| dbo:abstract
|
- La delmació (en llatí decimatio) era un dels màxims càstigs que s'aplicaven a l'exèrcit romà. Consistia en aïllar una cohort o diverses cohorts de la legió amotinada i seleccionar a deu de cada cent soldats quan el conjunt havia estat culpable d'algun crim, revolta o motí. En cada grup de deu, es triava a sorts qui havia de ser castigat sense tenir en consideració el seu rang, i una vegada escollit, els altres nou li donaven mort, normalment per lapidació o a bastonades. Els nou restants eren obligats a dormir fora del campament, i la resta de la cohort o de la legió rebia civada en lloc de blat. Aquest càstig apareix documentat ja l'any 471 aC, i la pràctica es van mantenir durant tota la República, encara que va caure en desús a finals d'aquest període. Titus Livi explica a l'obra Ab Urbe Condita que l'any 471 aC, a l'inici de les guerres de la República contra els volscs, el cònsol Appi Claudi Sabí va fer delmar els soldats rasos i executar els oficials amb els feixos o la destral dels lictors després que es van revoltar en donar el senyal de combatre. Polibi ofereix una de les primeres descripcions de la delmació a principis del segle iii aC: Marc Licini Cras va recuperar la delmació durant la Tercera guerra servil l'any 71 aC, per poder derrotar l'esclau rebel Espàrtac que havia infligit nombroses derrotes als exèrcits romans i les legions estaven atemorides. Dionís d'Halicarnàs va descriure l'any 8 aC, a les seves Antiguitats romanes, l'aplicació d'aquest càstig a l'exèrcit, aplicats als covards, als que provocaven aldarulls i als desertors. El general va reunir totes les legions, el tribú li va presentar els culpables al seu davant, els va acusar i els va retreure la seva covardia o la seva traïció davant de tot l'exèrcit. Llavors cada centurió va posar els noms dels homes de la seva centúria en una urna o en un casc, es van treure deu noms de cada cent i van ser executats els que havien sortit a l'atzar. A l'obra Strategikon, l'emperador romà d'Orient Maurici (r. 582-602), jutjant que l'espectacle dels càstigs on els soldats podien veure morir els seus camarades a mans dels seus propis germans d'armes podia minar la moral de les tropes a més de debilitar-ne el nombre, va prohibir la delmació i altres càstigs aplicats amb força. De vegades el càstig s'aplicava comptant els soldats i castigant (generalment executant) cadascun dels que feia 20 o cadascun dels que feia 100. Aquest costum va subsistir en alguns llocs durant tota l'edat mitjana. I encara, El general italià Luigi Cadorna va utilitzar la delmació contra unitats del seu exèrcit durant la Primera Guerra Mundial per no haver cobert les seves expectatives en un atac. (ca)
- Decimace (latinsky decimatio) byla forma vojenského vynucování disciplíny v římské armádě a zároveň nejtvrdší trest v legii. K decimaci se přistupovalo v případě výjimečně velkého provinění (vzpoura nebo zvlášť ostudná zbabělost – vojsko se mělo propříště bát velitele víc než nepřítele). (cs)
- إعدام العُشر (بالإنجليزية: Decimation) أو ديكيماتيو هي طريقة للعقاب استخدمها قادة الجيش الرومانيين لمعاقبة عدد كبير من الجنود إذا اقترفوا جريمة ما مثل الهروب أو ما شابه، وأصل الكلمة لاتيني وتعني «إزاحة العاشر». تعتمد الطريقة على تقسيم الجنود إلى مجموعات من عشرة جنود، ثم اختيار أحدهم عن طريق ديمارية، ثم يقوم الجنود التسعة الآخرين بإعدام هذا الجندي عن طريق الرجم أو ، ويكافأ الآخرون بالشعير. (ar)
- Die Dezimation oder Dezimierung (lat. decimatio, decem = zehn) bezeichnete eine Militärstrafe im Römischen Reich bei kollektiven Vergehen wie Meuterei oder Feigheit vor dem Feind. Dabei wurde in der betroffenen Einheit mittels eines Loses je einer unter zehn Mann für die Bestrafung (meistens Exekution) ausgelost. Die Strafe wurde auch auf Offiziere angewandt. Es existieren Berichte über die Anwendung der Strafe im Mittelalter und in der Frühen Neuzeit. Eine Abmilderung der Strafe waren die vicesimatio oder die centesimatio, bei der jeder 20. bzw. 100. Mann ausgelost wurde. (de)
- Ο αποδεκατισμός ήταν μία από τις σκληρότερες ρωμαϊκές στρατιωτικές ποινές, η οποία επιβαλλόταν κυρίως σε περιπτώσεις μαζικής απειθαρχίας ή απροθυμίας των στρατιωτών να πολεμήσουν. Ως όρος προέρχεται από τη λατινική λέξη «decimatio» (απομάκρυνση του δεκάτου, από το λατινικό decem = δέκα) και οι γραπτές μαρτυρίες εντοπίζουν την εφαρμογή του από το 471 π.Χ. μέχρι το το 17 ή το 20 μ.Χ. Στις μέρες μας, το αντίστοιχο ρήμα αποδεκατίζω χρησιμοποιείται με διαφορετική έννοια, ως συνυποδηλωτικό μαζικής εξόντωσης ανθρώπων. Ο αποδεκατισμός βασιζόταν στο πνεύμα της συλλογικής ευθύνης και εφαρμοζόταν σε επίπεδο κοόρτεως, ρωμαϊκής μονάδας αντίστοιχης του σημερινού τάγματος, όμως λόγω της σκληρότητάς του διατασσόταν πολύ σπάνια. Σύμφωνα με τον ιστορικό Πολύβιο, η εκτέλεση της ποινής γινόταν ως εξής: Οι άνδρες της τιμωρημένης κοόρτεως χωρίζονταν σε δεκάδες και από κάθε δεκάδα κληρωνόταν ένας, ο οποίος έπρεπε να λιθοβοληθεί ή να ξυλοκοπηθεί με ρόπαλα μέχρι θανάτου από τους υπολοίπους εννέα. Αλλά και οι εννέα «τυχεροί» έπρεπε μετά να κοιμηθούν απροστάτευτοι εκτός λεγεώνας, εκτεθειμένοι στον κίνδυνο μιας εχθρικής καταδρομικής επίθεσης. Σκοπός της ποινής ήταν να εμπνεύσει φόβο στο ρωμαίο στρατιώτη για τα αποτελέσματα πιθανής λιγοψυχίας στη μάχη, καθιστώντας τον υπόλογο όχι μόνο για τη δική του ολιγωρία, αλλά και για του συμπολεμιστή του. Στην πραγματικότητα όμως, παρήγε τα αντίθετα αποτελέσματα: η θέα ενός στρατιώτη που κακοποιείται βάναυσα μέχρι θανάτου από τους συντρόφους του, καθώς και το συναίσθημα ότι ο καθένας θα μπορούσε να βρεθεί σε αυτή τη θέση (είτε ως θύμα είτε ως εκτελεστής), είχε αρνητική επίπτωση τόσο στο ηθικό των ανδρών όσο και στην εμπιστοσύνη τους προς τους ηγήτορές τους. Ο πολύ μεταγενέστερος βυζαντινός αυτοκράτορας Μαυρίκιος επικρίνει τις τιμωρίες αυτού του είδους ότι προκαλούν περισσότερη ζημιά από καλό. Μαρτυρίες από τη σύγχρονη εποχή αναφέρουν αποδεκατισμό στον Τριακονταετή Πόλεμο και στον Α' Παγκόσμιο. Επίσης στο βιβλίο του με τίτλο «Στάλινγκραντ» ο Βρετανός ιστορικός αναφέρει τον αποδεκατισμό που διέταξε σοβιετικός αξιωματικός. (el)
- Decimation (Latin: decimatio; decem = "ten") was a form of Roman military discipline in which every tenth man in a group was executed by members of his cohort. The discipline was used by senior commanders in the Roman army to punish units or large groups guilty of capital offences, such as cowardice, mutiny, desertion, and insubordination, and for pacification of rebellious legions. The word decimation is derived from Latin meaning "removal of a tenth".The procedure was an attempt to balance the need to punish serious offences with the realities of managing a large group of offenders. (en)
- La decimatio era uno de los máximos castigos aplicados en el ejército romano. La palabra proviene del diezmado de tropas. Se trataba de una medida excepcional que se solía aplicar en casos de extrema cobardía o amotinamiento. El castigo consistía en aislar a la cohorte o cohortes seleccionadas de la legión amotinada y dividirla en grupos de diez soldados. Dentro de cada grupo se echaba a suertes quién debía ser castigado (independientemente de su rango dentro de la cohorte) y era elegido uno, el cual debía ser ejecutado por los nueve restantes, generalmente por lapidación o por golpes de vara. Los supervivientes eran obligados a dormir fuera del campamento de su legión, hecho de gran peligro en época de guerra. Supuestamente, el castigo debía aleccionar a los soldados supervivientes y a las demás cohortes, pues la muerte podía llegar aleatoriamente, a manos de los propios compañeros, sin tener en cuenta rangos ni méritos anteriores. Sin embargo, más habitualmente, la decimatio rompía el espíritu de cuerpo y la unión entre compañeros de armas (ejecutores por sorteo de sus propios hermanos de armas), minando la confianza hacia los comandantes de las legiones que ordenaban tal castigo: el emperador bizantino Mauricio advertía contra los castigos arbitrarios en su obra sobre ciencia militar Strategikon, indicando que hacían más daño que beneficio a la moral de la tropa. Actualmente el término «diezmar» se refiere a castigar un grupo aleatorio cuando los delincuentes son muchos o desconocidos; o también a la mortandad drástica de una población causada por una epidemia, un desastre, una guerra, la hambruna, etc. (es)
- Decimatio (latinez: decimatio = "hamarrenaren akabatzea"; decem = "hamar") Erromatar Armadako zigor ankerrenetako bat zen. Salbuespeneko neurria zen, koldarkeria ala matxinada kasuetan ezartzen zena. Izendapena hamar soldaduetatik bat hiltzean zetzala datza. Honetan, koldarkeria erakutsi ala matxinatutako legioaren kohortea edo kohorteak gainontzeko guztietatik isolatu, eta hamar soldaduz osatutako taldeetan banatzen zen. Talde bakoitzean soldaduek zigortua nor izango zen beren artean zotz egitera derrigortuak zeuden, bat hautatua izan zedin (bere maila militarra zein zen axolarik gabe). Gainontzeko bederatzi soldaduek hautatutako soldadua bortizki hiltzera derrigortuak zeuden, nagusiki harrikadaka edo makilkada. Gainontzeko soldaduak legioaren kanpamentutik kanpo lo egitera zigortuak zeuden, gerra garaian oso arriskutsua izan zitekeen zigorra, etsaien erasoen mende gelditzen baitziren. Ustez, zigor honek bizirik gelditutako soldaduei eskarmentua eman eta gainontzeko kohorteetako soldaduengan ezartzeko balio zuen, heriotza zoriaren araberakoa eta beren kideen eskutik baitzetorren. Halere, zigor honen alde txarra legioaren espiritua apurtu eta soldaduen arteko elkartasunaren desegitea ekar zezakeela da, gainera zigorra ezartzen zuten ofizialekiko begirune edo menpekotasun eza ere ekar zezakeen, etorkizunean matxinada berrietarako hazia ereinez. (eu)
- La décimation (prononcé en français : [desimasjɔ̃]) est un châtiment collectif employé par l'armée romaine, qui était appliqué lors d'une mutinerie ou de désertions répétées, et qui consistait en l’exécution d'un soldat coupable sur dix. Ce terme, emprunté au bas latin decimatio, vient du latin decimare, lui-même dérivé de decem : « dix ». (fr)
- Desimasi (bahasa Latin: decimatio; decem = "sepuluh") adalah bentuk disiplin militer yang digunakan dalam pasukan Romawi untuk menghukum pasukan yang melakukan pelanggaran berat seperti mogok atau kabur dari pertempuran. Suatu satuan yang dihukum desimasi dibagi menjadi kelompok berisi sepuluh orang. Masing-masing melakukan pengundian untuk orang yang akan memperoleh hukuman. Masing-masing tentara yang memperoleh undian lalu dibunuh oleh sembilan orang rekannya, sering kali dengan cara dirajam atau dipukuli. Sementara para tentara lainnya diharuskan tidur di luar perkemahan Romawi dan hanya diberi makan jelai, bukannya gandum. (in)
- La decimazione era uno strumento estremo di disciplina militare inflitto ad interi reparti negli eserciti dell'antica Roma per punire ammutinamenti o atti di codardia, uccidendo un soldato ogni dieci. La parola deriva dal latino decimatio che significava "eliminare uno ogni dieci". In questa accezione la decimazione è stata utilizzata ancora durante la prima guerra mondiale nel Regio Esercito del Regno d'Italia, e in Libia da parte del regime fascista italiano. (it)
- 십분의 일형(라틴어: decimatio)이란 로마군의 지휘관이 기강이 해이해지거나 전장에서 명예롭지 못한 행동을 한 병사들을 단속하는 무거운 형벌의 하나이다. 십중지일형(十中之一刑)이라고도 한다. 소속 장병들을 10명씩 나누고 10명 중 한 명을 무작위로 뽑아서 나머지 9명이 뽑힌 한 명에게 짱돌을 던지거나 채찍 또는 막대기로 죽을 때까지 후두러 팬다. 처형대상에서 제외된 나머지 군인들도 평상시 지급되는 식량인 밀대신, 질이 낮다고 여겨지는 보리를 지급받게 된다. (ko)
- 十分の一刑（じゅうぶんのいちのけい、羅: Decimatio）とは、古代ローマの軍隊において行われた兵士に対する罰則。この刑はローマ軍においては極刑として行われ、反乱や上官への不服従など重大な逸脱行為に対して課せられた。 (ja)
- Decimatio (decimeren) was bij de Romeinen een collectieve strafmaatregel voor troepen die zich in de strijd hadden gedragen. Eén op de tien werd gestraft met stokslagen, zweepslagen of inhouding van soldij. Dat één op de tien ter dood gebracht werd, was extreem uitzonderlijk. Dit laatste zou trouwens een ernstig verzwakt en gedemoraliseerd legioen opleveren dat zich wellicht tegen de staat kon keren.Daarom is deze straf in de hele Romeinse geschiedenis maar drie keer werkelijk uitgevoerd, in 471 v.Chr. voor het eerst. In 71 v.Chr. werd het nogmaals uitgevoerd onder Crassus in de Derde Slavenoorlog.De laatste keer was in 17 v.Chr. door Augustus. (nl)
- Децима́ция (от лат. decimatio, от decimus — «(каждый) десятый») — высшая мера дисциплинарных наказаний в римской армии, представляющая собой смертную казнь каждого десятого по жребию. (ru)
- Decimering (deci = en tiondel), en bestraffningsform som tillämpades inom vissa arméer om de exempelvis visat feghet i strid. Även om det kan ha förekommit innan är begreppet mest kopplat med den romerska armén, där man valde ut var tionde man, och de andra fick därefter order att slå ihjäl honom. På detta sätt blev alla straffade, då banden var starka mellan soldaterna i den romerska armén. Decimering sägs ha tillämpats av arméer även efter romarna, exempelvis skall den Italienska armén utdömt detta straff så sent som under det Första världskriget efter slagen vid Isonzo. (sv)
- Decymacja (łac. decimatio – dziesiątkowanie) – kara stosowana w armiach starożytnych oraz w niektórych wojskach nowożytnych państw autorytarnych, polegająca na zabiciu (ścięciu lub rozstrzelaniu) co dziesiątego żołnierza ukaranego oddziału. W starożytnym Rzymie stosowano ją bardzo rzadko do pacyfikacji zbuntowanych legionów oraz w stosunku do oddziałów, które uciekły z pola walki lub porzuciły swe insygnia. Każdy z 10 żołnierzy ciągnął losy, życie tracił jeden niezależnie od rangi i zasług. Pozostałym przy życiu legionistom zamiast przydziałów pszenicy wydawano jęczmień i karano dodatkowo kwaterowaniem poza umocnionym obozem do czasu, aż zmazali swoje przewiny w walce. Ze względu na poważne osłabienie stanu osobowego stopniowo zaniechano stosowania decymacji. W czasach nowożytnych decymację stosowało dowództwo bolszewickie w czasie wojny domowej, m.in. w stosunku do oddziałów odmawiających walki przeciwko powstaniu w Kronsztadzie. W sierpniu 1914 okupacyjne wojska niemieckie w Kaliszu dokonały decymacji 800 zatrzymanych, cywilnych mężczyzn na Wzgórzu Wiatracznym. W czasie II wojny światowej był to powszechnie stosowany przez nazistów środek represji odwetowej wobec ludności cywilnej okupowanych terenów podczas II wojny światowej, np. w obozach koncentracyjnych jako kara za ucieczkę współwięźnia. W popularnej literaturze przykładem decymacji jest wspomniane w powieści Potop zdziesiątkowanie jeńców ze zbuntowanych oddziałów dokonane na rozkaz księcia Janusza Radziwiłła. (pl)
- A decimatio ("dizimação") era uma das mais severas punições aplicadas no exército romano. Tratava-se de uma medida excepcional para punir casos de extrema covardia ou amotinamento. (pt)
- Децимації (від лат. decimatio, від decimus — «(кожен) десятий») — страта кожного десятого за жеребом, вища міра дисциплінарних покарань у римській армії. Страта супроводжувалася «похмурими обрядами» (Плутарх) і була, мабуть, спочатку пов'язана з ритуалом людського жертвопринесення підземним богам. Децимації практикувався з легендарних часів, хоча в цілому застосовувалася рідко, і при Республіці (Плутарх, «Красс», X) і при принципаті, але в останній період, завдяки певній лібералізації поглядів, зазвичай була розрахована на або когорту (Tac., Ann., III, 21, коли в 18 р. новий командир децимував когорту легіону III Augusta в Нумідії). Призначалася зазвичай за втрату прапора, бунт і навіть за дезертирство. Найстаріший документований випадок децимації відноситься до 471 до н. е., коли Рим воював з вольськами (згаданий Титом Лівіем). При децимації підрозділ поділявся на десятки, незалежно від рангу і терміну служби. Кожна десятка кидала жереб, і того, на кого він випадав, страчували його ж дев'ять товаришів, іноді шляхом забивання камінням або кийками. Тих солдатів, що залишилися живими, також карали: у їхньому раціоні пшениця замінялася ячменем, їм заборонялося спати всередині табору. Описано як можливе покарання у . Також застосовувалися:
* Центезімація (від лат. centum — «сотня») — страту кожного сотого за жеребом.
* Віцезімація (від лат. vicesimatio, від vicesimus — «(кожен) двадцятий») — застосовувалася страту кожного двадцятого за жеребом. Існує поширена думка, що децимації застосовувалася також у новітній історії — під час Громадянської війни у Фінляндії. У лютому 1918 року був зафіксований випадок «вибіркового» розстрілу 80-ти полонених червоногвардійців фінами. Жертви, за однією з версій, були визначені за жеребом, за іншою — були засуджені спеціально створеним військово-польовим судом. Цей випадок увійшов в історію під назвою «лотерея Хуруслахті», за назвою річки, на льоду якої була здійснена страта. (uk)
- 十一抽杀律（英語：Decimation；拉丁語：Decimatio，decem的意思是“十”）是罗马军队中，对叛乱或者大规模临阵脱逃的部队施以集体惩罚的一种手段。采用十一抽杀律的目的是为了消除部队中的恐慌与怯战心理，坚定士兵们作战的决心。但事实上，十一抽杀律往往却起到了相反的作用。由于士兵们直面其战友被自己人而非敌人屠戮，因而士气低落或对自己的指挥官失去信任。由于属于集体惩罚措施，十一抽杀律并不常见。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Decimace (latinsky decimatio) byla forma vojenského vynucování disciplíny v římské armádě a zároveň nejtvrdší trest v legii. K decimaci se přistupovalo v případě výjimečně velkého provinění (vzpoura nebo zvlášť ostudná zbabělost – vojsko se mělo propříště bát velitele víc než nepřítele). (cs)
- إعدام العُشر (بالإنجليزية: Decimation) أو ديكيماتيو هي طريقة للعقاب استخدمها قادة الجيش الرومانيين لمعاقبة عدد كبير من الجنود إذا اقترفوا جريمة ما مثل الهروب أو ما شابه، وأصل الكلمة لاتيني وتعني «إزاحة العاشر». تعتمد الطريقة على تقسيم الجنود إلى مجموعات من عشرة جنود، ثم اختيار أحدهم عن طريق ديمارية، ثم يقوم الجنود التسعة الآخرين بإعدام هذا الجندي عن طريق الرجم أو ، ويكافأ الآخرون بالشعير. (ar)
- Die Dezimation oder Dezimierung (lat. decimatio, decem = zehn) bezeichnete eine Militärstrafe im Römischen Reich bei kollektiven Vergehen wie Meuterei oder Feigheit vor dem Feind. Dabei wurde in der betroffenen Einheit mittels eines Loses je einer unter zehn Mann für die Bestrafung (meistens Exekution) ausgelost. Die Strafe wurde auch auf Offiziere angewandt. Es existieren Berichte über die Anwendung der Strafe im Mittelalter und in der Frühen Neuzeit. Eine Abmilderung der Strafe waren die vicesimatio oder die centesimatio, bei der jeder 20. bzw. 100. Mann ausgelost wurde. (de)
- Decimation (Latin: decimatio; decem = "ten") was a form of Roman military discipline in which every tenth man in a group was executed by members of his cohort. The discipline was used by senior commanders in the Roman army to punish units or large groups guilty of capital offences, such as cowardice, mutiny, desertion, and insubordination, and for pacification of rebellious legions. The word decimation is derived from Latin meaning "removal of a tenth".The procedure was an attempt to balance the need to punish serious offences with the realities of managing a large group of offenders. (en)
- La décimation (prononcé en français : [desimasjɔ̃]) est un châtiment collectif employé par l'armée romaine, qui était appliqué lors d'une mutinerie ou de désertions répétées, et qui consistait en l’exécution d'un soldat coupable sur dix. Ce terme, emprunté au bas latin decimatio, vient du latin decimare, lui-même dérivé de decem : « dix ». (fr)
- Desimasi (bahasa Latin: decimatio; decem = "sepuluh") adalah bentuk disiplin militer yang digunakan dalam pasukan Romawi untuk menghukum pasukan yang melakukan pelanggaran berat seperti mogok atau kabur dari pertempuran. Suatu satuan yang dihukum desimasi dibagi menjadi kelompok berisi sepuluh orang. Masing-masing melakukan pengundian untuk orang yang akan memperoleh hukuman. Masing-masing tentara yang memperoleh undian lalu dibunuh oleh sembilan orang rekannya, sering kali dengan cara dirajam atau dipukuli. Sementara para tentara lainnya diharuskan tidur di luar perkemahan Romawi dan hanya diberi makan jelai, bukannya gandum. (in)
- La decimazione era uno strumento estremo di disciplina militare inflitto ad interi reparti negli eserciti dell'antica Roma per punire ammutinamenti o atti di codardia, uccidendo un soldato ogni dieci. La parola deriva dal latino decimatio che significava "eliminare uno ogni dieci". In questa accezione la decimazione è stata utilizzata ancora durante la prima guerra mondiale nel Regio Esercito del Regno d'Italia, e in Libia da parte del regime fascista italiano. (it)
- 십분의 일형(라틴어: decimatio)이란 로마군의 지휘관이 기강이 해이해지거나 전장에서 명예롭지 못한 행동을 한 병사들을 단속하는 무거운 형벌의 하나이다. 십중지일형(十中之一刑)이라고도 한다. 소속 장병들을 10명씩 나누고 10명 중 한 명을 무작위로 뽑아서 나머지 9명이 뽑힌 한 명에게 짱돌을 던지거나 채찍 또는 막대기로 죽을 때까지 후두러 팬다. 처형대상에서 제외된 나머지 군인들도 평상시 지급되는 식량인 밀대신, 질이 낮다고 여겨지는 보리를 지급받게 된다. (ko)
- 十分の一刑（じゅうぶんのいちのけい、羅: Decimatio）とは、古代ローマの軍隊において行われた兵士に対する罰則。この刑はローマ軍においては極刑として行われ、反乱や上官への不服従など重大な逸脱行為に対して課せられた。 (ja)
- Децима́ция (от лат. decimatio, от decimus — «(каждый) десятый») — высшая мера дисциплинарных наказаний в римской армии, представляющая собой смертную казнь каждого десятого по жребию. (ru)
- Decimering (deci = en tiondel), en bestraffningsform som tillämpades inom vissa arméer om de exempelvis visat feghet i strid. Även om det kan ha förekommit innan är begreppet mest kopplat med den romerska armén, där man valde ut var tionde man, och de andra fick därefter order att slå ihjäl honom. På detta sätt blev alla straffade, då banden var starka mellan soldaterna i den romerska armén. Decimering sägs ha tillämpats av arméer även efter romarna, exempelvis skall den Italienska armén utdömt detta straff så sent som under det Första världskriget efter slagen vid Isonzo. (sv)
- A decimatio ("dizimação") era uma das mais severas punições aplicadas no exército romano. Tratava-se de uma medida excepcional para punir casos de extrema covardia ou amotinamento. (pt)
- 十一抽杀律（英語：Decimation；拉丁語：Decimatio，decem的意思是“十”）是罗马军队中，对叛乱或者大规模临阵脱逃的部队施以集体惩罚的一种手段。采用十一抽杀律的目的是为了消除部队中的恐慌与怯战心理，坚定士兵们作战的决心。但事实上，十一抽杀律往往却起到了相反的作用。由于士兵们直面其战友被自己人而非敌人屠戮，因而士气低落或对自己的指挥官失去信任。由于属于集体惩罚措施，十一抽杀律并不常见。 (zh)
- La delmació (en llatí decimatio) era un dels màxims càstigs que s'aplicaven a l'exèrcit romà. Consistia en aïllar una cohort o diverses cohorts de la legió amotinada i seleccionar a deu de cada cent soldats quan el conjunt havia estat culpable d'algun crim, revolta o motí. En cada grup de deu, es triava a sorts qui havia de ser castigat sense tenir en consideració el seu rang, i una vegada escollit, els altres nou li donaven mort, normalment per lapidació o a bastonades. Els nou restants eren obligats a dormir fora del campament, i la resta de la cohort o de la legió rebia civada en lloc de blat. (ca)
- Ο αποδεκατισμός ήταν μία από τις σκληρότερες ρωμαϊκές στρατιωτικές ποινές, η οποία επιβαλλόταν κυρίως σε περιπτώσεις μαζικής απειθαρχίας ή απροθυμίας των στρατιωτών να πολεμήσουν. Ως όρος προέρχεται από τη λατινική λέξη «decimatio» (απομάκρυνση του δεκάτου, από το λατινικό decem = δέκα) και οι γραπτές μαρτυρίες εντοπίζουν την εφαρμογή του από το 471 π.Χ. μέχρι το το 17 ή το 20 μ.Χ. Στις μέρες μας, το αντίστοιχο ρήμα αποδεκατίζω χρησιμοποιείται με διαφορετική έννοια, ως συνυποδηλωτικό μαζικής εξόντωσης ανθρώπων. (el)
- La decimatio era uno de los máximos castigos aplicados en el ejército romano. La palabra proviene del diezmado de tropas. Se trataba de una medida excepcional que se solía aplicar en casos de extrema cobardía o amotinamiento. Los supervivientes eran obligados a dormir fuera del campamento de su legión, hecho de gran peligro en época de guerra. Actualmente el término «diezmar» se refiere a castigar un grupo aleatorio cuando los delincuentes son muchos o desconocidos; o también a la mortandad drástica de una población causada por una epidemia, un desastre, una guerra, la hambruna, etc. (es)
- Decimatio (latinez: decimatio = "hamarrenaren akabatzea"; decem = "hamar") Erromatar Armadako zigor ankerrenetako bat zen. Salbuespeneko neurria zen, koldarkeria ala matxinada kasuetan ezartzen zena. Izendapena hamar soldaduetatik bat hiltzean zetzala datza. Gainontzeko soldaduak legioaren kanpamentutik kanpo lo egitera zigortuak zeuden, gerra garaian oso arriskutsua izan zitekeen zigorra, etsaien erasoen mende gelditzen baitziren. (eu)
- Decymacja (łac. decimatio – dziesiątkowanie) – kara stosowana w armiach starożytnych oraz w niektórych wojskach nowożytnych państw autorytarnych, polegająca na zabiciu (ścięciu lub rozstrzelaniu) co dziesiątego żołnierza ukaranego oddziału. W popularnej literaturze przykładem decymacji jest wspomniane w powieści Potop zdziesiątkowanie jeńców ze zbuntowanych oddziałów dokonane na rozkaz księcia Janusza Radziwiłła. (pl)
- Decimatio (decimeren) was bij de Romeinen een collectieve strafmaatregel voor troepen die zich in de strijd hadden gedragen. Eén op de tien werd gestraft met stokslagen, zweepslagen of inhouding van soldij. Dat één op de tien ter dood gebracht werd, was extreem uitzonderlijk. Dit laatste zou trouwens een ernstig verzwakt en gedemoraliseerd legioen opleveren dat zich wellicht tegen de staat kon keren.Daarom is deze straf in de hele Romeinse geschiedenis maar drie keer werkelijk uitgevoerd, in 471 v.Chr. voor het eerst. (nl)
- Децимації (від лат. decimatio, від decimus — «(кожен) десятий») — страта кожного десятого за жеребом, вища міра дисциплінарних покарань у римській армії. Страта супроводжувалася «похмурими обрядами» (Плутарх) і була, мабуть, спочатку пов'язана з ритуалом людського жертвопринесення підземним богам. Призначалася зазвичай за втрату прапора, бунт і навіть за дезертирство. Найстаріший документований випадок децимації відноситься до 471 до н. е., коли Рим воював з вольськами (згаданий Титом Лівіем). Описано як можливе покарання у . Також застосовувалися: (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}