| dbo:abstract
|
- Die Palladius-Transkription ist ein Transkriptionssystem in kyrillischer Schrift für die chinesische Sprache. Es wurde von dem Archimandriten und Sinologen Palladius (Pjotr Iwanowitsch Kafarow) gestützt auf Vorarbeiten von N. J. Bitschurin (Hyazinth) und Wassili Pawlowitsch Wassiljew geschaffen und mit seinem Китайско-русский словарь (Chinesisch-russisches Wörterbuch, vollendet von Pawel Popow) popularisiert, das 1888 erschien. Die Palladius-Transkription ist bis heute die gängige russische Umschrift des Chinesischen. Ireneus László Legeza bezeichnet das System nach Wassili Pawlowitsch Wassiljew als „Vasil’ev-System“ (1969:10). (de)
- The Cyrillization of Chinese (Hanyu Cyril Pinyin) is the transcription of Chinese characters into the Cyrillic alphabet. The Palladius System is the official Russian standard for transcribing Chinese into Russian, with variants existing for Ukrainian, Belarusian, Bulgarian, and other languages that use the Cyrillic alphabet. It was created by Palladius Kafarov, a Russian sinologist and monk who spent thirty years in China in the nineteenth century. (en)
- La cyrillisation des langues chinoises est un processus qui rend compte d'une mise en écrit d'une langue chinoise en alphabet cyrillique. Elle peut être soit le système de référence écrit pour une langue, ou une transcription permettant d'accéder à la prononciation d'une langue chinoise pour une personne ne sachant pas lire le chinois écrit (généralement en sa prononciation en mandarin standard), mais bien l'écriture en alphabet cyrillique. (fr)
- La cirilización del chino mandarín es la transcripción de los sonidos del chino mandarín al alfabeto cirílico. El sistema oficial de cirilización del mandarín en Rusia es conocido como sistema y está basado en el sistema pinyin de transcripción del mandarín al alfabeto latino, sustituyendo las letras latinas de este sistema por letras cirílicas, junto con algunas particularidades propias del sistema. Algunos nombres chinos que en Occidente han sido conocidos tradicionalmente con transcripciones latinas antiguas, anteriores al uso del pinyin, tienen también su correspondencia en formas tradicionales cirílicas diferentes de la transcripción estricta. Por ejemplo, los nombres Pekín y Nankín se escriben en las formas Пеки́н y Нанки́н, en vez de Бэйцзин y Наньцзин, que corresponderían a las formas pinyin actuales Beijing y Nanjing. Hong Kong, en pinyin Xianggang, puede escribirse como Сянга́н (Xianggang) o Гонко́нг (Hong Kong); aunque la segunda forma es la más común. A a - а ai - ай an - ань ang - ан ao - ао B ba - ба bai - бай ban - бань bang - бан bao - бао bei - бэй ben - бэнь beng - бэн bi - би bian - бянь biao - бяо bie - бе bin - бинь bing - бин bo - бо bu - бу C ca - ца cai - цай can - цань cang - цан cao - цао ce - цэ cen - цэнь ceng - цэн cha - ча chai - чай chan - чань chang - чан chao - чао che - чэ chen - чэнь cheng - чэн chi - чи chong - чун chou - чоу chu - чу chua - чуа chuai - чуай chuan - чуань chuang - чуан chui - чуй chun - чунь chuo - чуо ci - цы cong - цун cou - цоу cu - цу cuan - цуань cui - цуй cun - цунь cuo - цо D da - да dai - дай dan - дань dang - дан dao - дао de - дэ dei - дэй den - дэнь deng - дэн di - ди dia - дя dian - дянь diang - дян diao - дяо die - де ding - дин diu - дю dong - дун dou - доу du - ду duan - дуань dui - дуй dun - дунь duo - дуо E e - э ê _ ^ ei - эй en - энь eng - эн er - эр F fa - фа fan - фань fang - фан fei - фэй fen - фэнь feng - фэн(фын) fiao - фяо fo - фо fou - фоу fu - фу G ga - га gai - гай gan - гань gang - ган gao - гао ge - гэ gei - гэй gen - гэнь geng - гэн go - го gong - гун gou - гоу gu - гу gua - гуа guai - гуай guan - гуань guang - гуан gui - гуй gun - гунь guo - го H ha - ха hai - хай han - хань hang - хан hao - хао he - хэ hei - хэй hen - хэнь heng - хэн hm - хм hng - хнг hong - хун hou - хоу hu - ху hua - хуа huai - хуай huan - хуань huang - хуан hui - хуй(хуэй) hun - хунь huo - хо J ji - цзи jia - цзя jian - цзянь jiang - цзян jiao - цзяо jie - цзе jin - цзинь jing - цзин jiong - цзюн jiu - цзю ju - цзюй juan - цзюань jue - цзюе jun - цзюнь K ka - ка kai - кай kan - кань kang - кан kao - као ke - кэ kei - кэй ken - кэнь keng - кэн kong - кун kou - коу ku - ку kua - куа kuai - куай kuan - куань kuang - куан kui - куй kun - кунь kuo - ко L la - ла lai - лай lan - лань lang - лан lao - лао le - лэ lei - лэй leng - лен li - ли lia - ля lian - лянь liang - лян liao - ляо lie - ле lin - линь ling - лин liu - лю lo - ло long - лун lou - лоу lu - лу lü - люй luan - луань lüe - люэ lun - лунь luo - ло M m - м ma - ма mai - май man - мань mang - ман mao - мао me - мэ mei - мэй men - мэнь meng - мэн mi - ми mian - мянь miao - мяо mie - ме min - минь ming - мин miu - мю mm - мм mo - мо mou - моу mu - му N n - н na - на nai - най nan - нань nang - нан nao - нао ne - нэ nei - ней nen - нень neng - нен ng - нг ni - ни nia - ня nian - нянь niang - нян niao - няо nie - не nin - нинь ning - нин niu - ню nong - нун nou - ноу nu - ну nü - нюй nuan - нуань nüe - нюэ nuo - но O o - о ou - оу P pa - па pai - пай pan - пань pang - пан pao - пао pei - пэй pen - пэнь peng - пэн pi - пи pian - пянь piao - пяо pie - пе pin - пинь ping - пин po - по pou - поу pu - пу Q qi - ци qia - ця qian - цянь qiang - цян qiao - цяо qie - це qin - цинь qing - цин qiong - цюн qiu - цю qu - цюй quan - цюань que - цюэ qun - цюнь R ran - жань rang - жан rao - жао re - жэ ren - жэнь reng - жэн ri - жи rong - жун rou - жоу ru - жу rua - жуа ruan - жуань rui - жуй run - жунь ruo - жо S sa - са sai - сай san - сань sang - сан sao - сао se - сэ sen - сэнь seng - сен sha - ша shai - шай shan - шань shang - шан shao - шао she - шэ shei - шэй shen - шень sheng - шен shi - ши shou - шоу shu - шу shua - шуа shuai - шуай shuan - шуань shuang - шуан shui - шуй shun - шунь shuo - шуо si - сы song - сун sou - соу su - су suan - суань sui - суй sun - сунь suo - суо T ta - та tai - тай tan - тань tang - тан tao - тао te - тэ teng - тен ti - ти tian - тянь tiao - тяо tie - те ting - тин tong - тун tou - тоу tu - ту tuan - туань tui - туй tun - тунь tuo - туо W wa - ва wai - вай wan - вань wang - ван wei - вэй wen - вэнь weng - вэн wo - во wu - у X xi - си xia - ся xian - сянь xiang - сян xiao - сяо xie - се xin - синь xing - син xiong - сюн xiu - сю xu - сюй xuan - сюань xue - сюэ xun - сюнь Y ya - я yai - яй yan - янь yang - ян yao - яо ye - е yi - и yin - инь ying - ин yo - ё yong - юн you - ю yu - юй yuan - юань yue - юэ yun - юнь Z za - цза zai - цзай zan - цзань zang - цзан zao - цзао ze - цзэ zei - цзэй zen - цзэнь zeng - цзэн zha - чжа zhai - чжай zhan - чжань zhang - чжан zhao - чжао zhe - чжэ zhei - чжэй zhen - чжэнь zheng - чжэн zhi - чжи zhong - чжун zhou - чжоу zhu - чжу zhua - чжуа zhuai - чжуай zhuan - чжуань zhuang - чжуан zhui - чжуй zhun - чжунь zhuo - чжо zi - цзы zong - цзун zou - цзоу zu - цзу zuan - цзуань zui - цзуй zun - цзунь zuo - цзо (es)
- A cirilização do Chinês mandarim é a transcrição dos sons do chinês mandarim para o Alfabeto cirílico. O sistema oficial de cirilização do mandarim na Rússia é conhecido como sistema e está baseado no sistema Pinyin de transcrição do mandarim para o alfabeto latino, substituindo as letras latinas deste sistema por letras cirílicas, junto com algumas particularidades próprias do sistema. Alguns nomes chineses que no Ocidente são conhecidos tradicionalmente com transcrições latinas antigas, anteriores ao uso do pinyin, tem tambem sua correspondência em formas tradicionais cirílicas diferentes da transcrição estrita. Por exemplo, os nombres Pequim e Nanquim se escrevem nas formas Пеки́н y Нанки́н, em vez de Бэйцзин e Наньцзин, que corresponderiam às formas pinyin atuais Beijing e Nanjing. Hong Kong, em pinyin Xianggang, pode se escrita como Сянга́н (Xianggang) ou Гонко́нг (Hong Kong); aonde a segunda forma é a mais comum. A a - а ai - ай an - ань ang - ан ao - ао B ba - ба bai - бай ban - бань bang - бан bao - бао bei - бэй ben - бэнь beng - бэн bi - би bian - бянь biao - бяо bie - бе bin - бинь bing - бин bo - бо bu - бу C ca - ца cai - цай can - цань cang - цан cao - цао ce - цэ cen - цэнь ceng - цэн cha - ча chai - чай chan - чань chang - чан chao - чао che - чэ chen - чэнь cheng - чэн chi - чи chong - чун chou - чоу chu - чу chua - чуа chuai - чуай chuan - чуань chuang - чуан chui - чуй chun - чунь chuo - чуо ci - цы cong - цун cou - цоу cu - цу cuan - цуань cui - цуй cun - цунь cuo - цо D da - да dai - дай dan - дань dang - дан dao - дао de - дэ dei - дэй den - дэнь deng - дэн di - ди dia - дя dian - дянь diang - дян diao - дяо die - де ding - дин diu - дю dong - дун dou - доу du - ду duan - дуань dui - дуй dun - дунь duo - дуо E e - э ê _ ^ ei - эй en - энь eng - эн er - эр F fa - фа fan - фань fang - фан fei - фэй fen - фэнь feng - фэн(фын) fiao - фяо fo - фо fou - фоу fu - фу G ga - га gai - гай gan - гань gang - ган gao - гао ge - гэ gei - гэй gen - гэнь geng - гэн go - го gong - гун gou - гоу gu - гу gua - гуа guai - гуай guan - гуань guang - гуан gui - гуй gun - гунь guo - го H ha - ха hai - хай han - хань hang - хан hao - хао he - хэ hei - хэй hen - хэнь heng - хэн hm - хм hng - хнг hong - хун hou - хоу hu - ху hua - хуа huai - хуай huan - хуань huang - хуан hui - хуй(хуэй) hun - хунь huo - хо J ji - цзи jia - цзя jian - цзянь jiang - цзян jiao - цзяо jie - цзе jin - цзинь jing - цзин jiong - цзюн jiu - цзю ju - цзюй juan - цзюань jue - цзюе jun - цзюнь K ka - ка kai - кай kan - кань kang - кан kao - као ke - кэ kei - кэй ken - кэнь keng - кэн kong - кун kou - коу ku - ку kua - куа kuai - куай kuan - куань kuang - куан kui - куй kun - кунь kuo - ко L la - ла lai - лай lan - лань lang - лан lao - лао le - лэ lei - лэй leng - лен li - ли lia - ля lian - лянь liang - лян liao - ляо lie - ле lin - линь ling - лин liu - лю lo - ло long - лун lou - лоу lu - лу lü - люй luan - луань lüe - люэ lun - лунь luo - ло M m - м ma - ма mai - май man - мань mang - ман mao - мао me - мэ mei - мэй men - мэнь meng - мэн mi - ми mian - мянь miao - мяо mie - ме min - минь ming - мин miu - мю mm - мм mo - мо mou - моу mu - му N n - н na - на nai - най nan - нань nang - нан nao - нао ne - нэ nei - ней nen - нень neng - нен ng - нг ni - ни nia - ня nian - нянь niang - нян niao - няо nie - не nin - нинь ning - нин niu - ню nong - нун nou - ноу nu - ну nü - нюй nuan - нуань nüe - нюэ nuo - но O o - о ou - оу P pa - па pai - пай pan - пань pang - пан pao - пао pei - пэй pen - пэнь peng - пэн pi - пи pian - пянь piao - пяо pie - пе pin - пинь ping - пин po - по pou - поу pu - пу Q qi - ци qia - ця qian - цянь qiang - цян qiao - цяо qie - це qin - цинь qing - цин qiong - цюн qiu - цю qu - цюй quan - цюань que - цюэ qun - цюнь R ran - жань rang - жан rao - жао re - жэ ren - жэнь reng - жэн ri - жи rong - жун rou - жоу ru - жу rua - жуа ruan - жуань rui - жуй run - жунь ruo - жо S sa - са sai - сай san - сань sang - сан sao - сао se - сэ sen - сэнь seng - сен sha - ша shai - шай shan - шань shang - шан shao - шао she - шэ shei - шэй shen - шень sheng - шен shi - ши shou - шоу shu - шу shua - шуа shuai - шуай shuan - шуань shuang - шуан shui - шуй shun - шунь shuo - шуо si - сы song - сун sou - соу su - су suan - суань sui - суй sun - сунь suo - суо T ta - та tai - тай tan - тань tang - тан tao - тао te - тэ teng - тен ti - ти tian - тянь tiao - тяо tie - те ting - тин tong - тун tou - тоу tu - ту tuan - туань tui - туй tun - тунь tuo - туо W wa - ва wai - вай wan - вань wang - ван wei - вэй wen - вэнь weng - вэн wo - во wu - у X xi - си xia - ся xian - сянь xiang - сян xiao - сяо xie - се xin - синь xing - син xiong - сюн xiu - сю xu - сюй xuan - сюань xue - сюэ xun - сюнь Y ya - я yai - яй yan - янь yang - ян yao - яо ye - е yi - и yin - инь ying - ин yo - ё yong - юн you - ю yu - юй yuan - юань yue - юэ yun - юнь Z za - цза zai - цзай zan - цзань zang - цзан zao - цзао ze - цзэ zei - цзэй zen - цзэнь zeng - цзэн zha - чжа zhai - чжай zhan - чжань zhang - чжан zhao - чжао zhe - чжэ zhei - чжэй zhen - чжэнь zheng - чжэн zhi - чжи zhong - чжун zhou - чжоу zhu - чжу zhua - чжуа zhuai - чжуай zhuan - чжуань zhuang - чжуан zhui - чжуй zhun - чжунь zhuo - чжо zi - цзы zong - цзун zou - цзоу zu - цзу zuan - цзуань zui - цзуй zun - цзунь zuo - цзо (pt)
- System Palladiusza (ros. транскрипционная система Палладия) lub rosyjska transkrypcja sinologiczna – transkrypcja języka chińskiego za pomocą cyrylicy, używana w Rosji. W drugiej połowie XIX wieku podwaliny pod nią położył archimandryta Palladiusz (Piotr Kafarow, 1817–1878), członek rosyjskiej misji w Pekinie i rosyjski sinolog, a także autor nieukończonego słownika chińsko-rosyjskiego, który ostatecznie ukazał się w 1889 roku. Rosyjska transkrypcja nosi jego imię. Oparta jest na niej także rosyjska transkrypcja języków koreańskiego i japońskiego. Opis transkrypcji Palladiusza, wraz z porównaniem z innymi narodowymi transkrypcjami języka chińskiego (angielskimi, francuskimi, niemieckimi, polskimi), można znaleźć w artykule Witolda Jabłońskiego o transkrypcjach języka chińskiego w Roczniku Orientalistycznym z 1934 roku. Jest tam porównanie z ujednoliconą transkrypcją polską (wówczas przedstawioną jako projekt, ale następnie przyjętej przez Polską Akademię Umiejętności i obowiązującą w polskiej sinologii do końca lat 90., tu dalej w skrócie: PAU). Zmodyfikowaną, zaadaptowaną (powierzchownie) transkrypcję Palladiusza stosuje się także w piśmiennictwie ukraińskojęzycznym – po mechanicznej zamianie rosyjskiego и na і, ы na и, е na є, э na е oraz ё na ьо. (pl)
- Транскрипционная система Палла́дия — общепринятая система транскрипции китайского языка на русский язык. Первая система китайско-русской транскрипции была разработана известным китаеведом архимандритом Иакинфом (Бичуриным) в 1839 году. Позднее она была несколько видоизменена и популяризована употреблением в «Полном китайско-русском словаре» архимандрита Палладия (Кафарова) и Павла Попова (Пекин, 1888), откуда она получила название палладиевской («палладица»). Эта транскрипционная система «сохранила свои позиции и с незначительными изменениями используется и поныне». Палладиевская система сейчас является общепринятой и фактически единственной системой записи китайских имён собственных в русском языке и используется в различных сферах для территорий и лиц, связанных со всей территорией Китая (в том числе Тайваня и Гонконга) и китайской диаспоры. Однако следует понимать, что данная система транскрипции отражает лишь стандартную произносительную норму — путунхуа — лишь одного из китайских языков (севернокитайского), хотя и самую распространённую и признаваемую большинством китайцев в качестве своего литературного языка. (ru)
- Систе́ма Палла́дія (також традиційна російська транскрипція) — набір правил для транскрипції і транслітерації північного наріччя китайської мови . Запропонована Нікітою Бічуріним в 1839 році як система транскрипції для російської мови. Прижилася у виданнях Російської імперії після видання китайсько-російського словника і П. С. Попова 1888 року. Використовувалася в СРСР як офіційна система. Після розпаду СРСР використовується в академічних виданнях Росії та Білорусі. У 2009 році Н. А. Кірносовою була адаптована до української абетки; на базі «системи Кірносової» у 2019 році затверджена Академічна система транскрибування китайських слів та власних назв українською мовою. (uk)
- 汉语西里尔字母转写系统是由俄罗斯汉学家兼传教士（Пётр Ива́нович Кафа́ров，Pjotr Ivanovič Kafarov，教名Palladius（Палла́дий））制订的一種可以把现代汉语转写成俄语字母的系统。 俄罗斯所用将汉语转写为俄语的官方标准也称Palladius系统，转写为其他使用西里尔字母的语言，如乌克兰语、白俄罗斯语、保加利亚语时，所用的标准会有出入。 (zh)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 66397 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- The Cyrillization of Chinese (Hanyu Cyril Pinyin) is the transcription of Chinese characters into the Cyrillic alphabet. The Palladius System is the official Russian standard for transcribing Chinese into Russian, with variants existing for Ukrainian, Belarusian, Bulgarian, and other languages that use the Cyrillic alphabet. It was created by Palladius Kafarov, a Russian sinologist and monk who spent thirty years in China in the nineteenth century. (en)
- La cyrillisation des langues chinoises est un processus qui rend compte d'une mise en écrit d'une langue chinoise en alphabet cyrillique. Elle peut être soit le système de référence écrit pour une langue, ou une transcription permettant d'accéder à la prononciation d'une langue chinoise pour une personne ne sachant pas lire le chinois écrit (généralement en sa prononciation en mandarin standard), mais bien l'écriture en alphabet cyrillique. (fr)
- 汉语西里尔字母转写系统是由俄罗斯汉学家兼传教士（Пётр Ива́нович Кафа́ров，Pjotr Ivanovič Kafarov，教名Palladius（Палла́дий））制订的一種可以把现代汉语转写成俄语字母的系统。 俄罗斯所用将汉语转写为俄语的官方标准也称Palladius系统，转写为其他使用西里尔字母的语言，如乌克兰语、白俄罗斯语、保加利亚语时，所用的标准会有出入。 (zh)
- Die Palladius-Transkription ist ein Transkriptionssystem in kyrillischer Schrift für die chinesische Sprache. Es wurde von dem Archimandriten und Sinologen Palladius (Pjotr Iwanowitsch Kafarow) gestützt auf Vorarbeiten von N. J. Bitschurin (Hyazinth) und Wassili Pawlowitsch Wassiljew geschaffen und mit seinem Китайско-русский словарь (Chinesisch-russisches Wörterbuch, vollendet von Pawel Popow) popularisiert, das 1888 erschien. Die Palladius-Transkription ist bis heute die gängige russische Umschrift des Chinesischen. (de)
- La cirilización del chino mandarín es la transcripción de los sonidos del chino mandarín al alfabeto cirílico. El sistema oficial de cirilización del mandarín en Rusia es conocido como sistema y está basado en el sistema pinyin de transcripción del mandarín al alfabeto latino, sustituyendo las letras latinas de este sistema por letras cirílicas, junto con algunas particularidades propias del sistema. (es)
- A cirilização do Chinês mandarim é a transcrição dos sons do chinês mandarim para o Alfabeto cirílico. O sistema oficial de cirilização do mandarim na Rússia é conhecido como sistema e está baseado no sistema Pinyin de transcrição do mandarim para o alfabeto latino, substituindo as letras latinas deste sistema por letras cirílicas, junto com algumas particularidades próprias do sistema. (pt)
- System Palladiusza (ros. транскрипционная система Палладия) lub rosyjska transkrypcja sinologiczna – transkrypcja języka chińskiego za pomocą cyrylicy, używana w Rosji. W drugiej połowie XIX wieku podwaliny pod nią położył archimandryta Palladiusz (Piotr Kafarow, 1817–1878), członek rosyjskiej misji w Pekinie i rosyjski sinolog, a także autor nieukończonego słownika chińsko-rosyjskiego, który ostatecznie ukazał się w 1889 roku. Rosyjska transkrypcja nosi jego imię. Oparta jest na niej także rosyjska transkrypcja języków koreańskiego i japońskiego. (pl)
- Транскрипционная система Палла́дия — общепринятая система транскрипции китайского языка на русский язык. Первая система китайско-русской транскрипции была разработана известным китаеведом архимандритом Иакинфом (Бичуриным) в 1839 году. Позднее она была несколько видоизменена и популяризована употреблением в «Полном китайско-русском словаре» архимандрита Палладия (Кафарова) и Павла Попова (Пекин, 1888), откуда она получила название палладиевской («палладица»). Эта транскрипционная система «сохранила свои позиции и с незначительными изменениями используется и поныне». Палладиевская система сейчас является общепринятой и фактически единственной системой записи китайских имён собственных в русском языке и используется в различных сферах для территорий и лиц, связанных со всей территорией Китая (ru)
- Систе́ма Палла́дія (також традиційна російська транскрипція) — набір правил для транскрипції і транслітерації північного наріччя китайської мови . Запропонована Нікітою Бічуріним в 1839 році як система транскрипції для російської мови. Прижилася у виданнях Російської імперії після видання китайсько-російського словника і П. С. Попова 1888 року. Використовувалася в СРСР як офіційна система. Після розпаду СРСР використовується в академічних виданнях Росії та Білорусі. (uk)
|
| rdfs:label
|
- Palladius-Transkription (de)
- Cirilización del chino mandarín (es)
- Cyrillization of Chinese (en)
- Cyrillisation des langues chinoises (fr)
- System Palladiusza (pl)
- Транскрипционная система Палладия (ru)
- Cirilização do mandarim (pt)
- 汉语西里尔字母转写系统 (zh)
- Система Палладія (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
