| dbo:abstract
|
- حامل اللون هو جزء أو مجموعة وظيفية مسؤولة عن اللون في الجزيئات. تسمى الجزيئات بحامل اللون لأنها تعطي ميزة اللون للمركبات بسبب امتصاصها للإشعاع المرئي أو (بتوسيع استخدام كلمة "لون") لأشعة فوق البنفسجية. ينتج اللون عندما يمتص جزيء ما أطوالا موجية معينة من الضوء المرئي فينقل بعضها ويعكس بعضها الآخر. حامل اللون هو منطقة من الجزيء حيث يكون فرق الطاقة بين المدارات الجزيئية ضمن مجال الطيف المرئي. فالضوء المرئي الذي يصدم حامل اللون يمكن امتصاصه بإثارة إلكترون من حالته الأرضية إلى حالة مثارة. في الجزيئات الحيوية التي تستخدم لالتقاط أو استبيان طاقة الضوء، فإن حامل اللون هو الجزء الذي يسبب (Conformational change) للجزيء عندما يصدمه الضوء. يظهر حامل اللون بأحد شكلين: إما نظام مترافق أو معقدات فلزية. في النظام المترافق، فإن مستويات الطاقة التي تقفز بينها الإلكترونات، هي مدارات باي ممتدة بسلسلة من الروابط المتناوبة المفردة والمزدوجة، وغالباً في نظام عطري. وكأمثلة شائعة، نذكر ريتينال (موجود في شبكية العين لاستبيان الضوء)، ومختلف الملونات الغذائية، والمركبات الآزوية المستخدمة في صباغة النسيج، ليكوبين، كاروتين، أنثوسيانين. يلزم خمس أو ست ذرات كربون مترابطة على الأقل في هذا النظام المترافق لكي تعطي لوناً. يكون ارتباط الإلكترونات في النظام المترافق ضعيفاً بحيث يستطيع الضوء الساقط أن يحفز هذه الإلكترونات، ويعطيها الطاقة اللازمة لتقفز من مستوي طاقي إلى آخر، مما يعني امتصاص بعض أطوال موجات الضوء الساقط. المهم أن مزيجاً من أطوال المواجات الباقية تنعكس معطية اللون. تنتج حاملات اللون المتراكبة المعدنية من انقسام المدارات d بربط الفلز الانتقالي بربيطة. يمكن رؤية هذه الحاملات اللونية في اليخضور (تستخدمه النباتات في عملية التخليق الضوئي)، خضاب الدم، هيموسيانين، والفلزات الملونة مثل الملكيت، والجمشت. المجموعة الإثيلينية، كمثال، مهما كان محتوى الجزيء من المجموعات الوظيفية مثل H2C=CH2، XHC=CH2، X2C=CH2 ، وحلقي الهكسين (cyclohexene)، فإنه يظهر امتصاص كثيف مع شدة عظمى عند حوالي 180 نانومتر. ولا يمكن للمجموعة الوظيفية أن تعمل عمل حامل اللون إلا إذا كانت غير متصلة ترافقيا مع أي نظام إلكتروني باي. مجموعة ألدهيد الوظيفية –CHO، هي حامل لوني مفيد ويظهر نظام امتصاص π*-n ضعيف عند حوالي 280 نانومتر، مثل الفورمالدهيد. ولكن في حالة بنزالدهيد(C6H5CHO) فإن مجموعة ألدهيد الوظيفية هي جزء من النظام المترافق ولايمكنها أن تعامل كحامل اللون. (ar)
- Un cromòfor és la part d'una molècula responsable del seu color. El color sorgeix quan una molècula absorbeix certes longituds d'ona de la llum visible i en transmet o en reflecteix altres. El cromòfor és una zona de la molècula on la diferència d'energia entre dos orbitals moleculars diferents cau dins del rang de l'espectre visible. La llum visible que colpeja el cromòfor pot ser així absorbida excitant un electró des del seu estat base a un estat excitat. (ca)
- Als Chromophor (altgriechisch χρῶμα chrṓma ,Farbe‘, φορός phorós ‚tragend‘) wird die gesamte farbgebende Atom- oder Ionengruppierung einer chemischen Verbindung oder eines Werkstoffs bezeichnet. Die Farbigkeit kann durch Lichtabsorption, Lichtreflexion, Lichtstreuung oder Lichtbrechung erfolgen. Der Begriff Chromophor wird sowohl im Zusammenhang mit organischen Farbstoffen und Pigmenten verwendet, als auch bei anorganischen Farbgläsern, bei denen die Farbigkeit durch eingelagerte Ionen (z. B. Kationen von Eisen, Nickel, Cobalt, Mangan, Kupfer und Chrom) oder durch Metallkolloide (z. B. Kupfer und Gold) verursacht wird. Bei organischen Farbmitteln enthalten die Moleküle eine chromophore Struktur mit delokalisierbaren -Elektronen. Durch selektive Lichtabsorption eines Photons passender Energie können solche Elektronen auf ein höheres Energieniveau gehoben werden; damit wird dieses Molekül in einen energetisch angeregten Zustand versetzt. Ein Chromophor ist nicht zu verwechseln mit einem pigmenttragenden Organell (Chromatophor) einer Zelle bzw. mit einer Pigmentzelle (Chromatophore). (de)
- A chromophore is the part of a molecule responsible for its color.The color that is seen by our eyes is the one not absorbed by the reflecting object within a certain wavelength spectrum of visible light. The chromophore is a region in the molecule where the energy difference between two separate molecular orbitals falls within the range of the visible spectrum. Visible light that hits the chromophore can thus be absorbed by exciting an electron from its ground state into an excited state. In biological molecules that serve to capture or detect light energy, the chromophore is the moiety that causes a conformational change in the molecule when hit by light. (en)
- Un cromóforo es la parte o conjunto de átomos de una molécula responsable de su color. También se puede definir como una sustancia que tiene electrones capaces de absorber energía y excitarse, a diferentes longitudes de onda. Los cromóforos son, en química orgánica, los grupos no saturados responsables de la absorción en el UV. Esta absorción de radiación UV es el resultado de la excitación de electrones hacia estados de mayor energía. El núcleo juega un papel fundamental, ya que determina la fuerza con la cual estos electrones están unidos a él, y por ende influye en la magnitud de este cambio de energía Un auxocromo es un sustituyente, que al unirse al cromóforo incrementa la intensidad y la λ (longitud de onda) de la absorción. Los sustituyentes típicos son los grupos: metilo, hidroxilo, alcoxilo, amino y halógenos. Poseen (salvo el metilo) pares de electrones solitarios que resuenan con el cromóforo, extendiendo la conjugación: disminuye la energía y aumenta la λ máxima absorbida Cuando una molécula absorbe ciertas longitudes de onda de luz visible y transmite o refleja otras, la molécula tiene un color. Un cromóforo es una región molecular donde la diferencia de energía entre dos orbitales moleculares cae dentro del rango del espectro visible. La luz visible que incide en el cromóforo puede también ser absorbida excitando un electrón a partir de su estado de reposo. En las moléculas biológicas útiles para capturar o detectar energía lumínica, el cromóforo es la semimolécula que causa un cambio en la conformación del conjunto al recibir luz. Cromoforos: La primera ley de la fotoquímica (Grotthus e Draper, 1818) dice que solo la radiación absorbida puede promover alteraciones fotoquímicas.La absorción de la radiación ultravioleta es visible y es la que más a menudo promueve reacciones fotobiológicas la cual se realiza por modificaciones electrónicas en los átomos constituyentes de las moléculas.El estado básico y fundamental de una molécula es alterado por la absorción de la energía de un fotón, circunstancia en que el fotón se extingue, integrando su energía con la de la molécula.Cada molécula es apenas capaz de absorber energía en una franja de radiación más o menos larga, pero siempre limitada que se llama espectro de absorción de la sustancia. (es)
- An chuid de mhóilín a thugann dath dó. Bíonn naisc dhúbailte i gceist, cinn chomhchuingrithe go háirithe, sa chuid is mó de na crómafóir i lí-ábhair. Laghdaíonn siad seo fuinneamh na radaíochta ionsúite ionas go n-ionsúnn an chomhdhúil radaíocht infheicthe chomh maith le radaíocht ultraivialait. (ga)
- Un chromophore est un groupement d'atomes comportant une ou plusieurs doubles liaisons, et formant avec le reste de la molécule une séquence de doubles liaisons conjuguées, c'est-à-dire une alternance de doubles et de simples liaisons. L'existence d'une séquence suffisamment longue de doubles liaisons conjuguées dans une molécule organique, ou l'association avec un ou plusieurs auxochromes, crée un nuage électronique délocalisé pouvant entrer en résonance avec le rayonnement incident et ainsi l'absorber. Les chromophores sont donc responsables de l'aspect coloré des colorants organiques comme tente de l'expliquer la théorie de Witt. En effet, certains rayonnements sont absorbés tandis que d'autres sont reflétés, diffusés ou transmis. Par exemple, le carotène est le composé chimique qui donne leur couleur à de nombreux fruits et légumes (comme les carottes), cette molécule absorbe en effet les longueurs d'onde dans la gamme bleue du spectre visible mais réfléchit la couleur complémentaire (orange et rouge). Un produit contenant du carotène nous apparaît donc orange ou rouge. Les deux principaux types de chromophores sont :
* les systèmes à liaisons π conjuguées (exemples : β-carotène, anthocyanine, rétinol…) ;
* les complexes métalliques autour d'un métal de transition : les orbitales d de l'atome métallique sont réparties entre celui-ci et le ligand. L'absorption d'un photon incident se traduit par un saut d'un électron vers une orbitale supérieure. On retrouve ce type de chromophores aussi bien dans des molécules biologiques (chlorophylle, hémoglobine, hémocyanine) que dans des matériaux inorganiques (améthyste, malachite). Dans les organismes vivants, les chromophores peuvent servir à la détection de la lumière (photorécepteur) ou à l'absorption de l'énergie lumineuse (photosynthèse). (fr)
- Kromofor (chromophore) adalah bagian dari pigmen yang paling sensitif terhadap rangsangan cahaya. Kromofor berfungsi sebagai antena, alat penangkap gelombang elektromagnetik pada panjang gelombang tertentu. Suatu panjang gelombang spektrum tertentu dapat merangsang perubahan struktur molekul kromofor karena molekul itu "tereksitasi". Perubahan struktur ini mengakibatkan pelepasan energi/elektron. Energi atau elektron yang terlepas ini lalu ditangkap oleh (signaling) yang pada akhirnya memicu dihasilkannya sejumlah enzim bagi suatu proses biokimia tertentu. Pada tumbuhan, kromofor selalu merupakan molekul dengan kerangka heme, seperti pada fitokrom dan klorofil.
* l
*
* s (in)
- Con il termine cromoforo si definisce, in senso ampio, un gruppo di atomi capaci di conferire colorazione ad una sostanza. Più specificamente, un cromoforo rappresenta un atomo o gruppo di atomi di una entità molecolare responsabili dell'insorgere di una data banda spettrale a seguito di una transizione elettronica. Ciò è possibile in quanto la configurazione degli orbitali molecolari consente transizioni elettroniche dovute all'assorbimento di radiazione visibile e assorbimento nell'UV non lontano; risultano quindi escluse le transizioni σ → σ*. In genere, tutti i gruppi insaturi possono definirsi cromofori, in particolare: C≡C, C=C, C=N, C=O, C=S, N=N, N=O, sistemi polienici, anelli aromatici ecc. Sono cromofori anche gli elementi dei blocchi d ed f. Le transizioni responsabili del carattere cromoforo sono dei seguenti tipi:
* π → π*
* n → σ*
* n → π* Dei particolari gruppi cromofori, in grado di generare colorazione fluorescente o fosforescente in determinate condizioni, sono chiamati fluorofori. Una caratteristica associata ai vari gruppi cromofori è la lunghezza d'onda di assorbimento, calcolabile tramite la relazione di Planck dove h = costante di Planck, c = velocità della luce e ΔE è la variazione di energia legata alla transizione. Altra caratteristica peculiare è il coefficiente di estinzione molare specifico che è possibile ricavare approssimativamente da una derivazione dalla meccanica statistica semplificata: ε = 9 · 1019 S P dove S è la superficie del cromoforo (cm2) e P è la probabilità associata alla transizione in oggetto. Nello studio delle transizioni dei cromofori non bisogna inoltre dimenticare di applicare le regole di selezione, che distinguono le transizioni permesse da quelle proibite. Un gruppo funzionale con orbitali non leganti n (come -OH,-OR,-NH2,-NHR,-NR2,-X...) legato a un cromoforo, può portare a un aumento dell'effetto batocromico e ipercromico, in questo caso si parla di gruppi auxocromi. (it)
- 発色団（はっしょくだん、chromophore）は、分子の中で色の原因となる部分である。我々の目に映る色は可視光のある波長スペクトル内で吸収されない色である。発色団とは、分子内の2つの独立した分子軌道のエネルギー差が可視スペクトルの範囲内にある領域のことである。発色団にあたった可視光は、電子が基底状態から励起状態になることで吸収される。光エネルギーを捕捉したり検出したりする役割を持つ生体分子では、光があたったときに分子のコンフォメーション変化を引き起こす部分が発色団となる。 (ja)
- De chromofoor, letterlijk: kleurdrager is het gedeelte van het molecuul dat verantwoordelijk is voor de absorptie van licht in het zichtbare en ultraviolette deel van het elektromagnetische spectrum. Vooral in organische stoffen is een semi-empirische regel ontwikkeld voor de relatie tussen het in het spectrum en de structuur van het molecuul. Algemeen geldt dat naarmate het geconjugeerde systeem groter is - meer elektronen bevat - de golflengte van de maximumabsorptie naar hogere waarden verschuift, meer in het rode gebied van het spectrum terechtkomt. Het energieverschil tussen grondtoestand en aangeslagen toestand wordt dus kleiner. Organische chromoforen bevatten geconjugeerde systemen zoals aromatische groepen of koolstofketens die afwisselend enkele en dubbele bindingen bevatten.
* Organische verbindingen met verschillende soorten chromoforen
* bètacaroteen
* heem b
* fenolftaleïne (gekleurde vorm)
* azoverbindingen (nl)
- Chromofor – atom, jon, cząsteczka lub inne indywiduum chemiczne, w obrębie którego lub której zachodzą przejścia elektronowe odpowiadające za pasmo widmowe. Pierwotnie termin ten dotyczył grup funkcyjnych cząsteczki decydujących o jej barwie. Gdy cząsteczka absorbuje światło widzialne o niektórych długościach fali, a odbija lub przepuszcza światło o innej długości fali, wtedy ma ona barwę. Chromofor to rejon cząsteczki, w którym energia potrzebna do przeniesienia elektronu między orbitalami jest w zakresie światła widzialnego. Światło padające na chromofor jest absorbowane, co przenosi elektrony z ich stanu podstawowego do stanu wzbudzonego. Na przykład w cząsteczkach biologicznych odpowiedzialnych za absorpcję lub detekcję światła chromoforami są najczęściej ich motywy strukturalne. Po absorpcji fali świetlnej mogą one wywołać zmiany konformacyjne całej cząsteczki. Ogólnie chromoforem jest zwykle jeden z dwóch układów:
* układ sprzężonych wiązań (orbitali) π
* związek kompleksowy metalu. W układach sprzężonych poziomy energetyczne, między którymi mogą przeskakiwać elektrony, są rozszczepione (i, co za tym idzie, różnice energetyczne między nimi są mniejsze) przez nałożenie się sprzężonych orbitali π, obecnych w seriach układów wiązanie pojedyncze–wiązanie podwójne, występujących na przykład w związkach aromatycznych. Związkami z takim typem chromoforu są na przykład retinal (barwnik obecny w siatkówce oka), barwniki do tkanin oparte na związkach azowych, likopen, karoten czy antocyjany. Chromofory będące skompleksowanymi metalami zawdzięczają swoje właściwości rozszczepieniu orbitali d przy wiązaniu metalu przejściowego do ligandów. Chromofory tego typu występują w chlorofilu, hemoglobinie, hemocyjaninie czy kolorowych minerałach, jak malachit lub ametyst. Chromoforami w związkach biologicznych (np. hemoglobinie, czy bilirubinie) są często pierścienie pirolowe. Mogą one albo wiązać metal (atom żelaza w hemoglobinie lub magnezu w chlorofilu), tworząc z czterech podjednostek pirolu rodzaj otaczającego go wieńca, ale działają jako chromofor też bez związanego metalu:
* jako otwarty łańcuch – fitochrom, fikobilina, bilirubina
* pirole w formie pierścienia bez metalu – porfiryna. W takim wypadku działają na zasadzie sprzężenia wiązań π. (pl)
- Um cromóforo ou grupo cromóforo é a parte ou conjunto de átomos de uma molécula responsável por sua cor. Também se pode definir como uma substância que tem muitos elétrons capazes de absorver energia ou luz visível, e excitar-se para assim emitir diversas cores, dependendo dos comprimentos de onda da energia emitida pelo câmbio de nível energético dos elétrons, de estado excitado a estado basal. Quando uma molécula absorve certas longitudes de onda de luz visível e transmite ou reflete outras, a molécula tem uma cor. Um cromóforo é uma região molecular onde a diferença de energia entre dois orbitais atômicos cai dentro do intervalo do espectro visível. A luz visível que incide no cromóforo pode também ser absorvida excitando um elétron a partir de seu estado de repouso. Nas moléculas biológicas úteis para capturar ou detectar energia luminosa, o cromóforo é a semimolécula que causa uma alteração na conformação do conjunto ao receber luz. (pt)
- En kromofor är den delen av en molekyl som ansvarar för dess färg. Färgen uppstår när en molekyl absorberar bestämda våglängder av synligt ljus och sänder eller reflekterar andra. Kromoforen är ett område i molekylen där energiskillnaden mellan två olika molekylorbitaler faller innanför räckvidden av det synliga spektret. Synligt ljus som träffar kromoforen kan därmed absorberas genom att excitera en elektron från grundtillståndet till ett exciterat tillstånd. I biologiska molekyler vars funktion är att fånga eller detektera ljusenergi är kromoforen den funktionella gruppen, som åstadkommer en bekräftande förändring av molekylen vid träff. (sv)
- Хромофо́р (Від грецьк. “хрома” – забарвлення, колір.) — структурна одиниця молекули, яка відповідає за її оптичні властивості, поглинання й . Хромофор відповідає за колір речовини, звідки й походить його назва (від дав.-гр. χρωμα — колір, фарба та дав.-гр. φορος — носій). Так, зелене забарвлення хлорофілу зумовленне існуванням в ньому метало-органічного комплексу: порфірину з іоном магнію, червоне забарвлення гемоглобіну — порфірину з іоном заліза. Майже всі хромофори відносяться до одного з двох класів: 1.
* фрагменти органічних молекул з подвійними зв'язками (в тому числі системами спряжених подвійних зв'язків) та/або гетероатомами; 2.
* комплекси з йонами перехідних металів. Термін «хромофор» був запропонований в сімдесяті роки XIX століття німецьким хіміком О. Н. Віттом. Існують також певні групи, які самі по собі не є хромофорами, але посилюють здатність хромофорів поглинати світло та взагалі модифікують спектр поглинання (в першу чергу, зсувають його максимум). Такі групи в теорії Вітта називаються ауксохромами. Приклади ауксохромних груп: , , , , , , . Пізніше ця теорія поступилася місцем квантовомеханічній, але не відійшла цілковито в область історії науки: її основні поняття досить корисні для розуміння теорії і сьогодні. Щоб опукліше представити паралель між цією дещо застарілою, але наочною моделлю та строгішим квантовохімічним розглядом, звернемося до прикладів. Кожен хромофор має в електронному спектрі свою смугу поглинання. Їй відповідає певний перехід електрона з одного енергетичного рівня на інший (а кожному такому рівневі — певна молекулярна орбіталь). Згідно з теорією молекулярних орбіталей (МО), при утворенні молекулярних орбіталей з атомних енергетичні рівні останніх розщеплюються: одна МО в результаті має нижчу енергію порівняно з енергією окремих, розділених атомів, натомість друга — вищу. Зрозуміло, що електрони займають енергетично вигіднішу позицію: на нижчій МО, яка тому й називається зв'язувальною, бо саме знаходженням електронів на ній створюється хімічний зв'язок. Вища за енергією орбіталь, навпаки, начебто розштовхує атоми; її зазвичай позначають зірочкою і називають розпушувальною (англ. repulsive, anti-bonding, рос. разрыхляющая). Так звані сигма-орбіталі утворюються об'єднанням електронних хмар вздовж лінії, що з'єднує два атоми. Пі-орбіталі мають складнішу структуру: об'єднання відбувається по обидва боки від цієї лінії. В органічних молекулах з гетероатомами (кажучи дещо спрощено, це будь-які атоми, відмінні від вуглецю та водню), крім зв'язувальних та розпушувальних сигма- та пі-орбіталей існують ще так звані незв'язувальні: неподілена електронна пара, що наявна в таких атомів, майже не бере участі в хімічному зв'язку, хоча значно впливає на спектр. Незв'язувальні орбіталі позначаються латинською літерою n. Поглинання кванта світла молекулою призводить до переходу одного з електронів з нижчого енергетичного рівня на вищий, незайнятий. Спрощену умовну схему енергетичних рівнів, що відповідають різним молекулярним орбіталям та переходам між ними, подано на малюнку. З цієї умовної схеми легко бачити, що переходам різних типів відповідає вельми різна енергія збудження. Найбільші за енергією -переходи. Спектральні смуги, що відповідають цим переходам, мають усі молекули, але ці смуги малоспецифічні (тобто приблизно однакові для всіх, а тому несуть надто мало інформації). До того ж, вони відповідають далекому (вакуумному) ультрафіолету (нм), що створює великі технічні складнощі (на цих довжинах хвиль поглинає й повітря, чому треба працювати у вакуумі; дослідження потребують спеціальної оптики, наприклад, із сапфіру тощо). Наявність у молекулі гетероатому дає можливість спостерігати переходи зі стану n (це електрони, які не беруть участі в формуванні хімічних зв'язків, в першу чергу електрони електронних пар, які тісно зв'язані зі своїми атомами, і якими атоми не діляться зі своїми сусідами). Ці переходи потребують меншої енергії (спостерігаються на більших довжинах хвиль). Якщо ми порівняємо спектральні властивості вуглеводнів та їхніх заміщених похідних, як-от CH3CH2NH2, CH3NH2, CH3OH, CH3SH, CH3I тощо, то побачимо, що сполуки без гетероатомів поглинають світло зі значно меншою довжиною хвилі. Так, метан поглинає при нм, а CH3I — при нм. Це — прояв -переходу. За наявності подвійних (взагалі кратних) зв'язків, особливо ж спряжених -систем, можливі переходи з участю -орбіталей. Групи, що відповідальні за - та -переходи, якраз і є хромофорами. Зазвичай енергія -переходу менша, ніж , але коли спряження в системі значне, енергетичний рівень найвищої зайнятої -орбіталі може стати вищим від рівня n-орбіталі, й -перехід потребуватиме меншої енергії (або більшої довжини хвилі), ніж . Взагалі -переходам властиве менше значення : < 100 порівняно з для . Підвищення полярності розчинника або введення електронно-донорних заміщувачів зсуває переходи в червоний бік (довші хвилі), а — в синій (коротші хвилі). При цьому збільшується коефіцієнт поглинання для -переходів. Ще більший червоний зсув спостерігається при іонізації молекул, бо значно збільшується рухомість електронної оболонки завдяки появі електрона, що не бере участі в ковалентному зв'язку. Ось чому типові фарбники — це іонізовані молекули з розвиненою системою спряження, багаті на ауксохромні групи. Як приклад можна навести фарбник родамін 3B: (uk)
- Хромофо́ры (др.-греч. χρῶμα — цвет и φέρω — несу) — ненасыщенные группы атомов, обуславливающие цвет химического соединения. В то же время поглощающие электромагнитное излучение независимо от наличия окраски. Так, карбонильная группа C=O является хромофором, поглощающим в области 280 нм, в то же время кетоны, содержащие С=O — бесцветные вещества. Хромофорная теория возникновения окраски была предложена в 1878 г. немецким учёным Виттом. К хромофорам относят —N=N—, нитрогруппу —NO2, нитрозогруппу —N=O, карбонильную группу >С=О, сопряжённые системы двойных связей, хиноидные группировки и др. Введение других групп, называемых (от др.-греч. αὔξω — увеличиваю) (—ОН, —NH2 и др.), способствует углублению окраски. (ru)
- 簡單來說發色團是分子中與顏色有關的部分。 當分子吸收某特定可见光的波長射出或反射其他波長的光時會產生顏色。而發色團是指在分子中的某個兩個分子軌域的能量差落在可見光譜的範圍上的區域。因此當可見光的能量傳遞給發色團時則其中的電子會因吸收能量而從基態躍升為激發態. 發色團在生物的分子中則是充當捕捉或偵測光的作用,因為當光傳遞能量給分子時，發色團就是造成構型改變的部分。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Un cromòfor és la part d'una molècula responsable del seu color. El color sorgeix quan una molècula absorbeix certes longituds d'ona de la llum visible i en transmet o en reflecteix altres. El cromòfor és una zona de la molècula on la diferència d'energia entre dos orbitals moleculars diferents cau dins del rang de l'espectre visible. La llum visible que colpeja el cromòfor pot ser així absorbida excitant un electró des del seu estat base a un estat excitat. (ca)
- A chromophore is the part of a molecule responsible for its color.The color that is seen by our eyes is the one not absorbed by the reflecting object within a certain wavelength spectrum of visible light. The chromophore is a region in the molecule where the energy difference between two separate molecular orbitals falls within the range of the visible spectrum. Visible light that hits the chromophore can thus be absorbed by exciting an electron from its ground state into an excited state. In biological molecules that serve to capture or detect light energy, the chromophore is the moiety that causes a conformational change in the molecule when hit by light. (en)
- An chuid de mhóilín a thugann dath dó. Bíonn naisc dhúbailte i gceist, cinn chomhchuingrithe go háirithe, sa chuid is mó de na crómafóir i lí-ábhair. Laghdaíonn siad seo fuinneamh na radaíochta ionsúite ionas go n-ionsúnn an chomhdhúil radaíocht infheicthe chomh maith le radaíocht ultraivialait. (ga)
- 発色団（はっしょくだん、chromophore）は、分子の中で色の原因となる部分である。我々の目に映る色は可視光のある波長スペクトル内で吸収されない色である。発色団とは、分子内の2つの独立した分子軌道のエネルギー差が可視スペクトルの範囲内にある領域のことである。発色団にあたった可視光は、電子が基底状態から励起状態になることで吸収される。光エネルギーを捕捉したり検出したりする役割を持つ生体分子では、光があたったときに分子のコンフォメーション変化を引き起こす部分が発色団となる。 (ja)
- 簡單來說發色團是分子中與顏色有關的部分。 當分子吸收某特定可见光的波長射出或反射其他波長的光時會產生顏色。而發色團是指在分子中的某個兩個分子軌域的能量差落在可見光譜的範圍上的區域。因此當可見光的能量傳遞給發色團時則其中的電子會因吸收能量而從基態躍升為激發態. 發色團在生物的分子中則是充當捕捉或偵測光的作用,因為當光傳遞能量給分子時，發色團就是造成構型改變的部分。 (zh)
- حامل اللون هو جزء أو مجموعة وظيفية مسؤولة عن اللون في الجزيئات. تسمى الجزيئات بحامل اللون لأنها تعطي ميزة اللون للمركبات بسبب امتصاصها للإشعاع المرئي أو (بتوسيع استخدام كلمة "لون") لأشعة فوق البنفسجية. ينتج اللون عندما يمتص جزيء ما أطوالا موجية معينة من الضوء المرئي فينقل بعضها ويعكس بعضها الآخر. حامل اللون هو منطقة من الجزيء حيث يكون فرق الطاقة بين المدارات الجزيئية ضمن مجال الطيف المرئي. فالضوء المرئي الذي يصدم حامل اللون يمكن امتصاصه بإثارة إلكترون من حالته الأرضية إلى حالة مثارة. يظهر حامل اللون بأحد شكلين: إما نظام مترافق أو معقدات فلزية. (ar)
- Als Chromophor (altgriechisch χρῶμα chrṓma ,Farbe‘, φορός phorós ‚tragend‘) wird die gesamte farbgebende Atom- oder Ionengruppierung einer chemischen Verbindung oder eines Werkstoffs bezeichnet. Die Farbigkeit kann durch Lichtabsorption, Lichtreflexion, Lichtstreuung oder Lichtbrechung erfolgen. Ein Chromophor ist nicht zu verwechseln mit einem pigmenttragenden Organell (Chromatophor) einer Zelle bzw. mit einer Pigmentzelle (Chromatophore). (de)
- Un chromophore est un groupement d'atomes comportant une ou plusieurs doubles liaisons, et formant avec le reste de la molécule une séquence de doubles liaisons conjuguées, c'est-à-dire une alternance de doubles et de simples liaisons. L'existence d'une séquence suffisamment longue de doubles liaisons conjuguées dans une molécule organique, ou l'association avec un ou plusieurs auxochromes, crée un nuage électronique délocalisé pouvant entrer en résonance avec le rayonnement incident et ainsi l'absorber. Les chromophores sont donc responsables de l'aspect coloré des colorants organiques comme tente de l'expliquer la théorie de Witt. En effet, certains rayonnements sont absorbés tandis que d'autres sont reflétés, diffusés ou transmis. (fr)
- Un cromóforo es la parte o conjunto de átomos de una molécula responsable de su color. También se puede definir como una sustancia que tiene electrones capaces de absorber energía y excitarse, a diferentes longitudes de onda. Los cromóforos son, en química orgánica, los grupos no saturados responsables de la absorción en el UV. Esta absorción de radiación UV es el resultado de la excitación de electrones hacia estados de mayor energía. El núcleo juega un papel fundamental, ya que determina la fuerza con la cual estos electrones están unidos a él, y por ende influye en la magnitud de este cambio de energía (es)
- Kromofor (chromophore) adalah bagian dari pigmen yang paling sensitif terhadap rangsangan cahaya. Kromofor berfungsi sebagai antena, alat penangkap gelombang elektromagnetik pada panjang gelombang tertentu. Suatu panjang gelombang spektrum tertentu dapat merangsang perubahan struktur molekul kromofor karena molekul itu "tereksitasi". Perubahan struktur ini mengakibatkan pelepasan energi/elektron. Energi atau elektron yang terlepas ini lalu ditangkap oleh (signaling) yang pada akhirnya memicu dihasilkannya sejumlah enzim bagi suatu proses biokimia tertentu.
* l
*
* s (in)
- Con il termine cromoforo si definisce, in senso ampio, un gruppo di atomi capaci di conferire colorazione ad una sostanza. Più specificamente, un cromoforo rappresenta un atomo o gruppo di atomi di una entità molecolare responsabili dell'insorgere di una data banda spettrale a seguito di una transizione elettronica. Ciò è possibile in quanto la configurazione degli orbitali molecolari consente transizioni elettroniche dovute all'assorbimento di radiazione visibile e assorbimento nell'UV non lontano; risultano quindi escluse le transizioni σ → σ*. In genere, tutti i gruppi insaturi possono definirsi cromofori, in particolare: C≡C, C=C, C=N, C=O, C=S, N=N, N=O, sistemi polienici, anelli aromatici ecc. Sono cromofori anche gli elementi dei blocchi d ed f. (it)
- Chromofor – atom, jon, cząsteczka lub inne indywiduum chemiczne, w obrębie którego lub której zachodzą przejścia elektronowe odpowiadające za pasmo widmowe. Pierwotnie termin ten dotyczył grup funkcyjnych cząsteczki decydujących o jej barwie. Gdy cząsteczka absorbuje światło widzialne o niektórych długościach fali, a odbija lub przepuszcza światło o innej długości fali, wtedy ma ona barwę. Ogólnie chromoforem jest zwykle jeden z dwóch układów:
* układ sprzężonych wiązań (orbitali) π
* związek kompleksowy metalu. W takim wypadku działają na zasadzie sprzężenia wiązań π. (pl)
- De chromofoor, letterlijk: kleurdrager is het gedeelte van het molecuul dat verantwoordelijk is voor de absorptie van licht in het zichtbare en ultraviolette deel van het elektromagnetische spectrum. Vooral in organische stoffen is een semi-empirische regel ontwikkeld voor de relatie tussen het in het spectrum en de structuur van het molecuul. Algemeen geldt dat naarmate het geconjugeerde systeem groter is - meer elektronen bevat - de golflengte van de maximumabsorptie naar hogere waarden verschuift, meer in het rode gebied van het spectrum terechtkomt. Het energieverschil tussen grondtoestand en aangeslagen toestand wordt dus kleiner. (nl)
- Um cromóforo ou grupo cromóforo é a parte ou conjunto de átomos de uma molécula responsável por sua cor. Também se pode definir como uma substância que tem muitos elétrons capazes de absorver energia ou luz visível, e excitar-se para assim emitir diversas cores, dependendo dos comprimentos de onda da energia emitida pelo câmbio de nível energético dos elétrons, de estado excitado a estado basal. Nas moléculas biológicas úteis para capturar ou detectar energia luminosa, o cromóforo é a semimolécula que causa uma alteração na conformação do conjunto ao receber luz. (pt)
- Хромофо́р (Від грецьк. “хрома” – забарвлення, колір.) — структурна одиниця молекули, яка відповідає за її оптичні властивості, поглинання й . Хромофор відповідає за колір речовини, звідки й походить його назва (від дав.-гр. χρωμα — колір, фарба та дав.-гр. φορος — носій). Так, зелене забарвлення хлорофілу зумовленне існуванням в ньому метало-органічного комплексу: порфірину з іоном магнію, червоне забарвлення гемоглобіну — порфірину з іоном заліза. Майже всі хромофори відносяться до одного з двох класів: (uk)
- En kromofor är den delen av en molekyl som ansvarar för dess färg. Färgen uppstår när en molekyl absorberar bestämda våglängder av synligt ljus och sänder eller reflekterar andra. Kromoforen är ett område i molekylen där energiskillnaden mellan två olika molekylorbitaler faller innanför räckvidden av det synliga spektret. Synligt ljus som träffar kromoforen kan därmed absorberas genom att excitera en elektron från grundtillståndet till ett exciterat tillstånd. (sv)
- Хромофо́ры (др.-греч. χρῶμα — цвет и φέρω — несу) — ненасыщенные группы атомов, обуславливающие цвет химического соединения. В то же время поглощающие электромагнитное излучение независимо от наличия окраски. Так, карбонильная группа C=O является хромофором, поглощающим в области 280 нм, в то же время кетоны, содержащие С=O — бесцветные вещества. Хромофорная теория возникновения окраски была предложена в 1878 г. немецким учёным Виттом. К хромофорам относят —N=N—, нитрогруппу —NO2, нитрозогруппу —N=O, карбонильную группу >С=О, сопряжённые системы двойных связей, хиноидные группировки и др. (ru)
|
.jpeg?width=300)
.jpeg){kind=link}
.jpeg){kind=link}
