| dbo:abstract
|
- Nónový akord (nebo neoficiálně krátce nónakord) je pojem z oblasti hudební teorie označující souzvuk pěti současně zahraných tónů, které jsou navíc poskládány podle určitých harmonických pravidel – odpovídají požadavkům terciového systému. (cs)
- Der Nonenakkord, auch Nonakkord, Septnonenakkord oder Septnonakkord ist ein aus vier Terzen bestehender Fünfklang, dessen Rahmenintervall eine None ist. Die am häufigsten verwendete Spezialform dieses Akkords ist der Dominantseptnonakkord (Sigel: D9) mit zusätzlicher Terz, wobei ein großer und kleiner Nonenakkord unterschieden werden. Nonenakkorde sind vor allem im Jazz sehr beliebt. Ein Nonenakkord wird dabei allerdings häufig nicht als Fünfklang gespielt, sondern besteht lediglich aus Terz, Sept und None. Dadurch behält er seinen ursprünglichen, angeschärften Klang bei und sorgt aber mit seiner Terz dafür, dass er sich eindeutig zuordnen lässt. (de)
- Naŭtakordo, ankaŭ naŭto-akordo, septnaŭta akordo aŭ septnaŭtakordo estas kvinsono konsista el kvar tritoj, kies kadra intervalo estas naŭto. La plej ofte uzata specialformo de ĉi tiu akordo estas la dominanta septnaŭta akordo. Ĉi tiu akordo estas populara aparte en ĵazo, ĝi tamen tie ofte ne estas ludata kiel kvinsono, sed konsistas nur el trito, septo kaj naŭto. Per tio ĝi konservas sian origine akran sonon, kaj ĝia trito zorgas por tio, ke ĝi estas unusence difinebla. (eo)
- In music theory, a ninth chord is a chord that encompasses the interval of a ninth when arranged in close position with the root in the bass. The ninth chord and its inversions exist today, or at least they can exist. The pupil will easily find examples in the literature [such as Schoenberg's Verklärte Nacht and Strauss's opera Salome]. It is not necessary to set up special laws for its treatment. If one wants to be careful, one will be able to use the laws that pertain to the seventh chords: that is, dissonances resolve by step downward, the root leaps a fourth upward. — Arnold Schoenberg (1948) Heinrich Schenker and also Nikolai Rimsky-Korsakov allowed the substitution of the dominant seventh, leading-tone, and leading tone half-diminished seventh chords, rejected the concept of a ninth chord on the basis that only that on the fifth scale degree (V9) was admitted and that inversion was not allowed of the ninth chord. (en)
- Un accordo di nona, o quintiade, è un accordo ottenuto aggiungendo un'ulteriore terza all'accordo di settima. Analogamente a questi ultimi, infatti, è richiesta la preparazione della settima e della nona, a meno che l'accordo di nona non sia costruito sulla dominante (vedi sotto). Essendo formati da cinque parti diverse hanno (teoricamente) un quarto rivolto con la nona al basso. (it)
- Нонакко́рд — аккорд, состоящий из пяти звуков, которые можно расположить по терциям (например: до, ми, соль, си, ре). Обозначается цифрой 9. В сжатом расположении (то есть будучи расположен по терциям) нонаккорд содержит четыре терции, три квинты, две септимы и одну нону, три трезвучия и два септаккорда. Нонаккорд может быть рассмотрен также как септаккорд с добавлением ноны от его основного тона. Обращения нонаккорда встречаются крайне редко и обычно возникают и рассматриваются как какие-либо другие аккорды в сочетании со звуками мелодической фигурации. Различают нонаккорды большие (с большой ноной) и малые (с малой ноной), из них должны быть выделены большой и малый доминантовые нонаккорды, то есть нонаккорды, построенные на V ступени натурального и гармонического мажора и гармонического минора, из них V9 (большой доминантовый нонаккорд) является диссонансом акустически правильным, так как состоит из звуков натурального звукоряда. Чаще других встречаются нонаккорды II и V ступеней, как обладающие наиболее ясно выраженной гармонической функцией. (ru)
- Нонакорд — акорд який складається з п’яти різних звуків, розміщених за терціями, і охоплює обсяг нони (наприклад: до, мі, соль, сі, ре). Позначається цифрою 9. До початку XX століття в музикознавчій літературі нонакорди розглядались виключно як акорди побудовані на V ступені (М. Римський-Корсаков, Генріх Шенкер) і розрізняли лише великий (з великої ноною, в натуральному мажорі) та малий (з малою ноною, в гармонічному мінорі та мажорі) нонакорди. Із обернень нонакорду Римський-Корсаков вважав застосовуваним лише третє (з септимою в басу). А. Шенберг (1910) розглядав натомість як домінантові, так і тонічні нонакорди та їх обернення. Проте, на відміну від септакордів, обернення нонакорду не дістали окремих назв. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Nónový akord (nebo neoficiálně krátce nónakord) je pojem z oblasti hudební teorie označující souzvuk pěti současně zahraných tónů, které jsou navíc poskládány podle určitých harmonických pravidel – odpovídají požadavkům terciového systému. (cs)
- Naŭtakordo, ankaŭ naŭto-akordo, septnaŭta akordo aŭ septnaŭtakordo estas kvinsono konsista el kvar tritoj, kies kadra intervalo estas naŭto. La plej ofte uzata specialformo de ĉi tiu akordo estas la dominanta septnaŭta akordo. Ĉi tiu akordo estas populara aparte en ĵazo, ĝi tamen tie ofte ne estas ludata kiel kvinsono, sed konsistas nur el trito, septo kaj naŭto. Per tio ĝi konservas sian origine akran sonon, kaj ĝia trito zorgas por tio, ke ĝi estas unusence difinebla. (eo)
- Un accordo di nona, o quintiade, è un accordo ottenuto aggiungendo un'ulteriore terza all'accordo di settima. Analogamente a questi ultimi, infatti, è richiesta la preparazione della settima e della nona, a meno che l'accordo di nona non sia costruito sulla dominante (vedi sotto). Essendo formati da cinque parti diverse hanno (teoricamente) un quarto rivolto con la nona al basso. (it)
- Der Nonenakkord, auch Nonakkord, Septnonenakkord oder Septnonakkord ist ein aus vier Terzen bestehender Fünfklang, dessen Rahmenintervall eine None ist. Die am häufigsten verwendete Spezialform dieses Akkords ist der Dominantseptnonakkord (Sigel: D9) mit zusätzlicher Terz, wobei ein großer und kleiner Nonenakkord unterschieden werden. (de)
- In music theory, a ninth chord is a chord that encompasses the interval of a ninth when arranged in close position with the root in the bass. The ninth chord and its inversions exist today, or at least they can exist. The pupil will easily find examples in the literature [such as Schoenberg's Verklärte Nacht and Strauss's opera Salome]. It is not necessary to set up special laws for its treatment. If one wants to be careful, one will be able to use the laws that pertain to the seventh chords: that is, dissonances resolve by step downward, the root leaps a fourth upward. (en)
- Нонакорд — акорд який складається з п’яти різних звуків, розміщених за терціями, і охоплює обсяг нони (наприклад: до, мі, соль, сі, ре). Позначається цифрою 9. До початку XX століття в музикознавчій літературі нонакорди розглядались виключно як акорди побудовані на V ступені (М. Римський-Корсаков, Генріх Шенкер) і розрізняли лише великий (з великої ноною, в натуральному мажорі) та малий (з малою ноною, в гармонічному мінорі та мажорі) нонакорди. Із обернень нонакорду Римський-Корсаков вважав застосовуваним лише третє (з септимою в басу). (uk)
- Нонакко́рд — аккорд, состоящий из пяти звуков, которые можно расположить по терциям (например: до, ми, соль, си, ре). Обозначается цифрой 9. В сжатом расположении (то есть будучи расположен по терциям) нонаккорд содержит четыре терции, три квинты, две септимы и одну нону, три трезвучия и два септаккорда. Нонаккорд может быть рассмотрен также как септаккорд с добавлением ноны от его основного тона. Обращения нонаккорда встречаются крайне редко и обычно возникают и рассматриваются как какие-либо другие аккорды в сочетании со звуками мелодической фигурации. (ru)
|
.png){kind=link}
.png){kind=link}
