| dbo:abstract
|
- L'Altiplà d'Armènia (en armeni: Հայկական լեռնաշխարհ : Haykakan Lernachkharh) és una planura a Armènia, en la part meridional de Geòrgia, la part occidental de l'Azerbaidjan (enclavament del Nakhtxivan), el nord-oest de l'Iran i la part oriental de Turquia. Aquest territori se situa entre 1.000 i 2.000 metres d'altitud, enmig de les cadenes de muntanyes de Transcaucàsia que connecta el Petit Caucas a les Muntanyes del Taure. (ca)
- Arménská vysočina (arménsky Հայկական լեռնաշխարհ, Haykakan leřnašxarh, turecky Ermenistan Yaylası, ázerbájdžánsky Ermənistan yaylası) je soustava horských hřbetů a lávových plošin na pomezí Arménie, Gruzie, Turecka, Íránu a Ázerbájdžánu. Leží jižně od Malého Kavkazu, východně od , severovýchodně od pohoří Taurus, severně od íránského Zagrosu a severozápadně od Talyše a Alborzu. Na okrajích je lemována třemi velkými horskými jezery Van, Sevan a Urūmiyeh. I když na mapě není snadné rozpoznat rozhraní Arménské vysočiny a okolních geomorfologických provincií (zejména od Malého Kavkazu), geologicky se od nich odlišuje: je totiž z velké části sopečného původu. Leží na styku , a eurasijské tektonické desky. (cs)
- المرتفعات الأرمنية أو الهضبة الأرمنية (بالأرمنية: Հայկական լեռնաշխարհ) هي اسم يطلق على سلسة المرتفعات الواقعة شرقي الأناضول والممتدة من جورجيا بالشمال الغربي حتى شمال سوريا جنوباً. وترتبط شرقاً بالهضبة الإيرانية وغرباً . بعد ما يُعرف بـ«المجازر الأرمنية» ونهاية الحرب العالمية الأولى، قامت تركيا بتغيير الأسماء الجغرافية لمعظم المناطق التي كانت مقطونة من قبل غير الأتراك من الأرمن والآشوريين فتغير أسم تلك المنطقة إلى منطقة الأناضول الشرقية. (ar)
- Τα αρμενικά υψίπεδα είναι οροπέδιο στο βόρειο τμήμα της Μέσης Ανατολής. Στα δυτικά βρίσκεται το οροπέδιο της Ανατολίας, το οποίο ανυψώνεται από τις πεδιάδες στις ακτές του Αιγαίου και εκτείνεται μέχρι ανατολικά της Καππαδοκίας. Στα νοτιοανατολικά βρίσκεται το ιρανικό υψίπεδο, το οποίο βρίσκεται σε υψόμετρο 1.500 με 600 μέτρα. Ο Καύκασος εκτείνεται προς τα βορειοανατολικά και προς τα νότο βρίσκεται η άνω Μεσοποταμία. Κατά την αρχαιότητα ήταν γνωστό ως Μείζων Αρμενία, η οποία έχει κεντρικό ρόλο στην ιστορία των Αρμενίων και είναι μια από τις τέσσερις περιοχές που σχετίζονται με τους Αρμένιους. Οι άλλες είναι η ελάσσονα Αρμενία, η Κιλικία και η Κομμαγηνή. Κατά τη διάρκεια του μεσαίωνα στην περιοχή εγκαταστάθηκε μεγάλος πληθυσμός Τουρκμένων. Αλλες εθνικότητες που κατοικούν στο οροπέδιο είναι οι Γεωργιανοί και Ασσύριοι. Ο χριστιανικός πληθυσμός του δυτικού άκρου του υψιπέδου εξοντώθηκε στις αρχές του 20ου αιώνα στη γενοκτονία των Αρμενίων. Σήμερα στα υψίπεδα κατοικούν Αρμένιοι, Κούρδοι, Τούρκοι, Αζέροι και Γεωργιανοί. Τα υψίπεδα έχουν συνολικά έκταση 400.000 τετραγωνικά χιλιόμετρα και καλύπτουν τμήμα της ανατολικής Τουρκίας, ολόκληρη την Αρμενία, τη νότια Γεωργία, το δυτικό Αζερμπαϊτζάν και το βορειοδυτικό Ιράν. Γεωλογικά πρόσφατη ηφαιστειακή δραστηριότητα έχει οδηγήσει στην δημιουργία ηφαιστειακών οικοδομημάτων, όπως το όρος Αραράτ, το οποίο με ύψος 5.137 μέτρα είναι το ψηλότερο βουνό στα υψίπεδα, ενώ τα μασίφ και οι τεκτονικές κινήσεις έχουν οδηγήσει το σχηματισμό τριων μεγάλων λιμνών, τις Βαν, και Σεβάν. Η ηφαιστειακή δραστηριότητα είναι απότοκος της σύγκρουσης της αραβικής τεκτονικής πλάκας με την Ευρασιατική στο πρώιμο Μειόκαινο, με αποτέλεσμα πέρα από την έντονη ηφαιστειακή δραστηριότητα, την ανύψωση και την ορογένεση. Η περιοχή χαρακτηρίζεται από κατακερματισμένα ηφαιστειακά τόξα και τμήματα ηπειρωτικού και ωκεάνιου φλοιού. (el)
- The Armenian highlands (Armenian: Հայկական լեռնաշխարհ, romanized: Haykakan leṙnašxarh; also known as the Armenian Upland, Armenian plateau, or Armenian tableland) is the most central and the highest of the three plateaus that together form the northern sector of Western Asia. Clockwise starting from the west, the Armenian highlands are bounded by the Anatolian plateau, the Caucasus, the Kura-Aras lowlands, the Iranian Plateau, and Mesopotamia. The highlands are divided into western and eastern regions, defined by the Ararat Valley where Mount Ararat is located. Western Armenia is nowadays referred to as eastern Anatolia, and Eastern Armenia as the Lesser Caucasus or Caucasus Minor, and historically as the Anti-Caucasus, meaning "opposite the Caucasus". During the Iron Age, the region was known by variations of the name Ararat (Urartu, Uruatri, Urashtu). Later, the Highlands were known as Armenia Major, a central region to the history of Armenians, and one of the four geopolitical regions associated with Armenians, the other three being Armenia Minor, Sophene, and Commagene. The population of the region has been primarily Armenian for most of its known history. Prior to the appearance of nominally Armenian people in historical records, historians have hypothesized that the region must have been home to various ethnic groups who became homogenous when the Armenian language came to prominence. The population of the Armenian Highlands seem to have had a high level of regional genetic continuity for over 6,000 years. Recent studies have shown that the Armenian people are indigenous to the Armenian Highlands and form a distinct genetic isolate in the region. The region was also inhabited during Antiquity by minorities such as Assyrians, Georgians, Greeks, Jews, and Iranians. During the Middle Ages, Arabs and particularly Turkmens and Kurds settled in large numbers in the Armenian Highlands. The Christian population of the western half of the region was exterminated during the Armenian genocide of 1915. Today, the eastern half is mainly inhabited by Armenians, Azerbaijanis and Georgians, while the western half is mainly inhabited by Kurds (including Yazidis and Zazas), Turks, Azerbaijanis, Armenians (included crypto-Armenians and Hemshins). The region was administered for most of its known history by Armenian nobility and states, whether it was as part of a fully independent Armenian state, as vassals, or as part of a foreign state. Since the 1040s, the highlands have been under the rule of various Turkic peoples and the Safavid dynasty, with pockets of Armenian autonomy in places such as Artsakh. Much of Eastern Armenia, which had been ruled by the Safavids from the 16th century, became part of the Russian Empire in 1828 and was later incorporated into the Soviet Union, while much of Western Armenia was under the rule of the Ottoman Empire and later incorporated into Turkey. Today, the region is divided between Turkey, Georgia, Armenia, Azerbaijan and Iran. (en)
- La Armena Altebenaĵo (armene Հայկական լեռնաշխարհ, Hajkakan lernaŝĥarh; ankaŭ konata kiel Armena Ĉirkaŭa Regiono aŭ simple Armenio) estas la plej centra kaj la plej alta el la tri altebenaĵoj, kiuj kune formas la nordan sektoron de Okcidenta Azio. Komencante de la okcidento, la Armena Altebenaĵo estas limigita per la Anatolia altebenaĵo, Kaŭkazo, la Kura-Aras-ebenaĵo , la Irana Altebenaĵo, kaj Mezopotamio (aŭ Fekunda duonluno). La altebenaĵoj estas dividitaj en okcidentajn kaj orientajn regionojn, difinitajn de la Ararat-Valo kie situas la Monto Ararato. Okcidenta Armenio estas nuntempe nomata orienta Anatolio, kaj orienta Armenio kiel Malgranda Kaŭkazo, kaj historie transkaŭkaza . Dum la Ferepoko , la regiono estis konata per variaĵoj de la nomo Ararat ( Urartu , Uruatri , Uraŝtu ). Poste, la Altebenaĵoj estis konataj kiel Granda Armenio, centra regiono al la historio de la armenoj, kaj unu el la kvar geopolitikaj regionoj asociitaj kun la armenoj, la aliaj tri estantas Malgranda Armenio, Sofeno, kaj . La loĝantaro de la regiono estis ĉefe armena dum la plimulto de sia konata historio. Antaŭ la apero de armenaj homoj en historiaj registroj, historiistoj hipotezis, ke la regiono devis esti hejmo de diversaj etnoj, kiuj fariĝis homogenaj kiam la armena lingvo elstaris. La loĝantaro de la Armenaj Altebenaĵoj ŝajnas havi altnivelan regionan genetikan kontinuecon dum pli ol 6000 jaroj. Lastatempaj studoj montris ke la armenoj estas indiĝenoj de la Armena Altebenaĵo kaj formas klaran genetikan izolitaĵon en la regiono. La regiono ankaŭ estis loĝita dum Antikvo de malplimultoj kiel asirianoj, kartveloj, grekoj, judoj kaj irananoj. Dum la mezepoko, araboj kaj precipe turkmenoj kaj kurdoj ekloĝis en multegaj partoj de la Armena altebenaĵo. La kristana loĝantaro de la okcidenta duono de la regiono estis ekstermita dum la Armena genocido de 1915, kaj pli malgrandskale, la asiriaj kaj grekaj genocidoj. Hodiaŭ la orienta duono estas ĉefe loĝata de armenoj, azerioj, kaj kartveloj, dum la okcidenta duono estas ĉefe loĝata de azerioj, kurdoj (inkluzive de jezidoj), turkoj kaj zazaoj , kun malplimulto de asirianoj . La regiono estis administrita por la plimulto de sia konata historio de armena nobelaro kaj ŝtatoj, ĉu ĝi estis kiel parto de tute sendependa armena ŝtato, kiel vasaloj, aŭ kiel parto de eksterlanda ŝtato. Ekde la 1040-aj jaroj, la altebenaĵoj estis sub la regado de diversaj tjurkaj popoloj kaj la Safavida dinastio, kun epokoj da armena aŭtonomio en lokoj kiel ekzemple Arcaĥo. Granda parto de Orienta Armenio, kiu estis regita de la Safavidoj ekde la 16-a jarcento, fariĝis parto de la Rusa Imperio en 1828 kaj poste estis enmetita en Sovetunion, dum granda parto de Okcidenta Armenio estis sub la regado de la Otomana Imperio kaj poste integrigita en Turkio. Hodiaŭ la regiono estas dividita inter Turkio, Kartvelio, Armenio, Azerbajĝano kaj Irano . (eo)
- El Altiplano Armenio o Meseta Armenia (en armenio, Հայկական լեռնաշխարհ) forma parte de la y constituye la prolongación de los montes de Cáucaso. La gran parte de la Meseta Armenia se encuentra en Turquía, abarca el Nor-Oeste de Irán y la totalidad de la República de Armenia. También se extiende al oeste de Azerbaiyán. En total es un área de unos 400,000 km². Su punto más alto es el monte Ararat, 5165 metros. Hay numerosos lagos en sus depresiones tectónicas (Lago Seván, Lago Van, Lago Urmía). El nombre de Altiplano Armenio no se usa en los países vecinos de Armenia por motivos políticos e históricos.[cita requerida] En Turquía, el término generalmente utilizado es Región de Anatolia Oriental[cita requerida] (Doğu Anadolu Bölgesi en turco). El albaricoquero se extendió por Europa desde el Altiplano de Armenia. Se le conocía antiguamente como la fruta armenia, y su nombre botánico es Prunus armeniaca, que deriva de Armeniacum en latín. El Altiplano Armenio es conocido como el "foco de la Edad de Hierro". También es considerado tradicionalmente como uno de los posibles ubicaciones del Jardín de Edén. Una de las partes más llanas del altiplano la constituye la llanura del Ararat, que ocupa una parte del valle del río Aras, que separa Turquía y Armenia. Es la zona más productiva de Armenia en cuanto a agricultura y en ella se encuentran la ciudad de Ereván y el valle del río Hrazdán, entre las montañas de Geghama y el monte Ararat. (es)
- Das Armenische Hochland (armenisch Հայկական լեռնաշխարհ oder Բարձր Հայք / Bardsr Hajk), im Deutschen auch Armenisches Gebirge oder Ararathochland genannt, bildet den zentralen Teil des nordanatolisch-nordiranischen Kettengebirges und umfasst im breiten Sinne auch das Kleinkaukasus. Je nach Definition ist das Armenische Hochland 300.000 bis 400.000 Quadratkilometer groß und umfasst Gebiete der Türkei (vor allem die ehemaligen armenischen Provinzen des Osmanischen Reiches), des Iran, Georgiens, Aserbaidschans und fast vollständig die heutige Republik Armenien. Viele Gebirge im Armenischen Hochland stellen eine Aneinanderreihung von Vulkanen dar. Zu diesen zählen das Dschawacheti-Gebirge, das Arsiani-Gebirge (Yalnızçam Dağları), das Geghamgebirge und der (Ağri Dağları). Die höchste Erhebung ist der 5137 m hohe Ararat, ein erloschener Vulkan. Große Seen sind der Vansee (Salzsee) und der Sewansee (Süßwassersee). (de)
- Armeniar goi-ordokia (armenieraz: Հայկական լեռնաշխարհ) edo Armeniar goi-lautada Kaukasiako goi-ordokia da, Kaukaso mendilerroaren hedapena. Gehiengoa Turkian dago baina Armenia osoa, Irango ipar- mendebaldea eta Azerbaijango mendebaldea ere hartzen ditu. 400.000 km²-ko azalera du eta tontorrik garaiena Ararat mendia (5.165 metro) da. "Burdin Aroko epizentroa", Edengo lorategiaren balizko kokapentzat ere hartu dute. (eu)
- Le haut-plateau arménien (en arménien : Հայկական լեռնաշխարհ - Haykakan lernachkharh, en turc Doğu Anadolu yaylaları, anciennement Ermeni Yaylaları) est une plaine d'altitude située en Arménie, dans la partie occidentale de l'Azerbaïdjan (enclave du Nakhitchevan), le sud de la Géorgie, le nord-ouest de l'Iran et la partie nord-est de la Turquie. Ce territoire se situe entre 1 000 et 2 000 mètres d'altitude, au milieu des massifs montagneux de Transcaucasie qui relient le Petit Caucase aux monts Taurus. (fr)
- Dataran Tinggi Armenia (bahasa Armenia: Հայկական լեռնաշխարհ, translit. Haykakan leṙnašxarh, Haykakan leṙnašxarh; juga dikenal sebagai Tanah Tinggi Armenia, Plato Armenia, atau hanya Armenia) adalah yang paling tengah dan tertinggi dari tiga dataran tinggi terkurung daratan yang bersama-sama membentuk sektor utara dari Timur Tengah. Di sebelah baratnya adalah Dataran Tinggi Anatolia yang menjulang perlahan-lahan dari pantai dataran rendah di Laut Aegea dan menyatu dengan Dataran Tinggi Armenia di timur dari Cappadocia. Di sebelah tenggaranya adalah Dataran Tinggi Iran, di mana elevasi turun dengan cepat pada sekitar 600 meter (2.000 kaki) hingga 1.500 meter (5.000 kaki) di atas permukaan laut. Kaukasus membentang di timur laut dari Dataran Tinggi Armenia. Di sebelah barat daya Dataran Tinggi Armenia adalah . Selama Zaman Besi, wilayah ini dikenal menurut variasi dari namanya seperti Ararat (Urartu, Uruatri, Urashtu). Selama Era Klasik, dataran tinggi ini dikenal sebagai "Armenia Besar," pusat wilayah bagi , dan salah satu dari empat wilayah geopolitik yang terkait dengan bangsa Armenia, tiga lainnya adalah Armenia Kecil, Sophene, dan Commagene. (in)
- L'Altopiano armeno è il più centrale ed elevato degli altipiani che formano la parte settentrionale del Medio Oriente, con l'altopiano anatolico che scende a ovest verso il mare Egeo e l'altopiano iranico a sud-est che digrada velocemente ad altitudini molto più basse. (it)
- アルメニア高原（アルメニアこうげん、アルメニア語: Հայկական լեռնաշխարհ）、またはアルメニア台地は、3つの台地の集合が中央部で高まりを形成する、中東北部内陸の地形である。西部にはカッパドキア東部からエーゲ海低岸までゆるやかに下降するアナトリア高原があり、南東部には標高600メートルから1500メートルまで急激に高まりをみせるイラン高原がある。古典古代には、アルメニア人の一大居住域であったことから「大アルメニア」と呼ばれ、、キリキア、と共に4地域からなるアルメニア人地域の一部をなしていた。 (ja)
- 아르메니아 고원(아르메니아어: Հայկական լեռնաշխարհ Haykakan leṙnašxarh, 튀르키예어: Ermenistan Yaylası, Ermenistan Platosu)은 서아시아에 있는 고원이다. 캅카스 고원과 캅카스 산맥의 일부를 포함하며 나라별로 나누면 아르메니아 동부가 해당하지만 대부분 터키에 해당되고, 이란과 아제르바이잔의 서부도 약간 해당된다. 아르메니아 대부분이 아르메니아 고지대에 속해 있다. 이 고지대의 전체 면적은 약 400,000km2이고, 최고 높은 지점은 아라라트산(해발고도: 5165m)이며, 스텝과 스텝 기후가 나타난다. 아르메니아 고지대에는 세반 호수, 반 호수, 우르미아 호수 등의 여러 호수가 있다. 아르메니아의 주변 나라들은 정치적인 이유로 '아르메니아 고지대'라는 이름을 사용하지 않으며 대표적으로 터키에서는 이라는 용어가 일반적으로 쓰인다. 아르메니아 고원은 '철기 시대의 중심'으로 불려왔으며, 에덴 동산의 위치중의 하나로 믿어져 왔다. (ko)
- Het Armeens Hoogland (Armeens Hajeren Lernashkhar, Հայերեն Լեռնաշխար, ook bekend als het Armeens Plateau) is een plateau in Transkaukasië, dat de Kleine Kaukasus verbindt met de Taurus. De naam "Armeens hoogland" is gebaseerd op het vroegere Koninkrijk Armenië. (nl)
- Wyżyna Armeńska (orm. Հայկական լեռնաշխարհ, Hajkakan lernaszycharh; tur. Doğu Anadolu Yaylası) – wyżyna w zachodniej części Azji, we wschodniej części Azji Mniejszej. Jest to obszar aktywny sejsmicznie, najbardziej narażony na trzęsienia ziemi na całym półwyspie Azja Mniejsza, z wygasłym wulkanem – Araratem (5165 m n.p.m. według pomiaru satelitarnego NASA). Wyżyna Armeńska zajmuje powierzchnię ok. 400 000 km²; a jej średnia wysokość wynosi 1700 m n.p.m. Na jej terenie leżą państwa takie jak Turcja, Armenia, Gruzja, Iran i Azerbejdżan. Od południa wyżynę ograniczają Góry Kurdystańskie, a od północy Góry Pontyjskie i Mały Kaukaz. Na zachód od niej leży Wyżyna Anatolijska. Wyżyna Armeńska powstała w wyniku trzeciorzędowych i czwartorzędowych ruchów wypiętrzających, którym towarzyszyła bardzo silna działalność wulkaniczna i tektoniczna. Klimat podzwrotnikowy suchy kontynentalny. Region Wyżyny Armeńskiej charakteryzują częste opady w rejonach górskich (do 800 mm) zwłaszcza w półroczu chłodnym. Na pozostałym obszarze suma opadów nie przekracza 300 mm. Średnia temperatura powietrza w lipcu wynosi 19 °C, jednak dochodzi nawet do 40 °C, a w styczniu spada poniżej zera i wynosi od -15 °C do -3 °C. Teren wyżyny jest bardzo urozmaicony, przecinają go liczne pasma górskie oraz płaskowyże, urozmaicają go stożki wygasłych wulkanów. Charakterystyczną cechą krajobrazu są także wysokie masywy zrębowe i pokrywy law bazaltowych. Rozdzielają je kotliny tektoniczne, których dna wypełniają jeziora: Wan, Urmia i Sewan. Na obszarze Wyżyny Armeńskiej można dostrzec wyraźną piętrowość klimatyczną i roślinną: jego większą część stanowią stepy leżące do 1400 m n.p.m., mniej jest lasów (głównie dębowych i sosnowych), które leżą poniżej 2300 m n.p.m. oraz wysokogórskich łąk (leżących na wysokości nie przekraczającej 3000 m n.p.m.). Powyżej 4000 m n.p.m. znajdują się niewielkie lodowce. Większą część wyżyny tworzą gleby płowe oraz brunatne. Z Wyżyny Armeńskiej wypływa wiele rzek o zmiennych przepływach, m.in. Eufrat, Kura i Araks. Region wyżyny jest słabo wykorzystany gospodarczo i bardzo rzadko zaludniony, aczkolwiek występują na obszarach sztucznie nawadnianych gęsto zaludnione oazy. Podstawę gospodarki na tym obszarze stanowi rolnictwo, głównie uprawa pszenicy, jęczmienia, bawełny, winorośli i drzew owocowych. Hoduje się owce i kozy. Wydobywa się rudy chromu, miedzi, żelaza oraz surowców skalnych. (pl)
- O Planalto Armênio, também conhecido como Platô Armênio, é parte do Planalto da Transcaucásia e constitui na continuação das montanhas do Cáucaso, também chamado de Armênia Oriental. A maior parte do Planalto fica na Turquia e uma pequena parte no Irã. Quase toda a Armênia fica no Planalto, que também se estende a uma parte do Azerbaijão. Sua área total é de 400 mil km². O ponto mais alto é o Monte Ararate, com 5.165 metros. É uma mistura de planaltos de lava, cones vulcânicos e cordilheiras, com montanhas e estepes e semidesertos. Há um grande número de lagos nas depressões tectônicas (Lago Van, Lago Sevan, Lago Úrmia). O nome Planalto armênio não é usado pelos países vizinhos por diversas razões políticas e históricas. Na Turquia, o termo (em turco: Doğu Anadolu Bölgesi) é normalmente empregado. O damasco, nativo da China, chegou à Europa por meio do Planalto armênio. Ele é conhecido desde os tempos antigos como uma fruta armênia, e o seu nome científico na botânica, Prunus armeniaca, deriva do vernáculo latim Armeniacum, mesma raíz de Armênia. O Planalto Armênio pode ser chamado de "epicentro da Idade do Ferro". É tradicionalmente associado ao local onde era possivelmente o Jardim do Éden. (pt)
- Армя́нское наго́рье (арм. Հայկական լեռնաշխարհ, Haykakan leṙnašxarh) — горный регион на севере Передней Азии. Среднее из трёх Переднеазиатских нагорий. На западе без резких границ переходит в Малоазиатское нагорье, на востоке примыкает к Иранскому нагорью. (ru)
- 亞美尼亞高原（Armenian Highlands，亞美尼亞語：Հայկական լեռնաշխարհ，羅馬化：Haykakan leṙnašxarh，英文名稱另有Armenian Upland， Armenian plateau，或是Armenian tableland，）是組成西亞北部的三個高原中，位居中央，高度最高的一座。亞美尼亞高原從西方，順著時鐘方向，受安纳托利亞高原、高加索、庫拉-阿拉斯低地、伊朗高原、美索不達米亞所包圍。亞美尼亞高原受到亞拉拉特平原（其中有亞拉拉特山）所分隔，而分成東西兩個區域。所謂西亞美尼亞就是今日所稱的東部安那托利亞地區，而所謂的即為今日的小高加索山脈，也稱Caucasus Minor，或是古代所稱的Anti-Caucasus，即“在高加索對面”的意思。 在鐵器時代，這個地區以烏拉爾圖（或其他類似稱呼-Urartu、Uruatri、Urashtu）的名字而為人知。後來它被稱為“大亞美尼亞”，是亞美尼亞歷史的中心地區，另外三個與亞美尼亞人有關的地緣政治學地區是小亞美尼亞、、和科馬基尼。 歷史學家假設，亞美尼亞人的名稱在歷史紀錄上出現之前，這個區域曾有幾個不同的族裔存在，這些族裔在亞美尼亞語通行後而統一。在過去6,000多年來，亞美尼亞高原的人口似乎維持高度的區域性遺傳。最近的研究顯示，亞美尼亞人是亞美尼亞高原的原住民，長期在這個地區形成一個獨特的群。這個地區在古典時代也有亞述人、喬治亞人、希臘人、猶太人、和伊朗人等少數民族居住。在中世紀，阿拉伯人，以及特別是土庫曼人和庫爾德人大量移入亞美尼亞高原定居。這個地區西半部的基督徒在1915年亞美尼亞種族滅絕時期受到滅絕。今天，這個地區東半部主要是居住著亞美尼亞人、亞塞拜然人、和喬治亞亞人。而西半部主要是居住庫爾德人（包括雅茲迪人）、土耳其人、亞塞拜然人、亞美尼亞人（包括和赫姆辛人）、和扎扎人。 在大部分的已知歷史上，這個地區是由和國家治理，這些治理階級或是獨立的亞美尼亞國的一部分、或是附庸、或是外國統治者的一部分。東亞美尼亞的大部分地區從16世紀開始受伊朗薩法維王朝統治，在1828年被俄羅斯帝國併吞，再成為蘇聯的一部分，而西亞美尼亞的大部分地區則由鄂圖曼帝國統治，後來併入土耳其。今日，這個高原地區分屬土耳其、喬治亞、亞美尼亞、亞塞拜然、和伊朗五個國家。 (zh)
- Вірме́нське нагі́р'я (вірм. Հայկական լեռնաշխարհ) — плоскогір'я і гірські системи сходу Туреччини і Вірменії, орографічна область цієї країни, середнє з трьох передньоазійських нагір'їв. Відрізняється особливо складним орографічним малюнком. Хребти сполучаються на крайньому сході країни з гірськими ланцюгами Загроса і Азербайджану. Скупчення гір увінчане вулканічним конусом Великого Арарату (5137 м, найвища точка Туреччини). Плоскогір'я займає вузьку смугу території, значна частина поверхні якої похована під товстим шаром лави, і включає декілька улоговин тектонічного походження із порівняно пологим рельєфом. В одній із них, на висоті 1720 м, розташоване солоне озеро Ван. У східній частині Туреччини, де підносяться декілька гірських піків, що досягають 3700—4300 м, беруть свій початок річки Тигр, Євфрат і Аракс. Більша частина Вірменського нагір'я розташована в межах сучасних Туреччини і Вірменії. До Вірменського нагір'я належить також західна частина Ірану, південь Грузії і західна частина Азербайджану. У широкому сенсі до Вірменського нагір'я належить також Малий Кавказ (створюючи його межу з півночі), і . Площа Вірменського нагір'я (у широкому сенсі) становить близько 400 тис. км². На заході Вірменське нагір'я змикається з , на півдні біля його підніжжя розташована , а на південному сході воно поступово зливається з Іранським нагір'ям. Вірменське нагір'я є могутнім гірським вузлом, в якому змикаються північні й південні околичні пасма Малоазіатського і Іранського нагір'їв, створюючи складну систему хребтів і улоговин. Наприкінці неогену нагір'я піддалося розколюванню і було перетнуте системою тріщин, уздовж яких відбувалися виливання лави. Лава вкрила майже всю поверхню нагір'я базальтовими товщами, здебільшого згладивши нерівності рельєфу. Наразі Вірменське нагір'я є великим лавово-туфовим плоскогіря'м (висоти 1500—3000 м) із гігантськими вулканічними конусами (що утворилися в пізніші етапи вулканічної діяльності і досягли кількох тисяч метрів висоти) і тектонічними западинами, що розділені хребтами. Западини лежать на висотах від 700 до 2000 метрів, мають або сухі днища, або зайняті озерами (Ван, Севан, Резайе (Урмія) тощо). Вони є центрами скупчення населення і часто називаються за розташованими в їх межах містами — Ерзурумська, Тебризська, Араратська, Мушська тощо. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'Altiplà d'Armènia (en armeni: Հայկական լեռնաշխարհ : Haykakan Lernachkharh) és una planura a Armènia, en la part meridional de Geòrgia, la part occidental de l'Azerbaidjan (enclavament del Nakhtxivan), el nord-oest de l'Iran i la part oriental de Turquia. Aquest territori se situa entre 1.000 i 2.000 metres d'altitud, enmig de les cadenes de muntanyes de Transcaucàsia que connecta el Petit Caucas a les Muntanyes del Taure. (ca)
- Arménská vysočina (arménsky Հայկական լեռնաշխարհ, Haykakan leřnašxarh, turecky Ermenistan Yaylası, ázerbájdžánsky Ermənistan yaylası) je soustava horských hřbetů a lávových plošin na pomezí Arménie, Gruzie, Turecka, Íránu a Ázerbájdžánu. Leží jižně od Malého Kavkazu, východně od , severovýchodně od pohoří Taurus, severně od íránského Zagrosu a severozápadně od Talyše a Alborzu. Na okrajích je lemována třemi velkými horskými jezery Van, Sevan a Urūmiyeh. I když na mapě není snadné rozpoznat rozhraní Arménské vysočiny a okolních geomorfologických provincií (zejména od Malého Kavkazu), geologicky se od nich odlišuje: je totiž z velké části sopečného původu. Leží na styku , a eurasijské tektonické desky. (cs)
- المرتفعات الأرمنية أو الهضبة الأرمنية (بالأرمنية: Հայկական լեռնաշխարհ) هي اسم يطلق على سلسة المرتفعات الواقعة شرقي الأناضول والممتدة من جورجيا بالشمال الغربي حتى شمال سوريا جنوباً. وترتبط شرقاً بالهضبة الإيرانية وغرباً . بعد ما يُعرف بـ«المجازر الأرمنية» ونهاية الحرب العالمية الأولى، قامت تركيا بتغيير الأسماء الجغرافية لمعظم المناطق التي كانت مقطونة من قبل غير الأتراك من الأرمن والآشوريين فتغير أسم تلك المنطقة إلى منطقة الأناضول الشرقية. (ar)
- Armeniar goi-ordokia (armenieraz: Հայկական լեռնաշխարհ) edo Armeniar goi-lautada Kaukasiako goi-ordokia da, Kaukaso mendilerroaren hedapena. Gehiengoa Turkian dago baina Armenia osoa, Irango ipar- mendebaldea eta Azerbaijango mendebaldea ere hartzen ditu. 400.000 km²-ko azalera du eta tontorrik garaiena Ararat mendia (5.165 metro) da. "Burdin Aroko epizentroa", Edengo lorategiaren balizko kokapentzat ere hartu dute. (eu)
- Le haut-plateau arménien (en arménien : Հայկական լեռնաշխարհ - Haykakan lernachkharh, en turc Doğu Anadolu yaylaları, anciennement Ermeni Yaylaları) est une plaine d'altitude située en Arménie, dans la partie occidentale de l'Azerbaïdjan (enclave du Nakhitchevan), le sud de la Géorgie, le nord-ouest de l'Iran et la partie nord-est de la Turquie. Ce territoire se situe entre 1 000 et 2 000 mètres d'altitude, au milieu des massifs montagneux de Transcaucasie qui relient le Petit Caucase aux monts Taurus. (fr)
- L'Altopiano armeno è il più centrale ed elevato degli altipiani che formano la parte settentrionale del Medio Oriente, con l'altopiano anatolico che scende a ovest verso il mare Egeo e l'altopiano iranico a sud-est che digrada velocemente ad altitudini molto più basse. (it)
- アルメニア高原（アルメニアこうげん、アルメニア語: Հայկական լեռնաշխարհ）、またはアルメニア台地は、3つの台地の集合が中央部で高まりを形成する、中東北部内陸の地形である。西部にはカッパドキア東部からエーゲ海低岸までゆるやかに下降するアナトリア高原があり、南東部には標高600メートルから1500メートルまで急激に高まりをみせるイラン高原がある。古典古代には、アルメニア人の一大居住域であったことから「大アルメニア」と呼ばれ、、キリキア、と共に4地域からなるアルメニア人地域の一部をなしていた。 (ja)
- 아르메니아 고원(아르메니아어: Հայկական լեռնաշխարհ Haykakan leṙnašxarh, 튀르키예어: Ermenistan Yaylası, Ermenistan Platosu)은 서아시아에 있는 고원이다. 캅카스 고원과 캅카스 산맥의 일부를 포함하며 나라별로 나누면 아르메니아 동부가 해당하지만 대부분 터키에 해당되고, 이란과 아제르바이잔의 서부도 약간 해당된다. 아르메니아 대부분이 아르메니아 고지대에 속해 있다. 이 고지대의 전체 면적은 약 400,000km2이고, 최고 높은 지점은 아라라트산(해발고도: 5165m)이며, 스텝과 스텝 기후가 나타난다. 아르메니아 고지대에는 세반 호수, 반 호수, 우르미아 호수 등의 여러 호수가 있다. 아르메니아의 주변 나라들은 정치적인 이유로 '아르메니아 고지대'라는 이름을 사용하지 않으며 대표적으로 터키에서는 이라는 용어가 일반적으로 쓰인다. 아르메니아 고원은 '철기 시대의 중심'으로 불려왔으며, 에덴 동산의 위치중의 하나로 믿어져 왔다. (ko)
- Het Armeens Hoogland (Armeens Hajeren Lernashkhar, Հայերեն Լեռնաշխար, ook bekend als het Armeens Plateau) is een plateau in Transkaukasië, dat de Kleine Kaukasus verbindt met de Taurus. De naam "Armeens hoogland" is gebaseerd op het vroegere Koninkrijk Armenië. (nl)
- Армя́нское наго́рье (арм. Հայկական լեռնաշխարհ, Haykakan leṙnašxarh) — горный регион на севере Передней Азии. Среднее из трёх Переднеазиатских нагорий. На западе без резких границ переходит в Малоазиатское нагорье, на востоке примыкает к Иранскому нагорью. (ru)
- Τα αρμενικά υψίπεδα είναι οροπέδιο στο βόρειο τμήμα της Μέσης Ανατολής. Στα δυτικά βρίσκεται το οροπέδιο της Ανατολίας, το οποίο ανυψώνεται από τις πεδιάδες στις ακτές του Αιγαίου και εκτείνεται μέχρι ανατολικά της Καππαδοκίας. Στα νοτιοανατολικά βρίσκεται το ιρανικό υψίπεδο, το οποίο βρίσκεται σε υψόμετρο 1.500 με 600 μέτρα. Ο Καύκασος εκτείνεται προς τα βορειοανατολικά και προς τα νότο βρίσκεται η άνω Μεσοποταμία. (el)
- The Armenian highlands (Armenian: Հայկական լեռնաշխարհ, romanized: Haykakan leṙnašxarh; also known as the Armenian Upland, Armenian plateau, or Armenian tableland) is the most central and the highest of the three plateaus that together form the northern sector of Western Asia. Clockwise starting from the west, the Armenian highlands are bounded by the Anatolian plateau, the Caucasus, the Kura-Aras lowlands, the Iranian Plateau, and Mesopotamia. The highlands are divided into western and eastern regions, defined by the Ararat Valley where Mount Ararat is located. Western Armenia is nowadays referred to as eastern Anatolia, and Eastern Armenia as the Lesser Caucasus or Caucasus Minor, and historically as the Anti-Caucasus, meaning "opposite the Caucasus". (en)
- La Armena Altebenaĵo (armene Հայկական լեռնաշխարհ, Hajkakan lernaŝĥarh; ankaŭ konata kiel Armena Ĉirkaŭa Regiono aŭ simple Armenio) estas la plej centra kaj la plej alta el la tri altebenaĵoj, kiuj kune formas la nordan sektoron de Okcidenta Azio. Komencante de la okcidento, la Armena Altebenaĵo estas limigita per la Anatolia altebenaĵo, Kaŭkazo, la Kura-Aras-ebenaĵo , la Irana Altebenaĵo, kaj Mezopotamio (aŭ Fekunda duonluno). La altebenaĵoj estas dividitaj en okcidentajn kaj orientajn regionojn, difinitajn de la Ararat-Valo kie situas la Monto Ararato. Okcidenta Armenio estas nuntempe nomata orienta Anatolio, kaj orienta Armenio kiel Malgranda Kaŭkazo, kaj historie transkaŭkaza . (eo)
- Das Armenische Hochland (armenisch Հայկական լեռնաշխարհ oder Բարձր Հայք / Bardsr Hajk), im Deutschen auch Armenisches Gebirge oder Ararathochland genannt, bildet den zentralen Teil des nordanatolisch-nordiranischen Kettengebirges und umfasst im breiten Sinne auch das Kleinkaukasus. Je nach Definition ist das Armenische Hochland 300.000 bis 400.000 Quadratkilometer groß und umfasst Gebiete der Türkei (vor allem die ehemaligen armenischen Provinzen des Osmanischen Reiches), des Iran, Georgiens, Aserbaidschans und fast vollständig die heutige Republik Armenien. (de)
- El Altiplano Armenio o Meseta Armenia (en armenio, Հայկական լեռնաշխարհ) forma parte de la y constituye la prolongación de los montes de Cáucaso. La gran parte de la Meseta Armenia se encuentra en Turquía, abarca el Nor-Oeste de Irán y la totalidad de la República de Armenia. También se extiende al oeste de Azerbaiyán. El albaricoquero se extendió por Europa desde el Altiplano de Armenia. Se le conocía antiguamente como la fruta armenia, y su nombre botánico es Prunus armeniaca, que deriva de Armeniacum en latín. (es)
- Dataran Tinggi Armenia (bahasa Armenia: Հայկական լեռնաշխարհ, translit. Haykakan leṙnašxarh, Haykakan leṙnašxarh; juga dikenal sebagai Tanah Tinggi Armenia, Plato Armenia, atau hanya Armenia) adalah yang paling tengah dan tertinggi dari tiga dataran tinggi terkurung daratan yang bersama-sama membentuk sektor utara dari Timur Tengah. Di sebelah baratnya adalah Dataran Tinggi Anatolia yang menjulang perlahan-lahan dari pantai dataran rendah di Laut Aegea dan menyatu dengan Dataran Tinggi Armenia di timur dari Cappadocia. Di sebelah tenggaranya adalah Dataran Tinggi Iran, di mana elevasi turun dengan cepat pada sekitar 600 meter (2.000 kaki) hingga 1.500 meter (5.000 kaki) di atas permukaan laut. Kaukasus membentang di timur laut dari Dataran Tinggi Armenia. Di sebelah barat daya Dataran Ting (in)
- Wyżyna Armeńska (orm. Հայկական լեռնաշխարհ, Hajkakan lernaszycharh; tur. Doğu Anadolu Yaylası) – wyżyna w zachodniej części Azji, we wschodniej części Azji Mniejszej. Jest to obszar aktywny sejsmicznie, najbardziej narażony na trzęsienia ziemi na całym półwyspie Azja Mniejsza, z wygasłym wulkanem – Araratem (5165 m n.p.m. według pomiaru satelitarnego NASA). Wyżyna Armeńska powstała w wyniku trzeciorzędowych i czwartorzędowych ruchów wypiętrzających, którym towarzyszyła bardzo silna działalność wulkaniczna i tektoniczna. (pl)
- O Planalto Armênio, também conhecido como Platô Armênio, é parte do Planalto da Transcaucásia e constitui na continuação das montanhas do Cáucaso, também chamado de Armênia Oriental. A maior parte do Planalto fica na Turquia e uma pequena parte no Irã. Quase toda a Armênia fica no Planalto, que também se estende a uma parte do Azerbaijão. O damasco, nativo da China, chegou à Europa por meio do Planalto armênio. Ele é conhecido desde os tempos antigos como uma fruta armênia, e o seu nome científico na botânica, Prunus armeniaca, deriva do vernáculo latim Armeniacum, mesma raíz de Armênia. (pt)
- Вірме́нське нагі́р'я (вірм. Հայկական լեռնաշխարհ) — плоскогір'я і гірські системи сходу Туреччини і Вірменії, орографічна область цієї країни, середнє з трьох передньоазійських нагір'їв. Відрізняється особливо складним орографічним малюнком. Хребти сполучаються на крайньому сході країни з гірськими ланцюгами Загроса і Азербайджану. Скупчення гір увінчане вулканічним конусом Великого Арарату (5137 м, найвища точка Туреччини). Плоскогір'я займає вузьку смугу території, значна частина поверхні якої похована під товстим шаром лави, і включає декілька улоговин тектонічного походження із порівняно пологим рельєфом. В одній із них, на висоті 1720 м, розташоване солоне озеро Ван. У східній частині Туреччини, де підносяться декілька гірських піків, що досягають 3700—4300 м, беруть свій початок річки (uk)
- 亞美尼亞高原（Armenian Highlands，亞美尼亞語：Հայկական լեռնաշխարհ，羅馬化：Haykakan leṙnašxarh，英文名稱另有Armenian Upland， Armenian plateau，或是Armenian tableland，）是組成西亞北部的三個高原中，位居中央，高度最高的一座。亞美尼亞高原從西方，順著時鐘方向，受安纳托利亞高原、高加索、庫拉-阿拉斯低地、伊朗高原、美索不達米亞所包圍。亞美尼亞高原受到亞拉拉特平原（其中有亞拉拉特山）所分隔，而分成東西兩個區域。所謂西亞美尼亞就是今日所稱的東部安那托利亞地區，而所謂的即為今日的小高加索山脈，也稱Caucasus Minor，或是古代所稱的Anti-Caucasus，即“在高加索對面”的意思。 在鐵器時代，這個地區以烏拉爾圖（或其他類似稱呼-Urartu、Uruatri、Urashtu）的名字而為人知。後來它被稱為“大亞美尼亞”，是亞美尼亞歷史的中心地區，另外三個與亞美尼亞人有關的地緣政治學地區是小亞美尼亞、、和科馬基尼。 (zh)
|
