| dbo:abstract
|
- La teoria de l'elecció o opció pública és una teoria econòmica i política que tracta de lligar l'economia amb la política a través de l'estat, entès com la suma de voluntats individuals, per saber quins són els factors que determinen quines són les polítiques que tria l'estat d'entre les diferents opcions que a aquest se li presenten. Es divideix en «elecció pública positiva», que estudia les decisions col·lectives o públiques dels agents polítics, i en «economia política constitucional», que pretén desenvolupar un marc institucional que disminueixi el poder polític davant la societat civil. Partint de l', sosté la premissa que el comportament dels buròcrates i polítics és maximitzador del pressupost públic, atès que principalment tracten de satisfer els seus propis interessos, i després cerquen el benestar social. A més, estudia les eleccions fora del mercat, és a dir, eleccions com a procés social que involucra els individus, independentment de la seva voluntat per prendre decisions col·lectives i públiques. En general, estudia les "errades del govern" com una resposta davant d'aquells que sostenen que el govern ha d'intervenir davant de les denominades fallades de mercat; així, postula que l'evidència assenyalaria el govern -i no al mercat- com l'ens que ha de ser limitat o reduït pel benestar de la societat. (ca)
- Tzv. teorie veřejné volby (či škola veřejné volby) je směr teoretické ekonomie zabývající se procesy kolektivního rozhodování, tj. rozhodování činěného skupinou nebo v její prospěch. Předmětem teorie veřejné volby je způsob, jakým se tato kolektivní rozhodování realizují. Většinou se tato rozhodnutí týkají způsobu alokace (rozdělení) zdrojů (důchodů, bohatství) ve společnosti. Příznačné pro teorii veřejné volby je to, že používá ekonomické metody pro analýzu „netržního“ rozhodování. Všeobecně bývá označována za ekonomickou analýzu politiky - zkoumá politiku za použití metodologických nástrojů teoretické ekonomie. Teorií veřejné volby se zabývá či zabývala celá řada ekonomů, mezi nejvýznamnější představitele této ekonomické disciplíny patří J. K. Arrow, , J. Buchanan, G. Tullock, či W. A. Niskanen. K zřejmě nejznámějším závěrům teorie veřejné volby patří tzv. Arrowův teorém nemožnosti, tzv. teorém středního voliče a teorie existence tzv. politických cyklů. (cs)
- Die Neue Politische Ökonomie (NPÖ) (auch Public Choice oder Ökonomische Theorie der Politik) umfasst jene Theorien und Forschungsgebiete, die politisches Verhalten, Entscheidungsprozesse und Strukturen mittels der Methodik der Wirtschaftswissenschaft erklären. Sie analysiert das individuelle und kollektive Handeln politischer Akteure wie Wähler, Verwaltungen, Parteien und Interessenverbände. (de)
- نظرية الخيار العام (بالإنجليزية: Public Choice Theory) هي فرع من فروع علم الاقتصاد، نشأت من دراسات الضرائب . ظهرت هذه النظرية في الخمسينات من القرن الماضي ولقيت رواجاً واسعاً عام 1986 عندما نال أحد مهندسيها وهو جيمس بوكانان جائزة نوبل في الاقتصاد. أنشأ جيمس بوكانان مركز دراسات الخيار العام في جامعة جورج ماسون وقد أصبحت هذه الجامعة أحد المراكز المهمة لأبحاث نظرية الخيار العام. تأخذ نظرية الخيار العام نفس مبادئ علم الاقتصاد في تحليل رغبات الناس عند دخولهم الأسواق للشراء، وتطبق ذلك على تحليل رغبات الناس عند اتخاذ القرار الجمعي. فالاقتصاديون الذين يدرسون سلوك الناس في الأسواق يفترضون أن دافع الإنسان هو تحقيق رغباته الذاتية المحضة. وعلى الرغم من أن أكثر الناس يبنون أفعالهم في الأسواق على أساس الاهتمام بالآخرين إلا أن أفعالهم في السوق، سواء كانوا أرباب عمل أو مستخدمين أو مستهلكين هي في النهاية لخدمة أغراضهم الذاتية. فنظرية الخيار العام تتبع نفس المنحنى عند تحليل تصرف الناس في سوق السياسة أو العمل العام، فالناس سواء كانوا سياسيين أو ناخبين أو مراكز ضغط يدّعون أنهم يعملون من أجل الآخرين، لكن في النهاية مطمحهم الأساسي هو تحقيق رغباتهم. وفق جيمس بوكانان، فإن هذه النظرية «تزيل الأفكار الرومانتيكية والأوهام عن أفعال الحكومات، بأفكار تعزز الكثير من الشك فيها». في الماضي جادل الاقتصاديون بأن خير وسيلة لكبح «فشل السوق» كالاحتكار مثلاً هو ضرورة تدخل الحكومة. لكن اقتصاديو «الخيار العام» ارتأوا أن ذلك إنما يقود إلى «الفشل الحكومي»، ودللوا على أن التدخل الحكومي كان أحد الأسباب في عدم الوصول إلى أي نتائج إيجابية لكبح الاحتكار. فالكونغرس الأمريكي على سبيل المثال أجاز كثيراً من القوانين التي من المفترض أن تؤدي إلى حماية الناس من التلوث البيئي، لكن دراسة قام بها روبرت كراندال من مركز «دراسات الخيار العام»، أثبتت أن ممثلي الكونغرس في الولايات الشمالية الصناعية، استخدموا تعديلات قانون الهواء النظيف لعام 1977 لضرب منافسيهم في منطقة في الغرب الأوسط الأمريكي. (ar)
- La teoría de la elección pública u opción pública (Public choice theory) trata de utilizar la economía para estudiar problemas típicos de ciencias políticas. Dentro de las ciencias políticas, es considerada parte de la elección pública positiva, la cual estudia las decisiones colectivas o públicas de los agentes políticos, y pretende desarrollar un marco institucional que aminore el poder político frente a la sociedad civil. Dentro de la ciencia económica está considerada como una subdivisión de la microeconomía, enfocada en el análisis de decisiones colectivas relacionadas con la legislación, clientelismo, elecciones y el comportamiento de los votantes. La teoría parte del individualismo metodológico, y sostiene la premisa de que el comportamiento de los burócratas y políticos no es diferente al de otros actores económicos, y lo que busca es maximizar el presupuesto público, principalmente en busca de cumplir sus propios intereses y solo como objetivo secundario busca el bien social. Además, estudia las elecciones fuera del mercado, es decir, elecciones como proceso social que involucra a los individuos independientemente de su voluntad para tomar decisiones colectivas y públicas. En general, estudia los fallos del Estado provocados por un intento de solucionar los fallos de mercado. Así, postula que la evidencia científica señalaría al Gobierno, y no al mercado, como el ente que debe ser limitado o reducido por el bienestar de la sociedad. (es)
- Public choice, or public choice theory, is "the use of economic tools to deal with traditional problems of political science". Its content includes the study of political behavior. In political science, it is the subset of positive political theory that studies self-interested agents (voters, politicians, bureaucrats) and their interactions, which can be represented in a number of ways – using (for example) standard constrained utility maximization, game theory, or decision theory. It is the origin and intellectual foundation of contemporary work in political economy. In popular use, "public choice" is often used as a shorthand for components of modern public choice theory that focus on the ways in which elected officials, bureaucrats and other government agents can be influenced by their own perceived self-interest when making decisions in their official roles. Economist James M. Buchanan received the 1986 Nobel Memorial Prize in Economic Sciences "for his development of the contractual and constitutional bases for the theory of economic and political decision-making" in this space. Public choice analysis has roots in positive analysis ("what is") but is often used for normative purposes ("what ought to be") in order to identify a problem or to suggest improvements to constitutional rules (i.e., constitutional economics). Public choice theory is also closely related to social choice theory, a mathematical approach to aggregation of individual interests, welfares, or votes. Much early work had aspects of both, and both fields use the tools of economics and game theory. Since voter behavior influences the behavior of public officials, public-choice theory often uses results from social-choice theory. General treatments of public choice may also be classified under public economics. Public choice, building upon economic theory, has some core tenets that are largely adhered to. The first is the use of the individual as the common decision unit. Due to this there is no decision made by an aggregate whole. Rather, decisions are made by the combined choices of the individuals. The second is the use of markets in the political system, which was argued to be a return to true economics. The final is the self-interested nature of all individuals within the political system. However, as Buchanan and Tullock argued, "the ultimate defense of the economic-individualist behavioral assumption must be empirical...The only final test of a model lies in its ability to assist in understanding real phenomena". (en)
- La théorie des choix publics, appelée aussi théorie des choix collectifs, est une théorie économique sur le rôle de l'État et le comportement politique des électeurs, des élus, des fonctionnaires et des groupes d'intérêts. Elle s'appuie sur une série de postulats empruntés à l'économie néoclassique (notamment celui de l'individualisme méthodologique et du choix rationnel) pour l'appliquer à la science politique : les décisions politiques ne résulteraient que de la somme de décisions individuelles, prises dans leur propre intérêt personnel par leurs auteurs. Alternativement qualifié de « théorie », d'« école » ou de « courant » de la pensée, le terme Public Choice apparu dans les années 1960, fait originellement référence à ce programme de recherche dont le texte fondateur est The Calculus of Consent publié en 1962 par James M. Buchanan (« Prix Nobel » d'économie 1986) et Gordon Tullock. La politique y est expliquée à l'aide des outils développés par la microéconomie. Les hommes politiques et fonctionnaires se conduisent comme le feraient les consommateurs et producteurs de la théorie économique, dans un contexte institutionnel différent : entre autres différences, l'argent en cause n'est généralement pas le leur (cf. le problème principal-agent). La motivation du personnel politique est de maximiser son propre intérêt, ce qui inclut l'intérêt collectif (du moins, tel qu'ils peuvent le concevoir), mais pas seulement. Ainsi, les hommes politiques souhaitent maximiser leurs chances d'être élus ou réélus, et les fonctionnaires souhaitent maximiser leur utilité (revenu, pouvoir, etc.) Par ailleurs, les biais cognitifs et émotionnels propres à l'économie comportementale que l'on constate au niveau du marché se retrouvent aussi au niveau des décisions publiques, bien que ces biais soient moins soumis à des mécanismes auto-correcteurs naturels. (fr)
- 공공선택론(公共選擇論, public choice theory)은 정치 과정을 경제학의 원리와 방법으로 분석한 이론이다. 즉, 시장에 생산자와 소비자, 고용자와 피고용자가 존재하듯이 공공부문에도 정치가, 관료, 특수이익집단, 투표자가 존재한다고 가정하고 이들의 행태를 경제학적으로 분석한 이론이다. (ko)
- La teoria della scelta pubblica (Public Choice) è una teoria nella Scienza politica elaborata negli Stati Uniti negli anni sessanta e sviluppata negli anni settanta, principalmente ad opera di James M. Buchanan che nel 1986 per questi studi vinse il Premio Nobel per l'economia. Questa teoria, impiegando gli strumenti e i metodi della scienza economica, si propone di studiare il comportamento degli attori che operano nella scena politica. (it)
- 公共選択論（こうきょうせんたくろん、英: public choice theory）は、主として経済学における学問分野の一領域で、民主制や官僚制の下における政治過程を、ミクロ経済学的なアプローチで解く学問である。政治学と経済学の橋渡し的な分野である。特に、公共選択論では政治家や官僚を、自分の利益のために戦略的に行動するプレーヤーと捉え、彼らの社会・政治システム下での戦略的依存関係を分析する学問分野である。 ジェームズ・ブキャナンらから成るシカゴ=ヴァージニア学派を中心に、1960年代に生まれた。1980年代後半からは非協力ゲーム理論の新しい分析手法が取り入れられたことによりめざましい学術的成果を生み出し、公共選択理論は現実の政策形成に一定の説明力を発揮した。こうした背景から、今日ではこうした一連の研究が「新政治経済学 (new political economy)」などと呼ばれることも多い。さらに計量経済学を用いた実証研究を含める場合は、政治経済学と呼ばれる。また、近い分野に社会選択理論がある。 研究者としてジェームズ・M・ブキャナン、ゴードン・タロック、エリノア・オストロムらが有名。 (ja)
- Publiekekeuzetheorie (Engels: public choice theory) is het gebruik van moderne economische instrumenten om problemen te bestuderen die zich traditioneel in het domein van politicologie bevinden. Vanuit het perspectief van de politicologie, kan het gezien worden als de deelverzameling van de die zich bezighoudt met onderwerpen waarin materiële belangen worden verondersteld de boventoon te voeren. In het bijzonder wordt het gedrag van politici en ambtenaren bestudeerd als hoofdzakelijk door eigenbelang gedreven agenten, waarbij hun interacties in het sociale systeem, hetzij hieraan voldoen of anders aan alternatieve grondwettelijke regels. Deze kunnen op een aantal manieren worden weergegeven, waaronder standaard ingeperkte maximalisatie van nut, speltheorie, of beslissingstheorie. Publiekekeuzeanalyse heeft haar wortels in van de ("wat is"), maar wordt vaak gebruikt voor normatieve doeleinden ("wat zou moeten zijn"), om een probleem te identificeren of vast te stellen hoe een systeem kan worden verbeterd door veranderingen in de grondwettelijke regels door te voeren. Een verwant onderzoeksgebied is de socialekeuzetheorie. (nl)
- Teoria wyboru publicznego – bada przede wszystkim proces kształtowania instytucji w sferze polityki. Można zaliczyć ją do ekonomii instytucjonalnej, a zwłaszcza do jej nurtu zwanego nową ekonomią instytucjonalną. Teoria wyboru publicznego wykorzystuje wiele osiągnięć z zakresu normatywnej teorii wyboru społecznego, która rozwija się głównie w kierunku teorii opisowo-wyjaśniającej i predykcyjnej. Posługuje się ona tymi samymi prawami, jakich ekonomiści używają do analizy ludzkich zachowań na rynku. Ekonomiści ci zakładają, że ludzie motywowani są tylko przez swój własny interes. I chociaż czasami działają w pewien sposób w trosce o dobro innych ludzi, dominującym bodźcem zachowania są własne interesy. Nie ma znaczenia, czy chodzi o pracownika, pracodawcę, czy konsumenta. Ekonomiści badający teorię wyboru publicznego przyjmują to samo założenie – nawet ludzie zajmujący się polityką, mimo że mają na celu dobro innych, w głównej mierze i tak myślą tylko o swoim interesie. Teoria wyboru publicznego korzysta z badań empirycznych i stanowi ważną podstawę decyzji strategicznych i planistycznych. Jest istotnym i coraz powszechniejszym źródłem wiedzy o mechanizmach i prawidłowościach funkcjonowania społeczeństwa. Znaczna część tej teorii dotyczy wyboru metod głosowania i agregacji preferencji indywidualnych. Mając podstawy w ekonomii neoklasycznej, znalazła szerokie zastosowanie m.in. w socjologii. Teorię tę uważa się za szczególną postać teorii racjonalnego wyboru. (pl)
- A escolha pública ou teoria da escolha pública é um ramo da teoria econômica em que os conceitos da economia de mercado são aplicados à política e aos serviços públicos. Assim, na ciência política, a escolha pública critica a visão romântica de que o político é um servidor altruísta do interesse público em geral, substituindo-a por uma abordagem mais consentânea com o comportamento humano. Em vez de conceder aos políticos um tratamento especial, a escolha pública os trata como meros agentes humanos que priorizam a satisfação do seu . (pt)
- Public choice är en skola inom nationalekonomi och statsvetenskap som använder en marknadsekonomisk modell för att analysera politiskt agerande i demokratier. Aktörerna ses som rationella och styrda av egenintresse. Utifrån detta för man rigorösa, formella och ofta matematiska resonemang. Modellen började utvecklas på 1960-talet av ekonomerna James M. Buchanan och Gordon Tullock. Traditionell statsvetenskap och nationalekonomi har sett statliga regleringar som medel för att korrigera brister i hur marknaden fungerar (”market failures”). Public choice-teorin har i stället koncentrerat sig på att påvisa problem med den offentliga sektorn (”government failures”). Public choice kan ses som en undergrupp av rational choice. Teorin är ett exempel på hur marknadsekonomiskt tänkande har vunnit insteg inom andra forskningsfält än nationalekonomi. (sv)
- Теорія соціального вибору (англ. public choice theory) або соціальний вибір — теоретична основа для аналізу об'єднання індивідуальних думок, переваг, інтересів чи добробуту для досягнення колективного рішення або соціального благополуччя в деякому сенсі. Нетеоретичним прикладом колективного рішення є прийняття закону або зводу законів відповідно до Конституції. Теорія соціального вибору сходить до формулювання парадоксу Кондорсе. Книга «Суспільний вибір та індивідуальні переваги» Кеннета Ерроу (1951) і теорема Ерроу в цілому визнаються основою сучасної теорії соціального вибору. На додаток до Теореми Ерроу та парадоксу голосування, теорема Гіббард-Саттерсвейта, теорема Кондорсе про присяжних, теорема медіанного виборця і теорема Мея є одними з найбільш відомих результатів теорії соціального вибору. Соціальний вибір поєднує в собі елементи економіки добробуту і теорії голосування. Вона методологічно індивидуалістична, оскільки об'єднує переваги і поведінку окремих членів суспільства. Використовуючи елементи формальної логіки для узагальнення, аналіз виходить з набору аксіом соціального вибору, що здаються розумними для формування функції соціального забезпечення (або конституції). Результати розкрили логічну несумісність різних аксіом, як в теоремі Ерроу, розкриваючи проблему агрегації і пропонуючи переформулювання або теоретичне сортування в відкиданні деяких аксіом. У більш пізніх роботах також розглянуті підходи до компенсації і справедливості, свободи і права, аксіоматичні домену обмежень на переваги з агентів, змінна популяцій, стратегії, захист соціально-вибір механізмів, природних ресурсів, можливості і функції, і добробуту, справедливості, і злиднів. Теорія соціального вибору і теорія суспільного вибору можуть перетинатися, але не збігатися, якщо їх тлумачити вузько. Класифікаційні коди журналу економічної літератури поміщають соціальний вибір під мікроекономіку в JEL D71 (з клубами, комітетами і асоціаціями), тоді як більшість підкатегорій суспільного вибору знаходяться в JEL D72 (економічні моделі політичних процесів: пошук ренти, вибори, законодавчі органи і поведінку під час голосування). (uk)
- 公共選擇理論（Public choice theory）是一種以現代經濟學分析民主立憲制政府的各種問題的學科，傳統上是屬於政治學的範疇（對此更為普遍的稱呼則是「政治經濟學」，但應該注意這不可和馬克思主義對這詞的定義混為一談）。公共選擇理論研究選民、政治人物、以及政府官員們的行為，假設他們都是出於私利而採取行動的個人，以此研究他們在民主體制或其他類似的社會體制下進行的互動。公共選擇理論也採用許多不同的研究工具進行研究，包括了研究對效用最大化的侷限、博弈論、或決策論。公共選擇理論的分析方式很大一部分是根基於實證分析的方法上（「這是甚麼」）；但卻是將此作為研究規範（「這應該是甚麼」）的工具，以探索問題的所在點、並研究如何在憲政體制內改善這些問題。公共選擇理論提出的主要基础之一是理性選擇理論（Rational choice），假設人們的行為都是出自從有限的可用手段裏挑選達成目標的途徑。另一個研究目標不同、但卻有相同研究基础的學科則是實證政治理論（Positive political theory）。而社會選擇理論（Social choice theory）也是一個相關聯的研究領域。 (zh)
- Теория общественного выбора (англ. public choice theory) — раздел экономической теории, изучающий различные способы и методы, посредством которых люди используют государственные учреждения в своих собственных интересах. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Die Neue Politische Ökonomie (NPÖ) (auch Public Choice oder Ökonomische Theorie der Politik) umfasst jene Theorien und Forschungsgebiete, die politisches Verhalten, Entscheidungsprozesse und Strukturen mittels der Methodik der Wirtschaftswissenschaft erklären. Sie analysiert das individuelle und kollektive Handeln politischer Akteure wie Wähler, Verwaltungen, Parteien und Interessenverbände. (de)
- 공공선택론(公共選擇論, public choice theory)은 정치 과정을 경제학의 원리와 방법으로 분석한 이론이다. 즉, 시장에 생산자와 소비자, 고용자와 피고용자가 존재하듯이 공공부문에도 정치가, 관료, 특수이익집단, 투표자가 존재한다고 가정하고 이들의 행태를 경제학적으로 분석한 이론이다. (ko)
- La teoria della scelta pubblica (Public Choice) è una teoria nella Scienza politica elaborata negli Stati Uniti negli anni sessanta e sviluppata negli anni settanta, principalmente ad opera di James M. Buchanan che nel 1986 per questi studi vinse il Premio Nobel per l'economia. Questa teoria, impiegando gli strumenti e i metodi della scienza economica, si propone di studiare il comportamento degli attori che operano nella scena politica. (it)
- 公共選択論（こうきょうせんたくろん、英: public choice theory）は、主として経済学における学問分野の一領域で、民主制や官僚制の下における政治過程を、ミクロ経済学的なアプローチで解く学問である。政治学と経済学の橋渡し的な分野である。特に、公共選択論では政治家や官僚を、自分の利益のために戦略的に行動するプレーヤーと捉え、彼らの社会・政治システム下での戦略的依存関係を分析する学問分野である。 ジェームズ・ブキャナンらから成るシカゴ=ヴァージニア学派を中心に、1960年代に生まれた。1980年代後半からは非協力ゲーム理論の新しい分析手法が取り入れられたことによりめざましい学術的成果を生み出し、公共選択理論は現実の政策形成に一定の説明力を発揮した。こうした背景から、今日ではこうした一連の研究が「新政治経済学 (new political economy)」などと呼ばれることも多い。さらに計量経済学を用いた実証研究を含める場合は、政治経済学と呼ばれる。また、近い分野に社会選択理論がある。 研究者としてジェームズ・M・ブキャナン、ゴードン・タロック、エリノア・オストロムらが有名。 (ja)
- A escolha pública ou teoria da escolha pública é um ramo da teoria econômica em que os conceitos da economia de mercado são aplicados à política e aos serviços públicos. Assim, na ciência política, a escolha pública critica a visão romântica de que o político é um servidor altruísta do interesse público em geral, substituindo-a por uma abordagem mais consentânea com o comportamento humano. Em vez de conceder aos políticos um tratamento especial, a escolha pública os trata como meros agentes humanos que priorizam a satisfação do seu . (pt)
- 公共選擇理論（Public choice theory）是一種以現代經濟學分析民主立憲制政府的各種問題的學科，傳統上是屬於政治學的範疇（對此更為普遍的稱呼則是「政治經濟學」，但應該注意這不可和馬克思主義對這詞的定義混為一談）。公共選擇理論研究選民、政治人物、以及政府官員們的行為，假設他們都是出於私利而採取行動的個人，以此研究他們在民主體制或其他類似的社會體制下進行的互動。公共選擇理論也採用許多不同的研究工具進行研究，包括了研究對效用最大化的侷限、博弈論、或決策論。公共選擇理論的分析方式很大一部分是根基於實證分析的方法上（「這是甚麼」）；但卻是將此作為研究規範（「這應該是甚麼」）的工具，以探索問題的所在點、並研究如何在憲政體制內改善這些問題。公共選擇理論提出的主要基础之一是理性選擇理論（Rational choice），假設人們的行為都是出自從有限的可用手段裏挑選達成目標的途徑。另一個研究目標不同、但卻有相同研究基础的學科則是實證政治理論（Positive political theory）。而社會選擇理論（Social choice theory）也是一個相關聯的研究領域。 (zh)
- Теория общественного выбора (англ. public choice theory) — раздел экономической теории, изучающий различные способы и методы, посредством которых люди используют государственные учреждения в своих собственных интересах. (ru)
- نظرية الخيار العام (بالإنجليزية: Public Choice Theory) هي فرع من فروع علم الاقتصاد، نشأت من دراسات الضرائب . ظهرت هذه النظرية في الخمسينات من القرن الماضي ولقيت رواجاً واسعاً عام 1986 عندما نال أحد مهندسيها وهو جيمس بوكانان جائزة نوبل في الاقتصاد. أنشأ جيمس بوكانان مركز دراسات الخيار العام في جامعة جورج ماسون وقد أصبحت هذه الجامعة أحد المراكز المهمة لأبحاث نظرية الخيار العام. (ar)
- La teoria de l'elecció o opció pública és una teoria econòmica i política que tracta de lligar l'economia amb la política a través de l'estat, entès com la suma de voluntats individuals, per saber quins són els factors que determinen quines són les polítiques que tria l'estat d'entre les diferents opcions que a aquest se li presenten. Es divideix en «elecció pública positiva», que estudia les decisions col·lectives o públiques dels agents polítics, i en «economia política constitucional», que pretén desenvolupar un marc institucional que disminueixi el poder polític davant la societat civil. (ca)
- Tzv. teorie veřejné volby (či škola veřejné volby) je směr teoretické ekonomie zabývající se procesy kolektivního rozhodování, tj. rozhodování činěného skupinou nebo v její prospěch. Předmětem teorie veřejné volby je způsob, jakým se tato kolektivní rozhodování realizují. Většinou se tato rozhodnutí týkají způsobu alokace (rozdělení) zdrojů (důchodů, bohatství) ve společnosti. Teorií veřejné volby se zabývá či zabývala celá řada ekonomů, mezi nejvýznamnější představitele této ekonomické disciplíny patří J. K. Arrow, , J. Buchanan, G. Tullock, či W. A. Niskanen. (cs)
- La teoría de la elección pública u opción pública (Public choice theory) trata de utilizar la economía para estudiar problemas típicos de ciencias políticas. Dentro de las ciencias políticas, es considerada parte de la elección pública positiva, la cual estudia las decisiones colectivas o públicas de los agentes políticos, y pretende desarrollar un marco institucional que aminore el poder político frente a la sociedad civil. Dentro de la ciencia económica está considerada como una subdivisión de la microeconomía, enfocada en el análisis de decisiones colectivas relacionadas con la legislación, clientelismo, elecciones y el comportamiento de los votantes. (es)
- La théorie des choix publics, appelée aussi théorie des choix collectifs, est une théorie économique sur le rôle de l'État et le comportement politique des électeurs, des élus, des fonctionnaires et des groupes d'intérêts. Elle s'appuie sur une série de postulats empruntés à l'économie néoclassique (notamment celui de l'individualisme méthodologique et du choix rationnel) pour l'appliquer à la science politique : les décisions politiques ne résulteraient que de la somme de décisions individuelles, prises dans leur propre intérêt personnel par leurs auteurs. Alternativement qualifié de « théorie », d'« école » ou de « courant » de la pensée, le terme Public Choice apparu dans les années 1960, fait originellement référence à ce programme de recherche dont le texte fondateur est The Calculus (fr)
- Public choice, or public choice theory, is "the use of economic tools to deal with traditional problems of political science". Its content includes the study of political behavior. In political science, it is the subset of positive political theory that studies self-interested agents (voters, politicians, bureaucrats) and their interactions, which can be represented in a number of ways – using (for example) standard constrained utility maximization, game theory, or decision theory. It is the origin and intellectual foundation of contemporary work in political economy. (en)
- Teoria wyboru publicznego – bada przede wszystkim proces kształtowania instytucji w sferze polityki. Można zaliczyć ją do ekonomii instytucjonalnej, a zwłaszcza do jej nurtu zwanego nową ekonomią instytucjonalną. Teoria wyboru publicznego korzysta z badań empirycznych i stanowi ważną podstawę decyzji strategicznych i planistycznych. Jest istotnym i coraz powszechniejszym źródłem wiedzy o mechanizmach i prawidłowościach funkcjonowania społeczeństwa. Znaczna część tej teorii dotyczy wyboru metod głosowania i agregacji preferencji indywidualnych. (pl)
- Publiekekeuzetheorie (Engels: public choice theory) is het gebruik van moderne economische instrumenten om problemen te bestuderen die zich traditioneel in het domein van politicologie bevinden. Vanuit het perspectief van de politicologie, kan het gezien worden als de deelverzameling van de die zich bezighoudt met onderwerpen waarin materiële belangen worden verondersteld de boventoon te voeren. (nl)
- Public choice är en skola inom nationalekonomi och statsvetenskap som använder en marknadsekonomisk modell för att analysera politiskt agerande i demokratier. Aktörerna ses som rationella och styrda av egenintresse. Utifrån detta för man rigorösa, formella och ofta matematiska resonemang. Modellen började utvecklas på 1960-talet av ekonomerna James M. Buchanan och Gordon Tullock. Traditionell statsvetenskap och nationalekonomi har sett statliga regleringar som medel för att korrigera brister i hur marknaden fungerar (”market failures”). Public choice-teorin har i stället koncentrerat sig på att påvisa problem med den offentliga sektorn (”government failures”). (sv)
- Теорія соціального вибору (англ. public choice theory) або соціальний вибір — теоретична основа для аналізу об'єднання індивідуальних думок, переваг, інтересів чи добробуту для досягнення колективного рішення або соціального благополуччя в деякому сенсі. Нетеоретичним прикладом колективного рішення є прийняття закону або зводу законів відповідно до Конституції. Теорія соціального вибору сходить до формулювання парадоксу Кондорсе. Книга «Суспільний вибір та індивідуальні переваги» Кеннета Ерроу (1951) і теорема Ерроу в цілому визнаються основою сучасної теорії соціального вибору. На додаток до Теореми Ерроу та парадоксу голосування, теорема Гіббард-Саттерсвейта, теорема Кондорсе про присяжних, теорема медіанного виборця і теорема Мея є одними з найбільш відомих результатів теорії соціальног (uk)
|
