| dbo:abstract
|
- Das Spirituelle Christentum bzw. Duchownoje christianstwo (russisch духовное христианство, wiss. Transliteration Duchovnoe christianstvo) ist eine Gruppe im 17. und 18. Jahrhundert hervorgetretener religiöser überwiegend kirchenkritischer (Protest-)Bewegungen, die aus Perspektive der russischen Orthodoxie als religiöses Sektierertum (russisch сектантство, sektantstwo, wiss. Transliteration sektantstvo) wahrgenommen und bekämpft wurden. Angehörige dieser Gruppen haben keine gemeinsame Selbstbezeichnung, werden aber, um den abwertenden Begriff „Altes russisches Sektenwesen“ zu vermeiden, als spirituelle Christen bzw. Duchownyje christiane bezeichnet (russisch духовные христиане, wiss. Transliteration duchovnye christiane). Die zum Teil auf gemeinsame Wurzeln zurückgehenden religiösen Bewegungen dieser Gruppe sind unter anderem: Molokanen, Duchoborzen, Chlysten, Skopzen, Nowy Israil, Stary Israil. Ihre Ansichten über Spiritualität und ihre rituellen Praxen sind oft sehr verschieden. Der gemeinsame Nenner ist, dass sie Gott „im Geist und in der Wahrheit“ (vgl. Johannes 4,19-26 ) suchen, statt in der Kirche der offiziellen Orthodoxie oder in den alten Riten der Altgläubigen. Es gab bei ihnen keine Trennung zwischen Laien und Klerus. (de)
- Spiritual Christianity (Russian: духовное христианство) is the group of belief systems held by so-called folk Protestants (narodnye protestanty), including non-Eastern Orthodox indigenous faith tribes and new religious movements that emerged in the Russian Empire. Their origins are varied: some from Protestant movements imported from Europe to Russia by missionaries, travelers and workers; some due to disgust of the behavior (absenteeism, alcoholism, profiteering) of Orthodox priests; and, some from the Bezpopovtsy Raskolniks. These influences mixed with folk traditions, resulting in communities collectively called sektanty (sectarians). These communities were typically documented by Russian Orthodox clergy with a label that described their heresy: not fasting, meeting on Saturday (sabbatarians), rejecting the spirit (spirit wrestlers), body mutilation (castigators), self-flagellation, suicide, and more. These heterodox (non-orthodox) groups "rejected ritual and outward observances, believing instead in the direct revelation of God to the inner man". Adherents are called Spiritual Christians (Russian: духовные христиане) or, less accurately, malakan in the Former Soviet Union, and "Molokans" in the United States, often confused with "Doukhobors" in Canada. Molokane proper constituted the largest and most organized of many Spiritual Christian groups in the Russian Empire. Spiritual Christians have been compared to the radical reformation in Europe. Still existing Spiritual Christian sects include: Dukhobors, Molokans, New Israel, Sukhie Baptisty, Sons of Freedom and the . (en)
- Le terme christianisme spirituel (en russe : духовное христианство) se réfère aux diverses dissidences religieuses apparues en Russie depuis le XVIe siècle qui se caractérisent par le rejet de la plupart des observances rituelles et extérieures, croyant plutôt en la révélation directe de Dieu à l'homme intérieur. Ces dissidences ont donné lieu à la création d'une variété de groupes ou « sectes », dont font notamment partie les Moloques, la plus ancienne de ces « sectes » et les Doukhobors, qui se séparent des précédents au XVIIe siècle. Bien que la plupart de ces groupes se distinguent du protestantisme par leur aspect essentiellement spiritualiste plus que biblique, ils sont parfois désignés comme « protestants nationaux » (narodnye protestanty), étant donné qu'il s'agit de groupes non-orthodoxes apparus au sein de l'Empire russe à partir d'un substrat orthodoxe ou parmi les « bezpopovtsy raskolniks » (schismatiques sans clergé, appelés aussi « vieux-croyants non presbytériens »). (fr)
- 霊的キリスト教（ロシア語：Духовное христианство, 英語：Spiritual Christianity）とは、ロシアで17世紀から18世紀にかけて興った、プロテスタントからの影響と近縁関係を指摘される教派である、ドゥホボール派、モロカン派、及び去勢派の総称である。これらの諸教派は確固とした組織及び厳密な教義を持たないことを共通の特徴とする。 (ja)
- A expressão "Cristianismo Espiritual" (em russo: духовное христианство) refere-se a grupos dissidentes da Igreja Ortodoxa Russa. Provavelmente tiveram início com a ação de missionários oriundos no exterior, mas incorporaram aspectos da cultura local, resultando em comunidades intencionais de caráter religioso Esses grupos heterodoxos rejeitaram observâncias rituais e externas, acreditando na revelação direta de Deus ao homem interior. Os Molokans eram o maior e mais organizado de muitos grupos cristãos espirituais que viviam no Império Russo. (pt)
- Духо́вне христия́нство — течія російського релігійного різнодумства (сектантства), що відокремилася від православ'я. Для духовних християн характерне алегоричне тлумачення Біблії, заперечення складного православного богослужіння, заперечення церковної ієрархії, наближення до народної традиції (у тому числі пісенної), в повсякденному житті прагнення суворіше дотримуватися біблійних заповідей. Згідно з опублікованою у 1901 році книгою «Распределения старообрядцев и сектантов по толкам и сектам», розробленою статистичним комітетом міністерства внутрішніх справ, духовні християни належали до так званих раціоналістичних сект, на противагу містичним сектам, таким як , хлисти та мальованці. Однак такий поділ не відповідає класифікації, прийнятій у сучасному релігієзнавстві. У Російській імперії традиційно до духовних християн відносили такі течії:
* Духобори
* Молокани
* Суботники
*
*
* Штундисти можуть бути віднесені до духовного християнства умовно. Походячи з числа німецьких колоністів у Росії, вони стали базою для розвитку євангельського християнства, що вважається різновидом протестантизму. (uk)
- Духо́вное христиа́нство — общее название течений русского религиозного разномыслия (сектантства), отделившееся от православия (за исключением протестантов-штундистов). Для последователей характерно аллегорическое толкование Библии, отрицание православного богослужения, отрицание церковной иерархии, приближение к народной традиции (в том числе песенной), в повседневной жизни стремление более строго придерживаться библейских заповедей. Согласно опубликованной в 1901 году книги «Распределения старообрядцев и сектантов по толкам и сектам», разработанной статистическим комитетом министерства внутренних дел, духовные христиане относились к так называемым рационалистическим сектам, в противоположность мистическим сектам, таким как скопцы, хлысты и малёванцы. Однако такое деление не соответствует классификации, принятой в современном религиоведении. К духовным христианам не следует ошибочно относить старообрядцев, которые являются «исконной ветвью русского Православия» (Доклад митрополита Смоленского и Калининградского Кирилла). В Российской империи традиционно к духовным христианам относили следующие течения:
* Духоборы
* Молокане
* Субботники
* Штундисты
* Прыгуны
*
* Хлысты
* Подгорновцы
* Штундисты могут быть отнесены к духовному христианству условно. Происходившие из числа немецких колонистов в России, они стали базой для развития евангельского христианства, рассматриваемого в качестве русской разновидности протестантизма. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- 霊的キリスト教（ロシア語：Духовное христианство, 英語：Spiritual Christianity）とは、ロシアで17世紀から18世紀にかけて興った、プロテスタントからの影響と近縁関係を指摘される教派である、ドゥホボール派、モロカン派、及び去勢派の総称である。これらの諸教派は確固とした組織及び厳密な教義を持たないことを共通の特徴とする。 (ja)
- A expressão "Cristianismo Espiritual" (em russo: духовное христианство) refere-se a grupos dissidentes da Igreja Ortodoxa Russa. Provavelmente tiveram início com a ação de missionários oriundos no exterior, mas incorporaram aspectos da cultura local, resultando em comunidades intencionais de caráter religioso Esses grupos heterodoxos rejeitaram observâncias rituais e externas, acreditando na revelação direta de Deus ao homem interior. Os Molokans eram o maior e mais organizado de muitos grupos cristãos espirituais que viviam no Império Russo. (pt)
- Das Spirituelle Christentum bzw. Duchownoje christianstwo (russisch духовное христианство, wiss. Transliteration Duchovnoe christianstvo) ist eine Gruppe im 17. und 18. Jahrhundert hervorgetretener religiöser überwiegend kirchenkritischer (Protest-)Bewegungen, die aus Perspektive der russischen Orthodoxie als religiöses Sektierertum (russisch сектантство, sektantstwo, wiss. Transliteration sektantstvo) wahrgenommen und bekämpft wurden. Angehörige dieser Gruppen haben keine gemeinsame Selbstbezeichnung, werden aber, um den abwertenden Begriff „Altes russisches Sektenwesen“ zu vermeiden, als spirituelle Christen bzw. Duchownyje christiane bezeichnet (russisch духовные христиане, wiss. Transliteration duchovnye christiane). (de)
- Le terme christianisme spirituel (en russe : духовное христианство) se réfère aux diverses dissidences religieuses apparues en Russie depuis le XVIe siècle qui se caractérisent par le rejet de la plupart des observances rituelles et extérieures, croyant plutôt en la révélation directe de Dieu à l'homme intérieur. Ces dissidences ont donné lieu à la création d'une variété de groupes ou « sectes », dont font notamment partie les Moloques, la plus ancienne de ces « sectes » et les Doukhobors, qui se séparent des précédents au XVIIe siècle. Bien que la plupart de ces groupes se distinguent du protestantisme par leur aspect essentiellement spiritualiste plus que biblique, ils sont parfois désignés comme « protestants nationaux » (narodnye protestanty), étant donné qu'il s'agit de groupes non-or (fr)
- Spiritual Christianity (Russian: духовное христианство) is the group of belief systems held by so-called folk Protestants (narodnye protestanty), including non-Eastern Orthodox indigenous faith tribes and new religious movements that emerged in the Russian Empire. Their origins are varied: some from Protestant movements imported from Europe to Russia by missionaries, travelers and workers; some due to disgust of the behavior (absenteeism, alcoholism, profiteering) of Orthodox priests; and, some from the Bezpopovtsy Raskolniks. These influences mixed with folk traditions, resulting in communities collectively called sektanty (sectarians). These communities were typically documented by Russian Orthodox clergy with a label that described their heresy: not fasting, meeting on Saturday (sabbata (en)
- Духо́вне христия́нство — течія російського релігійного різнодумства (сектантства), що відокремилася від православ'я. Для духовних християн характерне алегоричне тлумачення Біблії, заперечення складного православного богослужіння, заперечення церковної ієрархії, наближення до народної традиції (у тому числі пісенної), в повсякденному житті прагнення суворіше дотримуватися біблійних заповідей. Згідно з опублікованою у 1901 році книгою «Распределения старообрядцев и сектантов по толкам и сектам», розробленою статистичним комітетом міністерства внутрішніх справ, духовні християни належали до так званих раціоналістичних сект, на противагу містичним сектам, таким як , хлисти та мальованці. Однак такий поділ не відповідає класифікації, прийнятій у сучасному релігієзнавстві. (uk)
- Духо́вное христиа́нство — общее название течений русского религиозного разномыслия (сектантства), отделившееся от православия (за исключением протестантов-штундистов). Для последователей характерно аллегорическое толкование Библии, отрицание православного богослужения, отрицание церковной иерархии, приближение к народной традиции (в том числе песенной), в повседневной жизни стремление более строго придерживаться библейских заповедей. Согласно опубликованной в 1901 году книги «Распределения старообрядцев и сектантов по толкам и сектам», разработанной статистическим комитетом министерства внутренних дел, духовные христиане относились к так называемым рационалистическим сектам, в противоположность мистическим сектам, таким как скопцы, хлысты и малёванцы. Однако такое деление не соответствует (ru)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}