| dbo:abstract
|
- شملت عمليات الترحيل السوفياتي من ليتوانيا سلسلة من 35 عملية ترحيل جماعي نُفذت في دولة ليتوانيا التي احتلها السوفييت وأصبحت جمهورية اشتراكية ضمن الاتحاد السوفيتي. رُحِّل ما لا يقل عن 130 ألف شخص من ليتوانيا 70% منهم من النساء والأطفال قسراً إلى معسكرات العمل الجماعي والمستوطنات القسرية الأخرى في الأجزاء النائية من الاتحاد السوفيتي ولا سيما في إيركوتسك أوبلاست وكراسنويارسك كراي وذلك في عام 1941 وفي الفترة الممتدة من 1945-1952، وكان من ضمن المُهجرين حوالي 4500 بولندي. لا تشمل عمليات الترحيل هذه الليتوانيين من ثوار أو سجناء سياسيين (حوالي 150 ألف شخص) الذين رُحلوا إلى معسكرات الاعتقال. استخدم السوفييت ترحيل المدنيين لهدفين: قمع أي مقاومة لسياسات السوفييت في ليتوانيا، وتوفير عمالة مجانية في مناطق قليلة السكان في الاتحاد السوفيتي. مات أكثر من 28000 من الليتوانيين المُرحلين في المنفى بسبب ظروف المعيشة القاسية. أُطلق سراح هؤلاء المُرحلين تدريجياً بعد وفاة ستالين في عام 1953، وأُفرج عن آخرهم في عام 1963. تمكن حوالي 60 ألف من العودة إلى ليتوانيا، بينما مُنع 30 ألف من الاستقرار في وطنهم. حدثت عمليات ترحيل مماثلة في لاتفيا وإستونيا وأجزاء أخرى من الاتحاد السوفيتي. تحتفل ليتوانيا بيوم الحداد والأمل السنوي في 14 يونيو تخليداً لذكرى هؤلاء المُرحلين. (ar)
- Deportasi dari Lituania oleh Soviet adalah serangkaian 35 deportasi massal yang dilakukan di Lituania, sebuah negara yang diduduki sebagai republik sosialis konstituen dari Uni Soviet, pada 1941 dan 1945–1952. Sekitar 130,000 orang, 70% diantaranya adalah wanita dan anak-anak, dipaksa dibawa ke kamp-kamp buruh dan lainnya di bagian-bagian pnggiran Uni Soviet, terutama Oblast Irkutsk dan Krasnoyarsk Krai. Sekitar 4,500 orang yang dideportasi adalah orang Polandia. Deportasi tersebut tak meliputi atau tahanan politik (sekitar 150,000 orang) yang dideportasi ke Gulag (kamp penjara). (in)
- Soviet deportations from Lithuania were a series of 35 mass deportations carried out in Lithuania, a country that was occupied as a constituent socialist republic of the Soviet Union, in 1941 and 1945–1952. At least 130,000 people, 70% of them women and children, were forcibly transported to labor camps and other forced settlements in remote parts of the Soviet Union, particularly in the Irkutsk Oblast and Krasnoyarsk Krai. Among the deportees were about 4,500 Poles. These deportations do not include Lithuanian partisans or political prisoners (approximately 150,000 people) deported to Gulags (prison camps). Deportations of the civilians served a double purpose: repressing resistance to Sovietization policies in Lithuania and providing free labor in sparsely inhabited areas of the Soviet Union. Approximately 28,000 of Lithuanian deportees died in exile due to poor living conditions. After Stalin's death in 1953, the deportees were slowly and gradually released. The last deportees were released only in 1963. Some 60,000 managed to return to Lithuania, while 30,000 were prohibited from settling back in their homeland. Similar deportations took place in Latvia, Estonia, and other parts of the Soviet Union (see Soviet deportations from Estonia and population transfer in the Soviet Union). Lithuania observes the annual Mourning and Hope Day on June 14 in memory of those deported. (en)
- Le deportazioni sovietiche dalla Lituania furono una serie di 35 deportazioni di massa effettuate in Lituania, un paese che fu occupato dall'Unione Sovietica nel 1940 e nuovamente nel 1944, divenendo una repubblica socialista. Almeno 130 000 persone, il 70% delle quali donne e bambini, vennero coattivamente trasferite nei campi di lavoro e in altri insediamenti forzati in regioni remote dell'Unione Sovietica, in particolare nell'Oblast' di Irkutsk e nel territorio di Krasnojarsk. Tra i deportati c'erano circa 4 500 polacchi. Questi dati sugli spostamenti non includono partigiani lituani o prigionieri politici (circa 150 000 persone) spedite nei gulag. Le deportazioni dei civili avevano un duplice scopo: piegare la resistenza alle politiche sovietiche in Lituania e fornire manodopera gratuita nelle aree scarsamente abitate dell'Unione Sovietica. Circa 28 000 prigionieri morirono in esilio a causa delle precarie condizioni di vita: dopo la morte di Stalin nel 1953, furono rilasciati lentamente e gradualmente. Gli ultimi a salutare la Russia lo fecero dieci anni dopo, nel 1963. Circa 60 000 di essi riuscirono a tornare in Lituania, mentre a 30 000 fu proibito di ristabilirsi in patria. Deportazioni analoghe avvennero in Lettonia, Estonia e altre repubbliche dell'Unione Sovietica. La Lituania commemora ogni anno la Giornata del lutto e della speranza il 14 giugno in memoria dei deportati. (it)
- Депортации из Литовской Советской Социалистической Республики (лит. Lietuvos gyventojų trėmimai 1940-1953 m.) — принудительное выселение гражданского населения Литвы к месту жительства и постоянного нахождения на специально отведённой территории СССР без права на возвращение, проводимое властями СССР в 1940—1941 и 1945—1952 г.г. За этот период из Литвы было депортировано 131 600 человек. (ru)
- Радянські депортації з Литви — це серія із 35 масових депортацій, проведених у Литві — країні, яка була окупована як складова соціалістична республіка Радянського Союзу в 1941 та 1945—1952 роках. Щонайменше 130 000 людей, 70 % з них жінки та діти були примусово перевезені до трудових таборів та інших примусових поселень у віддалених районах Радянського Союзу, зокрема в Іркутській області та Красноярському краї. Серед депортованих було близько 4500 поляків. Ці депортації не включають литовських партизанів чи політичних в'язнів (приблизно 150 000 осіб), депортованих до Гулагів (таборів в'язниць). Депортація цивільного населення мала подвійну мету: придушення опору політиці радянізації в Литві та надання безкоштовної робочої сили в малозаселених районах Радянського Союзу. Приблизно 28 000 литовських депортованих загинули в еміграції через погані умови життя. Після смерті Сталіна в 1953 р. Депортованих повільно і поступово звільняли. Останні депортовані були звільнені лише в 1963 році. Близько 60 000 вдалося повернутися до Литви, тоді як 30 000 було заборонено оселятися на батьківщині. Подібні депортації відбувалися в Латвії, Естонії та інших частинах Радянського Союзу (див. Радянські депортації з Естонії та переміщення населення в Радянському Союзі). Литва відзначає щорічний День трауру та надії 14 червня в пам'ять про депортованих. (uk)
- 苏联立陶宛人强制流配（俄語：Депортации из Литовской ССР；立陶宛語：Lietuvos gyventojų trėmimai 1940–1953 m.）是指1941年和1946－1952年苏联政府对立陶宛人进行的一系列大规模人口驱逐行动。当时立陶宛被苏联占领并被迫成为其加盟共和国。据不完全统计，被驱逐者至少有130,000人，其中70%是妇女和儿童。这些人被强行运送到苏联偏远地区的古拉格和其他强制定居点，尤以伊尔库茨克州和克拉斯诺亚尔斯克边疆区为数最多。在被驱逐者中约有4,500名是居住在立陶宛的波兰人。这些数字还不包括被关进古拉格的立陶宛游击队员和政治犯（约150,000人）。苏联驱逐平民有两个目的：一是镇压立陶宛人民对苏维埃化政策的抵抗，二是给苏联人烟稀少的地区提供免费劳动力。由于生活条件恶劣，大约28,000名立陶宛被驱逐者在强制定居点中死亡。1953年斯大林去世后，被驱逐者逐渐得以释放。最后一批被驱逐者直到1963年才得以释放。其中大约60,000人设法返回立陶宛，而30,000人被禁止返回家园。拉脱维亚、爱沙尼亚和苏联其他地区也发生了类似的驱逐（见和苏联的人口转移）。立陶宛在6月14日庆祝一年一度的，以纪念被强制驱逐的立陶宛人。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Deportasi dari Lituania oleh Soviet adalah serangkaian 35 deportasi massal yang dilakukan di Lituania, sebuah negara yang diduduki sebagai republik sosialis konstituen dari Uni Soviet, pada 1941 dan 1945–1952. Sekitar 130,000 orang, 70% diantaranya adalah wanita dan anak-anak, dipaksa dibawa ke kamp-kamp buruh dan lainnya di bagian-bagian pnggiran Uni Soviet, terutama Oblast Irkutsk dan Krasnoyarsk Krai. Sekitar 4,500 orang yang dideportasi adalah orang Polandia. Deportasi tersebut tak meliputi atau tahanan politik (sekitar 150,000 orang) yang dideportasi ke Gulag (kamp penjara). (in)
- Депортации из Литовской Советской Социалистической Республики (лит. Lietuvos gyventojų trėmimai 1940-1953 m.) — принудительное выселение гражданского населения Литвы к месту жительства и постоянного нахождения на специально отведённой территории СССР без права на возвращение, проводимое властями СССР в 1940—1941 и 1945—1952 г.г. За этот период из Литвы было депортировано 131 600 человек. (ru)
- 苏联立陶宛人强制流配（俄語：Депортации из Литовской ССР；立陶宛語：Lietuvos gyventojų trėmimai 1940–1953 m.）是指1941年和1946－1952年苏联政府对立陶宛人进行的一系列大规模人口驱逐行动。当时立陶宛被苏联占领并被迫成为其加盟共和国。据不完全统计，被驱逐者至少有130,000人，其中70%是妇女和儿童。这些人被强行运送到苏联偏远地区的古拉格和其他强制定居点，尤以伊尔库茨克州和克拉斯诺亚尔斯克边疆区为数最多。在被驱逐者中约有4,500名是居住在立陶宛的波兰人。这些数字还不包括被关进古拉格的立陶宛游击队员和政治犯（约150,000人）。苏联驱逐平民有两个目的：一是镇压立陶宛人民对苏维埃化政策的抵抗，二是给苏联人烟稀少的地区提供免费劳动力。由于生活条件恶劣，大约28,000名立陶宛被驱逐者在强制定居点中死亡。1953年斯大林去世后，被驱逐者逐渐得以释放。最后一批被驱逐者直到1963年才得以释放。其中大约60,000人设法返回立陶宛，而30,000人被禁止返回家园。拉脱维亚、爱沙尼亚和苏联其他地区也发生了类似的驱逐（见和苏联的人口转移）。立陶宛在6月14日庆祝一年一度的，以纪念被强制驱逐的立陶宛人。 (zh)
- شملت عمليات الترحيل السوفياتي من ليتوانيا سلسلة من 35 عملية ترحيل جماعي نُفذت في دولة ليتوانيا التي احتلها السوفييت وأصبحت جمهورية اشتراكية ضمن الاتحاد السوفيتي. رُحِّل ما لا يقل عن 130 ألف شخص من ليتوانيا 70% منهم من النساء والأطفال قسراً إلى معسكرات العمل الجماعي والمستوطنات القسرية الأخرى في الأجزاء النائية من الاتحاد السوفيتي ولا سيما في إيركوتسك أوبلاست وكراسنويارسك كراي وذلك في عام 1941 وفي الفترة الممتدة من 1945-1952، وكان من ضمن المُهجرين حوالي 4500 بولندي. لا تشمل عمليات الترحيل هذه الليتوانيين من ثوار أو سجناء سياسيين (حوالي 150 ألف شخص) الذين رُحلوا إلى معسكرات الاعتقال. استخدم السوفييت ترحيل المدنيين لهدفين: قمع أي مقاومة لسياسات السوفييت في ليتوانيا، وتوفير عمالة مجانية في مناطق قليلة السكان في الاتحاد السوفيتي. مات أكثر من 28000 من الليتوانيين المُرحلين في المنفى بسبب ظروف ال (ar)
- Soviet deportations from Lithuania were a series of 35 mass deportations carried out in Lithuania, a country that was occupied as a constituent socialist republic of the Soviet Union, in 1941 and 1945–1952. At least 130,000 people, 70% of them women and children, were forcibly transported to labor camps and other forced settlements in remote parts of the Soviet Union, particularly in the Irkutsk Oblast and Krasnoyarsk Krai. Among the deportees were about 4,500 Poles. These deportations do not include Lithuanian partisans or political prisoners (approximately 150,000 people) deported to Gulags (prison camps). Deportations of the civilians served a double purpose: repressing resistance to Sovietization policies in Lithuania and providing free labor in sparsely inhabited areas of the Soviet U (en)
- Le deportazioni sovietiche dalla Lituania furono una serie di 35 deportazioni di massa effettuate in Lituania, un paese che fu occupato dall'Unione Sovietica nel 1940 e nuovamente nel 1944, divenendo una repubblica socialista. Almeno 130 000 persone, il 70% delle quali donne e bambini, vennero coattivamente trasferite nei campi di lavoro e in altri insediamenti forzati in regioni remote dell'Unione Sovietica, in particolare nell'Oblast' di Irkutsk e nel territorio di Krasnojarsk. Tra i deportati c'erano circa 4 500 polacchi. Questi dati sugli spostamenti non includono partigiani lituani o prigionieri politici (circa 150 000 persone) spedite nei gulag. Le deportazioni dei civili avevano un duplice scopo: piegare la resistenza alle politiche sovietiche in Lituania e fornire manodopera gratui (it)
- Радянські депортації з Литви — це серія із 35 масових депортацій, проведених у Литві — країні, яка була окупована як складова соціалістична республіка Радянського Союзу в 1941 та 1945—1952 роках. Щонайменше 130 000 людей, 70 % з них жінки та діти були примусово перевезені до трудових таборів та інших примусових поселень у віддалених районах Радянського Союзу, зокрема в Іркутській області та Красноярському краї. Серед депортованих було близько 4500 поляків. Ці депортації не включають литовських партизанів чи політичних в'язнів (приблизно 150 000 осіб), депортованих до Гулагів (таборів в'язниць). Депортація цивільного населення мала подвійну мету: придушення опору політиці радянізації в Литві та надання безкоштовної робочої сили в малозаселених районах Радянського Союзу. Приблизно 28 000 лит (uk)
|
