| dbo:abstract
|
- اللوستيان (باللاتينية: Lusitani) هم شعب كانوا يعيشون في شبه الجزيرة الايبيرية في منطقة لوسيتانيا قبل أن تصبح مقاطعة رومانية. (ar)
- Els lusitans (llatí: Lusitani, grec Λυσιτανοί o Λουσιτανοί) foren un poble de l'oest de la península Ibèrica i després el gentilici per extensió dels habitants de la província romana de Lusitània. (ca)
- Lusitánové byli keltiberský kmen žijící ve starověku na území zhruba dnešního Portugalska. Ve 2. století př. n. l. vedli pod vedením Viriatha vzpouru proti Římanům. Nakonec však Římané území Lusitánů ovládli a za Augusta tam zřídili provincii Lusitánie. (cs)
- Die Lusitaner werden als Ahnen der Portugiesen angesehen. Sie lebten im Westen der Iberischen Halbinsel und bestanden anfangs aus einem Stamm, der zwischen den Flüssen Douro und Tejo lebte. Später wurde die Bezeichnung auch auf andere verwandte oder verbundene Volksgruppen wie Vettonen oder Gallaeker ausgedehnt. (de)
- Lusitaniarrak (latinez: Lusitani) Iberiar penintsularen mendebaldean, Duero eta Tajo ibai arroen artean, Burdin Arotik aurrera bizi izan ziren indoeuropar herriak izan ziren. Lusitaniera, indoeuropar hizkuntzan mintzo ziren. Gogor eutsi zioten erromatar inbasioari. K.a. 29an Lusitania erromatar probintzia eratu zen, gaur egungo Portugalgo zati gehiena, Extremadura eta Salamancako probintziako zati txiki bat hartzen zituena. Gaur egun, portugaldar herriaren arbaso etniatzat jotzen dira lusitaniar herriak. (eu)
- Se entiende por lusitanos al colectivo de diversos pueblos prerromanos de origen indoeuropeo, cultural y étnicamente afines, que habitaron el oeste de la península ibérica, en torno al distrito portugués de Castelo Branco y extendiéndose hacia el norte hasta las riberas del río Duero (donde hacían frontera con los galaicos), al este hasta la actual Extremadura, y por el sur hasta el norte del Alto Alentejo. Persiste la controversia entre los investigadores a respecto de su celticidad, o si eran un pueblo nativo influido por corrientes centroeuropeas. No parece que sus territorios alcanzasen la costa atlántica, donde fuentes y epigrafía sitúan a los célticos túrdulos. El nombre de su territorio serviría para denominar la provincia romana de Lusitania. (es)
- The Lusitanians (or Latin: Lusitani) were an Indo-European speaking people living in the west of the Iberian Peninsula prior to its conquest by the Roman Republic and the subsequent incorporation of the territory into the Roman province of Lusitania. (en)
- Les Lusitaniens (ou Lusitani en latin) étaient un peuple installé dans le sud-ouest de la péninsule Ibérique, région qui allait devenir la province romaine de Lusitanie. Cette région recouvrait la partie de l'actuel Portugal au sud du Douro et la région de l'Extremadura de l'Espagne actuelle. Quoique fortement influencés par leurs voisins Celtibères, les Lusitaniens parlaient une langue indo-européenne différente de ceux-ci. Les Portugais d'aujourd'hui considèrent les Lusitaniens comme leurs ancêtres dont le plus notable fut Viriate, resté célèbre pour sa résistance aux Romains. (fr)
- 루시타니아인(라틴어: Lusitani)은 로마 공화정 당시 이베리아 반도 중서부에 위치한 루시타니아 지방에 거주했던 인도유럽어 계열 민족으로, 켈트어파의 영향을 받은 를 공용어로 사용하였다. 기록에 따르면 루시타니아인은 매우 호전적이고 산을 잘 탔으며, 그들은 기원전 155년부터 기원전 139년까지 벌어진 루시타니아 전쟁에서 로마 공화정에 패배한 뒤 루시타니아 속주로 편입되었다. 포르투갈인들의 조상이 루시타니아인이라고 한다. (ko)
- I Lusitani furono una popolazione indoeuropea che abitò la parte più occidentale della penisola iberica che diventò in seguito la provincia romana della Lusitania, corrispondente all'incirca all'odierno Portogallo a sud del fiume Duero e alla regione spagnola dell'Estremadura. I portoghesi moderni considerano i Lusitani come i loro antenati ed il termine è talvolta usato come sinonimo di portoghesi. (it)
- Os lusitanos constituíram um dos povos ibéricos pré-romanos que habitaram a região oeste interior da Península Ibérica desde a Idade do Ferro. Em 29 a.C., na sequência da invasão romana a que resistiram longo tempo (ficando conhecida como Guerra lusitana), a província romana criada depois tomou o nome Lusitânia, e abrangia a parte do território ocupado por este povo. Dentro das atuais fronteiras políticas de Portugal concentra-se a maior fração do território que seria ocupado pelos lusitanos. A figura mais destacada deste povo foi sem qualquer dúvida Viriato, um dos seus líderes no combate aos romanos. Outros líderes conhecidos foram Púnico (Punicus), Césaro (Cæsarus), Cauceno (Caucenus), Cúrio (Curius), Apuleio (Apuleius), Conoba (Connoba) e Tântulo (Tantalus). Os lusitanos são considerados, por antropólogos e historiadores, como um povo sem história por não terem deixado registos nativos antes da conquista romana. As informações sobre os lusitanos são-nos transmitidas através dos relatos dos autores gregos e romanos da Antiguidade, o que, por vezes, causa diversos problemas ou conflitos na interpretação dos seus textos. Além dos Lusitanos, que habitavam predominantemente a franja do interior entre o Rio Douro e o Rio Tejo, também tinham uma implantação muito importante os Túrdulos, Célticos, Cónios, Galaicos (ou calaicos), Gróvios, e Vetões, entre outros que continuam a ser objeto de estudo conforme se realizam descobertas arqueológicas. (pt)
- Lusitaner var ett iberiskt folk som under förhistorisk tid var bosatt kring floderna Duero och Tajos nedre lopp. Man talade lusitanska - ett indoeuropeiskt språk, möjligen tillhörande den italiska undergruppen. Romarna invaderade området på 200-talet före Kristus. Lusitanerna utkämpade flera befrielsekrig mot Romarriket men besegrades slutgiltigt av kejsar Augustus som inrättade den romerska provinsen Lusitanien. I dagens Portugal räknar man lusitanerna som sina förfäder. (sv)
- Luzytanie (łac. Lusitani) – starożytny lud indoeuropejski, mówiący językiem luzytańskim, żyjący w zachodniej części Półwyspu Iberyjskiego. Po długim oporze podbity przez Rzym (139 p.n.e.), uległ romanizacji. Najbardziej znanym przedstawicielem tego ludu jest wódz luzytański Wiriatus. Luzytanie składali ofiary z jeńców, ich wnętrzności wykorzystywali do wróżenia. Strabon, na podstawie prac Artemidora, opisuje Luzytanów w Geographia jako lud pijący piwo, używający masła i wypiekający chleb ze zmielonych żołędzi. (pl)
- Лузитаны (лат. Lusitani) — древнее племя индоевропейского происхождения, обитавшее на юго-западе Пиренейского полуострова, по одной из версий с VI века до н. э., по другой — с начала I тыс. до н. э. В 61 г. до н. э. были захвачены Римом. Около 15 г. до н. э. территория их обитания получила название провинции Лузитания. Считаются народом без истории, так как не имели своих записей до завоевания римлянами. Современные португальцы считают лузитанов своими предками (слово luso переводится с португальского на русский как «португалец»). Их язык — лузитанский — относится к индоевропейским языкам, однако его принадлежность к кельтской ветви, в отличие от соседствовавшего с ним языка кельтиберов, вызывает сомнения, так как в лузитанском имеется ряд нехарактерных для кельтов сближений с италийскими языками. Данный факт свидетельствует в пользу версии о принадлежности предков лузитанов к группе индоевропейских племен, язык которых занимал промежуточное положение между пракельтским и праиталийским языками (либо состоял с обоими языками в примерно одинаковой степени родства), а самих носителей лузитанского языка — к первой волне индоевропейцев, проникших на Пиренейский полуостров до появления там собственно кельтов. Предположительно предки лузитанов пришли с Альп. Однако среди историков и археологов сохраняются и другие точки зрения на их этническое происхождение. Некоторые современные учёные полагают, что лузитаны являлись коренным народом Иберийского полуострова, но были подчинены кельтами после прихода последних, и следовательно подверглись кельтизации. Это мнение основывается на свидетельстве Страбона, который выводил лузитанов от кантабров. Близкая точка зрения определяет лузитанов как коренное иберийское племя, появившееся в результате межплеменных браков с соседними кельтскими племенами. Ещё одна версия постулирует, что лузитаны являлись группой племён кельтского происхождения, родственной населявшим восток Пиренейского полуострова лузонам, но ассимилировавшая после своего переселения на юго-запад Иберии большое количество автохтонного иберийского населения. В целом все перечисленные альтернативные мнения не могут убедительно объяснить признаки особенностей лузитанского языка. Первой занятой лузитанами областью была, по всей видимости, долина реки Дуэро и провинция Бейра Алта. После победы над кельтами и прочими окрестными племенами их ареал вплоть до прибытия римлян доходил до территории Эстремадуры. Первоначально провинция Лузитания включала также территории Астурии и Галисии. (ru)
- 盧西塔尼人（拉丁語：Lusitani）是伊比利半島西部（葡萄牙里斯本市和西班牙西北部貝坦索斯）的土著，早在羅馬與迦太基發生布匿戰爭時，便生活在該地。盧西塔尼人的主要敵人是佔領伊比利半島東部、中部的圖爾泰德尼人和迦太基人，前者佔有伊比利亞的三分之二，後者佔有加的斯城（今西班牙南部），隱有北侵的企圖。於是在第二次布匿克戰爭時，盧西塔尼加入以羅馬為中心的同盟軍並力抗圖爾泰德尼和迦太基將領哈斯德魯巴‧巴卡的入侵。在大西庇阿的奇襲下，羅馬軍團迅速攻破新迦太基(西班牙東南部)，繼而奪取迦太基在西班牙的主導地位。布匿克戰爭結束後，盧西塔尼成為伊比利半島上最強悍的蠻族部落。 西元前60年，龐培、凱薩、克拉蘇建立前三雄的同盟關係，伊比利半島及北非昔蘭尼加以西的土地盡數劃入龐培的勢力範圍，此時伊比利半島的另一支部落坎塔布里盤據在薩拉戈薩和努曼提亞一帶，盧西塔尼仍保有原居地里斯本及貝坦索斯。羅馬本土爆發斯巴達克斯起義時，羅馬前執政官馬略的學生塞多留聯合了盧西塔尼人發動伊比利亞地區的叛變行動，史稱塞多留戰爭。平民派的馬略是貴族派員老蘇拉的政敵，而龐培亦為蘇拉的學生，故塞多留戰爭亦是羅馬平民與貴族間的一場鬥爭。戰局一度膠著，雖然龐培攻破庇里牛斯山口，一路勢如破竹，卻在勞倫之戰遭塞多留及盧西塔尼聯軍圍困在城中，直到羅馬將領皮烏斯繞道支援進攻加的斯的盧西塔尼人，進攻塞多留軍的側翼才僥倖突圍而去。最終塞多留的起義遭到鎮壓，盧西塔尼人被趕回里斯本。凱薩面臨維欽托利及阿利塔維奧拉引起的高盧大叛變時，盧西塔尼和坎塔布里人也向伊比利亞的龐培軍發動攻勢，最終招致羅馬軍團的反擊，在努米底亞騎兵的輔助下，龐培大敗伊比利蠻族的聯軍，盧西塔尼人就此消失在歷史舞台，坎塔布里部落也在屋大維的後三雄時代為屋大為及雷必達手下的羅馬軍團剿滅。 (zh)
- Лузіта́ни (лат. Lusitani; ісп. і порт. Lusitanos) — індоєвропейський народ, що мешкав на заході Піренейського півострова, на теренах сучасної Португалії в VІ ст. до н.е. — I ст. н.е. Займали землі в межиріччі Дору й Тагу (Тежу), а також частково іспанські провінції Естремадуру й Саламанку. Точне етнічне й лінгвістичне походження невідоме. Вважаються докельтським, паракельтським або протокельтським народом. Розмовляли лузітанською мовою, близькою до кельтських й італійських мов. Не мали єдиної політичної організації, але мали почуття культурної спільності. Поділялися на самостійні племена, що керувалися військовими родами й контролювали певні території. Мешкали у городищах, займалися землеробством і скотарством. Перебували під кельтським релігійним впливом. Були язичниками, практикували тваринні й людські жертвоприношення. Вшановували (лат. Endovelicus), бога здоров'я й безпеки, та Атегіну, богиню родючості. Розвинули примітивне образотворче мистецтво (скульптуру). Під час зовнішньої небезпеки об'єднувалися в союз. Вели успішні війни проти карфагенян та римлян. Використовували тактику партизанської війни. У 147 — 139 рр. до н.е. під проводом вождя Віріата боролися проти римського панування. 61 року до н.е. були підкорені Римом. Зазнали романізації — прийняли римське право, звичаї та латину. Близько 27 року до н.е. землі лузітанів були перетворені на римську провінцію Лузітанія. У середньовічній Португалії лузітани вважалися пращурами португальців (ця ідея була освячена в національній епопеї «Лузіади» Луїша де Камоенша). У новітній португальській мові «лузітани», «лузітанський» — переносно про португальців, португальське. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- اللوستيان (باللاتينية: Lusitani) هم شعب كانوا يعيشون في شبه الجزيرة الايبيرية في منطقة لوسيتانيا قبل أن تصبح مقاطعة رومانية. (ar)
- Els lusitans (llatí: Lusitani, grec Λυσιτανοί o Λουσιτανοί) foren un poble de l'oest de la península Ibèrica i després el gentilici per extensió dels habitants de la província romana de Lusitània. (ca)
- Lusitánové byli keltiberský kmen žijící ve starověku na území zhruba dnešního Portugalska. Ve 2. století př. n. l. vedli pod vedením Viriatha vzpouru proti Římanům. Nakonec však Římané území Lusitánů ovládli a za Augusta tam zřídili provincii Lusitánie. (cs)
- Die Lusitaner werden als Ahnen der Portugiesen angesehen. Sie lebten im Westen der Iberischen Halbinsel und bestanden anfangs aus einem Stamm, der zwischen den Flüssen Douro und Tejo lebte. Später wurde die Bezeichnung auch auf andere verwandte oder verbundene Volksgruppen wie Vettonen oder Gallaeker ausgedehnt. (de)
- Lusitaniarrak (latinez: Lusitani) Iberiar penintsularen mendebaldean, Duero eta Tajo ibai arroen artean, Burdin Arotik aurrera bizi izan ziren indoeuropar herriak izan ziren. Lusitaniera, indoeuropar hizkuntzan mintzo ziren. Gogor eutsi zioten erromatar inbasioari. K.a. 29an Lusitania erromatar probintzia eratu zen, gaur egungo Portugalgo zati gehiena, Extremadura eta Salamancako probintziako zati txiki bat hartzen zituena. Gaur egun, portugaldar herriaren arbaso etniatzat jotzen dira lusitaniar herriak. (eu)
- Se entiende por lusitanos al colectivo de diversos pueblos prerromanos de origen indoeuropeo, cultural y étnicamente afines, que habitaron el oeste de la península ibérica, en torno al distrito portugués de Castelo Branco y extendiéndose hacia el norte hasta las riberas del río Duero (donde hacían frontera con los galaicos), al este hasta la actual Extremadura, y por el sur hasta el norte del Alto Alentejo. Persiste la controversia entre los investigadores a respecto de su celticidad, o si eran un pueblo nativo influido por corrientes centroeuropeas. No parece que sus territorios alcanzasen la costa atlántica, donde fuentes y epigrafía sitúan a los célticos túrdulos. El nombre de su territorio serviría para denominar la provincia romana de Lusitania. (es)
- The Lusitanians (or Latin: Lusitani) were an Indo-European speaking people living in the west of the Iberian Peninsula prior to its conquest by the Roman Republic and the subsequent incorporation of the territory into the Roman province of Lusitania. (en)
- Les Lusitaniens (ou Lusitani en latin) étaient un peuple installé dans le sud-ouest de la péninsule Ibérique, région qui allait devenir la province romaine de Lusitanie. Cette région recouvrait la partie de l'actuel Portugal au sud du Douro et la région de l'Extremadura de l'Espagne actuelle. Quoique fortement influencés par leurs voisins Celtibères, les Lusitaniens parlaient une langue indo-européenne différente de ceux-ci. Les Portugais d'aujourd'hui considèrent les Lusitaniens comme leurs ancêtres dont le plus notable fut Viriate, resté célèbre pour sa résistance aux Romains. (fr)
- 루시타니아인(라틴어: Lusitani)은 로마 공화정 당시 이베리아 반도 중서부에 위치한 루시타니아 지방에 거주했던 인도유럽어 계열 민족으로, 켈트어파의 영향을 받은 를 공용어로 사용하였다. 기록에 따르면 루시타니아인은 매우 호전적이고 산을 잘 탔으며, 그들은 기원전 155년부터 기원전 139년까지 벌어진 루시타니아 전쟁에서 로마 공화정에 패배한 뒤 루시타니아 속주로 편입되었다. 포르투갈인들의 조상이 루시타니아인이라고 한다. (ko)
- I Lusitani furono una popolazione indoeuropea che abitò la parte più occidentale della penisola iberica che diventò in seguito la provincia romana della Lusitania, corrispondente all'incirca all'odierno Portogallo a sud del fiume Duero e alla regione spagnola dell'Estremadura. I portoghesi moderni considerano i Lusitani come i loro antenati ed il termine è talvolta usato come sinonimo di portoghesi. (it)
- Lusitaner var ett iberiskt folk som under förhistorisk tid var bosatt kring floderna Duero och Tajos nedre lopp. Man talade lusitanska - ett indoeuropeiskt språk, möjligen tillhörande den italiska undergruppen. Romarna invaderade området på 200-talet före Kristus. Lusitanerna utkämpade flera befrielsekrig mot Romarriket men besegrades slutgiltigt av kejsar Augustus som inrättade den romerska provinsen Lusitanien. I dagens Portugal räknar man lusitanerna som sina förfäder. (sv)
- Luzytanie (łac. Lusitani) – starożytny lud indoeuropejski, mówiący językiem luzytańskim, żyjący w zachodniej części Półwyspu Iberyjskiego. Po długim oporze podbity przez Rzym (139 p.n.e.), uległ romanizacji. Najbardziej znanym przedstawicielem tego ludu jest wódz luzytański Wiriatus. Luzytanie składali ofiary z jeńców, ich wnętrzności wykorzystywali do wróżenia. Strabon, na podstawie prac Artemidora, opisuje Luzytanów w Geographia jako lud pijący piwo, używający masła i wypiekający chleb ze zmielonych żołędzi. (pl)
- Os lusitanos constituíram um dos povos ibéricos pré-romanos que habitaram a região oeste interior da Península Ibérica desde a Idade do Ferro. Em 29 a.C., na sequência da invasão romana a que resistiram longo tempo (ficando conhecida como Guerra lusitana), a província romana criada depois tomou o nome Lusitânia, e abrangia a parte do território ocupado por este povo. Dentro das atuais fronteiras políticas de Portugal concentra-se a maior fração do território que seria ocupado pelos lusitanos. (pt)
- Лузіта́ни (лат. Lusitani; ісп. і порт. Lusitanos) — індоєвропейський народ, що мешкав на заході Піренейського півострова, на теренах сучасної Португалії в VІ ст. до н.е. — I ст. н.е. Займали землі в межиріччі Дору й Тагу (Тежу), а також частково іспанські провінції Естремадуру й Саламанку. Точне етнічне й лінгвістичне походження невідоме. Вважаються докельтським, паракельтським або протокельтським народом. Розмовляли лузітанською мовою, близькою до кельтських й італійських мов. Не мали єдиної політичної організації, але мали почуття культурної спільності. Поділялися на самостійні племена, що керувалися військовими родами й контролювали певні території. Мешкали у городищах, займалися землеробством і скотарством. Перебували під кельтським релігійним впливом. Були язичниками, практикували тва (uk)
- Лузитаны (лат. Lusitani) — древнее племя индоевропейского происхождения, обитавшее на юго-западе Пиренейского полуострова, по одной из версий с VI века до н. э., по другой — с начала I тыс. до н. э. В 61 г. до н. э. были захвачены Римом. Около 15 г. до н. э. территория их обитания получила название провинции Лузитания. Считаются народом без истории, так как не имели своих записей до завоевания римлянами. Современные португальцы считают лузитанов своими предками (слово luso переводится с португальского на русский как «португалец»). (ru)
- 盧西塔尼人（拉丁語：Lusitani）是伊比利半島西部（葡萄牙里斯本市和西班牙西北部貝坦索斯）的土著，早在羅馬與迦太基發生布匿戰爭時，便生活在該地。盧西塔尼人的主要敵人是佔領伊比利半島東部、中部的圖爾泰德尼人和迦太基人，前者佔有伊比利亞的三分之二，後者佔有加的斯城（今西班牙南部），隱有北侵的企圖。於是在第二次布匿克戰爭時，盧西塔尼加入以羅馬為中心的同盟軍並力抗圖爾泰德尼和迦太基將領哈斯德魯巴‧巴卡的入侵。在大西庇阿的奇襲下，羅馬軍團迅速攻破新迦太基(西班牙東南部)，繼而奪取迦太基在西班牙的主導地位。布匿克戰爭結束後，盧西塔尼成為伊比利半島上最強悍的蠻族部落。 (zh)
|
_01.jpg){kind=link}
_01.jpg){kind=link}
