| dbo:abstract
|
- Theodóros z Kyrény, zvaný též Atheos (řec. Θεόδωρος ὁ Κυρηναῖος, Θεόδωρος ὁ ἄθεος; asi 340 př. n. l. Kyréna – 270 př. n. l. Kyréna), byl starořecký filozof, stoupenec kyrénské školy, zakladatel směru tzv. theodorovců. Přízvisko Atheos (bezbožný, neznaboh) mu bylo dáváno pro jeho kritiku tradiční náboženské víry. (cs)
- Teodor Ateu o Teodor Cirenaic (en llatí Theodorus Cyrenaicus, en grec antic Θεόδωρος) fou un filòsof grec de l'escola cirenaica, d'una branca que va prendre el nom de teodorians (theodorusiani, Θεοδωρεῖοι "theodoreioi"). Els escriptors antics l'anomenaven Teodor Ateu o Teodor l'Ateu i fins i tot Teodor Déu (Theus Θέος "Théos"). Sembla que va néixer a Cirene, segons Diògenes Laerci, i va ser deixeble d'Aristip el Jove, que era net d'Aristip de Cirene i fill d'Arete. Va viure a la segona meitat del segle iv aC, a l'època d'Alexandre el Gran i els Diàdocs, i, al costat d'Aristip, va escoltar molts filòsofs il·lustres, com ara Anniceris, Dionís el dialèctic, Zenó de Cítion, Brisó d'Acaia i Pirró d'Elis. Se sap que va ser desterrat de Cirene, però no en consten els motius ni el moment. De la seva història posterior no se'n sap gairebé res, excepte algunes anècdotes que s'expliquen. Va anar a viure a Atenes, on es va escapar per poc de ser citat davant la cort de l'Areòpag, salvant-se per la influència de Demetri de Falèron. L'incident s'hauria de datar durant l'època en què Demetri va governar a Atenes, és a dir, entre el 317 i el 307 aC). Expulsat d'Atenes segurament a la caiguda de Demetri, va anar a Egipte, potser el 307 aC. Ptolemeu I Sòter el va utilitzar com ambaixador davant de Lisímac de Tràcia, al qual va ofendre per la llibertat dels seus comentaris. En resposta, Lisímac el va amenaçar amb crucificar-lo, però ell va contestar amb una frase que van recollir diversos escriptors, com ara Ciceró, Sèneca i Valeri Màxim: "Fes servir aquestes amenaces per als teus súbdits, que a Teodor no l'importa si es podreix a la terra o a l'aire". Del campament de Lisímac sembla que va tornar amb Ptolemeu. Potser va anar a Corint amb un grup de deixebles, però podria ser una visita que hagués fet quan encara residia a Atenes. Finalment, va tornar a Cirene, on va viure els darrers anys, segons Diògenes Laerci a la cort de Magas, fillastre de Ptolemeu i el rei o governador local. Ateneu de Nàucratis diu que va morir de mort violenta, però això podria ser un error. Es conserven diverses anècdotes sobre Teodor, que expliquen Diògenes Laerci, Plutarc, Valeri Màxim i Filó d'Alexandria, i en totes elles es descriu com una persona d'enginy agut, molt preparat i sense cap restricció en les seves paraules ni per la por ni pel sentit de la decència. Va fundar una branca de l'escola cirenaica coneguda com a teodoriana. El màxim representant dels cirenaics i fundador va ser Aristip de Cirene. Segons Teodor, l'objectiu màxim de la vida humana és obtenir la felicitat i evitar la desgràcia, l'una fruit de la prudència i l'altra de la bogeria. La prudència i la justícia eren bones i tot el que s'hi oposava era dolent i que el plaer i el dolor són indiferents. Sobre el patriotisme, afirmava que el món era la seva pàtria, que no hi havia cap vergonya en el robatori, l'adulteri o el sacrilegi, més que la condemna de l'opinió pública formada prèviament per restringir la llibertat. Quant a la religió, és sovint considerat un ateu. "Va eliminar totes les creences respecte als déus", diu Diògenes Laerci. Però els crítics pensen que més aviat la seva negativa dels déus era sobre els déus en què creia la gent. L'anomenen "ateu" Ciceró, Diògenes Laerci, Plutarc, Sext Empíric i alguns escriptors cristians, i en canvi altres, com Climent d'Alexandria diuen que criticava les creences populars. Teodor va escriure un llibre titulat Περὶ Θεῶν (Sobre els déus), que Diògenes Laerci havia vist i diu que no havia de ser menyspreat. Afegeix que segurament havia estat la font de molts dels arguments d'Epicur. L'enciclopèdia bizantina Suides diu que va escriure diverses obres sobre les doctrines de la seva secta i altres temes, però no en dona més detalls. Fabricius l'inclou a la Bibliotheca Graeca. (ca)
- ثيودوروس الملحد (باليونانية: Θεόδωρος ὁ ἄθεος) (340 ق. م — 250 ق. م «تقريباً») فيلسوفٌ يوناني من قورينا من المدرسة القيروانيّة. عاش في كل من اليونان والإسكندرية، قبل أن تنتهي أيامه في مدينته الأم قورينا. بصفته فيلسوفًا قيروانيًا، علم أن الهدف من الحياة هو الحصول على الفرح وتجنب الحزن، وأن الأول ناتج عن المعرفة، والأخير من الجهل. وكان أكثر ما اشتهر به هو إلحاده المزعوم. كان عادة ما يسميه الكتاب القدامى هو بـ«هو آثيوس» (باليونانية: ὁ ἄθεος)، وتعني «الملحد». (ar)
- Ο Θεόδωρος ο άθεος ήταν Κυρηναϊκός ή Ηδονιστικός Φιλόσοφος. Γεννήθηκε περίπου το 340 π.Χ. και πέθανε στο μισό του 3ου αιώνα π.Χ. (περίπου το 250 π.Χ.) στην Κυρήνη. Οι δάσκαλοι του ήταν ο Αρίστιππος ο νεώτερος,, ο Αννίκερις, ο μεγαρικός Διονύσιος και ο Αντισθένης ο Ρόδιος. Ο Θεόδωρος εξορίστηκε από την Αθήνα και κατέφυγε στην αυλή του Πτολεμαίου και μετά στην Κυρήνη απ´όπου επίσης εξορίστηκε για να επιστρέψει εκ νέου στην Ελλάδα. Υπήρξε ιδρυτής αίρεσης (Θεοδώρειος αίρεσις) της οποίας οι οπαδοί ονομάστηκαν Θεοδώρειοι.. Κατηγορήθηκε για ασέβεια και αθεΐα και παραπέμφθηκε στον Άρειο Πάγο, αλλά αθωώθηκε με την παρέμβαση του άρχοντα Δημητρίου του Φαληρέως. (el)
- Theodoros von Kyrene (altgriechisch Θεόδωρος Theódōros, latinisiert Theodorus; * vermutlich vor 335 v. Chr. in Kyrene; † vermutlich nach 270 v. Chr. in Kyrene) oder Theodoros Atheos („Theodoros der Gottlose“) war ein griechischer antiker Philosoph, der den Kyrenaikern zugerechnet wird. Theodoros musste Kyrene verlassen und hielt sich zeitweilig in Athen auf. Dort wurde er beim Areopag angeklagt, weil er die Existenz der Volksgötter leugnete. Später stand Theodoros im Dienst Ptolemaios’ I. und kehrte im hohen Alter in seine Heimatstadt zurück. Als Angehörigem der kyrenaischen Schule galt ihm die Lust als höchstes Gut, allerdings nicht die körperliche Lust, sondern die seelische. Gesellschaftliche Konventionen hielt Theodoros für unwichtig; so seien etwa Mord und Ehebruch nicht von Natur aus, sondern bloß durch das allgemeine Vorurteil verwerflich. Außerdem vertrat Theodoros die weltbürgerliche Ansicht, dass ein Weiser sich nicht fürs Vaterland opfern würde, da ihm die Welt das wirkliche Vaterland sei. Der Beiname „der Atheist“ scheint Theodoros zu Recht zugeschrieben worden zu sein. Nach Plutarch verneinte Theodoros die Existenz von Unvergänglichem; Cicero beschreibt ihn sogar als Verderber der Meinung der Griechen von den Göttern. (de)
- Teodoro el Ateo (en griego : Θεόδωρος ὁ ἄθεος ; c. 340 - c. 250 a.e.c. de Cirene) fue un filósofo de la escuela cirenaica. Vivió en Grecia y Alejandría, antes de terminar sus días en su ciudad natal de Cirene. Como filósofo cirenaico, enseñó que el objetivo de la vida era obtener alegría y evitar el dolor, y que el primero era resultado del conocimiento y el segundo de la ignorancia. Pero su principal reclamo a la fama fue su supuesto ateísmo. Por lo general, los antiguos escritores lo designaban como "el ateo", ho atheos (ὁ ἄθεος ). (es)
- Théodore de Cyrène (Θεόδωρος), dit Théodore l'Athée ou Théodore le Divin (v. -340 - v. -250), est un philosophe de la Grèce antique. (fr)
- Theodorus the Atheist (Greek: Θεόδωρος ὁ ἄθεος; c. 340 – c. 250 BCE), of Cyrene, was a Greek philosopher of the Cyrenaic school. He lived in both Greece and Alexandria, before ending his days in his native city of Cyrene. As a Cyrenaic philosopher, he taught that the goal of life was to obtain joy and avoid grief, and that the former resulted from knowledge, and the latter from ignorance. However, his principal claim to fame was his alleged atheism. He was usually designated by ancient writers ho atheos (ὁ ἄθεος), "the atheist." (en)
- 無神論者のテオドロス（古希: Θεόδωρος ὁ ἄθεος 英: Theodorus the Atheist 紀元前340年ごろ - 紀元前250年ごろ）は、古代ギリシア・ヘレニズム期のキュレネ派の哲学者。無神論を説いたことから「神なき者」（ἄθεος アテオス）とあだ名され、また揶揄的に「神」（θεός テオス）とも呼ばれた。 (ja)
- Teodoro di Cirene (prima del 340 a.C. – 250 a.C. circa) è stato un filosofo greco antico, noto nell'antichità come l'Ateo, per il suo atteggiamento intellettuale nei confronti della religione. (it)
- Teodor Ateista (stgr. Θεόδωρος, "ὁ ἄθεος"; ok. 340 p.n.e., zm. I poł. III w. p.n.e. w Cyrenie) – grecki filozof z Cyreny, jeden z cyrenaików. W swym dziele nie tylko wystąpił przeciwko greckiej religii politeizmu oraz antropomorfizmu, ale odrzucał w ogóle istnienie bogów. Głoszenie ateizmu i kosmopolityzmu było przyczyną wszczęcia lub groźby wszczęcia procesu, z powodu którego ok. 309-305 p.n.e. opuścił Ateny. Podobnie jak inni cyrenaicy był hedonistą. Odrzucił uznawanie chwilowej przyjemności za najwyższe dobro, a chwilowej przykrości za najwyższe zło; za takie uznawał odpowiednio stałą radość czy też stałą przykrość. (pl)
- Феодор из Кирены, также Феодор-Атеист (др.-греч. Θεόδωρος; ок. 340 г. до н. э. — ок. 250 г. до н. э.) — древнегреческий философ киренской школы. Датировка жизни философа опирается на «Хроники» Евсевия Кесарийского, где его деятельность соотнесена с 4-м годом 117-й Олимпианы, то есть 309 г. до н. э. Остальные доксографические сведения о Феодоре обладают низкой достоверностью. Считается, что родился философ в городе Кирены, откуда был вынужден уехать в Афины, где и примкнул к киренаикам. Диоген Лаэртский и словарь «Суда» сообщают, что Феодор также обучался у стоика Зенона Китийского, софиста Брисона Гераклейского и диалектика Дионисия Халкидонского, а также скептика Пиррона. Внушительный список, но современные историки считают достоверным лишь обучение у Пиррона, на что указывает наличие некоторых схожих идей философов. Учение киренаиков Феодор изучал либо у Аристиппа-младшего, как считал Диоген Лаэрсткий, либо у Аннекерида, на что указываем сам Диоген, ссылаясь на мнение Антисфена в «Преемствах философов». Диоген Лаэртский указывает, что Феодор был вынужден уехать из Афин после того, как предстал перед ареопагом за «нечестие» (ἀσέβεια), но не сообщает подробностей. Амфикрат в книге «О знаменитых людях» пишет, что его осудили к отравлению цикутой, но это недостоверно, и Диоген указывает, что Деметрий Фалерский помог ему избежать суда. Возможно, версия о цикуте берёт начало а «Антологии» Стобея, который пишет о смелом ответе философа на угрозу предать его смерти за дерзкие речи: «Воистину возвеличишься ты, царь, сравнявшись силой с цикутой». Перед смертью философ вернулся в его родной город Кирену, где пользовался покровительством царя Магаса. Согласно Диогену Лаэртскому, Феодор основал целое направление в философии, но в истории осталось имя лишь одного ученика философа, Биона Борисфенита. Однако тот не был убеждённым киренаиком, эклектически сочетая также элементы учений киников и софистов, в том числе и в образе жизни. (ru)
- Teodoro (em grego: Θεόδωρος), o Ateu (c. 340-250 a.C.), natural de Cirene, foi um filósofo da escola cirenaica. Viveu na Grécia e em Alexandria, antes de terminar os seus dias na sua cidade nativa de Cirene. Como filósofo cirenaico, ensinava que o objectivo da vida era a obtenção da alegria e o evitar a dor. A primeira resultaria do conhecimento e o segundo da ignorância. Mas a característica principal que afamou o filósofo era o seu alegado ateísmo. Era normalmente designado por escritos antigos como atheus (grego: ὁ ἄθεος), o Ateu. (pt)
- 無神論者西奧多羅斯（古希臘語：Θεόδωρος ὁ ἄθεος；約前340—前250年），古希臘哲學家，出身昔蘭尼，屬昔蘭尼學派，師從小阿瑞斯提普斯。後世通常認定他爲一名無神論者，並因此稱其爲「無神論者西奧多羅斯」以與同出自昔蘭尼的數學家西奧多羅斯區分，然而亞歷山大城的革利免認爲他並不否認一切神的存在，而只是駁斥了普羅大衆的神學觀。 (zh)
- Теодор Атеїст або Теодор із Кірени, також Феодор із Кірени (дав.-гр. Θεόδωρος бл. 340 р. до н. е. е. — бл. 250 р. до н. е. е.) — давньогрецький філософ киренської школи. Датування життя філософа спирається на «Хроніки» Євсевія Кесарійського, де його діяльність відноситься до 4-го року 117-й Олімпіади, тобто 309 р. до н. е. Решта доксографічних відомостей про Теодора мають низьку достовірність . Вважається, що народився філософ у м. Кирена, звідки був змушений виїхати до Афін, де і приєднався до кіренаїків. Діоген Лаертський та словник "Суда" повідомляють, що Теодор також навчався у стоїка Зенона Кітійського, софіста Брісона Гераклейського та в діалектика Діонісія Халкидонського, а також у скептика Піррона (Diog. Laert. II 98) . Проте сучасні історики вважають достовірним лише навчання у Піррона, на що вказує наявність деяких схожих ідей філософів . Вчення киренаїків Теодор вивчав або у Аристиппа-молодшого, як вважав Діоген Лаерсьткий, або у Аннекеріда, на що вказуємо сам Діоген, посилаючись на думку Антисфена в «Спадкоємностях філософів» (Diog. Laert. II 98). Діоген Лаертський вказує, що Теодор був змушений виїхати з Афін після того, як постав перед ареопагом за «безчестя» (ἀσέβεια), але не повідомляє подробиць. Амфікрат в книзі «Про знаменитих людей» пише, що Теодора засудили до отруєння цикутою, але це свідчення вважається недостовірним, а Діоген вказує, що Деметрій Фалерский допоміг йому уникнути суду (Diog. Laert. II 101—102) . Можливо, версія про цикуту бере початок а «Антології» Стобея, який пише про сміливому відповіді філософа на загрозу страти за зухвалі промови: «Воістину возвеличишся ти, царе, зрівнявшись силою з цикутою» . Перед смертю філософ повернувся в рідне місто Кирену, де користувався заступництвом царя Магаса . За Діогеном Лаертським, Теодор заснував цілий напрям у філософії, але в історії залишилося ім'я лише одного учня філософа, Біона Борисфеніта . Однак той не був переконаним киренаїком, еклектично поєднуючи також елементи навчань кініків та софістів, зокрема й щодо способу життя . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Theodóros z Kyrény, zvaný též Atheos (řec. Θεόδωρος ὁ Κυρηναῖος, Θεόδωρος ὁ ἄθεος; asi 340 př. n. l. Kyréna – 270 př. n. l. Kyréna), byl starořecký filozof, stoupenec kyrénské školy, zakladatel směru tzv. theodorovců. Přízvisko Atheos (bezbožný, neznaboh) mu bylo dáváno pro jeho kritiku tradiční náboženské víry. (cs)
- ثيودوروس الملحد (باليونانية: Θεόδωρος ὁ ἄθεος) (340 ق. م — 250 ق. م «تقريباً») فيلسوفٌ يوناني من قورينا من المدرسة القيروانيّة. عاش في كل من اليونان والإسكندرية، قبل أن تنتهي أيامه في مدينته الأم قورينا. بصفته فيلسوفًا قيروانيًا، علم أن الهدف من الحياة هو الحصول على الفرح وتجنب الحزن، وأن الأول ناتج عن المعرفة، والأخير من الجهل. وكان أكثر ما اشتهر به هو إلحاده المزعوم. كان عادة ما يسميه الكتاب القدامى هو بـ«هو آثيوس» (باليونانية: ὁ ἄθεος)، وتعني «الملحد». (ar)
- Ο Θεόδωρος ο άθεος ήταν Κυρηναϊκός ή Ηδονιστικός Φιλόσοφος. Γεννήθηκε περίπου το 340 π.Χ. και πέθανε στο μισό του 3ου αιώνα π.Χ. (περίπου το 250 π.Χ.) στην Κυρήνη. Οι δάσκαλοι του ήταν ο Αρίστιππος ο νεώτερος,, ο Αννίκερις, ο μεγαρικός Διονύσιος και ο Αντισθένης ο Ρόδιος. Ο Θεόδωρος εξορίστηκε από την Αθήνα και κατέφυγε στην αυλή του Πτολεμαίου και μετά στην Κυρήνη απ´όπου επίσης εξορίστηκε για να επιστρέψει εκ νέου στην Ελλάδα. Υπήρξε ιδρυτής αίρεσης (Θεοδώρειος αίρεσις) της οποίας οι οπαδοί ονομάστηκαν Θεοδώρειοι.. Κατηγορήθηκε για ασέβεια και αθεΐα και παραπέμφθηκε στον Άρειο Πάγο, αλλά αθωώθηκε με την παρέμβαση του άρχοντα Δημητρίου του Φαληρέως. (el)
- Teodoro el Ateo (en griego : Θεόδωρος ὁ ἄθεος ; c. 340 - c. 250 a.e.c. de Cirene) fue un filósofo de la escuela cirenaica. Vivió en Grecia y Alejandría, antes de terminar sus días en su ciudad natal de Cirene. Como filósofo cirenaico, enseñó que el objetivo de la vida era obtener alegría y evitar el dolor, y que el primero era resultado del conocimiento y el segundo de la ignorancia. Pero su principal reclamo a la fama fue su supuesto ateísmo. Por lo general, los antiguos escritores lo designaban como "el ateo", ho atheos (ὁ ἄθεος ). (es)
- Théodore de Cyrène (Θεόδωρος), dit Théodore l'Athée ou Théodore le Divin (v. -340 - v. -250), est un philosophe de la Grèce antique. (fr)
- Theodorus the Atheist (Greek: Θεόδωρος ὁ ἄθεος; c. 340 – c. 250 BCE), of Cyrene, was a Greek philosopher of the Cyrenaic school. He lived in both Greece and Alexandria, before ending his days in his native city of Cyrene. As a Cyrenaic philosopher, he taught that the goal of life was to obtain joy and avoid grief, and that the former resulted from knowledge, and the latter from ignorance. However, his principal claim to fame was his alleged atheism. He was usually designated by ancient writers ho atheos (ὁ ἄθεος), "the atheist." (en)
- 無神論者のテオドロス（古希: Θεόδωρος ὁ ἄθεος 英: Theodorus the Atheist 紀元前340年ごろ - 紀元前250年ごろ）は、古代ギリシア・ヘレニズム期のキュレネ派の哲学者。無神論を説いたことから「神なき者」（ἄθεος アテオス）とあだ名され、また揶揄的に「神」（θεός テオス）とも呼ばれた。 (ja)
- Teodoro di Cirene (prima del 340 a.C. – 250 a.C. circa) è stato un filosofo greco antico, noto nell'antichità come l'Ateo, per il suo atteggiamento intellettuale nei confronti della religione. (it)
- Teodoro (em grego: Θεόδωρος), o Ateu (c. 340-250 a.C.), natural de Cirene, foi um filósofo da escola cirenaica. Viveu na Grécia e em Alexandria, antes de terminar os seus dias na sua cidade nativa de Cirene. Como filósofo cirenaico, ensinava que o objectivo da vida era a obtenção da alegria e o evitar a dor. A primeira resultaria do conhecimento e o segundo da ignorância. Mas a característica principal que afamou o filósofo era o seu alegado ateísmo. Era normalmente designado por escritos antigos como atheus (grego: ὁ ἄθεος), o Ateu. (pt)
- 無神論者西奧多羅斯（古希臘語：Θεόδωρος ὁ ἄθεος；約前340—前250年），古希臘哲學家，出身昔蘭尼，屬昔蘭尼學派，師從小阿瑞斯提普斯。後世通常認定他爲一名無神論者，並因此稱其爲「無神論者西奧多羅斯」以與同出自昔蘭尼的數學家西奧多羅斯區分，然而亞歷山大城的革利免認爲他並不否認一切神的存在，而只是駁斥了普羅大衆的神學觀。 (zh)
- Teodor Ateu o Teodor Cirenaic (en llatí Theodorus Cyrenaicus, en grec antic Θεόδωρος) fou un filòsof grec de l'escola cirenaica, d'una branca que va prendre el nom de teodorians (theodorusiani, Θεοδωρεῖοι "theodoreioi"). Els escriptors antics l'anomenaven Teodor Ateu o Teodor l'Ateu i fins i tot Teodor Déu (Theus Θέος "Théos"). (ca)
- Theodoros von Kyrene (altgriechisch Θεόδωρος Theódōros, latinisiert Theodorus; * vermutlich vor 335 v. Chr. in Kyrene; † vermutlich nach 270 v. Chr. in Kyrene) oder Theodoros Atheos („Theodoros der Gottlose“) war ein griechischer antiker Philosoph, der den Kyrenaikern zugerechnet wird. Theodoros musste Kyrene verlassen und hielt sich zeitweilig in Athen auf. Dort wurde er beim Areopag angeklagt, weil er die Existenz der Volksgötter leugnete. Später stand Theodoros im Dienst Ptolemaios’ I. und kehrte im hohen Alter in seine Heimatstadt zurück. (de)
- Teodor Ateista (stgr. Θεόδωρος, "ὁ ἄθεος"; ok. 340 p.n.e., zm. I poł. III w. p.n.e. w Cyrenie) – grecki filozof z Cyreny, jeden z cyrenaików. W swym dziele nie tylko wystąpił przeciwko greckiej religii politeizmu oraz antropomorfizmu, ale odrzucał w ogóle istnienie bogów. Głoszenie ateizmu i kosmopolityzmu było przyczyną wszczęcia lub groźby wszczęcia procesu, z powodu którego ok. 309-305 p.n.e. opuścił Ateny. (pl)
- Феодор из Кирены, также Феодор-Атеист (др.-греч. Θεόδωρος; ок. 340 г. до н. э. — ок. 250 г. до н. э.) — древнегреческий философ киренской школы. Датировка жизни философа опирается на «Хроники» Евсевия Кесарийского, где его деятельность соотнесена с 4-м годом 117-й Олимпианы, то есть 309 г. до н. э. Остальные доксографические сведения о Феодоре обладают низкой достоверностью. Считается, что родился философ в городе Кирены, откуда был вынужден уехать в Афины, где и примкнул к киренаикам. Диоген Лаэртский и словарь «Суда» сообщают, что Феодор также обучался у стоика Зенона Китийского, софиста Брисона Гераклейского и диалектика Дионисия Халкидонского, а также скептика Пиррона. Внушительный список, но современные историки считают достоверным лишь обучение у Пиррона, на что указывает наличие нек (ru)
- Теодор Атеїст або Теодор із Кірени, також Феодор із Кірени (дав.-гр. Θεόδωρος бл. 340 р. до н. е. е. — бл. 250 р. до н. е. е.) — давньогрецький філософ киренської школи. Датування життя філософа спирається на «Хроніки» Євсевія Кесарійського, де його діяльність відноситься до 4-го року 117-й Олімпіади, тобто 309 р. до н. е. Решта доксографічних відомостей про Теодора мають низьку достовірність . Вважається, що народився філософ у м. Кирена, звідки був змушений виїхати до Афін, де і приєднався до кіренаїків. Діоген Лаертський та словник "Суда" повідомляють, що Теодор також навчався у стоїка Зенона Кітійського, софіста Брісона Гераклейського та в діалектика Діонісія Халкидонського, а також у скептика Піррона (Diog. Laert. II 98) . Проте сучасні історики вважають достовірним лише навчання у Пі (uk)
|
