| dbo:abstract
|
- L'efecte Magnus, denominat així en honor del físic i químic alemany Heinrich Gustav Magnus (1802-1870) que el descriví el 1853, és el nom donat al fenomen físic que afecta la trajectòria d'un objecte en rotació que es desplaça per un fluid, en particular, l'aire. És producte de diversos fenòmens, inclòs el principi de Bernoulli i el procés de formació de la capa límit en el fluid situat entorn dels objectes en moviment. Un objecte en rotació crea un remolí d'aire al seu entorn. Sobre un costat de l'objecte, el moviment del remolí tindrà el mateix sentit que el corrent d'aire al qual està exposat l'objecte. En aquest costat la velocitat augmentarà. A l'altre costat, el moviment del remolí es produeix en el sentit oposat al del corrent d'aire i la velocitat es veurà disminuïda. La pressió de l'aire es veu reduïda per la pressió atmosfèrica en una quantitat proporcional al quadrat de la velocitat, de manera que la pressió serà menor en un costat que a l'altre, causant una força perpendicular a la direcció del corrent d'aire. Aquesta força desplaça en la direcció de la trajectòria que tindria si no existís el fluid. A la imatge, en la qual una esfera observada lateralment s'està desplaçant cap a la dreta (raó per la qual la velocitat de l'aire circumdant respecte de l'esfera va cap a l'esquerra) i gira en el sentit de les agulles del rellotge, la velocitat de l'aire en el punt més baix de l'esfera augmenta pel fregament d'aquesta rotació. Així mateix, en el punt més alt, la rotació de l'esfera s'oposa al corrent d'aire i frena aquest corrent. Per això, en el punt més baix de l'esfera apareix una pèrdua de pressió respecte del més alt que empeny l'esfera cap avall. Sovint es fa referència a aquest efecte a l'hora d'explicar moviments estranys però comunament observats en esports que fan ús de boles i pilotes en rotació, especialment en el golf, beisbol, futbol, tennis, tennis de taula, billar o cricket, o en els bumerangs. No obstant això, l'efecte Magnus no és el responsable del moviment de la bola de cricket vist al swing bowling. En el futbol, aquest efecte és responsable de la dita «corda». En llocs amb una altura considerable sobre el nivell de la mar aquest efecte és notablement menor, creant el fenomen que «la pilota no es doblegui». (ca)
- ظاهرة تأثير ماغنوس هي ظاهرة فيزيائية اكتشفها عالم الفيزياء الألماني غوستاف ماغنوس في عام 1852، وهي تفسر حركة انحراف كرة القدم بصورة قوسية، أو انحراف كرة التنس عندما تُضرب بصورة خلفية، والكثير من التطبيقات، منها الأسطوانات الدوارة الموجودة في بعض السفن والتي تعطي دفع إضافي لرفَّاص السفينة، وأيضاً الأسطوانات الدوارة الموجودة في بعض طائرات الأبحاث التي تطير اعتماداً على دوران هذه الأسطوانات بشكل خلفي معاكس. ومثال ذللك عند رمي كرة سلة من على ارتفاع كبير، ستسقط الكرة بفعل الجاذبية وبتعجيل أرضي للأسفل، وإذا رُميّت الكرة مرة أخرى ولكن هذه المرة بتدوير الكرة بصورة خلفية ستسقط الكرة ولكنها ستتحرك بصورة أفقية على طول نزولها للأسفل لتسقط بمكان بعيد غير مكانها التي سقطت منه في المرة الأولى، وهو ما يُعرف بتأثير ماغنوس. وتُفسر هذه الظاهرة بأنه أثناء حركة الكرة أو الأسطوانة بصورة خلفية، فإن الهواء فوق وجه الكرة الأمامي الذي يدور يكون دورانه باتجاه دوران الهواء المصاحب لها، أما الهواء على الوجه الخارجي الآخر للكرة يكون بعكس الاتجاه، مما يسبب أن محصلة القوى على الكرة يكون مختلفاً (قاعدة برنولي) فيحسب للقوة الخلفية فيعمل ذلك على سحب الكرة بعيداً. (ar)
- Magnusův jev nebo též Magnusův efekt je vznik boční síly při obtékání rotujícího tělesa plynem nebo kapalinou. Poprvé jej podrobně popsal Heinrich Gustav Magnus v roce 1852. První zmínka o tomto jevu ale pochází už z roku 1672 od Isaaca Newtona. (cs)
- Φαινόμενο Μάγκνους ονομάζεται στη Αεροδυναμική το φαινόμενο εκείνο της δημιουργίας καθέτων δυνάμεων επί του άξονα περιστρεφόμενου κυλίνδρου που εκτίθεται σε . Δια της στροφής του κυλίνδρου και της σημειούμενης τριβής τα μόρια του αέρα παρασύρονται με ταχεία κίνηση κατά την πλευρά της φοράς της περιστροφής, ενώ κατά την άλλη πλευρά τα μόρια του αέρα επιβραδύνονται. Αυτή η διαφορά των ταχυτήτων έχει ως συνέπεια να δημιουργείται αντίρροπη διαφορά πίεσης της οποίας αποτέλεσμα είναι οι υπό τον Ερρίκο Γουσταύο Μάγκνους, κατά πρώτη φορά, παρατηρηθείσες κάθετες δυνάμεις. Το φαινόμενο αυτό μελετήθηκε ιδιαίτερα το 1923 στο αεροδυναμικό εργαστήριο του Πανεπιστημίου της Γαττίγκης και αμέσως ένα χρόνο μετά, ο ναυπηγός Φλέττνερ το δοκίμασε σε πρακτική εφαρμογή επί ιστιοφόρου πλοίου, με περιστρεφόμενους ιστούς, με μικρή επιτυχία. Τα πλοία του τύπου αυτού παραμένουν σήμερα πειραματικά και λέγονται πλοία Μάγκνους, εκ του ονόματος του πρώτου παρατηρητή του φαινομένου ή ρότορσιπ, περισσότερο διαδεδομένα. (el)
- Der Magnus-Effekt, benannt nach Heinrich Gustav Magnus (1802–1870), ist ein Phänomen der Strömungsmechanik und beschreibt die Querkraftwirkung (Kraft), die ein rotierender runder Körper (Zylinder oder Kugel) in einer Strömung erfährt. Beschrieben wurde der Effekt schon 100 Jahre vor Magnus von Benjamin Robins, der die Ursache bereits in der Rotation vermutete. Magnus gelang als Erstem eine physikalische Erklärung des Effektes. (de)
- Magnus efektua fluidoetan gorputz baten bere buruarekiko biraketak (errotazioak) ibilbidea aldatzeko daukan gaitasuna deskribatzen duen fenomenoari, eta bere azalpenari, deitzen zaio. Fluido baten gertatutako errotazioak zurrunbiloak sortzen ditu. Adibide ikusgarri modura itsasontzi baten helizea aztertu daiteke, helizearen ardatzaren inguruan eta norantza berdinarekin zurrunbiloa sortu dela ikusiz. Edo errazago, likidodun edalontzi baten koilara batekin sor daiteke zurrunbilo hori. Fluidoen eta gorputzen ezaugarrien arabera (biskositatea, etab.) fluido geruza oso estu bat, geruza limitea, gorputzarekin batera higituko da; itsatsita egongo balitz bezala. Horretaz gain; gorputz hori fluidoan barrena higitzen bada, errotaziorik gabe gorputzarekin batera doan erreferentzi-sistemaren arabera fluidoa abiadura batekin korrontean zehar higitzen da. Aldi berean errotazioa gertatzen ari denez, gorputzaren aurpegi baten errotazioa fluidoaren higiduraren norantza berekoa izango da eta bestearena kontrako norantzakoa. Honek, azaldutako zurrunbiloan perturbazioak sortuko ditu eta ez da uniformea izango gorputzaren biraketa ardatzarekiko. Bernoulliren printzipioaren arabera fluidoaren barneko presioak abiaduraren karratuarekiko proportzionala den murrizpena jasaten du. Aurretik esan bezala, gorputzaren inguruan geruza limitea sortuko da, gorputzaren abiadura edukiko duena eta fluido korrontearekin nahastuko da; aurpegi baten korrontearen alde eta bestean kontra. Beraz, gorputzaren inguruan dagoen fluidoaren abiadura ez da berdina izango bi aurpegietan, ondorioz presio aldaketa egongo da gorputzaren bi aurpegitan; korrontearekiko eta errotazioarekiko perpendikularrak diren bi aurpegietan hain zuzen. Hau dela eta, indarra sortzen da horietariko aurpegi batetik bestera; gorputza azeleratuz eta traiektoria aldatuz. Fenomeno hau Heinrich Gustav Magnus (Berlin, 1802ko maiatzaren 2 - Berlin, 1870eko apirilaren 4) fisikari eta kimikari alemaniarrak aztertu eta azaldu zuen 1853an lehenengo aldiz, eta honen heriotzaren ondoren bere abizenarekin izendatu zen fenomenoa. Hala ere, kazetariak (Pulitzer saridunak) 2003an Isaac Newton biografian azaltzen zuen azken honek askoz lehenago (180 urte inguru) aztertu zuela tenis piloten higidura ikusi ondoren. (eu)
- The Magnus effect is an observable phenomenon commonly associated with a spinning object moving through a fluid. The path of the spinning object is deflected in a manner not present when the object is not spinning. The deflection can be explained by the difference in pressure of the fluid on opposite sides of the spinning object. The Magnus effect is dependent on the speed of rotation. The most readily observable case of the Magnus effect is when a spinning sphere (or cylinder) curves away from the arc it would follow if it were not spinning. It is often used by association football and volleyball players, baseball pitchers, and cricket bowlers. Consequently, the phenomenon is important in the study of the physics of many ball sports. It is also an important factor in the study of the effects of spinning on guided missiles—and has some engineering uses, for instance in the design of rotor ships and Flettner aeroplanes. Topspin in ball games is defined as spin about a horizontal axis perpendicular to the direction of travel that moves the top surface of the ball in the direction of travel. Under the Magnus effect, topspin produces a downward swerve of a moving ball, greater than would be produced by gravity alone. Backspin produces an upwards force that prolongs the flight of a moving ball. Likewise side-spin causes swerve to either side as seen during some baseball pitches, e.g. slider. The overall behaviour is similar to that around an aerofoil (see lift force), but with a circulation generated by mechanical rotation rather than shape of the foil. The Magnus effect is named after Heinrich Gustav Magnus, the German physicist who investigated it. The force on a rotating cylinder is known as Kutta–Joukowski lift, after Martin Kutta and Nikolay Zhukovsky (or Joukowski), who first analyzed the effect. (en)
- L’effet Magnus, découvert par Heinrich Gustav Magnus (1802-1870), physicien allemand, est un principe physique qui explique la déviation que subit un objet en rotation se déplaçant dans un fluide (la trajectoire de l'objet prenant une forme incurvée). En jargon sportif et s'agissant des balles ou ballons, il existe plus d'un terme pour qualifier l'effet Magnus : ainsi, en tennis et ping-pong on parle d'un coup "lifté", tandis qu'en football, d'un tir "enveloppé" ou "brossé". Lorsque l'effet Magnus s'applique sur des cylindres, il peut être utilisé comme moyen de sustentation ou de propulsion. (fr)
- El efecto Magnus, denominado así en honor al físico y químico alemán Heinrich Gustav Magnus (1802-1870), es el nombre dado al fenómeno físico por el cual la rotación de un objeto afecta a la trayectoria del mismo a través de un fluido, como por ejemplo, el aire. Es producto de varios fenómenos, incluido el principio de Bernoulli y la condición de no deslizamiento del fluido encima de la superficie del objeto. Este efecto fue descrito por primera vez por Magnus en 1853. Un objeto en rotación crea un flujo rotacional a su alrededor. Sobre un lado del objeto, el movimiento de rotación tendrá el mismo sentido que la corriente de aire a la que el objeto está expuesto. En este lado la velocidad se incrementará. En el otro lado, el movimiento de rotación se produce en el sentido opuesto a la de la corriente de aire y la velocidad se verá disminuida. La presión en el aire se ve reducida desde la presión atmosférica en una cantidad proporcional al cuadrado de la velocidad, con lo que la presión será menor en un lado que en otro, causando una fuerza perpendicular a la dirección de la corriente de aire. Esta fuerza desplaza al objeto de la trayectoria que tendría si no existiese el fluido. En el espacio o en la superficie de los cuerpos celestes que carecen de atmósfera (como la luna) este fenómeno no se produce. En la imagen, en la que una esfera observada lateralmente se está desplazando hacia la izquierda (por lo que la velocidad del aire circundante respecto de la esfera va hacia la derecha) y gira en el sentido de las agujas del reloj, la velocidad del aire en el punto más alto de la esfera aumenta por el arrastre de ese giro. Asimismo, en el punto más bajo, el giro de la esfera se opone a la corriente de aire y frena esta corriente. De ahí que en el punto más alto de la esfera aparezca una pérdida de presión respecto del más bajo, lo que impulsa a la esfera hacia arriba. Matemáticamente, para un cilindro lo suficientemente largo (flujo 2-D), la fuerza viene dada por la sustentación conocida como Kutta-Joukowski lift. A menudo se hace referencia a este efecto a la hora de explicar movimientos extraños pero comúnmente observados en deportes que hacen uso de bolas y pelotas en rotación con forma esférica regular, especialmente en el golf, béisbol, fútbol, tenis, tenis de mesa, billar o cricket, o en los búmeran. Sin embargo el efecto Magnus no es el responsable del movimiento de la bola de cricket visto en el swing bowling. En el fútbol, este fenómeno es responsable del llamado "efecto". Un gran ejemplo es el famoso tiro libre de Roberto Carlos vs Francia en 1997 o algunas otros tiros libres de jugadores como Ronaldinho, Zico, David Beckham, etc. Sin embargo, en lugares con una altura considerable sobre el nivel del mar este efecto es notablemente menor, de aquí el famoso "la pelota no dobla", de Daniel Passarella. (es)
- Efek Magnus adalah fenomena yang dapat diamati yang umumnya dikaitkan dengan benda berputar yang bergerak di udara atau fluida lain. Jalur objek yang berputar dibelokkan dengan cara yang tidak ada saat objek tidak berputar. Defleksi dapat dijelaskan dengan perbedaan tekanan fluida pada sisi berlawanan dari objek yang berputar. Efek Magnus bergantung pada kecepatan rotasi. Kasus efek Magnus yang paling mudah diamati adalah ketika bola berputar (atau silinder) melengkung menjauh dari busur yang akan mengikuti jika tidak berputar. Ini sering digunakan oleh pemain sepak bola, pelempar bisbol, dan pemain bowling kriket. Akibatnya, fenomena tersebut penting dalam studi fisika banyak olahraga bola. Ini juga merupakan faktor penting dalam studi tentang efek pemintalan pada peluru kendali — dan memiliki beberapa kegunaan teknik, misalnya dalam desain kapal rotor dan pesawat Flettner. Efek Magnus dinamai menurut Heinrich Gustav Magnus, fisikawan Jerman yang menyelidikinya. Gaya pada silinder berputar dikenal sebagai gaya angkat Kutta – Joukowski, setelah dan (atau Joukowski), yang pertama kali menganalisis efeknya. (in)
- マグヌス効果（マグヌスこうか、英: Magnus effect）とは、回転しながら進む物体にその進行方向に対して垂直の力（揚力）が働く現象を言う。マグナス効果とも呼ばれる。 ベンジャミン・ロビンス(Benjamin Robins)によって観察された小銃から発射される球形の弾丸が曲がることを説明するにあたって、1852年にドイツの科学者ハインリヒ・グスタフ・マグヌスによってはじめて認識された。 (ja)
- 마그누스 효과( - 效果, 영어: Magnus effect)는 유체(액체 또는 기체) 속에 잠긴 채 회전하며 운동하는 물체에서, 이 물체와 유체 사이에 상대속도가 존재할 때 그 물체의 속도에 수직인 방향으로 물체에 힘이 발생하는 현상이다. 마그누스 효과는 공을 이용하는 스포츠에서 주로 발생하며, 공을 의도적으로 휘어지게 하려는 기술에서 중요하게 다뤄진다. 1852년 독일의 물리학자이자 화학자인 하인리히 구스타프 마그누스가 포탄의 탄도를 연구하다 발견했다. (ko)
- Het magnuseffect is de naam die wordt gegeven aan het fysische fenomeen dat de draaiing van voorwerpen in een vloeistof of in lucht hun voorwaartse beweging beïnvloedt. Het is een samenspel van verschillende effecten, waaronder het bernoulli-effect en de vorming van grenslagen in het viskeuze medium rond het bewegende voorwerp. Het is genoemd naar de Duitse natuurkundige Heinrich Gustav Magnus. Deze toonde het verschijnsel in 1852 experimenteel aan en verklaarde daarmee een baanafwijking die ronddraaiende kogels kregen. Het was Lord Rayleigh die in 1877 een theoretische verklaring opstelde om de baan van tennisballen met "spin" te kunnen verklaren. (nl)
- Efekt Magnusa – zjawisko polegające na powstawaniu siły prostopadłej do kierunku ruchu, działającej na obracający i poruszający się względem płynu (cieczy, gazu) walec lub inną bryłę obrotową. (pl)
- L'effetto Magnus, scoperto da Heinrich Gustav Magnus (1802-1870), è un fenomeno fisico responsabile della variazione della traiettoria di un corpo rotante in un fluido in movimento. (it)
- Magnuskraften eller Magnuseffekten är ett fysikaliskt fenomen som uppträder för roterande kroppar. Effekten innebär att en kropp som rör sig genom en fluid (en vätska eller en gas) samtidigt som den roterar accelereras vinkelrätt mot rörelseriktningen, det vill säga att rörelseriktningen "böjs av". Det är den fysikaliska kraft som gör att roterande bollar får så kallad skruv inom olika bollsporter. Effekten var känd redan av Isaac Newton, men är uppkallad efter Heinrich Gustav Magnus, en tysk kemist som i tjänst som artilleriofficer uppmärksammade och studerade effekten på artilleripjäser. När en boll som flyger genom luften roterar uppstår på grund av friktion mot luften en förtätning av luftmolekyler (ökad densitet) på den "sida" som "möter" luften, och en mindre förtätning på den motsatta sidan eller till och med en förtunning, beroende på om periferihastigheten hos bollen i förhållande till tyngdpunkten (r*ω) är lägre eller högre än tyngdpunktens hastighet i förhållande till den mötande luften. Enligt gaslagarna innebär en förhöjd densitet även ett förhöjt tryck och vice versa. Eftersom densiteten och trycket är olika på de båda sidorna uppstår en kraft på bollen vinkelrätt mot rörelseriktningen. En boll som skruvas medurs i horisontalplanet kurvar åt höger (nedåt i översta figuren). Ju snabbare rotationen är desto större är Magnuseffekten på grund av de ökande tryckskillnaderna. Samtidigt uppträder en motkraft enligt Newtons tredje lag som accelererar den luft som passeras åt motsatt håll. En motsvarande kraft uppstår på en roterande cylinder (rotor) monterad på ett fartyg eller annat transportmedel. Strömningen förbi en slät rotor eller boll "släpper" tidigt (slutar att följa ytan) så att det uppstår ett stort område med turbulens bakom. Detta ger ett stort luftmotstånd. Därför förses till exempel en golfboll med kontrollerade ojämnheter i form av små gropar (engelska: dimples). Kontrollerad ojämnhet hos rotorn eller bollen ökar visserligen friktionsmotståndet men minskar det totala motståndet genom att strömningen följer rotorns eller bollens yta en längre sträcka och minskar därigenom den yta bakom föremålet där strömningen släpper och som ger kraftig turbulens och "sug". Den ökade friktionen förstärker samtidigt Magnuseffekten. (sv)
- O Efeito Magnus recebe esse nome em honra ao químico e físico alemão Heinrich Gustav Magnus. O Efeito Magnus é o fenômeno pelo qual a rotação de um objeto altera sua trajetória em um fluido (líquido ou gás). Esse efeito pode ser observado quando um jogador de futebol chuta uma bola com efeito em direção ao gol e esta faz uma curva no ar. (pt)
- Эффе́кт Ма́гнуса — физическое явление, возникающее при обтекании вращающегося тела потоком жидкости или газа. Образуется сила, воздействующая на тело и направленная перпендикулярно направлению потока. Это является результатом совместного воздействия таких физических явлений, как эффект Бернулли и образования пограничного слоя в среде вокруг обтекаемого объекта. Вращающийся объект создаёт в среде вокруг себя вихревое движение. С одной стороны объекта направление вихря совпадает с направлением обтекающего потока и, соответственно, скорость движения среды с этой стороны увеличивается. С другой стороны объекта направление вихря противоположно направлению движения потока, и скорость движения среды уменьшается. Ввиду этой разности скоростей возникает разность давлений, порождающая поперечную силу от той стороны вращающегося тела, на которой направление вращения и направление потока противоположны, к той стороне, на которой эти направления совпадают. Такое явление часто применяется в спорте, см., например, специальные удары: топ-спин и бэк-спин, сухой лист в футболе или система hop-up в страйкболе. Эффект впервые описан немецким физиком Генрихом Магнусом в 1853 году. (ru)
- 马格努斯效应（Magnus Effect），以发现者海因里希·馬格努斯命名的，是一个流体力学当中的现象，是一个在流体中转动的物体（如圆柱体）受到的力。 (zh)
- Ефе́кт Ма́гнуса (англ. Magnus effect; нім. Magnusscher Effekt m) — фізичне явище, що виникає під час обертання тіла в потоці рідини (газу), який набігає на нього. З'являється поперечна сила, направлена завжди з тієї сторони тіла, на якій напрям обертання і напрям потоку протилежні, в ту сторону, на якій ці напрями збігаються. Величина сили визначається теоремою Жуковського. Німецький учений Генріх Густав Магнус 1852 року першим дав фізичне пояснення цьому ефекту. Ефектом Магнуса пояснюються складні траєкторії польоту м'яча при кручених ударах в спортивних іграх, наприклад у футболі чи тенісі. З 2010 року в Німеччині, компанією Auerbach Bereederung GmbH, експлуатується вантажне судно E-Ship 1, яке використовує ефект Магнуса. Об'єкт, що обертається, створює в середовищі навколо себе вихровий рух. З одного боку об'єкта напрямок вихору збігається з напрямом обтічного потоку і, відповідно, швидкість руху середовища з цього боку збільшується. З іншого боку об'єкта напрямок вихору протилежний напрямку руху потоку, і швидкість руху середовища зменшується. З огляду на цю різницю швидкостей виникає різниця тисків, що породжує поперечну силу від тієї сторони тіла, що обертається, на якій напрямок обертання і напрямок потоку протилежні, до тієї сторони, на якій ці напрямки збігаються. Таке явище часто застосовується у спорті, див., наприклад, спеціальні удари: топ-спін та бек-спін, сухий лист у футболі або система hop-up у страйкболі. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Magnusův jev nebo též Magnusův efekt je vznik boční síly při obtékání rotujícího tělesa plynem nebo kapalinou. Poprvé jej podrobně popsal Heinrich Gustav Magnus v roce 1852. První zmínka o tomto jevu ale pochází už z roku 1672 od Isaaca Newtona. (cs)
- Der Magnus-Effekt, benannt nach Heinrich Gustav Magnus (1802–1870), ist ein Phänomen der Strömungsmechanik und beschreibt die Querkraftwirkung (Kraft), die ein rotierender runder Körper (Zylinder oder Kugel) in einer Strömung erfährt. Beschrieben wurde der Effekt schon 100 Jahre vor Magnus von Benjamin Robins, der die Ursache bereits in der Rotation vermutete. Magnus gelang als Erstem eine physikalische Erklärung des Effektes. (de)
- L’effet Magnus, découvert par Heinrich Gustav Magnus (1802-1870), physicien allemand, est un principe physique qui explique la déviation que subit un objet en rotation se déplaçant dans un fluide (la trajectoire de l'objet prenant une forme incurvée). En jargon sportif et s'agissant des balles ou ballons, il existe plus d'un terme pour qualifier l'effet Magnus : ainsi, en tennis et ping-pong on parle d'un coup "lifté", tandis qu'en football, d'un tir "enveloppé" ou "brossé". Lorsque l'effet Magnus s'applique sur des cylindres, il peut être utilisé comme moyen de sustentation ou de propulsion. (fr)
- マグヌス効果（マグヌスこうか、英: Magnus effect）とは、回転しながら進む物体にその進行方向に対して垂直の力（揚力）が働く現象を言う。マグナス効果とも呼ばれる。 ベンジャミン・ロビンス(Benjamin Robins)によって観察された小銃から発射される球形の弾丸が曲がることを説明するにあたって、1852年にドイツの科学者ハインリヒ・グスタフ・マグヌスによってはじめて認識された。 (ja)
- 마그누스 효과( - 效果, 영어: Magnus effect)는 유체(액체 또는 기체) 속에 잠긴 채 회전하며 운동하는 물체에서, 이 물체와 유체 사이에 상대속도가 존재할 때 그 물체의 속도에 수직인 방향으로 물체에 힘이 발생하는 현상이다. 마그누스 효과는 공을 이용하는 스포츠에서 주로 발생하며, 공을 의도적으로 휘어지게 하려는 기술에서 중요하게 다뤄진다. 1852년 독일의 물리학자이자 화학자인 하인리히 구스타프 마그누스가 포탄의 탄도를 연구하다 발견했다. (ko)
- Het magnuseffect is de naam die wordt gegeven aan het fysische fenomeen dat de draaiing van voorwerpen in een vloeistof of in lucht hun voorwaartse beweging beïnvloedt. Het is een samenspel van verschillende effecten, waaronder het bernoulli-effect en de vorming van grenslagen in het viskeuze medium rond het bewegende voorwerp. Het is genoemd naar de Duitse natuurkundige Heinrich Gustav Magnus. Deze toonde het verschijnsel in 1852 experimenteel aan en verklaarde daarmee een baanafwijking die ronddraaiende kogels kregen. Het was Lord Rayleigh die in 1877 een theoretische verklaring opstelde om de baan van tennisballen met "spin" te kunnen verklaren. (nl)
- Efekt Magnusa – zjawisko polegające na powstawaniu siły prostopadłej do kierunku ruchu, działającej na obracający i poruszający się względem płynu (cieczy, gazu) walec lub inną bryłę obrotową. (pl)
- L'effetto Magnus, scoperto da Heinrich Gustav Magnus (1802-1870), è un fenomeno fisico responsabile della variazione della traiettoria di un corpo rotante in un fluido in movimento. (it)
- O Efeito Magnus recebe esse nome em honra ao químico e físico alemão Heinrich Gustav Magnus. O Efeito Magnus é o fenômeno pelo qual a rotação de um objeto altera sua trajetória em um fluido (líquido ou gás). Esse efeito pode ser observado quando um jogador de futebol chuta uma bola com efeito em direção ao gol e esta faz uma curva no ar. (pt)
- 马格努斯效应（Magnus Effect），以发现者海因里希·馬格努斯命名的，是一个流体力学当中的现象，是一个在流体中转动的物体（如圆柱体）受到的力。 (zh)
- ظاهرة تأثير ماغنوس هي ظاهرة فيزيائية اكتشفها عالم الفيزياء الألماني غوستاف ماغنوس في عام 1852، وهي تفسر حركة انحراف كرة القدم بصورة قوسية، أو انحراف كرة التنس عندما تُضرب بصورة خلفية، والكثير من التطبيقات، منها الأسطوانات الدوارة الموجودة في بعض السفن والتي تعطي دفع إضافي لرفَّاص السفينة، وأيضاً الأسطوانات الدوارة الموجودة في بعض طائرات الأبحاث التي تطير اعتماداً على دوران هذه الأسطوانات بشكل خلفي معاكس. (ar)
- L'efecte Magnus, denominat així en honor del físic i químic alemany Heinrich Gustav Magnus (1802-1870) que el descriví el 1853, és el nom donat al fenomen físic que afecta la trajectòria d'un objecte en rotació que es desplaça per un fluid, en particular, l'aire. És producte de diversos fenòmens, inclòs el principi de Bernoulli i el procés de formació de la capa límit en el fluid situat entorn dels objectes en moviment. (ca)
- Φαινόμενο Μάγκνους ονομάζεται στη Αεροδυναμική το φαινόμενο εκείνο της δημιουργίας καθέτων δυνάμεων επί του άξονα περιστρεφόμενου κυλίνδρου που εκτίθεται σε . Δια της στροφής του κυλίνδρου και της σημειούμενης τριβής τα μόρια του αέρα παρασύρονται με ταχεία κίνηση κατά την πλευρά της φοράς της περιστροφής, ενώ κατά την άλλη πλευρά τα μόρια του αέρα επιβραδύνονται. Αυτή η διαφορά των ταχυτήτων έχει ως συνέπεια να δημιουργείται αντίρροπη διαφορά πίεσης της οποίας αποτέλεσμα είναι οι υπό τον Ερρίκο Γουσταύο Μάγκνους, κατά πρώτη φορά, παρατηρηθείσες κάθετες δυνάμεις. (el)
- El efecto Magnus, denominado así en honor al físico y químico alemán Heinrich Gustav Magnus (1802-1870), es el nombre dado al fenómeno físico por el cual la rotación de un objeto afecta a la trayectoria del mismo a través de un fluido, como por ejemplo, el aire. Es producto de varios fenómenos, incluido el principio de Bernoulli y la condición de no deslizamiento del fluido encima de la superficie del objeto. Este efecto fue descrito por primera vez por Magnus en 1853. (es)
- Magnus efektua fluidoetan gorputz baten bere buruarekiko biraketak (errotazioak) ibilbidea aldatzeko daukan gaitasuna deskribatzen duen fenomenoari, eta bere azalpenari, deitzen zaio. Fluido baten gertatutako errotazioak zurrunbiloak sortzen ditu. Adibide ikusgarri modura itsasontzi baten helizea aztertu daiteke, helizearen ardatzaren inguruan eta norantza berdinarekin zurrunbiloa sortu dela ikusiz. Edo errazago, likidodun edalontzi baten koilara batekin sor daiteke zurrunbilo hori. Fluidoen eta gorputzen ezaugarrien arabera (biskositatea, etab.) fluido geruza oso estu bat, geruza limitea, gorputzarekin batera higituko da; itsatsita egongo balitz bezala. (eu)
- The Magnus effect is an observable phenomenon commonly associated with a spinning object moving through a fluid. The path of the spinning object is deflected in a manner not present when the object is not spinning. The deflection can be explained by the difference in pressure of the fluid on opposite sides of the spinning object. The Magnus effect is dependent on the speed of rotation. (en)
- Efek Magnus adalah fenomena yang dapat diamati yang umumnya dikaitkan dengan benda berputar yang bergerak di udara atau fluida lain. Jalur objek yang berputar dibelokkan dengan cara yang tidak ada saat objek tidak berputar. Defleksi dapat dijelaskan dengan perbedaan tekanan fluida pada sisi berlawanan dari objek yang berputar. Efek Magnus bergantung pada kecepatan rotasi. (in)
- Magnuskraften eller Magnuseffekten är ett fysikaliskt fenomen som uppträder för roterande kroppar. Effekten innebär att en kropp som rör sig genom en fluid (en vätska eller en gas) samtidigt som den roterar accelereras vinkelrätt mot rörelseriktningen, det vill säga att rörelseriktningen "böjs av". Det är den fysikaliska kraft som gör att roterande bollar får så kallad skruv inom olika bollsporter. Effekten var känd redan av Isaac Newton, men är uppkallad efter Heinrich Gustav Magnus, en tysk kemist som i tjänst som artilleriofficer uppmärksammade och studerade effekten på artilleripjäser. (sv)
- Эффе́кт Ма́гнуса — физическое явление, возникающее при обтекании вращающегося тела потоком жидкости или газа. Образуется сила, воздействующая на тело и направленная перпендикулярно направлению потока. Это является результатом совместного воздействия таких физических явлений, как эффект Бернулли и образования пограничного слоя в среде вокруг обтекаемого объекта. Эффект впервые описан немецким физиком Генрихом Магнусом в 1853 году. (ru)
- Ефе́кт Ма́гнуса (англ. Magnus effect; нім. Magnusscher Effekt m) — фізичне явище, що виникає під час обертання тіла в потоці рідини (газу), який набігає на нього. З'являється поперечна сила, направлена завжди з тієї сторони тіла, на якій напрям обертання і напрям потоку протилежні, в ту сторону, на якій ці напрями збігаються. Величина сили визначається теоремою Жуковського. Німецький учений Генріх Густав Магнус 1852 року першим дав фізичне пояснення цьому ефекту. Ефектом Магнуса пояснюються складні траєкторії польоту м'яча при кручених ударах в спортивних іграх, наприклад у футболі чи тенісі. (uk)
|
