| dbo:abstract
|
- اونوريو ايرميتو كارنيرو لياو، ماركيز بارانا (بالبرتغالية: Honório Hermeto Carneiro Leão) (11 يناير 1801 - 3 سبتمبر 1856) كان سياسيًا، ودبلوماسيًا، وقاضًا وملكًا في إمبراطورية البرازيل. ولدت بارانا لعائلة من الوسائل المتواضعة في ساو كارلوس دو جاكوي، في ما كان في ذلك الحين كابتن ميناس جيرايس. بعد حضور جامعة كويمبرا في البرتغال وعاد إلى البرازيل، عين بارانا للحكم في عام 1826 ورفع في وقت لاحق إلى محكمة الاستئناف. في عام 1830 ، انتخب لتمثيل ميناس جيرايس في مجلس النواب. أعيد انتخابه في 1834 و 1838 ، وتولى المنصب حتى عام 1841. (ar)
- Honório Hermeto Carneiro Leão, Marquis of Paraná (11 January 1801 – 3 September 1856) was a politician, diplomat, judge and monarchist of the Empire of Brazil. Paraná was born to a family of humble means in São Carlos do Jacuí, in what was then the captaincy of Minas Gerais. After attending the University of Coimbra in Portugal and having returned to Brazil, Paraná was appointed a judge in 1826 and later elevated to appellate court justice. In 1830, he was elected to represent Minas Gerais in the Chamber of Deputies; he was re-elected in 1834 and 1838, and held the post until 1841. In the aftermath of Dom Pedro I's abdication in 1831, a regency created to govern Brazil during the minority of the former Emperor's son, Dom Pedro II, soon dissolved into chaos. Paraná formed a political party in 1837 that became known as the Reactionary Party, which evolved into the Party of Order in the early 1840s and in the mid-1850s into the Conservative Party. He and his party's stalwart and unconditional defence of constitutional order allowed the country to move beyond a regency plagued by factious disputes and rebellions that might easily have led to a dictatorship. Appointed president of Rio de Janeiro Province in 1841, Paraná helped put down a rebellion headed by the opposition Liberal Party the following year. Also in 1842, he was elected senator for Minas Gerais and appointed by Pedro II to the Council of State. In 1843, he became the de facto first president (prime minister) of the Council of Ministers, but resigned after a quarrel with the Emperor. After years in opposition, in 1849, Paraná was appointed by the national government as president of Pernambuco Province to investigate a Liberal rebellion that had taken place a year earlier, and seek a fair trial for the rebels. Blamed by his party colleagues for the years in opposition and having lost much of his influence within his own party, Paraná accepted the post, believing he could regain his place among his peers. With the nation internally pacified, he was sent to Uruguay in 1851 to forge an alliance with that country, and with the rebel Argentine provinces of Corrientes and Entre Ríos, against the Argentine Confederation. The alliance triumphed, and the Emperor elevated Paraná to the ranks of the titled nobility. In 1853 Paraná was again appointed president of the Council of Ministers, at the head of a highly successful cabinet, and became the most powerful politician in the country. The electoral reform he ushered in was credited with undermining national political processes and causing severe harm to the system of parliamentary government. For his role in pushing through restructuring, Paraná met with fierce opposition from the majority of his colleagues, leading to a virtual split in the Conservative Party over his policies. On 3 September 1856, while still in office and at the height of his political career, he died unexpectedly of an unknown febrile condition. He is widely regarded by historians as one of the most influential statesmen of his time. (en)
- Honório Hermeto Carneiro Leão, marquis de Paraná, (11 janvier 1801 - 3 septembre 1856) était un homme d'État brésilien, diplomate, juge et monarchiste de la période de l'Empire du Brésil (1822-1889). Paraná est né dans une famille pauvre de São Carlos do Jacuí dans ce qui était la capitainerie du Minas Gerais. Après avoir étudié à l'université de Coimbra au Portugal, Paraná revient au Brésil où il est nommé juge de en 1826. En 1830, il est élu pour représenter le Minas Gerais à la chambre des députés ; il y est réélu en 1834 et en 1838 et conserve son poste jusqu'en 1841. À la suite de l'abdication de Pierre Ier en 1831, son fils, Pierre II, monte sur le trône. Comme il n'a que six ans, une régence est mise en place mais le pays sombre rapidement dans le chaos. Paraná fonde un parti politique en 1837 appelé le parti réactionnaire qui évolue en parti de l'ordre au début des années 1840 puis en parti conservateur au milieu des années 1850. Sa défense inconditionnelle de la constitution permet au pays de traverser une régence troublée par les révoltes et les luttes de pouvoir qui auraient facilement pu déboucher sur l'instauration d'une dictature. Nommé président de la province de Rio de Janeiro en 1841, Paraná réprime une révolte menée par le parti libéral l'année suivante. En 1842, il est élu sénateur du Minas Gerais et est nommé au conseil privé de Pierre II. En 1843, il devient de facto le premier président (premier ministre) du conseil des ministres mais il démissionne à la suite d'une querelle avec l'empereur. Après plusieurs années dans l'opposition, Paraná est nommé président de la province de Pernambouc par le gouvernement national pour enquêter sur une révolte libérale ayant eu lieu l'année précédente et mettre en place un procès équitable des rebelles. Ayant perdu une grande partie de son influence au sein de son parti, Paraná accepte le poste en espérant pouvoir regagner son pouvoir. Le Brésil étant pacifié, il est envoyé en Uruguay en 1851 pour forger une alliance avec ce pays et les provinces argentines rebelles de Corrientes et d'Entre Ríos contre la confédération argentine. L'alliance est victorieuse et l'empereur anoblit Paraná. En 1853, Paraná est de nouveau nommé président du conseil des ministres à la tête d'un cabinet efficace et il devient l'homme politique le plus puissant du pays. Il défend une réforme électorale qui affaiblit le pouvoir législatif et doit faire face une forte opposition de ses collègues qui débouche sur une quasi-scission du parti conservateur. Il décède subitement le 3 septembre 1856 alors qu'il est toujours au pouvoir et à l'apogée de sa carrière politique. Il est largement considéré par les historiens comme l'un des hommes politiques les plus influents de son époque et l'un des plus grands hommes d'état de l'histoire brésilienne. (fr)
- Honório Hermeto Carneiro Leão, el Marqués de Paraná (11 de enero de 1801 – 3 de septiembre de 1856) fue un político, diplomático, juez y monárquico brasileño durante el período del Imperio del Brasil (1822-1889). Como cofundador del , defendió el liberalismo, excepcionalismo, autoridad estatal y una monarquía parlamentaria representativa. Paraná había sido formado en los principios de su partido por Bernardo Pereira de Vasconcelos, quien era conocido por su capacidad intelectual y liderazgo. Paraná nació en una familia humilde de São Carlos do Jacuí, en lo que entonces era la capitanía de Minas Gerais. Tras asistir a la Universidad de Coímbra en Portugal, fue nombrado juez en 1826 y, posteriormente, ascendido al tribunal de apelación. En 1830, fue elegido para representar a Minas Gerais en la Cámara de Diputados de Brasil; fue reelegido en 1834 y 1838, con lo cual mantuvo el cargo por diez años. Sus habilidades de liderazgo natural lo convirtieron en uno de los políticos más influyentes del país. Después de la abdicación de Pedro I en 1831, la regencia creada para gobernar Brasil durante la minoría de edad del hijo del emperador, Pedro II de Brasil, pronto fue disuelta en medio del caos. Paraná y la firme e incondicional defensa de su partido del orden constitucional permitió que el país avanzara más allá de una regencia plagada de disputas facciosas y rebeliones, que podrían haber conducido fácilmente a la dictadura o al desmembramiento de la nación. Nombrado presidente de la provincia de Río de Janeiro en 1841, Paraná ayudó a sofocar una rebelión encabezada por el opositor Partido Liberal el año siguiente. También en 1842, fue elegido senador por Minas Gerais e incluido en el Consejo del Estado por Pedro II. En 1842, se convirtió en el primer Presidente del Consejo de Ministros de Brasil de facto, al mismo tiempo que fungía como Ministro de Justicia (un cargo que ejerció brevemente en 1833), pero perdió el cargo tras una disputa con el Emperador. Luego de años en la oposición, en 1849, el gobierno nacional nombró a Paraná presidente de la provincia de Pernambuco para investigar una rebelión liberal que había tenido lugar un año antes y urgía que los rebeldes recibir un juicio justo. Con la nación pacificada a nivel interno, fue enviado a Uruguay en 1851 para establecer una alianza entre Brasil y dicho país, así como con las provincias argentinas rebeldes de Corrientes y Entre Ríos contra la Confederación Argentina, liderada por el dictador Juan Manuel de Rosas. En 1853, Paraná fue nombrado presidente del Consejo de Ministro y encabezó un gabinete bastante exitoso, al que se le atribuyeron varias reformas fundamentales. El 3 de septiembre de 1856, mientras aún estaba en el cargo, falleció inesperadamente a causa de un cuadro febril desconocido. Hasta el día de hoy, es considerado uno de los políticos más influyentes de su época y uno de los grandes estadistas en la historia de Brasil. (es)
- Honório Hermeto Carneiro Leão, Marquês Paraná (11 Januari 1801 – 3 September 1856) adalah seorang politikus, diplomat, hakim dan monarkis dari Kekaisaran Brasil. Paraná lahir di . Setelah masuk Universitas Coimbra di Portugal dan kembali ke Brasil, Paraná dilantik menjadi hakim pada 1826. Pada 1830, ia terpilih untuk mewakili Minas Gerais di ; ia terpilih kembali pada 1834 dan 1838, dan memegang jabatan tersebut sampai 1841. (in)
- パラナ侯爵オノリオ・エルメト・カルネイロ・レオン (ポルトガル語: Honório Hermeto Carneiro Leão, Marquis of Paraná、1801年1月11日 - 1856年9月3日) はブラジル帝国の政治家、外交官、裁判官で、君主制支持者。ミナスジェライス州サン・カルロス・ド・ジャクイーの貧しい家庭に生まれ、ポルトガル本国のコインブラ大学で学んだ後ブラジルに帰国し、1826年に判事に任じられた。後には控訴裁判所の裁判官に昇任した。1830年にはミナス・ジェライス州選出の連邦議会下院議員となり、1834年・1838年にも再選されて1841年まで務めた。1842年にはミナスジェライス州選出の議員となり、1843年にはブラジル皇帝ペドロ2世から組閣を命じられた。それまでは皇帝が内閣の閣僚を指名していたが、カルネイロ・レオンは自ら閣僚を選んだことから、実質的にブラジルで初の首相となった人物とされる。1844年には皇帝と対立して辞任した。1851年にはウルグアイに派遣され、ウルグアイ・コリエンテス州・エントレ・リオス州との間でアルゼンチン連合に対抗するための同盟関係を成立させた。この功績により皇帝からパラナ侯爵に叙され、1853年には再び閣僚評議会議長に任命された。しかし在任中の1856年9月3日に原因不明の高熱を発して急死した。 (ja)
- Honório Carneiro Leão, Marchese del Paraná (Jacuí, 11 gennaio 1801 – Rio de Janeiro, 3 settembre 1856), è stato un politico brasiliano. Diplomatico, giudice e monarchico dell'Impero Brasiliano, fu uno dei fondatori del . Difese in modo acceso e talvolta violento il liberalismo, la monarchia, l'autorità statale e sostenne l'idea di una monarchia parlamentare rappresentativa. (it)
- Honório Hermeto Carneiro Leão, markiz Parany (ur. 11 stycznia 1801, zm. 3 września 1856 roku), był brazylijskim politykiem, dyplomatą, sędzią i współzałożycielem Partii Konserwatywnej działającej w latach istnienia cesarstwa Brazylii (1822–1889). Leão urodził się w São Carlos do Jacuí, ówczesnej stolicy Minas Gerais. Po ukończeniu studiów na uniwersytecie w Coimbrze w Portugalii i powrocie do Brazylii został w 1826 roku mianowany sędzią, a wkrótce sędzią sądu apelacyjnego. W roku 1830 został wybrany reprezentantem Minas Gerais w brazylijskiej Izbie Deputowanych; piastował to stanowisko do roku 1841. Po abdykacji w roku 1831 Dom Pedra I w kraju, rządzonych przez regentów mających opiekować się nieletnim Dom Pedrem II, wkrótce zapanował chaos. Leão utworzył w roku 1837 partię polityczną, znaną jako Partia Reakcyjna, a która w początku lat czterdziestych XIX wieku przekształciła się w Partię Porządku, zaś w pięćdziesiątych w Partię Konserwatywną. Stojąc na czele swej partii zaciekle bronił porządku konstytucyjnego dbając o to, by regencja nie przekształciła się w dyktaturę. Mianowany w roku 1841 prezydentem prowincji Rio de Janeiro zdołał powstrzymać rebelię, którą przygotowywała opozycyjna Partia Liberalna. W roku 1842 został wybrany senatorem Minas Gerais, a Dom Pedro II powołał go do Rady Stanu. W 1843 został de facto Prezesem Rady Ministrów, ale stracił to stanowisko w wyniku słownego starcia z cesarzem. Po kilku latach bycia w opozycji, w roku 1849 został powołany przez rząd federalny na stanowisko prezydenta prowincji Pernambuco z zadaniem przeprowadzenia śledztwa nad przyczynami wybuchu rok wcześniej rewolty liberałów i dania im szansy na uczciwy proces. Oskarżany przez partyjnych kolegów o utratę wpływów, Leão zdecydował się przyjąć stanowisko i odzyskać tym samym pozycję u dworu. Gdy w kraju zapanował spokój został wysłany w 1851 roku do Urugwaju, by zawrzeć przymierze z tym krajem, jak również ze zbuntowanymi prowincjami Argentyny, Corrientes i Entre Ríos, walczącymi wówczas z Konfederacją Argentyńską. Przymierze zostało zawarte, a Leão został uszlachcony i obdarowany tytułem markiza Parany. W 1853 roku Paraná ponownie został mianowany Prezesem Rady Ministrów. Jego gabinet okazał się wyjątkowo efektywny, co uczyniło zeń postać numer jeden w polityce krajowej. Jednakże wprowadzone przez niego reformy systemu wyborczego uznano za poważne naruszenie systemu rządów parlamentarnych. Paraná spotkał się z zaciętym oporem większości kolegów, co dprowadziło do podziałów w Partii Konserwatywnej. Zmarł nieoczekiwanie, u szczytu kariery, 3 września 1856 roku, prawdopodobnie na febrę. Po dziś dzień jest przez historyków postrzegany jako jeden z najbardziej wpływowych polityków swoich czasów i jeden z największych mężów stanu Brazylii. (pl)
- Оноріу Ермету Карнейру Леан (порт. Honorio Hermeto Carneiro Leão, маркіз де Парана; нар. 11 січня 1801, Жакуї — пом. 3 вересня 1856, Ріо-де-Жанейро) — бразильський політик, дипломат, суддя і монархіст Бразильської імперії. Парана народився сім'ї зі скромними коштами в Жакуї. Після навчання в Коїмбрському університеті в Португалії і повернення до Бразилії, Парана був призначений суддею в 1826 році, а потім підвищений до судді апеляційного суду. У 1830 році він був обраний представником Мінас-Жерайс в Палаті депутатів Бразилії; він був переобраний в 1834—1838 роках і займав цей пост до 1841 року. Після зречення Педру I від влади в 1831 році регентство, створене для управління Бразилією під час правління меншості сина колишнього імператора, Педру II, незабаром розчинилося в хаосі. В 1837 році Парана сформував політичну партію, яка стала відома як Реакційна партія, яка на початку 1840-х і в середині 1850-х років перетворилася на — Консервативну партію Бразилії. Він та його партійний непохитний та беззастережний захист конституційного порядку дозволили країні вийти за рамки регентства, обтяженого серйозними суперечками та заколотами, які могли легко призвести до диктатури. Призначений Губернатором провінції Ріо-де-Жанейро в 1841 році, Парана допоміг придушити повстання на чолі з опозиційною Ліберальною партією наступного року. Також в 1842 році він був обраний сенатором від штата Мінас-Жерайс і призначений Педру II в Таємну раду. Після багатьох років в опозиції, в 1849 році, Парана був призначений національним урядом Губернатором провінції Пернамбуку, щоб розслідувати Повстання Праєйра, яке відбулося роком раніше, і домагатися справедливого суду над повстанцями. Звинувачений своїми колегами по партії протягом багатьох років в опозиції і втратив більшу частину свого впливу у своїй власній партії, Парана прийняв посаду, вважаючи, що він може відновити своє місце серед своїх колег. Після того, як нація була умиротворена, він був відправлений в Уругвай в 1851 році, щоб створити союз з цією країною і з бунтівними аргентинськими провінціями Коррієнтес і Ентре-Ріос проти Аргентинської конфедерації. Союз восторжествував, і імператор підняв Парану до титулованого дворянства. У 1853 році Парана був знову призначений головою Ради міністрів, очоливши дуже успішний кабінет, і став наймогутнішим політиком в країні. Виборча реформа, яку він розпочав, призвела до підриву національних політичних процесів і завдала серйозної шкоди системі парламентського правління. За свою роль у процесі реструктуризації Парана зіштовхнувся з лютою опозицією з боку більшості своїх колег, що призвело до фактичного розколу в Консервативній партії щодо його політики. З вересня 1856 року, під час свого перебування на посаді та в розпал своєї політичної кар'єри, він несподівано помер від невідомого лихоманкового стану. Історики вважають його одним із найвпливовіших державних діячів свого часу. (uk)
- Honório Hermeto Carneiro Leão, Marquês do Paraná (São Carlos do Jacuí, 11 de janeiro de 1801 – Rio de Janeiro, 3 de setembro de 1856) foi um estadista, diplomata e magistrado brasileiro. Paraná nasceu em uma família humilde da então capitania de Minas Gerais. Voltou para o Brasil depois de estudar na Universidade de Coimbra em Portugal e foi nomeado juiz em 1826 e depois elevado até um tribunal de apelação. Foi eleito em 1830 como representante de Minas Gerais na Câmara dos Deputados, sendo reeleito em 1834 e 1838 e mantendo o cargo até 1841. Uma regência foi criada para governar o Brasil após a abdicação de D. Pedro I e durante a menoridade de seu filho, D. Pedro II, porém ela logo entrou em caos. Paraná formou um partido político em 1837 que ficou conhecido como o Partido Regressista, que depois se tornou o Partido da Ordem no início da década de 1840 e então o Partido Conservador na década seguinte. Ele e os seus partidários defendiam incondicionalmente a ordem constitucional e ajudaram o país a superar a regência infestada de disputas entre facções e rebeliões que poderiam facilmente o levar a uma ditadura. Ele foi nomeado em 1841 como Presidente da Província do Rio de Janeiro e no ano seguinte ajudou a acabar com uma revolta liderada pelo Partido Liberal. Ainda em 1842 foi eleito senador por Minas Gerais e nomeado por Pedro II para o Conselho de Estado. Paraná se tornou de facto em 1843 o primeiro Presidente do Conselho de Ministros, o primeiro-ministro, porém renunciou depois de se desentender com o imperador. Depois de anos na oposição, Paraná foi nomeado em 1849 pelo governo nacional como Presidente da Província de Pernambuco a fim de investigar a Revolta Praieira do ano anterior e tentar realizar um julgamento justo para os rebeldes. Ele aceitou o posto depois de ter sido culpado por seus partidários pelos anos de oposição e tendo perdido muito de sua influência, acreditando que lá poderia reconquistar sua posição. A nação ficou pacífica internamente e Paraná foi enviado em 1851 ao Uruguai para formar uma aliança com o país e com as províncias argentinas rebeldes de Corrientes e Entre Ríos, com o objetivo de se opor à Confederação Argentina. A aliança foi um sucesso e Pedro II o elevou para a nobreza. Ele foi nomeado novamente como Presidente do Conselho de Ministros em 1853, chefiando um gabinete muito bem sucedido e tornando-se o político mais poderoso do país. A reforma eleitoral que ele defendeu foi creditada como tendo minado os processos políticos nacionais e causando sérios danos para o sistema de governo parlamentar. Paraná enfrentou oposição da maioria de seus colegas, levando a uma divisão do partido Conservador sobre suas políticas. Ele morreu inesperadamente em 1856 de um estado febril desconhecido. Paraná é considerado como um dos políticos mais influentes de sua época. (pt)
- Оно́риу Эрме́ту Карне́йру Леа́н (порт. Honorio Hermeto Carneiro Leão, маркиз де Парана; 11 января 1801, Жакуи, — 3 сентября 1856, Рио-де-Жанейро) — бразильский государственный деятель. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- اونوريو ايرميتو كارنيرو لياو، ماركيز بارانا (بالبرتغالية: Honório Hermeto Carneiro Leão) (11 يناير 1801 - 3 سبتمبر 1856) كان سياسيًا، ودبلوماسيًا، وقاضًا وملكًا في إمبراطورية البرازيل. ولدت بارانا لعائلة من الوسائل المتواضعة في ساو كارلوس دو جاكوي، في ما كان في ذلك الحين كابتن ميناس جيرايس. بعد حضور جامعة كويمبرا في البرتغال وعاد إلى البرازيل، عين بارانا للحكم في عام 1826 ورفع في وقت لاحق إلى محكمة الاستئناف. في عام 1830 ، انتخب لتمثيل ميناس جيرايس في مجلس النواب. أعيد انتخابه في 1834 و 1838 ، وتولى المنصب حتى عام 1841. (ar)
- Honório Hermeto Carneiro Leão, Marquês Paraná (11 Januari 1801 – 3 September 1856) adalah seorang politikus, diplomat, hakim dan monarkis dari Kekaisaran Brasil. Paraná lahir di . Setelah masuk Universitas Coimbra di Portugal dan kembali ke Brasil, Paraná dilantik menjadi hakim pada 1826. Pada 1830, ia terpilih untuk mewakili Minas Gerais di ; ia terpilih kembali pada 1834 dan 1838, dan memegang jabatan tersebut sampai 1841. (in)
- パラナ侯爵オノリオ・エルメト・カルネイロ・レオン (ポルトガル語: Honório Hermeto Carneiro Leão, Marquis of Paraná、1801年1月11日 - 1856年9月3日) はブラジル帝国の政治家、外交官、裁判官で、君主制支持者。ミナスジェライス州サン・カルロス・ド・ジャクイーの貧しい家庭に生まれ、ポルトガル本国のコインブラ大学で学んだ後ブラジルに帰国し、1826年に判事に任じられた。後には控訴裁判所の裁判官に昇任した。1830年にはミナス・ジェライス州選出の連邦議会下院議員となり、1834年・1838年にも再選されて1841年まで務めた。1842年にはミナスジェライス州選出の議員となり、1843年にはブラジル皇帝ペドロ2世から組閣を命じられた。それまでは皇帝が内閣の閣僚を指名していたが、カルネイロ・レオンは自ら閣僚を選んだことから、実質的にブラジルで初の首相となった人物とされる。1844年には皇帝と対立して辞任した。1851年にはウルグアイに派遣され、ウルグアイ・コリエンテス州・エントレ・リオス州との間でアルゼンチン連合に対抗するための同盟関係を成立させた。この功績により皇帝からパラナ侯爵に叙され、1853年には再び閣僚評議会議長に任命された。しかし在任中の1856年9月3日に原因不明の高熱を発して急死した。 (ja)
- Honório Carneiro Leão, Marchese del Paraná (Jacuí, 11 gennaio 1801 – Rio de Janeiro, 3 settembre 1856), è stato un politico brasiliano. Diplomatico, giudice e monarchico dell'Impero Brasiliano, fu uno dei fondatori del . Difese in modo acceso e talvolta violento il liberalismo, la monarchia, l'autorità statale e sostenne l'idea di una monarchia parlamentare rappresentativa. (it)
- Оно́риу Эрме́ту Карне́йру Леа́н (порт. Honorio Hermeto Carneiro Leão, маркиз де Парана; 11 января 1801, Жакуи, — 3 сентября 1856, Рио-де-Жанейро) — бразильский государственный деятель. (ru)
- Honório Hermeto Carneiro Leão, el Marqués de Paraná (11 de enero de 1801 – 3 de septiembre de 1856) fue un político, diplomático, juez y monárquico brasileño durante el período del Imperio del Brasil (1822-1889). Como cofundador del , defendió el liberalismo, excepcionalismo, autoridad estatal y una monarquía parlamentaria representativa. Paraná había sido formado en los principios de su partido por Bernardo Pereira de Vasconcelos, quien era conocido por su capacidad intelectual y liderazgo. (es)
- Honório Hermeto Carneiro Leão, Marquis of Paraná (11 January 1801 – 3 September 1856) was a politician, diplomat, judge and monarchist of the Empire of Brazil. Paraná was born to a family of humble means in São Carlos do Jacuí, in what was then the captaincy of Minas Gerais. After attending the University of Coimbra in Portugal and having returned to Brazil, Paraná was appointed a judge in 1826 and later elevated to appellate court justice. In 1830, he was elected to represent Minas Gerais in the Chamber of Deputies; he was re-elected in 1834 and 1838, and held the post until 1841. (en)
- Honório Hermeto Carneiro Leão, marquis de Paraná, (11 janvier 1801 - 3 septembre 1856) était un homme d'État brésilien, diplomate, juge et monarchiste de la période de l'Empire du Brésil (1822-1889). Paraná est né dans une famille pauvre de São Carlos do Jacuí dans ce qui était la capitainerie du Minas Gerais. Après avoir étudié à l'université de Coimbra au Portugal, Paraná revient au Brésil où il est nommé juge de en 1826. En 1830, il est élu pour représenter le Minas Gerais à la chambre des députés ; il y est réélu en 1834 et en 1838 et conserve son poste jusqu'en 1841. (fr)
- Honório Hermeto Carneiro Leão, markiz Parany (ur. 11 stycznia 1801, zm. 3 września 1856 roku), był brazylijskim politykiem, dyplomatą, sędzią i współzałożycielem Partii Konserwatywnej działającej w latach istnienia cesarstwa Brazylii (1822–1889). Leão urodził się w São Carlos do Jacuí, ówczesnej stolicy Minas Gerais. Po ukończeniu studiów na uniwersytecie w Coimbrze w Portugalii i powrocie do Brazylii został w 1826 roku mianowany sędzią, a wkrótce sędzią sądu apelacyjnego. W roku 1830 został wybrany reprezentantem Minas Gerais w brazylijskiej Izbie Deputowanych; piastował to stanowisko do roku 1841. (pl)
- Honório Hermeto Carneiro Leão, Marquês do Paraná (São Carlos do Jacuí, 11 de janeiro de 1801 – Rio de Janeiro, 3 de setembro de 1856) foi um estadista, diplomata e magistrado brasileiro. Paraná nasceu em uma família humilde da então capitania de Minas Gerais. Voltou para o Brasil depois de estudar na Universidade de Coimbra em Portugal e foi nomeado juiz em 1826 e depois elevado até um tribunal de apelação. Foi eleito em 1830 como representante de Minas Gerais na Câmara dos Deputados, sendo reeleito em 1834 e 1838 e mantendo o cargo até 1841. (pt)
- Оноріу Ермету Карнейру Леан (порт. Honorio Hermeto Carneiro Leão, маркіз де Парана; нар. 11 січня 1801, Жакуї — пом. 3 вересня 1856, Ріо-де-Жанейро) — бразильський політик, дипломат, суддя і монархіст Бразильської імперії. Парана народився сім'ї зі скромними коштами в Жакуї. Після навчання в Коїмбрському університеті в Португалії і повернення до Бразилії, Парана був призначений суддею в 1826 році, а потім підвищений до судді апеляційного суду. У 1830 році він був обраний представником Мінас-Жерайс в Палаті депутатів Бразилії; він був переобраний в 1834—1838 роках і займав цей пост до 1841 року. (uk)
|
