| dbo:abstract
|
- اللاسلطوية الرأسمالية (وقد يسميها البعض لاسلطوية السوق الحر) هي فلسفة سياسية تدعو إلى إزالة الحكومة أو الدولة وإحلال سوق حر تماما مكانها. في المجتمع اللاسلطوي الرأسمالي، ينظر إلى أجهزة الشرطة والقضاء والجيش وجميع أجهزة إحلال الأمن والسلامة الأخرى على أنها شركات خاصة، تتنافس فيما بينها للحصول على رضا الجمهور، وليس كجهة حكومية مدعومة ماديا من قبل نظام ضرائب إجباري على الشعب. لا توجد قوانين وتشريعات في مجتمع لا سلطوي رأسمالي، لأن قوانين الطبيعة للسوق الحر -عكس قوانين الحكومات- ستعمل على إيصال المجتمع لنظام كامل. في المجتمع الذي يعيش حالة اللاسلطوية الرأسمالية، يعمل جهازا الشرطة والقضاء وجميع الخدمات الاجتماعية بطريقة التعاقد الخاص لمتنافسين يختارهم الزبائن من بينهم، بدلًا من عملها مركزيّاً عبر فرض الضرائب الإجبارية. بالنسبة للنقود، وغيرها من المنتجات والخدمات، فتُكون مبذولة ومملوكة بشكل فردي وتنافسي في سوق حرة. تتم عملية تنظيم النشاطات الشخصية والاقتصادية مباشرةً عبر المُتضررين الذين يختارون عملاءهم في منظمات حل النزاعات الناتجة عن السوق ضمن إطار قوانين الضرر والعقود، بدلًا من القوانين المركزية الناظمة للعقوبات في الاحتكارات السياسية، وهو ما يعتبره الأناركيون الرأسماليون مواتيًا لازدهار الفساد من خلال الملكيّة الجماعية وتشويه مؤشرات السوق. تُنظّم اقتصاديات التنظيم، مثل معايير الشركات، والعلاقات العامة، وعلامات المنتَج التجارية، وقواعد حماية المستهلك، والأخلاقيات، وعلاقات العمل تُنظّم جميعها بشكل طوعي من خلال تطبيق الرابطات التجارية المتنافسة، والجمعيات المهنيّة، ومنظمات المعايير؛ نظريّاً يؤسس هذا لوساطة السوق فيما يخص القرارات التجارية ويُتيح الفرصة للسوق للتواصل الفعّال بالمشاريع التجارية من خلال نقابات المستهلكين، بدلًا من التنظيم المالي للشركات الذي تفرضه الدولة إجباريّاً، وهو ما يراه الأناركيون الرأسماليون غير ذي جدوى بسبب الاستئثار التنظيمي. تبنّى العديد من المنظّرون فلسفات قانونية مشابهة للاسلطوية الرأسمالية. على أي حال، في منتصف القرن العشرين، كان أول من استخدم المصطلح هو موراي روتبارد الذي وفّق بين عناصر من المدرسة النمساوية للاقتصاد والليبرالية الكلاسيكية وأفكار اللاسلطويية الفردانية الأمريكية من القرن التاسع عشر لكلّ من لايساندار سبونر وبينجامين تاكر (في نفس الوقت، رافضًا نظريتهما الخاصة بقيمة العمل والمعايير التي استخلصاها منها). في نموذج روتبارد الأناركي الرأسمالي، «يعمل المجتمع ضمن إطار مدوّنة قانونية تحرّرية متفق عليها وتكون مقبولة لدى الجميع، ويتعهد سلك القضاء بالالتزام بها». سيعترف هذا العقد بالسيادة الفردية، والملكية الخاصة، والعقود، وقانون الضرر، ويُظهر التزامًا بقانون عدم الاعتداء. يختلف الأناركيون الرأسماليون عن أنصار الدولة الحارسة، الذين ينادون بنموذج الدولة الحارسة على نطاق صغير، تكون قائمة على الديمقراطية الجيفرسونية، ويقتصر عملها على حماية الأفراد وممتلكاتهم من الاعتداء الداخلي والخارجي؛ كما يختلفون عن الأناركيين الذين يعارضون الملكية الخاصة لوسائل الإنتاج (الأدوات، المصانع، والمواد الخام، إلخ)، والإيجارات وغيرها من جوانب الرأسمالية. (ar)
- L'anarcocapitalisme és una ideologia política liberal anarquista. Per a l'anarcocapitalisme l'estat és una amenaça permanent per a la llibertat de l'individu, i per tant és aquest qui ha de defensar la seva propietat i integritat. Creuen profundament en què la seva ideologia respon a l'ordre natural del món, i que totes les formes de govern són un artifici per justificar la tirania. (ca)
- Anarchokapitalismus je politická a ekonomická teorie, která usiluje o eliminaci státu resp. státního monopolu ve prospěch neregulovaného volného trhu, soukromého vlastnictví, libertariánského výkladu osobní svobody a principu neagrese. Funkce státu jako soudnictví, policie nebo armáda by byly v teoretické anarchokapitaistické společnosti nahrazeny soukromými agenturami, které by si občané platili. Jakožto příklad společnosti blížící se těmto principům anarchokapitalisté často uvádějí středověký Island nebo Spojené státy americké v období tzv. divokého západu. Pojem anarchokapitalismus použil již v druhé polovině 20. století ekonom Murray Rothbard, který byl představitelem tzv. rakouské školy ekonomie, a který prohlásil: „Kapitalismus je vrcholné vyjádření anarchismu a anarchismus je vrcholné vyjádření kapitalismu. Nejen, že jsou kompatibilní, ale nemůžete skutečně mít jedno bez druhého. Pravý anarchismus bude kapitalismem a pravý kapitalismus bude anarchismem.“ Za zakladatele anarchokapitalismu je považován nizozemský ekonom působící ve Francii v 19. století Gustave de Molinari. Mezi další představitele anarchokapitalismu patří David D. Friedman a Hans-Hermann Hoppe. Anarchokapitalismus představuje nelevicový směr anarchismu, přičemž jeho anarchistická podstata je dalšími anarchisty často rozporovaná. Ti tvrdí, že kapitalismus, jakožto systém založený na soukromém vlastnictví výrobních prostředků, z podstaty vytváří hierarchii mezi vlastníkem výrobních prostředků a jeho podřízenými (zaměstnanci), kvůli čemuž není kompatibilní s anarchismem a jeho vizí samosprávné společnosti bez hierarchie, nadvlády a nerovnosti. Jako takový proto anarchokapitalismus odmítají považovat za jeden ze směrů anarchismu. (cs)
- Der Anarchokapitalismus ist eine ökonomische Theorie und politische Philosophie, die für eine allein vom freien Markt, freiwilligen Übereinkünften und freiwilligen vertraglichen Bindungen geprägte Gesellschaftsordnung eintritt. In Abgrenzung zum Minimalstaat strebt er eine reine Privatrechtsordnung (auch Nullstaat) ohne öffentliches Recht an. Er tritt für ein Recht auf Selbstbestimmung und eine weitreichende Verfügungsgewalt über Privateigentum ein, welche nicht durch staatliche Regelungen, sondern allein durch das Selbstbestimmungsrecht anderer eingeschränkt sein sollen. Anarchokapitalisten betrachten den Staat als illegitimes politisches System, das Gesellschaftsmitglieder in ihrer Freiheit beschränkt, unrechtmäßig Gewalt gegen sie ausübt und sie durch Steuererhebung beraubt. Ihrer Meinung nach profitieren diejenigen vom Staat, die den größten Einfluss auf ihn haben, auf Kosten derjenigen mit weniger Einfluss. Der Staat sei daher eine unsoziale Einrichtung. In ihrer Staatskritik nehmen sie sowohl radikal liberale, libertäre und soziologische als auch ethische und wirtschaftswissenschaftliche Argumente für sich in Anspruch. Der Begriff Anarchokapitalismus wurde erstmals von Murray Rothbard (1926–1995) verwendet. Zentral in Rothbards Theorie sind die Souveränität des Individuums und das Nichtaggressionsprinzip. Rothbard betonte aber, dass sein Begriff Anarchokapitalismus nichts mit Anarchismus gemein habe. (de)
- Αναρχοκαπιταλισμός ή αναρχισμός της ελεύθερης αγοράς αποκαλείται το ρεύμα εκείνο του φιλελεύθερου καπιταλισμού που αρνείται την ύπαρξη του κράτους, ως αυτόνομου μηχανισμού εξουσίας επί της κοινωνίας και δέχεται την ύπαρξη του συστήματος της οικονομίας της ελεύθερης αγοράς και του κινήτρου του χρηματικού κέρδους ως μοχλού της ανθρώπινης δραστηριότητας. Οι κύριοι θεωρητικοί του αναρχοκαπιταλισμού οραματίζονται ένα κοινωνικό μοντέλο στηριγμένο αποκλειστικά στην ατομική και στην ιδιωτική πρωτοβουλία. Οι βασικοί τους στόχοι είναι η διαμόρφωση ενός δικαίου στηριγμένου στα αρνητικά δικαιώματα και την ιδιωτικοποίηση όλων των κρατικών θεσμών με σκοπό την εξάλειψη κάθε μορφής άμεσου εξαναγκασμού έναντι οποιουδήποτε πολίτη. Οι αρχές τους στηρίζονται στην αναβίωση της αυστριακής σχολής οικονομικής σκέψης με προσήλωση στα φυσικά δικαιώματα και στη λοκιανή κοσμοθέαση. Ο αναρχοκαπιταλισμός έχει συνδεθεί με τον κλασικό φιλελευθερισμό, ως πιο συνεπής εκδοχή του τελευταίου, ενώ οι περισσότεροι σοσιαλιστές αναρχικοί θεωρητικοί έχουν αμφισβητήσει το κατά πόσον αποτελεί πραγματικά κάποια τάση του αναρχισμού. Υπήρξαν αναρχοατομικιστές και μουτουαλιστές οι οποίοι αποδέχονταν την ελεύθερη αγορά ως φυσικό τρόπο διανομής των παραγόμενων αγαθών, αλλά μέσα στα πλαίσια ενος κοινώνικου συμβολαίου οργανωμένου ισότιμα και αντιιεραρχικά και όχι βασισμένο στον καπιταλισμό και το κίνητρο του χρηματικού κέρδους. Στον αγγλοσαξονικό κόσμο ο αναρχοκαπιταλισμός αποκαλείται και ελευθεριακός χώρος ή ελευθερισμός («libertarianism») λόγω του οτι στα μέσα του 20ου αιώνα ο Μάρεϊ Ρόθμπαρντ απο τους πρωτεργάτες της αναβίωσης της αυστριακής σχολής οικονομικής σκέψης στις ΗΠΑ προσεταιρίστηκε τον συγκεκριμένο όρο από τους γάλλους ελευθεριακούς σοσιαλιστές (αναρχικούς) του 19ου αιώνα. Ο ίδιος ο Ρόθμπαρντ περιέγραψε αυτή τη νέα χρήση των λέξεων ανοιχτά ως «κατάκτηση» από τους εχθρούς του, λέγοντας «για πρώτη φορά στη μνήμη μου, εμείς, "η πλευρά μας" , οικειοποιηθήκαμε μια κρίσιμη λέξη από τον εχθρό. Ο όρος "ελευθεριακοί" ήταν από καιρό απλά μια ευγενική λέξη για τους αριστερούς αναρχικούς, δηλαδή για τους αναρχικούς κατά της ιδιωτικής ιδιοκτησίας, είτε της κομμουνιστικής είτε της συνδικαλιστικής σχολής. Αλλά τώρα τον έχουμε αναλάβει εμείς ». Όμως στον αγγλοσαξονικό κόσμο όρος ελευθερισμός (ή ο ελευθεριακό χώρος) έχει πολλές έννοιες, ο αναρχοκαπιταλισμός είναι μια ακραία ελευθεριακή έκφανση του δεξιού παρακλαδιού του, ενώ μπορεί οικονομικά να έχει δεξιά ή αριστερά χαρακτηριστικά και δεν είναι απαραίτητα υπέρ της κατάργησης του κράτους. (el)
- Anarcho-capitalism (or, colloquially, ancap) is an anti-statist, libertarian, and anti-political philosophy and economic theory that seeks to abolish centralized states in favor of stateless societies with systems of private property enforced by private agencies, the non-aggression principle, free markets and the right-libertarian interpretation of self-ownership, which extends the concept to include control of private property as part of the self. In the absence of statute, anarcho-capitalists hold that society tends to contractually self-regulate and civilize through participation in the free market, which they describe as a voluntary society involving the voluntary exchange of services and goods. In a theoretical anarcho-capitalist society, the system of private property would still exist and be enforced by private defense agencies and/or insurance companies selected by customers which would operate competitively in a market and fulfill the roles of courts and the police. According to many anti-capitalist modern anarchist schools of thought, the word "anarchy" is sometimes considered to be the antithesis of hierarchy, therefore, "anarcho-capitalism" is sometimes considered to be a term with differences philosophically to what they personally consider to be true anarchism, as an Anarcho-Capitalist society would inherently contain hierarchy – though said hierarchy is largely considered consensual. This point is typically responded to by Anarcho-Capitalists by pointing out that etymologically, "anarchy" simply means "the absence of government," and by arguing that the stark difference between "government" and "governance" be considered; thus, many believe the philosophy's common name is indeed consistent, as it promotes private governance, but is vehemently anti-government. "I define anarchist society as one where there is no legal possibility for coercive aggression against the person or property of any individual. Anarchists oppose the State because it has its very being in such aggression, namely, the expropriation of private property through taxation, the coercive exclusion of other providers of defense service from its territory, and all of the other depredations and coercions that are built upon these twin foci of invasions of individual rights." -Murray Rothbard in Society Without a State According to its proponents, various historical theorists have espoused philosophies similar to anarcho-capitalism, but the first person to use the term anarcho-capitalism was Murray Rothbard, in the 1940s. Rothbard, a leading figure in the 20th-century American libertarian movement, synthesized elements from the Austrian School, classical liberalism and 19th-century American individualist anarchists and mutualists Lysander Spooner and Benjamin Tucker while rejecting the labor theory of value. Rothbard's anarcho-capitalist society would operate under a mutually agreed-upon "legal code which would be generally accepted, and which the courts would pledge themselves to follow". This legal code would recognize contracts between individuals, private property, self-ownership and tort law in keeping with the non-aggression principle. Rothbard views the power of the state as unjustified, arguing that it restricts individual rights and prosperity, and creates social and economic problems. Anarcho-capitalists and right-libertarians cite several historical precedents of what they believe to be examples of quasi-anarcho-capitalism, including the Republic of Cospaia, Acadia, Anglo‐Saxon England, Medieval Iceland, the American Old West, Gaelic Ireland, and law merchant, admiralty law, and early common law. Anarcho-capitalism is distinguished from minarchism, which advocates a night-watchman state limited to protecting individuals from aggression and enforcing private property. Anarcho-capitalism is also distinguished from mainstream anarchism, an anti-capitalist movement that opposes unnecessary coercion and hierarchy, and social anarchism, a branch of anarchism that sees individual freedom as interrelated with mutual aid. Unlike most anarchists, anarcho-capitalists support private property and private institutions. Anarcho-capitalists also reject the libertarian socialist economic theories of anarchism, arguing that they are inherently authoritarian or require authoritarianism to achieve, while believing that there is no coercion under capitalism. Despite its name, anarcho-capitalism lies outside the tradition of the vast majority of anarchists school of thoughts and is more closely affiliated with capitalism, right-libertarianism and classical liberalism. Traditional anarchist schools of thought oppose and reject capitalism, and consider "anarcho-capitalism" to be a contradiction in terms, although some, including anarcho-capitalists and right-libertarians, have argued that anarcho-capitalism is a form of anarchism. Anarcho-capitalism is usually seen as part of the New Right. (en)
- Anarki-kapitalismo aŭ anarĥi-kapitalismo (ankaŭ nomita anarkiismo de privataj posedaĵoj, libermerkata anarkiismo aŭ anarki-liberalismo) estas sintezo de individuisma anarkiismo kaj klasika liberalismo (vidu libertarianismo), kiu opinias, ke ĉiaj formoj de registaro estas nenecesaj kaj malutilaj, inkluzive (aŭ precipe) pri aferoj pri justeco kaj protektado. Anarki-kapitalistoj antaŭenigas posedrajtojn de individuoj kaj liberajn merkatojn, kiel manieron por organizi ĉiajn servojn, inkluziveĉiujn al kiuj registaroj pretendas , ekzemple policon, justicon kaj la armeon. Ili opinias ke la difino deposedrajtoj per kontraktoj kaj estas la universala meĥanismo por solvi konfliktojn. Ili rigardas kapitalismajn kiuj estas bazitaj sur volontaj kontraktoj kiel pravan kaj efikan manieron per kiu homoj povas organiziĝi; kaj ili rigardas la liberecon por elekti konkurencan firmaegon aŭ por enkonkurenci sin mem, kiel universalan manieron por konservi kaj antaŭenigi kvaliton de servoj. Ili neasĉiajn formojn de registara regado, impostadon aŭ reguligadon. Anarki-kapitalismo do estas formo de anarkiismo, sed ĝi estas radikale malsama de la formo de anarkiismo kiu estas konata kielsociala anarkiismo. Anarki-kapitalistoj kaj sociala anarkiistoj unue opinias ke la aliaj grave miskomprenas la naturon de potenco, kaj plue la naturon deanarkiismo. Ambaŭ ne uzas anarkion kun la senco de ĥaoso kaj malordo. (eo)
- El anarcocapitalismo (conocido también como anarquismo de libre mercado, anarquismo libertario, anarquismo de propiedad privada o anarcoliberalismo) es una filosofía política que promueve la anarquía — entendida como sociedad organizada sin Estado — y la protección de la soberanía del individuo por medio de la propiedad privada y el mercado libre. En una sociedad anarcocapitalista, la policía, los tribunales y todos los otros servicios de seguridad se prestarían por parte de competidores de financiación privada en lugar de a través de impuestos, y el dinero sería proporcionado privada y competitivamente en un mercado abierto. Por lo tanto, las actividades personales y económicas, en el anarcocapitalismo serían reguladas por la ley de gestión privada, en lugar de a través de la ley de gestión política. Los principios de la ética política de los anarcocapitalistas surgen, por lo general, de la idea de propiedad de uno mismo y el principio de no agresión, que significan respectivamente el derecho al dominio sobre uno mismo y sus bienes y la prohibición de la coacción o el fraude en contra de personas y sus bienes. Los anarcocapitalistas consideran que el derecho de propiedad es el único que puede viabilizar materialmente el derecho individual, y que la existencia del Estado es contradictoria con la existencia de ambos derechos. En la ética política anarcocapitalista lo importante es cómo la propiedad es adquirida y transferida; que indica que la única forma justa de adquirir una propiedad es a través de la apropiación original basada en el trabajo, el intercambio voluntario (ej. comercio), y la donación. Si bien la finalidad del anarcocapitalismo es maximizar la libertad individual y la prosperidad, esta idea reconoce la solidaridad y los acuerdos comunales como parte de la misma ética voluntaria. A partir de estas premisas, los anarcocapitalistas derivan como consecuencia lógica el rechazo al Estado —como institución que ejerce el monopolio del poder legitimado— y la adopción de la libre empresa, donde agencias privadas ofrecerían un mercado de servicios —ley y seguridad incluidos— para los individuos. Esta corriente política aparece durante la segunda mitad del siglo xx dentro del libertarismo y a su vez es una forma de anarquismo contemporáneo poco emparentado con el anarquismo histórico pero que toma ideas del antiguo anarquismo individualista estadounidense del siglo XIX descartando su teoría del valor-trabajo que se sustituye por la teoría del valor subjetivo aportada por la revolución marginalista en la ciencia económica, usualmente desde el enfoque de la escuela austriaca cuyo teoría económica aplica la lógica filosófica a las ciencias sociales. En algunos casos también basa sus argumentos de política económica y economía política en teorías como el análisis económico del derecho o la teoría de la elección pública. En el plano filosófico moral el fundamento puede ser una defensa iusnaturalista o consecuencialista de la libertad individual y la libertad negativa, o puede recurrir a otras premisas como por ejemplo la ética de la argumentación o el contractualismo. (es)
- Anarkokapitalismoa anarkia bultzatzen duen mugimendua da, berau Estatuaren desagerpena bezala ulertuta eta norbanakoen askatasuna jabetza pribatuaren eta merkatu librearen bitartez lortuz. (eu)
- L’anarcho-capitalisme ou capitalisme libertarien est un courant de pensée politique qui remet en cause l’existence de l’État. Il se distingue notamment des autres courants de l'anarchisme en faisant de la propriété privée la valeur cardinale de son système. (fr)
- Anarko-kapitalisme (juga disebut sebagai anarkisme pasar bebas, anarkisme pasar, anarkisme properti swasta) adalah filsafat politik yang menganjurkan penghapusan negara dalam mendukung kedaulatan individu dalam pasar bebas. Dalam sebuah masyarakat anarko-kapitalis, penegakan hukum, pengadilan, dan semua layanan keamanan lainnya akan dioperasikan oleh daripada terpusat melalui perpajakan wajib. Uang, bersama dengan semua barang dan jasa lainnya, akan secara pribadi dan kompetitif disediakan di pasar terbuka. Oleh karena itu, kegiatan pribadi dan ekonomi di bawah anarko-kapitalisme akan diatur oleh organisasi penyelesaian sengketa berbasis korban dalam dan hukum kontrak, bukan oleh undang-undang melalui hukuman dan penyiksaan di bawah monopoli politik. (in)
- 無政府資本主義（むせいふしほんしゅぎ、英: Anarcho-capitalism、アナルコ・キャピタリズム、アナーコ・キャピタリズム）は、右派リバタリアンによる政治思想で、自由市場の自治を重視し、国家の廃止を提唱する。リバタリアン・アナーキー、リバタリアン・アナキズム、ボランティアリズム、私有財産無政府主義、市場無政府主義、自由市場無政府主義などとも呼ばれている。マレー・ロスバードがこの名称を最初に使った。 無政府資本主義の社会では、警察や裁判所など全ての治安サービスは税金によってではなく「民間の防衛・警備会社」によって提供され、通貨は公開市場で民間の競合する銀行によって供給される。従って、無政府資本主義の下では個人や経済活動は、政治によってよりも、私法と契約によって管理される。 (ja)
- 무정부 자본주의(無政府資本主義, 영어: Anarcho-capitalism)는 자본주의와 사적 소유권을 옹호하면서 이들에 간섭하는 중앙 정부의 필요성을 부정하는 이념이다. 이에 의하면 법은 오직 와 개인 사이의 계약과 관련된 정책을 조율해야 한다. 이러한 근거로부터 출발해 아나르코자본주의는 국가를 주체적 개인에 대한 구조적 대립 세력으로 인식해 이를 거부하며 무정부적 자유 방임(laissez-faire) 자본주의를 추구한다. 아나코자본주의자들은 비자발적으로 징세되는 세금으로 운영되는 정부의 서비스 독점을 자유로운 사기업 경쟁체제로의 교체를 요구한다. 그리하여 이들은 모든 부와 서비스들, 이를테면 헌법, 법률, 치안 등은 오직 자유 시장의 구조를 통해서만 제공되어야 한다고 믿는다. (ko)
- Per anarcocapitalismo (neologismo composto dal confisso anarco- aggiunto al s. m. capitalismo) si intende una filosofia politica e teoria politico-economica promossa dall'economista della scuola austriaca di economia Murray N. Rothbard (1926–1995), che consiste in una forma estrema di capitalismo laissez-faire a favore dei proprietari di beni immobili, operanti sotto la protezione di agenzie di sicurezza private. I pensieri controversi dei teorici di questa filosofia politica sono stati al centro di dibattito. Le idee principali che hanno suscitato scalpore comprendono: (i) la vendita e il traffico di minori; (ii) il lavoro infantile; (iii) la schiavitù; e (iv) la possibilità dei proprietari di immobili di stabilire comunità private contrattuali timocratiche, ove sia possibile "rimuovere fisicamente" i dissidenti politici, gli omosessuali e attuare la segregazione (tramite clausole restrittive). Contrariamente a quanto affermato dai suoi fautori, secondo lo scrittore britannico Paul Birch, le corti private dell'anarcocapitalismo non sarebbero nient'altro che degli Stati ultraminimali; Birch sostiene che: «Un tribunale che detiene un monopolio naturale (o quasi) all'interno di una regione è de facto uno Stato». La struttura politica di questi mini-Stati, afferma Birch, dipende dalle "disposizioni interne dei tribunali in questione" (ad esempio una privately owned court, sarebbe de facto una monarchia mentre una joint-stock court, una sorta di repubblica), specificando che non sarebbero degli Stati-nazione ma delle città-Stato. L'anarcocapitalismo fa parte degli orientamenti estremi della filosofia politica del libertarismo di destra: è descritto da James Stout del Poynter Institute come parte dell'estrema destra negli Stati Uniti, dai ricercatori del Southern Poverty Law Center (SPLC) come parte dell'alt-right e dal politologo Andrew Vincent come parte della New Right. Leah Nelson del SPLC ha anche descritto gli anarcocapitalisti come i "cugini del patriot movement". I sostenitori dell'anarcocapitalismo sono comunemente conosciuti con l'appellativo di ancap, che è il portmanteau di anarco e capitalista. (it)
- Anarchokapitalisme is een politieke filosofie die de afschaffing van de staat beoogt ten voordele van zelfeigendom, privébezit en de vrije markt. Anarchokapitalisten zijn van mening dat de samenleving, bij gebrek aan wetten (in de vorm van decreten en wetgeving), neigt om zichzelf contractueel te reguleren en te civiliseren via de discipline van de vrije markt (in wat de voorstanders ervan beschrijven als een vrijwillige samenleving). (nl)
- Anarchokapitalizm (znany również jako „akap” lub „ankap”) – libertariański i indywidualistyczny system polityczny, która opowiada się za eliminacją monopolu usług państwa na rzecz prywatnych agencji ochrony na wolnym rynku. Twórcą tego terminu jest amerykański ekonomista, historyk i teoretyk polityczny Murray Rothbard. W społeczeństwie anarchokapitalistycznym egzekwowanie prawa, sądy i wszystkie inne usługi bezpieczeństwa byłyby zapewniane przez prywatne podmioty gospodarcze, takie jak prywatne agencje ochrony. Pomimo swojej nazwy, anarchokapitalizm przeważnie nie jest uznawany za formę anarchizmu. Anarchokapitaliści opowiadają się za społeczeństwem opartym na dobrowolnej wymianie dobrami i usługami (w tym pieniądzem, dobrami konsumpcyjnymi, gruntami i dobrami inwestycyjnymi). Uznają także działalność charytatywną i wspólnotową za część działań dobrowolnych (nieagresywnych). Chociaż anarchokapitaliści są znani z tego, że domagają się prawa do własności prywatnej (zindywidualizowanej lub wspólnej niepublicznej), niektórzy proponują, że niepaństwowa własność publiczna lub wspólnota może również istnieć w społeczeństwie anarchokapitalistycznym. Istotne jest dla nich, iż jest ona nabywana i przekazywana bez pomocy lub przeszkody ze strony państwa. Anarchokapitalistyczni libertarianie uważają, że jedynym sprawiedliwym lub najkorzystniejszym ekonomicznie sposobem nabycia własności jest dobrowolny handel, darowizna lub pierwotne zawłaszczanie oparte na pracy, a nie agresja lub oszustwo. Anarchokapitaliści postrzegają kapitalizm wolnorynkowy jako podstawę wolnego i dostatniego społeczeństwa. Według Rothbarda różnica między wolnorynkowym kapitalizmem a „państwowym kapitalizmem” jest jak różnica między „pokojową, dobrowolną wymianą” a zmawiającym się partnerstwem między biznesem a rządem, który używa przymusu, aby podkopać wolny rynek. „Kapitalizmu”, zgodnie z definicją anarchokapitalistów, nie należy mylić z państwowym kapitalizmem, kapitalizmem kolektywnym, korporacjonizmem lub współczesnymi gospodarkami mieszanymi, w których naturalne zachęty i czynniki zniechęcające do rynku są wypaczane przez interwencję państwa. Opowiadają się za utrzymaniem i sprywatyzowaniem wszystkich funkcji państwa, opierając się na przekonaniu, że państwa są agresywnymi bytami „kradnącymi własność” (określenie, które anarchokapitaliści wykorzystują wobec opodatkowania i wywłaszczenia), inicjują agresję, są „przymusowym monopolem na użycie siły”, wykorzystywanym, by przynieść korzyści wybranym przedsiębiorstwom i osobom fizycznym kosztem innych, „tworzyć monopole”, ograniczenia handlu i ograniczenia wolności osobistych – między innymi za pomocą prawa antynarkotykowego, obowiązkowej edukacji, poboru do wojska, przepisów dotyczących żywności. Uścisk nieskrępowanego kapitalizmu prowadzi do znacznego napięcia między anarchokapitalistami i anarchistami, którzy postrzegają kapitalizm i wolny rynek jako tylko innego rodzaju autorytety. Anarchiści na ogół uważają anarchokapitalizm za wewnętrznie sprzeczny z definicji i oksymoron. (pl)
- Ана́рхо-капитали́зм — политическая идеология, выступающая за ликвидацию государства и других принудительных социальных институтов в пользу индивидуального суверенитета в условиях свободного рынка. Центральным постулатом анархо-капитализма является принцип ненападения, декларирующий добровольное рыночное решение всех социальных проблем и потребностей, в том числе и общественную потребность в законе и порядке. В этом смысле, термин «анархо-капитализм» часто является синонимом «либертарианства» — системы ценностей, развивавшейся с 1960-х годов, основанной на идее свободы как отсутствия агрессии и принуждения. Анархо-капитализм отрицает государство как оседлого бандита и выступает против его финансирования в виде налогообложения. Сторонники учения стремятся к обеспечению защиты личной свободы и частной собственности без участия государства, с помощью частных предпринимателей и предприятий (организаций), строящих свою деятельность на мотивах получения прибыли. Термин «анархо-капитализм» был введён Мюрреем Ротбардом, который в шестидесятых годах синтезировал положения австрийской школы экономики, классического либерализма и американских индивидуалистических анархистов XIX века Лисандра Спунера и Бенджамина Такера (отвергая при этом их трудовую теорию ценности и нормы, которые из неё следуют) в новую политическую философию. Хотя некоторые историки, включая и самого Ротбарда, прослеживают корни данного анархистского направления до середины XIX столетия в работах рыночных теоретиков, таких как Густав де Молинари (Gustave de Molinari). Анархо-капитализм испытал на себе влияние таких про-рыночных теоретиков, как Молинари, Фредерик Бастиа и Роберт Нозик, а также американских теоретиков индивидуализма, таких как Бенджамин Такер и Лисандр Спунер. Продуманная форма анархистского индивидуализма, она отличается от индивидуализма «Бостонских анархистов» XIX столетия своим отрицанием трудовой теории стоимости (и её нормативные значения) в пользу неоклассической или австрийской школы маржиналистского направления. В свою очередь анархо-капиталистические идеи способствовали развитию агоризма, волюнтаризма и криптоанархизма. Есть институты, очень тесно связанные с капиталистическим анархизмом: и Институт Людвига фон Мизеса. Анархо-капитализм, наряду с минархизмом, является одним из двух столпов либертарианства, а именно идеологическим ориентиром, в то время как минархизм является практикой либертарианства в контексте существования института государства. Анархо-капитализм также отличен от других видов анархизма, которые стремятся отменить частную собственность и другие аспекты капитализма. (ru)
- Anarkokapitalism eller, enligt vissa, marknadsanarkism (en form av individualanarkism) är en politisk filosofi som förespråkar ett statslöst samhälle med privat äganderätt. Medan den klassiska anarkismen förespråkar statens och kapitalismens avskaffande skiljer sig anarkokapitalismen i det att den enskilde förutom suveränitet över sig själv har rätt till privat egendom (kapital) och förespråkar därför att polisväsende, domstolsväsende, försvarsmakt och alla andra säkerhetstjänster skall drivas privat genom frivillig finansiering på en fri marknad snarare än genom obligatorisk beskattning, fullständig avreglering av personliga och ekonomiska aktiviteter som inte inkräktar på andra människors privatliv, och en självreglerande marknad. Anarkokapitalismen som ideologi får frekvent kritik för att vara en oxymoron eftersom privategendom, menar klassiska anarkister, står i ett motsatsförhållande till anarkism per definition. Sann anarkism, hävdar de, måste motsätta sig alla former av hierarkiska system och auktoritära strukturer.Anarkokapitalister eftersträvar ett samhälle baserat på frivillig handel med privategendom (inklusive pengar, varor, jord och kapital) och tjänster för att maximera individernas frihet och välstånd, men värdesätter även social välfärd, välgörenhet och gemensamma anordningar som del av samma etik. Även om anarkokapitalister är kända för att hävda rätten till privategendom, så kan icke-statlig gemensam egendom samexistera i ett anarkokapitalistiskt samhälle. Det viktiga är att denna egendom förvärvas och överförs utan hjälp eller hinder från staten. Anarkokapitalistiska libertarianer anser att det enda legitima sättet att förvärva egendom på är genom frivillig handel, gåvor, eller arbetsbaserat ursprungligt förvärv, snarare än genom våld eller bedrägeri. Murray Rothbard myntade termen anarkokapitalism för att särskilja det från anarkism som förespråkar kollektivt ägande och motsätter sig alla typer av hierarkier. Anarkokapitalister ser den fria kapitalismen som grunden för ett fritt samhälle. Rothbard definierade oreglerad kapitalism som "fredligt ömsesidigt utbyte", till skillnad från "korporativism" som han definierade som ett hemlighetsfullt partnerskap mellan näringsliv och regering som utövar våld för att underminera den fria marknaden. "Kapitalism", i anarkokapitalisters användning av begreppet, bör inte förväxlas med statlig monopolkapitalism, korrumperad kapitalism, korporativism eller nutida blandekonomi, där incitament skapas och avlägsnas genom statlig intervention. Anarkokapitalster förkastar således staten, på grund av uppfattningen att stater är aggressiva entiteter som stjäl egendom (genom beskattning och expropriering), initierar våldshandlingar, har våldsmonopol, använder sin tvångsmakt till att gynna vissa företag och individer på bekostnad av andra, skapar monopol, begränsar handeln, och personliga friheter genom droglagar, obligatorisk undervisning, värvning, lagar om mat och moral och så vidare. Anarkokapitalisters positiva förhållande till kapitalism utgör en stark spänning mellan dem och socialanarkister, som tenderar att misstro marknaden och anse att kapitalism till sin natur är auktoritär och följaktligen oförenlig med anarkistiska ideal. Den första välkända varianten av anarkokapitalism formulerades av ekonomen och libertarianen Murray Rothbard i mitten av 1900-talet. Rothbard försökte förena delar från den österrikiska ekonomiska skolan, klassisk liberalism och tankarna hos de amerikanska individualanarkisterna Lysander Spooner och Benjamin Tucker (även om han förkastade deras arbetsvärdeteori och de normativa implikationer de drog från den). I den rothbardianska anarkokapitalismen skulle en libertariansk "juridisk kodex", som domstolarna svor sin trohet till, först accepteras allmänt. Denna juridiska kodex skulle erkänna individens suveränitet och principen om icke-aggression. I David D. Friedmans anarkokapitalism skulle däremot lagsystemen produceras för profit på en fri marknad, som han ansåg skulle leda till ett allmänt, om inte absolut, fritt samhälle. Rothbard grundade sin filosofi på en absolutistisk naturrätt, men gav även ekonomiska förklaringar till varför han ansåg att anarkokapitalism var att föredra även av pragmatiska skäl. Friedman hävdar att han inte förespråkar absoluta rättigheter, men att han heller inte är utilitarist, även om han anser att "utilitaristiska argument vanligtvis är det bästa försvaret av libertarianska åsikter". Hans-Hermann Hoppe använder i sin tur "diskursetik" som försvar av anarkism baserad på privat ägande, vilket mer liknar Rothbards anarkokapitalism. (sv)
- Anarcocapitalismo (também conhecido como anarquismo de livre mercado ou anarquismo de propriedade privada) é uma filosofia política e teoria econômica libertária que defende o direito a soberania do indivíduo através da propriedade privada e do livre mercado. Os anarcocapitalistas buscam abolir os estados centralizados em favor de sociedades sem estado com sistemas de propriedade privada aplicados por agências privadas, pelo princípio da não agressão, por livres mercados e sob a interpretação libertária capitalista de autopropriedade. Os anarcocapitalistas sustentam que a sociedade tende a se autorregular e civilizar contratualmente através da participação no livre mercado, que eles descrevem como uma sociedade voluntária envolvendo a troca voluntária de serviços e bens. Em uma sociedade anarcocapitalista, o sistema de propriedade privada ainda existiria e seria aplicado por agências privadas de defesa e/ou seguradoras selecionadas por clientes que operariam competitivamente em um mercado e cumpririam os papéis dos tribunais e da polícia. O dinheiro e as moedas correntes seriam fornecidos de forma privada e competitiva num mercado aberto, através de um sistema bancário livre. Desta forma, as atividades pessoais e econômicas do anarcocapitalismo seriam reguladas através de gestão e direito privado. O anarcocapitalismo é geralmente visto como parte do movimento social da Nova Direita. A sociedade anarcocapitalista operaria sob um "um código legal que seja aceito em termos gerais, e que os tribunais se comprometeriam a respeitar. O código legal justamente insistiria no princípio libertário de que nenhuma agressão deve ser cometida contra pessoa ou propriedade, definiria os direitos de propriedade de acordo com o princípio libertário, e estabeleceria as regras de evidência (tais como código legal mutuamente acordado que seria geralmente aceito e que os tribunais se comprometeriam a seguir". Este código legal reconheceria contratos entre indivíduos, propriedade privada, autopropriedade e lei sobre danos de acordo com o princípio da não agressão. Rothbard vê o poder do Estado como injustificado, argumentando que restringe os direitos individuais e a prosperidade, agregando problemas sociais e econômicos. A primeira pessoa a usar o termo anarcocapitalismo foi Murray Rothbard, na década de 1940. Rothbard, uma figura de destaque no movimento libertário americano do século XX, sintetizou elementos da Escola Austríaca, liberalismo clássico, de anarquistas individualistas e mutualistas americanos do século XIX, como Lysander Spooner e Benjamin Tucker, ao mesmo tempo enquanto rejeitando a teoria do valor-trabalho. O anarcocapitalismo distingue-se do minarquismo, que defende um estado mínimo a qual é limitado unicamente a impor a propriedade privada e a proteger os indivíduos da agressão. O anarcocapitalismo também se distingue e não possui relação com o anarquismo histórico, movimento esseanticapitalista que se opõe à coerção e hierarquia e é anticapitalista. Apesar de seu nome, o anarcocapitalismo está fora da tradição do anarquismo e está mais intimamente associado ao capitalismo, ao libertarianismo de direita e ao liberalismo clássico. As escolas de pensamento anarquistas tradicionais se opõem e rejeitam o capitalismo, e consideram o "anarco + capitalismo" uma contradição em termos, embora alguns anarcocapitalistas tenham argumentado que o anarco-capitalismo é uma forma de anarquismo. Desta forma, o "libertarianismo" Anarcocapitalista proposto por Rothbard é oposto ao anarquismo. Ressalta-se, então, que o termo libertário, originalmente fora utilizado para designar os reais praticantes do anarquismo, sendo deturpado a posteriori como forma de designação dos praticantes e adeptos dos ideais do anarcocapitalismo. Na ética política anarcocapitalista, o importante é como a propriedade é adquirida, mantida e transferida; o que indica que a única maneira justa de adquirir uma propriedade é através da apropriação original baseada no trabalho, troca voluntária (por exemplo, comércio e doação). Embora o objetivo do anarcocapitalismo seja maximizar a liberdade individual e a prosperidade, essa ideia reconhece os acordos solidários e comunais como parte da mesma ética voluntária. A partir dessas premissas, os anarcocapitalistas derivam como consequência lógica a rejeição total do Estado — como uma instituição que exerce o monopólio do poder sobre os habitantes de determinada região (em geral: país/nação/reino), onde seus representantes de governo afirmam ser legítimo — e a adoção da livre iniciativa, onde as agências privadas ofereceriam um mercado de serviços — empréstimos e segurança pública incluídos — para os indivíduos. Esta corrente política aparece durante a segunda metade do século XX dentro do libertarianismo. Utiliza-se da lei da utilidade marginal da revolução marginalista na economia e geralmente incorpora a abordagem da escola austríaca como método de análise das ciências sociais. Em alguns casos, também baseia seus argumentos econômicos e jurídicos em teorias como a análise econômica do direito ou na teoria da escolha pública. Segundo Hans-Hermann Hoppe, o anarcocapitalismo está sob o plano filosófico moral, onde o fundamento pode ser uma defesa jusnaturalista ou consequencialista da liberdade individual e da liberdade negativa, ou pode recorrer a outras premissas como exemplo da ética argumentativa ou do contratualismo. (pt)
- Ана́рхо-капіталі́зм — анархо-індивідуалістична політична філософія, яка виступає за усунення держави та піднесення автономного індивіду на вільному ринку. В анархо-капіталістичному суспільстві поліція, суди та інші служби забезпечення безпеки надаються конкурентними компаніями (наприклад, приватні охоронні агенції) з добровільним фінансуванням, а не через примусове оподаткування, а гроші пропонують на вільному ринку приватні підприємці. Згідно з баченням анархо-капіталістів, особиста та економічна діяльність регулюватиметься природними законами ринку та приватними законами, а не політикою. У цьому сенсі, термін «анархо-капіталізм» часто є синонімом «лібертаріанства» — системи цінностей, що розвивалася з 1960-х років, заснованої на ідеї свободи — відсутності агресії й примусу. Анархо-капіталізм вважає державу «бандитом» і виступає проти оподаткування. Прихильники вчення прагнуть до забезпечення захисту особистої свободи й приватної власності без участі держави, за допомогою приватних підприємців і підприємств (організацій), які будують свою діяльність для прибутку. Термін «анархо-капіталізм» був введений Мюрреєм Ротбардом, який в 1960-х роках сформолював положення австрійської школи економіки, класичного лібералізму й американських індивідуалістичних анархістів XIX століття Лісандра Спунера і Бенджаміна Такера (відкидаючи при цьому трудову теорію власності і норми, які з неї випливають) в нову політичну філософію. Хоча деякі історики, включаючи й самого Ротбарда, простежують коріння даного анархістського спрямування до середини XIX століття в працях ринкових теоретиків, наприклад в Густава де Молінарі. На анархо-капіталізм впливали проринкові теоретики: Молінарі, Фредерік Бастіа та Роберт Нозік, а також американські теоретики індивідуалізму (Бенджамін Такер і Лісандр Спунер). Сучасна форма анархістського індивідуалізму відрізняється від індивідуалізму «Бостонських анархістів» XIX століття своїм запереченням трудової теорії вартості (і її значення), надаючи перевагу неокласичному або маржиналістському напрямку австрійської школи. Своєю чергою анархо-капіталістичні ідеї сприяли розвитку агоризму, волюнтаризму і криптоанархізму. Є інститути, які дуже тісно пов'язані з капіталістичним анархізмом: та . Анархо-капіталізм, поряд з мінархізмом, є одним з двох стовпів лібертаріанства, а саме ідеологічним орієнтиром, в той час, як мінархізм показує роль влади в такому суспільстві. Анархо-капіталізм також відрізняється від інших видів анархізму, які прагнуть скасувати приватну власність й інші аспекти капіталізму. (uk)
- 無政府資本主義（英語：anarcho-capitalism）是一種建立在個人主權概念上的個人主義哲學，持該哲學者要求禁止使用強迫的力量和詐騙的行為。無政府資本主義者認為只有從所有权基準、以及主權個體間自願簽訂的無限制的契約權利所衍生的法律才是正當的。根源於這個基礎上，無政府資本主義反對国家進行不正當的壟斷，以及對於個體主權的侵犯，並支持反中央集權而自由放任的資本主義制度。无政府资本主义者強調對於個人自由與個人所有权的保護，主張廢除以非自願的稅賦來支撐的政府壟斷，而改由人們自願出資的私人公司來提供對於個人自由和財產的保護服務。也因此，他們相信所有的產品和服務—包括對於人們自由和財產的保護都必須經過自由市場的機制來提供。對於無政府資本主義者而言，財產是可以透過自願的貿易、送禮、或拋棄行為來轉換，但若經由非自願的徵收來取得他人財產則是一種非法的方式—無論此種徵收行為是出自其他個體、團體、或是國家都亦然。 無政府資本主義的基本原則是主張沒有國家控制的資本主義制度，而最早提出無政府资本主義一詞的是20世紀中葉奧地利經濟學派的經濟學家及自由意志主義者穆瑞·羅斯巴德，該主張綜合了奧地利經濟學派裡的經濟學、古典自由主義、和19世紀的美國個人無政府主義。羅斯巴德的無政府資本主義理論強調個人主權的至高無上、以及互不侵犯的原則。不過無政府資本主義者之間也有些不同的哲學理論。羅斯巴德也將他的哲學建立在自然法上。至於其他一些人；如大衛·弗里德曼（米爾頓·弗里德曼的儿子）則採取務實的結果主義（功利主义）的方式：主張無政府资本主义應該被採用的理由在於那必然是優於其他制度的選擇。另一方面，新興的學者漢斯-赫爾曼·霍普則以「立論倫理學」來辯護「私人財產無政府主義」的正當性，則更接近羅斯巴德的自然法理論。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- L'anarcocapitalisme és una ideologia política liberal anarquista. Per a l'anarcocapitalisme l'estat és una amenaça permanent per a la llibertat de l'individu, i per tant és aquest qui ha de defensar la seva propietat i integritat. Creuen profundament en què la seva ideologia respon a l'ordre natural del món, i que totes les formes de govern són un artifici per justificar la tirania. (ca)
- Anarkokapitalismoa anarkia bultzatzen duen mugimendua da, berau Estatuaren desagerpena bezala ulertuta eta norbanakoen askatasuna jabetza pribatuaren eta merkatu librearen bitartez lortuz. (eu)
- L’anarcho-capitalisme ou capitalisme libertarien est un courant de pensée politique qui remet en cause l’existence de l’État. Il se distingue notamment des autres courants de l'anarchisme en faisant de la propriété privée la valeur cardinale de son système. (fr)
- Anarko-kapitalisme (juga disebut sebagai anarkisme pasar bebas, anarkisme pasar, anarkisme properti swasta) adalah filsafat politik yang menganjurkan penghapusan negara dalam mendukung kedaulatan individu dalam pasar bebas. Dalam sebuah masyarakat anarko-kapitalis, penegakan hukum, pengadilan, dan semua layanan keamanan lainnya akan dioperasikan oleh daripada terpusat melalui perpajakan wajib. Uang, bersama dengan semua barang dan jasa lainnya, akan secara pribadi dan kompetitif disediakan di pasar terbuka. Oleh karena itu, kegiatan pribadi dan ekonomi di bawah anarko-kapitalisme akan diatur oleh organisasi penyelesaian sengketa berbasis korban dalam dan hukum kontrak, bukan oleh undang-undang melalui hukuman dan penyiksaan di bawah monopoli politik. (in)
- 無政府資本主義（むせいふしほんしゅぎ、英: Anarcho-capitalism、アナルコ・キャピタリズム、アナーコ・キャピタリズム）は、右派リバタリアンによる政治思想で、自由市場の自治を重視し、国家の廃止を提唱する。リバタリアン・アナーキー、リバタリアン・アナキズム、ボランティアリズム、私有財産無政府主義、市場無政府主義、自由市場無政府主義などとも呼ばれている。マレー・ロスバードがこの名称を最初に使った。 無政府資本主義の社会では、警察や裁判所など全ての治安サービスは税金によってではなく「民間の防衛・警備会社」によって提供され、通貨は公開市場で民間の競合する銀行によって供給される。従って、無政府資本主義の下では個人や経済活動は、政治によってよりも、私法と契約によって管理される。 (ja)
- 무정부 자본주의(無政府資本主義, 영어: Anarcho-capitalism)는 자본주의와 사적 소유권을 옹호하면서 이들에 간섭하는 중앙 정부의 필요성을 부정하는 이념이다. 이에 의하면 법은 오직 와 개인 사이의 계약과 관련된 정책을 조율해야 한다. 이러한 근거로부터 출발해 아나르코자본주의는 국가를 주체적 개인에 대한 구조적 대립 세력으로 인식해 이를 거부하며 무정부적 자유 방임(laissez-faire) 자본주의를 추구한다. 아나코자본주의자들은 비자발적으로 징세되는 세금으로 운영되는 정부의 서비스 독점을 자유로운 사기업 경쟁체제로의 교체를 요구한다. 그리하여 이들은 모든 부와 서비스들, 이를테면 헌법, 법률, 치안 등은 오직 자유 시장의 구조를 통해서만 제공되어야 한다고 믿는다. (ko)
- Anarchokapitalisme is een politieke filosofie die de afschaffing van de staat beoogt ten voordele van zelfeigendom, privébezit en de vrije markt. Anarchokapitalisten zijn van mening dat de samenleving, bij gebrek aan wetten (in de vorm van decreten en wetgeving), neigt om zichzelf contractueel te reguleren en te civiliseren via de discipline van de vrije markt (in wat de voorstanders ervan beschrijven als een vrijwillige samenleving). (nl)
- اللاسلطوية الرأسمالية (وقد يسميها البعض لاسلطوية السوق الحر) هي فلسفة سياسية تدعو إلى إزالة الحكومة أو الدولة وإحلال سوق حر تماما مكانها. في المجتمع اللاسلطوي الرأسمالي، ينظر إلى أجهزة الشرطة والقضاء والجيش وجميع أجهزة إحلال الأمن والسلامة الأخرى على أنها شركات خاصة، تتنافس فيما بينها للحصول على رضا الجمهور، وليس كجهة حكومية مدعومة ماديا من قبل نظام ضرائب إجباري على الشعب. لا توجد قوانين وتشريعات في مجتمع لا سلطوي رأسمالي، لأن قوانين الطبيعة للسوق الحر -عكس قوانين الحكومات- ستعمل على إيصال المجتمع لنظام كامل. (ar)
- Anarchokapitalismus je politická a ekonomická teorie, která usiluje o eliminaci státu resp. státního monopolu ve prospěch neregulovaného volného trhu, soukromého vlastnictví, libertariánského výkladu osobní svobody a principu neagrese. Funkce státu jako soudnictví, policie nebo armáda by byly v teoretické anarchokapitaistické společnosti nahrazeny soukromými agenturami, které by si občané platili. Jakožto příklad společnosti blížící se těmto principům anarchokapitalisté často uvádějí středověký Island nebo Spojené státy americké v období tzv. divokého západu. (cs)
- Αναρχοκαπιταλισμός ή αναρχισμός της ελεύθερης αγοράς αποκαλείται το ρεύμα εκείνο του φιλελεύθερου καπιταλισμού που αρνείται την ύπαρξη του κράτους, ως αυτόνομου μηχανισμού εξουσίας επί της κοινωνίας και δέχεται την ύπαρξη του συστήματος της οικονομίας της ελεύθερης αγοράς και του κινήτρου του χρηματικού κέρδους ως μοχλού της ανθρώπινης δραστηριότητας. Οι κύριοι θεωρητικοί του αναρχοκαπιταλισμού οραματίζονται ένα κοινωνικό μοντέλο στηριγμένο αποκλειστικά στην ατομική και στην ιδιωτική πρωτοβουλία. Οι βασικοί τους στόχοι είναι η διαμόρφωση ενός δικαίου στηριγμένου στα αρνητικά δικαιώματα και την ιδιωτικοποίηση όλων των κρατικών θεσμών με σκοπό την εξάλειψη κάθε μορφής άμεσου εξαναγκασμού έναντι οποιουδήποτε πολίτη. Οι αρχές τους στηρίζονται στην αναβίωση της αυστριακής σχολής οικονομικής σκ (el)
- Anarcho-capitalism (or, colloquially, ancap) is an anti-statist, libertarian, and anti-political philosophy and economic theory that seeks to abolish centralized states in favor of stateless societies with systems of private property enforced by private agencies, the non-aggression principle, free markets and the right-libertarian interpretation of self-ownership, which extends the concept to include control of private property as part of the self. In the absence of statute, anarcho-capitalists hold that society tends to contractually self-regulate and civilize through participation in the free market, which they describe as a voluntary society involving the voluntary exchange of services and goods. In a theoretical anarcho-capitalist society, the system of private property would still exi (en)
- Anarki-kapitalismo aŭ anarĥi-kapitalismo (ankaŭ nomita anarkiismo de privataj posedaĵoj, libermerkata anarkiismo aŭ anarki-liberalismo) estas sintezo de individuisma anarkiismo kaj klasika liberalismo (vidu libertarianismo), kiu opinias, ke ĉiaj formoj de registaro estas nenecesaj kaj malutilaj, inkluzive (aŭ precipe) pri aferoj pri justeco kaj protektado. (eo)
- Der Anarchokapitalismus ist eine ökonomische Theorie und politische Philosophie, die für eine allein vom freien Markt, freiwilligen Übereinkünften und freiwilligen vertraglichen Bindungen geprägte Gesellschaftsordnung eintritt. In Abgrenzung zum Minimalstaat strebt er eine reine Privatrechtsordnung (auch Nullstaat) ohne öffentliches Recht an. Er tritt für ein Recht auf Selbstbestimmung und eine weitreichende Verfügungsgewalt über Privateigentum ein, welche nicht durch staatliche Regelungen, sondern allein durch das Selbstbestimmungsrecht anderer eingeschränkt sein sollen. (de)
- El anarcocapitalismo (conocido también como anarquismo de libre mercado, anarquismo libertario, anarquismo de propiedad privada o anarcoliberalismo) es una filosofía política que promueve la anarquía — entendida como sociedad organizada sin Estado — y la protección de la soberanía del individuo por medio de la propiedad privada y el mercado libre. En una sociedad anarcocapitalista, la policía, los tribunales y todos los otros servicios de seguridad se prestarían por parte de competidores de financiación privada en lugar de a través de impuestos, y el dinero sería proporcionado privada y competitivamente en un mercado abierto. Por lo tanto, las actividades personales y económicas, en el anarcocapitalismo serían reguladas por la ley de gestión privada, en lugar de a través de la le (es)
- Per anarcocapitalismo (neologismo composto dal confisso anarco- aggiunto al s. m. capitalismo) si intende una filosofia politica e teoria politico-economica promossa dall'economista della scuola austriaca di economia Murray N. Rothbard (1926–1995), che consiste in una forma estrema di capitalismo laissez-faire a favore dei proprietari di beni immobili, operanti sotto la protezione di agenzie di sicurezza private. I sostenitori dell'anarcocapitalismo sono comunemente conosciuti con l'appellativo di ancap, che è il portmanteau di anarco e capitalista. (it)
- Anarchokapitalizm (znany również jako „akap” lub „ankap”) – libertariański i indywidualistyczny system polityczny, która opowiada się za eliminacją monopolu usług państwa na rzecz prywatnych agencji ochrony na wolnym rynku. Twórcą tego terminu jest amerykański ekonomista, historyk i teoretyk polityczny Murray Rothbard. W społeczeństwie anarchokapitalistycznym egzekwowanie prawa, sądy i wszystkie inne usługi bezpieczeństwa byłyby zapewniane przez prywatne podmioty gospodarcze, takie jak prywatne agencje ochrony. Pomimo swojej nazwy, anarchokapitalizm przeważnie nie jest uznawany za formę anarchizmu. (pl)
- Anarcocapitalismo (também conhecido como anarquismo de livre mercado ou anarquismo de propriedade privada) é uma filosofia política e teoria econômica libertária que defende o direito a soberania do indivíduo através da propriedade privada e do livre mercado. Os anarcocapitalistas buscam abolir os estados centralizados em favor de sociedades sem estado com sistemas de propriedade privada aplicados por agências privadas, pelo princípio da não agressão, por livres mercados e sob a interpretação libertária capitalista de autopropriedade. Os anarcocapitalistas sustentam que a sociedade tende a se autorregular e civilizar contratualmente através da participação no livre mercado, que eles descrevem como uma sociedade voluntária envolvendo a troca voluntária de serviços e bens. Em uma sociedade a (pt)
- Anarkokapitalism eller, enligt vissa, marknadsanarkism (en form av individualanarkism) är en politisk filosofi som förespråkar ett statslöst samhälle med privat äganderätt. Medan den klassiska anarkismen förespråkar statens och kapitalismens avskaffande skiljer sig anarkokapitalismen i det att den enskilde förutom suveränitet över sig själv har rätt till privat egendom (kapital) och förespråkar därför att polisväsende, domstolsväsende, försvarsmakt och alla andra säkerhetstjänster skall drivas privat genom frivillig finansiering på en fri marknad snarare än genom obligatorisk beskattning, fullständig avreglering av personliga och ekonomiska aktiviteter som inte inkräktar på andra människors privatliv, och en självreglerande marknad. Anarkokapitalismen som ideologi får frekvent kritik för a (sv)
- Ана́рхо-капитали́зм — политическая идеология, выступающая за ликвидацию государства и других принудительных социальных институтов в пользу индивидуального суверенитета в условиях свободного рынка. Центральным постулатом анархо-капитализма является принцип ненападения, декларирующий добровольное рыночное решение всех социальных проблем и потребностей, в том числе и общественную потребность в законе и порядке. (ru)
- 無政府資本主義（英語：anarcho-capitalism）是一種建立在個人主權概念上的個人主義哲學，持該哲學者要求禁止使用強迫的力量和詐騙的行為。無政府資本主義者認為只有從所有权基準、以及主權個體間自願簽訂的無限制的契約權利所衍生的法律才是正當的。根源於這個基礎上，無政府資本主義反對国家進行不正當的壟斷，以及對於個體主權的侵犯，並支持反中央集權而自由放任的資本主義制度。无政府资本主义者強調對於個人自由與個人所有权的保護，主張廢除以非自願的稅賦來支撐的政府壟斷，而改由人們自願出資的私人公司來提供對於個人自由和財產的保護服務。也因此，他們相信所有的產品和服務—包括對於人們自由和財產的保護都必須經過自由市場的機制來提供。對於無政府資本主義者而言，財產是可以透過自願的貿易、送禮、或拋棄行為來轉換，但若經由非自願的徵收來取得他人財產則是一種非法的方式—無論此種徵收行為是出自其他個體、團體、或是國家都亦然。 (zh)
- Ана́рхо-капіталі́зм — анархо-індивідуалістична політична філософія, яка виступає за усунення держави та піднесення автономного індивіду на вільному ринку. В анархо-капіталістичному суспільстві поліція, суди та інші служби забезпечення безпеки надаються конкурентними компаніями (наприклад, приватні охоронні агенції) з добровільним фінансуванням, а не через примусове оподаткування, а гроші пропонують на вільному ринку приватні підприємці. Згідно з баченням анархо-капіталістів, особиста та економічна діяльність регулюватиметься природними законами ринку та приватними законами, а не політикою. (uk)
|
