| dbo:abstract
|
- السيلوفون أو الخشبية آلة نقر موسيقية ذات ألواح خشبية متدرجة في الطول، يعزف عليها بمطرقتين خشبيتين صغيرتين. اسمها مشتق من اللغة اليونانية ξύλον - كسيلون أي «خشب» + φωνή - فون أي «صوت»، فيكون المعنى «صوت الخشب». (ar)
- El xilòfon és un instrument musical de percussió que consisteix en barres de fusta colpejades per baquetes. Igual que el glockenspiel, el xilòfon consisteix essencialment en un conjunt de tecles afinades disposades a la manera del teclat d’un piano. Cada barra és un idiòfon sintonitzat amb un to de l'escala musical, ja sigui pentatònic o heptatònic en el cas de molts instruments africans i asiàtics, diatònic en molts instruments infantils occidentals o cromàtic per a ús orquestral. El terme prové de les paraules gregues ξύλον - xylon, "fusta" + φωνή - phōnē, "so, veu", significa literalment "so de fusta". El terme xilòfon inclou generalment tots aquests instruments com la marimba, el balàfon i fins i tot el semantró. Tanmateix, a l'orquestra, el terme xilòfon es refereix específicament a un instrument cromàtic d’alçada i timbre una mica més alt que la marimba. Una persona que toca el xilòfon s'anomena xilofonista o simplement com el qui toca el xilòfon. El terme també s'utilitza popularment per referir-se a instruments similars dels tipus de litòfon i metal·lòfon. Per exemple, el Pixifon i moltes joguines similars descrites pels fabricants com a xilòfons tenen barres de metall en lloc de fusta, i per tant en organologia es consideren com a glockenspiel en lloc de xilòfons. (ca)
- Xylofon (z řečtiny xylos – dřevo a phoné – hlas) je hudební nástroj ze skupiny bicích nástrojů. Podle Sachs-Hornbostelova dělení xylofon patří mezi úderné idiofony. S největší pravděpodobností pochází z Indonésie a do Evropy se dostal asi v 15. století. (cs)
- Το ξυλόφωνο είναι κρουστό μουσικό όργανο, το οποίο αποτελείται από σειρά ξύλινων ημικυλινδρικών πλακών ίδιου πλάτους και πάχους, αλλά διαφορετικού μήκους, οι οποίες στηρίζονται σε δυο σημεία από ελαστικό και παράγουν φθόγγους δύο ή και τριών μουσικών κλιμάκων με τη χρήση μπαγκετών. Η προέλευση του ξυλόφωνου είναι μάλλον από τη Νοτιοανατολική Ασία, όπως για παράδειγμα στη μουσική της Ινδονησίας. Ήρθε πιθανότατα στην Ευρώπη κατά την εποχή των Σταυροφοριών, ενώ συσχετίστηκε σε μεγάλο βαθμό με τη λαϊκή παραδοσιακή μουσική των χωρών της Ανατολικής Ευρώπης. Το σύγχρονο ξυλόφωνο χρησιμοποιείται στη συμφωνική ορχήστρα από το τέλος του 19ου αιώνα, ενώ θεωρείται πρόδρομος του , το οποίο πρωτοεμφανίστηκε τη δεκαετία του '20 (el)
- Ksilofono estas frapmuzikilo. Ĝi havas diverslongajn stangojn aranĝitajn en vico laŭ grando, kiuj sonas la tonaltojn gamajn. Oni produktas la notojn frapante la stangojn per maleoj. La stangoj fariĝas el ligno, ofte palisandro, kaj la maleoj fariĝas el ligno, plasto aŭ kaŭĉuko. Foje la ksilofono havas sub la stangoj por plilaŭtigi la sonon. Oni kredas ke la ksilonfono originis en Indonezio, sed ekzemploj disvolviĝis ankaŭ en Okcident- kaj Orient-Afriko. La plej frua ekzemplo pri kiu ni scias estas el Sudorient-Azio de la 9-a jarcento. Oni enkondukis ksilofonojn en Eŭropon en la Mezepoko, kaj ĝis la 19-a jarcento ĝi asociĝis kun popola muziko Orient-Eŭropa, notinde el Pollando kaj Orient-Germanio. Pli malfrue komponistoj, ekz. Camille Saint-Saëns kaj George Gershwin, verkis partojn ksilofonajn por Okcidenta muziko orkestra. Ĝi ankaŭ uziĝas en muziko ragtima. La vibrafono disvolviĝis el la ksilofono en la 1920-oj. (eo)
- Das Xylophon, auch Xylofon (aus altgriechisch ξύλον xýlon, deutsch ‚Holz‘ und φωνή phōnē ‚Stimme, Ton‚ Klang‘), ist ein zu den Aufschlagidiophonen gehörendes Schlaginstrument mit einer Reihe oder mehreren Reihen von in unterschiedlichen Tonhöhen gestimmten und auf einem Rahmen liegenden Klangstäben, die aus Holz (oft Palisander) oder Bambus bestehen und mit Schlägeln angeschlagen werden. Xylophone gehören zur Familie der Schlagstabspiele (englisch mallet percussion), zu deren wichtigsten Vertretern in Europa die Marimba (das Marimbaphon), das Glockenspiel und das Vibraphon zählen. Der Ursprung der Xylophone liegt in Asien und Afrika. Ab Anfang des 16. Jahrhunderts waren sie in Deutschland als Hölzernes Gelächter oder (wegen der Lagerung der Holzstäbe auf Strohwalzen) als Strohfiedel bekannt. (de)
- El xilófono (pronunciado /si'lofono/, del griego ξύλον xylon madera y φωνή phōnē voz) es un instrumento musical de percusión.Cada lámina se afina según un tono específico (nota musical) de la escala cromática. Como se puede afinar, se trata de un laminófono de sonido determinado. El orden de las láminas es similar al orden del teclado de piano. El xilófono utiliza tanto la técnica de tambor afinable como la avanzada de mazos. Tiene un timbre más vivo que la marimba, y las notas se sostienen menos. Los xilófonos modernos incluyen láminas de percusión cortas. Un xilófono con un registro más bajo que el registro de la marimba se llama . (es)
- Xilofonoa (grezieratik ξύλον, xýlon, "zur" + φωνή, foné, "hots") perkusiozko musika tresna da, soinu zehatzeko laminofonoa, jatorria XVIII. mendean duena. Zurezko xafla bakoitza eskala kromatikoaren musika nota zehatz baten arabera gozatzen da. Xaflen ordena, piano baten teklatuaren oso antzekoa da. Xilofonoak, danbor gozagarriaren eta mailu aurrerakuntza teknikak erabiltzen ditu. Xilofonoak, bere ahaide marinbak baino doinu biziagoa du, eta musika notak, askoz gutxiago mantentzen dira. Oraingo xilofonoek, perkusio xafla laburrak dituzte. Marinbarena baino erregistro baxuagoa duen xilofonoari, xilorinba deitzen zaio. Xilofonoak garrantzi handia du hainbat musika klasikoetan. Ezagunenetarikoak eta , Camille Saint-Saënsenak, eta Gustav Mahlerren 6. sinfonia dira. Xilofonoaren familiakoa metalofonoa da. (eu)
- Le xylophone est un instrument de musique constitué de lames qu'on frappe avec de petits maillets. Son nom, un néologisme du XIXe siècle, agglomère les racines grecques xylo : bois et phon : son. À l'origine, les lames étaient toujours en bois. Il en reste ainsi dans la langue savante, bien qu'aujourd'hui on appelle aussi xylophones tous les petits jouets musicaux de forme identique, même quand leurs lames sont métalliques. Cet article ne traite que des instruments à lames de bois. L'accord des lames dépend de l'échelle musicale en usage. Dans la musique européenne, les xylophones, accordés selon une échelle pentatonique, heptatonique, diatonique ou chromatique, sont surtout représentés dans la musique populaire jusqu'au XIXe siècle. L'instrument acquiert ensuite une forme stable, avec lamelles disposées comme les touches d'un clavier. En musique classique, on utilise un instrument sans résonateurs ; avec résonateurs tubulaires accordés, on l'appelle souvent marimba, en référence à l'Amérique centrale. (fr)
- Gléas ceoil is ea an xileafón, sínte ar a thrasna, barraí caola air, faid éagsúla iontu, agus nótaí difriúla uathu nuair a bhuailtear le dhá chasúr bheaga iad. Cnaguirlis ceoil, ina bhfuil barraí céimnithe adhmaid nó miotail a bhuaileann an seinnteoir le tuairgnín beag. In úsáid ón 14ú céad. Ina fhoirm nua-aoiseach ceolfhoirne bíonn dhá rang de bharraí adhmaid, cóirithe cosúil le méarchlár piano. Bíonn athshonadóirí feadánacha ceangailte leis na barraí, agus buailtear iad seo le bataí crua adhmaid. Uaireanta tugtar mairimbe air. (ga)
- Xilofon (dibaca [silofɔn]; Inggris: xylophone; berasal dari kata bahasa Yunani ξύλον - xylon - xilo artinya kayu, dan φωνή - phone - foni artinya suara, digabungkan berarti suara kayu) adalah sebuah alat musik dalam keluarga perkusi yang kemungkinan besar berasal dari Slowakia. Instrumen ini terdiri atas batang-batang kayu dalam berbagai ukuran. Untuk menghasilkan suara batang-batang kayu tersebut dipukul dengan pemukul khusus (disebut sebagai malet) yang terbuat dari plastik, kayu, atau karet. Setiap batangnya dibuat untuk menyuarakan nada tertentu. Batang yang lebih panjang akan menyuarakan nada yang lebih rendah, sebaliknya batang yang lebih pendek menyuarakan nada lebih tinggi. Definisi "xilofon" dapat pula merujuk pada sebuah alat musik konser (ala barat) yang disebut "Xylophone", atau satu dari sekian banyak instrumen perkusi bernada dari kayu yang dipukul dengan menggunakan malet yang terdapat di berbagai penjuru dunia. Penalaan skala nada yang digunakan berbeda-beda bergantung pada asalnya, termasuk dalam hal ini pentatonik, , diatonik ataupun . Penataan batang-batang kayu tersebut umumnya diatur secara berbaris dari batang yang panjang ke batang yang lebih pendek. (in)
- 실로폰(영어: Xylophone← 고대 그리스어: ξύλον xúlon '나무' + 고대 그리스어: φωνή phōnḗ '소리'에서 유래함 ) 또는 목금(木琴)은 길고 짧게 만들어 조율된 다수의 나무 조각을 늘어놓고 두드려 가락을 연주하는 타악기이다. 글로켄슈필이 금속으로 이루어진 타악기라면, 실로폰은 목재로 구성되어 있기 때문에 '목금'이라고도 한다. 실로폰은 세계 각지, 특히 동남아시아, 아프리카 지방에서 많이 볼 수 있다. (ko)
- The xylophone (from Ancient Greek ξύλον (xúlon) 'wood', and φωνή (phōnḗ) 'sound, voice'; lit. 'sound of wood') is a musical instrument in the percussion family that consists of wooden bars struck by mallets. Like the glockenspiel (which uses metal bars), the xylophone essentially consists of a set of tuned wooden keys arranged in the fashion of the keyboard of a piano. Each bar is an idiophone tuned to a pitch of a musical scale, whether pentatonic or heptatonic in the case of many African and Asian instruments, diatonic in many western children's instruments, or chromatic for orchestral use. The term xylophone may be used generally, to include all such instruments such as the marimba, balafon and even the semantron. However, in the orchestra, the term xylophone refers specifically to a chromatic instrument of somewhat higher pitch range and drier timbre than the marimba, and these two instruments should not be confused. A person who plays the xylophone is known as a xylophonist or simply a xylophone player. The term is also popularly used to refer to similar instruments of the lithophone and metallophone types. For example, the Pixiphone and many similar toys described by the makers as xylophones have bars of metal rather than of wood, and so are in organology regarded as glockenspiels rather than as xylophones. (en)
- シロフォン（またはザイロフォンとも、英: Xylophone）は、木製の音板をもつ鍵盤打楽器の一種である。"Xylo- " は「木の」を意味する接頭辞。 (ja)
- De xylofoon is een muziekinstrument behorend tot het gestemde slagwerk dat bestaat uit een reeks houten staven die zijn opgehangen aan een op een frame gespannen touw. De naam komt van het Griekse xylon, dat 'hout' betekent. Onder iedere toets kan een resonator hangen om de grondtoon te versterken. Omdat de toonhoogte (onder andere) afhangt van de lengte van de toets, zijn de laagste toetsen langer dan de hoogste (hetzelfde geldt voor de resonatoren). De concertxylofoon bestaat uit twee rijen staven: de achterste rij correspondeert daarbij met de zwarte toetsen van de piano en de voorste met de witte. Het instrument is daarmee chromatisch. Het instrument wordt bespeeld met stokken met een harde kop van rubber, hout of kunststof. Onder andere in het Orff-Schulwerk is de xylofoon ook bekend, vaak heeft het instrument daar echter een beperkt bereik. Er zijn verschillende stemmingen, zoals de sopraan- alt- en basxylofoon. De meeste xylofoons op scholen zijn niet chromatisch omdat de aanschaf daarvan nogal duur is. Historici geloven dat het instrument vanuit Azië naar Afrika is gegaan, de oudste gevonden variant is uit de 9e eeuw na Christus. In 1523 beeldt Hans Holbein een skelet af als xylofoon, waarbij de ribben de verschillende tonen voorstellen. In 1511 had de Duitse organist Arnold Schlick het instrument al benoemd in Spiegel der Orgelmacher und Organisten, waar het houten lach werd genoemd. (nl)
- Lo xilòfono (dal greco ξύλον - xylon, "legno" e φωνή - phonè, "suono"), o silòfono, è uno strumento musicale a percussione. (it)
- Xilofone (do grego ξύλον — xylon, "madeira" + φωνή —phonē, "som, voz", algo como "som da madeira") é o nome genérico para vários instrumentos musicais, mais precisamente idiofones percutidos, que consistem em várias lâminas de madeira dispostas cromaticamente. Entre os instrumentos que se podem considerar como xilofones temos o xilofone (propriamente dito), a marimba, o balafon, etc. O Xilofone propriamente dito é um instrumento musical definido como de percussão, de altura definida ou de som determinado. Apareceu nas orquestras no século XIX.O xilofone ainda não é um instrumento muito usado Compõe-se de uma seqüência ordenada de placas de madeira, dispostas de maneira análoga às teclas de um piano. Desta maneira, as placas de madeira de som mais grave estão à esquerda do executante e, em direção à direita, as notas vão tornando-se agudas. Há uma seqüência de placas em primeiro plano que equivalem às teclas brancas do piano (notas naturais) e, em segundo plano um pouco mais elevadas, as placas de madeira que equivalem às teclas pretas do piano (notas acidentadas). Sob cada placa de madeira, há um tubo de ressonância, geralmente em alumínio, que dá corpo ao som. As placas de madeiras são confeccionadas com todo o esmero possível, criteriosamente secas e afinadas com precisão. Tradicionalmente, a madeira escolhida é o jacarandá (rosewood) mas no Brasil tem havido bons resultados com ipê. O xilofone apoia-se sobre um suporte ou mesa com rodízios. Percutem-se as placas de madeira usando baquetas, com cabeças, que podem ser de madeira dura, de borracha ou outro material sintético, conforme o timbre que se queira. Semelhante ao xilofone, a marimba, possui mais teclas de madeira mais largas, numa área mais grave. Precursor do xilofone, é o balafon, originário de África. A diferença esta no reduzido número de teclas e na solução de cabaças para os ressonadores. Isto exige um formato curvo e amarrações em couro e cordas. Alguns músicos de Jazz têm demonstrado interesse por este instrumento musical africano, tendo sido introduzido em seus trabalhos vanguardistas. Atualmente o grupo de rock mais famoso que utiliza o xilofone é o Radiohead, presente em canções clássicas dos álbuns Ok Computer e In Rainbows. (pt)
- Ksylofon (gr. ξύλον 'drewno' i φωνή 'dźwięk, głos'), harmonika słomiana, gigelyra – instrument muzyczny z grupy idiofonów uderzanych, składający się z szeregu strojonych sztabek z twardego drewna najczęściej palisandru (wibratorów, od których wielkości zależy wysokość dźwięku), ułożonych w jednym lub więcej rzędach i uderzanych pałeczkami. Ksylofon dotarł do średniowiecznej Europy z Azji, a niezwykłą popularność zyskał w XIX w. dzięki kompozycjom Camille'a Saint-Saënsa, który wprowadził ten instrument na stałe do orkiestry symfonicznej. Wybitnym wirtuozem ksylofonu był w XIX w. Michał Józef Guzikow urodzony w Szkłowie na Białorusi. Grał on na instrumencie 4-rzędowym ułożonym na słomianych wałkach i uderzanym drewnianymi pałeczkami w kształcie łyżek. Taki typ ksylofonu był powszechny do lat 50. XX wieku. We współczesnych ksylofonach płytki układa się w dwóch równoległych rzędach, a ich liczba dochodzi do pięćdziesięciu; najczęściej spotykana rozpiętość tonalna to g1-g4 lub c²-c5. Instrumenty koncertowe posiadają metalowe rezonatory pod płytkami a same płytki wytwarzane są z włókna szklanego. We współczesnej muzyce poważnej ksylofon pojawia się bardzo często. Pełni też często funkcję ilustracyjną w muzyce filmowej. Ksylofon jest wykorzystywany od początku XX w. w wychowaniu muzycznym dzieci, w przedszkolach i nauczaniu początkowym w szkole podstawowej. Prekursorem tej metody był Carl Orff. Skonstruował on prosty model ksylofonu 1-rzędowego o 1 lub 2 oktawach z wyjmowanymi łatwo płytkami. Prostota instrumentu skłaniała dzieci do zabawy z muzyką, rozwijania ekspresji i inwencji twórczej. (pl)
- Ксилофо́н (от греч. ξύλον — дерево + φωνή — звук) — ударный музыкальный инструмент с фиксированной высотой звучания. Представляет собой ряд деревянных брусков разной величины, настроенных на определённые ноты. По брускам ударяют палочками с шарообразными наконечниками (малетами) или специальными молоточками, похожими на небольшие ложки. Диапазон современного ксилофона составляет 31⁄2 октавы, от фа малой октавы до до 4-й октавы. При игре на ксилофоне очень важен материал головок палочек, которыми извлекают звук из инструмента. Так, например, палочки с резиновыми головками будут издавать тихий и мягкий звук, в то время как палочки с пластиковыми головками будут давать резкое и очень громкое звучание. Тембр ксилофона резкий, щёлкающий в форте и мягкий — в пиано. (ru)
- Xylofon (av xylo- och grekiska phōnēʹ ”ljud/ton”), är ett musikinstrument och tillhör familjen slagverk och gruppen . Instrumentet är av idiofon-typ och består av en serie av stämda träplattor/stavar (ibland av plastmaterial) som slås an med klubbor. Varje klangplatta har borrade hål i ändarna som är avsedda för fästning av ett snöre. Snöret sätts sedan fast i ett stativ där det finns metalltappar vilka snörena hänger i. Därigenom blir klangplattorna fritt hängande. Instrumentet härstammar från Asien och spreds tidigt till Indonesien, Melanesien och Afrika. Instrumentet har troligen en mycket gammal historia och användes redan under antiken. Xylofoninstrument som marimban spreds från Afrika till Latinamerika. Till Europa kom xylofonen på 1500-talet. Svenska namn på instrumentet har varit träharmonika, gigelyra och halmfiol. Från slutet av 1800-talet blev den moderna xylofonen, där plattorna är kromatiskt ordnade ett vanligt förekommande orkesterinstrument. Xylofonen har en tonbredd från två och en halv till cirka fem oktaver och är ett transponerande musikinstrument som ljuder en oktav högre än noterat. För orkesterxylofonen är omfånget vanligen mellan c2 och e5. Ljudande har xylofonen en genomträngande klangfärg. Tonhöjden för varje klangstav är beroende av längden på plattan. Ju längre platta, desto mörkare ton. Speltekniken omfattar melodislingor, drillar, ackord, glissandon och virvlar. Fyra eller två klubbor av trä, hårdplast eller gummi med runda eller ovala huvuden används för att frambringa toner. Som leksak brukar instrumentet vara utrustad med plattor av metall, och är då en metallofon. (sv)
- Ксилофо́н — ударний музичний інструмент з визначеною висотою звуку. На дерев'яних пластинках — клавішах інструменту грають спеціальними паличками, з наконечниками з дерева, пластику або щільної гуми. Клавіатура сучасного ксилофону налаштовується за звуками хроматичної гами, на зразок фортепіанної. Під клавішами ксилофону розташовані спеціальні трубки-резонатори, які роблять звучання більш об'ємним. Діапазон ксилофону — 3,5 або 4 октави (від - до -). Раніше вироблялися інструменти з розширеним діапазоном (4-5 октав), що називалися ксиломаримба. Найпопулярніша деревина для виготовлення клавіш — палісандр. Останнім часом все частіше використовуються ксилофони з пластинами з різних пластиків. Такі клавіші міцніші від дерев'яних та краще тримають стрій, хоча й поступаються в барвистості звучання. Найбільшої популярності ксилофон досяг в кінці XIX і першій половині XX ст., зокрема в США, не в останню чергу завдяки запальним мелодіям, які виконували в оркестрі з ксилофоном, а також віртуозам, що перекладали класичні твори та регтайми. В сучасності ксилофон — один з основних ударних інструментів симфонічного оркестру. Як сольний інструмент використовується рідше, значно поступаючись за тембровими можливостями маримбі. Народні ксилофони зустрічаються в музиці народів Індонезії, Філіппін, Африки, Південної Америки тощо. (uk)
- 木琴（英語：Xylophone）是鍵盤敲擊樂器的一種。將木製琴鍵置於共鳴管之上，以琴棒敲打以產生旋律。琴鍵排列方式類似於鋼琴鍵盤。一般所指的木琴為高音木琴，常用於古典音樂演奏，琴鍵較窄，音域較高，音色清脆。常見的木琴還有馬林巴，琴鍵從高音窄到低音寬，音域較廣，音色圓潤。 木琴的起源仍未能確定，最早的歷史記載，大約出現於公元9世紀。當時已經發人類懂得以不同大小的木棒排列在架上，然後用棍敲打的樂器存在。例如印尼的甘美蘭，便有以木片製成的琴；而非洲亦有巴拉風木琴，將葫蘆削頂後套在木棒之下製成共鳴器，可以講是現代木琴的雛型。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- السيلوفون أو الخشبية آلة نقر موسيقية ذات ألواح خشبية متدرجة في الطول، يعزف عليها بمطرقتين خشبيتين صغيرتين. اسمها مشتق من اللغة اليونانية ξύλον - كسيلون أي «خشب» + φωνή - فون أي «صوت»، فيكون المعنى «صوت الخشب». (ar)
- Xylofon (z řečtiny xylos – dřevo a phoné – hlas) je hudební nástroj ze skupiny bicích nástrojů. Podle Sachs-Hornbostelova dělení xylofon patří mezi úderné idiofony. S největší pravděpodobností pochází z Indonésie a do Evropy se dostal asi v 15. století. (cs)
- Gléas ceoil is ea an xileafón, sínte ar a thrasna, barraí caola air, faid éagsúla iontu, agus nótaí difriúla uathu nuair a bhuailtear le dhá chasúr bheaga iad. Cnaguirlis ceoil, ina bhfuil barraí céimnithe adhmaid nó miotail a bhuaileann an seinnteoir le tuairgnín beag. In úsáid ón 14ú céad. Ina fhoirm nua-aoiseach ceolfhoirne bíonn dhá rang de bharraí adhmaid, cóirithe cosúil le méarchlár piano. Bíonn athshonadóirí feadánacha ceangailte leis na barraí, agus buailtear iad seo le bataí crua adhmaid. Uaireanta tugtar mairimbe air. (ga)
- 실로폰(영어: Xylophone← 고대 그리스어: ξύλον xúlon '나무' + 고대 그리스어: φωνή phōnḗ '소리'에서 유래함 ) 또는 목금(木琴)은 길고 짧게 만들어 조율된 다수의 나무 조각을 늘어놓고 두드려 가락을 연주하는 타악기이다. 글로켄슈필이 금속으로 이루어진 타악기라면, 실로폰은 목재로 구성되어 있기 때문에 '목금'이라고도 한다. 실로폰은 세계 각지, 특히 동남아시아, 아프리카 지방에서 많이 볼 수 있다. (ko)
- シロフォン（またはザイロフォンとも、英: Xylophone）は、木製の音板をもつ鍵盤打楽器の一種である。"Xylo- " は「木の」を意味する接頭辞。 (ja)
- Lo xilòfono (dal greco ξύλον - xylon, "legno" e φωνή - phonè, "suono"), o silòfono, è uno strumento musicale a percussione. (it)
- 木琴（英語：Xylophone）是鍵盤敲擊樂器的一種。將木製琴鍵置於共鳴管之上，以琴棒敲打以產生旋律。琴鍵排列方式類似於鋼琴鍵盤。一般所指的木琴為高音木琴，常用於古典音樂演奏，琴鍵較窄，音域較高，音色清脆。常見的木琴還有馬林巴，琴鍵從高音窄到低音寬，音域較廣，音色圓潤。 木琴的起源仍未能確定，最早的歷史記載，大約出現於公元9世紀。當時已經發人類懂得以不同大小的木棒排列在架上，然後用棍敲打的樂器存在。例如印尼的甘美蘭，便有以木片製成的琴；而非洲亦有巴拉風木琴，將葫蘆削頂後套在木棒之下製成共鳴器，可以講是現代木琴的雛型。 (zh)
- El xilòfon és un instrument musical de percussió que consisteix en barres de fusta colpejades per baquetes. Igual que el glockenspiel, el xilòfon consisteix essencialment en un conjunt de tecles afinades disposades a la manera del teclat d’un piano. Cada barra és un idiòfon sintonitzat amb un to de l'escala musical, ja sigui pentatònic o heptatònic en el cas de molts instruments africans i asiàtics, diatònic en molts instruments infantils occidentals o cromàtic per a ús orquestral. (ca)
- Το ξυλόφωνο είναι κρουστό μουσικό όργανο, το οποίο αποτελείται από σειρά ξύλινων ημικυλινδρικών πλακών ίδιου πλάτους και πάχους, αλλά διαφορετικού μήκους, οι οποίες στηρίζονται σε δυο σημεία από ελαστικό και παράγουν φθόγγους δύο ή και τριών μουσικών κλιμάκων με τη χρήση μπαγκετών. Η προέλευση του ξυλόφωνου είναι μάλλον από τη Νοτιοανατολική Ασία, όπως για παράδειγμα στη μουσική της Ινδονησίας. Ήρθε πιθανότατα στην Ευρώπη κατά την εποχή των Σταυροφοριών, ενώ συσχετίστηκε σε μεγάλο βαθμό με τη λαϊκή παραδοσιακή μουσική των χωρών της Ανατολικής Ευρώπης. (el)
- Ksilofono estas frapmuzikilo. Ĝi havas diverslongajn stangojn aranĝitajn en vico laŭ grando, kiuj sonas la tonaltojn gamajn. Oni produktas la notojn frapante la stangojn per maleoj. La stangoj fariĝas el ligno, ofte palisandro, kaj la maleoj fariĝas el ligno, plasto aŭ kaŭĉuko. Foje la ksilofono havas sub la stangoj por plilaŭtigi la sonon. (eo)
- El xilófono (pronunciado /si'lofono/, del griego ξύλον xylon madera y φωνή phōnē voz) es un instrumento musical de percusión.Cada lámina se afina según un tono específico (nota musical) de la escala cromática. Como se puede afinar, se trata de un laminófono de sonido determinado. El orden de las láminas es similar al orden del teclado de piano. (es)
- Das Xylophon, auch Xylofon (aus altgriechisch ξύλον xýlon, deutsch ‚Holz‘ und φωνή phōnē ‚Stimme, Ton‚ Klang‘), ist ein zu den Aufschlagidiophonen gehörendes Schlaginstrument mit einer Reihe oder mehreren Reihen von in unterschiedlichen Tonhöhen gestimmten und auf einem Rahmen liegenden Klangstäben, die aus Holz (oft Palisander) oder Bambus bestehen und mit Schlägeln angeschlagen werden. Xylophone gehören zur Familie der Schlagstabspiele (englisch mallet percussion), zu deren wichtigsten Vertretern in Europa die Marimba (das Marimbaphon), das Glockenspiel und das Vibraphon zählen. Der Ursprung der Xylophone liegt in Asien und Afrika. Ab Anfang des 16. Jahrhunderts waren sie in Deutschland als Hölzernes Gelächter oder (wegen der Lagerung der Holzstäbe auf Strohwalzen) als Strohfiedel bekann (de)
- Xilofonoa (grezieratik ξύλον, xýlon, "zur" + φωνή, foné, "hots") perkusiozko musika tresna da, soinu zehatzeko laminofonoa, jatorria XVIII. mendean duena. Zurezko xafla bakoitza eskala kromatikoaren musika nota zehatz baten arabera gozatzen da. Xaflen ordena, piano baten teklatuaren oso antzekoa da. Xilofonoak, danbor gozagarriaren eta mailu aurrerakuntza teknikak erabiltzen ditu. Xilofonoak garrantzi handia du hainbat musika klasikoetan. Ezagunenetarikoak eta , Camille Saint-Saënsenak, eta Gustav Mahlerren 6. sinfonia dira. Xilofonoaren familiakoa metalofonoa da. (eu)
- Le xylophone est un instrument de musique constitué de lames qu'on frappe avec de petits maillets. Son nom, un néologisme du XIXe siècle, agglomère les racines grecques xylo : bois et phon : son. À l'origine, les lames étaient toujours en bois. Il en reste ainsi dans la langue savante, bien qu'aujourd'hui on appelle aussi xylophones tous les petits jouets musicaux de forme identique, même quand leurs lames sont métalliques. Cet article ne traite que des instruments à lames de bois. (fr)
- Xilofon (dibaca [silofɔn]; Inggris: xylophone; berasal dari kata bahasa Yunani ξύλον - xylon - xilo artinya kayu, dan φωνή - phone - foni artinya suara, digabungkan berarti suara kayu) adalah sebuah alat musik dalam keluarga perkusi yang kemungkinan besar berasal dari Slowakia. Instrumen ini terdiri atas batang-batang kayu dalam berbagai ukuran. Untuk menghasilkan suara batang-batang kayu tersebut dipukul dengan pemukul khusus (disebut sebagai malet) yang terbuat dari plastik, kayu, atau karet. Setiap batangnya dibuat untuk menyuarakan nada tertentu. Batang yang lebih panjang akan menyuarakan nada yang lebih rendah, sebaliknya batang yang lebih pendek menyuarakan nada lebih tinggi. Definisi "xilofon" dapat pula merujuk pada sebuah alat musik konser (ala barat) yang disebut "Xylophone", ata (in)
- The xylophone (from Ancient Greek ξύλον (xúlon) 'wood', and φωνή (phōnḗ) 'sound, voice'; lit. 'sound of wood') is a musical instrument in the percussion family that consists of wooden bars struck by mallets. Like the glockenspiel (which uses metal bars), the xylophone essentially consists of a set of tuned wooden keys arranged in the fashion of the keyboard of a piano. Each bar is an idiophone tuned to a pitch of a musical scale, whether pentatonic or heptatonic in the case of many African and Asian instruments, diatonic in many western children's instruments, or chromatic for orchestral use. (en)
- De xylofoon is een muziekinstrument behorend tot het gestemde slagwerk dat bestaat uit een reeks houten staven die zijn opgehangen aan een op een frame gespannen touw. De naam komt van het Griekse xylon, dat 'hout' betekent. Onder iedere toets kan een resonator hangen om de grondtoon te versterken. Omdat de toonhoogte (onder andere) afhangt van de lengte van de toets, zijn de laagste toetsen langer dan de hoogste (hetzelfde geldt voor de resonatoren). De concertxylofoon bestaat uit twee rijen staven: de achterste rij correspondeert daarbij met de zwarte toetsen van de piano en de voorste met de witte. Het instrument is daarmee chromatisch. Het instrument wordt bespeeld met stokken met een harde kop van rubber, hout of kunststof. (nl)
- Ksylofon (gr. ξύλον 'drewno' i φωνή 'dźwięk, głos'), harmonika słomiana, gigelyra – instrument muzyczny z grupy idiofonów uderzanych, składający się z szeregu strojonych sztabek z twardego drewna najczęściej palisandru (wibratorów, od których wielkości zależy wysokość dźwięku), ułożonych w jednym lub więcej rzędach i uderzanych pałeczkami. (pl)
- Xilofone (do grego ξύλον — xylon, "madeira" + φωνή —phonē, "som, voz", algo como "som da madeira") é o nome genérico para vários instrumentos musicais, mais precisamente idiofones percutidos, que consistem em várias lâminas de madeira dispostas cromaticamente. Entre os instrumentos que se podem considerar como xilofones temos o xilofone (propriamente dito), a marimba, o balafon, etc. O Xilofone propriamente dito é um instrumento musical definido como de percussão, de altura definida ou de som determinado. Apareceu nas orquestras no século XIX.O xilofone ainda não é um instrumento muito usado (pt)
- Ксилофо́н (от греч. ξύλον — дерево + φωνή — звук) — ударный музыкальный инструмент с фиксированной высотой звучания. Представляет собой ряд деревянных брусков разной величины, настроенных на определённые ноты. По брускам ударяют палочками с шарообразными наконечниками (малетами) или специальными молоточками, похожими на небольшие ложки. Диапазон современного ксилофона составляет 31⁄2 октавы, от фа малой октавы до до 4-й октавы. При игре на ксилофоне очень важен материал головок палочек, которыми извлекают звук из инструмента. Так, например, палочки с резиновыми головками будут издавать тихий и мягкий звук, в то время как палочки с пластиковыми головками будут давать резкое и очень громкое звучание. (ru)
- Xylofon (av xylo- och grekiska phōnēʹ ”ljud/ton”), är ett musikinstrument och tillhör familjen slagverk och gruppen . Instrumentet är av idiofon-typ och består av en serie av stämda träplattor/stavar (ibland av plastmaterial) som slås an med klubbor. Varje klangplatta har borrade hål i ändarna som är avsedda för fästning av ett snöre. Snöret sätts sedan fast i ett stativ där det finns metalltappar vilka snörena hänger i. Därigenom blir klangplattorna fritt hängande. Instrumentet härstammar från Asien och spreds tidigt till Indonesien, Melanesien och Afrika. Instrumentet har troligen en mycket gammal historia och användes redan under antiken. Xylofoninstrument som marimban spreds från Afrika till Latinamerika. (sv)
- Ксилофо́н — ударний музичний інструмент з визначеною висотою звуку. На дерев'яних пластинках — клавішах інструменту грають спеціальними паличками, з наконечниками з дерева, пластику або щільної гуми. Клавіатура сучасного ксилофону налаштовується за звуками хроматичної гами, на зразок фортепіанної. Під клавішами ксилофону розташовані спеціальні трубки-резонатори, які роблять звучання більш об'ємним. Діапазон ксилофону — 3,5 або 4 октави (від - до -). Раніше вироблялися інструменти з розширеним діапазоном (4-5 октав), що називалися ксиломаримба. (uk)
|
.svg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}