmového a televizního zpracování. (cs)
- Ostap Bender (Russian: Остап Бендер; in The Twelve Chairs he called himself Ostap-Suleyman-Berta-Maria-Bender-Bey, in The Little Golden Calf he called himself Bender-Zadunaysky, in later novels he was also called Ostap Ibragimovich Bender) is a fictional con man and the central antiheroic protagonist in the novels The Twelve Chairs (1928) and The Little Golden Calf (1931) written by Soviet authors Ilya Ilf and Yevgeny Petrov. The novels are examples of a picaresque novel genre, which was previously rare in Russian literature. Bender is an attractive, resourceful crook, full of energy while operating within the law ("Bender knew 400 relatively legal ways to make the population part with their money."); his description as "" became a catchphrase in the Russian language. His exploits have been enjoyed by readers throughout the Soviet times and in modern Russia. In post-Soviet times Bender's character was elevated from the status of a con man to that of an entrepreneur. His statues may be found in several cities, and a commemorative plaque was set in Odesa, the city of his birth. (en)
- Ostap Bender (en russe : Остап Бендер) est un célèbre personnage de fiction qui apparaît dans Les Douze Chaises et Le Veau d'or, deux romans comiques des écrivains Ilf et Pétrov parus en Union soviétique, respectivement en 1928 et 1931. (fr)
- Ostap Bender (ros. Остап Бендер; także: Ostap-Sulejman-Berta-Maria-Bender-Bej, Bender-Zadunajski, Ostap Ibragimowicz, gdzie „Ibragimowicz” jest patronimikiem) to postać fikcyjna, antybohater, mizantropiczny oszust, który po raz pierwszy pojawił się w powieści Dwanaście krzeseł (ros.: Двенадцать стульев) napisanej w roku 1928 przez tandem radzieckich autorów: Ilję Ilfa (1897–1937) i Jewgienija Pietrowa (1903–42). Występuje także w powieści tychże autorów z roku 1931 Złote cielę (ros.: Золотой телёнок). W języku rosyjskim imię „Ostap Bender” stało się archetypową nazwą określającą kanciarza i oszusta. W kulturze rosyjskiej Bender to postać niemalże kultowa, jego powiedzenia i krótkie, ale celne maksymy są często cytowane w rozmowach i funkcjonują na prawach przysłów. (pl)
- Оста́п Ибраги́мович Бе́ндер — персонаж, главный герой (вернее, антигерой) романов Ильи Ильфа и Евгения Петрова «Двенадцать стульев» и «Золотой телёнок». Мошенник и авантюрист, «великий комбинатор», «идейный борец за денежные знаки», знавший «четыреста сравнительно честных способов отъёма (увода) денег». Один из самых популярных героев плутовского романа в русской литературе. Сам Бендер представляется как Остап-Сулейман-Берта-Мария-Бендер-бей (в «Двенадцати стульях») и Бендер-Задунайский (в «Золотом телёнке»). В романе «Золотой телёнок» Бендера также именуют Остап Ибрагимович. (ru)
- Оста́п Бе́ндер — літературний персонаж, головний герой романів Іллі Ільфа (Ілля Арнольдович Файнзільберг) та Євгена Петрова (Євген Петрович Катаєв) «Дванадцять стільців» і «Золоте теля». Прототипом Остапа Сулеймана Берта Марії Бендер-бея (як персонаж сам себе назвав) слугував Осип Беньямінович Шор, брат якого належав до одного літературного кола з авторами. Походження імені «Остап Бендер» викликає багато протиріч. У романах герой зображений пройдисвітом-авантюристом, що не хоче обрати визначений тип занять і використовує свої організаторські таланти для досягнення неординарних, індивідуалістських цілей, мірилом яких слугує багатство. Упродовж сюжетної лінії першого роману Остап займається пошуком дванадцяти стільців у компанії їхнього незаконного спадкоємця , якому теща перед смертю повідомила про діаманти, сховані в одному з предметів гарнітуру. Наприкінці твору Бендера вбиває його компаньйон. Приводом для написання другого роману стали, за зізнанням самих авторів, численні листи з проханням «воскресити» великого комбінатора (прізвисько героя, часто застосоване в тексті). У «Золотому Теляті» демонструється актуальний на той час образ одержимого капіталом, подільний[прояснити] нині (та й в самому романі) на образи азартної та скупої людини. Головний герой керує групою невдах, заради отримання відкупу від підпільного мільйонера навзамін компромату. Роман завершується фіаско на кордоні та загадковим «переосмисленням сенсу буття» Остапом. Великий комбінатор відомий на території колишнього СРСР, висловами: «А може тобі ще й ключ від квартири, де гроші лежать?», «Засідання продовжується!», «Крига скресла, панове присяжні засідателі!», «Допомагатимемо дітям. I лише дітям!», «Командувати парадом буду я!», «Мільйон на тарілочці з блакитною облямівкою». Героя широко використовують для характеризування людей як дрібних авантюристів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ostap Bender (rusky Остап Бендер, samozvaný Ostap Sulejman Berta Maria Bender Bej, Bender Zadunajskyj, později také Ostap Ibragimovič Bender) je literární postava podvodníka ze satirického románu Ilfa a Petrova Dvanáct křesel, který vyšel poprvé knižně v Moskvě roku 1928 a od té doby se dočkal desítek vydání po celém světě, divadelních i rozhlasových dramatizací, filmového a televizního zpracování. (cs)
- Ostap Bender (en russe : Остап Бендер) est un célèbre personnage de fiction qui apparaît dans Les Douze Chaises et Le Veau d'or, deux romans comiques des écrivains Ilf et Pétrov parus en Union soviétique, respectivement en 1928 et 1931. (fr)
- Оста́п Ибраги́мович Бе́ндер — персонаж, главный герой (вернее, антигерой) романов Ильи Ильфа и Евгения Петрова «Двенадцать стульев» и «Золотой телёнок». Мошенник и авантюрист, «великий комбинатор», «идейный борец за денежные знаки», знавший «четыреста сравнительно честных способов отъёма (увода) денег». Один из самых популярных героев плутовского романа в русской литературе. Сам Бендер представляется как Остап-Сулейман-Берта-Мария-Бендер-бей (в «Двенадцати стульях») и Бендер-Задунайский (в «Золотом телёнке»). В романе «Золотой телёнок» Бендера также именуют Остап Ибрагимович. (ru)
- Ostap Bender (Russian: Остап Бендер; in The Twelve Chairs he called himself Ostap-Suleyman-Berta-Maria-Bender-Bey, in The Little Golden Calf he called himself Bender-Zadunaysky, in later novels he was also called Ostap Ibragimovich Bender) is a fictional con man and the central antiheroic protagonist in the novels The Twelve Chairs (1928) and The Little Golden Calf (1931) written by Soviet authors Ilya Ilf and Yevgeny Petrov. The novels are examples of a picaresque novel genre, which was previously rare in Russian literature. (en)
- Ostap Bender (ros. Остап Бендер; także: Ostap-Sulejman-Berta-Maria-Bender-Bej, Bender-Zadunajski, Ostap Ibragimowicz, gdzie „Ibragimowicz” jest patronimikiem) to postać fikcyjna, antybohater, mizantropiczny oszust, który po raz pierwszy pojawił się w powieści Dwanaście krzeseł (ros.: Двенадцать стульев) napisanej w roku 1928 przez tandem radzieckich autorów: Ilję Ilfa (1897–1937) i Jewgienija Pietrowa (1903–42). Występuje także w powieści tychże autorów z roku 1931 Złote cielę (ros.: Золотой телёнок). (pl)
- Оста́п Бе́ндер — літературний персонаж, головний герой романів Іллі Ільфа (Ілля Арнольдович Файнзільберг) та Євгена Петрова (Євген Петрович Катаєв) «Дванадцять стільців» і «Золоте теля». Прототипом Остапа Сулеймана Берта Марії Бендер-бея (як персонаж сам себе назвав) слугував Осип Беньямінович Шор, брат якого належав до одного літературного кола з авторами. Походження імені «Остап Бендер» викликає багато протиріч. (uk)
|
