| dbo:abstract
|
- En llenguatge coŀloquial a la indústria també es fa servir el terme recuit. La recuita és, en metal·lúrgia i la ciència dels materials, un tractament tèrmic que altera un material, provocant canvis a les seves propietats com la resistència i duresa. És un procés que produeix mitjançant l'escalfor les condicions per sobre de la temperatura de cristal·lització, mantenint una temperatura estable i, a continuació, es refreda. La recuita s'utilitza per induir la ductilitat, estovar els metalls, alleujar tensions internes, millorar l'estructura, fent-la homogènia, i millorar les propietats mecàniques en fred dels metalls. La temperatura d'escalfament està entre 600 i 700 °C. El refredament és lent. (ca)
- Popouštění je tepelné zpracování oceli, během něhož se vhodným ohřevem ovlivňují její vlastnosti, zejména se odstraňuje vnitřní pnutí po předchozím kalení. Ocel se téměř vždy po kalení popouští. Provádí se pomalým ohřátím materiálu na tzv. popouštěcí teplotu, která je nižší než teplota kritického bodu A1, tj. bez fázových a strukturních přeměn. Obvykle se provádí v tzv. . (cs)
- المراجعة (بالإنجليزية: Tempering) هي إحدي عمليات المعالجة الحرارية و هي مكملة لعمليات تقسية المعادن وتجري بعد التقسية مباشرة، والغرض الرئيسي لها هي إزالة الإجهادات الداخلية جزئيا أو كليا وخفض الصلادة و زيادة المتانة وذلك ليكون الصلب قادرا علي تحمل الصدمات والاهتزازات و تتم هذه العملية بتسخين الصلب المقسي إلي درجة حرارية أقل من درجة حرارته الحرجة السفلي ببطئ. (ar)
- Η επαναφορά στην μεταλλουργία του χάλυβα είναι μια θερμική κατεργασία κατά την οποία ένας βαμμένος χάλυβας θερμαίνεται στους 150 με 650°C για ένα ορισμένο χρονικό διάστημα, έτσι ώστε να ξαναγίνει το υλικό πάλι όλκιμο με ταυτόχρονη μικρή μείωση της σκληρότητάς του. Κατά την επαναφορά του χάλυβα, μειώνονται οι εσωτερικές τάσεις που προκάλεσε η βαφή, ανακατανέμονται και μειώνονται οι διαταραχές (κρυσταλλικές ατέλειες) στην μικροδομή του μαρτενσίτη και σχηματίζονται νέοι κόκκοι φερρίτη και σεμεντίτη από τον μαρτενσίτη και τον υπολειπόμενο ωστενίτη. Μετά την επαναφορά, στην μικροδομή του χάλυβα συνήθως παρατηρείται μαρτενσίτης, μπαινίτης, φερρίτης και σεμεντίτης. Συνοπτικά, η επαναφορά του χάλυβα περιλαμβάνει τρία στάδια: 1.
* Διάσπαση του μαρτενσίτη (200–400°C) — Κατακρημνίζεται η περίσσεια του άνθρακα, αρχικά στην μορφή καρβιδίου Fe2,4C και κατόπιν στην μορφή σεμεντίτη (Fe3C). Ο χάλυβας χάνει μέρος της εφελκυστικής του αντοχής, αλλά μειώνεται κάπως και η σκληρότητά του. 2.
* Ανάπτυξη του σεμεντίτη (400–500°C) — Τα κατακρημνίσματα του σεμεντίτη γίνονται πιο μεγάλα, ενώ μειώνεται πολύ και η πυκνότητα των κρυσταλλικών διαταραχών. Έτσι μειώνονται σημαντικά η εφελκυστική αντοχή και η σκληρότητα του χάλυβα. 3.
* Ανάπτυξη του (> 500°C) — Σχηματίζονται ευμεγέθεις ισοαξονικοί κόκκοι φερρίτη και το υλικό γίνεται ακόμα πιο μαλακό. Κατά το τρίτο στάδιο της επαναφοράς, ορισμένοι κραματωμένοι χάλυβες παρουσιάζουν δευτερογενή σκλήρυνση, η οποία οφείλεται στην κατακρήμνιση νέων σκληρών καρβιδίων. Αυτό συμβαίνει, π.χ., σε χάλυβες που περιέχουν τα στοιχεία βανάδιο, βολφράμιο, μολυβδαίνιο και χρώμιο, τα οποία, κατά το τελικό στάδιο της επαναφοράς, σχηματίζουν αντιστοίχως τα καρβίδια: VC, W2C, Mo2C και Cr23C6. (el)
- Das Anlassen oder Bläuen ist eine Wärmebehandlung, in der ein Werkstoff gezielt erwärmt wird, um seine Eigenschaften zu beeinflussen, insbesondere um Spannungen abzubauen, aber auch zu rein dekorativen Zwecken. Großtechnisch wird das Anlassen bei der Verarbeitung von Stählen, Aluminium- und anderen Nichteisenmetallen sowie Legierungen und auch in der Glasherstellung eingesetzt. (de)
- Iragotzea materialei emaniko tratamendu termikoa da, gogortasuna eta erresistentzia mekanikoa aldatzeko. Helburu nagusia aroa eman eta gero altzairuak izaten duen hauskortasun handia gutxitzea da. Altzairuaren propietateak asko alda daitezke tratamendu termikoen arabera: ezkero oso bihurtzen da, eta aroa eman ezkero, berriz, oso gogorra baina hauskorra. Malgutasuna irabazteko, gehienetan arotutako altzairua iragotu egiten da (salbuespen gutxi batzuk kenduta, limak adibidez). Iragotze mailak malgutasun hori plastikoa (malgukiak adibidez) edo elastikoa (automozio piezak adibidez) izatea ekarriko du, eta zizailadura-esfortzua, isurpena, gogortasuna, harikortasuna eta haustura-tentsioa ere zehaztuko ditu, eman nahi zaion erabileraren arabera. (eu)
- El revenido, al igual que el normalizado, el recocido y el temple, es un tratamiento térmico a un material con el fin de variar su dureza y cambiar su resistencia mecánica. El propósito fundamental es disminuir la gran fragilidad que tienen los aceros tras el temple. (es)
- Penemperan (bahasa Inggris: Tempering) adalah suatu teknik perlakuan panas untuk logam dan alloy. Dengan baja, penemperan dilakukan untuk mengeraskan dengan cara mengubah yang getas menjadi atau . Dalam metalurgi, selalu ada tawar menawar antara (ductility) dan (brittleness). Proses penemperan harus diawasi terus menerus karena baik suhu maupun waktu tempering sangat menentukan sifat-sifat mekanik hasil akhir. Semakin tinggi temperatur, kekerasan yang dihasilkan akan semakin rendah demikian sebaliknya. Semakin lama waktu proses penemperan.
* l
* b
* s (in)
- Tempering is a process of heat treating, which is used to increase the toughness of iron-based alloys. Tempering is usually performed after hardening, to reduce some of the excess hardness, and is done by heating the metal to some temperature below the critical point for a certain period of time, then allowing it to cool in still air. The exact temperature determines the amount of hardness removed, and depends on both the specific composition of the alloy and on the desired properties in the finished product. For instance, very hard tools are often tempered at low temperatures, while springs are tempered at much higher temperatures. (en)
- Il rinvenimento è un trattamento termico di un metallo eseguito al fine di ridurre gli effetti negativi della tempra sul materiale, nel caso questo presenti eccessiva durezza e quindi fragilità.Dunque dopo una tempra segue un rinvenimento: questo duplice processo prende il nome di bonifica.Nel rinvenimento si riscalda a temperatura T < Ac1 sufficiente a ripristinare la diffusività di un elemento presente in minore quantità nel metallo, in modo che tale elemento possa separarsi dalla matrice in forma finemente dispersa.Un'applicazione tipica è la trasformazione della martensite e dell'eventuale austenite residua per riscaldamento di un acciaio. Gli stadi di questo processo, per un acciaio al solo carbonio, sono elencati di seguito.
* Primo stadio 80-160 °C: la martensite con C < 0,2% non ha trasformazioni di fase, ma solo un addensamento del C presso le dislocazioni; se C > 0,2%, la martensite si porta a una concentrazione di C dello 0,2% grazie alla precipitazione del carburo ε di composizione Fe2,4C, riducendo così le sue distorsioni reticolari e quindi la fragilità.
* Secondo stadio 100-300 °C: l'austenite residua si trasforma in bainite inferiore, con aumento del volume dell'acciaio.
* Terzo stadio 250-400 °C: la martensite con C = 0,2% e il carburo ε cominciano a trasformarsi in ferrite e cementite, formando la troostite di rinvenimento (simile alla Bainite) dove avviene il completo recupero dell'Austenite residua.
* Quarto stadio 400-700 °C: gli sferoidi minori di cementite accrescono quelli maggiori, dando origine alla sorbite di rinvenimento, e, continuando oltre i 600 °C, la ferrite ricristallizza in cristalli equiassici: si ottiene la "sorbite" una struttura caratterizzata da carburi con morfologia globulare e con ottime caratteristiche di tenacità (da non confondersi con la perlite globulare che si ottiene con i trattamenti di ricottura di globulizzazione). Per un acciaio legato si può avere un quinto stadio: per temperature di rinvenimento oltre i 500 °C e tenori elevati di elementi si ha la precipitazione di carburi dei soli elementi metallici M (ad esempio MC o M2C), con conseguente nuovo aumento della durezza. Esistono casi particolari in cui il rinvenimento può portare a fragilità:
* Fragilità a 250-400 °C, irreversibile: ne risentono gli acciai al carbonio e quelli bassolegati è nota anche come fragilità al blu (causa la colorazione che assume la superficie del materiale a tale temperatura).L'insorgenza del fenomeno è attribuibile alla precipitazione di carburi lungo i giunti grano , si pensa inoltre che quantità di fosforo o azoto possano promuovere il fenomeno. Con irreversibile si intende che riscaldando di nuovo alla stessa temperatura e raffreddando rapidamente non si ha un miglioramento della tenacità, occorrerà rinvenire a temperature più alte .
* Fragilità a 450-550 °C, reversibile: è nota anche come malattia di Krupp, probabilmente causata dalla formazione di carburi di cromo ai giunti dei grani, che abbassano la coesione intercristallina e provocano indebolimento. Il fenomeno della fragilità al rinvenimento si ha quando nel passaggio lento nel campo di temperatura critico (circa tra i 300 e 500 °C) durante il rinvenimento avviene che per alcuni acciai diminuisce molto la resilienza, l'acciaio risulta ancora più fragile della martensite. Sono soggetti a questo fenomeno gli acciai a grana grossa (rispetto a quelli a grana fine) e gli acciai al cromo, cromo-nichel, manganese, cromo-manganese. Per eliminare il fenomeno della fragilità al rinvenimento ci sono tre possibilità: 1- Raffreddamento veloce dell'acciaio in modo che la caduta ai bordi dei cristalli non avvenga; 2- Rinvenimento eseguito a temperature inferiori all'intervallo critico (questo però non permette di ottenere la struttura sorbite, cioè quella tipica degli acciai da costruzione); 3- Aggiunta di elementi di alligazione (Molibdeno, Tungsteno) nell'acciaio in grado di eliminare questo fenomeno. (it)
- Les traitements thermiques dits de revenu font partie d'une famille de traitements thermiques ayant pour trait commun d'être toujours effectués à des températures inférieures aux températures de transformations allotropiques des métaux, lorsque celles-ci existent. Les revenus ont la particularité de produire deux effets :
* une transformation métallurgique rendue possible par le mécanisme de diffusion amorcé pendant un séjour suffisant à température (voir Diagramme temps-température-transformation) ;
* un abaissement de la limite d'élasticité et, de moindre façon, du module d'élasticité pendant la montée en température et une légère amorce de fluage pendant le temps de palier à température de revenu. Selon l'état initial du matériau et sa composition chimique, l'un des effets prédomine aussi, selon ce qui est recherché, le revenu sera soit métallurgique, soit de détensionnement. Cependant, quel que soit l'effet recherché, les deux effets se produiront et l'effet non recherché pourra avoir des conséquences non négligeables sur l'intégrité de la pièce traitée. Ceci est d'autant plus vrai si le traitement est effectué sur une construction soudée (effet de sur-revenu dans la zone thermiquement affectée des soudures par exemple). D'une manière générale, pour tenir compte des deux effets produits, les traitements de revenu effectués sur les constructions soudées prennent le nom de traitement thermique après soudage (TTAS), en anglais Post Weld Heat Treatment (PWHT). Il recommandé de :
* procéder à la qualification du mode opératoire de traitement thermique avant de procéder sur pièce réelle ;
* réaliser un témoin de fabrication pour vérifier le succès de l'opération et valider le mode opératoire de traitement thermique. (fr)
- Temperen is een warmtebehandeling, toegepast op ijzerlegeringen, zoals staal of gietijzer, om de elasticiteit en plasticiteit van een materiaal te vergroten, door de hoge hardheid van de legering (verkregen door harden) te verlagen. Een verlaging in hardheid gaat doorgaans samen met een toename van de ductiliteit, en een afname van de brosheid. Temperen wordt normaliter toegepast op een werkstuk dat zojuist is afgeschrikt (zeer snel afgekoeld). (nl)
- 焼戻し（やきもどし、英語: tempering）とは、焼入れあるいは溶体化処理されて不安定な組織を持つ金属を適切な温度に加熱・温度保持することで、組織の変態または析出を進行させて安定な組織に近づけ、所要の性質及び状態を与える熱処理。焼き戻し、焼もどしとも表記する。 狭義には、焼入れされた鋼を対象にしたものを指す、鋼の焼戻しは、焼入れによりマルテンサイトを含み、硬いが脆化して、不安定な組織となった鋼に靱性を回復させて、組織も安定させる処理である。 アルミニウム合金のような非鉄金属やマルエージング鋼のような特殊鋼などへの溶体化処理後に行われる焼戻し処理は時効処理の一種で、人工時効あるいは焼戻し時効、高温時効と呼ばれる。 本記事では焼入れされた鋼の焼戻しについて主に説明する。人工時効については時効 (金属)を参照のこと。また、本記事では日本工業規格、学術用語集に準じて、「焼戻し」の表記で統一する。 (ja)
- Odpuszczanie – proces obróbki cieplnej, któremu poddawana jest stal wcześniej zahartowana. Celem odpuszczania jest usunięcie naprężeń hartowniczych oraz zmiana własności fizycznych zahartowanej stali, a przede wszystkim podniesienie udarności zahartowanej stali kosztem zmniejszenia twardości. Odpuszczanie polega na rozgrzaniu zahartowanego wcześniej przedmiotu do temperatury w granicach 150 do 650 °C, przetrzymywaniu w tej temperaturze przez pewien czas, a następnie schłodzeniu. W czasie odpuszczania całość lub część martenzytu zawartego w zahartowanej stali rozpada się, wydzielając bardzo drobne ziarna cementytu, tworząc fazy noszące nazwy „martenzyt odpuszczania”, „sorbit odpuszczania” i „troostyt odpuszczania”. Przemiany zachodzące w martenzycie podczas nagrzewania można podzielić na cztery etapy. Śledzenie tych przemian umożliwiają badania dylatometryczne.
* Pierwsze stadium, w temperaturze 80–200 °C, jest związane z rozkładem martenzytu i wydzieleniem w nim o strukturze heksagonalnej. Następuje zmniejszenie stężenia węgla w martenzycie, zmniejszenie tetragonalności martenzytu i tworzy się martenzyt o sieci regularnej, tzw. martenzyt odpuszczania).
* Drugie stadium, w temperaturze 200–300 °C, jest związane z dalszym wydzielaniem się w stopie węgliku ε, skutkiem czego zawartość węgla w martenzycie maleje do około 0,15%; równocześnie zachodzi dyfuzyjna przemiana austenitu szczątkowego w strukturę o charakterze bainitycznym; w etapie tym powstaje mieszanina ferrytu nieznacznie przesyconego węglem oraz węgliku ε. W miarę wydzielania się węglików z martenzytu stopień tetragonalności jego struktury sieciowej c/a maleje.
* Trzecie stadium przebiega w temperaturze 300–400 °C. Następuje całkowite wydzielenie węgla z roztworu, a węglik ε ulega przemianie w cementyt; struktura otrzymana na tym etapie jest mieszaniną ferrytu i cementytu (troostyt odpuszczania).
* Czwarte stadium przebiega w temperaturze 400–650 °C. Zachodzi koagulacja cząsteczek cementytu, wzrastająca ze wzrostem temperatury. Struktura otrzymana w tym zakresie temperatur, będąca mieszaniną ferrytu i cementytu, nazywa się sorbitem odpuszczania (cząstki cementytu mają kształt kulisty). Na tym etapie następuje całkowite usunięcie naprężeń. (pl)
- O revenimento (português brasileiro) ou revenido (português europeu) na metalurgia é um tipo de tratamento térmico efetuado em aços. O processo de revenimento consiste em aquecer o material a partir da temperatura ambiente até uma certa temperatura, mantendo-o por determinado tempo nesta temperatura alvo, e então resfria-se ao ar. O revenimento tem como um de seus objetivos aliviar tensões residuais, amolecendo o material e aumentando sua tenacidade. Os parâmetros de temperatura alvo e o tempo de manutenção nesta temperatura influenciam em o quanto deseja-se aliviar de tensão no material, afetando as propriedades finais do material. Portanto, deve-se estudar e definir qual a temperatura e o tempo de tratamento para cada material analisado. Este tratamento térmico normalmente é utilizado após tratamento de têmpera. Entende-se que o processo de revenimento é feito a partir de uma microestrutura inicial de bainita e/ou martensita. (pt)
- Anlöpning av härdat stål är en process som används för att öka materialets duktilitet och sänka dess hårdhet. (sv)
- О́тпуск — технологический процесс, заключающийся в термической обработке закалённого на мартенсит сплава или металла, при которой основными процессами являются распад мартенсита, а также полигонизация и рекристаллизация. Отпуск проводят с целью получения более высокой пластичности и снижения хрупкости материала при сохранении приемлемого уровня его прочности. Для этого изделие подвергается нагреву в печи до температуры от 150—260 °C до 370—650 °C с последующим медленным остыванием. (ru)
- Ві́дпуск ста́лей — операція термічної обробки, яка полягає в нагріванні загартованих сталей до температур, що не перевищують температури утворення аустеніту (Ас1), витримуванні при цих температурах для перетворення мартенситу гартування у рівноважніші структури та наступного охолодження. На відміну від продуктів розкладання переохолодженого аустеніту (сорбіт, троостит), які мають пластинчасту форму цементиту, продукти розкладання мартенситу під час нагрівання (сорбіт відпуску, троостит відпуску) мають зернисту форму цементиту, тому за інших рівних умов вони характеризуються більшими ударною в'язкістю й границею витривалості в умовах руйнування від втоми. Головним параметром режиму відпуску, який визначає структуру, а отже, властивості сталі й застосування відпуску, є температура. За температурою нагрівання розрізняють такі види відпуску: • низькотемпературний (низький) відпуск, який проводять в інтервалі температур 150…250 °C для отримання структури мартенситу відпуску й часткового усунення гартувальних внутрішніх напружень. Після низькотемпературного відпуску дещо підвищується в'язкість сталі без помітного зменшення твердості (58…63 HRC для сталей з вмістом Карбону 0,6…1,3 %) і зносотривкості. Застосовується для різального, вимірювального інструменту, штампів холодного деформування, підшипників кочення, виробів після поверхневого гартування, цементації; • середньотемпературний (середній) відпуск проводять в інтервалі температур 350…450 ºС для усунення гартівних напружень і утворення структури трооститу відпуску, яка має високу пружність, витривалість, релаксаційну стійкість і твердість в межах 40–50 HRC. Його застосовують для ресор, пружин, штампів гарячого деформування; • високотемпературний (високий) відпуск проводять в інтервалі температур 500…650 ºС для майже повного усунення гартівних внутрішніх напружень та утворення структури сорбіту відпуску, що забезпечує найкраще поєднання високої ударної в'язкості, границі витривалості із задовільною міцністю й твердістю (близько 25 HRC). Гартування з високим відпуском називають поліпшенням (покращанням). Поліпшення застосовують для конструкційних сталей, з яких виготовляють деталі, котрі працюють в умовах дії значних динамічних і змінних навантажень. Тривалість витримування при відпуску залежить насамперед від температури відпуску й габаритів виробів. Вона збільшується зі збільшенням розмірів виробів та зниженням температури відпуску й змінюється переважно в межах від 1 до 5 годин. Швидкість охолодження передусім впливає на внутрішні напруження. Тому в процесі відпуску вироби, особливо складної форми, з легованих сталей, переважно охолоджують повільно — на повітрі, щоб зменшити внутрішні напруження та уникнути небезпеки їх жолоблення. Проте в окремих випадках деякі вироби необхідно охолоджувати швидко, як-от:
* пружини, ресори охолоджують у воді, щоб збільшити в поверхневому шарі напруження стискання, які підвищують границю витривалості, протидіючи утворенню та поширенню втомних тріщин;
* деталі з легованих сталей, схильних до зворотної відпускної крихкості, під час високотемпературного відпуску охолоджують швидко, щоб загальмувати розвиток відпускної крихкості й уникнути окрихчення. (uk)
- 回火（Tempering）是在冶金學當中，一種改善金屬材料性質的熱處理技術。 回火是将淬火钢加热到奥氏体转变温度以下的適當溫度，保持高温加热1到2小时后冷却。经过回火，钢的结构趋于稳定，其脆性降低，韧性与塑性提高。回火往往与淬火相伴，并且是热处理的最后一道工序，能消除或者减少淬火应力，稳定钢的形状与大小，防止淬火零件变形和开裂。高温回火还可以改善切削加工性能。 依据加热的温度不同，回火分为：
* 低温回火 加热温度为150-250℃。淬火产生的马氏体保持不变，但是钢的脆性降低，淬火应力降低。主要用于工具、滚动轴承、渗碳零件和表面淬火零件等要求高硬度高强度的零件。低温回火后的硬度一般为55-64HRC。
* 中温回火 加热温度为350-500℃。回火组织为针状铁素体和细粒状渗碳体（Fe3C）的混合物，称为回火屈氏体。中温回火能获得较高的弹性极限和韧性，主要用于弹簧和热作磨具回火。中温回火后的硬度一般为35-45HRC。
* 高温回火 加热温度为500-650℃。高温回火组织为多边形的铁素体（ferrite）和细粒状渗碳体（Fe3C）的混合组织，称为回火索氏体。高温回火为了得到强度、硬度和塑性韧性等性能的均衡状态，主要用于重要结构零件的热处理，如轴、齿轮、曲轴等。也常作为氮化、表面淬火的预先热处理。高温回火后的硬度为25-35HRC。习惯上把淬火加高温回火的连续工艺称为调质处理。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Popouštění je tepelné zpracování oceli, během něhož se vhodným ohřevem ovlivňují její vlastnosti, zejména se odstraňuje vnitřní pnutí po předchozím kalení. Ocel se téměř vždy po kalení popouští. Provádí se pomalým ohřátím materiálu na tzv. popouštěcí teplotu, která je nižší než teplota kritického bodu A1, tj. bez fázových a strukturních přeměn. Obvykle se provádí v tzv. . (cs)
- المراجعة (بالإنجليزية: Tempering) هي إحدي عمليات المعالجة الحرارية و هي مكملة لعمليات تقسية المعادن وتجري بعد التقسية مباشرة، والغرض الرئيسي لها هي إزالة الإجهادات الداخلية جزئيا أو كليا وخفض الصلادة و زيادة المتانة وذلك ليكون الصلب قادرا علي تحمل الصدمات والاهتزازات و تتم هذه العملية بتسخين الصلب المقسي إلي درجة حرارية أقل من درجة حرارته الحرجة السفلي ببطئ. (ar)
- Das Anlassen oder Bläuen ist eine Wärmebehandlung, in der ein Werkstoff gezielt erwärmt wird, um seine Eigenschaften zu beeinflussen, insbesondere um Spannungen abzubauen, aber auch zu rein dekorativen Zwecken. Großtechnisch wird das Anlassen bei der Verarbeitung von Stählen, Aluminium- und anderen Nichteisenmetallen sowie Legierungen und auch in der Glasherstellung eingesetzt. (de)
- Iragotzea materialei emaniko tratamendu termikoa da, gogortasuna eta erresistentzia mekanikoa aldatzeko. Helburu nagusia aroa eman eta gero altzairuak izaten duen hauskortasun handia gutxitzea da. Altzairuaren propietateak asko alda daitezke tratamendu termikoen arabera: ezkero oso bihurtzen da, eta aroa eman ezkero, berriz, oso gogorra baina hauskorra. Malgutasuna irabazteko, gehienetan arotutako altzairua iragotu egiten da (salbuespen gutxi batzuk kenduta, limak adibidez). Iragotze mailak malgutasun hori plastikoa (malgukiak adibidez) edo elastikoa (automozio piezak adibidez) izatea ekarriko du, eta zizailadura-esfortzua, isurpena, gogortasuna, harikortasuna eta haustura-tentsioa ere zehaztuko ditu, eman nahi zaion erabileraren arabera. (eu)
- El revenido, al igual que el normalizado, el recocido y el temple, es un tratamiento térmico a un material con el fin de variar su dureza y cambiar su resistencia mecánica. El propósito fundamental es disminuir la gran fragilidad que tienen los aceros tras el temple. (es)
- Penemperan (bahasa Inggris: Tempering) adalah suatu teknik perlakuan panas untuk logam dan alloy. Dengan baja, penemperan dilakukan untuk mengeraskan dengan cara mengubah yang getas menjadi atau . Dalam metalurgi, selalu ada tawar menawar antara (ductility) dan (brittleness). Proses penemperan harus diawasi terus menerus karena baik suhu maupun waktu tempering sangat menentukan sifat-sifat mekanik hasil akhir. Semakin tinggi temperatur, kekerasan yang dihasilkan akan semakin rendah demikian sebaliknya. Semakin lama waktu proses penemperan.
* l
* b
* s (in)
- Tempering is a process of heat treating, which is used to increase the toughness of iron-based alloys. Tempering is usually performed after hardening, to reduce some of the excess hardness, and is done by heating the metal to some temperature below the critical point for a certain period of time, then allowing it to cool in still air. The exact temperature determines the amount of hardness removed, and depends on both the specific composition of the alloy and on the desired properties in the finished product. For instance, very hard tools are often tempered at low temperatures, while springs are tempered at much higher temperatures. (en)
- Temperen is een warmtebehandeling, toegepast op ijzerlegeringen, zoals staal of gietijzer, om de elasticiteit en plasticiteit van een materiaal te vergroten, door de hoge hardheid van de legering (verkregen door harden) te verlagen. Een verlaging in hardheid gaat doorgaans samen met een toename van de ductiliteit, en een afname van de brosheid. Temperen wordt normaliter toegepast op een werkstuk dat zojuist is afgeschrikt (zeer snel afgekoeld). (nl)
- 焼戻し（やきもどし、英語: tempering）とは、焼入れあるいは溶体化処理されて不安定な組織を持つ金属を適切な温度に加熱・温度保持することで、組織の変態または析出を進行させて安定な組織に近づけ、所要の性質及び状態を与える熱処理。焼き戻し、焼もどしとも表記する。 狭義には、焼入れされた鋼を対象にしたものを指す、鋼の焼戻しは、焼入れによりマルテンサイトを含み、硬いが脆化して、不安定な組織となった鋼に靱性を回復させて、組織も安定させる処理である。 アルミニウム合金のような非鉄金属やマルエージング鋼のような特殊鋼などへの溶体化処理後に行われる焼戻し処理は時効処理の一種で、人工時効あるいは焼戻し時効、高温時効と呼ばれる。 本記事では焼入れされた鋼の焼戻しについて主に説明する。人工時効については時効 (金属)を参照のこと。また、本記事では日本工業規格、学術用語集に準じて、「焼戻し」の表記で統一する。 (ja)
- Anlöpning av härdat stål är en process som används för att öka materialets duktilitet och sänka dess hårdhet. (sv)
- О́тпуск — технологический процесс, заключающийся в термической обработке закалённого на мартенсит сплава или металла, при которой основными процессами являются распад мартенсита, а также полигонизация и рекристаллизация. Отпуск проводят с целью получения более высокой пластичности и снижения хрупкости материала при сохранении приемлемого уровня его прочности. Для этого изделие подвергается нагреву в печи до температуры от 150—260 °C до 370—650 °C с последующим медленным остыванием. (ru)
- 回火（Tempering）是在冶金學當中，一種改善金屬材料性質的熱處理技術。 回火是将淬火钢加热到奥氏体转变温度以下的適當溫度，保持高温加热1到2小时后冷却。经过回火，钢的结构趋于稳定，其脆性降低，韧性与塑性提高。回火往往与淬火相伴，并且是热处理的最后一道工序，能消除或者减少淬火应力，稳定钢的形状与大小，防止淬火零件变形和开裂。高温回火还可以改善切削加工性能。 依据加热的温度不同，回火分为：
* 低温回火 加热温度为150-250℃。淬火产生的马氏体保持不变，但是钢的脆性降低，淬火应力降低。主要用于工具、滚动轴承、渗碳零件和表面淬火零件等要求高硬度高强度的零件。低温回火后的硬度一般为55-64HRC。
* 中温回火 加热温度为350-500℃。回火组织为针状铁素体和细粒状渗碳体（Fe3C）的混合物，称为回火屈氏体。中温回火能获得较高的弹性极限和韧性，主要用于弹簧和热作磨具回火。中温回火后的硬度一般为35-45HRC。
* 高温回火 加热温度为500-650℃。高温回火组织为多边形的铁素体（ferrite）和细粒状渗碳体（Fe3C）的混合组织，称为回火索氏体。高温回火为了得到强度、硬度和塑性韧性等性能的均衡状态，主要用于重要结构零件的热处理，如轴、齿轮、曲轴等。也常作为氮化、表面淬火的预先热处理。高温回火后的硬度为25-35HRC。习惯上把淬火加高温回火的连续工艺称为调质处理。 (zh)
- En llenguatge coŀloquial a la indústria també es fa servir el terme recuit. La recuita és, en metal·lúrgia i la ciència dels materials, un tractament tèrmic que altera un material, provocant canvis a les seves propietats com la resistència i duresa. És un procés que produeix mitjançant l'escalfor les condicions per sobre de la temperatura de cristal·lització, mantenint una temperatura estable i, a continuació, es refreda. La recuita s'utilitza per induir la ductilitat, estovar els metalls, alleujar tensions internes, millorar l'estructura, fent-la homogènia, i millorar les propietats mecàniques en fred dels metalls. (ca)
- Η επαναφορά στην μεταλλουργία του χάλυβα είναι μια θερμική κατεργασία κατά την οποία ένας βαμμένος χάλυβας θερμαίνεται στους 150 με 650°C για ένα ορισμένο χρονικό διάστημα, έτσι ώστε να ξαναγίνει το υλικό πάλι όλκιμο με ταυτόχρονη μικρή μείωση της σκληρότητάς του. Συνοπτικά, η επαναφορά του χάλυβα περιλαμβάνει τρία στάδια: (el)
- Les traitements thermiques dits de revenu font partie d'une famille de traitements thermiques ayant pour trait commun d'être toujours effectués à des températures inférieures aux températures de transformations allotropiques des métaux, lorsque celles-ci existent. Les revenus ont la particularité de produire deux effets : D'une manière générale, pour tenir compte des deux effets produits, les traitements de revenu effectués sur les constructions soudées prennent le nom de traitement thermique après soudage (TTAS), en anglais Post Weld Heat Treatment (PWHT). Il recommandé de : (fr)
- Il rinvenimento è un trattamento termico di un metallo eseguito al fine di ridurre gli effetti negativi della tempra sul materiale, nel caso questo presenti eccessiva durezza e quindi fragilità.Dunque dopo una tempra segue un rinvenimento: questo duplice processo prende il nome di bonifica.Nel rinvenimento si riscalda a temperatura T < Ac1 sufficiente a ripristinare la diffusività di un elemento presente in minore quantità nel metallo, in modo che tale elemento possa separarsi dalla matrice in forma finemente dispersa.Un'applicazione tipica è la trasformazione della martensite e dell'eventuale austenite residua per riscaldamento di un acciaio. Gli stadi di questo processo, per un acciaio al solo carbonio, sono elencati di seguito. (it)
- Odpuszczanie – proces obróbki cieplnej, któremu poddawana jest stal wcześniej zahartowana. Celem odpuszczania jest usunięcie naprężeń hartowniczych oraz zmiana własności fizycznych zahartowanej stali, a przede wszystkim podniesienie udarności zahartowanej stali kosztem zmniejszenia twardości. Przemiany zachodzące w martenzycie podczas nagrzewania można podzielić na cztery etapy. Śledzenie tych przemian umożliwiają badania dylatometryczne. (pl)
- O revenimento (português brasileiro) ou revenido (português europeu) na metalurgia é um tipo de tratamento térmico efetuado em aços. O processo de revenimento consiste em aquecer o material a partir da temperatura ambiente até uma certa temperatura, mantendo-o por determinado tempo nesta temperatura alvo, e então resfria-se ao ar. O revenimento tem como um de seus objetivos aliviar tensões residuais, amolecendo o material e aumentando sua tenacidade. Os parâmetros de temperatura alvo e o tempo de manutenção nesta temperatura influenciam em o quanto deseja-se aliviar de tensão no material, afetando as propriedades finais do material. Portanto, deve-se estudar e definir qual a temperatura e o tempo de tratamento para cada material analisado. Este tratamento térmico normalmente é utilizado ap (pt)
- Ві́дпуск ста́лей — операція термічної обробки, яка полягає в нагріванні загартованих сталей до температур, що не перевищують температури утворення аустеніту (Ас1), витримуванні при цих температурах для перетворення мартенситу гартування у рівноважніші структури та наступного охолодження. Головним параметром режиму відпуску, який визначає структуру, а отже, властивості сталі й застосування відпуску, є температура. За температурою нагрівання розрізняють такі види відпуску: (uk)
|
