| dbo:abstract
|
- Skotské dudy patří do skupiny aerofonů s dvojitým plátkem. Při dělení dle způsobu vrtání melodické píšťaly, se jedná o kónické (kuželové) vrtání. Tvar kónického typu zvnějšku zdánlivě připomíná konec trubky či polnice a průměr vnitřního otvoru se postupně rozšiřuje shora dolů. Kónický typ je často vyroben z jednoho kusu dřeva (v současnosti bývá někdy nahrazováno plastem) a vybaven dvojplátkem (podobný jako např. u hoboje). Kónický typ dud je velmi hlučný a má velmi pronikavý zvuk. (cs)
- Great Highland Bagpipe, kurz auch GHB, Highland Pipe oder nur Pipe, irisch an phíb mhór, schottisch-gälisch a' phìob mhòr ‚große Pfeife‘, französisch cornemuse écossaise, bretonisch binioù braz, deutsch Große Hochlandsackpfeife (als Bezeichnung unüblich) ist die Bezeichnung für die laute schottische Sackpfeife. Wegen ihrer enormen Lautstärke wird die Great Highland Bagpipe vornehmlich im Freien gespielt. Der Spieler wird als „Piper“ (irisch píobaire, schottisch-gälisch pìobaire) bezeichnet. (de)
- The Great Highland bagpipe (Scottish Gaelic: a' phìob mhòr pronounced [a ˈfiəp ˈvoːɾ] lit. "the great pipe") is a type of bagpipe native to Scotland, and the Scottish analogue to the Great Irish Warpipes. It has acquired widespread recognition through its usage in the British military and in pipe bands throughout the world. The bagpipe is first attested in Scotland around 1400, having previously appeared in European artwork in Spain in the 13th century. The earliest references to bagpipes in Scotland are in a military context, and it is in that context that the Great Highland bagpipe became established in the British military and achieved the widespread prominence it enjoys today, whereas other bagpipe traditions throughout Europe, ranging from Portugal to Russia, almost universally went into decline by the late 19th and early 20th century. Though widely famous for its role in military and civilian pipe bands, the Great Highland bagpipe is also used for a solo virtuosic style called pìobaireachd, ceòl mòr, or simply pibroch. Though popular belief sets varying dates for the introduction of bagpipes to Scotland, concrete evidence is limited until approximately the 15th century. One clan still owns a remnant of a set of bagpipes said to have been carried at the Battle of Bannockburn in 1314, though the veracity of this claim is debated. There are many ancient legends and stories about bagpipes which were passed down through minstrels and oral tradition, whose origins are now lost. However, textual evidence for Scottish bagpipes is more definite in 1396, when records of the Battle of the North Inch of Perth reference "warpipes" being carried into battle. These references may be considered evidence as to the existence of particularly Scottish bagpipes, but evidence of a form peculiar to the Highlands appears in a poem written in 1598 and later published in The Complaynt of Scotland which refers to several types of pipe, including the Highland: "On hieland pipes, Scotte and Hybernicke / Let heir be shraichs of deadlie clarions." In 1746, after the forces loyal to the Hanoverian government had defeated the Jacobites in the Battle of Culloden, King George II attempted to assimilate the Highlands into Great Britain by weakening Gaelic culture and the Scottish clan system, though the oft-repeated claim that the Act of Proscription 1746 banned the Highland bagpipes is not substantiated by the text itself, nor by any record of any prosecutions under this act for playing or owning bagpipes. However, the loss of the clan chief's power and patronage and widespread emigration did contribute to its decline. It was soon realised that Highlanders made excellent troops and a number of regiments were raised from the Highlands over the second half of the eighteenth century. Although the early history of pipers within these regiments is not well documented, there is evidence that these regiments had pipers at an early stage and there are numerous accounts of pipers playing into battle during the 19th century, a practice which continued into World War I when it was abandoned after the early battles, due to the high casualty rate. The custom was revived by the 51st Highland Division for their assault on the enemy lines at the start of the Second Battle of El Alamein on 23 October 1943. Each attacking company was led by a piper, playing tunes that would allow other units to recognise which Highland regiment they belonged to. Although the attack was successful, losses among the pipers were high, and they were not used in combat again during the war. Bill Millin, the personal piper of Simon Fraser, 15th Lord Lovat, was at the landing of 1st Special Service Brigade at Sword Beach on 6 June 1944 in Normandy. At Lovat's request he marched up and down the beach playing his pipes under fire. The Calgary Highlanders had company pipers play during the unit's first battle in Normandy in July 1944, but likewise refrained from using pipers again for the rest of the war. A final use of the pipes in combat was in 1967 during the Aden Emergency, when 1st Battalion, The Argyll and Sutherland Highlanders were led into the rebel-held Crater district by their pipe major playing the regimental marches. (en)
- Eskoziako Lur Garaietako xirolarrua (Eskoziako gaeleraz a' phìob mhòr, hots, "xirolarru handia", eta ingelesez Great Highland Bagpipe, "Lur Garaietako Xirolarru Handia") Eskoziako Lur Garaietan jatorria duen xirolarru mota bat da. Ziurrenik, xirolarru mota guztietan ezagunena da, mundu osoan barna hedatu baitzuten. (eu)
- La cornemuse écossaise, ou pìob-mhòr en gaélique écossais (grande cornemuse), ou great Highland bagpipe en anglais (grande cornemuse des Highlands), est un instrument à vent d'Écosse répandu à travers l'ancien empire britannique. C'est une cornemuse comportant trois bourdons (un basse et deux ténors) à anche simple, et un chanter muni d'une anche double. Entre 1880 et 1900 , le Great Highland bagpipe fut importé d'Écosse en Bretagne par Jean Guillerm à Belle-Isle-en-Terre (près de Guingamp) et devint le binioù braz (en breton, litt. : « grande cornemuse », pib veur pour son expression adaptée du gaélique pìob mhòr). (fr)
- グレート・ハイランド・バグパイプ（Great Highland Bagpipes）はスコットランドで最も広く演奏されるバグパイプの一種である。日本では最も知名度が高く、単にバグパイプと表記した場合、殆どこれを指す。バッグパイプとも呼ばれる。 一般的なバグパイプの構造を備え、留気袋への送気は息を吹き込んで行なう。通奏管（ドローン）は3本で、留気袋には牛あるいは羊の革を用い、管体にアフリカン・ブラックウッド（African Blackwood, グラナディラ）が使われる。旋律を奏でる管はチャンターと呼ばれる。装飾には銀、ステンレス、ニッケル、象牙やその模造品などが用いられる。主音はB♭（移調楽器でありはA）、旋法はG、記譜上のG（通称LowG）からA（通称HighA）までの9音を出すことができる。アイルランドのイリアン・パイプスのように、チャンターからの音を途切れさせることはしない。 バグパイプの演奏家をパイパー（Piper）、バグパイプを主とするバンドをパイプバンド（Pipeband）と呼ぶ。 スコットランドのほか、アイルランドやスコットランド系の多い北米（アメリカ合衆国、カナダ）、オーストラリア、ニュージーランドでも広く演奏される。 スコットランドにおけるバグパイプの歴史は5世紀の建国にまで遡るとされるが、ドローンが3本の現在の様式となり、その奏法が確立したのは18世紀ごろと言われている。 政治的な理由から、スコットランドでは18世紀中頃から約50年間に亘り演奏が禁止されていた。 音楽としては、18世紀中頃まで技巧を駆使した変奏曲が、戦意高揚と祭礼のために独奏された。これらは今日「ピブロホ」(pibroch)、あるいは「キョール・モール」(ceòl mòr) と呼ばれ、かつては楽譜を使わずに「カンタラック」(canntaireachd)と呼ばれる口承法により楽曲の伝授が行われていた。19世紀になると行進曲や、ストラススペイ(strathspey)、リール(Reel)、ジグ(jig)といった舞曲などが盛んに演奏されるようになった。これらは総称して「キョール・ベック」(ceòl beag)と呼ばれる。同時に複数のバグパイプと太鼓による「パイプバンド」が、しばしば軍楽隊として、編成されるようになった。 今日、スコットランドでは数多くの演奏者やパイプバンドが存在し、祭礼をはじめとする様々な機会に演奏される他、コンサートやコンクールも多く開かれている。楽器製造者も多数存在し、楽器の改良も行われているほか、楽器の一部にプラスチック（チャンターとリード）、カーボンファイバー（リード）、ゴアテックス（バッグ)のような素材の使用が一般的となっている。 また、世界中に愛好者が存在し、スコットランド系でない人々にも人気がある。日本にも幾つかの団体が存在し、演奏が行なわれている。 (ja)
- Cornamusa scozzese è la denominazione comune della Great Highland Bagpipe o GHB, un tipo di cornamusa scozzese, ne esistono almeno quattro diversi. Si tratta di uno strumento musicale che appartiene alla famiglia degli aerofoni a serbatoio (o a sacco), o cornamuse, come la müsa, la piva, il baghèt dell'Italia settentrionale, le launeddas della Sardegna e la zampogna dell'Italia centro-meridionale (dalle quali differisce per estensione musicale, tono, volume e tecnica). (it)
- Gaita das highlands, gaita de foles das terras altas em português, gaita da Escócia, gaita escocesa ou piob mhor talvez seja a mais famosa entre todas as gaitas-de-fole. Além da fama, está entre as gaitas tradicionais mais potentes, senão a de potência sonora maior. (pt)
- Шотландська волинка, або бегпайп (англ. Great Highland bagpipe, що в буквальному прекладі — «велика гірська сумка з трубками») — старовинний шотландський інструмент, різновид волинки. Має вигляд резервуара зі шкіри вівці чи кози, що вивернула навиворіт (goose), до якого прикріплюються (прив'язуються) три бурдонні трубки (drones), одна трубка з вісьмома отворами для гри (chanter) і спеціальна коротка трубка для вдування повітря. Має спрощену подачу повітря (через піддувну трубку), що забезпечує свободу правій руці. При грі волинщик наповнює повітрям резервуар і, натискаючи на нього ліктем лівої руки, змушує звучати бурдон та ігрову трубки. Шотландська волинка — найбільш популярна і впізнавана волинка у світі. Волинщики дуже цінувалися шотладськими кланами і мали привілеї по відношенню до інших членів клану. Їх професія передавалася з покоління в покоління. Одні з найвідоміших спадкових волинщиків серед горців Шотландії, Маккріммони, що служили клану Маклауд з Данвеган, навіть відкрили на острові Скай власний коледж, в якому навчали грі на волинці. Шотландська волинка сьогодні виготовляється в тональності сі-бемоль мажор, лад — міксолідійський. Потужність звукового тиску в шотландській волинці становить 108 дБ. В горах або на відкритому просторі дальність звучання може досягати 6 км. Стрій сучасної шотландської волинки — 446 Гц, на відміну від всіх класичних музичних інструментів, які налаштовуються в 440 Гц. Тим не менш, деякі майстри шотландської волинки виготовляють інструменти з автентичному, низькому строї в 440 Гц. Таким чином, тональність шотландської волинки розташована посередині між сі-бемоль і сі-бекар і дає їй ранг особливої 25-й тональності, що лежить окремо від відомих 24 класичних. Магія звучання шотландської волинки полягає в пронизливому тембрі, гучності і постійному супроводі основної мелодії бурдонним тоном. Всі ці якості роблять шотландську волинку ідеальним музичним інструментом для церемоній, парадів і створення урочистого настрою, так само як і для психічної атаки. (uk)
- 大高地風笛（英語：Great Highland bagpipe，蘇格蘭蓋爾語：a' phìob mhòr）是一種起源於蘇格蘭的風笛，因英國軍隊和風笛樂隊而馳名世界。風笛於約1400年時發明於蘇格蘭，並自蘇格蘭為起點流行至歐洲各地。現在大高地風笛已成為蘇格蘭象徵之一。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Skotské dudy patří do skupiny aerofonů s dvojitým plátkem. Při dělení dle způsobu vrtání melodické píšťaly, se jedná o kónické (kuželové) vrtání. Tvar kónického typu zvnějšku zdánlivě připomíná konec trubky či polnice a průměr vnitřního otvoru se postupně rozšiřuje shora dolů. Kónický typ je často vyroben z jednoho kusu dřeva (v současnosti bývá někdy nahrazováno plastem) a vybaven dvojplátkem (podobný jako např. u hoboje). Kónický typ dud je velmi hlučný a má velmi pronikavý zvuk. (cs)
- Great Highland Bagpipe, kurz auch GHB, Highland Pipe oder nur Pipe, irisch an phíb mhór, schottisch-gälisch a' phìob mhòr ‚große Pfeife‘, französisch cornemuse écossaise, bretonisch binioù braz, deutsch Große Hochlandsackpfeife (als Bezeichnung unüblich) ist die Bezeichnung für die laute schottische Sackpfeife. Wegen ihrer enormen Lautstärke wird die Great Highland Bagpipe vornehmlich im Freien gespielt. Der Spieler wird als „Piper“ (irisch píobaire, schottisch-gälisch pìobaire) bezeichnet. (de)
- Eskoziako Lur Garaietako xirolarrua (Eskoziako gaeleraz a' phìob mhòr, hots, "xirolarru handia", eta ingelesez Great Highland Bagpipe, "Lur Garaietako Xirolarru Handia") Eskoziako Lur Garaietan jatorria duen xirolarru mota bat da. Ziurrenik, xirolarru mota guztietan ezagunena da, mundu osoan barna hedatu baitzuten. (eu)
- Cornamusa scozzese è la denominazione comune della Great Highland Bagpipe o GHB, un tipo di cornamusa scozzese, ne esistono almeno quattro diversi. Si tratta di uno strumento musicale che appartiene alla famiglia degli aerofoni a serbatoio (o a sacco), o cornamuse, come la müsa, la piva, il baghèt dell'Italia settentrionale, le launeddas della Sardegna e la zampogna dell'Italia centro-meridionale (dalle quali differisce per estensione musicale, tono, volume e tecnica). (it)
- Gaita das highlands, gaita de foles das terras altas em português, gaita da Escócia, gaita escocesa ou piob mhor talvez seja a mais famosa entre todas as gaitas-de-fole. Além da fama, está entre as gaitas tradicionais mais potentes, senão a de potência sonora maior. (pt)
- 大高地風笛（英語：Great Highland bagpipe，蘇格蘭蓋爾語：a' phìob mhòr）是一種起源於蘇格蘭的風笛，因英國軍隊和風笛樂隊而馳名世界。風笛於約1400年時發明於蘇格蘭，並自蘇格蘭為起點流行至歐洲各地。現在大高地風笛已成為蘇格蘭象徵之一。 (zh)
- The Great Highland bagpipe (Scottish Gaelic: a' phìob mhòr pronounced [a ˈfiəp ˈvoːɾ] lit. "the great pipe") is a type of bagpipe native to Scotland, and the Scottish analogue to the Great Irish Warpipes. It has acquired widespread recognition through its usage in the British military and in pipe bands throughout the world. Though widely famous for its role in military and civilian pipe bands, the Great Highland bagpipe is also used for a solo virtuosic style called pìobaireachd, ceòl mòr, or simply pibroch. (en)
- La cornemuse écossaise, ou pìob-mhòr en gaélique écossais (grande cornemuse), ou great Highland bagpipe en anglais (grande cornemuse des Highlands), est un instrument à vent d'Écosse répandu à travers l'ancien empire britannique. C'est une cornemuse comportant trois bourdons (un basse et deux ténors) à anche simple, et un chanter muni d'une anche double. (fr)
- グレート・ハイランド・バグパイプ（Great Highland Bagpipes）はスコットランドで最も広く演奏されるバグパイプの一種である。日本では最も知名度が高く、単にバグパイプと表記した場合、殆どこれを指す。バッグパイプとも呼ばれる。 一般的なバグパイプの構造を備え、留気袋への送気は息を吹き込んで行なう。通奏管（ドローン）は3本で、留気袋には牛あるいは羊の革を用い、管体にアフリカン・ブラックウッド（African Blackwood, グラナディラ）が使われる。旋律を奏でる管はチャンターと呼ばれる。装飾には銀、ステンレス、ニッケル、象牙やその模造品などが用いられる。主音はB♭（移調楽器でありはA）、旋法はG、記譜上のG（通称LowG）からA（通称HighA）までの9音を出すことができる。アイルランドのイリアン・パイプスのように、チャンターからの音を途切れさせることはしない。 バグパイプの演奏家をパイパー（Piper）、バグパイプを主とするバンドをパイプバンド（Pipeband）と呼ぶ。 スコットランドのほか、アイルランドやスコットランド系の多い北米（アメリカ合衆国、カナダ）、オーストラリア、ニュージーランドでも広く演奏される。 政治的な理由から、スコットランドでは18世紀中頃から約50年間に亘り演奏が禁止されていた。 (ja)
- Шотландська волинка, або бегпайп (англ. Great Highland bagpipe, що в буквальному прекладі — «велика гірська сумка з трубками») — старовинний шотландський інструмент, різновид волинки. Має вигляд резервуара зі шкіри вівці чи кози, що вивернула навиворіт (goose), до якого прикріплюються (прив'язуються) три бурдонні трубки (drones), одна трубка з вісьмома отворами для гри (chanter) і спеціальна коротка трубка для вдування повітря. Має спрощену подачу повітря (через піддувну трубку), що забезпечує свободу правій руці. (uk)
|
