| dbo:abstract
|
- The Lithuanian press ban (Lithuanian: spaudos draudimas) was a ban on all Lithuanian language publications printed in the Latin alphabet in force from 1865 to 1904 within the Russian Empire, which controlled Lithuania proper at the time. Lithuanian-language publications that used Cyrillic were allowed and even encouraged. The concept arose after the failed January Uprising of 1863, taking the form of an administrative order in 1864, and was not lifted until 24 April 1904. The Russian courts reversed two convictions in press ban cases in 1902 and 1903, and the setbacks of the Russo-Japanese War in early 1904 brought about a loosened Russian policy towards minorities. Under the ban, it was illegal to print, import, distribute, or possess any publications in the Latin alphabet. Tsarist authorities hoped that this measure, part of a larger Russification plan, would decrease Polish influence on Lithuanians and would return them to what were considered their ancient historical ties with Russia. However, Lithuanians organized printing outside the Empire, largely in Lithuania Minor (East Prussia), and in the United States. Knygnešiai (Lithuanian book smugglers) smuggled illegal books and periodicals across the border. The number of such publications kept increasing despite strict sanctions and persecution of the activists. The ban created a well-defined and organized opposition to Russian rule and culture—the opposite of its original intent. The Lithuanian historian Edvardas Gudavičius has described the ban as a test of the concept of Lithuania: had there been no resistance, the language would have become a historical footnote. (en)
- Pencekalan pers Lituania (bahasa Lituania: spaudos draudimas) adalah sebuah pencekalan terhadap seluruh publikasi berbahasa Lituania yang dicetak dalam abjad Latin yang berlaku dari 1865 sampai 1904 di Kekaisaran Rusia, yang menguasai Lituania pada masa itu. Publikasi-publikasi berbahasa Lituania yang memakai aksara Kiril diijinkan dan bahkan didorong. Konsep tersebut berkembang setelah kegagalan Kebangkitan Januari 1863, mengambil bentuk perintah administratif pada 1864, dan berlaku sampai 26 April 1904. Pengadilan Rusia memberikan dua keputusan dalam kasus pencekalan pers pada 1902 dan 1903, dan timbal balik dari Perang Rusia-Jepang pada awal 1904 yang berujung pada penindakan Rusia terhadap kaum minoritas. (in)
- Il bando della stampa in Lituania (in lituano Lietuvių spaudos draudimas; in russo: Запрет на литовскую латиницу?, traslitterato: Zapret na litovskuju latinitsu), attivo dal 1865 al 1904, fu un divieto di pubblicazione imposto dall'Impero russo su tutte le opere scritte in lingua lituana adoperando l'alfabeto latino. Per tutto il periodo in cui rimase in vigore il provvedimento nel paese baltico, all'epoca sottoposto all'autorità della dinastia dei Romanov, si incentivò la produzione e si pubblicarono legalmente soltanto opere in lituano adottando l'alfabeto cirillico. La misura fu adottata a seguito del fallimento della rivolta di gennaio nel 1863: divenne operante solo due anni dopo con un provvedimento amministrativo in vigore fino al 24 aprile 1904. Le corti russe adottarono posizioni più morbide in due importanti controversie del 1902 e del 1903: lo scoppio della guerra russo-giapponese all'inizio del 1904 allentò la "pressione" delle politiche russe sulle minoranze. Con il bando in vigore, divenne illegale stampare, importare, distribuire o essere in possesso di qualsiasi scritto redatto in alfabeto latino. Le intenzioni degli zar erano quelle di russificare la società polacca e lituana, per far sì che si riducessero le distanze culturali tra gli Stati: è dunque comprensibile come si facesse leva anche sulla stampa per cercare di ottenere l'obiettivo. Nonostante questo, i lituani seppero sopportare tale situazione stampando scritti in alfabeto latino perlopiù in Lituania minore (Prussia Orientale) e Stati Uniti. Gli knygnešiai, ovvero i contrabbandieri di libri lituani, smerciarono libri illegali e riviste nell'intero Stato. Il numero di queste pubblicazioni continuò a incrementarsi, sebbene fossero previste gravi sanzioni per i trasgressori. Paradossalmente, gli effetti che si intendevano realizzare furono opposti, portando allo sviluppo di un senso di rigetto nelle comunità lituane e polacche delle autorità russe: gli studiosi concordano nel ritenere che il bando fu un banco di prova per la Lituania a seguito del quale si conformò un'identità nazionale. (it)
- Запрет на литовскую латиницу был наложен после польского восстания 1863—1864 гг. 6 (18) сентября 1865 года К. П. Кауфман, назначенный генерал-губернатором Северо-Западного края и командующим войсками Виленского военного округа, приказал запретить печать литовских изданий «латинско-польскими буквами». Это привело к возникновению движения книгонош, которые преследовались властями. 7 мая 1904 года российское правительство всё-таки было вынуждено отменить запрет на литовскую печать латинским алфавитом (сейчас этот день отмечается как День возвращения печати, языка и книги — лит. Spaudos atgavimo, kalbos ir knygos diena). За период с 1889 по 1904 год было изъято 234 тыс. экз. перевезённых из соседней Пруссии изданий на литовском языке, а всего за время действия запрета за его нарушение было задержано 3047 человек, часть из них — неоднократно. Свыше 160 человек были высланы из мест проживания, некоторые из них в Сибирь, а около 40 человек были наказаны различными сроками тюремного заключения. (ru)
- 立陶宛書刊禁令（立陶宛語：spaudos draudimas）是1865年至1904年間的一項禁令，由當時控制立陶宛的俄羅斯帝國頒佈，查禁所有以拉丁字母印刷的立陶宛語出版物，但使用西里爾字母的立陶宛語出版物則被允許甚至鼓勵出版。 1863年一月起義失敗後這個概念開始浮現，1864年成為行政命令，直到1904年4月24日才被取消。俄羅斯法院在1902年和1903年撤銷了兩件違反出版禁令案的判決，1904年初日俄戰爭失利導致俄羅斯放寬了少數民族政策。 根據這項禁令，印刷、進口、散佈或持有任何拉丁字母出版物都是非法的。做為更廣泛的俄羅斯化計畫中一部分，沙皇當局希望這項措施能降低波蘭在立陶宛人中的影響力，並使他們恢復歷史上與俄羅斯的聯結。不過沙俄這種文化滅絕的手段不僅沒有清除立陶宛人的文化認同，還引發立陶宛史上最令人驕傲的。立陶宛人首先開始在帝俄境外組織印刷盜版立陶宛語書籍，主要在小立陶宛（東普魯士）和美國。印刷完成後，立陶宛人以各種方式從邊境偷運境內：圖書被藏在木材、乾草、食品，甚至「死人」棺材（通常由同伴裝死屍）裡面。盡管選擇在極端天氣時通過地勢險惡的邊境線「走私盜版」，仍有多人因此被捕，或被邊境守衛當場射殺：在禁令期間，據計共3,047人被捕或流放西伯利亞，其中涉及「走私」的有829人，涉及售賣的有859人，涉及持有書籍的有1,359人。 立陶宛書籍走私者（立陶宛語：knygnešys）將非法書籍和期刊走私入境。儘管激進分子受到嚴厲的制裁和迫害，但此類出版物的数量仍不斷增加。禁令與其立法初衷形成反效果，造成了對俄羅斯统治與文化明確且有組織的反抗。立陶宛歷史學家（Edvardas Gudavičius）形容這項禁令是對「立陶宛語」概念的考驗：如果沒有抵抗，這個語言就會成為歷史註腳。 (zh)
- Заборона литовського друку (лит. spaudos draudimas) — заборона надрукованих латинецею публікацій литовською мовою, запроваджена владою Російської імперії, яка контролювала Литву в той час. Видання литовською, але з використанням кирилиці, дозволялися і ними навіть заохочували користуватися. Подібна концепція з'явилася після поразки повстання 1863—1864 років, прийняла форму адміністративної заборони у 1864-му, і не змінилася до 24 квітня 1904 року. Російські суди скасували два звинувачення на заборону друку в 1902 і 1903 роках. Поразка в російсько-японській війні 1904 року призвела до перегляду і ослаблення російської політики щодо національних меншин. Заборонялось друкувати, імпортувати, поширювати або володіти будь-якими публікаціями латиницею. Царські чиновники сподівалися, що цей захід, що слугував часткою більшого плану з русифікації, зменшить польський вплив на литовців і поверне їх до передбачуваних «стародавніх історичних зв'язків» з Росією. Однак литовці організували друк за межами імперії, почасти в Малій Литві (Східна Пруссія), і в Сполучених Штатах. Книгоноші контрабандно переправляли нелегальні книги і періодичні видання через кордон. Кількість таких публікацій зростала, незважаючи на суворі заходи і суворі санкції щодо учасників цього руху. Заборона на друк створила добре організовану опозицію російському пануванню і культурі, що йшло в розріз з первинною метою царського уряду. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- The Lithuanian press ban (Lithuanian: spaudos draudimas) was a ban on all Lithuanian language publications printed in the Latin alphabet in force from 1865 to 1904 within the Russian Empire, which controlled Lithuania proper at the time. Lithuanian-language publications that used Cyrillic were allowed and even encouraged. (en)
- Pencekalan pers Lituania (bahasa Lituania: spaudos draudimas) adalah sebuah pencekalan terhadap seluruh publikasi berbahasa Lituania yang dicetak dalam abjad Latin yang berlaku dari 1865 sampai 1904 di Kekaisaran Rusia, yang menguasai Lituania pada masa itu. Publikasi-publikasi berbahasa Lituania yang memakai aksara Kiril diijinkan dan bahkan didorong. (in)
- Il bando della stampa in Lituania (in lituano Lietuvių spaudos draudimas; in russo: Запрет на литовскую латиницу?, traslitterato: Zapret na litovskuju latinitsu), attivo dal 1865 al 1904, fu un divieto di pubblicazione imposto dall'Impero russo su tutte le opere scritte in lingua lituana adoperando l'alfabeto latino. Per tutto il periodo in cui rimase in vigore il provvedimento nel paese baltico, all'epoca sottoposto all'autorità della dinastia dei Romanov, si incentivò la produzione e si pubblicarono legalmente soltanto opere in lituano adottando l'alfabeto cirillico. (it)
- Заборона литовського друку (лит. spaudos draudimas) — заборона надрукованих латинецею публікацій литовською мовою, запроваджена владою Російської імперії, яка контролювала Литву в той час. Видання литовською, але з використанням кирилиці, дозволялися і ними навіть заохочували користуватися. Подібна концепція з'явилася після поразки повстання 1863—1864 років, прийняла форму адміністративної заборони у 1864-му, і не змінилася до 24 квітня 1904 року. Російські суди скасували два звинувачення на заборону друку в 1902 і 1903 роках. Поразка в російсько-японській війні 1904 року призвела до перегляду і ослаблення російської політики щодо національних меншин. (uk)
- 立陶宛書刊禁令（立陶宛語：spaudos draudimas）是1865年至1904年間的一項禁令，由當時控制立陶宛的俄羅斯帝國頒佈，查禁所有以拉丁字母印刷的立陶宛語出版物，但使用西里爾字母的立陶宛語出版物則被允許甚至鼓勵出版。 1863年一月起義失敗後這個概念開始浮現，1864年成為行政命令，直到1904年4月24日才被取消。俄羅斯法院在1902年和1903年撤銷了兩件違反出版禁令案的判決，1904年初日俄戰爭失利導致俄羅斯放寬了少數民族政策。 根據這項禁令，印刷、進口、散佈或持有任何拉丁字母出版物都是非法的。做為更廣泛的俄羅斯化計畫中一部分，沙皇當局希望這項措施能降低波蘭在立陶宛人中的影響力，並使他們恢復歷史上與俄羅斯的聯結。不過沙俄這種文化滅絕的手段不僅沒有清除立陶宛人的文化認同，還引發立陶宛史上最令人驕傲的。立陶宛人首先開始在帝俄境外組織印刷盜版立陶宛語書籍，主要在小立陶宛（東普魯士）和美國。印刷完成後，立陶宛人以各種方式從邊境偷運境內：圖書被藏在木材、乾草、食品，甚至「死人」棺材（通常由同伴裝死屍）裡面。盡管選擇在極端天氣時通過地勢險惡的邊境線「走私盜版」，仍有多人因此被捕，或被邊境守衛當場射殺：在禁令期間，據計共3,047人被捕或流放西伯利亞，其中涉及「走私」的有829人，涉及售賣的有859人，涉及持有書籍的有1,359人。 (zh)
- Запрет на литовскую латиницу был наложен после польского восстания 1863—1864 гг. 6 (18) сентября 1865 года К. П. Кауфман, назначенный генерал-губернатором Северо-Западного края и командующим войсками Виленского военного округа, приказал запретить печать литовских изданий «латинско-польскими буквами». Это привело к возникновению движения книгонош, которые преследовались властями. (ru)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}