| dbo:abstract
|
- La Llei de ferro de l'oligarquia és una teoria política desenvolupada inicialment pel sociòleg alemany Robert Michels en el seu llibre de 1911, Els Partits Polítics. Afirma que tota forma d'organització, independentment del grau de democràcia o autocràcia al seu inici, finalment i inevitable esdevenen oligarquies. (ca)
- Železný zákon oligarchie je politická teorie, kterou formuloval německý sociolog Robert Michels ve své knize Politické strany (1911). Podle této zákonitosti ve všech organizacích či společnostech, působí mechanismy a tendence, které nutně vedou ke vzniku oligarchie (vládě několika málo osob) jako mocenské struktury. To znamená, že v každém svobodném společenství lidí (organizacích, politických stranách…) se vyprofiluje úzká skupina vůdců, kteří ve výsledku lobbují více za své cíle a uchování si své moci, než za zájmy seskupení jako takového. Michels se snažil tento zákon demonstrovat na příkladu politických stran a odborových svazů. Vedení všech velkých/komplexních organizaci se proto vždy, ať již dříve, či později, zvrtne v oligarchii, a to tehdy, když se vedení začne více zajímat o uchování nabyté moci než o původní cíle skupiny / organizace. Každá organizace se proto dělí na vedoucí menšinu a vedenou většinu, přičemž o všech důležitých otázkách rozhoduje menšina. (cs)
- Als Ehernes Gesetz der Oligarchie (ehern: „bronzen“, „eisern“, im Sinne von hart, ewig während; Oligarchie: griechisch für „Herrschaft Weniger“, im Sinne der verfehlten Form) bezeichnet man die zwischen 1907 und 1911 vom deutsch-italienischen Soziologen Robert Michels vorgelegten Werke zur Demokratieentwicklung. Danach bilden Parteien und andere Großgruppen immer bürokratische Organisationen heraus, deren Spitzen sich zu oligarchischen Machteliten entwickeln. (de)
- Oligarkiaren burdinazko legea teoria politiko bat da, lehen aldiz Robert Michels alemaniar soziologoak 1911. urteko Alderdi politikoak liburuan garatua. Teoria honek dioenez, «burdinazko lege» gisa, edozein erakunde demokratikoren barruan saihestezina da botere handiko talde txiki batek —hau da, oligarkiak— gobernatzea, erakundearen «behar taktiko eta tekniko»etako bat izanik. (eu)
- The iron law of oligarchy is a political theory first developed by the German-born Italian sociologist Robert Michels in his 1911 book, Political Parties. It asserts that rule by an elite, or oligarchy, is inevitable as an "iron law" within any democratic organization as part of the "tactical and technical necessities" of the organization. Michels's theory states that all complex organizations, regardless of how democratic they are when started, eventually develop into oligarchies. Michels observed that since no sufficiently large and complex organization can function purely as a direct democracy, power within an organization will always get delegated to individuals within that group, elected or otherwise. Using anecdotes from political parties and trade unions struggling to operate democratically to build his argument in 1911, Michels addressed the application of this law to representative democracy, and stated: "Who says organization, says oligarchy." He went on to state that "Historical evolution mocks all the prophylactic measures that have been adopted for the prevention of oligarchy." According to Michels, all organizations eventually come to be run by a "leadership class", who often function as paid administrators, executives, spokespersons or political strategists for the organization. Far from being "servants of the masses", Michels argues this "leadership class", rather than the organization's membership, will inevitably grow to dominate the organization's power structures. By controlling who has access to information, those in power can centralize their power successfully, often with little accountability, due to the apathy, indifference and non-participation most rank-and-file members have in relation to their organization's decision-making processes. Michels argues that democratic attempts to hold leadership positions accountable are prone to fail, since with power comes the ability to reward loyalty, the ability to control information about the organization, and the ability to control what procedures the organization follows when making decisions. All of these mechanisms can be used to strongly influence the outcome of any decisions made 'democratically' by members. Michels stated that the official goal of representative democracy of eliminating elite rule was impossible, that representative democracy is a façade legitimizing the rule of a particular elite, and that elite rule, which he refers to as oligarchy, is inevitable. Later Michels migrated to Italy and joined Benito Mussolini's Fascist Party, as he believed this was the next legitimate step of modern societies. The thesis became popular once more in post-war America with the publication of Union Democracy: The Internal Politics of the International Typographical Union (1956) and during the red scare brought about by McCarthyism. (en)
- La loi d'airain de l'oligarchie est un concept utilisé en sociologie tiré de l'étude du sociologue Robert Michels pour qualifier la tendance de toute organisation à sécréter une élite oligarchique. (fr)
- 과두제의 철칙은 독일의 사회학자 로베르트 미헬스가 1911년 저서 《정당사회학》에서 제시한 정치이론으로, 아무리 민주적인 조직이라도 조직운영의 "전략적, 기술적 필요상" 소수의 엘리트에 의한 과두 지배가 필연적인 철칙으로 나타난다고 주장한다. 소수자 지배 이론 중 하나이다. 미헬스의 이론은 모든 복잡한 조직은 처음에 얼마나 민주적이었나와 관계없이 결국 과두제의 성격을 가지게 될 것이라 예측한다. 미헬스는 충분히 크고 복잡한 조직은 순수한 직접 민주주의 원리로만 운영될 수 없으므로, 선거든 기타 방법을 통해서든 조직의 권력이 항상 그 집단 내 몇몇 개인에게 위임된다는 사실을 관찰했다. 1911년 저서에서 미헬스는 독일 사회민주당을 위시한 좌파정당이나 무역 조합 등 민주적 운영을 지향하는 집단의 사례를 분석하며, 조직이 비대화될수록 오히려 소수자 지배가 강해지는 법칙을 대의 민주주의에 적용하고, "조직이 있는 곳엔 과두제가 있다."고 썼다. 더 나아가 "역사적 진보는 과두제 출현을 방지하기 위한 모든 예방적 조치를 조롱한다."고까지 표현했다. 미헬스에 따르면 모든 조직은 결국 "지도 계층"에 의해 운영되며, 이들은 대부분의 경우 조직을 위해 활동하고 대가를 받는 관리자, 행정가나 대변인, 정치전략가 등 관료제적 모습으로 나타난다. 이들 "지도 계층"은 대중을 위한 봉사자와는 거리가 멀고, 필연적으로 점차 조직의 일반 구성원을 대신해 조직의 권력 구조를 지배하는 주체로 성장한다. 정보에 대한 접근을 통제함으로써, 권력층은 성공적으로 권력을 집중시키며, 보통 조직의 의사결정 과정에 대한 일반 조직원들의 무관심과 무심함, 미참여 때문에 책임성이 거의 없다. 미헬스는 지도자 직위를 책임성 있게 유지하려는 민주적 시도들은 실패하기 쉽다고 주장하는데, 이는 권력을 가지면 충성을 보상할 능력, 조직에 대한 정보를 통제할 능력, 의사결정절차를 통제할 능력 등이 생기기 때문이다. 이상의 권력기제들은 구성원들이 '민주적으로' 산출하는 어떠한 의사결정이라도 그 결과에 강력한 영향을 미치는데 사용될 수 있다. 미헬스는 엘리트 지배를 소멸시키려는 대의 민주주의의 공식적 목표는 성취 불가능하고, 대의 민주주의란 특정 엘리트 집단의 지배를 정당화하는 외피이며 엘리트 지배(과두제)는 필연적이라 주장한다. 이는 막스 베버의 지도자 민주주의(Führerdemokratie)의 영향을 받은 것이다. 나중에 미헬스는 이탈리아로 이민가 무솔리니의 파쇼당에 가입하는데, 그는 그것이 근대 사회의 정당한 다음 단계라 믿었다. 미헬스의 논문은 전후 미국에서 조합민주주의에 대한 연구가 활성화되고 메카시즘으로 인한 적색공포가 확산되면서 다시 유명해졌다. (ko)
- 寡頭制の鉄則（かとうせいのてっそく、独: ehernes Gesetz der Oligarchie、英: iron law of oligarchy）とは、一定規模以上の社会集団において、少数者による多数者に対する支配が必然的に実現されるというもので、ドイツの社会学者ロベルト・ミヒェルス（ロベルト・ミヘルス）によって提唱された概念である。 (ja)
- La legge ferrea dell'oligarchia è una teoria formulata nel 1911 dal politologo tedesco Robert Michels nel suo libro . (it)
- Żelazne prawo oligarchii – założenie, że każda organizacja, niezależnie od tego, jak demokratyczna lub autokratyczna na początku, w końcu zawsze przekształci się w oligarchię. Prawo to zostało zaproponowane w 1911 przez niemieckiego socjologa Roberta Michelsa w pracy Partie Polityczne. (pl)
- De ijzeren wet van de oligarchie stelt dat alle organisatievormen, onafhankelijk van het democratische of autocratische gehalte in het begin, onvermijdelijk oligarchisch worden. Deze sociologische wet werd geformuleerd door de Duits-Italiaanse socioloog Robert Michels (1876–1936) en sluit aan bij de elitetheorie van Pareto en . De oorzaak is de trend bij de leiders om zich te organiseren en de eigen belangen te behartigen, de dankbaarheid van de geleide groep en de passiviteit van de massa. Michels, die aanvankelijk met socialisme en anarcho-syndicalisme sympathiseerde, kwam door zijn ervaringen uit de praktijk tot de conclusie dat elke groep heersers de neiging heeft tot een oligarchie te evolueren. Democratisch gekozen machthebbers zullen door de dwang der omstandigheden hoofdzakelijk verkeren in een klein kringetje van mede-regeerders en het contact met de massa verliezen. Door het bestuderen van politieke partijen kwam Michels erachter dat het probleem in de natuur van organisaties zit. In een moderne democratie ontstaan organisaties als politieke partij die, naarmate ze complexer worden, paradoxaal genoeg minder democratisch worden. De ijzeren wet van de oligarchie luidt: "Wie organisatie zegt, zegt oligarchie". Elke grote organisatie wordt geconfronteerd met problemen rondom coördinatie die alleen kunnen worden opgelost met bureaucratie. Om een bureaucratie efficiënt te maken is een hiërarchie nodig - dagelijkse besluiten kunnen niet door grote groepen mensen worden genomen. Dat leidt ertoe dat de macht in de organisatie in handen komt van een kleine groep. Deze kleine groep machthebbers zal vervolgens alles in het werk stellen om hun macht in stand te houden en groter te maken.De meeste zogenaamde democratieën zijn dan ook per definitie "electorale oligarchieën" of evolueren in die zin. Omgekeerd heeft ook de meest autocratische heerser adviseurs en zetbazen ter plaatse nodig, waaraan hij onherroepelijk een groot deel van zijn feitelijke macht delegeert. Volgens de door Michels geformuleerde wet is het uiteindelijke resultaat dat - met het verstrijken van de tijd - iedere regeringsvorm zich in oligarchische richting ontwikkelt. (nl)
- Oligarkins järnlag, eller Oligarkins järnhårda lag, är en klassisk samhällsvetenskaplig princip formulerad och utvecklad av den tyska sociologen Robert Michels (1876–1936) i hans bok Zur Soziologie des Parteiwesens in der modernen Demokratie från 1911 (engelskspråkig titel: Political Parties: A Sociological Study of the Oligarchical Tendencies of Modern Democracy, översatt 1915). Lagen säger att varje organisation, oavsett om den är demokratisk eller auktoritär, så småningom och oundvikligen utvecklas till en oligarki eller fåtalsvälde. Darcy K. Leach sammanfattar mekanismerna som ligger bakom Oligarkins järnlag i tre steg:[källa behövs] 1.
* En organisation kräver administration. 2.
* Administrationen ökar makten hos vissa i organisationen. 3.
* Makt korrumperar. Detta beror inte på någon ledares ondska utan på strukturella orsaker. Varje organisation behöver någon form av ledning. De som är engagerade och tar ett större ansvar i organisationen belönas med ledande roller. Ledningen organiserar sig därefter som en grupp för att stärka sina gemensamma intressen. När en organisation blir permanent, bildas ett funktionärsskikt, som förr eller senare blir till fåtalsvälde. (sv)
- Железный закон олигархии — принцип теории элит, впервые сформулированный Робертом Михельсом в 1911 году. Он состоит в том, что любая форма социальной организации, вне зависимости от её первоначальной демократичности либо автократичности, неизбежно вырождается во власть немногих избранных — олигархию. Будучи социалистом, Михельс был озабочен тем, что либеральные и социалистические партии Европы, несмотря на лозунги о поддержке самого широкого участия масс в политической жизни, в действительности зависели от воли кучки «вождей» в той же степени, что и консервативные партии. Он пришёл к выводу, что стремление к олигархии заключено в самой природе социальной организации. «Говоря „организация“ — говорим „олигархия“», — писал Михельс. Причинами существования этого закона Михельс считал объективную необходимость лидерства, стремление лидеров ставить во главу угла свои собственные интересы, доверие толпы к лидерам и общую пассивность масс. Из железного закона олигархии следует, что демократическое управление невозможно в сколько-нибудь крупных сообществах индивидов. Чем больше организация — тем меньше в ней элементов демократии и больше элементов олигархии. По этой причине Михельс отошёл от социализма и стал поддерживать Муссолини, считая олигархическое управление не только не порочным, но даже благотворным для общества в целом. (ru)
- A Lei de Ferro da Oligarquia é uma teoria política, primeiramente desenvolvida pelo sociológo alemão Robert Michels no seu livro de 1911, Partidos Políticos. Ele alega que o mando por uma elite, ou oligarquia, é inevitável como uma ''lei de ferro'' dentro de qualquer organização democrática como parte das ''necessidades táticas e técnicas'' da organização. Michels usou anedotas de partidos políticos e sindicatos que apoiavam reformas democráticas para construir seu argumento em 1911. Michels particularmente direcionou a aplicação desta lei a democracia representativa, e atestou: ''É a organização que dá lugar ao dominio dos eleitos sobre os eleitores, dos mandatários sobre os mandantes, dos delegados sobre os delegantes. Que diz organização, diz oligarquia.'' Ele chegou a atestar que ''A evolução histórica zomba de todas as medidas profiláticas que foram adotadas para a prevenção da oligarquia. '' Michels atestou que o objetivo oficial da democracia de eliminar o mando da elite é impossível, e que a democracia representativa é uma fachada legitimando o mando de uma elite particular, e que o mando da elite, que ele se refere como oligarquia, é inevitável. Michels posteriormente emigrou para a Itália e ingressou no Partido Fascista de Mussolini, visto que acreditava ser este o legitímo novo passo das sociedades modernas. A sua tese se tornou popular novamente nos EUA do pós guerra com a publicação de Democracia Sindical: A Política Interna da União Tipográfica Internacional, e durante o Medo Vermelho trazido pelo Macartismo. (pt)
- Залі́зний зако́н олігархі́ї — принцип теорії еліт, вперше сформований Робертом Міхельсом у 1911-му році. Його суть у тому, що будь-яка форма соціальної організації, незалежно від її початкової демократичності або автократичності, неминуче вироджується у владу небагатьох обраних — олігархію (зокрема партійну номенклатуру). Будучи соціалістом, Міхельс був стурбований тим, що ліберальні та соціалістичні партії Європи, незважаючи на лозунги про підтримку найширшої участі мас у політичному житті, насправді залежали від волі купки «вождів» так само, як і консервативні партії. Він дійшов висновку, що прагнення до олігархії міститься у самій природі будь-якої соціальної організації. «Кажучи „організація“ — маємо на увазі „олігархія“», — писав Міхельс. Причинами існування цього закону Міхельс вважав об'єктивну необхідність лідерства, прагнення лідерів ставити як соціальні цілі свої власні інтереси, довіру юрби (натовпу) лідерам та загальну пасивність пересічних мас населення. З залізного закону олігархії виходить, що демократичне правління неможливе у будь-яких великих спільнотах індивідів. Чим більша організація — тим менше у ній елементів демократії і більше — елементів олігархії. З цієї причини Міхельс відійшов від соціалізму та став підтримувати Муссоліні, вважаючи олігархічне правління не тільки не порочним, але навіть благотворним для суспільства в цілому. (uk)
- 寡頭鐵律（Iron law of oligarchy）是項政治學、社會學理論，1911年由羅伯特·米契爾斯在其出版发表的Political Parties （页面存档备份，存于互联网档案馆），书中针对代议民主制提出的其致命缺陷是不稳定会退化成寡头政治，研究政黨、人群組織都會提及。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La Llei de ferro de l'oligarquia és una teoria política desenvolupada inicialment pel sociòleg alemany Robert Michels en el seu llibre de 1911, Els Partits Polítics. Afirma que tota forma d'organització, independentment del grau de democràcia o autocràcia al seu inici, finalment i inevitable esdevenen oligarquies. (ca)
- Als Ehernes Gesetz der Oligarchie (ehern: „bronzen“, „eisern“, im Sinne von hart, ewig während; Oligarchie: griechisch für „Herrschaft Weniger“, im Sinne der verfehlten Form) bezeichnet man die zwischen 1907 und 1911 vom deutsch-italienischen Soziologen Robert Michels vorgelegten Werke zur Demokratieentwicklung. Danach bilden Parteien und andere Großgruppen immer bürokratische Organisationen heraus, deren Spitzen sich zu oligarchischen Machteliten entwickeln. (de)
- Oligarkiaren burdinazko legea teoria politiko bat da, lehen aldiz Robert Michels alemaniar soziologoak 1911. urteko Alderdi politikoak liburuan garatua. Teoria honek dioenez, «burdinazko lege» gisa, edozein erakunde demokratikoren barruan saihestezina da botere handiko talde txiki batek —hau da, oligarkiak— gobernatzea, erakundearen «behar taktiko eta tekniko»etako bat izanik. (eu)
- La loi d'airain de l'oligarchie est un concept utilisé en sociologie tiré de l'étude du sociologue Robert Michels pour qualifier la tendance de toute organisation à sécréter une élite oligarchique. (fr)
- 寡頭制の鉄則（かとうせいのてっそく、独: ehernes Gesetz der Oligarchie、英: iron law of oligarchy）とは、一定規模以上の社会集団において、少数者による多数者に対する支配が必然的に実現されるというもので、ドイツの社会学者ロベルト・ミヒェルス（ロベルト・ミヘルス）によって提唱された概念である。 (ja)
- La legge ferrea dell'oligarchia è una teoria formulata nel 1911 dal politologo tedesco Robert Michels nel suo libro . (it)
- Żelazne prawo oligarchii – założenie, że każda organizacja, niezależnie od tego, jak demokratyczna lub autokratyczna na początku, w końcu zawsze przekształci się w oligarchię. Prawo to zostało zaproponowane w 1911 przez niemieckiego socjologa Roberta Michelsa w pracy Partie Polityczne. (pl)
- 寡頭鐵律（Iron law of oligarchy）是項政治學、社會學理論，1911年由羅伯特·米契爾斯在其出版发表的Political Parties （页面存档备份，存于互联网档案馆），书中针对代议民主制提出的其致命缺陷是不稳定会退化成寡头政治，研究政黨、人群組織都會提及。 (zh)
- Železný zákon oligarchie je politická teorie, kterou formuloval německý sociolog Robert Michels ve své knize Politické strany (1911). Podle této zákonitosti ve všech organizacích či společnostech, působí mechanismy a tendence, které nutně vedou ke vzniku oligarchie (vládě několika málo osob) jako mocenské struktury. To znamená, že v každém svobodném společenství lidí (organizacích, politických stranách…) se vyprofiluje úzká skupina vůdců, kteří ve výsledku lobbují více za své cíle a uchování si své moci, než za zájmy seskupení jako takového. Michels se snažil tento zákon demonstrovat na příkladu politických stran a odborových svazů. Vedení všech velkých/komplexních organizaci se proto vždy, ať již dříve, či později, zvrtne v oligarchii, a to tehdy, když se vedení začne více zajímat o uchov (cs)
- The iron law of oligarchy is a political theory first developed by the German-born Italian sociologist Robert Michels in his 1911 book, Political Parties. It asserts that rule by an elite, or oligarchy, is inevitable as an "iron law" within any democratic organization as part of the "tactical and technical necessities" of the organization. (en)
- 과두제의 철칙은 독일의 사회학자 로베르트 미헬스가 1911년 저서 《정당사회학》에서 제시한 정치이론으로, 아무리 민주적인 조직이라도 조직운영의 "전략적, 기술적 필요상" 소수의 엘리트에 의한 과두 지배가 필연적인 철칙으로 나타난다고 주장한다. 소수자 지배 이론 중 하나이다. 미헬스의 이론은 모든 복잡한 조직은 처음에 얼마나 민주적이었나와 관계없이 결국 과두제의 성격을 가지게 될 것이라 예측한다. 미헬스는 충분히 크고 복잡한 조직은 순수한 직접 민주주의 원리로만 운영될 수 없으므로, 선거든 기타 방법을 통해서든 조직의 권력이 항상 그 집단 내 몇몇 개인에게 위임된다는 사실을 관찰했다. 1911년 저서에서 미헬스는 독일 사회민주당을 위시한 좌파정당이나 무역 조합 등 민주적 운영을 지향하는 집단의 사례를 분석하며, 조직이 비대화될수록 오히려 소수자 지배가 강해지는 법칙을 대의 민주주의에 적용하고, "조직이 있는 곳엔 과두제가 있다."고 썼다. 더 나아가 "역사적 진보는 과두제 출현을 방지하기 위한 모든 예방적 조치를 조롱한다."고까지 표현했다. (ko)
- De ijzeren wet van de oligarchie stelt dat alle organisatievormen, onafhankelijk van het democratische of autocratische gehalte in het begin, onvermijdelijk oligarchisch worden. Deze sociologische wet werd geformuleerd door de Duits-Italiaanse socioloog Robert Michels (1876–1936) en sluit aan bij de elitetheorie van Pareto en . De oorzaak is de trend bij de leiders om zich te organiseren en de eigen belangen te behartigen, de dankbaarheid van de geleide groep en de passiviteit van de massa. (nl)
- Железный закон олигархии — принцип теории элит, впервые сформулированный Робертом Михельсом в 1911 году. Он состоит в том, что любая форма социальной организации, вне зависимости от её первоначальной демократичности либо автократичности, неизбежно вырождается во власть немногих избранных — олигархию. Причинами существования этого закона Михельс считал объективную необходимость лидерства, стремление лидеров ставить во главу угла свои собственные интересы, доверие толпы к лидерам и общую пассивность масс. (ru)
- A Lei de Ferro da Oligarquia é uma teoria política, primeiramente desenvolvida pelo sociológo alemão Robert Michels no seu livro de 1911, Partidos Políticos. Ele alega que o mando por uma elite, ou oligarquia, é inevitável como uma ''lei de ferro'' dentro de qualquer organização democrática como parte das ''necessidades táticas e técnicas'' da organização. Michels usou anedotas de partidos políticos e sindicatos que apoiavam reformas democráticas para construir seu argumento em 1911. Michels particularmente direcionou a aplicação desta lei a democracia representativa, e atestou: ''É a organização que dá lugar ao dominio dos eleitos sobre os eleitores, dos mandatários sobre os mandantes, dos delegados sobre os delegantes. Que diz organização, diz oligarquia.'' Ele chegou a atestar que ''A e (pt)
- Oligarkins järnlag, eller Oligarkins järnhårda lag, är en klassisk samhällsvetenskaplig princip formulerad och utvecklad av den tyska sociologen Robert Michels (1876–1936) i hans bok Zur Soziologie des Parteiwesens in der modernen Demokratie från 1911 (engelskspråkig titel: Political Parties: A Sociological Study of the Oligarchical Tendencies of Modern Democracy, översatt 1915). Lagen säger att varje organisation, oavsett om den är demokratisk eller auktoritär, så småningom och oundvikligen utvecklas till en oligarki eller fåtalsvälde. (sv)
- Залі́зний зако́н олігархі́ї — принцип теорії еліт, вперше сформований Робертом Міхельсом у 1911-му році. Його суть у тому, що будь-яка форма соціальної організації, незалежно від її початкової демократичності або автократичності, неминуче вироджується у владу небагатьох обраних — олігархію (зокрема партійну номенклатуру). Причинами існування цього закону Міхельс вважав об'єктивну необхідність лідерства, прагнення лідерів ставити як соціальні цілі свої власні інтереси, довіру юрби (натовпу) лідерам та загальну пасивність пересічних мас населення. (uk)
|
_and_non-policy_(green-dashed_line)_pages,_overlaid_on_active_population_(blue-dotted_line).png){kind=link}
_and_non-policy_(green-dashed_line)_pages,_overlaid_on_active_population_(blue-dotted_line).png){kind=link}
