| dbo:abstract
|
- Anna Perenna va ser una deïtat romana que presidia el cicle anual. Les llegendes sobre ella són narrades per Ovidi i Virgili. Segons ells, era filla de Belos i germana de Dido. (ca)
- Η Άννα Περέννα (λατ. Anna Perenna) ήταν αρχαία θεότητα της ρωμαϊκής μυθολογίας. Η θεότητα αυτή ήταν προσωποποίηση του κύκλου του έτους (ενιαυτού), όπως υποδηλώνει και η επωνυμία της, από το per annum, δηλαδή κάτι σαν «Άννα η Ετησία». (el)
- Anna Perenna was an old Roman deity of the circle or "ring" of the year, as indicated by the name (per annum). (en)
- Anna Perenna (lateinisch perennis jährlich bzw. beständig wiederkehrend) ist eine der vielen „kleinen“ Göttinnen des antiken Rom. Vermutlich (nach Franz Altheim) stammt sie aus der etruskischen Mythologie, wo sie eine Erdmuttergöttin darstellte, und wurde von den Römern übernommen. Anna Perenna wurde am 15. März mit einem allgemeinen Festmahl in ihrem Hain am ersten Meilenstein der Via Flaminia geehrt (Feriae Annae Perennae), bei dem offenbar reichlich getrunken wurde. Man wünschte sich so viele Lebensjahre als es gelang, Becher zu trinken, man tanzte und sang, was immer man kannte, vor allem aber obszöne Lieder. Nach einer der von Ovid erzählten Geschichten geht das Fest auf eine alte Frau namens Anna aus Bovillae zurück, die während der Ständekämpfe zwischen Patriziern und Plebejern den verhungernden Plebejern täglich selbstgebackene Kuchen brachte und sie so vor dem Verhungern rettete.Diese Aischrologien, das Singen obszöner Lieder beim Fest, gehe auf einen Streich zurück, den die eben vergöttlichte Anna dem Gott Mars gespielt habe: Mars sei verliebt gewesen in die keusche Minerva und habe Anna um Kupplerdienste gebeten. Die habe ihn zunächst hingehalten und als das nicht mehr ging, sich ihm verschleiert als bräutliche Minerva präsentiert. Die derben Scherze beim Fest würden an diesen gelungenen Streich erinnern, den Anna dem Kriegsgott gespielt hatte. Alternativ dazu wird von Ovid Anna Perenna mit Anna, der Schwester Didos, identifiziert. 1999 wurde der Brunnen der Anna Perenna auf der Piazza Euclide in Rom von Marina Piranomonte entdeckt und ausgegraben. (de)
- Anna Perenna fue una antigua deidad romana del círculo o «anillo» del año, como su nombre (per annum) indica claramente. Su fiesta caía en los idus de marzo (15 de marzo), que habrían marcado la primera luna llena del año en el antiguo calendario romano lunar, cuando marzo era considerado el primer mes del año, y era celebrada en la arboleda de la diosa en la primera piedra miliar de la Vía Flaminia. A ella asistían muchos de los plebeyos de la ciudad. Macrobio cuenta que las ofrendas que allí se le hacían eran ut annare perannareque commode liceat, es decir, ‘para que el círculo del año pueda completarse felizmente’. Juan Lido dice que los sacrificios y oraciones públicos se le ofrecían para asegurar un año próspero. En sus Fastos, Ovidio proporciona una vívida descripción del jolgorio y la licenciosidad de su fiesta al aire libre, donde las tiendas se armaban o se construían cenadores con ramas, en los que los muchachos yacían junto a las muchachas, y la gente pedía que Anna les otorgase muchos años más para que pudieran beber copas de vino en la fiesta. (es)
- Anne ou Anna Perenna est un personnage de l'Enéide de Virgile et des Fastes d'Ovide. Elle est devenue une déesse romaine, généralement représentée sous les traits d'une vieille femme. (fr)
- Anna Perenna was een oud-Italiaanse godin van het voorjaar. Hoewel haar taak later werd overgenomen door de Horae, de seizoenen, vierde men in Rome jaarlijks op 15 maart een feest ter ere van haar. (nl)
- Anna Perenna era un'antica dea romana che presiedeva al corso dell'anno o, più propriamente, al perpetuo rinnovarsi dell'anno. (it)
- Anna Perenna – staroitalska bogini Nowego Roku, czczona w starożytnym Rzymie. Jej imię pochodzi od łacińskiego annus – rok i perennis – wieczny. Przedstawiano ją pod postacią starej kobiety. Święto Anny Perenny obchodzono w idy marcowe (15 marca) w dzień Nowego Roku. Po wprowadzeniu w 46 p.n.e. kalendarza juliańskiego i przesunięciu początku roku na 1 stycznia, święto to zatraciło swój pierwotny charakter. (pl)
- Anna Perenna var en fornitalisk gudinna, sannolikt representerande årets växling. Hennes fest firades under lössläppta former i mars, det gammalromerska årets första månad, som ett slags folklig nyårsfest. På grund av namnlikheten identifierade Ovidius Anna Perenna med drottning Didos syster Anna. Den tyske religionshistorikern Franz Altheim antog för sin del att Anna Perenna ursprungligen var en etruskisk modergudinna som tidigt smälte in i romersk mytologi. (sv)
- Ana Perena (em latim Anna Perenna), na mitologia romana, era uma deusa da Roma Antiga que presidia ao curso do ano e do seu retorno perpétuo, e por isso era chamada também Anna ac Peranna. Era considerada, igualmente, a deusa da abundância e do alimento. Segundo Virgílio e Ovídio, era filha de Belo e irmã e confidente de Dido, rainha de Cartago. (pt)
- Анна Перенна (лат. Anna Perenna) — давня італьська богиня року й довголіття, свято якої відзначали 15 березня на Марсовому полі. ЇЇ зазвичай зображували в образі бабусі; в добу імперії Анну Перенну ототожнювали з сестрою Дідони Анною, яка з Карфагена втекла до Енея в Італію. Дружина Енея Лавінія з ревнощів намагалася вбити її. У розпачі Анна Перенна втопилась у річці . Згодом її стали шанувати як німфу цієї річки. За іншою версією, Анна, втікаючи від Лавінії, зустріла бога річки , вийшла за нього заміж і прийняла ім'я Анна Перенна. Культ її поширився в Римі внаслідок злиття двох культів: річкової німфи й італьської богині довголіття. (uk)
- Анна Перенна (лат. Anna Perenna от annus — «год» и perennis — «вечный, непрерывный, длящийся») — в римской мифологии богиня наступающего нового года. По римскому календарю празднество приходилось на мартовские Иды (15 марта). В этот день государственные и частные лица приносили жертвы в честь богини, молили ut annare perennareque commode liceat. На Марсовом поле устраивались празднества. На берегу Тибра ставили шалаши из молодой зелени, и, располагаясь в них или под открытым небом, люди обнимались, много пили, пели смешные и непристойные песенки. Существует обряд сожжения Анна Перенны в образе противной старухи, до сих пор сохранившийся в древних городах Италии. Происхождение богини неясно. Имеется мнение, что она возникла из верований неких неиндоевропейских народов, населявших полуостров до прибытия на него латинов, умбров, иллирийцев и греков. Анну Перенну считают одним из воплощений Луны, она наполняет год отрезками — месяцами. Луна или Диана считалась женской ипостасью Януса. Овидий выводит три мифа, связанных с Анной Перенной: 1. Анна Перенна отождествлялась с сестрой Дидоны по имени Анна. Она любила Энея и прибыла к нему из Карфагена в Италию. Спасаясь от гнева его жены Лавинии, попросила покровительства у речного бога Нумия, утопилась в реке Нумиция и стала нимфой этой реки под именем Перенна. В марте река становилась полноводной. 2. На заре Римской империи плебеи боролись с патрициями за свои права. В результате простой народ оставил город, удалился на Священную гору и голодал. Старуха Анна ежедневно приносила ему из предместья Бовилль множество свежеиспеченного хлеба. В её честь и был установлен культ. 3. К богине Анне Перенне, которая была глубокой старухой, обратился Марс и попросил помочь добиться благосклонности юной и чистой Минервы. Анна пообещала. Через некоторое время Минерва действительно явилась к Марсу, одетая, как невеста. Марс бросился её целовать, покровы спали и перед ним предстала Анна, которая начала высмеивать Марса, не слишком выбирая выражения. В её честь римские девушки пели 15 марта непристойные песни: С этих-то пор и поют в честь Анны нескромные шутки: Весело вспомнить, как бог мощный был так проведен. — Ovid. Fast., HI, 695—696. Пер. Ф. Петровского. (ru)
- 安娜（英語：Anna Perenna）。古罗马神话女性神祇之一。其事迹反映于相关古典作家的著述之中。于古罗马时代受到古罗马人广泛崇拜与进行其供奉活动。亦发现其相关之文物铭文，具有重大地宗教影响与历史意义。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Anna Perenna va ser una deïtat romana que presidia el cicle anual. Les llegendes sobre ella són narrades per Ovidi i Virgili. Segons ells, era filla de Belos i germana de Dido. (ca)
- Η Άννα Περέννα (λατ. Anna Perenna) ήταν αρχαία θεότητα της ρωμαϊκής μυθολογίας. Η θεότητα αυτή ήταν προσωποποίηση του κύκλου του έτους (ενιαυτού), όπως υποδηλώνει και η επωνυμία της, από το per annum, δηλαδή κάτι σαν «Άννα η Ετησία». (el)
- Anna Perenna was an old Roman deity of the circle or "ring" of the year, as indicated by the name (per annum). (en)
- Anne ou Anna Perenna est un personnage de l'Enéide de Virgile et des Fastes d'Ovide. Elle est devenue une déesse romaine, généralement représentée sous les traits d'une vieille femme. (fr)
- Anna Perenna was een oud-Italiaanse godin van het voorjaar. Hoewel haar taak later werd overgenomen door de Horae, de seizoenen, vierde men in Rome jaarlijks op 15 maart een feest ter ere van haar. (nl)
- Anna Perenna era un'antica dea romana che presiedeva al corso dell'anno o, più propriamente, al perpetuo rinnovarsi dell'anno. (it)
- Anna Perenna – staroitalska bogini Nowego Roku, czczona w starożytnym Rzymie. Jej imię pochodzi od łacińskiego annus – rok i perennis – wieczny. Przedstawiano ją pod postacią starej kobiety. Święto Anny Perenny obchodzono w idy marcowe (15 marca) w dzień Nowego Roku. Po wprowadzeniu w 46 p.n.e. kalendarza juliańskiego i przesunięciu początku roku na 1 stycznia, święto to zatraciło swój pierwotny charakter. (pl)
- Anna Perenna var en fornitalisk gudinna, sannolikt representerande årets växling. Hennes fest firades under lössläppta former i mars, det gammalromerska årets första månad, som ett slags folklig nyårsfest. På grund av namnlikheten identifierade Ovidius Anna Perenna med drottning Didos syster Anna. Den tyske religionshistorikern Franz Altheim antog för sin del att Anna Perenna ursprungligen var en etruskisk modergudinna som tidigt smälte in i romersk mytologi. (sv)
- Ana Perena (em latim Anna Perenna), na mitologia romana, era uma deusa da Roma Antiga que presidia ao curso do ano e do seu retorno perpétuo, e por isso era chamada também Anna ac Peranna. Era considerada, igualmente, a deusa da abundância e do alimento. Segundo Virgílio e Ovídio, era filha de Belo e irmã e confidente de Dido, rainha de Cartago. (pt)
- 安娜（英語：Anna Perenna）。古罗马神话女性神祇之一。其事迹反映于相关古典作家的著述之中。于古罗马时代受到古罗马人广泛崇拜与进行其供奉活动。亦发现其相关之文物铭文，具有重大地宗教影响与历史意义。 (zh)
- Anna Perenna (lateinisch perennis jährlich bzw. beständig wiederkehrend) ist eine der vielen „kleinen“ Göttinnen des antiken Rom. Vermutlich (nach Franz Altheim) stammt sie aus der etruskischen Mythologie, wo sie eine Erdmuttergöttin darstellte, und wurde von den Römern übernommen. Alternativ dazu wird von Ovid Anna Perenna mit Anna, der Schwester Didos, identifiziert. 1999 wurde der Brunnen der Anna Perenna auf der Piazza Euclide in Rom von Marina Piranomonte entdeckt und ausgegraben. (de)
- Anna Perenna fue una antigua deidad romana del círculo o «anillo» del año, como su nombre (per annum) indica claramente. Su fiesta caía en los idus de marzo (15 de marzo), que habrían marcado la primera luna llena del año en el antiguo calendario romano lunar, cuando marzo era considerado el primer mes del año, y era celebrada en la arboleda de la diosa en la primera piedra miliar de la Vía Flaminia. A ella asistían muchos de los plebeyos de la ciudad. (es)
- Анна Перенна (лат. Anna Perenna от annus — «год» и perennis — «вечный, непрерывный, длящийся») — в римской мифологии богиня наступающего нового года. По римскому календарю празднество приходилось на мартовские Иды (15 марта). В этот день государственные и частные лица приносили жертвы в честь богини, молили ut annare perennareque commode liceat. На Марсовом поле устраивались празднества. На берегу Тибра ставили шалаши из молодой зелени, и, располагаясь в них или под открытым небом, люди обнимались, много пили, пели смешные и непристойные песенки. Существует обряд сожжения Анна Перенны в образе противной старухи, до сих пор сохранившийся в древних городах Италии. (ru)
- Анна Перенна (лат. Anna Perenna) — давня італьська богиня року й довголіття, свято якої відзначали 15 березня на Марсовому полі. ЇЇ зазвичай зображували в образі бабусі; в добу імперії Анну Перенну ототожнювали з сестрою Дідони Анною, яка з Карфагена втекла до Енея в Італію. Дружина Енея Лавінія з ревнощів намагалася вбити її. У розпачі Анна Перенна втопилась у річці . Згодом її стали шанувати як німфу цієї річки. За іншою версією, Анна, втікаючи від Лавінії, зустріла бога річки , вийшла за нього заміж і прийняла ім'я Анна Перенна. (uk)
|
_MET_DT284851.jpg){kind=link}
_MET_DT284851.jpg){kind=link}
