An Entity of Type: book, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

The Fountainhead is a 1943 novel by Russian-American author Ayn Rand, her first major literary success. The novel's protagonist, Howard Roark, is an intransigent young architect, who battles against conventional standards and refuses to compromise with an architectural establishment unwilling to accept innovation. Roark embodies what Rand believed to be the ideal man, and his struggle reflects Rand's belief that individualism is superior to collectivism.

Property Value
dbo:abstract
  • La font, traducció de l'anglès The Fountainhead, és una novel·la de l'escriptora russa nacionalitzada estatunidenca Ayn Rand editada el 1943. El títol es basa en una manifestació de l'autora, una individualista radical i nietzscheana: ”man's ego is the fountainhead of human progress” (“l'ego de l'home és la font del progrés humà”). Un jove editor (de ) va valorar positivament el manuscrit i el llibre va sortir publicat el 15 d'abril de 1943 als Estats Units. D'aquesta obra es va fer una adaptació cinematogràfica el 1949, dirigida per King Vidor i protagonitzada per Gary Cooper i Patricia Neal. (ca)
  • المنبع هي رواية من عام 1943 للكاتبة الروسية-الأمريكية آين راند، وهي أول نجاح أدبي كبير لها. بطل الرواية هاورد روارك هو مهندس معماري شاب مؤمن بالفردانية يصمم المباني الحديثة ويرفض التسوية مع مؤسسة معمارية ومعارض لقبول الابتكار. يُجسد روارك ما كانت راند تعتقد أنه الرجل المثالي، وصراعه يعكس معتقد راند بأن الفردانية أسمى من الجماعية. تتم معارضة روارك من قبل من يُسميهم «إمّعة»، الذين يعطون قيمة للامتثال أكثر من الاستقلال والنزاهة. هؤلاء يتضمنون زملاء دراسة روارك السابقين، بيتر كياتينغ، الذي نجح باتباع الاساليب الشائعة، ولكنه يلجأ إلى روارك للمساعدة في مشاكل التصميم. إيلسورث توهي، كناقد للهندسة المعمارية الاشتراكية الذي يستخدم تأثيره لترويج أجندته السياسية والاجتماعية، ويحاول تدمير حياة روارك المهنية. يسعى الناشر غايل ويناند في جريدة تابلويد إلى تكوين الرأي العام. هو يصادق روارك، ثم يخونه عندما يتحول الرأي العام إلى اتجاه لا يستطيع التحكم فيه. أكثر الشخصيات إثارة للجدل في الرواية هي حبيبة روارك، دومينيك فرانكون. هي تعتقد بأن اللامثالية ليس لديها فرصة في الفوز، لذلك تناوبت بين مساعدة روارك والعمل على إضعاف مكانته. أدان النقاد النسائيون أول لقاء جنسي لروارك ودومينيك، متهمين راند بالمصادقة على الاغتصاب. امتنع اثني عشر ناشرًا عن نشر المسوّدات قبل أن يُخاطر مُحرر في شركة بوبس-ميريل بوظيفته ويقوم بنشرها. كانت آراء المراجعين المعاصرين مستقطبة. أشاد البعض بالرواية باعتبارها نشيد نصٍر للفردانية، بينما اعتقد آخرون بأنها أطول مما ينبغي وتفتقد إلى الخصائص العاطفية.المبيعات الأولية كانت منخفضة، ولكن الكتاب اكتسب شهرة عن طريق الانتشار الشفوي وأصبح أكثر الكتب مبيعًا. بيعت أكثر من 6.5 مليون نسخة من كتاب رأس النافورة في جميع أنحاء العالم وتُرجم الكتاب إلى أكثر من 20 لغة. جذبت الرواية شهرة جديدة إلى راند وتمتعت بتأثير دائم، خصوصًا بين المهندسين المعماريين، المحافظين الأمريكان واليمينيين التحرريين. تم اقتباس الرواية في وسائل الإعلام الأخرى مرات عدة. وتم نشر نسخة مصورة من الرواية في الصحف في عام 1945. أنتجت شركة وارنر برذرز فيلمًا عن الرواية في عام 1949؛ كتبت راند السيناريو، ولعب غاري كووبر دور روارك. انتقد النقاد الفيلم بشدة، والذي لم يمكن الفلم من استرداد الأموال المصروفة على ميزانيته؛ أخذ العديد من الكتاب والمخرجين بنظر الاعتبار عمل فلم مقتبس جديد. في عام 2014، صنع المخرج المسرحي البلجيكي اقتباسا مسرحيًا، والذي تلقى مراجعات إيجابية عمومًا. (ar)
  • The Fountainhead (Esperantigite La Fonto) estas anglalingva romano de Ayn Rand. Ĝi estis eldonita en 1943 kaj estis ŝia unua granda literatura sukceso. Temas pri juna arkitekto kiu iom kaŝe luktas kontraŭ ĝenerala konsidero pri arkitekturo. Tezo de la verko ĉirkauzas la konceptojn de moderna kaj tradicia arkitekturo. Ĝi estas ankoraŭ ne tradukita al Esperanto. (eo)
  • Der ewige Quell (Originaltitel: The Fountainhead, dt. "Urquell") ist ein 1943 veröffentlichter Longseller der russisch-amerikanischen Autorin Ayn Rand aus dem Jahr 1943 und ihr erster großer literarischer Erfolg. Der Protagonist des Romans, Howard Roark, ist ein unnachgiebiger junger Architekt, der gegen konventionelle Standards ankämpft und sich weigert, Kompromisse mit einem architektonischen Establishment einzugehen, das nicht bereit ist, Innovationen zu akzeptieren. Roark verkörpert das, was Rand für den „idealen Mann“ hielt, und sein Kampf spiegelt Rands Überzeugung wider, dass Individualismus dem Kollektivismus überlegen ist. Roark wird von den so genannten „Gebrauchthändlern“ bekämpft, die Konformität über Unabhängigkeit und Integrität stellen. Dazu gehört auch Roarks ehemaliger Klassenkamerad Peter Keating, der erfolgreich ist, indem er sich an populären Stilen orientiert, sich aber bei Designproblemen an Roark wendet. Ellsworth Toohey, ein sozialistischer Architekturkritiker, der seinen Einfluss nutzt, um seine politische und soziale Agenda durchzusetzen, versucht, Roarks Karriere zu zerstören. Der Verleger der Boulevardzeitung, Gail Wynand, versucht die öffentliche Meinung zu beeinflussen; er freundet sich mit Roark an und verrät ihn dann, als sich die öffentliche Meinung in eine Richtung wendet, die er nicht kontrollieren kann. Die kontroverseste Figur des Romans ist Roarks Geliebte, Dominique Francon. Sie ist der Meinung, dass Nonkonformität keine Chance hat; dementsprechend wankelmütig ist sie: in einem Moment unterstützt sie Roark, in einem anderen versucht sie seine Ambitionen zu untergraben. Zwölf Verlage lehnten das Manuskript ab, bevor ein Redakteur der Bobbs-Merrill Company seinen Job riskierte, um es zu veröffentlichen. Die zeitgenössischen Kritiker waren geteilter Meinung. Einige lobten den Roman als kraftvolles Loblied auf den Individualismus, während andere meinten, er sei zu lang und habe keine sympathischen Figuren. Anfangs verkaufte sich das Buch nur langsam, doch durch Mundpropaganda wurde es zu einem Bestseller. Von Der ewige Quell wurden weltweit mehr als 6,5 Millionen Exemplare verkauft und es wurde in mehr als 25 Sprachen übersetzt. Bislang wurde er (Stand 2020) dreimal ins Deutsche übersetzt: 1946 von Harry Kahn als Der ewige Quell (Neuauflage 1993 im Goldmann Verlag), im Jahr 2000 durch Werner Habermehl als Der Ursprung (Gewis-Verlag) und im Jahr 2019 erneut als Der Ursprung durch Philipp Dammer (TvR-Verlag). Der umfangreiche Roman verschaffte Rand eine neue Anhängerschaft und hat einen dauerhaften Einfluss, insbesondere unter Architekten, Unternehmern, amerikanischen Konservativen und Libertären. Der Roman wurde mehrfach für andere Medien adaptiert. Eine illustrierte Version wurde 1945 in Zeitungen verbreitet. Warner Bros. Entertainment produzierte 1949 eine Filmversion; Rand schrieb das Drehbuch, und Gary Cooper spielte Roark. Die Kritiker kritisierten den Film und er konnte sein Budget nicht wieder einspielen; seitdem haben mehrere Regisseure und Autoren die Entwicklung einer neuen Verfilmung in Betracht gezogen. Im Jahr 2014 schuf der belgische Theaterregisseur Ivo van Hove eine Bühnenadaption, die überwiegend positiv aufgenommen wurde. (de)
  • El manantial (The Fountainhead) es una novela de 1943 escrita por Ayn Rand. Este fue uno de los mayores éxitos literarios de Rand, que, junto con La rebelión de Atlas, le trajo fama y el éxito financiero. Se ha vendido más de 6,5 millones de copias en todo el mundo. El protagonista de la novela, Howard Roark, es un joven arquitecto que decide luchar solo contra los convencionalismos sociales, las ideas preconcebidas, los prejuicios, y las mentes pusilánimes, en lugar de comprometer su visión artística y personal. El libro sigue su batalla para practicar lo que el público ve como la arquitectura moderna y racional, en un establishment centrado en la adoración de la tradición y la falta de originalidad. El cómo otros personajes se refieren a Roark en la novela revela diversos arquetipos del carácter humano, todos los cuales son variaciones entre Roark, el hombre ideal, de espíritu único, independiente e íntegro, y lo que la autora describe como "second-handers" (subordinados); personas mediocres cuyo objetivo es lograr el "éxito" aunque tengan que traicionarse a sí mismos y a sus principios y a las personas que aman y valoran, persiguiendo a todas aquellas personas que se alzan en contra de la mediocridad para mostrar su originalidad. Las complejas relaciones entre Roark y los diferentes tipos de personas que ayudan u obstaculizan su progreso, o ambas cosas, permiten que la novela sea a la vez un drama romántico y una obra filosófica. Roark es la encarnación de Rand del espíritu humano, y su lucha representa el triunfo del individualismo y la integridad personal sobre el tradicionalismo y la falta de principios sólidos. Pese a las variadas críticas de los medios de comunicación contemporáneos, tuvo tal impacto al publicarse que congregó al primer grupo de seguidores alrededor de Ayn Rand (Leonard Peikoff, Nathaniel Branden...). Estas personas se sintieron tan inspiradas por el libro que quisieron conocer a su autora. Este grupo se autodenominó, humorísticamente, "Clase del 43", en referencia al año de publicación del libro, y como distinción con respecto al grupo mucho más numeroso de personas atraídas al movimiento objetivista con posterioridad, especialmente las atraídas tras la publicación en 1957 de La rebelión de Atlas. El título del libro es una referencia a una cita de la autora: "El ego del hombre es el manantial del progreso humano". Además de dedicarlo a su marido, Frank O'Connor, Ayn Rand también se lo dedicó a "la noble profesión de la arquitectura", escogiendo la arquitectura por la analogía que ofrecía con sus ideas: La supremacía del ego y la visión personal que cada artista cristaliza y plasma en sus obras, como virtudes. La novela fue llevada al cine en 1949. Rand escribió el guion y Gary Cooper interpretó a Roark. (es)
  • La Source vive (titre original : The Fountainhead) est un roman de la romancière américaine Ayn Rand publié en 1943. Il s'agit du premier grand succès de l'auteur, adapté au cinéma par King Vidor en 1949. (fr)
  • La fonte meravigliosa (The Fountainhead) è un romanzo del 1943 della scrittrice russo-americana Ayn Rand, il suo primo grande successo letterario. Il protagonista del romanzo, Howard Roark, è un giovane architetto individualista che disegna edifici in stile moderno e rifiuta di scendere a compromessi con uno establishment architettonico che rifiuta l'innovazione. Roark incarna ciò che la Rand ritiene essere l'uomo ideale, e la sua lotta riflette la convinzione della scrittrice che l'individualismo sia superiore al collettivismo; il lavoro è inserito nella concezione filosofica oggettivista propria dell'autrice Roark si oppone a quelli che definisce "second-hander", neologismo creato da Any Rand e riferito a una persona che si preoccupa principalmente di essere stimata e valutata dagli altri, a scapito della formazione di una propria e personale visione del mondo; una persona che trae le proprie decisioni dalla visione del mondo degli altri, con l'unica metrica di merito basata su come gli altri riceveranno e accettano la loro decisione non basata sul merito o sulla verità, ma sulla percezione popolare. Questi soggetti includono l'ex compagno di classe di Roark, Peter Keating, che segue stili architettonici popolari, ma si rivolge a Roark per un aiuto in caso di problemi di progettazione. Ellsworth Toohey, un critico di architettura socialista che usa la propria influenza per promuovere la sua agenda politica e sociale, cerca di distruggere la carriera di Roark. L'editore di giornali tabloid Gail Wynand, che cerca di dare forma all'opinione pubblica; fa amicizia con Roark, poi lo tradisce quando l'opinione pubblica volge in una direzione che non può controllare; e infine, il personaggio più controverso del romanzo: l'amante di Roark, Dominique Francon; ella crede che la non conformità non abbia possibilità di vincere, quindi si alterna tra l'aiutare Roark e il lavorare per indebolirlo. Dodici editori rifiutarono il manoscritto prima che un editore della Bobbs-Merrill Company di Indianapolis insistette (mettendo a rischio il proprio lavoro) per farlo pubblicare. Le opinioni dei recensori dell'epoca furono contrastanti. Alcuni elogiarono il romanzo come potente peana dell'individualismo, mentre altri lo hanno considerarono eccessivamente lungo e privo di caratterizzazioni incisive. Le vendite iniziali furono lente, ma il libro ottenne un seguito dal passaparola e divenendo un bestseller. Più di 6 milioni di copie de La Fonte Meravigliosa e la traduzione in più di 20 lingue attirò un nuovo seguito per Rand ed ebbe un'influenza duratura, soprattutto tra architetti e libertari di destra. Il romanzo è stato adattato più volte ad altri media. Una versione illustrata è stata autorizzata pubblicata su giornali quotidiani nel 1945. La Warner Bros. produsse una versione cinematografica nel 1949, per la quale la Rand scrisse la sceneggiatura e Gary Cooper interpretò Roark. I critici stroncarono il film, che non riuscì a recuperare i costi di produzione; diversi registi e autori hanno preso in considerazione lo sviluppo di un nuovo adattamento cinematografico. Nel 2014, il regista teatrale belga Ivo van Hove ha creato un adattamento teatrale, che ha ricevuto recensioni per lo più positive. (it)
  • The Fountainhead is a 1943 novel by Russian-American author Ayn Rand, her first major literary success. The novel's protagonist, Howard Roark, is an intransigent young architect, who battles against conventional standards and refuses to compromise with an architectural establishment unwilling to accept innovation. Roark embodies what Rand believed to be the ideal man, and his struggle reflects Rand's belief that individualism is superior to collectivism. Roark is opposed by what he calls "second-handers", who value conformity over independence and integrity. These include Roark's former classmate, Peter Keating, who succeeds by following popular styles but turns to Roark for help with design problems. Ellsworth Toohey, a socialist architecture critic who uses his influence to promote his political and social agenda, tries to destroy Roark's career. Tabloid newspaper publisher Gail Wynand seeks to shape popular opinion; he befriends Roark, then betrays him when public opinion turns in a direction he cannot control. The novel's most controversial character is Roark's lover, Dominique Francon. She believes that non-conformity has no chance of winning, so she alternates between helping Roark and working to undermine him. Twelve publishers rejected the manuscript before an editor at the Bobbs-Merrill Company risked his job to get it published. Contemporary reviewers' opinions were polarized. Some praised the novel as a powerful paean to individualism, while others thought it overlong and lacking sympathetic characters. Initial sales were slow, but the book gained a following by word of mouth and became a bestseller. More than 6.5 million copies of The Fountainhead have been sold worldwide and it has been translated into more than 20 languages. The novel attracted a new following for Rand and has enjoyed a lasting influence, especially among architects, entrepreneurs, American conservatives and libertarians. The novel has been adapted into other media several times. An illustrated version was syndicated in newspapers in 1945. Warner Bros. produced a film version in 1949; Rand wrote the screenplay, and Gary Cooper played Roark. Critics panned the film, which did not recoup its budget; several directors and writers have considered developing a new film adaptation. In 2014, Belgian theater director Ivo van Hove created a stage adaptation, which has received mostly positive reviews. (en)
  • 파운틴헤드(영어: The Fountainhead)는 아인 랜드가 1943년에 쓴 소설이다. (ko)
  • 『水源』(すいげん、原題: The Fountainhead)は、1943年に出版されたアイン・ランドの最初のベストセラー小説である。これまでに世界で700万部が売れている。 『水源』の主人公のハワード・ロークは、若い個人主義的な建築家である。彼は自分の芸術的・個人的なビジョンを犠牲にして世間に認められるよりも、無名のまま苦闘し続けることを選ぶ。本作品は、権威層が伝統崇拝に凝り固まる中、自身が最高と信じる建築(世間は「現代建築」と呼ぶ建築)を追求する主人公の闘いをめぐる物語である。主人公ロークに対する他の登場人物たちの関わり方を通じて、ランドが考える様々な人格類型が描き出される。『水源』で描かれる人格類型はすべて、ランドにとっての理想の人間像である自立・完全の人物ロークから、ランドが「セコハン人間」(second-handers)と呼ぶ人間像までの、様々な変化形である。ロークの前進を支援する人物、妨害する人物、あるいはその両方を行う人物など、様々なタイプの人物たちとロークの複雑な関係を描くことで、この小説は恋愛ドラマであると同時に思想書でもある作品になっている。ランドにとってロークは理想の人物の具現化であり、ロークの苦闘は、個人主義は集産主義に勝利するというランドの個人的信念を反映している。 本作品の原稿は12の出版社から出版を拒否され、最終的にボブスメリル社 (Bobbs-Merrill Company) の編集者アーチボルド・オグデン (Archibald Ogden) が、自らの職を賭して出版させた。当時のメディアからのレビューは毀誉褒貶相半ばしたが、口コミで熱心なファンが広がり、ベストセラーになった。本作品は1949年に映画化された(邦題『摩天楼』)。映画版の脚本はランドが書き、ゲイリー・クーパーが主人公ロークを演じた。 (ja)
  • De eeuwige bron (originele Engelse titel The Fountainhead) is een roman uit 1943 van de Amerikaanse schrijfster Ayn Rand. Het boek werd eerst uitgebracht bij uitgeverij Bobbs Merrill te Indianapolis in december 1943. Eerder hadden twaalf uitgevers het manuscript geweigerd. Ondanks een negatieve ontvangst in de pers bracht het haar al gauw publieke bekendheid en financiële onafhankelijkheid. Er is gesuggereerd dat ze zich voor de hoofdpersoon liet inspireren door Frank Lloyd Wright, maar dat werd ontkend door Rand en Wright. (nl)
  • «Источник» (англ. The Fountainhead) — роман американской писательницы и философа Айн Рэнд, её первый крупный литературный успех. Впервые опубликован в 1943 году в США. Наряду с романом «Атлант расправил плечи» (1957 год), «Источник» входит в число самых известных произведений американской литературы. Несмотря на то, что роман был плохо принят критикой, через два года с момента выхода он стал бестселлером. К 2008 году было продано 6,5 млн экземпляров романа на английском языке, не считая переводов. «Источник» неоднократно издавался на русском языке. По роману в 1949 году был снят одноимённый фильм (англ. The Fountainhead). Сценарий написала сама Айн Рэнд, а главную роль сыграл Гари Купер. Главная идея романа состоит в том, что основной двигатель прогресса — это творческие люди с ярко выраженным эго. Главный герой романа — талантливый архитектор Говард Рорк, убеждённый индивидуалист, чья миссия творить и преобразовывать мир. Рорк отстаивает свободу творческой личности, отказывается идти на компромиссы и отступать от собственных жизненных и профессиональных стандартов. (ru)
  • A Nascente (The Fountainhead) é uma obra da escritora russo-americana Ayn Rand, publicada em 1943. Mais de 6 milhões de cópias foram vendidas no mundo inteiro. O protagonista da obra é o jovem arquiteto Howard Roark, que não aceita submeter o seu trabalho às convenções do meio. O livro deu origem ao filme homônimo, em português foi traduzido como Vontade Indômita, estrelado por Gary Cooper. (pt)
  • Źródło (oryg. The Fountainhead) – powieść z 1943 r. autorstwa Ayn Rand, będąca jej drugą powieścią i pierwszym dużym sukcesem literackim. Na świecie sprzedano ponad 6,5 miliona egzemplarzy. Głównym bohaterem powieści jest Howard Roark, młody architekt, który odmawia porzucenia własnej wizji artystycznej dla komercyjnego sukcesu. W książce obserwujemy jego próby uprawiania architektury modernizmu, którą uważa za lepszą od tradycyjnej. Pozostałe postacie w książce to archetypy charakterów ludzkich według Ayn Rand. Przeciwstawia je ona głównemu bohaterowi, przedstawionemu jako ucieleśnienie ideału niezależności i spójności z własnym systemem etycznym. Dzięki złożonym relacjom Roarka z pozostałymi osobami, powieść jest jednocześnie dramatem romantycznym jak i rozprawą filozoficzną. Zmagania Roarka odzwierciedlają przekonania autorki, która przedkłada indywidualizm nad kolektywizm. Powieść, początkowo odrzucona przez dwanaście wydawnictw, ostatecznie została wydana przez Bobbs-Merrill Company. Mimo mieszanych recenzji, została bestellerem. W roku 1949 książkę zekranizowano, kręcąc tytułem, w którym główną rolę zagrał Gary Cooper. (pl)
  • Urkällan (engelska originalets titel: The Fountainhead) är en roman av Ayn Rand från 1943. Tolv förlag hade då refuserat boken, innan The Bobbs-Merrill Company beslöt sig för att ge ut den. Boken fick negativ kritik av samtida recensenter, men rönte stor popularitet bland läsarna. Den filmatiserades under namnet Pionjären (1949) med Gary Cooper i huvudrollen. (sv)
  • 《源頭》(英文:The Fountainhead),又譯為《源泉》,是一本由美國哲學家和小說家艾茵·蘭德撰寫的,最先在1943年出版。此書為蘭德的第一本主要的成功小說、也是她最暢銷的小說之一,她總共花了7年時間撰寫這本小說。小說曾被12家出版商拒絕,他們認為那太過智慧而違背當時美國思想的主流。最後小說終於被Bobbs-Merrill出版公司接受,发行于1943年,這主要是因為出版社編輯群中的一名成員Archibald Ogden大力推薦這本書(「如果這本書不適合你,那我也不是適合你的編輯。」),出版後,口碑很好,獲得空前的成功。《源頭》一書不只在美國、也在世界性獲得了勝利,帶給蘭德前所未有的名聲和財富。在出版後的第6年裡,這本小說已經賣出六百萬本,最後繼續保持每年賣出100,000本的紀錄。 (zh)
  • «Джерело» (англ. The Fountainhead) — роман американської письменниці єврейського походження Айн Ренд, який став її першим великим літературним успіхом. Головний герой, Говард Рорк, — молодий архітектор-індивідуаліст, який не бажає йти на компроміс зі своїми творчими переконаннями заради визнання й успіху, прагнучи будувати за стандандартами модернізму. У образі Рорка Айн Ренд втілила не лише ідеального, на її думку, чоловіка, але і своє переконання щодо переваги індивідуалізму над колективізмом. Головний герой протистоїть так званим «вторинним людям», конформістам, яким чужа ідея цілісності та незалежності. До таких належить колишній Рорків однокурсник, Пітер Кітінґ, котрий досягає успіху, наслідуючи популярні стилі, проте раз за разом звертається по допомогу в проектуванні до Рорка. Еллсворт Тухі, архітектурний критик із соціалістичними поглядами, використовує свій вплив для просування власних соціально-політичних ідей і намагається зруйнувати кар'єру Рорка. Найбільш суперечливим персонажем твору є коханка Рорка — Домінік Франкон. Вона переконана, що нон-конформізм не має шансів на перемогу, і вагається між допомогою Рорку і руйнуванням його кар'єри. «Джерело» — це знову-таки, абстрагуючись від деталей і конкретики, — роман про Америку. Тільки тепер письменницьку (чи – sic! – дослідницьку, позаяк сама авторка вважала себе творцем нової філософської системи «об’єктивізму») увагу приділено архітектурі нової Америки — країни, яка стає одним із найпотужніших економічних явищ ХХ століття. «Джерело» — це роман про зіткнення «старого» і «нового», проведений через об’єкти архітектури. Будівлі — не мертві споруди; вони втілюють психологію своїх творців, а їхні архітектори («режисери») — люди винятково мислення, волі та енергетики; їм вдається схопити пульс часу й матеріалізувати його в камені. Архітектура — це і мистецтво, за яким пізнаєш природу думки, і простір жорстоких змагань, коли творці дня сьогоднішнього не хочуть визнавати зробленого в минулі роки, позаяк їм важить сказати своє слово, тобто залишитися в часі. Але чи стається так? Чи пам’ятають нащадки про славетних творців різних споруд і будівель, коли в новому часі живуть і нові «генії», які виборюють власне місце під сонцем? «Джерело» — це роман про змагання людських енергій. Архітектура у романі репрезентована як відображення амбіцій і егоїзму. Зіштовхуючи у творах різні світоглядні й філософські моделі, конструюючи ситуації так, що вони стають багатозначними, нелінійними, Айн Ренд розкриває складність людського характеру, зрештою, оприявнюючи змінність, якщо хочете, нестабільність людини ХХ століття. «Джерело» — це черговий роман про нову Америку. Варто наголосити на доволі добрій якості перекладу, який читаєш невимушено (щоправда, трапляються коректорські недбальства). У творі увиразнено неприйняття (або конфліктне прийняття) модерністського світовідчуття в американській архітектурі, а отже, і в суспільстві. Проте Говард Рорк, відрахований із університету Стентона, обирає Камерона, щоб, пройшовши його школу, вистояти у зіткненні зі старим часом… заради часу нового. Його талановитий, але не геніальний товариш Пітер Кітінґ, котрий обирає офіс Ґая Франкона і стає улюбленцем успішного архітектора сучасності, прагне пристосуватися до часу. Рорк — бунтар-одинак, можливо, не такий соціопатичний, як Камерон, але той, хто знає ціну собі і хто будь-що прагне ствердитися у праці, якій віддається нещадно й повністю. (uk)
dbo:author
dbo:literaryGenre
dbo:numberOfPages
  • 753 (xsd:positiveInteger)
dbo:oclc
  • 300033023
dbo:publisher
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 180464 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 76448 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1099588209 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:alt
  • Front cover of The Fountainhead (en)
  • Very tall skyscraper with trees in the foreground and a tall but significantly shorter building to the left (en)
  • Tall green building with the words "McGraw-Hill" across the top floors, with a taller glass building behind (en)
dbp:author
dbp:caption
  • Cover of the first edition (en)
dbp:country
  • United States (en)
dbp:footer
  • New York skyscrapers such as the McGraw Hill Building and the Woolworth Building inspired Rand to write a novel about architecture. (en)
dbp:genre
dbp:image
  • Mcgraw-hill-42nd-st 1.jpg (en)
  • NY woolworth building.JPG (en)
dbp:language
  • English (en)
dbp:name
  • The Fountainhead (en)
dbp:oclc
  • 300033023 (xsd:integer)
dbp:pages
  • 753 (xsd:integer)
dbp:perrow
  • 2 (xsd:integer)
dbp:pubDate
  • 1943 (xsd:integer)
dbp:publisher
dbp:totalWidth
  • 320 (xsd:integer)
dbp:width
  • 150 (xsd:integer)
  • 170 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dc:publisher
  • Bobbs Merrill
dct:subject
gold:hypernym
http://rdvocab.info/RDARelationshipsWEMI/manifestationOfWork
rdf:type
rdfs:comment
  • La font, traducció de l'anglès The Fountainhead, és una novel·la de l'escriptora russa nacionalitzada estatunidenca Ayn Rand editada el 1943. El títol es basa en una manifestació de l'autora, una individualista radical i nietzscheana: ”man's ego is the fountainhead of human progress” (“l'ego de l'home és la font del progrés humà”). Un jove editor (de ) va valorar positivament el manuscrit i el llibre va sortir publicat el 15 d'abril de 1943 als Estats Units. D'aquesta obra es va fer una adaptació cinematogràfica el 1949, dirigida per King Vidor i protagonitzada per Gary Cooper i Patricia Neal. (ca)
  • The Fountainhead (Esperantigite La Fonto) estas anglalingva romano de Ayn Rand. Ĝi estis eldonita en 1943 kaj estis ŝia unua granda literatura sukceso. Temas pri juna arkitekto kiu iom kaŝe luktas kontraŭ ĝenerala konsidero pri arkitekturo. Tezo de la verko ĉirkauzas la konceptojn de moderna kaj tradicia arkitekturo. Ĝi estas ankoraŭ ne tradukita al Esperanto. (eo)
  • La Source vive (titre original : The Fountainhead) est un roman de la romancière américaine Ayn Rand publié en 1943. Il s'agit du premier grand succès de l'auteur, adapté au cinéma par King Vidor en 1949. (fr)
  • 파운틴헤드(영어: The Fountainhead)는 아인 랜드가 1943년에 쓴 소설이다. (ko)
  • De eeuwige bron (originele Engelse titel The Fountainhead) is een roman uit 1943 van de Amerikaanse schrijfster Ayn Rand. Het boek werd eerst uitgebracht bij uitgeverij Bobbs Merrill te Indianapolis in december 1943. Eerder hadden twaalf uitgevers het manuscript geweigerd. Ondanks een negatieve ontvangst in de pers bracht het haar al gauw publieke bekendheid en financiële onafhankelijkheid. Er is gesuggereerd dat ze zich voor de hoofdpersoon liet inspireren door Frank Lloyd Wright, maar dat werd ontkend door Rand en Wright. (nl)
  • A Nascente (The Fountainhead) é uma obra da escritora russo-americana Ayn Rand, publicada em 1943. Mais de 6 milhões de cópias foram vendidas no mundo inteiro. O protagonista da obra é o jovem arquiteto Howard Roark, que não aceita submeter o seu trabalho às convenções do meio. O livro deu origem ao filme homônimo, em português foi traduzido como Vontade Indômita, estrelado por Gary Cooper. (pt)
  • Urkällan (engelska originalets titel: The Fountainhead) är en roman av Ayn Rand från 1943. Tolv förlag hade då refuserat boken, innan The Bobbs-Merrill Company beslöt sig för att ge ut den. Boken fick negativ kritik av samtida recensenter, men rönte stor popularitet bland läsarna. Den filmatiserades under namnet Pionjären (1949) med Gary Cooper i huvudrollen. (sv)
  • 《源頭》(英文:The Fountainhead),又譯為《源泉》,是一本由美國哲學家和小說家艾茵·蘭德撰寫的,最先在1943年出版。此書為蘭德的第一本主要的成功小說、也是她最暢銷的小說之一,她總共花了7年時間撰寫這本小說。小說曾被12家出版商拒絕,他們認為那太過智慧而違背當時美國思想的主流。最後小說終於被Bobbs-Merrill出版公司接受,发行于1943年,這主要是因為出版社編輯群中的一名成員Archibald Ogden大力推薦這本書(「如果這本書不適合你,那我也不是適合你的編輯。」),出版後,口碑很好,獲得空前的成功。《源頭》一書不只在美國、也在世界性獲得了勝利,帶給蘭德前所未有的名聲和財富。在出版後的第6年裡,這本小說已經賣出六百萬本,最後繼續保持每年賣出100,000本的紀錄。 (zh)
  • المنبع هي رواية من عام 1943 للكاتبة الروسية-الأمريكية آين راند، وهي أول نجاح أدبي كبير لها. بطل الرواية هاورد روارك هو مهندس معماري شاب مؤمن بالفردانية يصمم المباني الحديثة ويرفض التسوية مع مؤسسة معمارية ومعارض لقبول الابتكار. يُجسد روارك ما كانت راند تعتقد أنه الرجل المثالي، وصراعه يعكس معتقد راند بأن الفردانية أسمى من الجماعية. (ar)
  • Der ewige Quell (Originaltitel: The Fountainhead, dt. "Urquell") ist ein 1943 veröffentlichter Longseller der russisch-amerikanischen Autorin Ayn Rand aus dem Jahr 1943 und ihr erster großer literarischer Erfolg. Der Protagonist des Romans, Howard Roark, ist ein unnachgiebiger junger Architekt, der gegen konventionelle Standards ankämpft und sich weigert, Kompromisse mit einem architektonischen Establishment einzugehen, das nicht bereit ist, Innovationen zu akzeptieren. Roark verkörpert das, was Rand für den „idealen Mann“ hielt, und sein Kampf spiegelt Rands Überzeugung wider, dass Individualismus dem Kollektivismus überlegen ist. (de)
  • El manantial (The Fountainhead) es una novela de 1943 escrita por Ayn Rand. Este fue uno de los mayores éxitos literarios de Rand, que, junto con La rebelión de Atlas, le trajo fama y el éxito financiero. Se ha vendido más de 6,5 millones de copias en todo el mundo. La novela fue llevada al cine en 1949. Rand escribió el guion y Gary Cooper interpretó a Roark. (es)
  • The Fountainhead is a 1943 novel by Russian-American author Ayn Rand, her first major literary success. The novel's protagonist, Howard Roark, is an intransigent young architect, who battles against conventional standards and refuses to compromise with an architectural establishment unwilling to accept innovation. Roark embodies what Rand believed to be the ideal man, and his struggle reflects Rand's belief that individualism is superior to collectivism. (en)
  • La fonte meravigliosa (The Fountainhead) è un romanzo del 1943 della scrittrice russo-americana Ayn Rand, il suo primo grande successo letterario. Il protagonista del romanzo, Howard Roark, è un giovane architetto individualista che disegna edifici in stile moderno e rifiuta di scendere a compromessi con uno establishment architettonico che rifiuta l'innovazione. Roark incarna ciò che la Rand ritiene essere l'uomo ideale, e la sua lotta riflette la convinzione della scrittrice che l'individualismo sia superiore al collettivismo; il lavoro è inserito nella concezione filosofica oggettivista propria dell'autrice (it)
  • 『水源』(すいげん、原題: The Fountainhead)は、1943年に出版されたアイン・ランドの最初のベストセラー小説である。これまでに世界で700万部が売れている。 『水源』の主人公のハワード・ロークは、若い個人主義的な建築家である。彼は自分の芸術的・個人的なビジョンを犠牲にして世間に認められるよりも、無名のまま苦闘し続けることを選ぶ。本作品は、権威層が伝統崇拝に凝り固まる中、自身が最高と信じる建築(世間は「現代建築」と呼ぶ建築)を追求する主人公の闘いをめぐる物語である。主人公ロークに対する他の登場人物たちの関わり方を通じて、ランドが考える様々な人格類型が描き出される。『水源』で描かれる人格類型はすべて、ランドにとっての理想の人間像である自立・完全の人物ロークから、ランドが「セコハン人間」(second-handers)と呼ぶ人間像までの、様々な変化形である。ロークの前進を支援する人物、妨害する人物、あるいはその両方を行う人物など、様々なタイプの人物たちとロークの複雑な関係を描くことで、この小説は恋愛ドラマであると同時に思想書でもある作品になっている。ランドにとってロークは理想の人物の具現化であり、ロークの苦闘は、個人主義は集産主義に勝利するというランドの個人的信念を反映している。 (ja)
  • Źródło (oryg. The Fountainhead) – powieść z 1943 r. autorstwa Ayn Rand, będąca jej drugą powieścią i pierwszym dużym sukcesem literackim. Na świecie sprzedano ponad 6,5 miliona egzemplarzy. Głównym bohaterem powieści jest Howard Roark, młody architekt, który odmawia porzucenia własnej wizji artystycznej dla komercyjnego sukcesu. W książce obserwujemy jego próby uprawiania architektury modernizmu, którą uważa za lepszą od tradycyjnej. Pozostałe postacie w książce to archetypy charakterów ludzkich według Ayn Rand. Przeciwstawia je ona głównemu bohaterowi, przedstawionemu jako ucieleśnienie ideału niezależności i spójności z własnym systemem etycznym. Dzięki złożonym relacjom Roarka z pozostałymi osobami, powieść jest jednocześnie dramatem romantycznym jak i rozprawą filozoficzną. Zmagania Ro (pl)
  • «Источник» (англ. The Fountainhead) — роман американской писательницы и философа Айн Рэнд, её первый крупный литературный успех. Впервые опубликован в 1943 году в США. Наряду с романом «Атлант расправил плечи» (1957 год), «Источник» входит в число самых известных произведений американской литературы. Несмотря на то, что роман был плохо принят критикой, через два года с момента выхода он стал бестселлером. К 2008 году было продано 6,5 млн экземпляров романа на английском языке, не считая переводов. «Источник» неоднократно издавался на русском языке. По роману в 1949 году был снят одноимённый фильм (англ. The Fountainhead). Сценарий написала сама Айн Рэнд, а главную роль сыграл Гари Купер. (ru)
  • «Джерело» (англ. The Fountainhead) — роман американської письменниці єврейського походження Айн Ренд, який став її першим великим літературним успіхом. Головний герой, Говард Рорк, — молодий архітектор-індивідуаліст, який не бажає йти на компроміс зі своїми творчими переконаннями заради визнання й успіху, прагнучи будувати за стандандартами модернізму. У образі Рорка Айн Ренд втілила не лише ідеального, на її думку, чоловіка, але і своє переконання щодо переваги індивідуалізму над колективізмом. (uk)
rdfs:label
  • المنبع (رواية) (ar)
  • The Fountainhead (ca)
  • Der ewige Quell (Roman) (de)
  • The Fountainhead (eo)
  • El manantial (es)
  • La Source vive (fr)
  • La fonte meravigliosa (romanzo) (it)
  • The Fountainhead (en)
  • 水源 (小説) (ja)
  • 파운틴헤드 (ko)
  • Źródło (powieść) (pl)
  • De eeuwige bron (nl)
  • The Fountainhead (romance) (pt)
  • Источник (роман) (ru)
  • Urkällan (sv)
  • Джерело (роман Айн Ренд) (uk)
  • 源頭 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • The Fountainhead (en)
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License