About: Armament of the Iowa-class battleship

An Entity of Type: Vehicle104524313, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

The Iowa-class battleships are the most heavily armed gunships the United States Navy has ever put to sea, due to the continual development of their onboard weaponry. The first Iowa-class ship was laid down in June 1940; in their World War II configuration, each of the Iowa-class battleships had a main battery of 16-inch (406 mm) guns that could hit targets nearly 20 statute miles (32 km) away with a variety of artillery shells designed for anti-ship or bombardment work. The secondary battery of 5-inch (127 mm) guns could hit targets nearly 9 statute miles (14 km) away with solid projectiles or proximity fuzed shells, and was effective in an anti-aircraft role as well. Each of the four battleships carried a wide array of 20 mm and 40 mm anti-aircraft guns for defense against enemy aircraf

thumbnail
Property Value
dbo:abstract
  • The Iowa-class battleships are the most heavily armed gunships the United States Navy has ever put to sea, due to the continual development of their onboard weaponry. The first Iowa-class ship was laid down in June 1940; in their World War II configuration, each of the Iowa-class battleships had a main battery of 16-inch (406 mm) guns that could hit targets nearly 20 statute miles (32 km) away with a variety of artillery shells designed for anti-ship or bombardment work. The secondary battery of 5-inch (127 mm) guns could hit targets nearly 9 statute miles (14 km) away with solid projectiles or proximity fuzed shells, and was effective in an anti-aircraft role as well. Each of the four battleships carried a wide array of 20 mm and 40 mm anti-aircraft guns for defense against enemy aircraft. When reactivated and modernized in the 1980s, each battleship retained the original battery of nine 16-inch (406 mm) guns, but the secondary battery on each battleship was reduced from ten twin-gun mounts and twenty guns to six twin-gun mounts with 12 guns to allow for the installation of two platforms for the Tomahawk missiles. Each battleship also received four Harpoon missile magazines, Phalanx anti-aircraft/anti-missile systems, and electronic warfare suites. (en)
  • Uzbrojenie pancerników typu Iowa przeszło długą ewolucję od momentu zwodowania pierwszego z okrętów typu Iowa w czerwcu 1940. Jednostki te pozostały jednymi z najciężej uzbrojonych okrętów amerykańskich. Artyleria główna kalibru 406 mm mogła razić cele oddalone o blisko 39 km pociskami różnego typu, poczynając od standardowych przeciwpancernych do taktycznych ładunków jądrowych nazywanych "Katie" (czyt. kejti od skrótu "kt" oznaczającego kilotonę). Artyleria średnia kalibru 127 mm umożliwiała rażenie celów z odległości 14 km pociskami z zapalnikami uderzeniowymi lub zbliżeniowymi i mogła być używana w charakterze artylerii przeciwlotniczej albo do atakowania mniejszych jednostek pływających. Zgodnie z zamówieniem pancerniki te były wyposażone w szeroki wachlarz przeciwlotniczego uzbrojenia artyleryjskiego kalibru 20 mm i 40 mm, które z biegiem czasu zostało stopniowo zastąpione pociskami rakietowymi Tomahawk i Harpoon, wielolufowymi systemami strzeleckimi Phalanx oraz środkami walki elektronicznej. Do momentu wycofania ostatniego z pancerników typu Iowa ze służby w 1992 roku, żaden inny okręt tej klasy w historii nie posiadał tak wielkiej ilości różnego rodzaju broni na pokładzie. (pl)
  • Озброєння зазнало значного розвитку з часу закладання на стапелі першого корабля класу Айова у червні 1940. Завдяки безперервній розробці, озброєння цих лінкорів, вони залишилися найбільш важкоозброєними бойовими кораблями, які було спущено на воду в США.У конфігурації часів Другої світової війни, кожний з лінкорів класу Айова мав головну батарею з гармат калібром 16 дюймів (406 мм), які могли вражати цілі на віддаленні до 20 статутних миль (32 км) різними типами артилерійських снарядів, створених для боротьби з кораблями або задля бомбардування наземних об'єктів. Батарея додаткових 5 дюймових (127 мм) гармат могла вражати цілі на відділенні до 9 статутних миль (14 км) за допомогою суцільних снарядів або снарядів з неконтактними детонаторами, а також використовувалися як гармати ППО та ПМК. Також на кожному з чотирьох лінкорів було встановлено багато зенітних автоматів на 20 мм та 40 мм. Після модернізації у 1980-х на кожному лінкорі залишилися гармати головного калібру, але демонтовано чотири башти допоміжного калібру для встановлення двох платформ ракет Томагавк. Кожний лінкор отримав також чотири ПУ ракети Гарпун, зенітні системи Phalanx та протиракетні системи Гатлінга та комплекси радіоелектронної боротьби. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 10096485 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 58937 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1120699937 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dcterms:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • The Iowa-class battleships are the most heavily armed gunships the United States Navy has ever put to sea, due to the continual development of their onboard weaponry. The first Iowa-class ship was laid down in June 1940; in their World War II configuration, each of the Iowa-class battleships had a main battery of 16-inch (406 mm) guns that could hit targets nearly 20 statute miles (32 km) away with a variety of artillery shells designed for anti-ship or bombardment work. The secondary battery of 5-inch (127 mm) guns could hit targets nearly 9 statute miles (14 km) away with solid projectiles or proximity fuzed shells, and was effective in an anti-aircraft role as well. Each of the four battleships carried a wide array of 20 mm and 40 mm anti-aircraft guns for defense against enemy aircraf (en)
  • Uzbrojenie pancerników typu Iowa przeszło długą ewolucję od momentu zwodowania pierwszego z okrętów typu Iowa w czerwcu 1940. Jednostki te pozostały jednymi z najciężej uzbrojonych okrętów amerykańskich. Artyleria główna kalibru 406 mm mogła razić cele oddalone o blisko 39 km pociskami różnego typu, poczynając od standardowych przeciwpancernych do taktycznych ładunków jądrowych nazywanych "Katie" (czyt. kejti od skrótu "kt" oznaczającego kilotonę). Artyleria średnia kalibru 127 mm umożliwiała rażenie celów z odległości 14 km pociskami z zapalnikami uderzeniowymi lub zbliżeniowymi i mogła być używana w charakterze artylerii przeciwlotniczej albo do atakowania mniejszych jednostek pływających. Zgodnie z zamówieniem pancerniki te były wyposażone w szeroki wachlarz przeciwlotniczego uzbrojenia (pl)
  • Озброєння зазнало значного розвитку з часу закладання на стапелі першого корабля класу Айова у червні 1940. Завдяки безперервній розробці, озброєння цих лінкорів, вони залишилися найбільш важкоозброєними бойовими кораблями, які було спущено на воду в США.У конфігурації часів Другої світової війни, кожний з лінкорів класу Айова мав головну батарею з гармат калібром 16 дюймів (406 мм), які могли вражати цілі на віддаленні до 20 статутних миль (32 км) різними типами артилерійських снарядів, створених для боротьби з кораблями або задля бомбардування наземних об'єктів. Батарея додаткових 5 дюймових (127 мм) гармат могла вражати цілі на відділенні до 9 статутних миль (14 км) за допомогою суцільних снарядів або снарядів з неконтактними детонаторами, а також використовувалися як гармати ППО та ПМК (uk)
rdfs:label
  • Armament of the Iowa-class battleship (en)
  • Uzbrojenie pancerników typu Iowa (pl)
  • Озброєння лінкорів класу Айова (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License