| dbo:abstract
|
- Keltské jazyky, které se vyvinuly z protokeltštiny, představují starobylou větev indoevropské jazykové rodiny. V 1. tisíciletí př. n. l., zejména pak v halštatském a laténském období, jimi mluvilo obyvatelstvo velké části západní, střední i jihovýchodní Evropy a Malé Asie. V souvislosti nejprve s římskou kolonizací, později s germánskými nájezdy a stěhováním národů se však postupně prostor a význam keltské kultury zmenšoval, až byli poslední Keltové vytlačeni na západní okraj Evropy.Dnes se keltskými jazyky mluví především v Irsku, částech Velké Británie – Walesu, Skotsku a Cornwallu – a na Bretaňském poloostrově. Navzdory snahám o jejich obrození jsou stále jazyky menšinovými, vystavenými tlaku angličtiny a francouzštiny. (cs)
- اَللُّغَاتُ الْقِلْطِيَّةُ هي مجموعة من اللغات المرتبطة انحدرت من اللغة القلطية البدائية. وهي إحدى شُعَبِ العائلة اللغوية الهندية الأوربية. أولُ من وصفَ هذه المجموعةَ اللغويةَ بـ«القلطيةِ» هو (1707 مـ)، حاذيًا بذلك حذوَ الذي أوضحَ العلاقةَ بين القلطِ الذين وصفَهم الكتابُ المتقدمونَ واللغتينِ الغالية والْبَرِيتَانِيَّة. خلال الألفية الأولى قبل الميلاد، كان العديد من الناس يتحدثون باللغات القلطية في معظم أنحاء أوربا وآسيا الصغرى (الأناضول). أما اليوم، فإنهم يتواجدون على الحافة الشمالية الغربية لأوربا مع عدد قليل من مجتمعات الشتات. هناك أربعة فروع من اللغات القلطية لا زالت موجودة حتى اليوم وهي: الويلزية والبريتانية والغيلية الأيرلندية والغيلية الاسكتلندية. وكلها لغات أقليات في الدول المنشترة فيها على الرغم من استمرار الجهود في إحيائها. تعتبر اللغة الويلزية هي اللغة الرسمية في ويلز ، والغيلية الأيرلندية لغة رسمية في أيرلندا والاتحاد الأوروبي. اللغة الويلزية هي اللغة القلطية الوحيدة التي لم تصنف من قبل اليونسكوعلى أنها لغة بائدة (منقرضة) . انقرضت اللغة الكورنية واللغة منكية في العصر الحديث. وجرت محاولات تكللت بالنجاح لإعادة أحياء اللغتين نتج عنها وجود مئات الأشخاص اليوم يتحدثون بأحدى اللغتين كلغة ثانية جنبا إلى جنب مع لغتهم الأم. (ar)
- Les llengües cèltiques són un grup d'idiomes pertanyents a la família indoeuropea, en la qual s'hi inclou el gaèlic irlandès, el gaèlic escocès, el manx, el gal·lès, el còrnic i el bretó. Totes les llengües incloses en aquest grup són originàries dels pobles celtes d'Europa. (ca)
- Οι κελτικές γλώσσες είναι δυτικός κλάδος της οικογένειας των Ινδοευρωπαϊκών γλωσσών, εντοπισμένη κατά τους ιστορικούς χρόνους σε μεγάλο μέρος της Ευρώπης από την Ισπανία και την Ιρλανδία μέχρι τα Βαλκάνια και τη Μικρά Ασία, δηλαδή σε περιοχές στις οποίες αναπτύχθηκε ο κελτικός πολιτισμός. Ο όρος "Κέλτικες" χρησιμοποιήθηκε πρώτη φορά για να χαρακτηρίσει αυτή την ομάδα γλωσσών από τον Έντουαρν Λούιντ (Edward Lhuid) το 1707. Οι κέλτικες γλώσσες μιλιούνται και πέρα από την Ευρώπη από μετανάστες σε Καναδά, ΗΠΑ, Αυστραλία και Νέα Ζηλανδία. Ακόμη υπάρχει μια μικρή ομάδα ομιλητών Ουαλικά στην Παταγονία της Αργεντινής. Τα Ουαλικά είναι η μόνη κέλτικη γλώσσα που δεν θεωρείται ότι κινδυνεύει να εξαφανιστεί. (el)
- La kelta lingvaro estas eŭropa parto de la hindeŭropa lingvaro, kies lingvoj nuntempe estas parolataj ĉefe en okcidenta Eŭropo, nome en Irlando, Kimrio kaj Bretonio. Ĉiuj de ĝiaj lingvoj estas idoj de la Kelta pralingvo.
* Insula kelta lingvaro
* Gaela lingvaro (Q-kelta)
* Irlanda lingvo
* Skotgaela lingvo
* Manksa lingvo (kvazaŭmortinta)
* Britona lingvaro (P-kelta)
* Bretona lingvo
* Kimra lingvo
* Kornvala lingvo (kvazaŭmortinta)
* Kumbria lingvo (formortinta)
* Kontinenta kelta lingvaro
* Gaŭla lingvo (mortinta)
* (mortinta) (eo)
- The Celtic languages (usually /ˈkɛltɪk/, but sometimes /ˈsɛltɪk/) are a group of related languages descended from Proto-Celtic. They form a branch of the Indo-European language family. The term "Celtic" was first used to describe this language group by Edward Lhuyd in 1707, following Paul-Yves Pezron, who made the explicit link between the Celts described by classical writers and the Welsh and Breton languages. During the 1st millennium BC, Celtic languages were spoken across much of Europe and central Anatolia. Today, they are restricted to the northwestern fringe of Europe and a few diaspora communities. There are six living languages: the four continuously living languages Breton, Irish, Scottish Gaelic and Welsh, and the two revived languages Cornish and Manx. All are minority languages in their respective countries, though there are continuing efforts at revitalisation. Welsh is an official language in Wales and Irish is an official language of Ireland and of the European Union. Welsh is the only Celtic language not classified as endangered by UNESCO. The Cornish and Manx languages went extinct in modern times. They have been the object of revivals and now each has several hundred second-language speakers. Irish, Manx and Scottish Gaelic form the Goidelic languages, while Welsh, Cornish and Breton are Brittonic. All of these are Insular Celtic languages, since Breton, the only living Celtic language spoken in continental Europe, is descended from the language of settlers from Britain. There are a number of extinct but attested continental Celtic languages, such as Celtiberian, Galatian and Gaulish. Beyond that there is no agreement on the subdivisions of the Celtic language family. They may be divided into P-Celtic and Q-Celtic. The Celtic languages have a rich literary tradition. The earliest specimens of written Celtic are Lepontic inscriptions from the 6th century BC in the Alps. Early Continental inscriptions used Italic and Paleohispanic scripts. Between the 4th and 8th centuries, Irish and Pictish were occasionally written in an original script, Ogham, but Latin script came to be used for all Celtic languages. Welsh has had a continuous literary tradition from the 6th century AD. (en)
- Die keltischen Sprachen bilden einen Zweig der indogermanischen Sprachfamilie; als ihr Ursprung wird eine rekonstruierte Vorläufersprache, das Urkeltische, angesetzt. Die Sprachgruppe war bis vor der Zeitenwende in weiten Teilen Europas und in Kleinasien beheimatet, viele Unterzweige und Einzelsprachen sind dann nach und nach ganz ausgestorben. Keltische Sprachen werden heute hauptsächlich auf den Britischen Inseln und in der französischen Bretagne auf dem europäischen Festland gesprochen. Schrumpfende Gemeinschaften muttersprachlicher Sprecher finden sich noch in Kanada, hauptsächlich in der Provinz Neuschottland, und in Patagonien (Argentinien) in der Provinz Chubut. Weitere Gebiete, in denen eine keltischsprachige Diaspora existiert, sind die USA, Australien und Neuseeland. Alle keltischen Sprachen mit Ausnahme des Walisischen sind von der UNESCO als bedrohte Sprachen eingestuft. (de)
- Lenguas celtas o célticas es el nombre por el que se conoce a un grupo de idiomas pertenecientes a la familia indoeuropea, entre los que se incluyen:
* el bretón, en Francia
* el córnico, en Reino Unido
* el gaélico escocés, en Reino Unido
* el galés, en Reino Unido
* el irlandés, en Irlanda y Reino Unido
* el manés, en Reino Unido
* y todas aquellas lenguas muertas de esta familia que en un tiempo hablaron los pueblos celtas en Europa Central y en las penínsulas ibérica y de Anatolia. (es)
- Hizkuntza zeltak protozeltatik eratorritako hizkuntzak dira. Indoeuropar familiaren adar bat eratzen dute, oso hurbilekoa. K.a. lehen milurtekoan, Europako eremu zabal batean mintzatzen ziren, Bizkaiko golkotik Ipar itsasoraino, eta Rhin ibaitik Itsaso Beltzeraino. Egun, batik bat Britaniar Uharteetara eta Frantziako Bretainiara mugatuta daude, nahiz eta Kanada ekialdeko, Patagoniako, AEBetako eta Australiako diasporako talde batzuetan ere hitz egiten diren. (eu)
- Les langues celtiques sont une branche de la famille des langues indo-européennes. Elles regroupent :
* les langues celtiques continentales, parlées par les peuples celtes de l'âge du fer jusqu'à l'Antiquité tardive en Europe continentale ;
* les langues celtiques insulaires, parlées jusqu'à nos jours dans les îles Britanniques et en Bretagne. Elles se divisent elles-mêmes en deux sous-groupes nettement distincts :
* les langues gaéliques, qui comprennent aujourd'hui l'irlandais, le gaélique écossais et le mannois ;
* les langues brittoniques, qui comprennent aujourd'hui le gallois, le cornique et le breton. Après la reconnaissance en juillet 2002 du cornique comme langue minoritaire par les autorités du Royaume-Uni, la langue bretonne, parlée en France par 225 000 locuteurs, reste la seule langue celtique moderne à ne pas avoir de statut officiel dans sa zone culturelle. (fr)
- Is iad na teangacha Ceilteacha na teangacha a d'eascair ón bPróta-Cheiltis, brainse d'fhine na dteangacha Ind-Eorpacha. Sa mhílaois dheireanach roimh bhreith Chríost, bhí na teangacha seo á labhairt ar fud na hEorpa. Inniu, áfach, níl ach sé theanga den ghrúpa seo fágtha beo, agus iad á gcloisteáil in áiteanna in Éirinn agus sa Bhreatain, in oirthear Cheanada, sa Phatagóin i ndeisceart na hAirgintíne, i measc grúpaí scaipthe sna Stáit Aontaithe agus san Astráil, agus ar leithinis na Briotáine san Fhrainc. (ga)
- Rumpun bahasa Kelt merupakan cabang dari rumpun bahasa Indo-Eropa. Kelompok ini mencakup dua subcabang utama: bahasa-bahasa Kelt kontinental dan bahasa-bahasa Kelt kepulauan (insular/maritim). Pengelompokan ini diketahui bersifat parafiletik. Cabang kontinental sekarang sudah punah, tetapi pernah dipertuturkan di Eropa daratan dan Asia Kecil. Contoh dari cabang kontinental adalah bahasa Galia (atau Gaul, Galik; pernah dituturkan di wilayah Prancis sekarang) dan bahasa Galatia (pernah dituturkan di wilayah Turki sekarang). Bahasa Galia diketahui lebih dekat bermiripan dengan bahasa Kelt kepulauan. Bahasa Kelt kepulauan menurunkan dua anak cabang lagi: dan . Termasuk ke dalam kelompok Britonik adalah bahasa Wales (Cymraeg), bahasa Kernowek (Cornwall), dan bahasa Breton (masih dituturkan di , Prancis. Yang termasuk kelompok Goidelik adalah bahasa Irlandia, bahasa Gaelik Skotlandia, dan bahasa Manx. Rumpun bahasa ini pertama kali diperikan pada tahun 1707 oleh . (in)
- Le lingue celtiche sono idiomi che derivano dal proto-celtico, o celtico comune, una branca della grande famiglia linguistica indoeuropea. Durante il I millennio a.C., queste venivano parlate in tutta l'Europa, dal Golfo di Guascogna al Mar del Nord, lungo il Reno ed il Danubio fino al Mar Nero e al centro della penisola anatolica (Galazia). Oggi le lingue celtiche sono limitate a poche zone ristrette in Gran Bretagna, nell'Isola di Man, in Irlanda ed in Bretagna in Francia. Il proto-celtico si divide apparentemente in quattro sub-famiglie:
* Il gallico ed i suoi parenti più stretti, il lepontico, il norico ed il galato. Queste lingue venivano parlate in un vasto spazio che andava dalla Francia fino alla Turchia, dal Belgio fino all'Italia settentrionale.
* Il celtiberico, anticamente parlato nella penisola iberica, ovvero nell'area del Portogallo centro-meridionale, in Galizia, nelle Asturie, in Cantabria, in Aragona e León in Spagna.
* Il goidelico, che include l'irlandese, il gaelico scozzese, ed il mannese.
* Il brittonico che include il gallese, il bretone, il cornico, il cumbrico, l'ipotetico ivernico e forse il pittico. Alcuni studiosi distinguono un celtico continentale da un celtico insulare, argomentando che le differenze tra le lingue goideliche e quelle brittoniche si sono originate dopo la separazione fra lingue continentali e insulari. Altri studiosi distinguono invece un celtico-Q da un celtico-P, a seconda dello sviluppo della consonante indoeuropea kʷ. La lingua bretone è brittonica, non gallica. Quando gli anglo-sassoni si trasferirono in Gran Bretagna, alcuni dei nativi gallesi (Welsh, dalla parola germanica *Walhiskaz che designava i "Galli" o "Celti") attraversarono la Manica e si stabilirono in Bretagna. Questi ultimi portarono con sé la loro lingua madre che diventò in seguito il bretone, che rimane ancora oggi parzialmente intelligibile con il gallese moderno ed il cornico. La distinzione del celtico in queste quattro sub-famiglie probabilmente accadde attorno al 1000 a.C. I primi celti sono comunemente associati alla cultura dei campi di urne, alla cultura di Hallstatt ed alla cultura di La Tène. (it)
- 켈트어파는 인도유럽어족의 한 어파이다. 기원전 1000여 년경에는 켈트인의 분포에 따라 유럽 대륙의 넓은 지역에 걸쳐서 사용되었으나, 현대에는 서유럽 일부 지역에서 소수언어로 남아있다. 켈트어파에 속하는 하위 언어군들은 에서 갈라져 나왔다. 켈트어라는 분류는 1707년 웨일스의 언어학자 가 처음으로 사용하였는데, 다만 그보다 앞선 1703년 브르타뉴의 시토회 수사 은 웨일스어와 브르타뉴어의 유사성을 들어 이들을 켈트어라고 부른바 있다. 오늘날 켈트어가 사용되는 곳은 유럽의 북서부로 브르타뉴반도, 웨일스, 콘월주, 아일랜드, 스코틀랜드, 맨섬 등이다. 또한 근대 이후의 이민으로 아르헨티나의 파타고니아 지역에 웨일스어를 사용하는 사람들이 있고, 캐나다의 케이프브레턴섬에 스코틀랜드 게일어를 사용하는 집단이 있다. 이외에도 미국, 오스트레일리아, 뉴질랜드 등지에도 켈트어를 사용하는 사람들이 있다. 이들 지역 가운데 웨일스만이 유일하게 켈트어가 활발히 사용되는 곳이고 나머지 지역에서는 급속히 사용자 수가 감소하고 있어 언어 되살리기 운동이 일어나고 있다. (ko)
- Języki celtyckie – grupa językowa w obrębie języków indoeuropejskich, wywodząca się z rekonstruowanego języka praceltyckiego. Określenia „celtyckie” wobec tych języków użył po raz pierwszy Edward Lhuyd w 1707. Języków celtyckich dawniej używano na rozległym obszarze, obejmującym znaczne połacie zachodniej i południowej Europy oraz Azję Mniejszą, obecnie jednak mówi się nimi w peryferyjnych regionach Wysp Brytyjskich i zachodniej Bretanii, a także w skupiskach mniejszości celtyckojęzycznych na innych kontynentach. Klasyfikacja języków celtyckich jest utrudniona, ponieważ wszystkie języki kontynentalne wymarły przed pierwszymi poświadczeniami języków wyspiarskich, więc ich wzajemne relacje są trudne do zbadania. Języki wyspiarskie dzieli się na brytańskie i goidelskie. Podziału grupy kontynentalnej nie ustalono, a ona sama jest najpewniej polifiletyczna. Funkcjonuje także odrębny podział na , oparty na ewolucji praceltyckiego fonemu *kʷ. Oprócz języka walijskiego, wszystkie języki celtyckie są zagrożone wymarciem mimo podejmowanych wysiłków rewitalizacyjnych. Współczesne języki celtyckie posiadają kilka rzadkich cech, takich jak , szyk VSO, koniugacja przyimków czy brak odrębnej formy czasownikowej o znaczeniu odpowiadającym polskiemu „mieć”. (pl)
- De Keltische talen vormen de westelijke tak van de Indo-Europese talen en werden gesproken door de Keltische stammen die vanaf de 7e eeuw v.Chr. het grootste deel van Europa bevolkten. (nl)
- ケルト語派（ケルトごは）は、インド・ヨーロッパ語族の語派の一つ。ケントゥム語に属す。元々ヨーロッパに広く栄えていたケルト人によって話されていたが、ローマ人やゲルマン人に追われ、現在はアイルランド、イギリス、フランスの一部地区に残る少数言語となっている。イタリック語派とはいくつかの共通点があり、また語彙の点でゲルマン語派との一致も見られる。 (ja)
- Línguas celtas ou célticas descendem do proto-celta, ou "celta comum", um ramo da superfamília das línguas indo-europeias. O termo "celta" foi usado para descrever esse grupo de línguas por em 1707, tendo sido usado muito antes por escritores gregos e romanos para descrever algumas aldeias da Gália central e da Península Ibérica. Durante o primeiro milênio a.C., essas línguas eram faladas na Europa, do golfo da Biscaia e do mar do Norte, na região do Reno e do Danúbio até o mar Negro e a península Balcânica Superior, chegando até a Ásia Menor (Galácia). Atualmente, as línguas celtas estão limitadas a algumas áreas na Grã-Bretanha, Ilha de Man, Irlanda, Ilha Cape Breton, na península da Bretanha, França e na Patagônia, Argentina. A difusão para a ilha Cape Breton e para a Patagônia ocorreu nos tempos modernos. Em todas essas áreas, as línguas celtas são atualmente faladas apenas por minorias. (pt)
- De keltiska språken hör till de indoeuropeiska språken och talades tidigare över stora delar av Europa men är numera utdöda utom i några regioner på Atlantkusten. De levande keltiska språken består av iriska, kymriska, skotsk gaeliska, manx, bretonska och korniska. Av de utdöda keltiska språken är galliska både det mest välkända och det bäst dokumenterade. Det finns en rik litteratur på de keltiska språken. Det gäller både äldre och nyare litteratur. Inte minst den engelska litteraturen har hämtat mycket inspiration härifrån. Keltiska språk kallas den grupp av de indoeuropeiska språken, som talats av de till den keltiska folkfamiljen hörande folken och stammarna. De tillhör den västra halvstammen av de indoeuropeiska språken, de så kallade kentumspråken. (sv)
- 凱爾特語族是印歐語系下的一族語言。古時曾在西歐廣泛使用，但今日使用此族語言的人口只存在於不列顛群島上的一些地區和法國的布列塔尼半島上。傳統上使用凱爾特語的布列塔尼、康沃爾、愛爾蘭、曼島、蘇格蘭、威爾士等地合稱為凱爾特地區。 (zh)
- Ке́льтские языки́ — группа родственных языков, входящая в состав индоевропейской языковой семьи. Некогда на кельтских языках говорили на обширных территориях Западной и Центральной Европы; сейчас они сохраняются лишь на крайнем западе: в Ирландии, Уэльсе, Бретани, Шотландии. (ru)
- Ке́льтські мо́ви — група реліктових мов індоєвропейської родини. До неї належать: ірландська, шотландська, менська мови (гойдельська підгрупа), валлійська, бретонська, корнська мови (бритська підгрупа), галльська мова. У І тис. до н. е. кельтські мови були поширені практично на всій території Європи — від Британських островів і Піренейського півострова до Карпат, Балкан і Малої Азії, про що досі свідчать історичні назви окремих областей: Галісія, Уельс, Валахія, Галичина, м. Галац в Румунії, відомі з історії Галлія (теперішня Франція) і Галатія (в центрі Туреччини). Мапа світу рясніє кельтськими топонімами: Аахен, Ам'єн, Анжу, Апенніни, Ардени, Овернь, Беарн, Відень, Балтимор, Болонья, Бонн, Бохни, Булонь, Брешія, Брест, Бретань, Британія, Тренто, Кан, Кагор, Калгарі, Кардіфф, Кембридж, Шалон (Каталаунум, місце славетної битви з гунами на чолі з Аттілою), Шербур, Клюні, Коньяк, Коїмбра, оз. Комо, Корк. Кемберленд, Девон, Дувр, Дублін, Глазго, Юра, Кент, Лідс, Ліон, Лондон, Лувен, Лімож, Лімузен, Лінц, Маас, Майни, о. Мен, р. Марна, Мілан, Мозель, Нансі, Нант, Неймеген, Париж, Реймс, Рен, Седан, Сетубал, Золотурн, р. Сома, р. Темза, Турин, Венеція, Булонь, Болонья, Судети, Вандея, Верона та десятки інших. Пізніше зона поширення кельтських мов сильно скоротилася; континентальні кельтські мови практично всі зникли, у наш час поширені тільки 6 мов:
* гойдельська група у складі менської, ірландської та ґельської (в Шотландії);
* бритська група у складі валлійської, бретонської та корнської. В останні десятиріччя, зусиллями ентузіастів було відновлено менську (зниклу в 1974 ст.) і корнську (зниклу в 1777 р.) шляхом організації випуску друкованих видань і радіопередач цими мовами, ведення освіти та відправах у церквах. Ірландська мова, вивчена або рідна для 1 млн осіб, є офіційною мовою Ірландії (поряд з англійською). Валлійська (0,6 млн мовців) має офіційний статус у Великій Британії, її вживають у пресі й на радіо, викладають як другу мову в школі (поруч з англійською). Бретонська (0,3 млн) і ґельська (бл. 0,1 млн) є сукупностями місцевих говірок без усталеної літературної норми, вживаних у побутовому спілкуванні. Усі мовці кельтськими мовами — двомовні. Загальне число їх — близько 2-3 млн. У межах індоєвропейської родини мов кельтські мови стоять найближче до італьських (до складу яких входили оскійська, умбрійська та латинська мови), з якими іноді їх об'єднують до однієї італо-кельтської групи. Острівні кельтські мови мають у своїй будові різні відхилення від давнього індоєвропейського типу, які дехто з кельтологів (Ю. Покорні, Г. Вагнер) пояснюють впливом доіндоєвропейського субстрату. До цих «неіндоєвропейських» рис кельтських мов належать: численні комбінаторні звукові зміни (придихання, леніція, пом'якшення, огублення приголосних), інфіксація займенників всередину дієслівних форм; так звані дієвідмінювані прийменники (схоже є хіба в семітських мовах); специфічне вживання віддієслівних імен (званих у кельтології інфінітивами — як і в фінології); звичайне розміщення присудку на початку речення та багато інших цікавих рис. Система лічби в ірландській — двадцяткова. У валлійській трапляється такий унікум як daunaw 18" — буквально 2 по 9! Найдавніші написи континентальними кельтськими мовами відомі за різними джерелами (іберійськими, етруськими, грецькими, латинськими), датованими 5-4 ст. до н. е.: це окремі написи, глоси, монетні легенди. Найдавніші написи кельтіберійською мовою 3-1 ст. до н. е. виконані т. зв. іберійським письмом, пізніші (переважно на каменях) — латинським письмом. Збереглося понад 70 написів лепонтійською мовою (Пн. Італія) 3-2 ст. до н. е. — етруським письмом, як і написи 2 ст. до н. е. галльською мовою. Відомі також гало-латинські двомовні написи (білінгви). Понад 60 написів з Нарбонської Галлії зроблені грецьким алфавітом. Пам'ятки галльської мови латинським письмом (понад 100) датуються початком н. е. Ірландська засвідчена огамічним письмом від 4 ст. н. е., а від 7 ст. глосами на основі латинського алфавіту. Валлійська відома з 6 ст., її письмові пам'ятки з 8 ст. Частина бритів у 5 ст. переселилася з Кернова до Бретані (Франція): історичним продовженням їхньої мови є бретонська, з 9 ст. зафіксована письмово у глосах. Є певні докази давнього угрофінського субстрату в гойдельських мовах (давніших на Британських о-вах, аніж бритські). Так, зокрема, ірл. префікс leath — «половина», як у leath-phunt «півфунта» означає «один з двох» перед словами, що позначають парні явища: leath-lamh «одна рука», leath-bhrog «один черевик». Єдина мова Європи, що має таку ж особливість — це угорська (мадярська), fel laba (букв. «півноги») означає «одна з ніг», точнісінько як ірл. leath-chos Для понять одягти і зняти французька мова має просто mettre і o^ter валлійська — gwisgo і tynnu але в ірл. сиг аг і baint de — так само, як і в англ. put on і take off; так і в скандинавських — а це повна аналогія з фінською. Пом'якшені приголосні ірландської мови мають аналоги у волзько-фінських, балтійських і слов'янських, як і звороти типу ta' se' ina mhuninteoir anois «він є тепер вчителем», аналогічні до фінських конструкцій з есивом та слов'янських — з орудним відмінком. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Keltské jazyky, které se vyvinuly z protokeltštiny, představují starobylou větev indoevropské jazykové rodiny. V 1. tisíciletí př. n. l., zejména pak v halštatském a laténském období, jimi mluvilo obyvatelstvo velké části západní, střední i jihovýchodní Evropy a Malé Asie. V souvislosti nejprve s římskou kolonizací, později s germánskými nájezdy a stěhováním národů se však postupně prostor a význam keltské kultury zmenšoval, až byli poslední Keltové vytlačeni na západní okraj Evropy.Dnes se keltskými jazyky mluví především v Irsku, částech Velké Británie – Walesu, Skotsku a Cornwallu – a na Bretaňském poloostrově. Navzdory snahám o jejich obrození jsou stále jazyky menšinovými, vystavenými tlaku angličtiny a francouzštiny. (cs)
- Les llengües cèltiques són un grup d'idiomes pertanyents a la família indoeuropea, en la qual s'hi inclou el gaèlic irlandès, el gaèlic escocès, el manx, el gal·lès, el còrnic i el bretó. Totes les llengües incloses en aquest grup són originàries dels pobles celtes d'Europa. (ca)
- La kelta lingvaro estas eŭropa parto de la hindeŭropa lingvaro, kies lingvoj nuntempe estas parolataj ĉefe en okcidenta Eŭropo, nome en Irlando, Kimrio kaj Bretonio. Ĉiuj de ĝiaj lingvoj estas idoj de la Kelta pralingvo.
* Insula kelta lingvaro
* Gaela lingvaro (Q-kelta)
* Irlanda lingvo
* Skotgaela lingvo
* Manksa lingvo (kvazaŭmortinta)
* Britona lingvaro (P-kelta)
* Bretona lingvo
* Kimra lingvo
* Kornvala lingvo (kvazaŭmortinta)
* Kumbria lingvo (formortinta)
* Kontinenta kelta lingvaro
* Gaŭla lingvo (mortinta)
* (mortinta) (eo)
- Lenguas celtas o célticas es el nombre por el que se conoce a un grupo de idiomas pertenecientes a la familia indoeuropea, entre los que se incluyen:
* el bretón, en Francia
* el córnico, en Reino Unido
* el gaélico escocés, en Reino Unido
* el galés, en Reino Unido
* el irlandés, en Irlanda y Reino Unido
* el manés, en Reino Unido
* y todas aquellas lenguas muertas de esta familia que en un tiempo hablaron los pueblos celtas en Europa Central y en las penínsulas ibérica y de Anatolia. (es)
- Hizkuntza zeltak protozeltatik eratorritako hizkuntzak dira. Indoeuropar familiaren adar bat eratzen dute, oso hurbilekoa. K.a. lehen milurtekoan, Europako eremu zabal batean mintzatzen ziren, Bizkaiko golkotik Ipar itsasoraino, eta Rhin ibaitik Itsaso Beltzeraino. Egun, batik bat Britaniar Uharteetara eta Frantziako Bretainiara mugatuta daude, nahiz eta Kanada ekialdeko, Patagoniako, AEBetako eta Australiako diasporako talde batzuetan ere hitz egiten diren. (eu)
- Is iad na teangacha Ceilteacha na teangacha a d'eascair ón bPróta-Cheiltis, brainse d'fhine na dteangacha Ind-Eorpacha. Sa mhílaois dheireanach roimh bhreith Chríost, bhí na teangacha seo á labhairt ar fud na hEorpa. Inniu, áfach, níl ach sé theanga den ghrúpa seo fágtha beo, agus iad á gcloisteáil in áiteanna in Éirinn agus sa Bhreatain, in oirthear Cheanada, sa Phatagóin i ndeisceart na hAirgintíne, i measc grúpaí scaipthe sna Stáit Aontaithe agus san Astráil, agus ar leithinis na Briotáine san Fhrainc. (ga)
- 켈트어파는 인도유럽어족의 한 어파이다. 기원전 1000여 년경에는 켈트인의 분포에 따라 유럽 대륙의 넓은 지역에 걸쳐서 사용되었으나, 현대에는 서유럽 일부 지역에서 소수언어로 남아있다. 켈트어파에 속하는 하위 언어군들은 에서 갈라져 나왔다. 켈트어라는 분류는 1707년 웨일스의 언어학자 가 처음으로 사용하였는데, 다만 그보다 앞선 1703년 브르타뉴의 시토회 수사 은 웨일스어와 브르타뉴어의 유사성을 들어 이들을 켈트어라고 부른바 있다. 오늘날 켈트어가 사용되는 곳은 유럽의 북서부로 브르타뉴반도, 웨일스, 콘월주, 아일랜드, 스코틀랜드, 맨섬 등이다. 또한 근대 이후의 이민으로 아르헨티나의 파타고니아 지역에 웨일스어를 사용하는 사람들이 있고, 캐나다의 케이프브레턴섬에 스코틀랜드 게일어를 사용하는 집단이 있다. 이외에도 미국, 오스트레일리아, 뉴질랜드 등지에도 켈트어를 사용하는 사람들이 있다. 이들 지역 가운데 웨일스만이 유일하게 켈트어가 활발히 사용되는 곳이고 나머지 지역에서는 급속히 사용자 수가 감소하고 있어 언어 되살리기 운동이 일어나고 있다. (ko)
- De Keltische talen vormen de westelijke tak van de Indo-Europese talen en werden gesproken door de Keltische stammen die vanaf de 7e eeuw v.Chr. het grootste deel van Europa bevolkten. (nl)
- ケルト語派（ケルトごは）は、インド・ヨーロッパ語族の語派の一つ。ケントゥム語に属す。元々ヨーロッパに広く栄えていたケルト人によって話されていたが、ローマ人やゲルマン人に追われ、現在はアイルランド、イギリス、フランスの一部地区に残る少数言語となっている。イタリック語派とはいくつかの共通点があり、また語彙の点でゲルマン語派との一致も見られる。 (ja)
- 凱爾特語族是印歐語系下的一族語言。古時曾在西歐廣泛使用，但今日使用此族語言的人口只存在於不列顛群島上的一些地區和法國的布列塔尼半島上。傳統上使用凱爾特語的布列塔尼、康沃爾、愛爾蘭、曼島、蘇格蘭、威爾士等地合稱為凱爾特地區。 (zh)
- Ке́льтские языки́ — группа родственных языков, входящая в состав индоевропейской языковой семьи. Некогда на кельтских языках говорили на обширных территориях Западной и Центральной Европы; сейчас они сохраняются лишь на крайнем западе: в Ирландии, Уэльсе, Бретани, Шотландии. (ru)
- اَللُّغَاتُ الْقِلْطِيَّةُ هي مجموعة من اللغات المرتبطة انحدرت من اللغة القلطية البدائية. وهي إحدى شُعَبِ العائلة اللغوية الهندية الأوربية. أولُ من وصفَ هذه المجموعةَ اللغويةَ بـ«القلطيةِ» هو (1707 مـ)، حاذيًا بذلك حذوَ الذي أوضحَ العلاقةَ بين القلطِ الذين وصفَهم الكتابُ المتقدمونَ واللغتينِ الغالية والْبَرِيتَانِيَّة. (ar)
- Οι κελτικές γλώσσες είναι δυτικός κλάδος της οικογένειας των Ινδοευρωπαϊκών γλωσσών, εντοπισμένη κατά τους ιστορικούς χρόνους σε μεγάλο μέρος της Ευρώπης από την Ισπανία και την Ιρλανδία μέχρι τα Βαλκάνια και τη Μικρά Ασία, δηλαδή σε περιοχές στις οποίες αναπτύχθηκε ο κελτικός πολιτισμός. Ο όρος "Κέλτικες" χρησιμοποιήθηκε πρώτη φορά για να χαρακτηρίσει αυτή την ομάδα γλωσσών από τον Έντουαρν Λούιντ (Edward Lhuid) το 1707. (el)
- The Celtic languages (usually /ˈkɛltɪk/, but sometimes /ˈsɛltɪk/) are a group of related languages descended from Proto-Celtic. They form a branch of the Indo-European language family. The term "Celtic" was first used to describe this language group by Edward Lhuyd in 1707, following Paul-Yves Pezron, who made the explicit link between the Celts described by classical writers and the Welsh and Breton languages. (en)
- Die keltischen Sprachen bilden einen Zweig der indogermanischen Sprachfamilie; als ihr Ursprung wird eine rekonstruierte Vorläufersprache, das Urkeltische, angesetzt. Die Sprachgruppe war bis vor der Zeitenwende in weiten Teilen Europas und in Kleinasien beheimatet, viele Unterzweige und Einzelsprachen sind dann nach und nach ganz ausgestorben. (de)
- Les langues celtiques sont une branche de la famille des langues indo-européennes. Elles regroupent :
* les langues celtiques continentales, parlées par les peuples celtes de l'âge du fer jusqu'à l'Antiquité tardive en Europe continentale ;
* les langues celtiques insulaires, parlées jusqu'à nos jours dans les îles Britanniques et en Bretagne. Elles se divisent elles-mêmes en deux sous-groupes nettement distincts :
* les langues gaéliques, qui comprennent aujourd'hui l'irlandais, le gaélique écossais et le mannois ;
* les langues brittoniques, qui comprennent aujourd'hui le gallois, le cornique et le breton. (fr)
- Rumpun bahasa Kelt merupakan cabang dari rumpun bahasa Indo-Eropa. Kelompok ini mencakup dua subcabang utama: bahasa-bahasa Kelt kontinental dan bahasa-bahasa Kelt kepulauan (insular/maritim). Pengelompokan ini diketahui bersifat parafiletik. Bahasa Kelt kepulauan menurunkan dua anak cabang lagi: dan . Termasuk ke dalam kelompok Britonik adalah bahasa Wales (Cymraeg), bahasa Kernowek (Cornwall), dan bahasa Breton (masih dituturkan di , Prancis. Yang termasuk kelompok Goidelik adalah bahasa Irlandia, bahasa Gaelik Skotlandia, dan bahasa Manx. (in)
- Le lingue celtiche sono idiomi che derivano dal proto-celtico, o celtico comune, una branca della grande famiglia linguistica indoeuropea. Durante il I millennio a.C., queste venivano parlate in tutta l'Europa, dal Golfo di Guascogna al Mar del Nord, lungo il Reno ed il Danubio fino al Mar Nero e al centro della penisola anatolica (Galazia). Oggi le lingue celtiche sono limitate a poche zone ristrette in Gran Bretagna, nell'Isola di Man, in Irlanda ed in Bretagna in Francia. Il proto-celtico si divide apparentemente in quattro sub-famiglie: (it)
- Języki celtyckie – grupa językowa w obrębie języków indoeuropejskich, wywodząca się z rekonstruowanego języka praceltyckiego. Określenia „celtyckie” wobec tych języków użył po raz pierwszy Edward Lhuyd w 1707. Języków celtyckich dawniej używano na rozległym obszarze, obejmującym znaczne połacie zachodniej i południowej Europy oraz Azję Mniejszą, obecnie jednak mówi się nimi w peryferyjnych regionach Wysp Brytyjskich i zachodniej Bretanii, a także w skupiskach mniejszości celtyckojęzycznych na innych kontynentach. (pl)
- Línguas celtas ou célticas descendem do proto-celta, ou "celta comum", um ramo da superfamília das línguas indo-europeias. O termo "celta" foi usado para descrever esse grupo de línguas por em 1707, tendo sido usado muito antes por escritores gregos e romanos para descrever algumas aldeias da Gália central e da Península Ibérica. Durante o primeiro milênio a.C., essas línguas eram faladas na Europa, do golfo da Biscaia e do mar do Norte, na região do Reno e do Danúbio até o mar Negro e a península Balcânica Superior, chegando até a Ásia Menor (Galácia). Atualmente, as línguas celtas estão limitadas a algumas áreas na Grã-Bretanha, Ilha de Man, Irlanda, Ilha Cape Breton, na península da Bretanha, França e na Patagônia, Argentina. A difusão para a ilha Cape Breton e para a Patagônia ocorreu (pt)
- De keltiska språken hör till de indoeuropeiska språken och talades tidigare över stora delar av Europa men är numera utdöda utom i några regioner på Atlantkusten. De levande keltiska språken består av iriska, kymriska, skotsk gaeliska, manx, bretonska och korniska. Av de utdöda keltiska språken är galliska både det mest välkända och det bäst dokumenterade. Det finns en rik litteratur på de keltiska språken. Det gäller både äldre och nyare litteratur. Inte minst den engelska litteraturen har hämtat mycket inspiration härifrån. (sv)
- Ке́льтські мо́ви — група реліктових мов індоєвропейської родини. До неї належать: ірландська, шотландська, менська мови (гойдельська підгрупа), валлійська, бретонська, корнська мови (бритська підгрупа), галльська мова. У І тис. до н. е. кельтські мови були поширені практично на всій території Європи — від Британських островів і Піренейського півострова до Карпат, Балкан і Малої Азії, про що досі свідчать історичні назви окремих областей: Галісія, Уельс, Валахія, Галичина, м. Галац в Румунії, відомі з історії Галлія (теперішня Франція) і Галатія (в центрі Туреччини). (uk)
|
