| dbo:abstract
|
- Publi Corneli Dolabel·la (en llatí: Publius Cornelius Dolabella) va ser un magistrat romà, probablement fill del pretor urbà del 67 aC Publi Corneli Dolabel·la i el més destacat general de la família Dolabel·la. Va néixer vers el 70 aC. Fou considerat l'home més llibertí del seu temps i a la seva joventut va ser culpable de moltes ofenses. Aquestes el van posar en perill i Ciceró el va haver de salvar més d'una vegada assumint la seva defensa. (ca)
- Publi Corneli Dolabel·la (Publius Cornelius Dolabella) és el nom dels següents personatges:
* Publi Corneli Dolabel·la Màxim, cònsol de Roma el 283 aC
* Publi Corneli Dolabel·la (pretor), pretor urbà el 67 aC
* Publi Corneli Dolabel·la (cònsol 44 aC), cònsol romà el 44 aC
* Publi Corneli Dolabel·la (cònsol 10 aC), cònsol romà el 10 aC
* Publi Corneli Dolabel·la (procònsol), procònsol d'Àfrica durant el 23 i 24
* , cònsol sufect el 55 (ca)
- Ο Πόπλιος Κορνήλιος Δολαβέλλας (Publius Cornelius Dolabella, 69 π.Χ. – 43 π.Χ.), ήταν Ρωμαίος στρατηγός. Κανόνισε για τον εαυτό του να υιοθετηθεί από πληβείο, έτσι ώστε να μπορεί να γίνει τριβούνος. Παντρεύτηκε την κόρη του ρήτορα Κικέρωνα, Τουλλία Κικερόνις. Κατά τη διάρκεια των εμφυλίων πολέμων που έλαβαν χώρα προς το τέλος της δημοκρατικής περιόδου έλαβε αρχικά το μέρος του Πομπήιου, ωστόσο αργότερα πήγε με το μέρος του Ιουλίου Καίσαρα. Ήταν δε παρών στη Μάχη των Φαρσάλων το 48 π.Χ. Την επόμενη χρονιά έλαβε το αξίωμα του τριβούνου και κατά τη διάρκεια της θητείας του προσπάθησε να περάσει συνταγματικές αλλαγές, μια από τις οποίες ήταν ένα διάταγμα που αφορούσε τη διαγραφή των χρεών. Ενδιαφέρουσα λεπτομέρεια ήταν πως και ο ίδιος καταδιωκόταν από τους πιστωτές του. Προσπάθησε να πάρει με το μέρος του τον Μάρκο Αντώνιο, αλλά οι άλλοι τριβούνοι Γάιος Ασίνιος Πόλλιο και Λεύκιος Τριβέλλιος Φίντες συμβούλεψαν τον Αντώνιο να μην υποστηρίξει το μέτρο. Ο Αντώνιος, ο οποίος υποπτευόταν επιπροσθέτως πως ο Δολαβέλλας είχε σχέση με τη σύζυγό του, πήρε τα όπλα εναντίον του όταν ο Δολαβέλλας κατέλαβε την Αγορά σε μια προσπάθεια να περάσει το νόμο με τη βία. Η Σύγκλητος ψήφισε να υποστηρίξει την προσπάθεια αυτή και ξέσπασε μάχη όπου και οι δύο πλευρές είχαν απώλειες. Ο Καίσαρ, επιστρέφοντας από την Αλεξάνδρεια, διαβλέποντας την αναγκαιότητα να διώξει το Δολαβέλλα από τη Ρώμη, τον συγχώρεσε και τον πήρε μαζί του ως στρατηγό στις εκστρατείες του στην Αφρική και την Ισπανία. Όταν ο Καίσαρ επέστρεψε στη Ρώμη και εξελέγη ύπατος για πέμπτη φορά, πρότεινε στη Σύγκλητο να περάσει το αξίωμά του στο Δολαβέλλα. Ο Αντώνιος προέβαλε διαμαρτυρίες, κάτι που προκάλεσε μεγάλη αναταραχή. Ως αποτέλεσμα ο Καίσαρ ντράπηκε και απέσυρε την πρόταση. Ωστόσο, όταν αργότερα ο Καίσαρ ορίστηκε Δικτάτωρ, εκμεταλλευόμενος την εξουσία του όρισε το Δολαβέλλα ύπατο. Αυτή τη φορά ο Αντώνιος επικαλέστηκε άσχημους οιωνούς, με αποτέλεσμα ο Καίσαρ να υποχωρήσει και πάλι. Μετά το θάνατο του Καίσαρα ο Δολαβέλλας πήρε με τη βία τα διακριτικά του υπάτου και συνάπτοντας σχέσεις φιλίας με το Βρούτο και τους άλλους δολοφόνους του Δικτάτορα, η θέση τού αποδόθηκε επίσημα. Όταν όμως ο Μάρκος Αντώνιος του πρότεινε τη διοίκηση της εκστρατείας κατά της Παρθίας και την επαρχία της Συρίας, άλλαξε αμέσως στρατόπεδο. Το ταξίδι του σημάδεψαν λεηλασίες, εκβιασμοί και ο φόνος του Γάιου Τριβόνιου, επάρχου της Ασίας, που του απαγόρευσε την είσοδο στη Σμύρνη. Έτσι ανακηρύχθηκε δημόσιος εχθρός και εκτοπίστηκε από τον Κάσσιο (έναν από τους πρωτεργάτες της δολοφονίας του Καίσαρα), ο οποίος του επιτέθηκε στη Λαοδικεία. Όταν τα στρατεύματα του Κάσσιου κατέλαβαν την πόλη το 43 π.Χ., ο Δολαβέλλας διέταξε έναν από τους στρατιώτες του να τον θανατώσει. Το καλοκαίρι του 50 π.Χ., ο Δολαβέλλας παντρεύτηκε την Τουλλία, κόρη του Κικέρωνα. Ο γάμος αυτός δεν υπήρξε ευτυχισμένος, ωστόσο είχε ως καρπό δύο γιους. Ο πρώτος γεννήθηκε στις 19 Μαΐου 49 π.Χ. και χάθηκε τον ίδιο χρόνο. Το ζευγάρι πήρε διαζύγιο το 46 π.Χ. Το Φεβρουάριο του 45 π.Χ. η Τουλλία άφησε την τελευταία της πνοή στο σπίτι του Δολαβέλλα, ένα μήνα μετά τη γέννηση του δεύτερου παιδιού τους, το οποίο ευτυχώς επέζησε. Ο εγγονός του Δολαβέλλα, που έφερε το ίδιο όνομα, εκλέχτηκε ύπατος το 10 μ.Χ. (el)
- Publius Cornelius Dolabella (* wahrscheinlich 70/69 v. Chr.; † Juli 43 v. Chr. in Laodikeia, heute Latakia) war ein römischer Politiker und Feldherr. Er war der wichtigste Vertreter der Familie der Cornelii Dolabellae und von Mai 50 bis November 46 v. Chr. mit der Tochter von Terentia und Marcus Tullius Cicero, Tullia verheiratet. (de)
- Publio Cornelio Dolabela (en latín, Publius Cornelius Dolabella; 70-43 a. C.) fue un político y militar romano, miembro de la familia de los Cornelios Dolabelas. Estuvo casado con la hija de Cicerón, Tulia. (es)
- Publius Cornelius Dolabella (né en 70 av. J.-C. et décédé en 43 av. J.-C.) est un homme politique de la fin de la République romaine. Gendre de Cicéron, il est consul suffect en 44 av. J.-C. aux côtés de Marc Antoine après l'assassinat de Jules César. (fr)
- Publius Cornelius Dolabella (c. 85/69 – 43 BC, also known by his adoptive name Lentulus) was a Roman politician and general under the dictator Julius Caesar. He was by far the most important of the patrician Cornelii Dolabellae but he arranged for himself to be adopted into the plebeian Cornelii Lentuli so that he could become a plebeian tribune. He married Cicero's daughter, Tullia, although he frequently engaged in extramarital affairs. Throughout his life he was an extreme profligate, something that Plutarch wrote reflected ill upon his patron Julius Caesar. (en)
- Publius Cornelius Dolabella (s. 85–80 SM – 43 SM) adalah seorang jenderal Romawi, yang paling berpengaruh dari keluarga . Ia memutuskan untuk menjadi rakyat jelata sehingga ia dapat menjadi tribunus plebis. Ia menikahi putri Cicero, . (in)
- プブリウス・コルネリウス・ドラベッラ（ラテン語: Publius Cornelius Dolabella、紀元前69年ごろ - 紀元前43年）は紀元前1世紀中期の共和政ローマの政治家・軍人。紀元前44年に補充執政官（コンスル・スフェクト）を務めた。 (ja)
- Publius Cornelius Dolabella was een Romeins generaal en diende in 44 v.Chr. als consul suffectus. Hij was getrouwd met Tullia, de dochter van Marcus Tullius Cicero. (nl)
- Publio Cornelio Dolabella (in latino: Publius Cornelius Dolabella; Roma, ante 69 a.C. – Laodicea, 43 a.C.), successivamente noto come Lentulo (Lentulus), è stato un politico e militare romano del I secolo a.C. Fu alleato di Cesare fino alla sua morte, poi, per un breve periodo, dei cesaricidi e infine di Antonio. Genero di Cicerone e appartenente alla gens Cornelia, si fece adottare da una famiglia plebea per poter diventare tribuno della plebe, come già aveva fatto Clodio. (it)
- Publius Cornelius Dolabella (ur. ok. 70 p.n.e., zm. 43 p.n.e.) – oficer w armii Cezara, trybun ludowy (47) i konsul (44). W 49 p.n.e. dowodził flotą Cezara na Adriatyku; brał udział w bitwach pod (48), Thapsus (46) i Mundą (45). Po śmierci Cezara początkowo popierał jego zabójców, potem jednak stanął po stronie Marka Antoniusza, który mianował go namiestnikiem Syrii. Między 44 a 43 zajął Smyrnę (obecnie Izmir) i zgładził jej zarządcę, Gajusza Treboniusza, za co senat rzymski ogłosił go wrogiem publicznym i wysłał przeciw niemu wojska pod dowództwem Kasjusza Longinusa. W bitwie pod Laodyceą (Syria) oddziały Dolabelli zostały rozbite, zaś on sam umarł śmiercią samobójczą. (pl)
- Пу́блий Корне́лий Долабе́лла (лат. Publius Cornelius Dolabella; родился, предположительно, в 69 году до н. э., Рим, Римская республика — умер в мае 43 года до н. э., Лаодикея, Сирия, Римская республика) — римский военачальник и политический деятель из патрицианского рода Корнелиев, консул-суффект 44 года до н. э. Был одним из видных представителей римской «золотой молодёжи» в конце 50-х годов до н. э. В 50 году стал зятем Марка Туллия Цицерона. Когда борьба между Гнеем Помпеем и Гаем Юлием Цезарем переросла в гражданскую войну, Долабелла встал на сторону Цезаря. В 49 году он командовал эскадрой у побережья Иллирии, в 48 году участвовал в военных действиях на суше в Греции. Был избран народным трибуном на 47 год и попытался провести популистские реформы, но потерпел поражение. Принял участие в африканской и испанской кампаниях Цезаря, за заслуги получил должность консула-суффекта на 44 год до н. э. После гибели Цезаря Публий Корнелий какое-то время поддерживал его убийц. Позже он заключил союз с Марком Антонием и был назначен наместником Сирии. На пути в свою провинцию он занял Азию и приказал убить её правителя Гая Требония, одного из заговорщиков (январь 43 года до н. э.). Затем он вторгся в Сирию и начал войну с ещё одним убийцей Цезаря, Гаем Кассием Лонгином. Столкнувшись с превосходящими силами противника, был осаждён в Лаодикее. Когда город пал, Долабелла покончил с собой. (ru)
- Publius Cornelius Dolabella, född omkring 80 f.Kr., död 43 f.Kr., var en romersk politiker. Han var måg till Cicero. I inbördeskriget (från 49 f.Kr.) fann Dolabella det fördelaktigast att bli anhängare av Caesar. Efter dennes död valdes han till consul suffectus. Dolabella höll först med de sammansvurna, men slog sedan om, och då han av Antonius erhöll ståthållarskapet i Syria, lät han mörda en av sina forna medbröder, Trebonius. Sedermera anfölls han av Cassius och blev besegrad, varefter han lät döda sig av en soldat. Hans maka, Tullia, hade dött före honom, efter ett av allt att döma föga lyckligt äktenskap. (sv)
- Публій Корнелій Долабелла (лат. Publius Cornelius Dolabella) — римський воєначальник, консул-суффект 44 до н. е.. Найвідоміший представник плебейської гілки Долабелла патриціанського роду Корнеліїв. Близько 49 року до н.е. ймовірно всиновлений Неєм Корнелієм Лентулом Ватіаном). Від першого шлюбу, з Фабією, яка була значно старша за нього, мав сина Публія Корнелія Долабелли, претора близько 25 року до н. е.; в 50 році до н. е. розлучився з нею. Вдруге був одружений з дочкою оратора Цицерона , від якої мав двох синів, які померли в дитинстві: Корнелія Долабеллу, який народився семимісячним 19 травня 49 до н. е., і Корнелія Лентула, який народився в січні 45 року до н. е.Розлучився з Туллією Ціцероніс в 46 році до н. е. У громадянську війну він спочатку був на боці Помпея, але згодом перейшов на бік Юлія Цезаря, і брав участь в битві при Фарсалі. На посаді народного трибуна він намагався провести конституційні зміни, однією з яких (для уникнення термінових виплат його кредиторам) був законопроєкт, що передбачає списання всіх боргів. Він намагався заручитися підтримкою Марка Антонія, але його колеги-трибуни Гай Азіній Полліон і порадили Антонію не підтримали його. Антоній, якому, мабуть, зраджувала дружина з Долабеллою, взявся за зброю, коли Долабелла захопив форум у спробі використати силу, щоб провести закон. Сенат проголосував за його підтримку, у результаті чого було зіткнення, що призвело до втрат з обох сторін. Цезар після свого повернення з Олександрії, бачачи необхідність усунення Долабелла з Риму, простив його і взяв його на посаді генерала в експедицію в Африки і . Після повернення Цезаря в Рим і обрання консулом у п'яте, Цезар запропонував Сенату передати свій консулат Долабеллі. Антоній протестував, викликавши величезні заворушення, які змусили Цезаря зняти з соромом свою пропозицію. Пізніше Цезар, будучи диктатором, призначив Долабеллу консулом. Але Антоній оголосив про несприятливі провісники, і Цезар знову змушений був відступити і відмовитися від призначення Долабелли. Після смерті Цезаря Долабелла скористався знаком консула (який був вже обіцяний йому), і дружить з Брутом та іншими змовниками, отримав цю посаду. Коли Марк Антоній запропонував йому очолити експедицію проти парфян і Сирії, він перейшов на бік Антонія. Його подорож у Сирію була відзначена грабунком, здирництвом, і вбивством Гая Требонія, проконсула провінції Азії, який відмовив йому у вході в Смірну. У зв'язку з цим він був оголошений ворогом держави і замінений Кассієм (вбивцею Цезаря), який напав на нього в Латакії. Коли війська Касія захопили місто в 43 до н. е., Долабелла наказав одному зі своїх солдатів вбити його. Протягом всього свого життя він був великим розпусником, що дозволило Плутарху написати про його схожість з Цезарем. (uk)
- Públio Cornélio Dolabela (m. 43 a.C.; em latim: Publius Cornelius Dolabella) foi um político da gente Cornélia da República Romana eleito cônsul sufecto para terminar o mandato do recém-falecido cônsul Júlio César. Foi um aliado de César até sua morte, dos liberatores por um breve período e, finalmente, de Marco Antônio. Era genro de Cícero e tratou de ser adotado por uma família plebeia (provavelmente os ) para poder se candidatar à posição de tribuno da plebe, o mesmo caminho seguido por Públio Clódio Pulcro. (pt)
- Публій Корнелій Долабелла (лат. Publius Cornelius Dolabella):
* Публій Корнелій Долабелла — в 283 році до н. е., бувши консулом, підкорив кельтських сенонів.
* Публій Корнелій Долабелла — проконсул Азії в 68 році до н. е., батько Публія Корнелія Долабелли.
* Публій Корнелій Долабелла — консул-суффект 44 до н. е.
* — консул-суффект 35 до н. е.
* Публій Корнелій Долабелла — претор, син Публія Корнелія Долабелли.
* — консул 10, син Публія Корнелія Долабелли.
* — консул-суффект 55. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Publi Corneli Dolabel·la (en llatí: Publius Cornelius Dolabella) va ser un magistrat romà, probablement fill del pretor urbà del 67 aC Publi Corneli Dolabel·la i el més destacat general de la família Dolabel·la. Va néixer vers el 70 aC. Fou considerat l'home més llibertí del seu temps i a la seva joventut va ser culpable de moltes ofenses. Aquestes el van posar en perill i Ciceró el va haver de salvar més d'una vegada assumint la seva defensa. (ca)
- Publi Corneli Dolabel·la (Publius Cornelius Dolabella) és el nom dels següents personatges:
* Publi Corneli Dolabel·la Màxim, cònsol de Roma el 283 aC
* Publi Corneli Dolabel·la (pretor), pretor urbà el 67 aC
* Publi Corneli Dolabel·la (cònsol 44 aC), cònsol romà el 44 aC
* Publi Corneli Dolabel·la (cònsol 10 aC), cònsol romà el 10 aC
* Publi Corneli Dolabel·la (procònsol), procònsol d'Àfrica durant el 23 i 24
* , cònsol sufect el 55 (ca)
- Publius Cornelius Dolabella (* wahrscheinlich 70/69 v. Chr.; † Juli 43 v. Chr. in Laodikeia, heute Latakia) war ein römischer Politiker und Feldherr. Er war der wichtigste Vertreter der Familie der Cornelii Dolabellae und von Mai 50 bis November 46 v. Chr. mit der Tochter von Terentia und Marcus Tullius Cicero, Tullia verheiratet. (de)
- Publio Cornelio Dolabela (en latín, Publius Cornelius Dolabella; 70-43 a. C.) fue un político y militar romano, miembro de la familia de los Cornelios Dolabelas. Estuvo casado con la hija de Cicerón, Tulia. (es)
- Publius Cornelius Dolabella (né en 70 av. J.-C. et décédé en 43 av. J.-C.) est un homme politique de la fin de la République romaine. Gendre de Cicéron, il est consul suffect en 44 av. J.-C. aux côtés de Marc Antoine après l'assassinat de Jules César. (fr)
- Publius Cornelius Dolabella (c. 85/69 – 43 BC, also known by his adoptive name Lentulus) was a Roman politician and general under the dictator Julius Caesar. He was by far the most important of the patrician Cornelii Dolabellae but he arranged for himself to be adopted into the plebeian Cornelii Lentuli so that he could become a plebeian tribune. He married Cicero's daughter, Tullia, although he frequently engaged in extramarital affairs. Throughout his life he was an extreme profligate, something that Plutarch wrote reflected ill upon his patron Julius Caesar. (en)
- Publius Cornelius Dolabella (s. 85–80 SM – 43 SM) adalah seorang jenderal Romawi, yang paling berpengaruh dari keluarga . Ia memutuskan untuk menjadi rakyat jelata sehingga ia dapat menjadi tribunus plebis. Ia menikahi putri Cicero, . (in)
- プブリウス・コルネリウス・ドラベッラ（ラテン語: Publius Cornelius Dolabella、紀元前69年ごろ - 紀元前43年）は紀元前1世紀中期の共和政ローマの政治家・軍人。紀元前44年に補充執政官（コンスル・スフェクト）を務めた。 (ja)
- Publius Cornelius Dolabella was een Romeins generaal en diende in 44 v.Chr. als consul suffectus. Hij was getrouwd met Tullia, de dochter van Marcus Tullius Cicero. (nl)
- Publio Cornelio Dolabella (in latino: Publius Cornelius Dolabella; Roma, ante 69 a.C. – Laodicea, 43 a.C.), successivamente noto come Lentulo (Lentulus), è stato un politico e militare romano del I secolo a.C. Fu alleato di Cesare fino alla sua morte, poi, per un breve periodo, dei cesaricidi e infine di Antonio. Genero di Cicerone e appartenente alla gens Cornelia, si fece adottare da una famiglia plebea per poter diventare tribuno della plebe, come già aveva fatto Clodio. (it)
- Publius Cornelius Dolabella (ur. ok. 70 p.n.e., zm. 43 p.n.e.) – oficer w armii Cezara, trybun ludowy (47) i konsul (44). W 49 p.n.e. dowodził flotą Cezara na Adriatyku; brał udział w bitwach pod (48), Thapsus (46) i Mundą (45). Po śmierci Cezara początkowo popierał jego zabójców, potem jednak stanął po stronie Marka Antoniusza, który mianował go namiestnikiem Syrii. Między 44 a 43 zajął Smyrnę (obecnie Izmir) i zgładził jej zarządcę, Gajusza Treboniusza, za co senat rzymski ogłosił go wrogiem publicznym i wysłał przeciw niemu wojska pod dowództwem Kasjusza Longinusa. W bitwie pod Laodyceą (Syria) oddziały Dolabelli zostały rozbite, zaś on sam umarł śmiercią samobójczą. (pl)
- Publius Cornelius Dolabella, född omkring 80 f.Kr., död 43 f.Kr., var en romersk politiker. Han var måg till Cicero. I inbördeskriget (från 49 f.Kr.) fann Dolabella det fördelaktigast att bli anhängare av Caesar. Efter dennes död valdes han till consul suffectus. Dolabella höll först med de sammansvurna, men slog sedan om, och då han av Antonius erhöll ståthållarskapet i Syria, lät han mörda en av sina forna medbröder, Trebonius. Sedermera anfölls han av Cassius och blev besegrad, varefter han lät döda sig av en soldat. Hans maka, Tullia, hade dött före honom, efter ett av allt att döma föga lyckligt äktenskap. (sv)
- Públio Cornélio Dolabela (m. 43 a.C.; em latim: Publius Cornelius Dolabella) foi um político da gente Cornélia da República Romana eleito cônsul sufecto para terminar o mandato do recém-falecido cônsul Júlio César. Foi um aliado de César até sua morte, dos liberatores por um breve período e, finalmente, de Marco Antônio. Era genro de Cícero e tratou de ser adotado por uma família plebeia (provavelmente os ) para poder se candidatar à posição de tribuno da plebe, o mesmo caminho seguido por Públio Clódio Pulcro. (pt)
- Публій Корнелій Долабелла (лат. Publius Cornelius Dolabella):
* Публій Корнелій Долабелла — в 283 році до н. е., бувши консулом, підкорив кельтських сенонів.
* Публій Корнелій Долабелла — проконсул Азії в 68 році до н. е., батько Публія Корнелія Долабелли.
* Публій Корнелій Долабелла — консул-суффект 44 до н. е.
* — консул-суффект 35 до н. е.
* Публій Корнелій Долабелла — претор, син Публія Корнелія Долабелли.
* — консул 10, син Публія Корнелія Долабелли.
* — консул-суффект 55. (uk)
- Ο Πόπλιος Κορνήλιος Δολαβέλλας (Publius Cornelius Dolabella, 69 π.Χ. – 43 π.Χ.), ήταν Ρωμαίος στρατηγός. Κανόνισε για τον εαυτό του να υιοθετηθεί από πληβείο, έτσι ώστε να μπορεί να γίνει τριβούνος. Παντρεύτηκε την κόρη του ρήτορα Κικέρωνα, Τουλλία Κικερόνις. Κατά τη διάρκεια των εμφυλίων πολέμων που έλαβαν χώρα προς το τέλος της δημοκρατικής περιόδου έλαβε αρχικά το μέρος του Πομπήιου, ωστόσο αργότερα πήγε με το μέρος του Ιουλίου Καίσαρα. Ήταν δε παρών στη Μάχη των Φαρσάλων το 48 π.Χ. (el)
- Публій Корнелій Долабелла (лат. Publius Cornelius Dolabella) — римський воєначальник, консул-суффект 44 до н. е.. Найвідоміший представник плебейської гілки Долабелла патриціанського роду Корнеліїв. Близько 49 року до н.е. ймовірно всиновлений Неєм Корнелієм Лентулом Ватіаном). У громадянську війну він спочатку був на боці Помпея, але згодом перейшов на бік Юлія Цезаря, і брав участь в битві при Фарсалі. (uk)
- Пу́блий Корне́лий Долабе́лла (лат. Publius Cornelius Dolabella; родился, предположительно, в 69 году до н. э., Рим, Римская республика — умер в мае 43 года до н. э., Лаодикея, Сирия, Римская республика) — римский военачальник и политический деятель из патрицианского рода Корнелиев, консул-суффект 44 года до н. э. (ru)
|
