| dbo:abstract
|
- S'anomena entaulament al conjunt de peces que graviten immediatament sobre les columnes a l'arquitectura arquitravada. Es divideixen en tres seccions:
* arquitrau
* fris
* cornisa L'origen d'aquests elements sembla estar el que els antics constructors van imitar en pedra les formes que ja construïen en fusta. Així l'arquitrau seria la transposició en pedra d'una biga de fusta. Els tríglifs del fris serien els caps de les bigues secundàries que recolzen sobre l'anterior, i la cornisa seria el cantell de fusta. Sobre la cornisa, formant coronament, hi recolzen dues cornises en angle o una sola arcada que s'anomenen conjuntament frontó. L'espai circumscrit pel triangle resultant rep el nom de timpà. Els costats del frontó conformen els laterals de la coberta. Entre les diferents formes de frontó les més comunes són:
* el frontó triangular (que és el més habitual)
* el frontó circular
* el frontó partit
* el frontó rebaixat (segons l'alçada del triangle)
* el gablet o pinyó, que és un frontó agusat i per adorn propi de l'arquitectura gòtica. També s'anomena pinyó a la part alta d'un mur acabada en forma triangular. (ca)
- Kladí nebo také břevnoví je vodorovný překlad nesený podporami (sloupy či pilíři, případně pilastry). Obvykle se tak označuje prvek klasické řádové architektury, která se vyvinula ve starověkém Řecku jako stylové ztvárnění principu podpory a břemene. (cs)
- السطح المعمد (entablature) يتكون من العناصر المعمارية الأفقية للنظام الكلاسيكي (Classical order) في العمارة اليونانية-رومانية القديمة. (ar)
- Ο θριγκός είναι το τμήμα εκείνο της ανωδομής ενός ναού στην Αρχαία Ελλάδα που βρίσκεται ακριβώς επάνω από τους τοίχους και τους κίονες. Αποτελείται από το επιστύλιο, το διάζωμα (μετόπες και τρίγλυφα για τον δωρικό ρυθμό ή ζωφόρο για τον ιωνικό ρυθμό) και το γείσο. Στην αρχαϊκή περίοδο ήταν ξύλινος ή ξύλινος με πήλινη επένδυση. Στη συνέχεια κατασκευαζόταν από πέτρα ή μάρμαρο. Χαρακτηριστικό παράδειγμα είναι ο ανασυγκροτημένος θριγκός του 6ου αι. π.Χ. του θησαυρού των Μεγαρέων στο Αρχαιολογικό Μουσείο Ολυμπίας. Το αέτωμά του ήταν ζωγραφισμένο με ανθέμια και το ολόγλυφο σύμπλεγμα είχε ως θέμα την . Στο επιστύλιό του υπάρχει η επιγραφή «ΜΕΓΑΡΕΩΝ». Θλαστός θριγκός ονομάζεται ο θριγκός εκείνος που, ανά διαστήματα, προεξέχει και εισέχει. Σχηματίζει έτσι ένα χαρακτηριστικά τεθλασμένο περίγραμμα και οικοδομήθηκε κυρίως σε προσόψεις θεατρικών σκηνών και νυμφαίων τη Ρωμαϊκή περίοδο. (el)
- Konstruarto > arkitekturo > konstruaĵo > fasado > entablemento Entablemento estas parto de konstruaĵo, kiu sin apogas sur la supro de kolonoj kaj ilin kunligas. Ĝi konsistas el arkitravo, friso kaj kornico, kaj duarangaj elementoj estas triglifoj, metopoj, muteloj... Laŭ Francisko Azorín Entablemento estas Supra parto de la klasikstilaj konstruaĵoj, konsistanta ordinare el arkitrabo, friso k. korniso [tiele]. Kaj li indikas etimologion el la latina en + tabula (tabulita). (eo)
- Gebälk bezeichnet in der Architektur allgemein die zu einer Decken- oder Dachkonstruktion gehörenden Balken. Gemeint sind beispielsweise die Bestandteile einer hölzernen Balkenlage oder einer Dachkonstruktion. Im engeren Sinne kann auch ein Gefüge angesprochen sein, das Auflager von Balken auf einer Wand, insofern der Übergang von Geschoss zu Geschoss oder von einem Geschoss zum Dach. (de)
- An entablature (/ɛnˈtæblətʃər/; nativization of Italian intavolatura, from in "in" and tavola "table") is the superstructure of moldings and bands which lies horizontally above columns, resting on their capitals. Entablatures are major elements of classical architecture, and are commonly divided into the architrave (the supporting member immediately above; equivalent to the lintel in post and lintel construction), the frieze (an unmolded strip that may or may not be ornamented), and the cornice (the projecting member below the pediment). The Greek and Roman temples are believed to be based on wooden structures, the design transition from wooden to stone structures being called petrification. (en)
- Se llama entablamento o cornisamento al conjunto de piezas que gravitan inmediatamente sobre las columnas en la arquitectura arquitrabada. Se divide en tres secciones:
* arquitrabe
* friso
* cornisa Los entablamentos son elementos básicos de la arquitectura clásica. La estructura del entablamento varía para los tres órdenes clásicos: Dórico, Jónico y Corintio. El origen de estos elementos parece estar en que los antiguos constructores imitaron en piedra las formas con las que construían en madera. Así el arquitrabe sería la trasposición en piedra de una viga de madera. Los triglifos (orden dórico) del friso serían las cabezas de las vigas secundarias que apoyan sobre la anterior, y la cornisa sería el borde de la tablazón de madera. Sobre la cornisa, se apoyan formando coronamiento, otras dos cornisas en ángulo o una sola arqueada llamándose a este conjunto frontón. El espacio circunscrito por el triángulo resultante recibe el nombre de tímpano. Los lados del frontón conforman los laterales de la cubierta. El entablamento está sostenido por las columnas y su altura varía de cuatro a cinco módulos o diámetros del fuste de una columna según el orden al que pertenece. Cuando están superpuestos varios órdenes los entablamentos de los órdenes intermedios no tienen cornisa, reservándose esta para el último piso del edificio. Entre las diferentes formas de frontón las más comunes son:
* el frontón triangular (que es el más habitual);
* el frontón circular;
* el frontón partido;
* el frontón aguzado;
* el frontón rebajado (según la altura del triángulo);
* el gablete o piñón, que es un frontón aguzado y de puro adorno propio de la arquitectura gótica. También se llama piñón a la parte alta de un muro terminada en forma triangular. (es)
- Taulamendua zutabeen gainean doan arkitektura klasikoko elementu horizontala da. Hiru zati nagusitan banatzen da:
* Arkitrabea
* Frisoa
* Erlaitza (eu)
- On appelle entablement :
* la partie appuyée par une colonnade qui se situe entre le chapiteau et la corniche ;
* le bandeau très important couronnant une façade soit directement sous les combles, soit avant le retrait du dernier étage (attique) ;
* la partie supérieure de l'ordre antique comprenant : l'architrave, la frise et la corniche. (fr)
- San ailtireacht chlasaiceach, an eilimint chothrománach a luíonn ar na hoird. Cuimsíonn sé an fardoras, an fríos is an choirnis. (ga)
- エンタブラチュア（Entablature）とは、柱頭の上部へ水平に構築される部分で、モールディングや帯状装飾で飾られる。 エンタブラチュアは古代建築の重要な要素であり、一般的にはアーキトレーブ、フリーズ、コーニスの部分に分かれる。 アーキトレーブは、円柱と、円柱や各柱、壁との間に渡されたすぐ上の部分であり、フリーズとは装飾される場合もされない場合もある細長い部分、コーニスとは破風の下に張り出した部分である。 エンタブラチュアの構造は、ドーリア式、イオニア式、コリント式の、3つの古典的オーダーに分かれる。 それぞれ、アーキトレーブ、フリーズ、コーニス部分は、オーダーの柱部分の割合により定義される。 ローマやルネサンスの様式では、通常は柱の高さの約4分の1となるが、これに合致しない派生タイプも生じている。 (ja)
- La trabeazione è una struttura architettonica, comprendente l'elemento orizzontale del sistema trilitico, degli ordini architettonici greco-romani ed è costituita da architrave, fregio e cornice. La trabeazione poggia sopra i sostegni verticali (colonne o pilastri) ed è normalmente di altezza uguale a un quarto dell'altezza della colonna, compreso basi e capitelli. I diversi elementi sono costituiti in genere da blocchi separati, sovrapposti gli uni agli altri; nell'architettura romana spesso fregio e architrave sono intagliati in un unico blocco. Negli ordini applicati a parete (sostenuti da lesene o paraste, o da semicolonne), non è costituita da blocchi, ma piuttosto da lastre di rivestimento applicate alla parete in muratura, che riprendono le medesime partizioni e decorazioni degli elementi costitutivi e possono essere di maggiore o minore spessore, senza tuttavia svolgere una vera funzione portante. Nel caso degli ordini applicati o di ordini autonomi ma appena staccati dalla parete, in funzione soprattutto decorativa, la trabeazione può anche assumere un andamento più articolato, correndo tra una colonna e l'altra (nell'"intercolumnio") a filo del muro retrostante, sporgendo solo in corrispondenza dei sostegni. In questi casi può essere definita "trabeazione sporgente". Quest'uso è presente nell'architettura ellenistica e nell'architettura romana, nelle quali gli ordini tendono ad assumere un significato prevalentemente decorativo. Le diverse combinazioni di tratti sporgenti e rientranti della trabeazione, possono costituire edicole che arricchiscono la decorazione di una facciata monumentale. Altre variazioni, introdotte nell'architettura ellenistica e diffuse soprattutto in epoca imperiale romana, sono costituite dall'inserimento di frontoni di varie forme, o di archi con trabeazione curvilinea su alcuni degli intercolumni.
* Trabeazione sporgente nel Foro di Nerva a Roma.
* Edicole sfalsate nei due ordini della facciata della Biblioteca di Celso ad Efeso (II secolo)
* Serliana con trabeazione curvilinea del tempio di Adriano ad Efeso. (it)
- Een hoofdgestel is een breed, horizontaal lijstwerk met bepaalde verhoudingen. De verhoudingen van het hoofdgestel zijn afhankelijk van de stijl waaruit het voortkomt, voornamelijk uit de Griekse en Romeinse bouwkunst. Een hoofdgestel bestaat uit (van onder naar boven) architraaf, fries en kroonlijst. Het hoofdgestel rust met de architraaf op de kapitelen van de onderliggende zuilen. (nl)
- Entablamento, presente na arquitetura clássica, constitui-se do conjunto de arquitrave, friso e cornija. (pt)
- Entablement (av franskans entabler 'hopfoga') är ett element i klassisk arkitektur. Entablementet, oftast kallat bjälklag, består uppifrån och ned av gesims (även kallad kornisch), fris och arkitrav och bärs upp av kolonner, pelare eller pilastrar. (sv)
- Belkowanie, entablatura (w architekturze klasycznej) – element konstrukcyjny leżący poziomo na kolumnach, półkolumnach i pilastrach. Składa się z trzech części: architrawu, fryzu i gzymsu. (pl)
- Антаблеме́нт (фр. entablement, итал. intavolatura— «настилка, надстолье, что-то положенное на стол», «положенное плоско»; лат. tabulа — стол, доска, плита) — одна из трёх основных частей архитектурного ордера, а именно система горизонтального перекрытия, опирающегося на колонну, пилон, стену. Все части ордеров классической архитектуры, основные и мелкие, имеют триадное деление: постамент (стереобат), несущая часть (колонна) и несомая (антаблемент). Колонна делится на три части: база, фуст, капитель. Антаблемент также делится на три части (снизу вверх): архитрав, фриз, карниз. Антаблементом правильно называть только горизонтальный тип перекрытия. Арку, свод, купол рассматривают отдельно. В эпоху итальянского Возрождения архитектор Джакомо Бароцио да Виньола в сочинении «Правило пяти ордеров архитектуры» (1562) канонизировал систему пропорций, определив высоту антаблемента древнегреческих ордеров в одну четверть высоты колонны (всё вместе без пьедестала составляет пять частей). Такой ордер стали называть неполным. Соотношения частей полного древнеримского ордера (с пьедесталом), по Виньоле, составляет: 4 (пьедестал), 12 (колонна) и 3 (антаблемент). Соответственно антаблемент, не имеющий одной из трех своих частей, а именно фриза, также именуют неполным. Антаблемент без архитрава называют облегченным. Структура антаблемента различна в трёх древнегреческих архитектурных ордерах: дорическом, ионическом и коринфском, а также (в римском варианте по Виньоле) — в двух дополнительных: тосканском и композитном. Архитрав дорического и тосканского ордеров гладок и не имеет деталей; в ионическом, коринфском и композитном ордерах архитрав делится на три горизонтальных фасции (лат. fascia — повязка, полоса), уступами. Благодаря фасциям архитрав зрительно кажется легче, скрывается излишняя массивность, а также подчёркивается его горизонтальная направленность и маскируются вертикальные швы между каменными блоками. Фриз дорического ордера имеет чередующиеся триглифы и метопы, а в ионическом, коринфском и композитном оформляется рельефом или росписью. Карнизы в ионическом, коринфском и композитном ордерах оформляются многими деталями: дентикулами, модульонами, кронштейнами. В постренессансной архитектуре антаблемент сочетали не только с колоннами, но также с полуколоннами, пилястрами или тектонически обработанной плоскостью стены (астилярный, или «бесколонный», ордер). (ru)
- Антаблеме́нт (фр. entablement, від лат. tabula — «стіл, дошка») — верхня горизонтальна частина споруди, яка зазвичай спирається на колони, — складовий елемент класичного архітектурного ордеру. Антаблемент виник на основі дерев'яного балкового перекриття на дерев'яних колонах і в своїх формах відображає його структуру. В класичному будівни́цтві антаблемент складається з трьох основних частин: 1.
* Архітрав — тримальна частина у вигляді балки, що спирається на колони 2.
* Фриз — із скульптурними прикрасами, що спирається на архітрав 3.
* Карниз — який спирається на архітрав, і вінчає частину Інколи вживаються:
* Неповний антаблемент — без фриза
* Полегшений антаблемент — без архітрава
* Розкріпований антаблемент — увінчує стіну і виступаючі напівколони або пілястри Інше з'єднання горизонтальних елементів притаманне ордерним композиціям стародавнього єгипетського, егейського, перського, індійського, китайського, давньоамериканського, а також середньовічного будівництва. (uk)
- 柱頂（Entablature），是指位在柱子與柱頭上方的水平上層結構，通常帶有裝飾，古典主義建築中極為重要的要素。一般柱頂有多立克柱式、愛奧尼柱式、科林斯柱式三種樣式。在大多數羅馬和文藝復興建築中，柱頂約等於柱子高度的四分之一，包含楣樑、飾帶及簷口。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Kladí nebo také břevnoví je vodorovný překlad nesený podporami (sloupy či pilíři, případně pilastry). Obvykle se tak označuje prvek klasické řádové architektury, která se vyvinula ve starověkém Řecku jako stylové ztvárnění principu podpory a břemene. (cs)
- السطح المعمد (entablature) يتكون من العناصر المعمارية الأفقية للنظام الكلاسيكي (Classical order) في العمارة اليونانية-رومانية القديمة. (ar)
- Konstruarto > arkitekturo > konstruaĵo > fasado > entablemento Entablemento estas parto de konstruaĵo, kiu sin apogas sur la supro de kolonoj kaj ilin kunligas. Ĝi konsistas el arkitravo, friso kaj kornico, kaj duarangaj elementoj estas triglifoj, metopoj, muteloj... Laŭ Francisko Azorín Entablemento estas Supra parto de la klasikstilaj konstruaĵoj, konsistanta ordinare el arkitrabo, friso k. korniso [tiele]. Kaj li indikas etimologion el la latina en + tabula (tabulita). (eo)
- Gebälk bezeichnet in der Architektur allgemein die zu einer Decken- oder Dachkonstruktion gehörenden Balken. Gemeint sind beispielsweise die Bestandteile einer hölzernen Balkenlage oder einer Dachkonstruktion. Im engeren Sinne kann auch ein Gefüge angesprochen sein, das Auflager von Balken auf einer Wand, insofern der Übergang von Geschoss zu Geschoss oder von einem Geschoss zum Dach. (de)
- An entablature (/ɛnˈtæblətʃər/; nativization of Italian intavolatura, from in "in" and tavola "table") is the superstructure of moldings and bands which lies horizontally above columns, resting on their capitals. Entablatures are major elements of classical architecture, and are commonly divided into the architrave (the supporting member immediately above; equivalent to the lintel in post and lintel construction), the frieze (an unmolded strip that may or may not be ornamented), and the cornice (the projecting member below the pediment). The Greek and Roman temples are believed to be based on wooden structures, the design transition from wooden to stone structures being called petrification. (en)
- Taulamendua zutabeen gainean doan arkitektura klasikoko elementu horizontala da. Hiru zati nagusitan banatzen da:
* Arkitrabea
* Frisoa
* Erlaitza (eu)
- On appelle entablement :
* la partie appuyée par une colonnade qui se situe entre le chapiteau et la corniche ;
* le bandeau très important couronnant une façade soit directement sous les combles, soit avant le retrait du dernier étage (attique) ;
* la partie supérieure de l'ordre antique comprenant : l'architrave, la frise et la corniche. (fr)
- San ailtireacht chlasaiceach, an eilimint chothrománach a luíonn ar na hoird. Cuimsíonn sé an fardoras, an fríos is an choirnis. (ga)
- エンタブラチュア（Entablature）とは、柱頭の上部へ水平に構築される部分で、モールディングや帯状装飾で飾られる。 エンタブラチュアは古代建築の重要な要素であり、一般的にはアーキトレーブ、フリーズ、コーニスの部分に分かれる。 アーキトレーブは、円柱と、円柱や各柱、壁との間に渡されたすぐ上の部分であり、フリーズとは装飾される場合もされない場合もある細長い部分、コーニスとは破風の下に張り出した部分である。 エンタブラチュアの構造は、ドーリア式、イオニア式、コリント式の、3つの古典的オーダーに分かれる。 それぞれ、アーキトレーブ、フリーズ、コーニス部分は、オーダーの柱部分の割合により定義される。 ローマやルネサンスの様式では、通常は柱の高さの約4分の1となるが、これに合致しない派生タイプも生じている。 (ja)
- Een hoofdgestel is een breed, horizontaal lijstwerk met bepaalde verhoudingen. De verhoudingen van het hoofdgestel zijn afhankelijk van de stijl waaruit het voortkomt, voornamelijk uit de Griekse en Romeinse bouwkunst. Een hoofdgestel bestaat uit (van onder naar boven) architraaf, fries en kroonlijst. Het hoofdgestel rust met de architraaf op de kapitelen van de onderliggende zuilen. (nl)
- Entablamento, presente na arquitetura clássica, constitui-se do conjunto de arquitrave, friso e cornija. (pt)
- Entablement (av franskans entabler 'hopfoga') är ett element i klassisk arkitektur. Entablementet, oftast kallat bjälklag, består uppifrån och ned av gesims (även kallad kornisch), fris och arkitrav och bärs upp av kolonner, pelare eller pilastrar. (sv)
- Belkowanie, entablatura (w architekturze klasycznej) – element konstrukcyjny leżący poziomo na kolumnach, półkolumnach i pilastrach. Składa się z trzech części: architrawu, fryzu i gzymsu. (pl)
- 柱頂（Entablature），是指位在柱子與柱頭上方的水平上層結構，通常帶有裝飾，古典主義建築中極為重要的要素。一般柱頂有多立克柱式、愛奧尼柱式、科林斯柱式三種樣式。在大多數羅馬和文藝復興建築中，柱頂約等於柱子高度的四分之一，包含楣樑、飾帶及簷口。 (zh)
- S'anomena entaulament al conjunt de peces que graviten immediatament sobre les columnes a l'arquitectura arquitravada. Es divideixen en tres seccions:
* arquitrau
* fris
* cornisa L'origen d'aquests elements sembla estar el que els antics constructors van imitar en pedra les formes que ja construïen en fusta. Així l'arquitrau seria la transposició en pedra d'una biga de fusta. Els tríglifs del fris serien els caps de les bigues secundàries que recolzen sobre l'anterior, i la cornisa seria el cantell de fusta. Entre les diferents formes de frontó les més comunes són: (ca)
- Ο θριγκός είναι το τμήμα εκείνο της ανωδομής ενός ναού στην Αρχαία Ελλάδα που βρίσκεται ακριβώς επάνω από τους τοίχους και τους κίονες. Αποτελείται από το επιστύλιο, το διάζωμα (μετόπες και τρίγλυφα για τον δωρικό ρυθμό ή ζωφόρο για τον ιωνικό ρυθμό) και το γείσο. Στην αρχαϊκή περίοδο ήταν ξύλινος ή ξύλινος με πήλινη επένδυση. Στη συνέχεια κατασκευαζόταν από πέτρα ή μάρμαρο. (el)
- Se llama entablamento o cornisamento al conjunto de piezas que gravitan inmediatamente sobre las columnas en la arquitectura arquitrabada. Se divide en tres secciones:
* arquitrabe
* friso
* cornisa Los entablamentos son elementos básicos de la arquitectura clásica. La estructura del entablamento varía para los tres órdenes clásicos: Dórico, Jónico y Corintio. Entre las diferentes formas de frontón las más comunes son: (es)
- La trabeazione è una struttura architettonica, comprendente l'elemento orizzontale del sistema trilitico, degli ordini architettonici greco-romani ed è costituita da architrave, fregio e cornice. La trabeazione poggia sopra i sostegni verticali (colonne o pilastri) ed è normalmente di altezza uguale a un quarto dell'altezza della colonna, compreso basi e capitelli. I diversi elementi sono costituiti in genere da blocchi separati, sovrapposti gli uni agli altri; nell'architettura romana spesso fregio e architrave sono intagliati in un unico blocco.
*
*
* (it)
- Антаблеме́нт (фр. entablement, итал. intavolatura— «настилка, надстолье, что-то положенное на стол», «положенное плоско»; лат. tabulа — стол, доска, плита) — одна из трёх основных частей архитектурного ордера, а именно система горизонтального перекрытия, опирающегося на колонну, пилон, стену. Все части ордеров классической архитектуры, основные и мелкие, имеют триадное деление: постамент (стереобат), несущая часть (колонна) и несомая (антаблемент). Колонна делится на три части: база, фуст, капитель. Антаблемент также делится на три части (снизу вверх): архитрав, фриз, карниз. Антаблементом правильно называть только горизонтальный тип перекрытия. Арку, свод, купол рассматривают отдельно. (ru)
- Антаблеме́нт (фр. entablement, від лат. tabula — «стіл, дошка») — верхня горизонтальна частина споруди, яка зазвичай спирається на колони, — складовий елемент класичного архітектурного ордеру. Антаблемент виник на основі дерев'яного балкового перекриття на дерев'яних колонах і в своїх формах відображає його структуру. В класичному будівни́цтві антаблемент складається з трьох основних частин: 1.
* Архітрав — тримальна частина у вигляді балки, що спирається на колони 2.
* Фриз — із скульптурними прикрасами, що спирається на архітрав 3.
* Карниз — який спирається на архітрав, і вінчає частину (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
