An Entity of Type: language, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Dargwa (дарган мез, dargan mez) is a Northeast Caucasian language spoken by the Dargin people in the Russian republic Dagestan. It is the literary and main dialect of the dialect continuum constituting the Dargin languages.The four other languages in this dialect continuum (Kajtak, Kubachi, Itsari, and Chirag) are often considered variants of Dargwa. Korjakov (2012) concludes that Southwestern Dargwa is closer to Kajtak than it is to North-Central Dargwa. Dargwa uses the Cyrillic script.

Property Value
dbo:abstract
  • اللغة درغينية أو لغة دَرغَينْ : (بالروسية: Даргинский язык) هي لغة قوقازية بحتة. يتحدث بها ثاني أكبر قومية في داغستان. وهي إحدى اللغات الرسمية في جمهورية داغستان (ar)
  • El darguà és una llengua caucàsica septentrional de la família daguestànica, parlada pels darguins del Daguestan. El seu nombre de parlants el 1989 era de 315.000 i es divideix en tres dialectes: * Urakhi o Khürkili o gäwa, parlat pels pastors de les planures altes * Tzudakhar, parlat pels artesans i comerciants de les planures * Akusha, més diferenciat i base de la llengua literària, usada pels kubatxis i kaytags. Però la forta influència russa, àzeri i kumyk els ha fet molt bilingües. L'ensenyament primari es fa en darguà i el secundari en rus. La literatura és recent, ja que les primeres obres es remunten a finals del segle xix, amb (1831-1910), autor dels cicles poètics Dailuti, que no foren publicats fins al 1928, i la literatura soviètica té alguns autors destacats com (1931) amb les novel·les Temir Bulat (1957), Núvies darguines (1962) i Nureddin de les mans d'or (1928) i el poeta nacional (1928) amb Adamti (1965). D'antuvi s'escrivia en alfabet àrab, modificat el 1920 (nou ), però el 1928 fou substituït per l'alfabet llatí, i el 1938 pel ciríl·lic. Segons el cens rus del 2002, hi havia 429.347 parlants de darguà al Daguestan, 7.188 a Calmúquia, 1.620 a Khàntia-Mànsia, 680 a Txetxènia, i centenars a altres parts de Rússia. (ca)
  • Darginisch (oder Dargwa, Eigenbezeichnung дарган мез dargan mez) ist eine Sprache, die von ca. 370.000 Menschen gesprochen wird. Die Sprecher, die Darginer (oder Darginen), leben vorwiegend in der autonomen Republik Dagestan in der Russischen Föderation, kleine Minderheiten auch in Aserbaidschan, Kasachstan, Kirgisistan, der Türkei und Turkmenistan. Darginisch gehört zur lakisch-darginischen Untergruppe innerhalb der Sprachgruppe der dagestanischen Sprachen, die wiederum zur (nordostkaukasischen) nachisch-dagestanischen Sprachfamilie gehören. Am nächsten verwandt ist das Lakische. (de)
  • Dargva lingvo aŭ Dargina lingvo estas unu el multaj lingvoj parolataj en Nordorienta Kaŭkazio (respubliko Dagestano). Ĝin parolas pli ol 300 mil homoj. Dargva lingvo estas simila al multaj aliaj lingvoj de Kauxkazio, kelkaj el ili estas iam konsiderataj kiel dargvaj dialektoj. Unu el plej apartaj estas ugbuga lingvo. Fama esplorinto de dargva lingvo estis esperantologo Jevgenij Bokarjov. (eo)
  • Dargwa (дарган мез, dargan mez) is a Northeast Caucasian language spoken by the Dargin people in the Russian republic Dagestan. It is the literary and main dialect of the dialect continuum constituting the Dargin languages.The four other languages in this dialect continuum (Kajtak, Kubachi, Itsari, and Chirag) are often considered variants of Dargwa. Korjakov (2012) concludes that Southwestern Dargwa is closer to Kajtak than it is to North-Central Dargwa. Dargwa uses the Cyrillic script. According to the 2002 Census, there are 429,347 speakers of Dargwa proper in Dagestan, 7,188 in neighbouring Kalmykia, 1,620 in Khanty–Mansi AO, 680 in Chechnya, and hundreds more in other parts of Russia. Figures for the Lakh dialect spoken in central Dagestan are 142,523 in Dagestan, 1,504 in Kabardino-Balkaria, 708 in Khanty–Mansi. (en)
  • El darguin, dargwa o dargua​ es el idioma hablado por el pueblo darguin en Rusia, en la república de Daguestán. Es el dialecto literario y principal del continuo dialectal que constituyen los idiomas darguines. Los otros cuatro idiomas en este continuo dialectal son los idiomas kaytak, kubachi, y . Estos dialectos o lenguas a menudo se consideran como variantes del idioma darguin. Ethnologue enumera estos bajo el idioma darguin, pero reconoce que estos pueden ser diferentes idiomas. Korjakov (2012) concluye que el dargua suroccidental es más cercano al kaytak que el dargua norte-central.​ Los hablantes de esta lengua son mayoritariamente musulmanes suníes. El darguin se escribe en alfabeto cirílico. De acuerdo con el Censo ruso de 2002, hay 429.347 hablantes del darguin estándar en Daguestán, 7.188 en la vecina Kalmukia, 1620 en el distrito autónomo de Janty-Mansi (Siberia occidental), 680 en Chechenia, y cientos más en otras partes de Rusia. Las cifras del dialecto laj hablado en el centro de Daguestán​ son de 142.523 en Daguestán, 1.504 en Kabardia-Balkaria, y 708 en Janti-Mansi. (es)
  • Darginera edo dargvera Dagestango darginek hitz egiten duten hizkuntza da. Kaukasoko ipar-ekialdekoa edo nakh-dagestandar familiakoa da. Barne aldakortasun handia du eta sei dialekto multzo bereizten dira, bakoitza aldaera desberdinekin. (eu)
  • Los idiomas darguin o idiomas darguines constan de un continuo dialectal de lenguas caucásicas nororientales que se hablan en el sur-centro de Daguestán. Kaytak, kubachi, y a menudo se consideran dialectos del mismo idioma darguin / dargua. Ethnologue los enumera bajo un idioma darguin común, pero también señala que pueden ser idiomas separados del propio dargua.​ Ahora se llegan a considerar más de diez dialectos, que a veces no se entienden entre sí. Existe el idioma darguin unificado, basado en el darguin del Norte. Es idioma oficial de escritura en Daguestán, donde lo hablan más de 485.705 personas, además de otros hablantes de la diáspora. En el Glottolog aparece en la familia: Dargwic (Yu. B. Korjakov 2012).​ (es)
  • Le dargwa ou darguine (d'après l'ethnonyme дарган) est une langue de la famille des langues nakho-daghestaniennes, parlée par les Darguines dans la république du Daghestan, en Russie. La langue, écrite, est normatisée sur la base du dialecte akusha. L'alphabet est depuis 1938 le cyrillique, qui avait remplacé l'alphabet latin en usage à partir de 1928. Auparavant, l'alphabet arabe était utilisé. Au recensement de 1989, le nombre de locuteurs du dargwa s'élevait à 365 000 personnes. En 2002, le nombre total de locuteurs au Daghestan était de 430 000 (440 000 dans toute la Russie). En 2007, on estime que le dargwa est parlé par près de 505 000 personnes. (fr)
  • La lingua dargwa, chiamata anche dargua o dargva (дарган мез) è una lingua caucasica orientale parlata nella Federazione Russa, nella repubblica del Daghestan. (it)
  • ダルギン語(Dargin、ダルグワ語 Dargwa)はダゲスタン共和国に居住するダルギン人によって話されている言語である。 2002年全ロシア国勢調査によると、ダゲスタン共和国に429,347人、カルムイク共和国に7,188人、ハンティ・マンシ自治管区に1,620人 、チェチェン共和国に680人、ロシアの他の地域に100人以上の話者がいる。 (ja)
  • 다르기어(Дарган мез)는 다게스탄 서부에서 다르기인들이 사용하는 언어이다. 공식적인 다르기 문어(러시아어: Даргинский литературный язык)와 별도로 방언연속체인 다르기어 내에는 크게 후굴(Хьугъул, Чирагский), 우그부그(ГӀугъбуг, Кубачинский), 하이다크(Хайдакь, Кайтагский) 방언이 존재한다. 문자는 키릴 문자를 사용한다. 영어식 표현을 따른 다르그와어(영어: Dargwa language)로도 알려져 있다. 2002년의 조사에서 42만9,347명의 다르기어 사용자가 다게스탄 공화국에 거주하고, 7,188명이 칼미크 공화국, 1,620명이 한티만시 자치구에, 680명이 체첸 공화국, 나머지 1,000명 이상은 러시아의 다른 지역에 거주한다. 라흐 방언을 사용하는 다르기인들은 14만2,523명이 다게스탄 공화국에, 1,504명이 카바르디노발카르 공화국에, 708명이 한티만시 자치구에 거주한다. (ko)
  • Het Dargiens (дарган мез, dargan mez) is een Nach-Dagestaanse taal, die wordt gesproken door de Dargienen. (nl)
  • O dargínico ou dargwa (дарган мез) é uma língua caucasiana do nordeste da família daguestânica, falada pelos dargins do Daguestão. Seu número de falantes em 1989 era de 315.000, divide-se em três dialetos: * Urakhi ou Khürkili ou gäwa, falado pelos pastores das planícies altas * Tzudakhar, falado pelos artesãos e comerciantes das planícies * Akusha, mais diferenciado e base da língua literária, usada pelos kubatxis e kaytags. Mas a forte influência russa, azeri e kumyk faz com que muitos sejam bilíngües. (pt)
  • Дарги́нська мо́ва — мова, що є рідною для 505 тис. даргинців (Акушинський, Буйнакський, Сергокалинський, Левашинський, Духадаєвський, Кайтагський р-н Дагестану). Писемна мова базована на Акушинському діалекті. До 1928 р. Даргинська мова використовувала арабський алфавіт, потім латинський до 1938 р. і згодом під впливом радянської влади була введена кирилиця. Іменник має граматичні категорії числа і відмінку, а також ділиться на 3 класи: Ікл.-іменники чоловічого роду(дудеш-батько, урши-син, удзи-брат, мурул-чоловік). Признаками Ікл. є в, й та нульовий показник: дудеш вакІиб-батько прийшов, дудеш сай-батько є, дудеш узар-батько працює. ІІкл.-іменники жіночого роду: неш-мама, рурси-донька, рудзи-сестра, хІунул-дружина(жінка). Признаком ІІкл. є р-:неш рукІиб-мама прийшла, неш сари-мама є, неш рузар-мама працює. До ІІІкл. відносяться всі решта іменників, що не ввійшли до І чи ІІ класу: ута-крісло, ундза-двері, бецІ-вовк, шин-вода. Унц бакІиб-бик прийшов, унц саби-бик є, унц бузар-бик мучиться. В мгожині І і ІІ класи мають показник б- :уршби бакІиб-сини прийшли, рурсби бакІиб-дівчата прийшли. ІІІкл. має показник д- (на початку слова) і р- (в середині чи в кінці): унци дакІиб-бики прийшли, унци лер-бики є. Показники множини є доволі різноманітні: -би,-ти,-ми,-ни,-и,-ри,-хьали; -би: хІули(око)- хІулби, тІул(палець)- тІулби; -ти: адам(чоловік)- адамти, хІейван(тварина)-хІейванти; -ни: багьа(ціна)- багьні; -ми: дабри(взуття)-дабруми, шала(світло)- шалми; -и: унц(бик)- унци, бецІ(вовк)- буцІи; -ри: кабц(шкіра)- кубцри. Відмінки прийнято ділити на 2 групи: абстрактні (називний, ергативний, родовий, давальний, спільний, предметний, орудний) і просторові(місцеві). (uk)
  • Дарги́нские языки — ветвь нахско-дагестанских языков, традиционно рассматривается как единый даргинский язык с множеством диалектов. Распространены среди даргинцев на традиционной территории их проживания и на равнине, куда после 1950-х гг. переселилась значительная их часть. (ru)
  • Даргинский литературный язык — один из даргинских языков, литературный язык даргинцев, является одним из государственных языков Республики Дагестан. Основан на акушинском диалекте даргинского языка. Но изначально литературный язык был основан на цудахарском диалекте, после перехода на кириллицу. Преподаётся в большинстве школ в традиционных районах проживания даргинцев, однако в целом владение им часто остаётся пассивным и он лишь ограниченно используется для общения между носителями разных даргинских языков. Чаще при общении каждый говорит на своём языке, либо при полном отсутствии взаимопонимания — на русском языке. Поэтому численность говорящих на нём оценить очень сложно. На даргинском языке издаются республиканская газета «Замана», многочисленные районные газеты, журналы «Дагъиста хьунул адам» и «Лачин», альманах «Зурхъяб». (ru)
dbo:iso6392Code
  • dar
dbo:iso6393Code
  • dar
dbo:languageFamily
dbo:spokenIn
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 30872946 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 14371 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1057827642 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:date
  • 2010 (xsd:integer)
dbp:ethnicity
  • Dargins (en)
dbp:fam
dbp:familycolor
  • Caucasian (en)
dbp:glotto
  • darg1241 (en)
  • sout3261 (en)
dbp:glottorefname
  • North-Central Dargwa (en)
  • Southwestern Dargwa (en)
dbp:iso
  • dar (en)
dbp:iso3comment
  • (en)
dbp:name
  • Dargwa (en)
dbp:nativename
  • dargan mez (en)
  • дарган мез (en)
dbp:ref
  • e18 (en)
dbp:region
dbp:script
dbp:states
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wordnet_type
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • اللغة درغينية أو لغة دَرغَينْ : (بالروسية: Даргинский язык) هي لغة قوقازية بحتة. يتحدث بها ثاني أكبر قومية في داغستان. وهي إحدى اللغات الرسمية في جمهورية داغستان (ar)
  • Darginisch (oder Dargwa, Eigenbezeichnung дарган мез dargan mez) ist eine Sprache, die von ca. 370.000 Menschen gesprochen wird. Die Sprecher, die Darginer (oder Darginen), leben vorwiegend in der autonomen Republik Dagestan in der Russischen Föderation, kleine Minderheiten auch in Aserbaidschan, Kasachstan, Kirgisistan, der Türkei und Turkmenistan. Darginisch gehört zur lakisch-darginischen Untergruppe innerhalb der Sprachgruppe der dagestanischen Sprachen, die wiederum zur (nordostkaukasischen) nachisch-dagestanischen Sprachfamilie gehören. Am nächsten verwandt ist das Lakische. (de)
  • Dargva lingvo aŭ Dargina lingvo estas unu el multaj lingvoj parolataj en Nordorienta Kaŭkazio (respubliko Dagestano). Ĝin parolas pli ol 300 mil homoj. Dargva lingvo estas simila al multaj aliaj lingvoj de Kauxkazio, kelkaj el ili estas iam konsiderataj kiel dargvaj dialektoj. Unu el plej apartaj estas ugbuga lingvo. Fama esplorinto de dargva lingvo estis esperantologo Jevgenij Bokarjov. (eo)
  • Darginera edo dargvera Dagestango darginek hitz egiten duten hizkuntza da. Kaukasoko ipar-ekialdekoa edo nakh-dagestandar familiakoa da. Barne aldakortasun handia du eta sei dialekto multzo bereizten dira, bakoitza aldaera desberdinekin. (eu)
  • La lingua dargwa, chiamata anche dargua o dargva (дарган мез) è una lingua caucasica orientale parlata nella Federazione Russa, nella repubblica del Daghestan. (it)
  • ダルギン語(Dargin、ダルグワ語 Dargwa)はダゲスタン共和国に居住するダルギン人によって話されている言語である。 2002年全ロシア国勢調査によると、ダゲスタン共和国に429,347人、カルムイク共和国に7,188人、ハンティ・マンシ自治管区に1,620人 、チェチェン共和国に680人、ロシアの他の地域に100人以上の話者がいる。 (ja)
  • 다르기어(Дарган мез)는 다게스탄 서부에서 다르기인들이 사용하는 언어이다. 공식적인 다르기 문어(러시아어: Даргинский литературный язык)와 별도로 방언연속체인 다르기어 내에는 크게 후굴(Хьугъул, Чирагский), 우그부그(ГӀугъбуг, Кубачинский), 하이다크(Хайдакь, Кайтагский) 방언이 존재한다. 문자는 키릴 문자를 사용한다. 영어식 표현을 따른 다르그와어(영어: Dargwa language)로도 알려져 있다. 2002년의 조사에서 42만9,347명의 다르기어 사용자가 다게스탄 공화국에 거주하고, 7,188명이 칼미크 공화국, 1,620명이 한티만시 자치구에, 680명이 체첸 공화국, 나머지 1,000명 이상은 러시아의 다른 지역에 거주한다. 라흐 방언을 사용하는 다르기인들은 14만2,523명이 다게스탄 공화국에, 1,504명이 카바르디노발카르 공화국에, 708명이 한티만시 자치구에 거주한다. (ko)
  • Het Dargiens (дарган мез, dargan mez) is een Nach-Dagestaanse taal, die wordt gesproken door de Dargienen. (nl)
  • O dargínico ou dargwa (дарган мез) é uma língua caucasiana do nordeste da família daguestânica, falada pelos dargins do Daguestão. Seu número de falantes em 1989 era de 315.000, divide-se em três dialetos: * Urakhi ou Khürkili ou gäwa, falado pelos pastores das planícies altas * Tzudakhar, falado pelos artesãos e comerciantes das planícies * Akusha, mais diferenciado e base da língua literária, usada pelos kubatxis e kaytags. Mas a forte influência russa, azeri e kumyk faz com que muitos sejam bilíngües. (pt)
  • Дарги́нские языки — ветвь нахско-дагестанских языков, традиционно рассматривается как единый даргинский язык с множеством диалектов. Распространены среди даргинцев на традиционной территории их проживания и на равнине, куда после 1950-х гг. переселилась значительная их часть. (ru)
  • El darguà és una llengua caucàsica septentrional de la família daguestànica, parlada pels darguins del Daguestan. El seu nombre de parlants el 1989 era de 315.000 i es divideix en tres dialectes: * Urakhi o Khürkili o gäwa, parlat pels pastors de les planures altes * Tzudakhar, parlat pels artesans i comerciants de les planures * Akusha, més diferenciat i base de la llengua literària, usada pels kubatxis i kaytags. Segons el cens rus del 2002, hi havia 429.347 parlants de darguà al Daguestan, 7.188 a Calmúquia, 1.620 a Khàntia-Mànsia, 680 a Txetxènia, i centenars a altres parts de Rússia. (ca)
  • Dargwa (дарган мез, dargan mez) is a Northeast Caucasian language spoken by the Dargin people in the Russian republic Dagestan. It is the literary and main dialect of the dialect continuum constituting the Dargin languages.The four other languages in this dialect continuum (Kajtak, Kubachi, Itsari, and Chirag) are often considered variants of Dargwa. Korjakov (2012) concludes that Southwestern Dargwa is closer to Kajtak than it is to North-Central Dargwa. Dargwa uses the Cyrillic script. (en)
  • Los idiomas darguin o idiomas darguines constan de un continuo dialectal de lenguas caucásicas nororientales que se hablan en el sur-centro de Daguestán. Kaytak, kubachi, y a menudo se consideran dialectos del mismo idioma darguin / dargua. Ethnologue los enumera bajo un idioma darguin común, pero también señala que pueden ser idiomas separados del propio dargua.​ Ahora se llegan a considerar más de diez dialectos, que a veces no se entienden entre sí. Existe el idioma darguin unificado, basado en el darguin del Norte. Es idioma oficial de escritura en Daguestán, donde lo hablan más de 485.705 personas, además de otros hablantes de la diáspora. (es)
  • El darguin, dargwa o dargua​ es el idioma hablado por el pueblo darguin en Rusia, en la república de Daguestán. Es el dialecto literario y principal del continuo dialectal que constituyen los idiomas darguines. Los otros cuatro idiomas en este continuo dialectal son los idiomas kaytak, kubachi, y . Estos dialectos o lenguas a menudo se consideran como variantes del idioma darguin. Ethnologue enumera estos bajo el idioma darguin, pero reconoce que estos pueden ser diferentes idiomas. Korjakov (2012) concluye que el dargua suroccidental es más cercano al kaytak que el dargua norte-central.​ (es)
  • Le dargwa ou darguine (d'après l'ethnonyme дарган) est une langue de la famille des langues nakho-daghestaniennes, parlée par les Darguines dans la république du Daghestan, en Russie. La langue, écrite, est normatisée sur la base du dialecte akusha. L'alphabet est depuis 1938 le cyrillique, qui avait remplacé l'alphabet latin en usage à partir de 1928. Auparavant, l'alphabet arabe était utilisé. (fr)
  • Даргинский литературный язык — один из даргинских языков, литературный язык даргинцев, является одним из государственных языков Республики Дагестан. Основан на акушинском диалекте даргинского языка. Но изначально литературный язык был основан на цудахарском диалекте, после перехода на кириллицу. Преподаётся в большинстве школ в традиционных районах проживания даргинцев, однако в целом владение им часто остаётся пассивным и он лишь ограниченно используется для общения между носителями разных даргинских языков. Чаще при общении каждый говорит на своём языке, либо при полном отсутствии взаимопонимания — на русском языке. Поэтому численность говорящих на нём оценить очень сложно. (ru)
  • Дарги́нська мо́ва — мова, що є рідною для 505 тис. даргинців (Акушинський, Буйнакський, Сергокалинський, Левашинський, Духадаєвський, Кайтагський р-н Дагестану). Писемна мова базована на Акушинському діалекті. До 1928 р. Даргинська мова використовувала арабський алфавіт, потім латинський до 1938 р. і згодом під впливом радянської влади була введена кирилиця. В мгожині І і ІІ класи мають показник б- :уршби бакІиб-сини прийшли, рурсби бакІиб-дівчата прийшли. ІІІкл. має показник д- (на початку слова) і р- (в середині чи в кінці): унци дакІиб-бики прийшли, унци лер-бики є. (uk)
rdfs:label
  • Dargwa language (en)
  • اللغة الدرغينية (ar)
  • Darguà (ca)
  • Darginische Sprache (de)
  • Dargva lingvo (eo)
  • Idiomas darguin (es)
  • Idioma darguin (es)
  • Darginera (eu)
  • Dargwa (fr)
  • Lingua dargwa (it)
  • ダルギン語 (ja)
  • 다르기어 (ko)
  • Dargiens (nl)
  • Língua dargínica (pt)
  • Даргинские языки (ru)
  • Даргинский литературный язык (ru)
  • Даргинська мова (uk)
  • Даргинські мови (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Dargwa (en)
  • dargan mez (en)
  • дарган мез (en)
is dbo:language of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:commonLanguages of
is dbp:label of
is dbp:langs of
is dbp:language of
is dbp:officialLangList of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License