| dbo:abstract
|
- إيميل دوبوا ريموند (7 نوفمبر 1818-26 ديسمبر 1896)، طبيب وفيزيولوجي ألماني، شارك في اكتشاف جهد فعل الأعصاب، وطوّر الفيزيولوجيا الكهربائية التجريبية. (ar)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (1818-1897) va ser un metge alemany conegut pels seus estudis del potencial elèctric dels actes nerviosos. (ca)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (7. listopadu 1818 Berlín – 26. prosince 1896 tamtéž) byl německý lékař a fyziolog, objevitel akčního potenciálu a zakladatel experimentální . Narodil se, pracoval a žil v Berlíně. Jedním z jeho mladších bratrů byl matematik . Od roku 1999 na jeho počest každoročně uděluje Du Bois-Reymondovu cenu pro vědce z oboru fyziologie. (cs)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (* 7. November 1818 in Berlin; † 26. Dezember 1896 ebenda) war ein deutscher Physiologe und theoretischer Mediziner, der als Begründer der experimentellen Elektrophysiologie und Mitbegründer des Faches Physiologie als naturwissenschaftliche Disziplin gilt. Besondere Bekanntheit erreichte er durch mehrere öffentlichkeitswirksame Reden über Wissenschaft, Philosophie und Kultur. In der zweiten Hälfte des 19. Jahrhunderts gehörte er zu den meistbeachteten Persönlichkeiten der internationalen Gelehrtenwelt. 1869/70 und 1882/83 war er Rektor der Universität Berlin. (de)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (7 November 1818 – 26 December 1896) was a German physician and physiologist, the co-discoverer of nerve action potential, and the developer of experimental electrophysiology. (en)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond, né le 7 novembre 1818 à Berlin et mort le 26 décembre 1896 dans la même ville, est un physiologiste allemand, l'un des fondateurs de l'électrophysiologie. Élève de Johannes Peter Müller, Emil du Bois-Reymond appartient à l'école allemande des physiologistes du XIXe siècle, antivitalistes et matérialistes. (fr)
- Emil du Bois-Reymond (7 de noviembre de 1818 - 26 de diciembre de 1896) fue un médico y fisiólogo alemán descubridor del potencial de acción nervioso y desarrollador de la electrofisiología experimental. (es)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (7 November 1818 – 26 September 1896) adalah dokter dan Jerman, penemu bersama saraf , dan pengembang eksperimental elektrofisiologi. Du Bois-Reymond lahir di Berlin dan menghabiskan masa kerjanya di sana. Salah satu adik laki-lakinya adalah ahli matematika (1831–1889). Ayahnya berasal dari Neuchâtel, dan ibunya adalah orang Berlin asal Huguenot. (in)
- Emil Heinrich Du Bois-Reymond (Berlino, 7 novembre 1818 – Berlino, 26 dicembre 1896) è stato un fisiologo tedesco.Fondatore della moderna elettrofisiologia, è conosciuto per le sue ricerche sull'attività dell'elettricità nei nervi e nelle fibre muscolari. Era fratello del matematico Paul Du Bois-Reymond. (it)
- エミール・ハインリヒ・デュ・ボア＝レーモン（Emil Heinrich du Bois-Reymond, 1818年（文政元年）11月7日 - 1896年（明治29年）12月26日）は19世紀のドイツの医師、生理学者。「エミール」が名前、「デュ・ボア＝レーモン」が姓である。動物筋肉中での活動電位の研究を行い、電気生理学の基礎を築いた人物の一人。ベルリン大学生理学教室教授。 科学的研究と並び、生涯最後の20年間は科学史、芸術、哲学などの広く一般の問題についても論じた。彼が行ったそうした議論の中でも最もよく知られているのは、人間が持ちうる世界認識の限界についての議論（『』）である。 (ja)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (Berlijn, 7 november 1818 – aldaar, 26 december 1896) was een Duits fysioloog en ook theoretisch arts. Hij is de ontdekker van actiepotentialen in zenuwen en wordt beschouwd als grondlegger van de elektrofysiologie. (nl)
- Emil du Bois-Reymond (ur. 7 listopada 1818 w Berlinie, zm. 26 grudnia 1896 tamże) – niemiecki lekarz i zoolog, prekursor eksperymentalnej , badacz systemu nerwowego. Brat matematyka Paula Du Bois-Reymonda (1831–1889). Jego synem był René du Bois-Reymond (1863–1936). Ukończył Kolegium Francuskie w Neuchâtel (dziś część Berlina), a w 1836 wstąpił na Uniwersytet Humboldtów w Berlinie. Początkowo nie był zdecydowany co studiować, zastanawiał się nad geologią, był także zafascynowany badaniami teologa Augusta Neandera, w końcu jednak wybrał medycynę, w dużym stopniu pod wpływem cenionego wykładowcy i uczonego Müllera. W 1840 został asystentem Müllera, wkrótce pod wpływem pracy włoskiego uczonego Carlo Matteucci zainteresował się bioelektrycznością zwierząt. Badał ryby elektryczne. Od śmierci Müllera w 1858 Bois-Reymond był, aż do swojej śmierci, profesorem na katedrze fizjologii uniwersytetu berlińskiego i dyrektorem Instytutu Fizjologii. W 1851 został też członkiem Berlińskiej Akademii Nauk. Du Bois-Reymond znany jest także jako autor wyrażenia Ignoramus et ignorabimus będącego wyrazem jego niewiary w nieograniczone możliwości poznania ludzkiego. Jednym z jego uczniów był Karl Sachs. (pl)
- Emil Heinrich Du Bois-Reymond, född 7 november 1818 i Berlin, död 26 november 1896, var en tysk fysiolog, bror till Paul Du Bois-Reymond. Du Bois-Reymond fick sin första undervisning dels i Neuchâtel, varifrån familjen härstammade, dels i Berlin. Han började studera teologi i Berlin 1837, men övergick snabbt till att studera kemi, fysik och geologi i Bonn och gav sig slutligen in på medicin. År 1839 blev han elev till en av dåtidens främsta fysiologer, Johannes Peter Müller i Berlin. Fysiologin befann sig vid denna tid i en vändpunkt i sin utveckling. Den äldre fysiologin hade utmynnat i en naturfilosofi, i vilken det var en dogm, att organismens funktioner inte stod i någon relation till de krafter, som verkade i den ”döda” naturen. Det var särskilda, okända krafter, ”livskrafter”, som var verksamma i den levande naturen. Till följd av detta var det olämpligt och på ett sätt förmätet att använda de exakta vetenskapernas metoder vid studier om livsfunktionerna. Redan tidigare hade en kamp påbörjats mot det äldre synsättet, men det är Müllers lärjungar som tillkommer äran att ha omvandlat fysiologin till en experimentell exakt naturvetenskap. Du Bois-Reymonds stora förtjänst är att ha bearbetat ett av de svåraste områdena inom fysiologin - den allmänna nerv- och muskelfysiologin - utifrån denna synsätt. Den första uppgift som han fick av Müller var en undersökning av de elektriska fenomen i djurvävnader. Denna uppgift blev avgörande for du Bois-Reymonds utveckling. Hela hans vetenskapliga gärning handlar så gott som uteslutande om detta och besläktade spörsmål och betraktas därför som "elektrofysiologins fader". År 1843 kom hans första arbete: Vorläufiger Abriss einer Untersuch. über die sogenannte Froschstrom, 1848 följde det första bandet av det stora, brett anlagda verket Untersuchungen über thier. Elektricität, vars andra del, utkom i tre avdelningar 1849-60 och 1884. Under åren 1856-76 utgav han dessutom en rad avhandlingar, till största delen samlade i Gesammte Abhandlungen zur allgemeine Muskel- und Nervenphysik (band I-II, 1875-77), i samma ämnen. Du Bois-Reymond studerar häri de elektriska strömmarna i levande muskler och nerver. Han kunde bland annat visa att den fortledda nervimpulsen åtföljs av en förändring i de elektriska fältet, och att den utbreder sig med en mätbar hastighet. Metodiken är mönstergill, men hans teoretiska slutsatser angående strömmarnas ursprung och fysiologiska betydelse förlorade snabbt sin aktualitet. År 1858 blev han efter Müllers död utsedd till professor i Berlin, och invigde som sådan 1878 det nya fysiologiska institutet. År 1867 blev han på livstid vald till sekreterare för Vetenskapsakademin i Berlin. Förutom sin egentliga vetenskapliga produktion skrev han en rad mindre avhandlingar och essäer över generella filosofiska och naturvetenskapliga ämnen, som oftast först presenterades som föreläsningar i Vetenskapsakademin eller vid vetenskapliga kongresser. Den mest kända av dessa skrifter är Ueber die Grenzen des Naturerkennens (1872), i vilken han försöker att precisera och avgränsa den moderna fysiologins ståndpunkt på den ena sidan mot materialismen, på den andra mot idealismen. Trots sitt fransk-schweiziska ursprung kände du Bois-Reymond sig fullständigt som tysk och gav flera gånger uttryck för detta (till exempel i sitt tal om fransk-tyska kriget 1870). Från 1859 var han redaktör för den fysiologiska delen av ”Archiv für Anatomie und Physiologie”. Bois-Reymond invaldes 1889 som utländsk ledamot av Kungliga Vetenskapsakademien. Wikimedia Commons har media relaterad till Emil Du Bois-Reymond. (sv)
- Еміль Дюбуа-Реймон (7 листопада 1818, Берлін, Пруссія — 1896) — німецький фізіолог, засновник електрофізіології. Учень Йоганна Мюллера. Засновник Інституту фізіології в Берліні. Народився в Берліні в родині гугенотського походження. Мати походила з родини, серед предків якої були торговці, науковці та митці, що впродовж поколінь мешкали в Берліні. Натомість батько Еміля був бідний емігрант, що приїхав з франкомовного швейцарського кантону Невшатель. Навчався в Боннському університеті. Дюбуа-Реймон встановив наявність мембранного потенціалу спокою у нервах і м'язах, виявив відхилення від цього потенціалу спокою — потенціал дії. 1845 року спільно з Ернстом фон Брюке заснував у Берліні . Дюбуа-Реймонд розробив низку нових приладів, що дозволили розвинутися електрофізіологічним дослідженням. Він створив електроди, що не поляризувалися, для з'єднання вимірювальних апаратів і живої тканини. Вони складалися з цинку, сульфату цинку та ваяльної глини. Також він винайшов генератор змінного струму (магнео-електрометр) та потенціометр (реокорд), які подавали градуальний струм на препарат. Крім того, він сконструював достатньо чутливий гальванометр. За допомогою цих інструментів у 1843 році Дюбуа-Реймонд виміряв струми дії у м'язі жаби. Додавши вимірювальний міст 1847 року, він зміг виміряти ці струми й у людини. У філософському сенсі відстоював позитивізм та, разом з тим, обмеженість наукового методу. Він популяризував принцип «Ignorabimus» — є певні межі, за якими наука не може досягти надійного знання. Про це він писав у своїй праці «Межі науки» (нім. Über die Grenzen des Naturerkennens) у 1872 році. (uk)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (Berlim, 7 de novembro de 1818 — Berlim, 26 de dezembro de 1896) foi um fisiologista alemão. Irmão de Paul du Bois-Reymond. Nascido de uma família de protestantes franceses emigrados para a Alemanha, du Bois-Reymond foi uma das personalidades científicas mais importantes da segunda metade do século XIX. Foi o descobridor do potencial de ação e pai da eletrofisiologia experimental. (pt)
- Эмиль Генрих Дюбуа-Реймон (Du Bois-Reymond; 7 ноября 1818, Берлин — 26 декабря 1896, Берлин) — немецкий физиолог и философ швейцарского происхождения; член Королевской Прусской академии наук (1851), член Лондонского королевского общества (1877), иностранный член-корреспондент Петербургской АН (1892). Основоположник электрофизиологии — установил ряд закономерностей, характеризующих электрические явления в мышцах и нервах. Автор молекулярной теории биопотенциалов. Представитель механистического материализма. Брат математика Поля Давида Густава Дюбуа-Реймона. (ru)
- 埃米爾·杜布瓦-雷蒙（德語：Emil Heinrich du Bois-Reymond；1818年11月7日－1896年12月26日），德国内科医生、生理学家，神经动作电位的发现者之一，电生理学的奠基人之一。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- إيميل دوبوا ريموند (7 نوفمبر 1818-26 ديسمبر 1896)، طبيب وفيزيولوجي ألماني، شارك في اكتشاف جهد فعل الأعصاب، وطوّر الفيزيولوجيا الكهربائية التجريبية. (ar)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (1818-1897) va ser un metge alemany conegut pels seus estudis del potencial elèctric dels actes nerviosos. (ca)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (7. listopadu 1818 Berlín – 26. prosince 1896 tamtéž) byl německý lékař a fyziolog, objevitel akčního potenciálu a zakladatel experimentální . Narodil se, pracoval a žil v Berlíně. Jedním z jeho mladších bratrů byl matematik . Od roku 1999 na jeho počest každoročně uděluje Du Bois-Reymondovu cenu pro vědce z oboru fyziologie. (cs)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (* 7. November 1818 in Berlin; † 26. Dezember 1896 ebenda) war ein deutscher Physiologe und theoretischer Mediziner, der als Begründer der experimentellen Elektrophysiologie und Mitbegründer des Faches Physiologie als naturwissenschaftliche Disziplin gilt. Besondere Bekanntheit erreichte er durch mehrere öffentlichkeitswirksame Reden über Wissenschaft, Philosophie und Kultur. In der zweiten Hälfte des 19. Jahrhunderts gehörte er zu den meistbeachteten Persönlichkeiten der internationalen Gelehrtenwelt. 1869/70 und 1882/83 war er Rektor der Universität Berlin. (de)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (7 November 1818 – 26 December 1896) was a German physician and physiologist, the co-discoverer of nerve action potential, and the developer of experimental electrophysiology. (en)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond, né le 7 novembre 1818 à Berlin et mort le 26 décembre 1896 dans la même ville, est un physiologiste allemand, l'un des fondateurs de l'électrophysiologie. Élève de Johannes Peter Müller, Emil du Bois-Reymond appartient à l'école allemande des physiologistes du XIXe siècle, antivitalistes et matérialistes. (fr)
- Emil du Bois-Reymond (7 de noviembre de 1818 - 26 de diciembre de 1896) fue un médico y fisiólogo alemán descubridor del potencial de acción nervioso y desarrollador de la electrofisiología experimental. (es)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (7 November 1818 – 26 September 1896) adalah dokter dan Jerman, penemu bersama saraf , dan pengembang eksperimental elektrofisiologi. Du Bois-Reymond lahir di Berlin dan menghabiskan masa kerjanya di sana. Salah satu adik laki-lakinya adalah ahli matematika (1831–1889). Ayahnya berasal dari Neuchâtel, dan ibunya adalah orang Berlin asal Huguenot. (in)
- Emil Heinrich Du Bois-Reymond (Berlino, 7 novembre 1818 – Berlino, 26 dicembre 1896) è stato un fisiologo tedesco.Fondatore della moderna elettrofisiologia, è conosciuto per le sue ricerche sull'attività dell'elettricità nei nervi e nelle fibre muscolari. Era fratello del matematico Paul Du Bois-Reymond. (it)
- エミール・ハインリヒ・デュ・ボア＝レーモン（Emil Heinrich du Bois-Reymond, 1818年（文政元年）11月7日 - 1896年（明治29年）12月26日）は19世紀のドイツの医師、生理学者。「エミール」が名前、「デュ・ボア＝レーモン」が姓である。動物筋肉中での活動電位の研究を行い、電気生理学の基礎を築いた人物の一人。ベルリン大学生理学教室教授。 科学的研究と並び、生涯最後の20年間は科学史、芸術、哲学などの広く一般の問題についても論じた。彼が行ったそうした議論の中でも最もよく知られているのは、人間が持ちうる世界認識の限界についての議論（『』）である。 (ja)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (Berlijn, 7 november 1818 – aldaar, 26 december 1896) was een Duits fysioloog en ook theoretisch arts. Hij is de ontdekker van actiepotentialen in zenuwen en wordt beschouwd als grondlegger van de elektrofysiologie. (nl)
- Emil Heinrich du Bois-Reymond (Berlim, 7 de novembro de 1818 — Berlim, 26 de dezembro de 1896) foi um fisiologista alemão. Irmão de Paul du Bois-Reymond. Nascido de uma família de protestantes franceses emigrados para a Alemanha, du Bois-Reymond foi uma das personalidades científicas mais importantes da segunda metade do século XIX. Foi o descobridor do potencial de ação e pai da eletrofisiologia experimental. (pt)
- Эмиль Генрих Дюбуа-Реймон (Du Bois-Reymond; 7 ноября 1818, Берлин — 26 декабря 1896, Берлин) — немецкий физиолог и философ швейцарского происхождения; член Королевской Прусской академии наук (1851), член Лондонского королевского общества (1877), иностранный член-корреспондент Петербургской АН (1892). Основоположник электрофизиологии — установил ряд закономерностей, характеризующих электрические явления в мышцах и нервах. Автор молекулярной теории биопотенциалов. Представитель механистического материализма. Брат математика Поля Давида Густава Дюбуа-Реймона. (ru)
- 埃米爾·杜布瓦-雷蒙（德語：Emil Heinrich du Bois-Reymond；1818年11月7日－1896年12月26日），德国内科医生、生理学家，神经动作电位的发现者之一，电生理学的奠基人之一。 (zh)
- Emil du Bois-Reymond (ur. 7 listopada 1818 w Berlinie, zm. 26 grudnia 1896 tamże) – niemiecki lekarz i zoolog, prekursor eksperymentalnej , badacz systemu nerwowego. Brat matematyka Paula Du Bois-Reymonda (1831–1889). Jego synem był René du Bois-Reymond (1863–1936). Od śmierci Müllera w 1858 Bois-Reymond był, aż do swojej śmierci, profesorem na katedrze fizjologii uniwersytetu berlińskiego i dyrektorem Instytutu Fizjologii. W 1851 został też członkiem Berlińskiej Akademii Nauk. Jednym z jego uczniów był Karl Sachs. (pl)
- Emil Heinrich Du Bois-Reymond, född 7 november 1818 i Berlin, död 26 november 1896, var en tysk fysiolog, bror till Paul Du Bois-Reymond. Du Bois-Reymond fick sin första undervisning dels i Neuchâtel, varifrån familjen härstammade, dels i Berlin. Han började studera teologi i Berlin 1837, men övergick snabbt till att studera kemi, fysik och geologi i Bonn och gav sig slutligen in på medicin. År 1839 blev han elev till en av dåtidens främsta fysiologer, Johannes Peter Müller i Berlin. Wikimedia Commons har media relaterad till Emil Du Bois-Reymond. (sv)
- Еміль Дюбуа-Реймон (7 листопада 1818, Берлін, Пруссія — 1896) — німецький фізіолог, засновник електрофізіології. Учень Йоганна Мюллера. Засновник Інституту фізіології в Берліні. Народився в Берліні в родині гугенотського походження. Мати походила з родини, серед предків якої були торговці, науковці та митці, що впродовж поколінь мешкали в Берліні. Натомість батько Еміля був бідний емігрант, що приїхав з франкомовного швейцарського кантону Невшатель. Навчався в Боннському університеті. 1845 року спільно з Ернстом фон Брюке заснував у Берліні . (uk)
|
