| dbo:abstract
|
- Es coneix com a estil internacional (de l'anglès International Style) o racionalisme arquitectònic un conjunt d'arquitectures que comparteixen les característiques formals més puristes de l'arquitectura moderna i, en menor mesura, les funcionalistes. Aquesta denominació va fer fortuna com a sinònim de Moviment Modern al món anglosaxó que el va considerar un estil. El nom prové d'una exposició d'arquitectura europea i americana que tingué lloc al MoMA l'any 1932, organitzada per i Philip Johnson. Tanmateix, les obres exposades es van escollir per la seva similitud formal, obviant conscientment les que, enquadrades també dins els corrents del Moviment Modern, s'allunyaven més dels cànons triats per a l'exposició.En català, no s'ha de confondre el racionalisme o "estil internacional" amb el modernisme, que també es pot dir "", "estil modern", o en anglès Modern Style. Llista dels arquitectes i edificis seleccionats per Hitchcock i Johnson per l'exposició Modern Architecture: International Exhibition: (ca)
- الأسلوب الدولي في العمارة أو الطراز العالمي (بالإنجليزية:International Style Architecture) هو طراز معماري يطغى على مباني العشرينات والثلاثينات من القرن العشرين، التي كانت تتسم بأنها خالية من الخصائص الإقليمية، وتشدد على الوظيفية، وترفض كل عناصر الديكور وعادة النمط الأفقي يؤكد جوانب مبانيها. المصطلح عادة مايشير إلى المباني والمعماريين في الفترة المكونة للحداثة، قبل الحرب العالمية الثانية. وله أصول من اسم كتاب للكاتب Henry-Russell Hitchcock والمعماري فيليب جونسون Philip Johnson، الذي كُتب ليسجل عن المعرض الدولي لمتحف الفن الحديث (MOMA)، الذي عقد في مدينة نيويورك عام 1932.سمي كذلك بهذه التسمية كونه ظهر في مناطق مختلفة من العالم بنفس الوقت، أي عولمة لفكرة واحدة. (ar)
- Der Internationale Stil (englisch [The] International Style, auch „Internationalismus“) ist eine Strömung der modernistischen Architektur, die umgangssprachlich oft mit dieser gleichgesetzt wird. Die Entwicklung des Internationalen Stils begann um 1922 in Europa, später verbreitete er sich auf der ganzen Welt. Als Gegenbewegung innerhalb der Moderne kann der kritische Regionalismus angesehen werden. (de)
- La Internacia stilo estas la nomo de grava arkitektura stilo kiu aperis en la 1920-aj kaj 1930-aj jaroj, nome la formigaj jardekoj de moderna arkitekturo, kiel unuafoje estis difinita de la usonanoj Henry-Russell Hitchcock kaj Philip Johnson en 1932, kun emfazo pli al arkitekturaj stilo, formo kaj estetiko ol al la sociaj aspektoj de la moderna movado kiel emfazite en Eŭropo. La termino "International Style" unuafoje estis uzata en ekspozicio de 1932 zorgita de Hitchcock kaj Johnson, nome Modern Architecture: International Exhibition, kiu deklaris kaj markis la arkitekturon de la komenco de la 20a jarcento kiel "International Style". La plej oftaj komunaj karakteroj de la konstruaĵoj de la International Style estas la jenaj: i. rektaliniaj formoj; ii. lumaj, firmaj ebenaj surfacoj kiuj estis komplete eligitaj el aplikita ornamado; iii. malfermaj internaj spacoj; iv. vida pezeca kvalito atingita pere de la uzado de kantilevro. Vitro kaj stalo, kombine kun kutime malpli videbla plifortigita cemento, estas la karakteraj materialoj de konstruado. La internacia stilo estis tre influita de la Bauhaus, skolo pri Dezajno kaj Arkitekturo, kiu funkciis en Dessau, Germanio, (Bauhaus Dessau) kaj multaj el ĝiaj studentoj kaj prelegantoj projektis laŭ la internacia stilo. Pro tio oni ofte nomas la internacian stilon "Bauhaus-stilo". La patroj de la internacia stilo estas la arkitektoj Walter Gropius, Ludwig Miss van der Rohe kaj Le Corbusier (eĉ ke Le Corbusier ne rilatas al la skolo Bauhaus). La libro de Adolf Loos, "Ornamo kaj Krimo" havis grandan influon sur ĉi tiuj arkitektoj kaj la disvolviĝo de la stilo. Ankaŭ la ideoj de La Corbusier pri "la domo kiel viva maŝino" kaj la funkciisma aliro kaj minimumismaj ideoj de fraŭlino ankaŭ kontribuis al lia disvolviĝo. (eo)
- Mugimendu modernoa Europan Lehen Mundu Gerraren ostean sortu zen arkitektura mugimendua da. Nazioarteko estiloa ere deitu izan zaio, batez ere herrialde anglosaxoietan, edo Arrazionalismoa edo arkitektura arrazionalista, batez ere Espainian. 1920 ondoko hamarraldian, Alemanian sortu zen pentsamolde- eta ikerketa-joera izendatzen du, Europa osora lehenik eta mundura ondoren hedatu zena. (eu)
- The International Style or internationalism is a major architectural style that was developed in the 1920s and 1930s and was closely related to modernism and modernist architecture. It was first defined by Museum of Modern Art curators Henry-Russell Hitchcock and Philip Johnson in 1932, based on works of architecture from the 1920s. The terms rationalist architecture and modern movement are often used interchangeably with International Style, although the former is mostly used in the English-speaking world to specifically refer to the Italian rationalism, or even the International Style that developed in Europe as a whole. It is defined by the Getty Research Institute as "the style of architecture that emerged in Holland, France, and Germany after World War I and spread throughout the world, becoming the dominant architectural style until the 1970s. The style is characterized by an emphasis on volume over mass, the use of lightweight, mass-produced, industrial materials, rejection of all ornament and colour, repetitive modular forms, and the use of flat surfaces, typically alternating with areas of glass." (en)
- Le style international est un courant architectural qui s'est épanoui entre les années 1920 et la fin des années 1980 dans le monde entier. Ce style, qui marque l'arrivée des idées du Mouvement moderne aux États-Unis, notamment par l'intermédiaire de Philip Johnson au MoMA à New York et de Ludwig Mies van der Rohe à Chicago, résulte du mariage des idées de l'école du Bauhaus et des techniques de construction en acier et en verre des États-Unis. Il caractérise une grande partie de l'architecture des Trente Glorieuses. Sa caractéristique principale est de construire des bâtiments en rupture totale avec les traditions du passé. Ses architectes décident de mettre en valeur les volumes par des surfaces extérieures lisses et sans ornementation. Ils souhaitent appliquer le principe de régularité et utiliser pour cela toutes les possibilités offertes par le béton, l'acier et le verre. Le style international se présente donc comme une tendance résolument moderniste et recherche le dépouillement dans la décoration. Sa critique aboutit au Postmodernisme. (fr)
- Téarma a tugadh sna Stáit Aontaithe ar stíl nua ailtireachta a saothraíodh san Eoraip go príomha ó na 1920idí. Tugadh an Ghluaiseacht Nua-Aoiseach uirthi freisin. I measc a saintréithe bhí cruthanna geoiméadracha, easpa maisithe nó tagairtí stairiúla, ballaí bána rindreáilte, díonta cothrománacha, fairsingí móra gloine, agus ceapacháin neamhshiméadracha. Cuireadh i bhfeidhm ar dtús í i scéimeanna tithíochta caighdeánaithe do dhaoine ar ioncam íseal. (ga)
- Gaya Internasional adalah gaya arsitektur besar yang muncul pada 1920-an dan 1930-an, masa-masa pembentukan arsitektur modernis. Istilah ini berasal dari judul buku karya dan Philip Johnson yang ditulis untuk mencatat International Exhibition of Modern Architecture yang diadakan di Museum of Modern Art di New York City tahun 1932. Buku itu mengidentifikasi, mengategorikan dan memperluas karakteristik umum tentang modernisme di seluruh dunia. Hasilnya, fokus lebih diperdalam pada aspek gaya modernisme. Tujuan Hitchcock dan Johnson adalah menetapkan gaya pada masa itu yang akan membentuk arsitektur modern. Mereka mengidentifikasi tiga prinsip berbeda: ekspresi volume daripada massa, keseimbangan daripada simetri prasangka dan penghilangan ornamen bangunan. Semua karya yang dipamerkan sebagai bagian dari kegiatan tersebut secara hati-hati diseleksi, karena hanya karya yang memenuhi serangkaian persyaratan yang dipamerkan. Penggunaan istilah ini sebelumnya dengan konteks yang sama dapat diberikan pada International Architektur oleh Walter Gropius dan Internationale neue Baukunst oleh . (in)
- インターナショナル・スタイル（International Style, 国際様式）とは、国際的な展開をしていた近代建築において、個人や地域などの特殊性をこえて、世界共通の様式へと向かおうとするもの。代表例としては、ミース・ファン・デル・ローエの一連の作品が挙げられる。 最初にヴァルター・グロピウスが指摘（バウハウス叢書第1巻・『国際建築』・1925年）。 のちにニューヨーク近代美術館での展覧会において、フィリップ・ジョンソン、H・R・ヒッチコックが定着させた（『インターナショナル・スタイル：1922年以降の建築』）。 (ja)
- 국제 양식(國際樣式)은 국제적인 전개를 하고 있던 현대 건축에서 개인이나 지역 등의 특수성을 넘어 세계 공통 양식으로 가려고 하는 것을 말한다. (ko)
- De internationale stijl is een aanduiding voor een stroming in de architectuur (en de binnenhuisarchitectuur) in de periode van circa 1930 tot circa 1970. De term is afkomstig van de titel van het boek The International Style, geschreven door Philip Johnson en Henry-Russell Hitchcock. De Internationale Stijl is het meest bekend geworden met grote objecten als kantoorgebouwen, musea en dergelijke, maar heeft ook invloed gehad op stedenbouw, woningbouw en meubelontwerpen. Grote stedenbouwkundige projecten die onder invloed van deze school zijn gerealiseerd zijn onder meer Brasilia en Chandigarh (India). Een uitbreidingsplan als de Bijlmermeer zou zonder de Internationale School vermoedelijk niet zo ontworpen zijn geweest. (nl)
- Styl międzynarodowy – prąd architektury modernistycznej, z którym często jest ona utożsamiana, rozwijający się od około 1922 w Europie, a później na całym świecie. (pl)
- Estilo internacional (em inglês: International style) é um estilo arquitetônico que se desenvolveu nos anos 1920 e 1930, sendo fortemente relacionado ao modernismo e a arquitetura moderna. Não é incomum que o termo seja usado para referir-se ao movimento moderno como um todo (e vice-versa). Foi primeiro definido pelos curadores do Museu de Arte Moderna de Nova Iorque Henry-Russell Hitchcock e Philip Johnson em 1932, com base em obras de arquitetura da década de 1920. Sua origem vem do incômodo de arquitetos com o estilo eclético e as possibilidades trazidas pela industrialização acelerada e inovações técnicas com o concreto armado. É definido pelo Getty Research Institute como "o estilo arquitetônico que emergiu na Holanda, França e Alemanha após a Primeira Guerra Mundial e se espalhou por todo o mundo, tornando-se o estilo arquitetônico dominante até a década de 1970. O estilo é caracterizado pela ênfase em volume sobre massa, uso de materiais industriais leves, produzidos em massa, rejeição de todos os ornamentos e cores, formas modulares repetitivas e uso de superfícies planas, alternando tipicamente com áreas de vidro". Em geral, características não-formais ou materiais, como o compromisso com o progresso e a serialização como uma forma de melhorar a habitação para as classes mais pobres não eram prioridades dos arquitetos do International style, apesar de existirem exceções. (pt)
- Internationell stil (engelska: "International Style") är en arkitekturstil som, med föregångare under mellankrigstiden, dominerade arkitekturen internationellt från början av 1950-talet till mitten av 1970-talet. Ursprungligen myntades termen inför den utställning som Philip Johnson arrangerade på Museum of Modern Art i New York 1932. Den utställningskatalog som Johnson skrev till utställningen tillsammans med fick just titeln International Style. I katalogen beskrevs byggnader från perioden 1922-1932 som inte bara utnyttjade vad som sas vara den moderna arkitekturens viktigaste strukturella och konstruktiva element – det inre ramverket av stål eller betong – utan som dessutom accentuerade denna bärande struktur genom att avlägsna bärande väggar och behandla hela byggnadsvolymen som mer eller mindre sammanvävda abstrakta volymer. Viktiga förebilder var Frank Lloyd Wright, Deutscher Werkbund, Bauhaus och De Stijl. Av ännu större betydelse blev Le Corbusiers Villa Savoye där väggarna tydligt redovisades som tunna membran genombrutna av horisontella fönsterband och hela husvolymen definierades av de (abstrakta) flöden som skulle strömma genom den. Utställningskatalogen kom genom sin "strategiskt" valda titel, sin detaljerade analys och sitt stora inflytande att bli definierande för den stilriktning som följde och som kom att totalt dominera arkitekturen internationellt under flera decennier efter andra världskriget. Många av dess viktigaste företrädare flydde både Nazityskland och Stalins Sovjetunionen, (till exempel Mies van der Rohe) vilket gjorde att hela stilen, tillsammans med modernismen i allmänhet, kom att associeras med de liberala demokratierna i väst. På så vis fick stilen ett enastående genombrott efter kriget, på båda sidorna av Atlanten. Vid det läget hade emellertid stilen slutat att vara en diversifierad, experimentell rörelse utan konformerade till den i allmänhet formalistisk stil som kombinerade prefab-teknik med repetitiva fasadelement. Le Corbusier fick i uppdrag att utveckla en ny typ av boende baserad på de nya idéerna – Unité d'habitation byggdes som en prototyp i Marseille 1946-1952 – och genomförde flera storskaliga projekt i Indien. I USA och övriga världen blev stilen normbildande och några av dess mest kända byggnader är FN:s högkvarter och Seagram Building i New York. Svenska exempel är Folksamhuset och Hötorgshusen. Redan då International style slog igenom mötte den sina opponenter och inom kort hade en motrörelse tagit form: strukturalismen som blev en föregångare till postmodernismen. (sv)
- Интернациональный стиль — ведущее направление архитектуры и дизайна 1930—1960-х годов, поддержано идеями модернизма. Инициаторами направления были архитекторы, использовавшие принципы функционализма: например, Вальтер Гропиус, Петер Беренс и Ханс Хопп, а также Ле Корбюзье (Франция), Мис ван дер Роэ (Германия — США), Фрэнк Ллойд Райт (США), Якобус Ауд (Нидерланды), Алвар Аалто (Финляндия). (ru)
- Інтернаціона́льний стиль — провідний напрямок модерністської архітектурної думки періоду 1930-1960-х рр. Піонерами інтернаціонального стилю були Вальтер Гропіус, Петер Беренс і в Німеччині, найбільш яскравими і послідовними представниками - Ле Корбюзьє (Франція), Людвіг Міс ван дер Рое (Німеччина-США) і Якобус Ауд (Нідерланди).Естетика інтернаціонального стилю вимагала відмови від національних культурних особливостей і всіляких різновидів історичного декору на користь прямих ліній та інших чистих геометричних форм, легких і гладких поверхонь зі скла і металу. Улюбленим матеріалом став залізобетон, в інтер'єрах цінувалися широкі відкриті простори. Це була архітектура індустріального суспільства, яка не приховувала свого утилітарного призначення і здатності економити на «архітектурних надмірностях». Неофіційним девізом руху був, запропонований Місом ван дер Рое, парадокс: The less is more («чим менше, тим більше»).У повоєнний час типовим втіленням ідеалів інтернаціонального стилю були геометрично відточені хмарочоси Міса ван дер Рое, Філіпа Джонсона і Бей Юймін. Ле Корбюзьє еволюціонував у бік більш скульптурного підходу до архітектури, при якому підкреслювалася груба структура бетону (так званий «бруталізм»). Інтернаціональний стиль проник в архітектурно консервативні країни, де з'явилися свої «поети залізобетону» — П'єр Луїджі Нерві в Італії та Оскар Німейєр в Бразилії. Віддали данину естетиці цього напрямку і такі індивідуалістичні майстра «органічної архітектури», як Френк Ллойд Райт і Алвар Аалто.Відхід від інтернаціонального стилю почався в 1950-х рр. в творах , а в 1970-і рр. з критикою на обмеженість і «нудоту» цього підходу обрушився засновник архітектурного постмодернізму — Роберт Вентурі. (uk)
- 國際風格（英語：International Style）是1920至1930年代期間現代主義建築的一種風格，於1932年由现代艺术博物馆（MoMA）館長亨利-罗素·希区柯克和菲力普·強生為其定名。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- الأسلوب الدولي في العمارة أو الطراز العالمي (بالإنجليزية:International Style Architecture) هو طراز معماري يطغى على مباني العشرينات والثلاثينات من القرن العشرين، التي كانت تتسم بأنها خالية من الخصائص الإقليمية، وتشدد على الوظيفية، وترفض كل عناصر الديكور وعادة النمط الأفقي يؤكد جوانب مبانيها. المصطلح عادة مايشير إلى المباني والمعماريين في الفترة المكونة للحداثة، قبل الحرب العالمية الثانية. وله أصول من اسم كتاب للكاتب Henry-Russell Hitchcock والمعماري فيليب جونسون Philip Johnson، الذي كُتب ليسجل عن المعرض الدولي لمتحف الفن الحديث (MOMA)، الذي عقد في مدينة نيويورك عام 1932.سمي كذلك بهذه التسمية كونه ظهر في مناطق مختلفة من العالم بنفس الوقت، أي عولمة لفكرة واحدة. (ar)
- Der Internationale Stil (englisch [The] International Style, auch „Internationalismus“) ist eine Strömung der modernistischen Architektur, die umgangssprachlich oft mit dieser gleichgesetzt wird. Die Entwicklung des Internationalen Stils begann um 1922 in Europa, später verbreitete er sich auf der ganzen Welt. Als Gegenbewegung innerhalb der Moderne kann der kritische Regionalismus angesehen werden. (de)
- Mugimendu modernoa Europan Lehen Mundu Gerraren ostean sortu zen arkitektura mugimendua da. Nazioarteko estiloa ere deitu izan zaio, batez ere herrialde anglosaxoietan, edo Arrazionalismoa edo arkitektura arrazionalista, batez ere Espainian. 1920 ondoko hamarraldian, Alemanian sortu zen pentsamolde- eta ikerketa-joera izendatzen du, Europa osora lehenik eta mundura ondoren hedatu zena. (eu)
- Téarma a tugadh sna Stáit Aontaithe ar stíl nua ailtireachta a saothraíodh san Eoraip go príomha ó na 1920idí. Tugadh an Ghluaiseacht Nua-Aoiseach uirthi freisin. I measc a saintréithe bhí cruthanna geoiméadracha, easpa maisithe nó tagairtí stairiúla, ballaí bána rindreáilte, díonta cothrománacha, fairsingí móra gloine, agus ceapacháin neamhshiméadracha. Cuireadh i bhfeidhm ar dtús í i scéimeanna tithíochta caighdeánaithe do dhaoine ar ioncam íseal. (ga)
- インターナショナル・スタイル（International Style, 国際様式）とは、国際的な展開をしていた近代建築において、個人や地域などの特殊性をこえて、世界共通の様式へと向かおうとするもの。代表例としては、ミース・ファン・デル・ローエの一連の作品が挙げられる。 最初にヴァルター・グロピウスが指摘（バウハウス叢書第1巻・『国際建築』・1925年）。 のちにニューヨーク近代美術館での展覧会において、フィリップ・ジョンソン、H・R・ヒッチコックが定着させた（『インターナショナル・スタイル：1922年以降の建築』）。 (ja)
- 국제 양식(國際樣式)은 국제적인 전개를 하고 있던 현대 건축에서 개인이나 지역 등의 특수성을 넘어 세계 공통 양식으로 가려고 하는 것을 말한다. (ko)
- Styl międzynarodowy – prąd architektury modernistycznej, z którym często jest ona utożsamiana, rozwijający się od około 1922 w Europie, a później na całym świecie. (pl)
- Интернациональный стиль — ведущее направление архитектуры и дизайна 1930—1960-х годов, поддержано идеями модернизма. Инициаторами направления были архитекторы, использовавшие принципы функционализма: например, Вальтер Гропиус, Петер Беренс и Ханс Хопп, а также Ле Корбюзье (Франция), Мис ван дер Роэ (Германия — США), Фрэнк Ллойд Райт (США), Якобус Ауд (Нидерланды), Алвар Аалто (Финляндия). (ru)
- 國際風格（英語：International Style）是1920至1930年代期間現代主義建築的一種風格，於1932年由现代艺术博物馆（MoMA）館長亨利-罗素·希区柯克和菲力普·強生為其定名。 (zh)
- Es coneix com a estil internacional (de l'anglès International Style) o racionalisme arquitectònic un conjunt d'arquitectures que comparteixen les característiques formals més puristes de l'arquitectura moderna i, en menor mesura, les funcionalistes. Aquesta denominació va fer fortuna com a sinònim de Moviment Modern al món anglosaxó que el va considerar un estil. El nom prové d'una exposició d'arquitectura europea i americana que tingué lloc al MoMA l'any 1932, organitzada per i Philip Johnson. Tanmateix, les obres exposades es van escollir per la seva similitud formal, obviant conscientment les que, enquadrades també dins els corrents del Moviment Modern, s'allunyaven més dels cànons triats per a l'exposició.En català, no s'ha de confondre el racionalisme o "estil internacional" amb el (ca)
- La Internacia stilo estas la nomo de grava arkitektura stilo kiu aperis en la 1920-aj kaj 1930-aj jaroj, nome la formigaj jardekoj de moderna arkitekturo, kiel unuafoje estis difinita de la usonanoj Henry-Russell Hitchcock kaj Philip Johnson en 1932, kun emfazo pli al arkitekturaj stilo, formo kaj estetiko ol al la sociaj aspektoj de la moderna movado kiel emfazite en Eŭropo. (eo)
- The International Style or internationalism is a major architectural style that was developed in the 1920s and 1930s and was closely related to modernism and modernist architecture. It was first defined by Museum of Modern Art curators Henry-Russell Hitchcock and Philip Johnson in 1932, based on works of architecture from the 1920s. The terms rationalist architecture and modern movement are often used interchangeably with International Style, although the former is mostly used in the English-speaking world to specifically refer to the Italian rationalism, or even the International Style that developed in Europe as a whole. (en)
- Le style international est un courant architectural qui s'est épanoui entre les années 1920 et la fin des années 1980 dans le monde entier. Ce style, qui marque l'arrivée des idées du Mouvement moderne aux États-Unis, notamment par l'intermédiaire de Philip Johnson au MoMA à New York et de Ludwig Mies van der Rohe à Chicago, résulte du mariage des idées de l'école du Bauhaus et des techniques de construction en acier et en verre des États-Unis. Il caractérise une grande partie de l'architecture des Trente Glorieuses. Sa caractéristique principale est de construire des bâtiments en rupture totale avec les traditions du passé. Ses architectes décident de mettre en valeur les volumes par des surfaces extérieures lisses et sans ornementation. Ils souhaitent appliquer le principe de régularité (fr)
- Gaya Internasional adalah gaya arsitektur besar yang muncul pada 1920-an dan 1930-an, masa-masa pembentukan arsitektur modernis. Istilah ini berasal dari judul buku karya dan Philip Johnson yang ditulis untuk mencatat International Exhibition of Modern Architecture yang diadakan di Museum of Modern Art di New York City tahun 1932. Buku itu mengidentifikasi, mengategorikan dan memperluas karakteristik umum tentang modernisme di seluruh dunia. Hasilnya, fokus lebih diperdalam pada aspek gaya modernisme. Tujuan Hitchcock dan Johnson adalah menetapkan gaya pada masa itu yang akan membentuk arsitektur modern. (in)
- De internationale stijl is een aanduiding voor een stroming in de architectuur (en de binnenhuisarchitectuur) in de periode van circa 1930 tot circa 1970. De term is afkomstig van de titel van het boek The International Style, geschreven door Philip Johnson en Henry-Russell Hitchcock. (nl)
- Internationell stil (engelska: "International Style") är en arkitekturstil som, med föregångare under mellankrigstiden, dominerade arkitekturen internationellt från början av 1950-talet till mitten av 1970-talet. Redan då International style slog igenom mötte den sina opponenter och inom kort hade en motrörelse tagit form: strukturalismen som blev en föregångare till postmodernismen. (sv)
- Estilo internacional (em inglês: International style) é um estilo arquitetônico que se desenvolveu nos anos 1920 e 1930, sendo fortemente relacionado ao modernismo e a arquitetura moderna. Não é incomum que o termo seja usado para referir-se ao movimento moderno como um todo (e vice-versa). Foi primeiro definido pelos curadores do Museu de Arte Moderna de Nova Iorque Henry-Russell Hitchcock e Philip Johnson em 1932, com base em obras de arquitetura da década de 1920. (pt)
- Інтернаціона́льний стиль — провідний напрямок модерністської архітектурної думки періоду 1930-1960-х рр. Піонерами інтернаціонального стилю були Вальтер Гропіус, Петер Беренс і в Німеччині, найбільш яскравими і послідовними представниками - Ле Корбюзьє (Франція), Людвіг Міс ван дер Рое (Німеччина-США) і Якобус Ауд (Нідерланди).Естетика інтернаціонального стилю вимагала відмови від національних культурних особливостей і всіляких різновидів історичного декору на користь прямих ліній та інших чистих геометричних форм, легких і гладких поверхонь зі скла і металу. Улюбленим матеріалом став залізобетон, в інтер'єрах цінувалися широкі відкриті простори. Це була архітектура індустріального суспільства, яка не приховувала свого утилітарного призначення і здатності економити на «архітектурних надмі (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
