An Entity of Type: person, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Curzio Malaparte (Italian pronunciation: [ˈkurtsjo malaˈparte]; 9 June 1898 – 19 July 1957), born Kurt Erich Suckert, was an Italian writer, filmmaker, war correspondent and diplomat. Malaparte is best known outside Italy due to his works Kaputt (1944) and La pelle (1949). The former is a semi-fictionalised account of the Eastern Front during the Second World War and the latter is an account focusing on morality in the immediate post-war period of Naples (it was placed on the Index Librorum Prohibitorum).

Property Value
dbo:abstract
  • كورزيو مالابارته (بالإيطالية: Curzio Malaparte)‏ روائي ومخرج وصحفي وكاتب مسرحي وشاعر ايطالي. (ar)
  • Curzio Malaparte, pseudònim de Kurt Erich Suckert (Prato, 9 de juny de 1898 – Roma, 19 de juliol de 1957), va ser un escriptor, periodista, oficial, corresponsal de guerra i diplomàtic italià del segle xx. Va provar sort també, en una ocasió, com a director de cinema. Particularment conegut a Europa per la seva novel·la Kaputt; per les seves narracions autobiogràfiques a La pelle, sobre la seva experiència com a periodista i oficial durant la Segona Guerra Mundial, i per Maledetti Toscani.Va fer escriure al seu mausoleu en lletres majúscules: «IO SON DI PRATO, M'ACCONTENTO D'ESSER DI PRATO, E SE NO FOSSI NATO PRATESE, VORREI NON ESSER VENUTO AL MONDO». Concedia una gran importància emocional a la Toscana, als toscans i a la gent de Prato.El seu pseudònim, que va utilitzar des de 1925, va ser concebut per ell com una paronomàsia humorística basat en el mot "Bonaparte". (ca)
  • Curzio Malaparte, vlastním jménem Curt Erich Suckert (9. června 1898 Prato – 19. července 1957 Řím) byl italský spisovatel, básník, novinář a diplomat, jedna z hlavních postav literárního expresionismu a neorealismu v Itálii. Ve světě je nejznámější svými romány Kaput a Kůže, založenými na jeho zkušenostech vojáka a novináře během druhé světové války. (cs)
  • Ο Κούρτσιο Μαλαπάρτε (ψευδ. του Κουρτ Έριχ Σούκερτ) (1898-1957) ήταν Ιταλός συγγραφέας και δημοσιογράφος. Είναι ιδιαίτερα γνωστός για τα αυτοβιογραφικά μυθιστορήματα του Καπούτ (Kaputt) και Το δέρμα (La pelle) (έχουν μεταφραστεί και στα ελληνικά) στα οποία καταγράφει τις εμπειρίες του ως δημοσιογράφου και αξιωματικού από το Β’ Παγκόσμιο Πόλεμο. Το ψευδώνυμο Μαλαπάρτε αποτελεί παρονομασία του ονόματος του Ναπολέοντα Βοναπάρτη. (el)
  • Curzio Malaparte (* 9. Juni 1898 in Prato in der Toskana; † 19. Juli 1957 in Rom; eigentlich Curt Erich Suckert) war ein italienischer Schriftsteller, Journalist und Diplomat. Unter dem ab 1925 verwendeten Pseudonym Malaparte – wörtlich übersetzt ‚schlechter Teil‘, in Anspielung auf den Namen Bonaparte, wörtlich ‚guter Teil‘ – erschienen seine beiden Welterfolge Kaputt (1944, italienischer Originaltitel; deutsche Übersetzung 1951) und La pelle (1949; deutscher Titel Die Haut, 1950). (de)
  • Curzio Malaparte (Italian pronunciation: [ˈkurtsjo malaˈparte]; 9 June 1898 – 19 July 1957), born Kurt Erich Suckert, was an Italian writer, filmmaker, war correspondent and diplomat. Malaparte is best known outside Italy due to his works Kaputt (1944) and La pelle (1949). The former is a semi-fictionalised account of the Eastern Front during the Second World War and the latter is an account focusing on morality in the immediate post-war period of Naples (it was placed on the Index Librorum Prohibitorum). During the 1920s, Malaparte was one of the intellectuals who supported the rise of Italian fascism and Benito Mussolini, through the magazine 900. Despite this, Malaparte had a complex relationship with the National Fascist Party and was stripped of membership in 1933 for his independent streak. Arrested numerous times, he had Casa Malaparte created in Capri where he lived under house arrest. After the Second World War, he became a filmmaker and moved closer to both Togliatti's Italian Communist Party and the Catholic Church (though once a staunch atheist), reputedly becoming a member of both before his death. (en)
  • Curzio Malaparte (Prato, 9 de junio de 1898 – Roma, 19 de julio de 1957), nacido Kurt Erich Suckert, fue un periodista, dramaturgo, escritor de relato corto, novelista y diplomático italiano. El apellido elegido para firmar sus obras, que utilizó desde 1925 y significa literalmente 'de mal lugar', es un juego de palabras con Buonaparte, en referencia a Napoleón Bonaparte. La obra literaria de Curzio Malaparte es una de las más representativas de la Italia del siglo XX. Los artículos de Malaparte han aparecido en muchas publicaciones literarias de prestigio en Francia, el Reino Unido, Italia y los Estados Unidos. (es)
  • Curzio Malaparte, jaiotza-izenaz Kurt Erich Suckert (Prato, Italia, 1898ko ekainaren 9a - Erroma, Italia, 1957ko uztailaren 19a), italiar kazetaria eta idazlea izan zen. (eu)
  • Curzio Malaparte, né Curt Erich Suckert, né le 9 juin 1898 à Prato, en Toscane, et mort le 19 juillet 1957 à Rome, est un écrivain, cinéaste, journaliste, correspondant de guerre et diplomate italien. Il est surtout connu en Europe pour deux ouvrages majeurs : Kaputt et La Peau. Il fit inscrire sur son mausolée, en lettres capitales : Io son di Prato, m'accontento d'esser di Prato, e se non fossi pratese, vorrei non esser venuto al mondo — Curzio Malaparte, Ces sacrés Toscans (italien : Maledetti Toscani), Éditions Le livre de poche, traduit de l'italien par Georges Piroué, Denoël, 1970, p. 67 « Je suis de Prato, je me contente d'être de Prato, et si je n'y étais pas né, je voudrais n'être jamais venu au monde » C'est dire l'importance affective qu'il attachait à la Toscane et aux Toscans, mais surtout aux habitants de Prato et de sa région. Dans la lignée de l'auteur du Décaméron, qui fut le créateur de la prose italienne, Malaparte demeure par son goût de la chronique un fils spirituel de Boccace, et l'un des prosateurs majeurs de la littérature italienne du XXe siècle. (fr)
  • Scríbhneoir agus iriseoir Iodálach de phór leath-Ghearmánach a bhí i gCurzio Malaparte (fiorainm: Kurt Erich Suckert), a tháinig chun saoil i bPrato (An Tuscáin) ar an 9 Meitheamh 1898 agus a fuair bás sa Róimh ar an 19 Iúil 1957. Ghlac sé an t-ainm cleite air sa bhliain 1925. Leagan Iodáilise de Kurt é Curzio, agus is imeartas focal é Malaparte ("an Droch-Chuid") a thagraíonn do shloinne Napoleon, Bonaparte ("an Dea-Chuid"). (ga)
  • Curzio Malaparte, nome d'arte di Curt Erich Suckert (Prato, 9 giugno 1898 – Roma, 19 luglio 1957), è stato uno scrittore, giornalista, militare, poeta e saggista italiano, nonché diplomatico, agente segreto, sceneggiatore, inviato speciale e regista cinematografico, una delle figure centrali dell'espressionismo letterario in Italia e del neorealismo. È particolarmente noto, soprattutto all'estero, per i suoi romanzi Kaputt e La pelle, opere a sfondo autobiografico basate sulla sua esperienza di giornalista e ufficiale durante la prima e la seconda guerra mondiale, e Maledetti toscani. Scrittore dallo stile realistico e «immaginifico», fu definito come «cinico e compassionevole» al tempo stesso e talvolta avvicinato alle tematiche e allo stile espressionista crudo di Louis-Ferdinand Céline con cui ebbe un'amicizia epistolare. Come intellettuale fu dapprima un sostenitore del fascismo, poi una voce critica e un oppositore dello stesso. Caratteristica della sua letteratura è la mescolanza di fatti reali - lo scrittore è stato infatti avvicinato alla corrente del neorealismo -, spesso autobiografici, ad altri immaginari, talvolta esagerati in maniera voluta e consapevole, fino al farsesco, specialmente quando deve denunciare le atrocità della seconda guerra mondiale.Interventista e volontario nella Grande Guerra, ammiratore di Mussolini e "fascista della prima ora", partecipò alla marcia su Roma e fu attivo nelle posizioni di fascismo di sinistra intransigente, sostenendo la cosiddetta rivoluzione fascista; allontanatosi gradualmente dal regime (venne anche mandato al confino, da cui uscì grazie all'amicizia con Galeazzo Ciano, genero del Duce), dopo l'8 settembre 1943 si arruolò nell'Esercito Cobelligerante Italiano del Regno d'Italia e collaborò con gli Alleati (cui pure non risparmiò pesanti critiche) nel Counter Intelligence Corps nella lotta contro i nazisti e i fascisti della RSI. Prima anticomunista, nel secondo dopoguerra si avvicinò al Partito Comunista Italiano, grazie all'interessamento di Palmiro Togliatti che lo assunse come cronista, sebbene molti dubitassero della effettiva sua adesione, o avvicinamento, al PCI (e contemporaneamente al Partito Repubblicano Italiano, a cui già aderiva da giovanissimo, al quale si iscrisse poco prima di morire). Morì dopo essersi convertito in punto di morte alla Chiesa cattolica, assistito dai sacerdoti padre Cappello e padre Rotondi, secondo le testimonianze di questi. Lo pseudonimo, che usò dal 1925, fu da lui ideato come umoristica paronomasia basata sul cognome "Bonaparte". Famoso per il suo camaleontismo, si soprannominò e venne soprannominato l'"Arcitaliano", per avere racchiuso nella sua complessa e contraddittoria personalità molti difetti e pregi degli italiani. (it)
  • クルツィオ・マラパルテ (Curzio Malaparte、1898年6月9日 - 1957年7月19日)は、イタリアの作家、小説家、ジャーナリスト。本名はクルト・エーリッヒ・ズッケルト (Kurt Erich Suckert)。クルチオ・マルバルテとも表記される。小説『カプート』(Kaputt、邦題:壊れたヨーロッパ)などで知られている。 (ja)
  • Curzio Malaparte, pseudoniem van Kurt Erich Suckert (Prato (Toscane), 9 juni 1898 - Rome, 19 juli 1957) was een Italiaanse schrijver en oorlogscorrespondent. (nl)
  • Curzio Malaparte, właśc. Kurt Erich Suckert (ur. 9 czerwca 1898 w Prato, zm. 19 lipca 1957 w Rzymie) – włoski pisarz, dziennikarz i dyplomata. (pl)
  • Kurt Erich Suckert, mais conhecido pelo pseudônimo Curzio Malaparte (Prato, 9 de junho de 1898 – 19 de julho de 1957) foi um escritor, jornalista, dramaturgo, cineasta, militar e diplomata italiano. O sobrenome de seu pseudônimo (por si usado desde 1925), significa em italiano "parte má", sendo um trocadilho com o nome de família de Napoleão Bonaparte - que significa, em italiano, "parte boa". (pt)
  • Curzio Malaparte, född 9 juni 1898 i Prato, Toscana, död 19 juli 1957, var en italiensk författare, journalist och diplomat. Han föddes som Kurt Erich Suckert till en tysk far och en italiensk mor. Hans pseudonym anspelar på Bonaparte, italienska för "god del"; Malaparte betyder "ond del". Han etablerade sig som offentlig intellektuell och skönlitterär författare på 1920-talet. Till hans mest framträdande verk från mellankrigstiden hör Technique du coup d'état (1931), en studie av den moderna statskuppen. Han hade ett komplicerat förhållande till Nationella fascistpartiet, som han stöttade genom flera tidskrifter, men hamnade i ständiga konflikter med och uteslöts från 1933. Efter att ha fängslats flera gånger levde han på 1940-talet i husarrest i sitt hus på Capri. Efter andra världskriget närmade han sig Romersk-katolska kyrkan och Italienska kommunistpartiet. Han skrev bland annat böckerna Kaputt (1944; på svenska 1948) och La pelle (1949) och regisserade en spelfilm, Il Cristo proibito (1951). (sv)
  • Ку́рціо Малапа́рте (італ. Curzio Malaparte, справжнє ім'я Курт Еріх Зукерт (Kurt Erich Suckert); 9 червня 1898, Прато — 19 липня 1957, Рим) — італійський кінорежисер, сценарист, журналіст, дипломат, письменник, військовий кореспондент, романіст, есеїст, драматург. Один із найвпливовіших, найблискучіших й найконтроверсійніших італійських письменників фашистського та повоєнного часу. Малапарте був добровольцем у Першій світовій війні, а потім став активним журналістом. У 1924 році він заснував римське періодичне видання La Conquista dello stato, а в 1926 приєднався до поета, романіста і критика Массімо Бонтемпеллі у заснуванні впливового, космополітичного літературного щоквартальника «900» ("Дев'ятисоті роки"), в якому зокрема друкувалися Джеймс Джойс та Ілля Еренбург; пізніше він став співредактором Fiera Letteraria, потім редактором La Stampa в Турині. Рано навернений у фашизм, він став поряд з Габріеле Д'Аннунціо найвпливовішим письменником, пов'язаним з Національною фашистською партією. Його політичні погляди озвучено у його власному літературному журналі Prospettive (1937) та у багатьох статтях, написаних для фашистської періодики. Він також написав особливо суперечливий та впливовий антитоталітарний памфлет про насильство та засоби революції, опублікований французькою мовою Technique du coup d'état (1931, Техніка державного перевороту; італ. переклад, Tecnica del colpo di stato). Його рання художня література - "Avventure di un capitano di Sventura" (1927), Sodoma e Gomorra (1931) і Sangue (1937) також продемонстрували фашистський ухил. У 1940-х Малапарте відкинув фашизм і виключений з партії. Під час Другої світової війни він був пов'язаний з арміями союзників як кореспондент, а згодом як офіцер зв'язку під час окупації Неаполя союзниками. Його репортажі з російського фронту публікувалися під назвою Il Volga nasce in Europa (1943; Волга народжується в Європі). У 1943-1946 перебував при вищому командуванні армії США в Італії. Його тогочасні статті постійно публікувалися у періодиці союзних країн. Потім він набув міжнародної репутації завдяки двом пристрасно написаним, блискуче реалістичним військовим романам: «Капут» (1944) і "Шкура" (1949), де сюрреалістично представлений ряд епізодів, що показують страждання та деградацію, які війна принесла жителям Неаполя. У романі «Капут» чимало сторінок присвячено трагічним епізодам війни в Україні - на Одещині, Полтавщині тощо. Український переклад роману видано на 18 років раніше, ніж російський. Після війни Малапарте вступає до Італійської комуністичної партії. У 1947 році оселився в Парижі. Продовжуючи писати статті та художню літературу, Малапарте створив три реалістичні драми (перші дві франкомовні), засновані на житті Марселя Пруста (Du côté de chez Prust, поставлено 1948 р.) та Карла Маркса (Das Kapital, поставлено 1949 р.) та про життя у Відні під час радянської окупації (Anche le donne hanno perso la guerra, постановка 1954 року «Жінки теж програли війну»). Малапарте цікавився Китаєм під владою Мао, здійснив поїздку туди, але незабаром захворів і був змушений раніше повернутися (щоденник поїздки «Я в Росії і в Китаї» посмертно опублікований в 1958). Він також написав сценарій до фільму Il Cristo proibito (1951) і, крім інших робіт, опублікував том під назвою Racconti italiani (1957, «Італійські казки»). Його повне зібрання творів видано в Італії у 1957–71. (uk)
  • Ку́рцио Малапа́рте (итал. Curzio Malaparte, настоящее имя Курт Эрих Зукерт (Kurt Erich Suckert); 9 июня 1898, Прато — 19 июля 1957, Рим) — итальянский писатель, журналист, кинорежиссёр. (ru)
  • 马拉帕尔泰(1898年6月9日-1957年7月19日),是一位意大利、小说家和剧作家。其最著名的小说是《毁灭》(1944)和《皮肤》(1949),作品以他在第二次世界大战期间在苏联前线做战地记者以及在那不勒斯做盟军联络官的经历为素材。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 885422 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 22937 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1080310218 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:id
  • malapart (en)
dbp:name
  • Curzio Malaparte (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
schema:sameAs
rdf:type
rdfs:comment
  • كورزيو مالابارته (بالإيطالية: Curzio Malaparte)‏ روائي ومخرج وصحفي وكاتب مسرحي وشاعر ايطالي. (ar)
  • Curzio Malaparte, vlastním jménem Curt Erich Suckert (9. června 1898 Prato – 19. července 1957 Řím) byl italský spisovatel, básník, novinář a diplomat, jedna z hlavních postav literárního expresionismu a neorealismu v Itálii. Ve světě je nejznámější svými romány Kaput a Kůže, založenými na jeho zkušenostech vojáka a novináře během druhé světové války. (cs)
  • Ο Κούρτσιο Μαλαπάρτε (ψευδ. του Κουρτ Έριχ Σούκερτ) (1898-1957) ήταν Ιταλός συγγραφέας και δημοσιογράφος. Είναι ιδιαίτερα γνωστός για τα αυτοβιογραφικά μυθιστορήματα του Καπούτ (Kaputt) και Το δέρμα (La pelle) (έχουν μεταφραστεί και στα ελληνικά) στα οποία καταγράφει τις εμπειρίες του ως δημοσιογράφου και αξιωματικού από το Β’ Παγκόσμιο Πόλεμο. Το ψευδώνυμο Μαλαπάρτε αποτελεί παρονομασία του ονόματος του Ναπολέοντα Βοναπάρτη. (el)
  • Curzio Malaparte (* 9. Juni 1898 in Prato in der Toskana; † 19. Juli 1957 in Rom; eigentlich Curt Erich Suckert) war ein italienischer Schriftsteller, Journalist und Diplomat. Unter dem ab 1925 verwendeten Pseudonym Malaparte – wörtlich übersetzt ‚schlechter Teil‘, in Anspielung auf den Namen Bonaparte, wörtlich ‚guter Teil‘ – erschienen seine beiden Welterfolge Kaputt (1944, italienischer Originaltitel; deutsche Übersetzung 1951) und La pelle (1949; deutscher Titel Die Haut, 1950). (de)
  • Curzio Malaparte (Prato, 9 de junio de 1898 – Roma, 19 de julio de 1957), nacido Kurt Erich Suckert, fue un periodista, dramaturgo, escritor de relato corto, novelista y diplomático italiano. El apellido elegido para firmar sus obras, que utilizó desde 1925 y significa literalmente 'de mal lugar', es un juego de palabras con Buonaparte, en referencia a Napoleón Bonaparte. La obra literaria de Curzio Malaparte es una de las más representativas de la Italia del siglo XX. Los artículos de Malaparte han aparecido en muchas publicaciones literarias de prestigio en Francia, el Reino Unido, Italia y los Estados Unidos. (es)
  • Curzio Malaparte, jaiotza-izenaz Kurt Erich Suckert (Prato, Italia, 1898ko ekainaren 9a - Erroma, Italia, 1957ko uztailaren 19a), italiar kazetaria eta idazlea izan zen. (eu)
  • Scríbhneoir agus iriseoir Iodálach de phór leath-Ghearmánach a bhí i gCurzio Malaparte (fiorainm: Kurt Erich Suckert), a tháinig chun saoil i bPrato (An Tuscáin) ar an 9 Meitheamh 1898 agus a fuair bás sa Róimh ar an 19 Iúil 1957. Ghlac sé an t-ainm cleite air sa bhliain 1925. Leagan Iodáilise de Kurt é Curzio, agus is imeartas focal é Malaparte ("an Droch-Chuid") a thagraíonn do shloinne Napoleon, Bonaparte ("an Dea-Chuid"). (ga)
  • クルツィオ・マラパルテ (Curzio Malaparte、1898年6月9日 - 1957年7月19日)は、イタリアの作家、小説家、ジャーナリスト。本名はクルト・エーリッヒ・ズッケルト (Kurt Erich Suckert)。クルチオ・マルバルテとも表記される。小説『カプート』(Kaputt、邦題:壊れたヨーロッパ)などで知られている。 (ja)
  • Curzio Malaparte, pseudoniem van Kurt Erich Suckert (Prato (Toscane), 9 juni 1898 - Rome, 19 juli 1957) was een Italiaanse schrijver en oorlogscorrespondent. (nl)
  • Curzio Malaparte, właśc. Kurt Erich Suckert (ur. 9 czerwca 1898 w Prato, zm. 19 lipca 1957 w Rzymie) – włoski pisarz, dziennikarz i dyplomata. (pl)
  • Kurt Erich Suckert, mais conhecido pelo pseudônimo Curzio Malaparte (Prato, 9 de junho de 1898 – 19 de julho de 1957) foi um escritor, jornalista, dramaturgo, cineasta, militar e diplomata italiano. O sobrenome de seu pseudônimo (por si usado desde 1925), significa em italiano "parte má", sendo um trocadilho com o nome de família de Napoleão Bonaparte - que significa, em italiano, "parte boa". (pt)
  • Ку́рцио Малапа́рте (итал. Curzio Malaparte, настоящее имя Курт Эрих Зукерт (Kurt Erich Suckert); 9 июня 1898, Прато — 19 июля 1957, Рим) — итальянский писатель, журналист, кинорежиссёр. (ru)
  • 马拉帕尔泰(1898年6月9日-1957年7月19日),是一位意大利、小说家和剧作家。其最著名的小说是《毁灭》(1944)和《皮肤》(1949),作品以他在第二次世界大战期间在苏联前线做战地记者以及在那不勒斯做盟军联络官的经历为素材。 (zh)
  • Curzio Malaparte, pseudònim de Kurt Erich Suckert (Prato, 9 de juny de 1898 – Roma, 19 de juliol de 1957), va ser un escriptor, periodista, oficial, corresponsal de guerra i diplomàtic italià del segle xx. Va provar sort també, en una ocasió, com a director de cinema. (ca)
  • Curzio Malaparte (Italian pronunciation: [ˈkurtsjo malaˈparte]; 9 June 1898 – 19 July 1957), born Kurt Erich Suckert, was an Italian writer, filmmaker, war correspondent and diplomat. Malaparte is best known outside Italy due to his works Kaputt (1944) and La pelle (1949). The former is a semi-fictionalised account of the Eastern Front during the Second World War and the latter is an account focusing on morality in the immediate post-war period of Naples (it was placed on the Index Librorum Prohibitorum). (en)
  • Curzio Malaparte, né Curt Erich Suckert, né le 9 juin 1898 à Prato, en Toscane, et mort le 19 juillet 1957 à Rome, est un écrivain, cinéaste, journaliste, correspondant de guerre et diplomate italien. Il est surtout connu en Europe pour deux ouvrages majeurs : Kaputt et La Peau. Il fit inscrire sur son mausolée, en lettres capitales : Io son di Prato, m'accontento d'esser di Prato, e se non fossi pratese, vorrei non esser venuto al mondo — Curzio Malaparte, Ces sacrés Toscans (italien : Maledetti Toscani), Éditions Le livre de poche, traduit de l'italien par Georges Piroué, Denoël, 1970, p. 67 (fr)
  • Curzio Malaparte, nome d'arte di Curt Erich Suckert (Prato, 9 giugno 1898 – Roma, 19 luglio 1957), è stato uno scrittore, giornalista, militare, poeta e saggista italiano, nonché diplomatico, agente segreto, sceneggiatore, inviato speciale e regista cinematografico, una delle figure centrali dell'espressionismo letterario in Italia e del neorealismo. È particolarmente noto, soprattutto all'estero, per i suoi romanzi Kaputt e La pelle, opere a sfondo autobiografico basate sulla sua esperienza di giornalista e ufficiale durante la prima e la seconda guerra mondiale, e Maledetti toscani. (it)
  • Curzio Malaparte, född 9 juni 1898 i Prato, Toscana, död 19 juli 1957, var en italiensk författare, journalist och diplomat. Han föddes som Kurt Erich Suckert till en tysk far och en italiensk mor. Hans pseudonym anspelar på Bonaparte, italienska för "god del"; Malaparte betyder "ond del". (sv)
  • Ку́рціо Малапа́рте (італ. Curzio Malaparte, справжнє ім'я Курт Еріх Зукерт (Kurt Erich Suckert); 9 червня 1898, Прато — 19 липня 1957, Рим) — італійський кінорежисер, сценарист, журналіст, дипломат, письменник, військовий кореспондент, романіст, есеїст, драматург. Один із найвпливовіших, найблискучіших й найконтроверсійніших італійських письменників фашистського та повоєнного часу. У романі «Капут» чимало сторінок присвячено трагічним епізодам війни в Україні - на Одещині, Полтавщині тощо. Український переклад роману видано на 18 років раніше, ніж російський. (uk)
rdfs:label
  • كورزيو مالابارته (ar)
  • Curzio Malaparte (en)
  • Curzio Malaparte (ca)
  • Curzio Malaparte (cs)
  • Κούρτσιο Μαλαπάρτε (el)
  • Curzio Malaparte (de)
  • Curzio Malaparte (es)
  • Curzio Malaparte (eu)
  • Curzio Malaparte (fr)
  • Curzio Malaparte (ga)
  • Curzio Malaparte (it)
  • Curzio Malaparte (nl)
  • クルツィオ・マラパルテ (ja)
  • Curzio Malaparte (pl)
  • Curzio Malaparte (pt)
  • Curzio Malaparte (sv)
  • Курціо Малапарте (uk)
  • Курцио Малапарте (ru)
  • 马拉帕尔泰 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:director of
is dbo:influenced of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbo:writer of
is dbp:client of
is dbp:director of
is dbp:witnesses of
is dbp:writer of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License