| dbo:abstract
|
- Der Naidaijin (jap. 内大臣, historische Kun-Lesung Uchi no Oomaetsugimi oder Uchi no Otodo, dt. Minister oder Kanzler des Inneren) war ein nach dem Ritsuryō-System im 8. Jahrhundert geschaffenes Amt am kaiserlichen Hof Japans. Er war Sadaijin und Udaijin, den Ministern zur Linken und Rechten, untergeordnet. Der Einfluss des Naidaijin nahm im Laufe der Heian-Zeit mit der des gesamten ab, bis der Titel schließlich nur noch rein zeremonieller Natur war. Mit der Meiji-Restauration 1868 wurde das Amt zunächst abgeschafft. (de)
- The Naidaijin (内大臣, Naidaijin, also pronounced uchi no otodo), literally meaning "Inner Minister", was an ancient office in the Japanese Imperial Court. Its role, rank and authority varied throughout the pre-Meiji period of Japanese history, but in general remained as a significant post under the Taihō Code. (en)
- Naidaijin (内大臣 Naidaijin?), traducido como Ministro del Interior, era un puesto gubernamental japonés. El rol, rango y autoridad del naidaijin varió a través de la historia. En el sistema ritsuryō, establecido por el Código Taihō en 702, el Ministro del Interior estaba en la tercera posición tras el sadaijin (Ministro de la Izquierda) y el udaijin (Ministro de la Derecha). (es)
- Le naidaijin (内大臣, littéralement « ministre du Centre ») est un ministre impérial japonais de l'ère Taihō (702), inférieur aux sadaijin et udaijin (un officier de troisième rang), toujours prêt à assister un des ministres supérieurs en cette hiérarchie. C'est l'homme d'affaires de l'empereur. Quand un des trois ministres du kugyō ne peut vaquer à son emploi, c'est le naidaijin qui le remplace. À cette époque, il y a en tout huit rangs de fonctionnaires eux-mêmes divisés en échelons, plus un de début, le daijō-daijin (太政大臣), ministre des Affaires suprêmes, ou Premier ministre. L'udaijin (littéralement : « ministre de Droite ») est l'une des deux places de deuxième rang de fonctionnaire du gouvernement impérial avec le sadaijin (« ministre de Gauche »), selon l'organisation des lois de l'ère Taihō (702). (fr)
- Il Naidaijin (内大臣, Naidaijin), che letteralmente significa "ministro dell'interno", era un antico ufficio creato secondo il sistema Ritsuryō presso la dell' (702). Un ufficiale di terzo grado, inferiore al e , sempre pronto ad assistere uno degli alti ministri in questa gerarchia. Quando uno dei tre ministri del non può svolgere il suo lavoro, è il naidaijin che lo sostituisce. Il suo ruolo, rango e autorità variarono durante il periodo pre-Meiji della storia giapponese, ma in generale rimasero un posto significativo sotto il Codice Taihō. (it)
- 内大臣（ないだいじん）は、日本の律令官制で太政官に置かれた令外官の一つ。左大臣・右大臣に次ぐ官職。唐名は「内府（だいふ）」「内丞相」「内相国」「内僕射」。和訓は「うちのおおまえつぎみ/うちのおとど」。定員1名。官位相当は正・従二位。員外の大臣の意から「数の外（ほか）の大臣」とも、太政大臣と左・右大臣の三公を三台星と呼ぶのに対して「かげなびく星」とも呼ばれる。左大臣および右大臣の両人が欠員の場合や何らかの事情のために出仕できない場合に、代理として政務・儀式を司った。 (ja)
- 내대신(일본어: 内大臣 나이다이진[*])은 일본 율령제도 하의 영외관(令外官)의 대신 중 하나이다. 좌대신(左大臣)과 우대신(右大臣) 두 사람이 사정이 있어 출사하지 못하는 경우, 대리로 정무를 보았다. 훈독은 우치노오마에쓰기미(うちのおおまえつぎみ), 우치노오토도(うちのおとど). 당명(唐名, 중국 풍의 별칭)은 내부(内府), 내승상(内丞相), 내상국(内相国), 내복야(内僕射). 위계는 정·종이위(正・従二位). (ko)
- O Naidaijin ( 内大臣 Naidaijin?), normalmente traduzido como Ministro do Interior também conhecido como Ministro do Centro ( 内大臣 , uchi no otodo ?) - foi um posto importante na Corte Imperial re-organizada pelo Código Taihō. Durante o Período Pré-Meiji o papel, a hierarquia e a autoridade do naidaijin variava muito, porém, com o sistema Ritsuryō, o Ministro do Centro era apenas inferior ao Sadaijin (Ministro da Esquerda) e ao Udaijin (Ministro da Direita). Durante o Período Meiji o escritório desenvolveu uma característica diferente. Em 1885, o posto passou a chamar Guardião do Selo Imperial, passando a ser apenas um canal entre o Trono e a Administração. Nesse ano, o cargo de Daijō Daijin (primeiro-ministro ou ministro-chefe do governo de restauração) era ocupado por . Em dezembro, o imperador pediu a Sanetomi para ser dispensado de seu cargo, e ele foi imediatamente nomeado Naidaijin. O cargo do Guardião do Selo Privado era idêntico ao velho Naidaijin apenas como um título japonês, não em termos de função ou poderes. A natureza do escritório evoluiu nos períodos Taishō e Shōwa. O título foi abolido em 24 de novembro de 1945. (pt)
- Двірце́вий міні́стр (яп. 【内大臣】 ない-だいじん, най-дайджін, учі-но-омі) — посада в імператорському уряді Японії VIII — XIX століття. Державний міністр (омі). Член Великої державної ради. Поступався за статусом лівому і правому міністрам, їхній заступник. Радник і наближений імператора, спільно з яким визначав політику держави. Назва походить від почесного титулу VII—VIII століття — «двірцевий слуга» (【内巨】), що надавався особі наближеній до імператора (【内】 учі), керівникові імператорського двору, управителю імператорського палацу (【内裏】). За табелем про ранги займав 2-й чиновницький ранг. У 1885—1945 роках — Японської імперії. Також — палацовий міністр, внутрішній міністр, проміжний міністр. (uk)
- Найдайдзин (яп. 内大臣) — средний министр — государственная должность в Японии до 1945 года. До Реставрации Мэйдзи средний министр по существу являлся министром двора. В эпоху Мэйдзи помимо этого исполнял функции министра — хранителя Малой государственной печати. Непосредственно занимался делами императорского семейства и замещал левого и правого министров в их отсутствие. Согласно кодексу Тайхо (702 год), должность найдадзина являлась третьей по старшинству должностью при императорском дворе. (ru)
- 内大臣（日语：内大臣／ないだいじん Naidaijin）是日本律令制下的一个官名，为太政官之一，属。又称内府、内丞相、内相国、内仆射。定员一名，官位为正二位或从二位。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Der Naidaijin (jap. 内大臣, historische Kun-Lesung Uchi no Oomaetsugimi oder Uchi no Otodo, dt. Minister oder Kanzler des Inneren) war ein nach dem Ritsuryō-System im 8. Jahrhundert geschaffenes Amt am kaiserlichen Hof Japans. Er war Sadaijin und Udaijin, den Ministern zur Linken und Rechten, untergeordnet. Der Einfluss des Naidaijin nahm im Laufe der Heian-Zeit mit der des gesamten ab, bis der Titel schließlich nur noch rein zeremonieller Natur war. Mit der Meiji-Restauration 1868 wurde das Amt zunächst abgeschafft. (de)
- The Naidaijin (内大臣, Naidaijin, also pronounced uchi no otodo), literally meaning "Inner Minister", was an ancient office in the Japanese Imperial Court. Its role, rank and authority varied throughout the pre-Meiji period of Japanese history, but in general remained as a significant post under the Taihō Code. (en)
- Naidaijin (内大臣 Naidaijin?), traducido como Ministro del Interior, era un puesto gubernamental japonés. El rol, rango y autoridad del naidaijin varió a través de la historia. En el sistema ritsuryō, establecido por el Código Taihō en 702, el Ministro del Interior estaba en la tercera posición tras el sadaijin (Ministro de la Izquierda) y el udaijin (Ministro de la Derecha). (es)
- Il Naidaijin (内大臣, Naidaijin), che letteralmente significa "ministro dell'interno", era un antico ufficio creato secondo il sistema Ritsuryō presso la dell' (702). Un ufficiale di terzo grado, inferiore al e , sempre pronto ad assistere uno degli alti ministri in questa gerarchia. Quando uno dei tre ministri del non può svolgere il suo lavoro, è il naidaijin che lo sostituisce. Il suo ruolo, rango e autorità variarono durante il periodo pre-Meiji della storia giapponese, ma in generale rimasero un posto significativo sotto il Codice Taihō. (it)
- 内大臣（ないだいじん）は、日本の律令官制で太政官に置かれた令外官の一つ。左大臣・右大臣に次ぐ官職。唐名は「内府（だいふ）」「内丞相」「内相国」「内僕射」。和訓は「うちのおおまえつぎみ/うちのおとど」。定員1名。官位相当は正・従二位。員外の大臣の意から「数の外（ほか）の大臣」とも、太政大臣と左・右大臣の三公を三台星と呼ぶのに対して「かげなびく星」とも呼ばれる。左大臣および右大臣の両人が欠員の場合や何らかの事情のために出仕できない場合に、代理として政務・儀式を司った。 (ja)
- 내대신(일본어: 内大臣 나이다이진[*])은 일본 율령제도 하의 영외관(令外官)의 대신 중 하나이다. 좌대신(左大臣)과 우대신(右大臣) 두 사람이 사정이 있어 출사하지 못하는 경우, 대리로 정무를 보았다. 훈독은 우치노오마에쓰기미(うちのおおまえつぎみ), 우치노오토도(うちのおとど). 당명(唐名, 중국 풍의 별칭)은 내부(内府), 내승상(内丞相), 내상국(内相国), 내복야(内僕射). 위계는 정·종이위(正・従二位). (ko)
- Двірце́вий міні́стр (яп. 【内大臣】 ない-だいじん, най-дайджін, учі-но-омі) — посада в імператорському уряді Японії VIII — XIX століття. Державний міністр (омі). Член Великої державної ради. Поступався за статусом лівому і правому міністрам, їхній заступник. Радник і наближений імператора, спільно з яким визначав політику держави. Назва походить від почесного титулу VII—VIII століття — «двірцевий слуга» (【内巨】), що надавався особі наближеній до імператора (【内】 учі), керівникові імператорського двору, управителю імператорського палацу (【内裏】). За табелем про ранги займав 2-й чиновницький ранг. У 1885—1945 роках — Японської імперії. Також — палацовий міністр, внутрішній міністр, проміжний міністр. (uk)
- Найдайдзин (яп. 内大臣) — средний министр — государственная должность в Японии до 1945 года. До Реставрации Мэйдзи средний министр по существу являлся министром двора. В эпоху Мэйдзи помимо этого исполнял функции министра — хранителя Малой государственной печати. Непосредственно занимался делами императорского семейства и замещал левого и правого министров в их отсутствие. Согласно кодексу Тайхо (702 год), должность найдадзина являлась третьей по старшинству должностью при императорском дворе. (ru)
- 内大臣（日语：内大臣／ないだいじん Naidaijin）是日本律令制下的一个官名，为太政官之一，属。又称内府、内丞相、内相国、内仆射。定员一名，官位为正二位或从二位。 (zh)
- Le naidaijin (内大臣, littéralement « ministre du Centre ») est un ministre impérial japonais de l'ère Taihō (702), inférieur aux sadaijin et udaijin (un officier de troisième rang), toujours prêt à assister un des ministres supérieurs en cette hiérarchie. C'est l'homme d'affaires de l'empereur. Quand un des trois ministres du kugyō ne peut vaquer à son emploi, c'est le naidaijin qui le remplace. À cette époque, il y a en tout huit rangs de fonctionnaires eux-mêmes divisés en échelons, plus un de début, le daijō-daijin (太政大臣), ministre des Affaires suprêmes, ou Premier ministre. (fr)
- O Naidaijin ( 内大臣 Naidaijin?), normalmente traduzido como Ministro do Interior também conhecido como Ministro do Centro ( 内大臣 , uchi no otodo ?) - foi um posto importante na Corte Imperial re-organizada pelo Código Taihō. Durante o Período Pré-Meiji o papel, a hierarquia e a autoridade do naidaijin variava muito, porém, com o sistema Ritsuryō, o Ministro do Centro era apenas inferior ao Sadaijin (Ministro da Esquerda) e ao Udaijin (Ministro da Direita). A natureza do escritório evoluiu nos períodos Taishō e Shōwa. O título foi abolido em 24 de novembro de 1945. (pt)
|
