| dbo:abstract
|
- Un príncep elector (en alemany Kurfürst, en llatí Princeps elector) del Sacre Imperi Romà, també conegut com a elector imperial o simplement elector, era cadascun dels membres del col·legi d'electors encarregat d'escollir els emperadors. Els electors eren nobles procedents de les diverses nacions de l'Imperi i la seva dignitat era la més elevada per darrere només de l'emperador o del rei. A més del títol d'electors, rebien la dignitat d'«Altesa Serena» i el càrrec d'. (ca)
- Kurfiřt (přejatý výraz z němčiny – Kurfürst, složenina ze slov küren tzn. volit a der Fürst tzn. kníže) byl říšský kníže s právem volit panovníka Svaté říše římské. (cs)
- أمير ناخب (بالألمانية: kurfürst (؟·معلومات)) منصب في الإمبراطورية الرومانية المقدسة أوجبه المرسوم الذهبي و يتكون من عدد محدود من الأمراء يشكلون المجمع الانتخابي الذي أسند له منذ القرن الثالث عشر انتخاب الإمبراطور الروماني المقدس . (ar)
- Οι πρίγκιπες - εκλέκτορες της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας, ή πιο σύντομα οι εκλέκτορες, ήταν μέλη του κολλεγίου των εκλεκτόρων, το οποίο εξέλεγε τον Αυτοκράτορα της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας. Από τον 13ο αιώνα και μετά, οι πριγκιπικοί εκλέκτορες είχαν το προνόμιο της εκλογής του Αυτοκράτορα, ο οποίος ενθρονιζόταν από τον Πάπα. Στην πράξη όλοι οι Αυτοκράτορες, εκτός από έναν (τον Κάρολο Ζ΄ του Οίκου του Βίττεσλσμπαχ), από το 1440 και μετά προέρχονταν από τον αυστριακό οίκο των Οίκου των Αψβούργων ενώ οι εκλέκτορες απλά περιορίζονταν στο να επικυρώνουν την διαδοχή του οίκου των Αψβούργων. Ο τίτλος του εκλέκτορα περιποιούσε μεγάλη αίγλη ενώ συνοδευόταν από διάφορα προνόμια, τα οποία τους διαφοροποιούσαν από τους άλλους πρίγκιπες. Το 1806 καταργήθηκε το κολλέγιο των εκλεκτόρων, αν και ο ηγεμόνας της Έσσης συνέχισε να χρησιμοποιεί τον τίτλο του εκλέκτορα. (el)
- Ein Kurfürst (lateinisch princeps elector imperii oder elector) war einer der ursprünglich sieben ranghöchsten Fürsten des Heiligen Römischen Reiches, denen seit dem 13. Jahrhundert das alleinige Recht zur Wahl des römisch-deutschen Königs (Kurwürde) zustand, mit dessen Würde seit dem 10. Jahrhundert der Anspruch auf das Kaisertum verbunden war. Seit dem Dreißigjährigen Krieg schwankte die Zahl der Kurfürsten. Effektiv nahmen nie mehr als neun Fürsten an einer Kaiserwahl teil. Ihre Thronfolger wurden als Kurprinzen bezeichnet, Prinzregenten für einen Kurfürsten als Kuradministratoren. Das Wort Kurfürst geht auf das mittelhochdeutsche kur oder kure für Wahl zurück, aus dem das neuhochdeutsche küren entstanden ist. (de)
- Princoj-elektistoj (germane Kurfürsten, komparu: pragermane kuri=elekto, latine electores) en Sankta Romia Imperio ekde la fino de la 12-a jarcento decidis pri la elekto de la germana reĝo, kiu samtempe havis la titolon de Romia Imperiestro kaj oficiale Sankta Romia Imperiestro. (eo)
- Printze hautesleak edo Hautesleak (alemanez: Kurfürst, plurala, Kurfürsten; txekieraz: Kurfiřt; latinez: Princeps Elector) Germaniako Erromatar Inperio Santuko hauteskunde-kolegioko kideak ziren. XIII. mendetik aurrera printze hautesleek parte-hartzeko eskubidea zuten, etorkizunean aita santuak enperadore nor izendatuko zuen aukeratuz. Karlos V.a izan zen Enperadore koroatu zuten azkena, 1519an aukeratua eta 1530ean koroatua. Bere ondorengo guztiak zuzenean aukeratu zituen hauteskunde-kolegioak, "Erromatarren Enperadoe Hautatua" tituluarekin (alemanez: erwählter Römischer Kaiser, latinez: electus Romanorum imperator. Praktikan, 1440tik aurrerako Enperadore guztiak bat izan ezik (Karlos VII.a, Wittelsbach leinukoa) Habsburgo etxekoak izan ziren, eta hautesleek hauen ondorengotza onartu baino ez zuten egiten. Hautesle tituluak sona handia ematen zuen, eta Errege edo Enperadore ondoren, maila gorenean zegoen. Hautesleek pribilejio bereziak zituzten, Inperioko beste printzeek ez zituztenak, eta euren jatorrizko titulua mantentzen jarraitzen zuten hautesle izanda ere. (eu)
- El príncipe elector o príncipe electoral (en alemán: Kurfürst) era un miembro del colegio electoral que tenía la función de elegir a los emperadores del Sacro Imperio Romano Germánico. Se definen sus funciones y los primeros príncipes electores por la Bula de Oro de 1356. Desde el siglo XV, en realidad se limitaban a formalizar lo que era, de hecho, una sucesión dinástica. Formalmente, elegían al Rey de Romanos, que se convertía en Emperador del Sacro Imperio únicamente cuando era coronado por el papa. Carlos V (Carlos I de España) fue el último en ser realmente coronado; todos sus sucesores fueron meramente "Emperadores Electos". Los electores se encontraban entre los príncipes del Imperio, pero tenían ciertos privilegios (además de los electorales), que se perdían cuando eran destituidos de su cargo de elector. Durante una gran parte de la historia del Sacro Imperio (legalmente desde el siglo XIV) hubo siete electores: los arzobispos de Maguncia (Mainz en alemán), Tréveris y Colonia, el Rey de Bohemia, el Conde Palatino del Rin, el Duque de Sajonia y el margrave de Brandeburgo. Los tres últimos son conocidos también como el Elector Palatino, el Elector de Sajonia y el Elector de Brandeburgo, respectivamente. Durante el siglo XVII se añadieron otros electores, que incluían los Duques de Baviera (electores de Baviera) y los Duques de Brunswick-Luneburgo (electores de Hanover). A comienzos del siglo XIX se crearon nuevos electores, pero nunca participaron en ninguna elección, ya que el Sacro Imperio fue abolido el 8 de agosto de 1806 bajo presiones de Napoleón Bonaparte. (es)
- Un prince-électeur (du latin : princeps elector ; en allemand : Kurfürst) était le titulaire d'un titre de haute noblesse attribué aux plus hauts princes du Saint-Empire ayant le privilège d'élire le roi des Romains, avant son couronnement comme empereur par le pape. Le statut des sept princes-électeurs fut défini par la Bulle d'or promulguée par l'empereur Charles IV en 1356. L'électorat était attaché à la possession d'un État impérial tenu en fief immédiat de l'empereur. (fr)
- The prince-electors (German: Kurfürst, pl. Kurfürsten, Czech: Kurfiřt, Latin: Princeps Elector), or electors for short, were the members of the electoral college that elected the emperor of the Holy Roman Empire. From the 13th century onwards, the prince-electors had the privilege of electing the monarch who would be crowned by the pope. After 1508, there were no imperial coronations and the election was sufficient. Charles V (elected in 1519) was the last emperor to be crowned (1530); his successors were elected emperors by the electoral college, each being titled "Elected Emperor of the Romans" (German: erwählter Römischer Kaiser; Latin: electus Romanorum imperator). The dignity of elector carried great prestige and was considered to be second only to that of king or emperor. The electors held exclusive privileges that were not shared with other princes of the Empire, and they continued to hold their original titles alongside that of elector. The heir apparent to a secular prince-elector was known as an electoral prince (German: Kurprinz). (en)
- Pangeran-pemilih atau elektor adalah terjemahan dari istilah bahasa Latin, princeps elector, untuk Kurfürsten, suatu posisi pemerintahan penting yang dalam struktur kepemimpinan Kekaisaran Romawi Suci dan menempati posisi tertinggi setelah kaisar. Berdasarkan Piagam Emas 1356 (Die Goldene Bulle), kaisar dipilih oleh "dewan pemilih" yang terdiri dari tujuh pangeran-pemilih: tiga berasal dari kerajaan rohaniah dan empat dari kerajaan duniawi. Kerajaan rohaniah adalah keuskupan agung yang memiliki wilayah dan dianggap berdaulat seperti seorang raja. Anggota-anggota dewan pemilih ini adalah
* Uskup Agung Köln
* Trier
* Uskup Agung Mainz
* Raja (Pfalzgrafschaft bei Rhein atau Kurpfalz), berkedudukan di Heidelberg/Mannheim
* Raja Sachsen (Kurfürst von Sachsen dari wangsa Sachsen-Wittenberg) berkedudukan di Wittenberg
* Raja (Kurfürst von Brandenburg) berkedudukan di Potsdam, dan
* Raja Bohemia berkedudukan di Praha. Sang raja terpilih selanjutnya bergelar Rex Romanorum ("Raja bangsa Romawi"), walaupun ia sesungguhnya berkuasa di tanah Jerman. Sang "raja bangsa Romawi" bergelar Kaisar (Imperator Romanorum - Kaisar bangsa Romawi) hanya setelah dimahkotai oleh Paus di Roma. Dalam banyak kesempatan, seorang Paus menolak menobatkan seorang raja yang sedang berselisih dengannya, akan tetapi tanpa penobatan tersebut, sang raja sesungguhnya tak kehilangan hak apa pun selain gelar Kaisar. (in)
- 선제후(라틴어: Princeps Elector 프린켑스 엘렉토르[*], 독일어: Kurfürst 쿠르퓌르스트[*])는 신성 로마 제국 황제를 선정하는 역할을 하였던 신성로마제국의 선거인단이다. 선거후라고도 한다. 선제후는 백작, 공작 그리고 대공과 같이 대단히 높은 직책을 맡고 있었으며, 위계상 신성로마제국의 봉건 제후들 가운데 왕 또는 황제 다음으로 높았다. (ko)
- 選帝侯（せんていこう、ドイツ語: Kurfürst）は、神聖ローマ帝国において、ローマ王（ドイツ王）すなわち神聖ローマ帝国の君主に対する選挙権（選定権）を有した諸侯のことである。選挙権以外にも他の帝国諸侯とは一線を画した数々の特権を有した。選挙侯（せんきょこう）または選定侯（せんていこう）ともいう。 (ja)
- Il principe elettore (in latino: princeps elector imperii o elector, in tedesco: Kurfürst) è una carica del Sacro Romano Impero assegnata a un numero limitato di principi tedeschi componenti il collegio elettorale al quale, a partire dal XIII secolo, spettava l'elezione dell'imperatore. Nel 1356 tale carica fu definita ufficialmente nella Bolla d'oro da Carlo IV di Lussemburgo. (it)
- Een keurvorst (Latijn: princeps elector imperii of elector; Duits: Kurfürst) was een van de aanvankelijk zeven, later negen en ten slotte tien hoogste vorsten in rang van het Heilige Roomse Rijk, die sinds de 13e eeuw het alleenrecht op de verkiezing van de Rooms-Duitse koning bezaten. Met deze koningstitel was traditioneel ook de aanspraak op de kroning tot Rooms-Duits keizer door de paus verbonden. De benaming Kurfürst gaat terug op het Middelhoogduitse woord kur of kure voor verkiezing. Hieruit is het Nieuwhoogduitse küren ("plechtig (uit)verkiezen") ontstaan. Het daarmee verwante sterke werkwoord kiesen is buiten het ervan afgeleide erkiesen uit de Duitse taal verdwenen, maar leeft voort in het Nederlandse werkwoord kiezen en het Engelse werkwoord to choose. (nl)
- Elektorzy Rzeszy, Książęta Elektorzy Świętego Cesarstwa Rzymskiego (łac. electores – wyborcy; niem. Kurfürsten – od staroniemieckiego słowa kuri – wybór) – książęta Rzeszy uprawnieni do udziału w elekcji cesarskiej, podczas której wybierano cesarza rzymskiego. Każdy elektor stał na czele feudalnego państwa – Elektoratu. (pl)
- Os eleitores ou príncipes-eleitores (em alemão é Kurfürst, plural Kurfürsten) foram os membros do colégio eleitoral do Sacro Império Romano-Germânico, tendo desde o século XIII, a função de eleger o Rei dos Romanos, ou, a partir de meados do século XVI em diante, diretamente o Imperador do Sacro Império Romano-Germânico. O herdeiro aparente a um príncipe-eleitor leigo era conhecido como um príncipe eleitoral (em alemão: Kurprinz). A dignidade do eleitor trazia um grande prestígio e ficava atrás apenas do rei ou imperador. Variando em número entre 6 e 10 desde o século XIII até ao fim do império em 1806, os eleitores foram escolhidos de entre os mais importantes donos das terras do império. Num documento conhecido como a Bula Dourada (1356) o seu estatuto foi regulamentado pelo imperador Carlos IV, que os reconheceu como governadores quase-independentes dentro dos seus territórios. Cada um dos príncipes recebeu também um ministério especial, que lhes conferia determinadas obrigações. A Bula Dourada de 1356 estipulava também que o cargo de príncipe-eleitor deveria ser detido pelas seguintes autoridades:
* O Arcebispo de Mainz, arquichanceler do império para a Germânia
* O Arcebispo de Tréveris, arquichanceler do império para a Gália
* O Arcebispo de Colónia, arquichanceler do império para Itália
* O Rei da Boémia, arquicopeiro do império
* O Conde Palatino do Reno (cujas terras eram conhecidas como o Eleitorado do Palatinado ou simplesmente Palatinado), arquicomissário do império
* O Eleitor da Saxónia, arquimarechal do império
* O Eleitor de Brandemburgo ou Marquês de Brandenburgo, arquicamareiro do império Os eleitores da Saxônia e de Brandenburgo tornaram-se mais tarde conhecidos como "o príncipe-eleitor da Saxónia" e "o príncipe-eleitor de Brandenburgo". O conde palatino do Reno foi chamado de "Eleitor do Palatinado" ou "Eleitor Palatino". Os condes palatinos da Saxónia e do Reno também serviram de vigários imperiais, significando que ficaram encarregados oficialmente das partes oriental e ocidental do império, respectivamente, durante um interregnum. (pt)
- Курфю́рст (нем. Kurfürst, букв. — «князь-выборщик», от Kür — «выбор, избрание» и Fürst — «князь»; лат. princeps elector imperii) — в Священной Римской империи — имперский князь, за которым с XIII века было закреплено право избрания императора (короля) на вакантный императорский престол. Князья-выборщики на рейхстагах составляли особую коллегию, имели достоинство короля (без тит. величества), были освобождены от суда Священной Римской империи, их владения (княжества) не дробились, и они имели право на участие в назначении рейхстагов. Избирательные князья имели специальные знаки различия: курфюрстская мантия и шляпа. С упразднением Священной Римской империи, в 1806 году, пали и курфюрстские титулы, только Гессен-Кассель сохранил его до 1866 года. (ru)
- Курфюрст (нім. Kurfürst, лат. Princeps Elector, пол. Kurfürsten, чеськ. Kurfiřt), також князь-виборник або просто виборник, латинізована назва принц-електор — титул князів у Священній Римській імперії. Курфюрст мав ранг вищий від ерцгерцога і нижчий тільки від короля, великого герцога або імператора. Курфюрсти обмеженим числом входили до Колегії виборників імперії, за якою було закріплено право обрання «Римського короля» (нім. Römischer König) — титул, закріплений за німецьким імператором (Кайзером). Титул Курфюрст існував з 13 до 19 ст. Золота булла від 1356 закріплювала статус курфюрста за сімома князями імперії, трьома духовними:
* Архієпископом Майнца
* Архієпископом Тріра
* Архієпископом Кельнаі чотирма світськими:
* Королем Богемії
* Рейнським пфальцграфом
* Герцогом Саксонії
* Маркграфом Бранденбургу. В епоху Тридцятилітньої війни до них додався восьмий:
* Герцог Баварії Після Вестфальського миру, у 1648 році курфюрство, відібране в ході війни, було повернуто Пфальцу. У 1692 було додане дев'яте курфюрство для Брауншвейг-Люнебурга (Ганновера), остаточно оформлене у 1708 році. В епоху наполеонівських воєн Кельн і Трір втратили виборче право. У 1803 році були додані нові курфюрства — Вюртемберг, Баден, Гессен-Кассель, Зальцбург. Зі скасуванням Священної Римської імперії у 1806 колегія курфюрстів припинила існування. Формально титул курфюрстів зберігався тільки за володарями Гессен-Касселя, допоки його не приєднали до Пруссії у 1866 році. Територія, керована курфюрстом, крім своєї звичайної назви, могла також назватися курфюрством. (uk)
- Kurfurste (tyska: Kurfürst; latin: Princeps Elector), titel för de furstar i tysk-romerska riket som från 1200-talet hade rösträtt vid val av romarnas kung och från 1500-talet vid direktval till tysk-romersk kejsare. Kurfurstvärdigheten var den förnämsta i hela riket näst efter kejsaren eller kungen själv. (sv)
- 选帝侯（德語：Kurfürst，复数为Kurfürsten'，"kur"意为“选择”，"Fürst"意为“诸侯”），簡稱選侯，意指拥有选举罗马人民的国王的权利的德意志诸侯，原本有七人，即科隆總教區總主教、美因茨總教區總主教、特里爾總教區總主教、萊茵-普法爾茨伯爵、萨克森-维滕贝格公爵、勃蘭登堡藩侯與波希米亞國王。擁有選舉皇帝權力的教區與國家稱為選侯國。选举出的国王经教宗加冕即可称为神圣罗马帝国皇帝。神聖羅馬帝國滅亡後，选帝侯封號仍為德意志帝國所使用，但已无实权。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Un príncep elector (en alemany Kurfürst, en llatí Princeps elector) del Sacre Imperi Romà, també conegut com a elector imperial o simplement elector, era cadascun dels membres del col·legi d'electors encarregat d'escollir els emperadors. Els electors eren nobles procedents de les diverses nacions de l'Imperi i la seva dignitat era la més elevada per darrere només de l'emperador o del rei. A més del títol d'electors, rebien la dignitat d'«Altesa Serena» i el càrrec d'. (ca)
- Kurfiřt (přejatý výraz z němčiny – Kurfürst, složenina ze slov küren tzn. volit a der Fürst tzn. kníže) byl říšský kníže s právem volit panovníka Svaté říše římské. (cs)
- أمير ناخب (بالألمانية: kurfürst (؟·معلومات)) منصب في الإمبراطورية الرومانية المقدسة أوجبه المرسوم الذهبي و يتكون من عدد محدود من الأمراء يشكلون المجمع الانتخابي الذي أسند له منذ القرن الثالث عشر انتخاب الإمبراطور الروماني المقدس . (ar)
- Princoj-elektistoj (germane Kurfürsten, komparu: pragermane kuri=elekto, latine electores) en Sankta Romia Imperio ekde la fino de la 12-a jarcento decidis pri la elekto de la germana reĝo, kiu samtempe havis la titolon de Romia Imperiestro kaj oficiale Sankta Romia Imperiestro. (eo)
- Un prince-électeur (du latin : princeps elector ; en allemand : Kurfürst) était le titulaire d'un titre de haute noblesse attribué aux plus hauts princes du Saint-Empire ayant le privilège d'élire le roi des Romains, avant son couronnement comme empereur par le pape. Le statut des sept princes-électeurs fut défini par la Bulle d'or promulguée par l'empereur Charles IV en 1356. L'électorat était attaché à la possession d'un État impérial tenu en fief immédiat de l'empereur. (fr)
- 선제후(라틴어: Princeps Elector 프린켑스 엘렉토르[*], 독일어: Kurfürst 쿠르퓌르스트[*])는 신성 로마 제국 황제를 선정하는 역할을 하였던 신성로마제국의 선거인단이다. 선거후라고도 한다. 선제후는 백작, 공작 그리고 대공과 같이 대단히 높은 직책을 맡고 있었으며, 위계상 신성로마제국의 봉건 제후들 가운데 왕 또는 황제 다음으로 높았다. (ko)
- 選帝侯（せんていこう、ドイツ語: Kurfürst）は、神聖ローマ帝国において、ローマ王（ドイツ王）すなわち神聖ローマ帝国の君主に対する選挙権（選定権）を有した諸侯のことである。選挙権以外にも他の帝国諸侯とは一線を画した数々の特権を有した。選挙侯（せんきょこう）または選定侯（せんていこう）ともいう。 (ja)
- Il principe elettore (in latino: princeps elector imperii o elector, in tedesco: Kurfürst) è una carica del Sacro Romano Impero assegnata a un numero limitato di principi tedeschi componenti il collegio elettorale al quale, a partire dal XIII secolo, spettava l'elezione dell'imperatore. Nel 1356 tale carica fu definita ufficialmente nella Bolla d'oro da Carlo IV di Lussemburgo. (it)
- Elektorzy Rzeszy, Książęta Elektorzy Świętego Cesarstwa Rzymskiego (łac. electores – wyborcy; niem. Kurfürsten – od staroniemieckiego słowa kuri – wybór) – książęta Rzeszy uprawnieni do udziału w elekcji cesarskiej, podczas której wybierano cesarza rzymskiego. Każdy elektor stał na czele feudalnego państwa – Elektoratu. (pl)
- Kurfurste (tyska: Kurfürst; latin: Princeps Elector), titel för de furstar i tysk-romerska riket som från 1200-talet hade rösträtt vid val av romarnas kung och från 1500-talet vid direktval till tysk-romersk kejsare. Kurfurstvärdigheten var den förnämsta i hela riket näst efter kejsaren eller kungen själv. (sv)
- 选帝侯（德語：Kurfürst，复数为Kurfürsten'，"kur"意为“选择”，"Fürst"意为“诸侯”），簡稱選侯，意指拥有选举罗马人民的国王的权利的德意志诸侯，原本有七人，即科隆總教區總主教、美因茨總教區總主教、特里爾總教區總主教、萊茵-普法爾茨伯爵、萨克森-维滕贝格公爵、勃蘭登堡藩侯與波希米亞國王。擁有選舉皇帝權力的教區與國家稱為選侯國。选举出的国王经教宗加冕即可称为神圣罗马帝国皇帝。神聖羅馬帝國滅亡後，选帝侯封號仍為德意志帝國所使用，但已无实权。 (zh)
- Οι πρίγκιπες - εκλέκτορες της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας, ή πιο σύντομα οι εκλέκτορες, ήταν μέλη του κολλεγίου των εκλεκτόρων, το οποίο εξέλεγε τον Αυτοκράτορα της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας. Από τον 13ο αιώνα και μετά, οι πριγκιπικοί εκλέκτορες είχαν το προνόμιο της εκλογής του Αυτοκράτορα, ο οποίος ενθρονιζόταν από τον Πάπα. Στην πράξη όλοι οι Αυτοκράτορες, εκτός από έναν (τον Κάρολο Ζ΄ του Οίκου του Βίττεσλσμπαχ), από το 1440 και μετά προέρχονταν από τον αυστριακό οίκο των Οίκου των Αψβούργων ενώ οι εκλέκτορες απλά περιορίζονταν στο να επικυρώνουν την διαδοχή του οίκου των Αψβούργων. (el)
- Ein Kurfürst (lateinisch princeps elector imperii oder elector) war einer der ursprünglich sieben ranghöchsten Fürsten des Heiligen Römischen Reiches, denen seit dem 13. Jahrhundert das alleinige Recht zur Wahl des römisch-deutschen Königs (Kurwürde) zustand, mit dessen Würde seit dem 10. Jahrhundert der Anspruch auf das Kaisertum verbunden war. (de)
- Printze hautesleak edo Hautesleak (alemanez: Kurfürst, plurala, Kurfürsten; txekieraz: Kurfiřt; latinez: Princeps Elector) Germaniako Erromatar Inperio Santuko hauteskunde-kolegioko kideak ziren. XIII. mendetik aurrera printze hautesleek parte-hartzeko eskubidea zuten, etorkizunean aita santuak enperadore nor izendatuko zuen aukeratuz. Karlos V.a izan zen Enperadore koroatu zuten azkena, 1519an aukeratua eta 1530ean koroatua. Bere ondorengo guztiak zuzenean aukeratu zituen hauteskunde-kolegioak, "Erromatarren Enperadoe Hautatua" tituluarekin (alemanez: erwählter Römischer Kaiser, latinez: electus Romanorum imperator. Praktikan, 1440tik aurrerako Enperadore guztiak bat izan ezik (Karlos VII.a, Wittelsbach leinukoa) Habsburgo etxekoak izan ziren, eta hautesleek hauen ondorengotza onartu b (eu)
- El príncipe elector o príncipe electoral (en alemán: Kurfürst) era un miembro del colegio electoral que tenía la función de elegir a los emperadores del Sacro Imperio Romano Germánico. Se definen sus funciones y los primeros príncipes electores por la Bula de Oro de 1356. Desde el siglo XV, en realidad se limitaban a formalizar lo que era, de hecho, una sucesión dinástica. Formalmente, elegían al Rey de Romanos, que se convertía en Emperador del Sacro Imperio únicamente cuando era coronado por el papa. Carlos V (Carlos I de España) fue el último en ser realmente coronado; todos sus sucesores fueron meramente "Emperadores Electos". Los electores se encontraban entre los príncipes del Imperio, pero tenían ciertos privilegios (además de los electorales), que se perdían cuando eran destituidos (es)
- The prince-electors (German: Kurfürst, pl. Kurfürsten, Czech: Kurfiřt, Latin: Princeps Elector), or electors for short, were the members of the electoral college that elected the emperor of the Holy Roman Empire. The dignity of elector carried great prestige and was considered to be second only to that of king or emperor. The electors held exclusive privileges that were not shared with other princes of the Empire, and they continued to hold their original titles alongside that of elector. The heir apparent to a secular prince-elector was known as an electoral prince (German: Kurprinz). (en)
- Pangeran-pemilih atau elektor adalah terjemahan dari istilah bahasa Latin, princeps elector, untuk Kurfürsten, suatu posisi pemerintahan penting yang dalam struktur kepemimpinan Kekaisaran Romawi Suci dan menempati posisi tertinggi setelah kaisar. Berdasarkan Piagam Emas 1356 (Die Goldene Bulle), kaisar dipilih oleh "dewan pemilih" yang terdiri dari tujuh pangeran-pemilih: tiga berasal dari kerajaan rohaniah dan empat dari kerajaan duniawi. Kerajaan rohaniah adalah keuskupan agung yang memiliki wilayah dan dianggap berdaulat seperti seorang raja. Anggota-anggota dewan pemilih ini adalah (in)
- Een keurvorst (Latijn: princeps elector imperii of elector; Duits: Kurfürst) was een van de aanvankelijk zeven, later negen en ten slotte tien hoogste vorsten in rang van het Heilige Roomse Rijk, die sinds de 13e eeuw het alleenrecht op de verkiezing van de Rooms-Duitse koning bezaten. Met deze koningstitel was traditioneel ook de aanspraak op de kroning tot Rooms-Duits keizer door de paus verbonden. (nl)
- Os eleitores ou príncipes-eleitores (em alemão é Kurfürst, plural Kurfürsten) foram os membros do colégio eleitoral do Sacro Império Romano-Germânico, tendo desde o século XIII, a função de eleger o Rei dos Romanos, ou, a partir de meados do século XVI em diante, diretamente o Imperador do Sacro Império Romano-Germânico. O herdeiro aparente a um príncipe-eleitor leigo era conhecido como um príncipe eleitoral (em alemão: Kurprinz). A dignidade do eleitor trazia um grande prestígio e ficava atrás apenas do rei ou imperador. (pt)
- Курфю́рст (нем. Kurfürst, букв. — «князь-выборщик», от Kür — «выбор, избрание» и Fürst — «князь»; лат. princeps elector imperii) — в Священной Римской империи — имперский князь, за которым с XIII века было закреплено право избрания императора (короля) на вакантный императорский престол. (ru)
- Курфюрст (нім. Kurfürst, лат. Princeps Elector, пол. Kurfürsten, чеськ. Kurfiřt), також князь-виборник або просто виборник, латинізована назва принц-електор — титул князів у Священній Римській імперії. Курфюрст мав ранг вищий від ерцгерцога і нижчий тільки від короля, великого герцога або імператора. Курфюрсти обмеженим числом входили до Колегії виборників імперії, за якою було закріплено право обрання «Римського короля» (нім. Römischer König) — титул, закріплений за німецьким імператором (Кайзером). Титул Курфюрст існував з 13 до 19 ст. В епоху Тридцятилітньої війни до них додався восьмий: (uk)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
