| dbo:abstract
|
- En la mitologia romana, Bel·lona (llatí Bellona) és la deessa de la guerra, equivalent a la grega Enio. És filla de Forcis i Ceto i companya o esposa d'Ares. El seu nom deriva de la paraula llatina bellum ('guerra'), i està directament relacionada amb la paraula moderna "bel·ligerant" (literalment 'que està en guerra'). En l'art se la representa conduint un carro, amb casc i una torxa, una espasa o una llança a la mà. Apareix en la coneguda escultura de La Marsellesa de François Rude. Es creu que era un dels déus númens dels romans (sense una mitologia en particular i possiblement d'origen etrusc) o sabí i molts suposen que va ser la deïtat romana original de la guerra, abans que s'adoptes l'Ares grec (en la mitologia romana Mart). Políticament, totes les reunions del Senat sobre la guerra exterior se celebraven al Templum Bellonae (Temple de Bel·lona) en el Collis Capitolinus, fora del pomerium. Aquest temple va ser construït al 296 aC i incendiat al 48 dC. La festa de Bel·lona se celebrava el 3 de juny. Se la representa conduint un carro, amb una torxa, una espasa o una llança a la mà, amb casc i cuirassa. Bel·lona va ser retratada per pintors com Rembrandt o Rousseau i escultors com Rodin. Apareix en la coneguda escultura de La Marsellesa de François Rude. (ca)
- Bellona (latinsky Bellōna, z bellum „válka), původně Duellona, je římská bohyně války, pravděpodobně sabinského původu. Byla považována za sestru či manželku boha Marta, toho doprovázela do bitvy oblečená do pancíře a přilby, s pochodní, kopím či kyjem v ruce, a řídila Martův vůz. Byla ztotožňována s řeckou Enýó a ta zase s taktéž řeckou Eridou, od počátku 1. století byla ztotožňována s kappadockou bohyní , jejíž kult do Říma uvedl Lucius Cornelius Sulla a která nejspíše měla chrám na Kapitolu. Původně neměla většího významu, nebyly jí zasvěceny žádné svátky, neměla svého flamena a ani o ní není znám prakticky žádný mýtus. Chrám jí nechal postavit až v roce 296 př. n. l. Appius Claudius Caecus po vítězství nad Etrusky a byl zasvěcen 2. června o tři roky později. Stál na Martově poli v blízkosti . Protože stál mimo pomerium, posvátnou vnitřní část Říma, byly zde přijímáni cizí vyslanci a vojevůdci vracející se z války. Nacházel se zde také columna bellica, sloup symbolizující nepřátelskou hranici na který vrhali kopí při vyhlášení války. Její kněží zvaní bellonarii či fanatici při slavnostech na její počest pochodovali městem v tmavém oblečení doprovázeni divokým křikem, trumpetami, cimbálů a bubnů. Poté v chrámu obětovali svou krev a zraňovali se noži na rukou, nohou a ramenou, což nejspíše souviselo s identifikací Bellony s Má. (cs)
- بيلونا (باللاتينية: Bellona) هي إلهة الحرب الرومانية القديمة عرفت بشكل دائم بارتداء الخوذة الحربية وعادةً ما كان يكون شكل رأسها على مقابض السيوف ومقدمات السفن الحربية والتروس الرومانية. أصبحت بعد ذلك موضع عند فناني عصر النهضة في نحتها ورسمها. (ar)
- Μπελλόνα (Bellona, στην παλαιά μορφή του ονόματος Duellona), η Ρωμαία θεά του πολέμου. μερικές φορές τη θεωρούσαν γυναίκα ή αδελφή του Άρη (του Mars των Ρωμαίων). Δεν είχε Flamen [ιερέα, θυσιαστή] ούτε γιορτή, και στην πραγματικότητα ούτε μυθολογία. Ο πρώτος της γνωστός ναός ήταν αυτός που της έταξε ο Άππιος Κλαύδιος Καίκος όταν πολεμούσε τους Ετρούσκους το 296 π.Χ. και τον έχτισε στο Πεδίο Άρεως κοντά στο Φλαμίνιο Ιππόδρομο. Αφού ο ναός βρισκόταν έξω από το πομέριο (pomerium), ή από το όριο της πόλης της Ρώμης, τον χρησιμοποιούσε η σύγκλητος για να παραχωρεί ακρόαση σε ξένους πρεσβευτές και για στρατηγούς που επέστρεψαν από πόλεμο, τους οποίους δεν κρινόταν συνετό να τους υποδεχτούν μέσα στην πόλη. Εδώ ακόμα ορθωνόταν ο κίονας που συμβόλιζε τα σύνορα του εχθρού. πάνω από αυτόν τον κίονα ο fatialis (ιερέας) έριχνε ένα ακόντιο όταν κηρυσσόταν πόλεμος. Η ισότιμη ελληνική της Μπελόνα αναγνωρίστηκε πως είναι η Ενυώ. (el)
- Bellona (IPA: [bɛlˈloːna]) was an ancient Roman goddess of war. Her main attribute is the military helmet worn on her head; she often holds a sword, spear, or shield, and brandishes a torch or whip as she rides into battle in a four-horse chariot. She had many temples throughout the Roman Empire. She is known for her temple outside of Rome being the official decision making centre in regards to war and for her bloodlust and madness in battle. Her iconography was extended by painters and sculptors following the Renaissance. (en)
- Belona aŭ Bellona (derivita de "bellum" - "milito" en Latino) estis la milita diino en Roma mitologio kaj en la antikva etruska religio, antaŭ la trafo de la greka mitologio kaj la kulto de Areso (nomita Marso en roma mitologio). Poste, kun la komenco de la Marsa kulto, la romanoj kredis ke Belona estis edzino (aŭ fratino) de Marso , kiu eskortis lin en la bataloj. La ĉefa atributo de Belona estas ŝia milita kasko, kaj ŝi tenas ofte ankaŭ glavon, ŝildon, aŭ aliajn batalajn armilojn. La romanoj tenadis la senatkunvenojn rilatajn al la milito en Belona templo, kiu lokiĝis en la Kapitola monteto. (eo)
- Bellona (von lateinisch bellum „Krieg“, alte Form Duellona von frühlateinisch duellum „Krieg“) war in der römischen Religion eine Kriegsgöttin. Sie wurde seit dem Ende der Republik mit der Kriegsgöttin Enyo aus der griechischen Mythologie und der anatolischen Kriegsgöttin Ma gleichgesetzt. Als solche erschien sie dem Sulla in einer Vision und forderte ihn zur rücksichtslosen Vernichtung seiner Feinde auf. In der späteren römischen Mythologie galt Bellona als Schwester, Tochter oder Ehefrau des Kriegsgottes Mars, manchmal auch als seine Wagenlenkerin oder Muse. Ihre Attribute sind Helm, Lanze, Schwert. Ihr Festtag war der 3. Juni. In der Kaiserzeit zierte ihr Bild oft den Denarius. In Rom, auf dem Marsfeld außerhalb der Stadt in der Nähe des Marsaltares, stand seit 296 v. Chr. ein Tempel der Bellona zu Ehren. Appius Claudius Caecus hatte ihn gelobt und errichtet. Seine gens, die Claudier, renovierten den Tempel später immer wieder und sorgten für seinen Erhalt. Innen war er mit Schlachtbildern geschmückt, die Appius Claudius Caecus als Feldherrn zeigten. Der römische Senat empfing hier fremde Gesandtschaften, Feldherren vor ihrem Triumphzug sowie Personen, welche die Stadt nicht betreten durften. Direkt vor dem Tempel stand die so genannte , die jeweils der symbolischen Kriegserklärung durch die Fetialen diente. Von ihr aus wurde eine in Blut getauchte Lanze in eine symbolisch zum Feindesland deklarierte Fläche beim Circus Flaminius geworfen. Erstmals erfolgte das beim Krieg gegen Pyrrhus. Der Kult der Bellona scheint durch die Raserei der Anhänger (fanatici), die sich mit Doppeläxten selbst Wunden zufügten, sowohl fasziniert als auch abgestoßen zu haben. Man sagte dem Kult sogar Menschenopfer nach, so soll man 48 v. Chr. bei der versehentlichen Zerstörung eines Schreins der Bellona Gefäße mit Menschenfleisch gefunden haben. Immerhin gab es innerhalb der Stadt mindestens einen Tempel mit einem Hain. Nach ihr benannt ist der Asteroid (28) Bellona. (de)
- Belona edo Bellona, erromatar mitologian, gerraren jainkosa zen (latinezko bellumetik, gerra), Fortzis eta Zetoren alaba, Marteren emazte edo laguna, bertsioen arabera, jainko honen arreba ere izan daitekeen arren. Greziar mitologiako Enioren jainkosa baliokidea da, eta, Marte bezala (Aresen baliokidea), Enio baino askoz ezagunagoa. Uste zenez, erromatarren jainko numenetako bat zen (mitologia berezirik gabekoa eta, ziur asko, etruriar jatorrikoa), eta askok, erromatar mitologiako jatorrizko gerraren jainkosa zela uste dute, Marte eta Aresen arteko harremanaren aurretik. Artean, kaskoarekin, lantzarekin, ezpatarekin eta zuziarekin irudikatzen da. Politikoki, kanpo gerrari buruzko Senatuaren biltzar guztiak, Belonaren tenpluan ospatzen ziren, Kapitolio muinoan, kanpo. Tenplu hau, K.a. 296an eraikia eta K.a. 48an su emana izan zen. Belonaren jaia, ekainak 3an ospatzen zen. Gurdi bat gidatzen, eskuan lantza, zuzi edo ezpata bat duela, kaskoarekin eta halakretarekin irudikatzen da. (eu)
- Bellone ou Bellona est une figure de la mythologie romaine, déesse de la Guerre aux origines incertaines, identifiée avec la déesse grecque Ényo. Elle est considérée tantôt comme l'épouse, tantôt comme la sœur de Mars, mais elle incarne davantage les horreurs de la guerre que ses aspects héroïques. Elle était parfois appelée également Duellona, bien qu'elles puissent avoir été deux déesses différentes à l'origine. (fr)
- En la mitología romana, Belona era la diosa de la guerra (en latín, bellum), hija de Júpiter y Juno, hermana o esposa de Marte. Su equivalente griego sería Enio (horror) y se vuelve más popular que Marte (el equivalente de Ares) allí. Se creía que era una de las deidades númenes de los romanos (sin una mitología particular y posiblemente de origen etrusco) y muchos suponen que habría sido la deidad romana original de la guerra, predando la identificación de Marte con Ares. Su nombre está directamente relacionado con la palabra moderna «beligerante» (literalmente, ‘que está en guerra’). En el arte, se la representa con casco, coraza, espada, lanza y antorcha. Políticamente, todas las reuniones del Senado sobre la guerra exterior se celebraban en el templo de Belona (Templum Bellonae) del Monte Palatino (Collis Palatium), fuera del pomerio (pomerium). Este templo fue construido en el 296 a. C. e incendiado en el 48 d. C. La fiesta de Belona se celebraba el 3 de junio. Los sacerdotes de Belona eran conocidos como belonarios. (es)
- ベローナ(Bellona)は、ローマ神話における戦争の女神。ベッローナとも。ギリシア神話のエニューオーあるいは軍神マールスに同伴する戦女神ネリオーと同一視される。 軍神マールスの妻であるが、妹ともされている。手には松明と剣、槍を持ち、マールスの乗る戦車を御している。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 벨로나 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 벨로나는 고대 로마의 전쟁의 여신이며 고대 그리스의 여신인 에뉘오에 해당한다. 벨로나의 상징물은 검이고 그녀는 투구와 창과 횃불로 무장한 모습으로 묘사된다. 정치적으로 로마 원로원들은 외국과 전쟁에 관련된 업무를 바깥 에 위치한 에서 하였다. 벨로나의 축제는 6월 3일에 열렸었다. (ko)
- Bellona è una dea che nella mitologia romana incarna la guerra, e la cui origine è coeva con la nascita della Città eterna.Possedeva un importante tempio ad Alatri. Si può identificare con la dea greca Enio. (it)
- Bellona was de Romeinse godin van de krijgskunst. Haar naam verwijst naar bellum (oorlog), maar haar oudste naam is Duelona, die teruggaat op duellum (oudere vorm voor het woord voor oorlog). Omdat Mars de god van de krijgskunst was, werd Bellona vaak gezien als zijn gezellin, dochter, zus of echtgenote. Ze werd geëerd met offers aan het begin en einde van elke oorlog. (nl)
- Belona (em latim: Bellona), na mitologia romana, é a deusa da guerra, de origem etrusca. Pode ter sido a deusa da guerra original dos romanos, anterior ao sincretismo com a cultura helênica, após o qual foi identificada com a deusa grega Ênio; é uma das poucas divindades apenas puramente romanas como Liber Pater (Baco) e Maia. Por maiores que sejam a analogia de Marte como deus romano da guerra, Belona era a fúria da guerra, ou seja a carnificina enquanto que Marte um deus também ligado aos armamentos, a virilidade e ao árduo trabalho, denotando portanto, este como um "deus soldado" (considerando que o homem da guerra era muitas vezes o homem do campo). Deu origem ao substantivo feminino belona, para designar guerra e a palavras como "bélico". Ela acompanhava Marte na batalha e foi considerada, por diferentes autores, sua irmã, esposa ou filha. Também foi (como no seu templo em Óstia) raramente sincretizada com Cibele (Magna Mater). Todas as sessões do senado romano relacionadas à guerra estrangeira eram conduzidas no Templo de Belona, fora do pomério, a antiga área murada de Roma. O poeta romano Tibulo descreveu como sua amante cultuava Belona: ela cortava seus braços, e cobria a estátua da deusa com seu sangue. Amiano Marcelino, ao descrever a derrota romana na Batalha de Adrianópolis, diz que "Belona, soprando sua triste trombeta, enfurecia-se mais ferozmente que de costume, para infligir o desastre aos romanos". O atributo de Belona é uma espada e ela é representada usando um elmo e armada com uma lança e uma tocha. Festivais em homenagem a Belona aconteciam nos dias 3 de Junho e 24 de Março (pt)
- Bellona (staroitalska Duellona) – rzymska bogini wojny, przypuszczalnie pochodzenia sabińskiego, żona bądź siostra Marsa. W jej świątyni na Polu Marsowym przyjmowano poselstwa krajów niezaprzyjaźnionych z Rzymem i wodzów ubiegających się o triumf. Przed świątynią, obok kolumny zwanej "wojenną", odbywało się wypowiadanie wojny państwom niegraniczącym z Rzymem. Tam też Senat przyjmował wodzów powracających z wypraw wojennych. Bellonę identyfikowano głównie z grecką boginią Enyo, a także (w połowie I wieku p.n.e.) z kapadocką Ma. Jej kapłani – bellonarii lub fanatici – przenieśli do Rzymu azjatyckie formy kultu bogini, co połączone było z piciem krwi zwierząt ofiarnych i smarowaniem nią całego ciała. Przedstawiano ją w hełmie i z dzidą w ręku, powożącą rydwanem Marsa. Kapłani Bellony charakteryzowali się ciemnym ubraniem i czarnym runem na głowie, natomiast ich boginię przedstawiano jako postać o odrażających rysach, zbliżonych do tradycyjnego wyobrażenia furii. W sztuce w czasach nowożytnych postać Bellony wykorzystywali m.in. Guercino, Charles Le Brun, Lucas van Leyden i Rembrandt. (pl)
- Bellona, (Duellona), var krigets gudinna i romersk mytologi. Hon var romarnas version av grekernas Enyo. Bellona verkar inte ha dyrkats i någon stor omfattning, men uppträdde ofta tillsammans med krigsguden Mars och förekommer hos skalderna ibland som hans gemål ibland som hans syster. I hennes tempel utanför stadsområdet mellan Capitolium och Marsfältet sammanträdde senaten för att mottaga de främmande sändebud, som inte fick komma in i staden, och de hemvändande fältherrar, som gjorde anspråk på triumf. Framför templet låg ett som fientlig mark betraktat område över vars gränspelare (columna bellica) en vid krigsförklaring kastade ett spjut såsom in i fiendeland. Ett tempel till hennes dyrkan utlovades 296 f.Kr. och byggdes på Marsfältet i Rom. Det exakta läget är omdiskuterat. Ruinerna vid Via delle Botteghe Oscure har förmodats vara efter Bellonatemplet, men detta är troligen felaktigt. Templet var med all säkerhet beläget strax öster om Apollo Sosianus tempel. Söder om dessa två tempel byggdes senare Marcellusteatern. (sv)
- Белло́на (лат. Bellona; bellum — війна) — італійська (сабінська) богиня війни, дружина (варіант: сестра) Марса, ототожнювана із сабінською богинею . Її культ був установлений у Римі сабінським родом Клавдіїв, які прибрали собі від неї прізвище . 296 р. до н. е. консул Аппій Клавдій Цек спорудив на честь Беллони — Храм Беллони із вдячності за перемогу над етрусками й самнітами (див. Самнітські війни). За побудовою храму наглядав еділ Публій Елій Пет. Святиня була за межами міста, на краю Марсового поля. Там приймали звитяжних полководців, іноземних послів, відбувалися церемонії оголошення війни: біля святині стояла колона, з якої жрець-феціал кидав списа (Гаста) на умовну ворожу землю. Б. зображувалася жінкою, озброєною списом, мечем, смолоскипом. Вона має чимало рис, спільних із грецькою богинею Еніо. Римляни називали Б. також великою богинею Місяця. Її культ був поширений у Малій Азії з головними осередками в Комані та Кападокії. Культ цей перенесено в Рим після воєн з Мітрідатом. Жерці Б., що вербувалися з іноземців і звалися , носили чорний одяг; їхніми атрибутами були подвійні сокири. Беллоні присвячена однойменна картина Рембрандта. (uk)
- 貝婁娜（又譯柏洛娜，英語：Bellona）古罗马神话职司战争的女性神祇。于每年6月3日作为庆祝日。其形象广泛反映于相关文学创作和绘画作品之中，具有重要地影响与积极意义。等同於希臘神話的厄倪俄。 (zh)
- Белло́на (лат. Bellona) — древнеримская богиня войны, входила в свиту Марса, богиня защиты Родины, богиня подземного мира. Имеет древнесабинское происхождение. Её имя произошло от bellum или duellum — «война». Также считалась матерью (варианты: дочь, супруга, кормилица) Марса. Изображалась с мечом или бичом, с факелом, в длинном одеянии, часто в центре битвы, на колеснице. Атрибут: двойная секира. В 458 г. до н. э. в Риме на Марсовом поле ей был посвящён храм, перед которым стояла «колонна войны» — символическая граница Рима, откуда в знак объявления войны в сторону врага бросали копье. Эту церемонию совершал фециал — жрец богини. У задней части храма сенат принимал иностранных послов, а также полководцев, которые возвращались из походов победителями и ожидали триумфа. В I в. до н. э. при Сулле из Каппадокии в Рим была привезена статуя каппадокийской (малоазийской) богини , культ Беллоны слился с её культом и стал в высшей степени оргиастическим и жестоким. В связи с этим римским гражданам участие в нём было запрещено. Служители Беллоны вербовались из чужеземцев. Особенно культ Беллоны-Ма одновременно с другими восточными культами распространился в Римской империи в III в. н. э. Жрецы богини (лат. Bellonarii — беллонарии) носили чёрное одеяние и колпаки, имели в качестве атрибутов двойные секиры, доводили себя до исступления в её честь, они наносили друг другу побои и раны, принося таким образом богине человеческую кровь, причём они предсказывали будущее. Их называли фанатиками (лат. fanatici — неистовые). Беллона отождествлялась с греческой богиней Энио. В честь Беллоны назван астероид (28) Беллона, открытый 1 марта 1854 года. Название символизировало начало Крымской войны. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- بيلونا (باللاتينية: Bellona) هي إلهة الحرب الرومانية القديمة عرفت بشكل دائم بارتداء الخوذة الحربية وعادةً ما كان يكون شكل رأسها على مقابض السيوف ومقدمات السفن الحربية والتروس الرومانية. أصبحت بعد ذلك موضع عند فناني عصر النهضة في نحتها ورسمها. (ar)
- Bellona (IPA: [bɛlˈloːna]) was an ancient Roman goddess of war. Her main attribute is the military helmet worn on her head; she often holds a sword, spear, or shield, and brandishes a torch or whip as she rides into battle in a four-horse chariot. She had many temples throughout the Roman Empire. She is known for her temple outside of Rome being the official decision making centre in regards to war and for her bloodlust and madness in battle. Her iconography was extended by painters and sculptors following the Renaissance. (en)
- Belona aŭ Bellona (derivita de "bellum" - "milito" en Latino) estis la milita diino en Roma mitologio kaj en la antikva etruska religio, antaŭ la trafo de la greka mitologio kaj la kulto de Areso (nomita Marso en roma mitologio). Poste, kun la komenco de la Marsa kulto, la romanoj kredis ke Belona estis edzino (aŭ fratino) de Marso , kiu eskortis lin en la bataloj. La ĉefa atributo de Belona estas ŝia milita kasko, kaj ŝi tenas ofte ankaŭ glavon, ŝildon, aŭ aliajn batalajn armilojn. La romanoj tenadis la senatkunvenojn rilatajn al la milito en Belona templo, kiu lokiĝis en la Kapitola monteto. (eo)
- Bellone ou Bellona est une figure de la mythologie romaine, déesse de la Guerre aux origines incertaines, identifiée avec la déesse grecque Ényo. Elle est considérée tantôt comme l'épouse, tantôt comme la sœur de Mars, mais elle incarne davantage les horreurs de la guerre que ses aspects héroïques. Elle était parfois appelée également Duellona, bien qu'elles puissent avoir été deux déesses différentes à l'origine. (fr)
- ベローナ(Bellona)は、ローマ神話における戦争の女神。ベッローナとも。ギリシア神話のエニューオーあるいは軍神マールスに同伴する戦女神ネリオーと同一視される。 軍神マールスの妻であるが、妹ともされている。手には松明と剣、槍を持ち、マールスの乗る戦車を御している。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 벨로나 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 벨로나는 고대 로마의 전쟁의 여신이며 고대 그리스의 여신인 에뉘오에 해당한다. 벨로나의 상징물은 검이고 그녀는 투구와 창과 횃불로 무장한 모습으로 묘사된다. 정치적으로 로마 원로원들은 외국과 전쟁에 관련된 업무를 바깥 에 위치한 에서 하였다. 벨로나의 축제는 6월 3일에 열렸었다. (ko)
- Bellona è una dea che nella mitologia romana incarna la guerra, e la cui origine è coeva con la nascita della Città eterna.Possedeva un importante tempio ad Alatri. Si può identificare con la dea greca Enio. (it)
- Bellona was de Romeinse godin van de krijgskunst. Haar naam verwijst naar bellum (oorlog), maar haar oudste naam is Duelona, die teruggaat op duellum (oudere vorm voor het woord voor oorlog). Omdat Mars de god van de krijgskunst was, werd Bellona vaak gezien als zijn gezellin, dochter, zus of echtgenote. Ze werd geëerd met offers aan het begin en einde van elke oorlog. (nl)
- 貝婁娜（又譯柏洛娜，英語：Bellona）古罗马神话职司战争的女性神祇。于每年6月3日作为庆祝日。其形象广泛反映于相关文学创作和绘画作品之中，具有重要地影响与积极意义。等同於希臘神話的厄倪俄。 (zh)
- En la mitologia romana, Bel·lona (llatí Bellona) és la deessa de la guerra, equivalent a la grega Enio. És filla de Forcis i Ceto i companya o esposa d'Ares. El seu nom deriva de la paraula llatina bellum ('guerra'), i està directament relacionada amb la paraula moderna "bel·ligerant" (literalment 'que està en guerra'). En l'art se la representa conduint un carro, amb casc i una torxa, una espasa o una llança a la mà. Apareix en la coneguda escultura de La Marsellesa de François Rude. Se la representa conduint un carro, amb una torxa, una espasa o una llança a la mà, amb casc i cuirassa. (ca)
- Bellona (latinsky Bellōna, z bellum „válka), původně Duellona, je římská bohyně války, pravděpodobně sabinského původu. Byla považována za sestru či manželku boha Marta, toho doprovázela do bitvy oblečená do pancíře a přilby, s pochodní, kopím či kyjem v ruce, a řídila Martův vůz. Byla ztotožňována s řeckou Enýó a ta zase s taktéž řeckou Eridou, od počátku 1. století byla ztotožňována s kappadockou bohyní , jejíž kult do Říma uvedl Lucius Cornelius Sulla a která nejspíše měla chrám na Kapitolu. (cs)
- Bellona (von lateinisch bellum „Krieg“, alte Form Duellona von frühlateinisch duellum „Krieg“) war in der römischen Religion eine Kriegsgöttin. Sie wurde seit dem Ende der Republik mit der Kriegsgöttin Enyo aus der griechischen Mythologie und der anatolischen Kriegsgöttin Ma gleichgesetzt. Als solche erschien sie dem Sulla in einer Vision und forderte ihn zur rücksichtslosen Vernichtung seiner Feinde auf. In der Kaiserzeit zierte ihr Bild oft den Denarius. Nach ihr benannt ist der Asteroid (28) Bellona. (de)
- Μπελλόνα (Bellona, στην παλαιά μορφή του ονόματος Duellona), η Ρωμαία θεά του πολέμου. μερικές φορές τη θεωρούσαν γυναίκα ή αδελφή του Άρη (του Mars των Ρωμαίων). Δεν είχε Flamen [ιερέα, θυσιαστή] ούτε γιορτή, και στην πραγματικότητα ούτε μυθολογία. Ο πρώτος της γνωστός ναός ήταν αυτός που της έταξε ο Άππιος Κλαύδιος Καίκος όταν πολεμούσε τους Ετρούσκους το 296 π.Χ. και τον έχτισε στο Πεδίο Άρεως κοντά στο Φλαμίνιο Ιππόδρομο. Αφού ο ναός βρισκόταν έξω από το πομέριο (pomerium), ή από το όριο της πόλης της Ρώμης, τον χρησιμοποιούσε η σύγκλητος για να παραχωρεί ακρόαση σε ξένους πρεσβευτές και για στρατηγούς που επέστρεψαν από πόλεμο, τους οποίους δεν κρινόταν συνετό να τους υποδεχτούν μέσα στην πόλη. Εδώ ακόμα ορθωνόταν ο κίονας που συμβόλιζε τα σύνορα του εχθρού. πάνω από αυτόν τον κίονα ο (el)
- En la mitología romana, Belona era la diosa de la guerra (en latín, bellum), hija de Júpiter y Juno, hermana o esposa de Marte. Su equivalente griego sería Enio (horror) y se vuelve más popular que Marte (el equivalente de Ares) allí. Políticamente, todas las reuniones del Senado sobre la guerra exterior se celebraban en el templo de Belona (Templum Bellonae) del Monte Palatino (Collis Palatium), fuera del pomerio (pomerium). Este templo fue construido en el 296 a. C. e incendiado en el 48 d. C. La fiesta de Belona se celebraba el 3 de junio. (es)
- Belona edo Bellona, erromatar mitologian, gerraren jainkosa zen (latinezko bellumetik, gerra), Fortzis eta Zetoren alaba, Marteren emazte edo laguna, bertsioen arabera, jainko honen arreba ere izan daitekeen arren. Greziar mitologiako Enioren jainkosa baliokidea da, eta, Marte bezala (Aresen baliokidea), Enio baino askoz ezagunagoa. Politikoki, kanpo gerrari buruzko Senatuaren biltzar guztiak, Belonaren tenpluan ospatzen ziren, Kapitolio muinoan, kanpo. Tenplu hau, K.a. 296an eraikia eta K.a. 48an su emana izan zen. Belonaren jaia, ekainak 3an ospatzen zen. (eu)
- Belona (em latim: Bellona), na mitologia romana, é a deusa da guerra, de origem etrusca. Pode ter sido a deusa da guerra original dos romanos, anterior ao sincretismo com a cultura helênica, após o qual foi identificada com a deusa grega Ênio; é uma das poucas divindades apenas puramente romanas como Liber Pater (Baco) e Maia. Por maiores que sejam a analogia de Marte como deus romano da guerra, Belona era a fúria da guerra, ou seja a carnificina enquanto que Marte um deus também ligado aos armamentos, a virilidade e ao árduo trabalho, denotando portanto, este como um "deus soldado" (considerando que o homem da guerra era muitas vezes o homem do campo). Deu origem ao substantivo feminino belona, para designar guerra e a palavras como "bélico". (pt)
- Bellona (staroitalska Duellona) – rzymska bogini wojny, przypuszczalnie pochodzenia sabińskiego, żona bądź siostra Marsa. W jej świątyni na Polu Marsowym przyjmowano poselstwa krajów niezaprzyjaźnionych z Rzymem i wodzów ubiegających się o triumf. Przed świątynią, obok kolumny zwanej "wojenną", odbywało się wypowiadanie wojny państwom niegraniczącym z Rzymem. Tam też Senat przyjmował wodzów powracających z wypraw wojennych. W sztuce w czasach nowożytnych postać Bellony wykorzystywali m.in. Guercino, Charles Le Brun, Lucas van Leyden i Rembrandt. (pl)
- Bellona, (Duellona), var krigets gudinna i romersk mytologi. Hon var romarnas version av grekernas Enyo. Bellona verkar inte ha dyrkats i någon stor omfattning, men uppträdde ofta tillsammans med krigsguden Mars och förekommer hos skalderna ibland som hans gemål ibland som hans syster. I hennes tempel utanför stadsområdet mellan Capitolium och Marsfältet sammanträdde senaten för att mottaga de främmande sändebud, som inte fick komma in i staden, och de hemvändande fältherrar, som gjorde anspråk på triumf. Framför templet låg ett som fientlig mark betraktat område över vars gränspelare (columna bellica) en vid krigsförklaring kastade ett spjut såsom in i fiendeland. (sv)
- Белло́на (лат. Bellona) — древнеримская богиня войны, входила в свиту Марса, богиня защиты Родины, богиня подземного мира. Имеет древнесабинское происхождение. Её имя произошло от bellum или duellum — «война». Также считалась матерью (варианты: дочь, супруга, кормилица) Марса. Изображалась с мечом или бичом, с факелом, в длинном одеянии, часто в центре битвы, на колеснице. Атрибут: двойная секира. Беллона отождествлялась с греческой богиней Энио. В честь Беллоны назван астероид (28) Беллона, открытый 1 марта 1854 года. Название символизировало начало Крымской войны. (ru)
- Белло́на (лат. Bellona; bellum — війна) — італійська (сабінська) богиня війни, дружина (варіант: сестра) Марса, ототожнювана із сабінською богинею . Її культ був установлений у Римі сабінським родом Клавдіїв, які прибрали собі від неї прізвище . 296 р. до н. е. консул Аппій Клавдій Цек спорудив на честь Беллони — Храм Беллони із вдячності за перемогу над етрусками й самнітами (див. Самнітські війни). За побудовою храму наглядав еділ Публій Елій Пет. Святиня була за межами міста, на краю Марсового поля. Там приймали звитяжних полководців, іноземних послів, відбувалися церемонії оголошення війни: біля святині стояла колона, з якої жрець-феціал кидав списа (Гаста) на умовну ворожу землю. Б. зображувалася жінкою, озброєною списом, мечем, смолоскипом. Вона має чимало рис, спільних із грецькою б (uk)
|
