About: Sarissa

An Entity of Type: weapon, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

The sarisa or sarissa (Greek: σάρισα) was a long spear or pike about 4 to 6 m (13 to 20 ft) in length. It was introduced by Philip II of Macedon and was used in his Macedonian phalanxes as a replacement for the earlier dory, which was considerably shorter. These longer spears improved the strength of the phalanx by extending the rows of overlapping weapons projecting towards the enemy, and the word remained in use throughout the Byzantine years to sometimes describe the long spears of their own infantry.

Property Value
dbo:abstract
  • La sarissa (en gec σάρισα) era una llança molt llarga, d'entre 4 i 7 m, usada en les falanges macedòniques.Era una arma molt pesant (al voltant de 5 kg) amb relló (o ferro) de ferro acerat i aristol punxegut de bronze que permetia travar-la a terra per a parar les escomeses de l'enemic. Fora del seu ús en formació tancada en la falange, la sarissa era una arma poc útil i de difícil transport. En les marxes es portava desmuntada en dues peces que s'unien per al combat. L'invent de la sarissa s'atribueix a Felip II de Macedònia, pare d'Alexandre el Gran. (ca)
  • الساريسا هي رمح طويل يتراوح طوله من 4 إلى 7 أمتار و يزن قرابة 5 كلغ استعملته الكتائب المقدونية خلال الحروب المقدونية وحرب فتوحات الإسكندر الأكبر. فيليب الثاني المقدوني ( والد الإسكندر الأكبر) كان وراء استعمال الساريسا من قبل كتائبه وقد استخدمها في تشكيلة تكتيكية تسمى التشكيلة السلامية. للساريسا رأس حديد حاد على شكل ورقة و عقب من البرونز يمكّنها من الرسوخ في الأرض من أجل ردع هجمات مشاة و فرسان العدو، وهو سلاح يتطلب استخدام كلتا اليدين لتثبيته وتوجيهه وتقحيمه. (ar)
  • Sarísa (též sarissa, řecky: σάρισα) bylo obouruční kopí používané starověkými Makedonci a Řeky. Kopí bylo dlouhé 6 až 7 metrů, přičemž 4 metry vyčnívaly před falangisty. Tato délka umožňovala, aby se do boje zapojilo prvních pět řad seřazené makedonské falangy, což těmto typům falangy dávalo výhodu proti klasickým falangám hoplítů. Sarísu začali ve větším měřítku využívat Makedonci za vlády Filipa II. a v armádách helénistických států zůstala, dokud koncepci falangy nepřekonala taktika římských legionářů. Neví se zcela jistě, kdo sarísu vynalezl. S největší pravděpodobností to byl Filip II. Makedonský, ale některé historické prameny uvádí z Athén nebo Epameinonda z Théb. Je však jisté, že až Filip začal sarísu používat ve velkém měřítku. Důvodů k tomu měl hned několik. Chtěl dosáhnout toho, aby jeho falangisté mohli nepřátele zasáhnout, aniž by se sami vystavovali nebezpečí. Pokud makedonská falanga zaútočila, měl každý muž v první řadě před sebou pět hrotů kopí. I když byla sarísa velice dlouhá, muži, kteří stáli dále než v páté řadě, nemohli spolubojovníky podporovat. Proto kopí drželi ne vodorovně, ale vzhůru, aby falangu chránili před střelami shora. Účinnost sarísy v boji se ihned projevila. Makedonským falangám se podařilo porazit řecké rivaly a po tomto vítězství Filip plánoval invazi do Persie, kterou uskutečnil až jeho syn Alexandr Veliký. Na drtivé porážce perských vojsk měla zásluhu i sarísa. Taktiku makedonské falangy a s ní i použití sarísy převzaly po Alexandrově smrti armády nástupnických helénistických států (například ptolemaiovský Egypt a seleukovská říše) a začaly ji používat i další středomořské mocnosti, jako bylo Kartágo. Tyto falangy se v boji spoléhaly výhradně na sarísu a jejich záložní zbraní byl meč (falangisté ho však neměli příliš v oblibě). Bitvy, kde bojovala jedna falanga proti druhé, se staly dlouhou a často krvavou záležitostí. Sváděly se na stejných místech (hlavně na rovinách) a boj probíhal v neustálém stereotypu. S vojenskou inovací přišel až Řím. Jeho vojska od konce čtvrtého století př. n. l. používala tzv. manipuly, na které nebyla vojska falangistů připravena. Nakonec Řím tyto mocnosti porazil a římské vojenství, v němž byl hlavní zbraní meč (gladius), se ukázalo silnější než tradiční vojska falangistů (zářný příklad představuje bitva u Pydny). (cs)
  • Η σάρισα ήταν αρχαίο όπλο, ένα δόρυ μεγάλου μήκους, το βασικό επιθετικό όπλο της μακεδονικής φάλαγγας. Η σάρισα ήταν κατασκευασμένη από σκληρό ξύλο κρανιάς, δέντρο που αφθονεί στα βουνά της δυτικής Μακεδονίας. Η κρανιά φτάνει σε μεγάλο ύψος με ευθύ κορμό, παρέχοντας έτσι δόρατα με μεγάλο μήκος, σχετικά ελαφρά, με σκληρότητα και αντοχή. Χαρακτηριστικό της σάρισας, το οποίο κυρίως διαφοροποιούσε τη μακεδονική από τις οπλιτικές φάλαγγες, ήταν το μήκος της. Αρχικά περίπου 4,5 μέτρα, έφτασε τον 2ο π.Χ. αιώνα τα 6,50 μέτρα. Είχε σιδερένια αιχμή και σαυρωτήρα στο αντίθετο άκρο, ως αντίβαρο και για να καρφώνεται στο έδαφος. Ο φαλαγγίτης τη χειριζόταν με τα δύο χέρια. Η λέξη είναι άγνωστης ετυμολογίας και προφανώς αποτελεί κατάλοιπο ιδιωματισμού της μακεδονικής διαλέκτου, ή λεξιδάνειο από τους γειτονικούς λαούς. Σάρισες ονομάζονταν τα μακεδονικά δόρατα και προ του Φιλίππου, αυτός όμως είναι που επινόησε την αύξηση του μήκους τους και ως εκ τούτου δημιούργησε τη μακεδονική φάλαγγα. (el)
  • Die Sarissa (gr. σάρισα) (pl. Sarissen) war ein Spieß mit hölzernem Schaft, der von makedonischen und hellenistischen Heeren vom 4. Jahrhundert v. Chr. bis zur Unterwerfung der Diadochenreiche durch die Römer eingesetzt wurde. Ihre Länge von bis zu sechs Metern machte sie zum wesentlichen Element der makedonischen Phalanx. Die Erfindung der Sarissa wird häufig Philipp II. von Makedonien, dem Vater Alexanders des Großen, zugeschrieben. Tatsächlich war die Entwicklung dieser Waffe jedoch ein längerer Prozess. Bereits im Korinthischen Krieg verwendeten die Athener lange Spieße, um die Spartaner auszubremsen und sie so verwundbar gegenüber mit Speeren bewaffneten Peltasten zu machen. (de)
  • Sarissa 3 eta 7 metro arteko luzera zuen pika luze bat zen, ohi 6 metrokoa izaten zen arren, mazedoniar falangeak erabilia. Oso astuna zen, 5 kilo baino gehiagokoa. Bere altuera handia, oso egokia zen hopliten eta arma txikiagoak zeramatzaten beste soldadu batzuen aurkako borrokarako, sarissak eragotzi behar baitzituzten iristeko, ia erabat ezinezkoa zena, eta hortik dator Alexandro Handia eta bere aita Mazedoniako Filipo II.aren, lantza mota honen sortzailearen kanpainen arrakasta. Edonola ere, falangetik kanpo ez zuen ezertarako balio, eta martxetan estorbu bat baino ez zen. Horregatik, sarissa, ohi, bi zati edo gehiagotan banatuta zegoen, guduan lotzen zirenak, bere maneiatzea erraztu eta armadaren mugikortasuna bermatzeko. (eu)
  • La sarisse (en grec ancien σάρισα / sárissa) est une lance d'une longueur de 4,6 m à 7,6 m à partir du premier quart du IIIe siècle av. J.-C. Cette arme, mise au point en Macédoine sous le règne de Philippe II au milieu du IVe siècle av. J.-C., est utilisée dans les phalanges de sarissophores (« porteurs de sarisses ») durant les conquêtes d'Alexandre le Grand et les guerres des Diadoques. Elle reste en usage dans les armées des royaumes hellénistiques en voyant sa taille augmenter. (fr)
  • La sarisa era una larga pica de 3 a 7 metros de longitud (aunque la media era de 6), usada como arma principal de la falange macedonia. Era muy pesada, de más de 5 kilos. Su gran altura era ideal en la lucha contra hoplitas y otros soldados que portaban armas más pequeñas, porque tenían que esquivar las sarisas para llegar a los pezhetairoi, hecho casi imposible, y de ahí el éxito de las campañas de Filipo II, el creador de esta peculiar lanza, y de su hijo, Alejandro Magno. Fuera de la falange esta arma era inservible y un estorbo en las marchas. Por ello, la sarisa estaba dividida normalmente en dos o más partes que se unían en la batalla, para facilitar su manejo y garantizar la movilidad del ejército. La prieta formación de la falange creaba un muro de picas, y la sarisa era lo suficientemente larga como para proteger a las cinco filas de hombres situados por detrás de ella. Por ello, incluso si un enemigo lograba romper la primera fila, aún quedaban cuatro para atacarle y detenerle. Los pezhetairoi de las filas traseras colocaban sus picas en un ángulo de 70º-80º, y este ángulo iba decreciendo a medida que nos acercamos a la primera línea de combate, creando una ilusión de puercoespín. Esta formación, además, era eficaz al frenar las flechas del enemigo. La falange macedonia era invencible si se la atacaba de frente y la única forma de ganarle era rompiendo su formación o sacándola de su flanco. (es)
  • Sarisa atau sarissa (bahasa Yunani: σάρισα) adalah tembiang sepanjang 4 sampai 7 meter (13-21 kaki) yang digunakan dalam peperangan Hellenis dan Yunani kuno. Senjata ini diperkenalkan oleh Filipos II dari Makedonia dan digunakan oleh pasukan Makedonia dalam formasi phalanx Yunani sebagai pengganti tombak Dory, yang lebih pendek. Phalanx Filipos dikenal sebagai phalanx Makedonia. Pada masa Bizantium, kata sarisa juga dipakai untuk menyebut tombak panjang yang digunakan oleh infantri Bizantium. (in)
  • The sarisa or sarissa (Greek: σάρισα) was a long spear or pike about 4 to 6 m (13 to 20 ft) in length. It was introduced by Philip II of Macedon and was used in his Macedonian phalanxes as a replacement for the earlier dory, which was considerably shorter. These longer spears improved the strength of the phalanx by extending the rows of overlapping weapons projecting towards the enemy, and the word remained in use throughout the Byzantine years to sometimes describe the long spears of their own infantry. (en)
  • サリッサ(古代ギリシア語: Σάρισα、英語: Sarissa、サリーサ)は、古代マケドニア王国の軍隊で用いられた非常に長い槍。国王ピリッポス2世が、当時(紀元前4世紀半ば)のギリシアで主流となっていたファランクス戦術を自軍に導入するにあたり、戦術と同様に強化・改良した上で採り入れた槍である。 サリッサは材質は弾性の強いセイヨウサンシュユから出来ている (ja)
  • La sarissa (in greco: σάρισα o σάρισσα) era la picca usata dai guerrieri del regno di Macedonia.Lunga fino a 6-7 metri, aveva corpo in legno di corniolo di grande diametro, una grossa punta di ferro (circa 30 cm) e un tallone anch'esso metallico. L'intera lunghezza dell'asta era ottenuta con due rami distinti di corniolo uniti da un tubo centrale di bronzo, utile anche per bilanciare il centro di gravità. Arma formidabile, se maneggiata da soldati ben addestrati, la sarissa poteva vanificare gli attacchi di un carro falcato, di una carica di cavalleria (risultato comunque ottenuto anche dai normali opliti della Grecia Antica) e frenare le cariche della temuta fanteria pesante greca. (it)
  • 사리사(그리스어: Σάρισσα)는 고대 마케도니아 왕국의 군대가 사용하던 긴 창의 이름이다. 당시 고대 그리스와 인근 지역에서 사용되던 장창보다 두 배 이상 길게 만들어졌다. (ko)
  • Een sarissa (Oudgrieks: σάρισα) was een Macedonische lans die sterk heeft bijgedragen aan de militaire successen van Philippus II en Alexander de Grote. (nl)
  • Sarisa, sarysa (stgr. σάρισα) – długa włócznia macedońskiej piechoty, używana później w armiach hellenistycznych. Pod koniec pierwszej połowy IV wieku p.n.e. wprowadzona do uzbrojenia ciężkozbrojnej piechoty (pedzetajrów) przez króla Filipa II. (pl)
  • Sarissa (em grego: σάρισα) era uma lança ou um pique de 4 a 7 metros utilizada por exércitos da Grécia e Macedônia antigas. Foi introduzida por Filipe II da Macedônia, utilizada na tradicional formação de falange, substituindo a antiga dory, que era consideravelmente menor. As falanges de Filipe ficaram conhecidas como falanges macedônias. O termo continuou a ser usado durante o período bizantino para descrever as lanças longas da infantaria bizantina. (pt)
  • Са́риса, са́рисса (др.-греч. σάρισα, σάρισσα, лат. sarissa — копьё) — длинное ударное копьё, пика. Впервые получила известность в Македонии со времени Филиппа, отца Александра Македонского. Само слово типично македонское и, как полагают некоторые исследователи, первоначально обозначало древко копья. Античные авторы римской эпохи употребляли название «сарисса» для обозначения разных типов македонских копий, не только для длинной пики. Так, Квинт Курций Руф в эпизоде поединка грека с македонцем называет сариссой метательное копьё, а у Арриана Александр убил Клита сариссой, выхваченной у стражника, а потом в отчаянии хотел покончить с собой, уперев «сариссу» в стену. Сарисса внушала трепетное почтение античным авторам, однако, кроме сведений, сообщённых Полибием, не существует полного описания этого орудия македонской фаланги, хотя по её конструкции и методам использования опубликовано немало научных работ. Полибий сообщает: Длина пики согласно начальному замыслу 16 локтей <1 локоть = 45 см>, однако приспособленная к пользованию — 14 локтей, из которых мы должны вычесть расстояние между рук солдата, а также утяжелённую часть пики <после рук>, которая необходима для удержания — 4 локтя всего. Очевидно, что пика должна выступать на 10 локтей от тела каждого гоплита, когда он наступает на врага, зажав пику обеими руками. Античные авторы разнятся в длине сариссы. Элиан Тактик и Полиен подтверждают длину в 14—16 локтей (6,3—7,2 м), в то время, как другие (Asclep., Arr.) сообщают про длину от 10 до 12 локтей (4,5—5,4 м). Возможно, на что есть указание Элиана, длина сариссы менялась в зависимости от ряда в фаланге; первый в ряду нёс самую короткую пику. Все эти авторы описывают сариссу II века до н. э., длина же сариссы при Александре Македонском была, как полагают по античным изображениям, около 3,6 м. Вряд ли Александр отдал бы приказ раздвигать высокие хлеба сариссами, будь они 6 м в длину. Конструкция такого длинного копья остаётся загадкой. В письменных источниках нет сведений о том, что сарисса состояла из двух частей. Думать так позволяют археологические находки металлических втулок, но в таком случае прочность пики подвергается сомнению. Реконструкция пики с длиной в 6 м показывает сильный прогиб её под весом наконечника, так что составная пика могла развалиться даже от сильного порыва ветра. Древко сариссы изготовлялось из кизила. В археологическом музее Фессалоник хранятся металлические части копья, найденного в царском склепе в Вергине: листовидный наконечник, подток (задний утяжеляющий упор) и центральная втулка. Некоторые археологи полагают, что это составные части сариссы. Диаметр древка данной сариссы составлял около 3,2 см по всей длине, а масса всей пики до 6,8 кг. Подток имеет острый шип, который мог ранить своих же солдат в плотной фаланге, и его предназначение не совсем ясно. Считается, что шип нужен для втыкания пик в землю. На многих изображениях кавалерийских копий той эпохи виден такой подток, и он предназначался для ведения боя в случае поломки копья. (ru)
  • En sarissa, grekiska σάρισα, är ett 4-7 meter långt spjut som användes i antik grekisk krigföring. Det introducerades i Grekland av Filip II av Makedonien på 300-talet f.Kr. och användes av hopliter vid makedonsk falang-formering. Begreppet fortsatte att användas under bysantinska riket för att beskriva infanteriets långa lansar. (sv)
  • Са́риса (дав.-гр. σάρισα, σάρισσα, лат. sarissa) — довгий ударний спис, піка. Вперше набула поширення у Македонії за часів Філіпа, батька Олександра Македонського. Саме слово типово македонське і, як вважають деякі дослідники, спочатку позначало древко списа. Античні автори римської епохи вживали терміни σάρισσα, sarissa щодо різних типів македонських списів, не лише для довгої піки. Так, Курцій в епізоді поєдинку грека з македонцем називає сарисою метальний спис, а в Арріана Александр вбив Кліта сарисою, вихопленою в охоронця, а потім у відчаї хотів покінчити з собою, вперши сарису в стіну. Сариса вселяла повагу античним авторам, проте, окрім відомостей, повідомлених Полібієм, не існує повного опису цього знаряддя македонської фаланги, хоча з її конструкції та методами використання захищено чимало наукових дисертацій. Полібій повідомляє: «Довжина піки згідно з початковим задумом 16 ліктів (1 лікоть = 45 см), однак пристосована до користування — 14 ліктів, з яких ми повинні відняти відстань між руками солдата, а також обтяжену частину піки [ після рук], яка необхідна для утримання — 4 ліктя всього. Очевидно, що піка повинна виступати на 10 ліктів від тіла кожного гопліта, коли він наступає на ворога, затиснувши піку обома руками.» Античні автори різняться в довжині сарис. Еліан Тактик та Полієн підтверджують довжину в 14 — 16 ліктів (6,3 — 7,2 м), в той час, як інші (Asclep., Arr.) повідомляють про довжину від 10 до 12 ліктів (4,5 — 5,4 м). Можливо, на що є вказівка ​​Еліана, довжина сариси змінювалася залежно від ряду у фаланзі; перший в ряду ніс найкоротшу піку. Всі ці автори описують сарису II століття до н. е.., довжина ж сариси при Олександрі Великому була, як вважають за античними зображеннями, близько 3,6 м. Навряд чи Олександр віддав би наказ розсовувати високі хліба сарисами, будь вони 6 м в довжину. Конструкція такого довгого списа залишається загадкою. У письмових джерелах немає відомостей про те, що сариса складалася з двох частин. Думати так дозволяють археологічні знахідки металевих втулок, але в такому випадку міцність піки піддається сумніву. Реконструкція піки з довжиною в 6 м показує сильний прогин її під вагою наконечника, так що складна піка могла розвалитися навіть від сильного пориву вітру. Древко сариси виготовляли з кизилу. В археологічному музеї Салонік зберігаються металеві частини списа, знайденого в царському склепі у Вергіні: листоподібний наконечник, підтік (задній упор) та центральна втулка. Деякі археологи вважають, що це складові частини сариси. Діаметр древка цієї сариси становив близько 3,2 см по всій довжині, а маса всієї піки до 6,8 кг. Підтік має гострий шип, який міг поранити своїх же солдатів у щільній фаланзі, і його призначення не зовсім ясне. Вважається, що шип потрібен для утикання пік в землю. На багатьох зображеннях кавалерійських списів (ксистонів) тієї епохи видно такий підтік, і він призначався для ведення бою в разі поломки списа (див. Гетайри). (uk)
  • 薩里沙(希臘語:σάρισα)長約4.8到6.7米。其經由腓力二世引入馬其頓方陣,來取代先前的希臘長槍(Dory)。薩里沙長矛光是槍尖的部份即約有50公分,其尾部裝有銅釘使重心後移保持平衡,當槍尖折斷時,可迅速用槍尾繼續作戰。又因薩里沙長矛相當長,需要一個金屬環把兩根普通長槍相接而成。薩里沙這個名詞到了拜占庭時期也被使用,指步兵所持的長矛。 在馬其頓騎兵中也配屬類似薩里沙長矛的騎槍,稱之為緒斯同(Xyston)。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 1014273 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 6784 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1113141495 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dcterms:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • La sarissa (en gec σάρισα) era una llança molt llarga, d'entre 4 i 7 m, usada en les falanges macedòniques.Era una arma molt pesant (al voltant de 5 kg) amb relló (o ferro) de ferro acerat i aristol punxegut de bronze que permetia travar-la a terra per a parar les escomeses de l'enemic. Fora del seu ús en formació tancada en la falange, la sarissa era una arma poc útil i de difícil transport. En les marxes es portava desmuntada en dues peces que s'unien per al combat. L'invent de la sarissa s'atribueix a Felip II de Macedònia, pare d'Alexandre el Gran. (ca)
  • الساريسا هي رمح طويل يتراوح طوله من 4 إلى 7 أمتار و يزن قرابة 5 كلغ استعملته الكتائب المقدونية خلال الحروب المقدونية وحرب فتوحات الإسكندر الأكبر. فيليب الثاني المقدوني ( والد الإسكندر الأكبر) كان وراء استعمال الساريسا من قبل كتائبه وقد استخدمها في تشكيلة تكتيكية تسمى التشكيلة السلامية. للساريسا رأس حديد حاد على شكل ورقة و عقب من البرونز يمكّنها من الرسوخ في الأرض من أجل ردع هجمات مشاة و فرسان العدو، وهو سلاح يتطلب استخدام كلتا اليدين لتثبيته وتوجيهه وتقحيمه. (ar)
  • Die Sarissa (gr. σάρισα) (pl. Sarissen) war ein Spieß mit hölzernem Schaft, der von makedonischen und hellenistischen Heeren vom 4. Jahrhundert v. Chr. bis zur Unterwerfung der Diadochenreiche durch die Römer eingesetzt wurde. Ihre Länge von bis zu sechs Metern machte sie zum wesentlichen Element der makedonischen Phalanx. Die Erfindung der Sarissa wird häufig Philipp II. von Makedonien, dem Vater Alexanders des Großen, zugeschrieben. Tatsächlich war die Entwicklung dieser Waffe jedoch ein längerer Prozess. Bereits im Korinthischen Krieg verwendeten die Athener lange Spieße, um die Spartaner auszubremsen und sie so verwundbar gegenüber mit Speeren bewaffneten Peltasten zu machen. (de)
  • La sarisse (en grec ancien σάρισα / sárissa) est une lance d'une longueur de 4,6 m à 7,6 m à partir du premier quart du IIIe siècle av. J.-C. Cette arme, mise au point en Macédoine sous le règne de Philippe II au milieu du IVe siècle av. J.-C., est utilisée dans les phalanges de sarissophores (« porteurs de sarisses ») durant les conquêtes d'Alexandre le Grand et les guerres des Diadoques. Elle reste en usage dans les armées des royaumes hellénistiques en voyant sa taille augmenter. (fr)
  • Sarisa atau sarissa (bahasa Yunani: σάρισα) adalah tembiang sepanjang 4 sampai 7 meter (13-21 kaki) yang digunakan dalam peperangan Hellenis dan Yunani kuno. Senjata ini diperkenalkan oleh Filipos II dari Makedonia dan digunakan oleh pasukan Makedonia dalam formasi phalanx Yunani sebagai pengganti tombak Dory, yang lebih pendek. Phalanx Filipos dikenal sebagai phalanx Makedonia. Pada masa Bizantium, kata sarisa juga dipakai untuk menyebut tombak panjang yang digunakan oleh infantri Bizantium. (in)
  • The sarisa or sarissa (Greek: σάρισα) was a long spear or pike about 4 to 6 m (13 to 20 ft) in length. It was introduced by Philip II of Macedon and was used in his Macedonian phalanxes as a replacement for the earlier dory, which was considerably shorter. These longer spears improved the strength of the phalanx by extending the rows of overlapping weapons projecting towards the enemy, and the word remained in use throughout the Byzantine years to sometimes describe the long spears of their own infantry. (en)
  • サリッサ(古代ギリシア語: Σάρισα、英語: Sarissa、サリーサ)は、古代マケドニア王国の軍隊で用いられた非常に長い槍。国王ピリッポス2世が、当時(紀元前4世紀半ば)のギリシアで主流となっていたファランクス戦術を自軍に導入するにあたり、戦術と同様に強化・改良した上で採り入れた槍である。 サリッサは材質は弾性の強いセイヨウサンシュユから出来ている (ja)
  • 사리사(그리스어: Σάρισσα)는 고대 마케도니아 왕국의 군대가 사용하던 긴 창의 이름이다. 당시 고대 그리스와 인근 지역에서 사용되던 장창보다 두 배 이상 길게 만들어졌다. (ko)
  • Een sarissa (Oudgrieks: σάρισα) was een Macedonische lans die sterk heeft bijgedragen aan de militaire successen van Philippus II en Alexander de Grote. (nl)
  • Sarisa, sarysa (stgr. σάρισα) – długa włócznia macedońskiej piechoty, używana później w armiach hellenistycznych. Pod koniec pierwszej połowy IV wieku p.n.e. wprowadzona do uzbrojenia ciężkozbrojnej piechoty (pedzetajrów) przez króla Filipa II. (pl)
  • Sarissa (em grego: σάρισα) era uma lança ou um pique de 4 a 7 metros utilizada por exércitos da Grécia e Macedônia antigas. Foi introduzida por Filipe II da Macedônia, utilizada na tradicional formação de falange, substituindo a antiga dory, que era consideravelmente menor. As falanges de Filipe ficaram conhecidas como falanges macedônias. O termo continuou a ser usado durante o período bizantino para descrever as lanças longas da infantaria bizantina. (pt)
  • En sarissa, grekiska σάρισα, är ett 4-7 meter långt spjut som användes i antik grekisk krigföring. Det introducerades i Grekland av Filip II av Makedonien på 300-talet f.Kr. och användes av hopliter vid makedonsk falang-formering. Begreppet fortsatte att användas under bysantinska riket för att beskriva infanteriets långa lansar. (sv)
  • 薩里沙(希臘語:σάρισα)長約4.8到6.7米。其經由腓力二世引入馬其頓方陣,來取代先前的希臘長槍(Dory)。薩里沙長矛光是槍尖的部份即約有50公分,其尾部裝有銅釘使重心後移保持平衡,當槍尖折斷時,可迅速用槍尾繼續作戰。又因薩里沙長矛相當長,需要一個金屬環把兩根普通長槍相接而成。薩里沙這個名詞到了拜占庭時期也被使用,指步兵所持的長矛。 在馬其頓騎兵中也配屬類似薩里沙長矛的騎槍,稱之為緒斯同(Xyston)。 (zh)
  • Sarísa (též sarissa, řecky: σάρισα) bylo obouruční kopí používané starověkými Makedonci a Řeky. Kopí bylo dlouhé 6 až 7 metrů, přičemž 4 metry vyčnívaly před falangisty. Tato délka umožňovala, aby se do boje zapojilo prvních pět řad seřazené makedonské falangy, což těmto typům falangy dávalo výhodu proti klasickým falangám hoplítů. Sarísu začali ve větším měřítku využívat Makedonci za vlády Filipa II. a v armádách helénistických států zůstala, dokud koncepci falangy nepřekonala taktika římských legionářů. (cs)
  • Η σάρισα ήταν αρχαίο όπλο, ένα δόρυ μεγάλου μήκους, το βασικό επιθετικό όπλο της μακεδονικής φάλαγγας. Η σάρισα ήταν κατασκευασμένη από σκληρό ξύλο κρανιάς, δέντρο που αφθονεί στα βουνά της δυτικής Μακεδονίας. Η κρανιά φτάνει σε μεγάλο ύψος με ευθύ κορμό, παρέχοντας έτσι δόρατα με μεγάλο μήκος, σχετικά ελαφρά, με σκληρότητα και αντοχή. (el)
  • La sarisa era una larga pica de 3 a 7 metros de longitud (aunque la media era de 6), usada como arma principal de la falange macedonia. Era muy pesada, de más de 5 kilos. Su gran altura era ideal en la lucha contra hoplitas y otros soldados que portaban armas más pequeñas, porque tenían que esquivar las sarisas para llegar a los pezhetairoi, hecho casi imposible, y de ahí el éxito de las campañas de Filipo II, el creador de esta peculiar lanza, y de su hijo, Alejandro Magno. (es)
  • Sarissa 3 eta 7 metro arteko luzera zuen pika luze bat zen, ohi 6 metrokoa izaten zen arren, mazedoniar falangeak erabilia. Oso astuna zen, 5 kilo baino gehiagokoa. Bere altuera handia, oso egokia zen hopliten eta arma txikiagoak zeramatzaten beste soldadu batzuen aurkako borrokarako, sarissak eragotzi behar baitzituzten iristeko, ia erabat ezinezkoa zena, eta hortik dator Alexandro Handia eta bere aita Mazedoniako Filipo II.aren, lantza mota honen sortzailearen kanpainen arrakasta. (eu)
  • La sarissa (in greco: σάρισα o σάρισσα) era la picca usata dai guerrieri del regno di Macedonia.Lunga fino a 6-7 metri, aveva corpo in legno di corniolo di grande diametro, una grossa punta di ferro (circa 30 cm) e un tallone anch'esso metallico. L'intera lunghezza dell'asta era ottenuta con due rami distinti di corniolo uniti da un tubo centrale di bronzo, utile anche per bilanciare il centro di gravità. (it)
  • Са́риса, са́рисса (др.-греч. σάρισα, σάρισσα, лат. sarissa — копьё) — длинное ударное копьё, пика. Впервые получила известность в Македонии со времени Филиппа, отца Александра Македонского. Само слово типично македонское и, как полагают некоторые исследователи, первоначально обозначало древко копья. Античные авторы римской эпохи употребляли название «сарисса» для обозначения разных типов македонских копий, не только для длинной пики. Так, Квинт Курций Руф в эпизоде поединка грека с македонцем называет сариссой метательное копьё, а у Арриана Александр убил Клита сариссой, выхваченной у стражника, а потом в отчаянии хотел покончить с собой, уперев «сариссу» в стену. (ru)
  • Са́риса (дав.-гр. σάρισα, σάρισσα, лат. sarissa) — довгий ударний спис, піка. Вперше набула поширення у Македонії за часів Філіпа, батька Олександра Македонського. Саме слово типово македонське і, як вважають деякі дослідники, спочатку позначало древко списа. Античні автори римської епохи вживали терміни σάρισσα, sarissa щодо різних типів македонських списів, не лише для довгої піки. Так, Курцій в епізоді поєдинку грека з македонцем називає сарисою метальний спис, а в Арріана Александр вбив Кліта сарисою, вихопленою в охоронця, а потім у відчаї хотів покінчити з собою, вперши сарису в стіну. (uk)
rdfs:label
  • ساريسا (ar)
  • Sarissa (ca)
  • Sarísa (cs)
  • Sarissa (Waffe) (de)
  • Σάρισα (el)
  • Sarisa (es)
  • Sarissa (eu)
  • Sarisa (in)
  • Sarisse (fr)
  • Sarissa (it)
  • サリッサ (ja)
  • 사리사 (ko)
  • Sarisa (pl)
  • Sarissa (nl)
  • Sarissa (en)
  • Sarissa (pt)
  • Сариса (ru)
  • Sarissa (sv)
  • 薩里沙長矛 (zh)
  • Сариса (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License