| dbo:abstract
|
- Kithara (řecky κιθάρα) neboli cithara (latinsky), byl strunový drnkací hudební nástroj Starověkého Řecka typem blízký lyře. V novořečtině slovo kithara přijalo význam "kytara", jejíž název ovšem z kithary pochází. Kithara byla profesionální verzí dvoustrunné lyry, která byla nástrojem lidovým. Kitharu především používali profesionální hudebníci, zvaní . Její původ je zřejmě asijský. Kromě kithary byla ještě basová verze, která se nazývala barbiton, oblíbená ve východních řeckých krajích Egejského moře a Malé Asie. (cs)
- La cithara (o llatinitzada kithara) (grec: κιθάρα, llatí: cithara) va ser un instrument musical grec antic de la família dels llaüts de jou també coneguts com lires. En grec modern la paraula kithara ha arribat a significar guitarra, paraula que en prové etimològicament. La cithara era una versió professional de set cordes de la lira, que es considerava un instrument rústic o popular, i era adequat per ensenyar música als principiants. A diferència de la lira més senzilla, la cithara va ser utilitzada principalment per músics professionals, anomenats kitharodes. Els orígens de la cithara són probablement d'Anatòlia. (ca)
- Η κιθάρα υπήρξε έγχορδο νυκτό μουσικό όργανο της Αρχαιότητας, το οποίο ανήκε στην ευρύτερη οικογένεια της λύρας. Στην ίδια οικογένεια ανήκε και η βάρβιτος, που αποτελεί κατ' ουσίαν τη βαθύφωνη εκδοχή του ιδίου οργάνου. Σε αντιδιαστολή με την απλή λύρα, ο χαρακτήρας της οποίας ήταν περισσότερο «λαϊκός», η κιθάρα χρησιμοποιήθηκε τρόπον τινά για περισσότερο λόγια χρήση, αποτελώντας το κύριο όργανο των . Στο ρεπερτόριο των κιθαρωδών (κιθαροιδών στην προγενέστερη μορφή της λέξης) περιλαμβάνονταν χοροί και απαγγελίες, ραψωδίες, ωδές και λυρική ποίηση. Η κιθάρα είχε συνοδευτικό χαρακτήρα, ωστόσο χρησιμοποιήθηκε και κατά μόνας, προσφέροντας μουσική υπόκρουση σε συμπόσια και διαφόρων ειδών συναθροίσεις. Κατά τον Αριστοτέλη, η κιθάρα δεν ήταν κατάλληλη για εκπαιδευτικούς σκοπούς, αλλά μονάχα για την τέρψη. Ανάμεσα στους γνωστούς κιθαρωδούς της αρχαιότητας ξεχωρίζει ο Τέρπανδρος, ο οποίος θεωρείται και εφευρέτης της κιθάρας. Κατά τον μύθο η Σαπφώ, περίφημη κιθαρωδός, ανέβηκε στον Παρνασσό όπου την υποδέχτηκαν οι Μούσες. Μέσα απ' τις φυλλωσιές βρέθηκε στη σπηλιά του Απόλλωνα, όπου πλύθηκε στην Κασταλία πηγή και με το πλήκτρο του Φοίβου άρχισε να παίζει αριστοτεχνικά κιθάρα. Οι Νύμφες της πηγής, γοητευμένες από τη δεξιότητά της, άρχισαν να χορεύουν επαινώντας τη για το ταλέντο της και τις όμορφες μελωδίες. (el)
- La citro (greke κιθάρα, latinliterigite Kithara - nuntempe en la greka lingvo ankaŭ la nomo por la "klasika" (do ne-elektra) gitaro) estas kordinstrumento aparte uzata en antikva Grekio. En la helena mondo ĝi estis inter la plej noblaj muzikiloj, kaj ludiĝis prefere en festaj okazoj, aparte por la kulto honore al la dio Apolono. Kvankam ekzistas certa simileco al la same antikva greka plukinstrumeno liro, citro kaj liro definitive konsideriĝis malsamaj instrumentoj. La liroj kutime estis pli malgrandaj kaj ne havis "piedon" (bazon), kiu ebligus ke la instrumento mem staru, se ne ludate. Laŭ tio la antikva citro iusence similas al la moderna harpo, kiu ankaŭ havas tian bazon. La citro estis muzikilo kun 5 ĝis 12 kordoj kaj evoluis dum la 8-a/7-a jarcento a.K. el la plejparte kvarkorda instrumento φόρμιγξ (forminks). La poeto Homero nomis la muzikadon kun "formimks"-muzikilo "kitharis" respektive "kitharizein". Ambaŭ instrumentoj estis dediĉitaj al la dio Apolono. Kerna parto de la muzikilo estis sonkesto el ligno. Antaŭe ĝi malaltis, malantaŭe volbe altigita kaj la fundo estis ebena - tion montras bildigoj de la instrumento sur moneroj, skulptaĵoj kaj freskoj. Flanke la sonkesto transiris en du konkavaj, kavaj "brakoj", kiuj inter si formis ovalon kaj kiuj daŭriĝis per paralelaj finaĵoj. La muzikilo do havis certan similecon al granda inversigita litero Omego (Ω). Transversa trabeto ("jugo") ligis la paralelajn brakajn finaĵojn kaj servis kiel fiksilo kaj tensiigilo por la kordoj. De la trabeto la kordoj V-forme gvidiĝis super la sonkesto kaj super ponto ĝis kordofiksigilo ĉe la suba finaĵo de la muzikilo. La "citristoj" aŭ greke "Kitharistes" (κιθαριστής), do la muzikistoj ludantaj citron, plej ofte dum muzikado staris kaj tenis la instrumenton antaŭ si, apogante la sonkorpon sur la brusto kaj fiksiĝante ĝin per bendo de la maldekstra manartiko al la brusto. La dekstra mano helpe de plateto el metalo, eburo aŭ ligno vibrigis la kordojn, dum la maldekstra mano premis la kordojn por ŝanĝi la longecon de la libere vibranta kordoparto tiel ke ekestu harmoniaj sonoj kaj melodioj. En la kazo de iuj pli postaj formoj la instrumento teniĝis fare de portobendo fiksata sur la ŝultro. El la antikvaj muzikiloj liro kaj citro poste ekestis diversaj formoj de harpoj. Ambaŭ muzikilojn, kaj liro kaj citro, do eblas konsideri "pra-harpo". Aparte de tio ekzistas moderna popolmuzika plukinstrumento, aparte ludata ekde la 16-a jarcento en la Alpoj, kiu ankaŭ nomatas citro. Male al la antikva instrumento, la moderna citro similas al malalta kesto, sur kiu estas tensiigitaj multaj kordoj, kaj la muzikilo nepre teniĝas horizontale sur la genuoj de sidanta muzikisto. (eo)
- The kithara (or Latinized cithara) (Greek: κιθάρα, romanized: kithāra, Latin: cithara) was an ancient Greek musical instrument in the yoke lutes family. In modern Greek the word kithara has come to mean "guitar", a word which etymologically stems from kithara. The cithara was a seven-stringed professional version of the lyre, which was regarded as a rustic, or folk instrument, appropriate for teaching music to beginners. As opposed to the simpler lyre, the cithara was primarily used by professional musicians, called kitharodes. The cithara's origins are likely Anatolian. popular in the eastern Aegean and ancient Anatolia. (en)
- Die Kithara altgriechisch κιθάρα ist ein Saiteninstrument aus der griechischen Antike. Sie war eines der vornehmsten Instrumente, das vorzugsweise zu feierlichen Anlässen gespielt wurde, besonders beim Kult zu Ehren des Gottes Apollon, und sich durch seinen besonders vollen Klang auszeichnete. Trotz einer Ähnlichkeit der beiden Leiern waren Lyra und Kithara verschiedene Instrumente. Die Lyra war meistens kleiner und besaß keinen Fuß. Vom griechischen Wort κιθάρα kithara leiten sich die deutschen Namen für die Gitarre und die Zither ab. Im Griechischen bezeichnet κιθάρα heute sowohl das antike Instrument als auch die Gitarre. (de)
- La kithara (κιθάρα, kithāra) es un instrumento musical de cuerda pulsada propio de la antigua Grecia. Era construido inicialmente como la lira, pero con una caja de resonancia de mayores dimensiones, en madera. En su estructura es semejante al kinnor de los hebreos. Con estas características, la primitiva arpa tuvo una notable expansión desde la antigua Grecia, donde fue ejecutada por profesionales, los citaredos y aedos, como Limenio y Terpandro. Su uso también se concretó en la antigua Roma y en Córcega. (es)
- La cithare (en grec ancien κιθάρα / kithara) est un instrument de musique de la Grèce antique, proche de la lyre. La cithare, en grec ancien κιθάρα ou κίθαρις, est une sorte de lyre perfectionnée. Mais selon Jacques Chailley : « Il n'est pas certain (...) que la cithare soit un perfectionnement de la lyre, car son existence est attestée longtemps avant. [...] Homère, qui connaît la cithare et son dérivé la phorminx, ne parle jamais de la lyre ; l'archéologie semble aboutir à une conclusion similaire. » La lyre et la cithare sont étroitement associées au culte d'Apollon, c'est l'instrument le plus répandu en Grèce. La lyre fut toujours l’instrument privilégié des amateurs, la cithare était surtout jouée par des professionnels, notamment lors des concours de musique. Le joueur de cithare seule s'appelle cithariste, κιθαριστής ou « psilocithariste », ψιλοκιθαριστής. Le « citharède », en grec ancien κιθαραοιδός, chante en s'accompagnant de la cithare. La « citharodie », en grec ancien κιθαρῳδία, est le chant accompagné de la cithare : Héraclide, dans son ouvrage intitulé Recueil des musiciens célèbres, a écrit que la citharodie et la composition citharodique furent inventés par Amphion, fils de Zeus et d’Antiope, qui reçut les leçons de son père. (fr)
- Is éard is kithara ann ná gléas ceoil ársa, cosúil le lir ach níos mó. Bhí athshonadóir adhmaid (dronuilleogach de ghnáth) mar bhun, dhá ghéag chuasacha ag teacht suas uaidh is iad ceangailte le trasnán ag a mbarra. Bhí 3-11 téad ag rith ón trasnán síos go bun an athshonadóra. Bhaintí na téada le figín. Bhíodh athshonadóir na líre déanta as blaosc toirtíse. (ga)
- La cetra (in greco antico: κιθάρα, kithára) era uno strumento musicale dell'antichità classica, appartenente alla famiglia dei cordofoni. (it)
- 키타라(Kithara)는 고대 그리스의 발현악기이다. 아폴론의 악기로서 디오니소스의 피리인 아울로스와 함께 고대 그리스 음악의 대표적인 악기이다. 키타라는 균제와 조화를 중요시하는 아폴론에 가장 적합한 것으로 되어 아폴론의 제전에서는 최고의 지위를 차지하였다. 아울로스가 디오니소스신에 적합한 황홀·정열·관능을 상징하는 데 대하여, 키타라는 냉정한 지적인 면을 대표하는 악기였다. 구조는 리라와 흡사하나 리라보다 발달하였고 크다. 목제의 공명동에는 2개의 팔이 있고 팔과 팔 사이에 가로막대를 붙여 공명동과 가로막대 사이에 현을 매었다. 현의 수는 5줄(기원전 8세기), 7줄(기원전 7세기), 11줄(기원전 5세기)로 늘어났다. 주법은 현의 하단을 손가락으로 눌러 1/4음, 1/2음, 1음을 올릴 수가 있었다. 이로써 그리스 기악의 기보법은 독특한 것으로 되었다. 한편 키타라는 후세의 현악기인 기타나 치터의 어원이 되었다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- De kithara (Grieks: κιθάρα, kithāra, Latijn: cithara) was een snaarinstrument uit de Griekse oudheid. De benamingen van de hedendaagse muziekinstrumenten gitaar en citer zijn afgeleid van kithara. (nl)
- キタラ（古希: κιθάρα, kitharā）は、ツィターなどの系列にある古代ギリシアの弦楽器である。キタラーとも。ラテン語では「cithara」と綴られ、キタラまたは中世以降はチタラと発音される。近代ギリシア語では本来の意味を失って、ギターを意味する言葉になっている。 (ja)
- Kitara (stgr. κιθάρα kithára lub κίθαρις kítharis, łac. cithara) – instrument muzyczny używany przez starożytnych Greków, stanowiła odmianę liry. (pl)
- Kithara, stränginstrument av lyratyp med strängarna spända mellan oket och den fyrkantiga resonanslådan. Musikinstrumentet har solidare konstruktion än lyran, som det troligen utvecklades ur, vilket ger kitharan större tekniska spelmöjligheter. Den härstammar från antikens Grekland och var under denna tid tillsammans med lyran en av de två huvudtyperna av grekiska stränginstrument. Båda förknippades med Apollon. Strängarna, som var gjorda av tarm hade kring 500 f.Kr ökat från tre till elva och var förmodligen stämda pentatoniskt. Namnet har levt vidare hos instrument av annan konstruktion, som gitarr, cister och cittra. (sv)
- Кифа́ра (др.-греч. κιθάρα, лат. cithara) — древнегреческий струнный щипковый музыкальный инструмент; самая важная в античности разновидность лиры. Кифара считалась инструментом Аполлона; в отличие от авлоса — инструмента Диониса. (ru)
- Кіфа́ра, іноді кіта́ра (дав.-гр. κιθάρα, лат. cithara) — давньогрецький струнний щипковий музичний інструмент, споріднений лірі, але ширший і коротший від неї. Кіфари великих розмірів, зі струнами низького ладу, називалася . Як і ліра, кіфара — результат вдосконалення давнішого музичного інструмента — формінги. Кіфара мала плаский дерев'яний корпус з 2 стійками, з'єднаними нагорі поперечиною (слугувала для більшого резонансу), 4 струни. У першій половині VII ст. до н. е. число струн досягло 7, потім поступово — 18. Взагалі кіфара, з погляду акустики, була влаштована краще за ліру. Співаки-кіфареди акомпанували собі на кіфарі під час співу, зачіпаючи струни пальцями або плектром. Окрім того, кіфара використовувалась і як сольний інструмент. Кіфара у стародавніх греків уособлювала Всесвіт, повторюючи своєю формою Небо і Землю. Струни символізували різні рівні Всесвіту. Кіфари вважалися інструментами Аполлона, на відміну від авлоса — інструмента Діоніса. У Новому Заповіті кіфара згадується як інструмент, на якому гратимуть янголи — переможці апокаліптичного звіра (див. Об. 15:2). Проте перекладачі Біблії при перекладі цього вірша зазвичай заміняли кіфару іншим інструментом — арфою, гуслями, цитрою, лютнею, а П. Куліш — кобзою. У Середні віки терміном cithara називали різноманітні струнні інструменти. Від нього (у середньовічньому правописі citara) у новоєвропейських мовах походять назви таких популярних музичних інструментів, як «гітерн», «цитра» та «гітара». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Kithara (řecky κιθάρα) neboli cithara (latinsky), byl strunový drnkací hudební nástroj Starověkého Řecka typem blízký lyře. V novořečtině slovo kithara přijalo význam "kytara", jejíž název ovšem z kithary pochází. Kithara byla profesionální verzí dvoustrunné lyry, která byla nástrojem lidovým. Kitharu především používali profesionální hudebníci, zvaní . Její původ je zřejmě asijský. Kromě kithary byla ještě basová verze, která se nazývala barbiton, oblíbená ve východních řeckých krajích Egejského moře a Malé Asie. (cs)
- La kithara (κιθάρα, kithāra) es un instrumento musical de cuerda pulsada propio de la antigua Grecia. Era construido inicialmente como la lira, pero con una caja de resonancia de mayores dimensiones, en madera. En su estructura es semejante al kinnor de los hebreos. Con estas características, la primitiva arpa tuvo una notable expansión desde la antigua Grecia, donde fue ejecutada por profesionales, los citaredos y aedos, como Limenio y Terpandro. Su uso también se concretó en la antigua Roma y en Córcega. (es)
- Is éard is kithara ann ná gléas ceoil ársa, cosúil le lir ach níos mó. Bhí athshonadóir adhmaid (dronuilleogach de ghnáth) mar bhun, dhá ghéag chuasacha ag teacht suas uaidh is iad ceangailte le trasnán ag a mbarra. Bhí 3-11 téad ag rith ón trasnán síos go bun an athshonadóra. Bhaintí na téada le figín. Bhíodh athshonadóir na líre déanta as blaosc toirtíse. (ga)
- La cetra (in greco antico: κιθάρα, kithára) era uno strumento musicale dell'antichità classica, appartenente alla famiglia dei cordofoni. (it)
- 키타라(Kithara)는 고대 그리스의 발현악기이다. 아폴론의 악기로서 디오니소스의 피리인 아울로스와 함께 고대 그리스 음악의 대표적인 악기이다. 키타라는 균제와 조화를 중요시하는 아폴론에 가장 적합한 것으로 되어 아폴론의 제전에서는 최고의 지위를 차지하였다. 아울로스가 디오니소스신에 적합한 황홀·정열·관능을 상징하는 데 대하여, 키타라는 냉정한 지적인 면을 대표하는 악기였다. 구조는 리라와 흡사하나 리라보다 발달하였고 크다. 목제의 공명동에는 2개의 팔이 있고 팔과 팔 사이에 가로막대를 붙여 공명동과 가로막대 사이에 현을 매었다. 현의 수는 5줄(기원전 8세기), 7줄(기원전 7세기), 11줄(기원전 5세기)로 늘어났다. 주법은 현의 하단을 손가락으로 눌러 1/4음, 1/2음, 1음을 올릴 수가 있었다. 이로써 그리스 기악의 기보법은 독특한 것으로 되었다. 한편 키타라는 후세의 현악기인 기타나 치터의 어원이 되었다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- De kithara (Grieks: κιθάρα, kithāra, Latijn: cithara) was een snaarinstrument uit de Griekse oudheid. De benamingen van de hedendaagse muziekinstrumenten gitaar en citer zijn afgeleid van kithara. (nl)
- キタラ（古希: κιθάρα, kitharā）は、ツィターなどの系列にある古代ギリシアの弦楽器である。キタラーとも。ラテン語では「cithara」と綴られ、キタラまたは中世以降はチタラと発音される。近代ギリシア語では本来の意味を失って、ギターを意味する言葉になっている。 (ja)
- Kitara (stgr. κιθάρα kithára lub κίθαρις kítharis, łac. cithara) – instrument muzyczny używany przez starożytnych Greków, stanowiła odmianę liry. (pl)
- Kithara, stränginstrument av lyratyp med strängarna spända mellan oket och den fyrkantiga resonanslådan. Musikinstrumentet har solidare konstruktion än lyran, som det troligen utvecklades ur, vilket ger kitharan större tekniska spelmöjligheter. Den härstammar från antikens Grekland och var under denna tid tillsammans med lyran en av de två huvudtyperna av grekiska stränginstrument. Båda förknippades med Apollon. Strängarna, som var gjorda av tarm hade kring 500 f.Kr ökat från tre till elva och var förmodligen stämda pentatoniskt. Namnet har levt vidare hos instrument av annan konstruktion, som gitarr, cister och cittra. (sv)
- Кифа́ра (др.-греч. κιθάρα, лат. cithara) — древнегреческий струнный щипковый музыкальный инструмент; самая важная в античности разновидность лиры. Кифара считалась инструментом Аполлона; в отличие от авлоса — инструмента Диониса. (ru)
- Η κιθάρα υπήρξε έγχορδο νυκτό μουσικό όργανο της Αρχαιότητας, το οποίο ανήκε στην ευρύτερη οικογένεια της λύρας. Στην ίδια οικογένεια ανήκε και η βάρβιτος, που αποτελεί κατ' ουσίαν τη βαθύφωνη εκδοχή του ιδίου οργάνου. Σε αντιδιαστολή με την απλή λύρα, ο χαρακτήρας της οποίας ήταν περισσότερο «λαϊκός», η κιθάρα χρησιμοποιήθηκε τρόπον τινά για περισσότερο λόγια χρήση, αποτελώντας το κύριο όργανο των . (el)
- Die Kithara altgriechisch κιθάρα ist ein Saiteninstrument aus der griechischen Antike. Sie war eines der vornehmsten Instrumente, das vorzugsweise zu feierlichen Anlässen gespielt wurde, besonders beim Kult zu Ehren des Gottes Apollon, und sich durch seinen besonders vollen Klang auszeichnete. Trotz einer Ähnlichkeit der beiden Leiern waren Lyra und Kithara verschiedene Instrumente. Die Lyra war meistens kleiner und besaß keinen Fuß. (de)
- La citro (greke κιθάρα, latinliterigite Kithara - nuntempe en la greka lingvo ankaŭ la nomo por la "klasika" (do ne-elektra) gitaro) estas kordinstrumento aparte uzata en antikva Grekio. En la helena mondo ĝi estis inter la plej noblaj muzikiloj, kaj ludiĝis prefere en festaj okazoj, aparte por la kulto honore al la dio Apolono. Kvankam ekzistas certa simileco al la same antikva greka plukinstrumeno liro, citro kaj liro definitive konsideriĝis malsamaj instrumentoj. La liroj kutime estis pli malgrandaj kaj ne havis "piedon" (bazon), kiu ebligus ke la instrumento mem staru, se ne ludate. Laŭ tio la antikva citro iusence similas al la moderna harpo, kiu ankaŭ havas tian bazon. (eo)
- The kithara (or Latinized cithara) (Greek: κιθάρα, romanized: kithāra, Latin: cithara) was an ancient Greek musical instrument in the yoke lutes family. In modern Greek the word kithara has come to mean "guitar", a word which etymologically stems from kithara. (en)
- La cithare (en grec ancien κιθάρα / kithara) est un instrument de musique de la Grèce antique, proche de la lyre. La cithare, en grec ancien κιθάρα ou κίθαρις, est une sorte de lyre perfectionnée. Mais selon Jacques Chailley : « Il n'est pas certain (...) que la cithare soit un perfectionnement de la lyre, car son existence est attestée longtemps avant. [...] Homère, qui connaît la cithare et son dérivé la phorminx, ne parle jamais de la lyre ; l'archéologie semble aboutir à une conclusion similaire. » La lyre et la cithare sont étroitement associées au culte d'Apollon, c'est l'instrument le plus répandu en Grèce. La lyre fut toujours l’instrument privilégié des amateurs, la cithare était surtout jouée par des professionnels, notamment lors des concours de musique. Le joueur de cithare seu (fr)
- Кіфа́ра, іноді кіта́ра (дав.-гр. κιθάρα, лат. cithara) — давньогрецький струнний щипковий музичний інструмент, споріднений лірі, але ширший і коротший від неї. Кіфари великих розмірів, зі струнами низького ладу, називалася . Як і ліра, кіфара — результат вдосконалення давнішого музичного інструмента — формінги. Кіфара мала плаский дерев'яний корпус з 2 стійками, з'єднаними нагорі поперечиною (слугувала для більшого резонансу), 4 струни. У першій половині VII ст. до н. е. число струн досягло 7, потім поступово — 18. Взагалі кіфара, з погляду акустики, була влаштована краще за ліру. (uk)
|
_-_Roma_AdP_379982.jpg){kind=link}
_-_Roma_AdP_379982.jpg){kind=link}
