| dbo:abstract
|
- Burgenlandská chorvatština (burgenlandskochorvatsky: Gradišćanskohrvatski jezik, česky: hradišťanská chorvatština, německy: Burgenlandkroatische Sprache, maďarsky: Gradišćei horvát nyelv) je jedním z jazyků, které vycházejí ze srbochorvatštiny (spolu s chorvatštinou, srbštinou, bosenštinou nebo černohorštinou), kvůli tomu je srozumitelná se všemi těmito jazyky. (cs)
- Burgenland Croatian (gradišćanskohrvatski jezik; German: Burgenländisch-Kroatisch, Burgenlandkroatisch, burgenlandkroatische Sprache, burgenländisch-kroatischen Sprache, Hungarian: gradiscsei horvát nyelv) is a regional variety of the Chakavian dialect of Croatian spoken in Austria, Hungary, the Czech Republic, Poland and Slovakia. Burgenland Croatian is recognized as a minority language in the Austrian state of Burgenland, where it is spoken by 19,412 people according to official reports (2001). Many of the Burgenland Croatian speakers in Austria also live in Vienna and Graz, due to the process of urbanization, which is mostly driven by the poor economic situation of large parts of Burgenland. Smaller Croatian minorities in western Hungary, southwestern Slovakia, southern Poland and southern Czech Republic are often also called Burgenland Croats. They use the Burgenland Croatian written language and are historically and culturally closely connected to the Austrian Croats. The representatives of the Burgenland Croats estimate their total number in all three countries and emigration at around 70,000. (en)
- Die burgenlandkroatische Sprache (gradišćansko-hrvatski jezik, gradišćanski jezik, ungarisch burgenlandi horvát nyelv, őrvidéki horvát nyelv, fehérhorvát nyelv, gradistyei nyelv; früher auch abwertend „Wasserkroatisch“) ist eine zu den südslawischen Sprachen gehörende Sprache, die im österreichischen Burgenland (kroatisch Gradišće) als Minderheitssprache der Burgenlandkroaten anerkannt ist. Im Burgenland wird sie nach amtlichen Angaben von 19.412 Personen gesprochen (Stand: 2001). Außerdem gibt es größere Sprechergruppen z. B. in Wien und Graz. Die kleineren kroatischen Minderheiten in Westungarn, der südwestlichen Slowakei und dem südlichen Tschechien werden oft ebenfalls als Burgenlandkroaten bezeichnet. Sie verwenden entweder die burgenland- oder die standardkroatische Schriftsprache und sind historisch und kulturell eng mit den Kroaten in Österreich verbunden. Die Gesamtzahl der Sprecher in allen vier Ländern sowie in der Migration wird von Vertretern der Burgenlandkroaten auf rund 55.000 Personen geschätzt. (de)
- Le croate du Burgenland (gradišćanskohrvatski jezik), qui appartient au groupe des langues slaves méridionales, est parlé dans le Burgenland (en croate Gradišće) autrichien et est officiellement reconnu comme langue vernaculaire de la communauté croate résidant au Burgenland. Selon les statistiques officielles de 2001, il est parlé par 19 412 locuteurs au Burgenland. On trouve également des minorités qui le parlent à Vienne et à Graz. On a l'habitude de désigner les minorités croates de Hongrie occidentale, de Slovaquie du Sud-Ouest ainsi que du Sud de la République tchèque comme étant des Croates du Burgenland. Ces derniers emploient la même langue qu'au Burgenland et sont aussi historiquement et culturellement très liés aux Croates d'Autriche. Le nombre total de locuteurs dans tous les pays cités est estimé à environ 70 000, d'après les représentants de la communauté croate autrichienne. (fr)
- Bahasa Kroasia Burgenland (Gradišćanskohrvatski jezik; bahasa Jerman: Burgenlandkroatische Sprache; bahasa Hongaria: Gradišćei horvát nyelv) adalah ragam dalam bahasa Kroasia yang dituturkan di wilayah Burgenland di Austria. Bahasa ini diakui sebagai di negara bagian tersebut, dan jumlah penuturnya diperkirakan mencapai 19.412 orang menurut laporan resmi dari tahun 2001. Banyak penutur bahasa ini yang juga tinggal di kota Wina dan Graz akibat proses urbanisasi. Selain itu, bahasa ini juga dituturkan di Hongaria barat, Slowakia barat daya, dan Ceko selatan. Bahasa ini merupakan bahasa yang dituturkan pengungsi Kroasia yang melarikan diri akibat serangan Kesultanan Utsmaniyah, dan mereka menetap di wilayah barat Hongaria pada masa itu. (in)
- Il dialetto croato del Burgenland (gradišćanskohrvatski jezik nella lingua madre) è un dialetto della lingua ciacava, appartenente al gruppo delle lingue slave meridionali. È parlato dalla minoranza dei croati del Burgenland in Ungheria, Slovacchia, Repubblica Ceca e nella regione austriaca del Burgenland, da cui la lingua trae nome. Il croato del Burgenland è riconosciuto come lingua minoritaria nel Burgenland dove, secondo il censimento del 2001, è parlato da 19.412 persone. Questa variante della lingua croata, che si è mantenuta fino ai nostri giorni, si deve far risalire alla lingua portata dai rifugiati croati in fuga dalla Croazia a seguito delle invasioni turche. I croati del Burgenland non presero parte alla costruzione della lingua standard croata avvenuta a partire dagli inizi del XIX secolo e continuarono ad usare la propria variante dialettale, portando alla costruzione di una propria lingua. Anche oggi è discusso se considerare il croato del Burgenland come lingua propria o come dialetto isolato del croato. La forma scritta della lingua croata del Burgenland è basata sul Čakavo, uno dei tre dialetti del croato, con alcune influenze provenienti dagli altri dialetti acquisendo, nel corso del tempo, forme proprie non riscontrabili nel croato. Utilizza l'alfabeto latino con alcuni caratteri mutuati dall'alfabeto croato. (it)
- 부르겐란트크로아티아어(gradišćanskohrvatski jezik)는 오스트리아, 헝가리, 슬로바키아에서 쓰이는 크로아티아어의 방언이다. (ko)
- Język burgenlandzko-chorwacki (chorw. gradišćanskohrvatski jezik, niem. Burgenlandkroatische Sprache) – język blisko spokrewniony z serbsko-chorwackim, uznawany przez Austrię za jeden z jej języków mniejszościowych. Używany jest również w Czechach, na Węgrzech i Słowacji. (pl)
- Градищанско-хорватский язык (хорв. gradišćanskohrvatski jezik, часто называется бургенландско-хорватским, от австрийской земли Бургенланд) — южнославянский малый литературный язык (микроязык) на базе хорватского диалекта, расположенного в немецком и отчасти венгерском окружении. С конца XV века хорваты — беженцы с территорий, оккупированных Османской империей — живут на территории Бургенланда (их культурный центр Айзенштадт, по-славянски Железно). Собственная литературная традиция существовала практически непрерывно. В настоящее время градищанский хорватский официально признан в Бургенланде как язык меньшинства; в провинции насчитывается 19 412 носителей по переписи 2002 года. Носители градищанских диалектов есть и в крупных городах вне Бургенланда — в Вене и Граце — а также в Венгрии и Чехии. Всего их численность, по некоторым оценкам, достигает 70 тысяч. Среди хорватов, переселившихся в Бургенланд, преобладали носители чакавских диалектов, но были также и говорящие на штокавских и кайкавских; в результате имело место некоторое смешение этих наречий при преобладании первого. Кроме того, диалект Бургенланда развил ввиду многовековой обособленности и влияния немецкого и венгерского языков ряд особых черт. В формировании литературного градищанско-хорватского языка ещё с XVII века прослеживаются хорватская (прежде всего чакавская), словенская и церковнославянская традиции. Важным стимулом развития литературной формы был принятый ими в Австрии протестантизм, требовавший языка проповеди и богослужения, а затем и хорватское национальное возрождение XIX века, после которого усилилось влияние литературного языка Хорватии. Используется хорватская латиница. Градищанская норма отличается большой вариативностью в морфологии (например, Р. мн. 'дней' — danov и dnevov); именно в области словоизменения и находятся основные различия между градищанским и загребским хорватским. Основоположник поэзии — Мате Милорадич (1850—1928), самый крупный прозаик — Игнац Хорват (1895—1973). Издаётся периодика: Hrvatske novine (Хорватские новости), с 1960, журналы Novi glas (Новый голос, с 1957) и др. (ru)
- Градищансько-хорватська мова (хорв. gradišćanskohrvatski jezik, часто називається бургенландсько-хорватською, від назви австрійської землі Бургенланд) — південнослов'янська мала літературна мова на базі діалекту хорватської мови , поширеного в німецькому й частково угорському оточенні. З кінця XV століття хорвати — біженці з територій, окупованих Османською імперією — живуть на території Бургенланду (їх культурний центр Айзенштадт, слов'янською — Желєзно). Власна літературна традиція існувала практично безперервно. Нині градищанська хорватська офіційно визнана в Бургенланді як мова меншин; у провінції налічується 19 412 носіїв за даними перепису 2002 року. Носії градищанських діалектів є й у крупних містах поза Бургенландом — у Відні та Граці — а також в Угорщині та Чехії. Разом їхня чисельність, за деякими оцінками, сягає 70 тисяч. Серед хорватів, які переселились у Бургенланд, переважали носії , але були також і ті, хто розмовляв й ; в результаті мало місце декотре змішування цих діалектів за переваги першого. Окрім того, діалект Бургенланду розвинув, зважаючи на багатовікову відокремленість та вплив німецької й угорської мов, низку особливих рис. У формуванні літературної градищансько-хорватської мови ще з XVII століття враховувалась хорватська (передусім чакавська), словенська та церковнослов'янська традиції. Важливим стимулом розвитку літературної форми був прийнятий ними в Австрії протестантизм, що вимагав мови проповіді й богослужіння, а потім і хорватське національне відродження XIX століття, після якого посилився вплив літературної мови Хорватії. Використовується хорватська латиниця. Градищанська норма відрізняється великою варіативністю у морфології (наприклад, Р. мн. 'днів' — danov і dnevov); саме у галузі словозміни і є основні відмінності між градищанською та загребською хорватською. Основоположник поезії — Мате Мілорадич (1850—1928), найбільший прозаїк — Ігнац Хорват (1895—1973). Видається періодика: Hrvatske novine (Хорватська газета), з 1960, журнали Novi glas (Новий голос, з 1957) тощо. (uk)
- 布根蘭克羅埃西亞語是克羅埃西亞語的方言之一，使用者是居住在奧地利、匈牙利、捷克、斯洛伐克的克羅埃西亞人，主要集中在奧地利的。據2001年一份官方報告，布根蘭克羅埃西亞語的使用人口有19412人。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Burgenlandská chorvatština (burgenlandskochorvatsky: Gradišćanskohrvatski jezik, česky: hradišťanská chorvatština, německy: Burgenlandkroatische Sprache, maďarsky: Gradišćei horvát nyelv) je jedním z jazyků, které vycházejí ze srbochorvatštiny (spolu s chorvatštinou, srbštinou, bosenštinou nebo černohorštinou), kvůli tomu je srozumitelná se všemi těmito jazyky. (cs)
- 부르겐란트크로아티아어(gradišćanskohrvatski jezik)는 오스트리아, 헝가리, 슬로바키아에서 쓰이는 크로아티아어의 방언이다. (ko)
- Język burgenlandzko-chorwacki (chorw. gradišćanskohrvatski jezik, niem. Burgenlandkroatische Sprache) – język blisko spokrewniony z serbsko-chorwackim, uznawany przez Austrię za jeden z jej języków mniejszościowych. Używany jest również w Czechach, na Węgrzech i Słowacji. (pl)
- 布根蘭克羅埃西亞語是克羅埃西亞語的方言之一，使用者是居住在奧地利、匈牙利、捷克、斯洛伐克的克羅埃西亞人，主要集中在奧地利的。據2001年一份官方報告，布根蘭克羅埃西亞語的使用人口有19412人。 (zh)
- Burgenland Croatian (gradišćanskohrvatski jezik; German: Burgenländisch-Kroatisch, Burgenlandkroatisch, burgenlandkroatische Sprache, burgenländisch-kroatischen Sprache, Hungarian: gradiscsei horvát nyelv) is a regional variety of the Chakavian dialect of Croatian spoken in Austria, Hungary, the Czech Republic, Poland and Slovakia. Burgenland Croatian is recognized as a minority language in the Austrian state of Burgenland, where it is spoken by 19,412 people according to official reports (2001). Many of the Burgenland Croatian speakers in Austria also live in Vienna and Graz, due to the process of urbanization, which is mostly driven by the poor economic situation of large parts of Burgenland. (en)
- Die burgenlandkroatische Sprache (gradišćansko-hrvatski jezik, gradišćanski jezik, ungarisch burgenlandi horvát nyelv, őrvidéki horvát nyelv, fehérhorvát nyelv, gradistyei nyelv; früher auch abwertend „Wasserkroatisch“) ist eine zu den südslawischen Sprachen gehörende Sprache, die im österreichischen Burgenland (kroatisch Gradišće) als Minderheitssprache der Burgenlandkroaten anerkannt ist. Im Burgenland wird sie nach amtlichen Angaben von 19.412 Personen gesprochen (Stand: 2001). Außerdem gibt es größere Sprechergruppen z. B. in Wien und Graz. (de)
- Bahasa Kroasia Burgenland (Gradišćanskohrvatski jezik; bahasa Jerman: Burgenlandkroatische Sprache; bahasa Hongaria: Gradišćei horvát nyelv) adalah ragam dalam bahasa Kroasia yang dituturkan di wilayah Burgenland di Austria. Bahasa ini diakui sebagai di negara bagian tersebut, dan jumlah penuturnya diperkirakan mencapai 19.412 orang menurut laporan resmi dari tahun 2001. Banyak penutur bahasa ini yang juga tinggal di kota Wina dan Graz akibat proses urbanisasi. Selain itu, bahasa ini juga dituturkan di Hongaria barat, Slowakia barat daya, dan Ceko selatan. (in)
- Le croate du Burgenland (gradišćanskohrvatski jezik), qui appartient au groupe des langues slaves méridionales, est parlé dans le Burgenland (en croate Gradišće) autrichien et est officiellement reconnu comme langue vernaculaire de la communauté croate résidant au Burgenland. Selon les statistiques officielles de 2001, il est parlé par 19 412 locuteurs au Burgenland. On trouve également des minorités qui le parlent à Vienne et à Graz. (fr)
- Il dialetto croato del Burgenland (gradišćanskohrvatski jezik nella lingua madre) è un dialetto della lingua ciacava, appartenente al gruppo delle lingue slave meridionali. È parlato dalla minoranza dei croati del Burgenland in Ungheria, Slovacchia, Repubblica Ceca e nella regione austriaca del Burgenland, da cui la lingua trae nome. Il croato del Burgenland è riconosciuto come lingua minoritaria nel Burgenland dove, secondo il censimento del 2001, è parlato da 19.412 persone. (it)
- Градищанско-хорватский язык (хорв. gradišćanskohrvatski jezik, часто называется бургенландско-хорватским, от австрийской земли Бургенланд) — южнославянский малый литературный язык (микроязык) на базе хорватского диалекта, расположенного в немецком и отчасти венгерском окружении. Градищанская норма отличается большой вариативностью в морфологии (например, Р. мн. 'дней' — danov и dnevov); именно в области словоизменения и находятся основные различия между градищанским и загребским хорватским. Основоположник поэзии — Мате Милорадич (1850—1928), самый крупный прозаик — Игнац Хорват (1895—1973). (ru)
- Градищансько-хорватська мова (хорв. gradišćanskohrvatski jezik, часто називається бургенландсько-хорватською, від назви австрійської землі Бургенланд) — південнослов'янська мала літературна мова на базі діалекту хорватської мови , поширеного в німецькому й частково угорському оточенні. Градищанська норма відрізняється великою варіативністю у морфології (наприклад, Р. мн. 'днів' — danov і dnevov); саме у галузі словозміни і є основні відмінності між градищанською та загребською хорватською. Основоположник поезії — Мате Мілорадич (1850—1928), найбільший прозаїк — Ігнац Хорват (1895—1973). (uk)
|
