| dbo:abstract
|
- التنظيم الجماعي في أوكرانيا، رسميًا الجمهورية الاشتراكية السوفيتية الأوكرانية، هو جزء من سياسة التنظيم الجماعي ونزع الملكية في الاتحاد السوفيتي والتي انتُهجت بين عامي 1928 و1933 بغرض توحيد الأراضي المنفردة والعمل في مزارع جماعية تُعرف باسم كولخوز والقضاء على أعداء الطبقة العاملة. اعتبر الفلاحون فكرة المزارع الجماعية إعادة إحياء لحالة القنانة. في أوكرانيا، كان لهذه السياسة تأثير هائل على السكان الأوكرانيين الإثنيين وثقافتهم، إذ كان 86% من السكان يقطنون في المناطق الريفية. كان التطبيق القسري لسياسة التنظيم الجماعي أحد الأسباب الرئيسية التي أدت إلى حدوث مجاعة هولومودور. كان للتنظيم الجماعي في أوكرانيا أهداف ونتائج محددة. ينبغي فهم السياسات السوفيتية المتعلقة بالتنظيم الجماعي في السياق الأشمل «لثورة السلطات العليا» الاشتراكية التي حدثت في الاتحاد السوفيتي آنذاك. يستند تكوين المزارع الجماعية إلى المزارع القروية الكبيرة في الملكية الجماعية لسكان القرية. كان من المتوقع أن ترتفع الغلة التقديرية بنسبة 150%. تمثلت الغاية من التنظيم الجماعي بحل «مشاكل الغلة» التي سادت خلال في أواخر عشرينيات القرن العشرين. في مطلع عشرينيات القرن العشرين، لم يشمل التنظيم الجماعي سوى 3% من الفلاحين في الاتحاد السوفيتي. في إطار الخطة الخمسية الأولى، كان من المقرر أن يجري تنظيم 20% من الأسر الفلاحية جماعيًا، على الرغم من أن العدد في أوكرانيا كان محددًا بنسبة 30%. (ar)
- Collectivization in Ukraine, officially the Ukrainian Soviet Socialist Republic, was part of the policy of collectivization in the USSR and dekulakization that was pursued between 1928 and 1933 with the purpose to consolidate individual land and labour into collective farms called kolkhoz and to eliminate enemies of the working class. The idea of collective farms was seen by peasants as a revival of serfdom. In Ukraine this policy had a dramatic effect on the Ukrainian ethnic population and its culture as 86% of the population lived in rural settings. The forceful introduction of the policy of collectivization was one of the main causes of the Holodomor. In Ukraine collectivization had specific goals and outcomes. The Soviet policies related to collectivization have to be understood in the larger context of the social "revolution from above" that took place in the Soviet Union at the time. The formation of collective farms were based on the large village farms in collective ownership of village inhabitants. Estimated yields were expected to increase by 150%. The ultimate goal of collectivization was to resolve "grain problems" of the late 1920s. In the early 1920s only 3% of the peasantry of the Soviet Union were collectivised. Within the first five-year plan 20% of peasant households were to be collectivised, although in Ukraine the number was set at 30%. (en)
- Коллективизация в Украинской ССР — часть политики коллективизации и раскулачивания в СССР, которая проводилась в 1928—1933 годах путём создания крупных коллективных хозяйств на основе крестьянских дворов, новые хозяйственные образования назвали колхозами. Политика коллективизации должна была уничтожить врагов рабочего класса. Идея создания колхозов была воспринята крестьянством как возвращение крепостного права. В советской Украине эта политика имела драматические последствия для этнического украинского населения и его культуры, так как 86 % населения проживало в сельской местности. Насильственное внедрение политики коллективизации было одной из главных причин голода на Украине в 1932—1933 годах. На Украине коллективизация имела свои специфические цели и результаты. Советское руководство, которое было связано с коллективизацией, понимало революцию «сверху», которая проходила в то время в СССР, в более широком контексте. (ru)
- Колективізація в УРСР — частина політики колективізації і розкуркулення в СРСР, яка проводилася в період між 1928—1933 роками шляхом створення великих колективних господарств на основі селянських дворів, які отримали назву колгоспи. Політика колективізації мала знищити ворогів робітничого класу. Ідея створення колгоспу була сприйнята селянством як повернення кріпацтва. В радянській Україні ця політика мала драматичні наслідки для етнічного українського населення і його культури, через те, що 86 % населення мешкало в сільській місцевості. Насильницьке впровадження політики колективізації стало однією з головних причин Голодомору. В Українській РСР колективізація мала свої специфічні цілі і результати. Радянське керівництво, яке було пов'язане з колективізацією, розуміло революцію «згори», яка проходила в той час в СРСР, в більш широкому контексті. Колгоспи були засновані на великих сільських господарствах, які знаходились у колективній власності жителів села. Врожайність, яка очікувалась, була збільшена на 150 %. Кінцевою метою колективізації було вирішення «проблеми зерна» кінця 1920-х років. На початку 1920-х років було колективізовано лише 3 % селянства СРСР. В рамках першого п'ятирічного плану, мали бути колективізовані 20 % селянських дворів, хоча в Українській СРР їх кількість була встановлена на рівні 30 %. (uk)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 59613 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:bot
| |
| dbp:date
|
- October 2022 (en)
- November 2016 (en)
|
| dbp:fixAttempted
| |
| dbp:reason
|
- similar to sovkhozes (en)
|
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- التنظيم الجماعي في أوكرانيا، رسميًا الجمهورية الاشتراكية السوفيتية الأوكرانية، هو جزء من سياسة التنظيم الجماعي ونزع الملكية في الاتحاد السوفيتي والتي انتُهجت بين عامي 1928 و1933 بغرض توحيد الأراضي المنفردة والعمل في مزارع جماعية تُعرف باسم كولخوز والقضاء على أعداء الطبقة العاملة. اعتبر الفلاحون فكرة المزارع الجماعية إعادة إحياء لحالة القنانة. يستند تكوين المزارع الجماعية إلى المزارع القروية الكبيرة في الملكية الجماعية لسكان القرية. كان من المتوقع أن ترتفع الغلة التقديرية بنسبة 150%. تمثلت الغاية من التنظيم الجماعي بحل «مشاكل الغلة» التي سادت خلال في أواخر عشرينيات القرن العشرين. (ar)
- Collectivization in Ukraine, officially the Ukrainian Soviet Socialist Republic, was part of the policy of collectivization in the USSR and dekulakization that was pursued between 1928 and 1933 with the purpose to consolidate individual land and labour into collective farms called kolkhoz and to eliminate enemies of the working class. The idea of collective farms was seen by peasants as a revival of serfdom. (en)
- Коллективизация в Украинской ССР — часть политики коллективизации и раскулачивания в СССР, которая проводилась в 1928—1933 годах путём создания крупных коллективных хозяйств на основе крестьянских дворов, новые хозяйственные образования назвали колхозами. Политика коллективизации должна была уничтожить врагов рабочего класса. Идея создания колхозов была воспринята крестьянством как возвращение крепостного права. (ru)
- Колективізація в УРСР — частина політики колективізації і розкуркулення в СРСР, яка проводилася в період між 1928—1933 роками шляхом створення великих колективних господарств на основі селянських дворів, які отримали назву колгоспи. Політика колективізації мала знищити ворогів робітничого класу. Ідея створення колгоспу була сприйнята селянством як повернення кріпацтва. На початку 1920-х років було колективізовано лише 3 % селянства СРСР. В рамках першого п'ятирічного плану, мали бути колективізовані 20 % селянських дворів, хоча в Українській СРР їх кількість була встановлена на рівні 30 %. (uk)
|
| rdfs:label
|
- التنظيم الجماعي في جمهورية أوكرانيا الاشتراكية السوفيتية (ar)
- Collectivization in the Ukrainian Soviet Socialist Republic (en)
- Коллективизация в Украинской ССР (ru)
- Колективізація в УРСР (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
.svg?width=300)
.svg?width=300){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
