| dbo:abstract
|
- La posición de que los impuestos son robos y, por lo tanto, inmorales, es un punto de vista que se encuentra en varias filosofías de la Economía Política. Marca una desviación significativa del conservadurismo y el liberalismo clásico. Esta posición a menudo es mantenida por anarcocapitalistas, objetivistas, la mayoría de los minarquistas, libertarios de derecha y voluntaristas. Los defensores de esta posición ven los impuestos como una clara violación del principio de no agresión. Según esta opinión, el gobierno transgrede los derechos de propiedad al hacer cumplir la recaudación obligatoria de impuestos, independientemente de la cantidad que pueda ser. Algunos opositores a los impuestos, como Michael Huemer, argumentan que la propiedad legítima de la propiedad debe basarse en lo que él ve como derechos de propiedad natural, no aquellos determinados por la ley del estado. Los defensores de los impuestos argumentan que las nociones de los derechos legales de propiedad privada y el robo están definidos por el marco legal del estado, y por lo tanto, los impuestos estatales no representan una violación de la ley de propiedad, a menos que el impuesto en sí sea ilegal. Algunos defensores de la tributación, como Matt Bruenig, argumentan que la frase "los impuestos son robo" es petición de principio, ya que se basa en presuponer una teoría particular del derecho de propiedad. (es)
- The position that taxation is theft, and therefore immoral, is found in a number of political philosophies considered radical. It marks a significant departure from conservatism and classical liberalism. This position is often held by anarcho-capitalists, objectivists, most minarchists, right-wing libertarians, and voluntaryists. Proponents of this position see taxation as a violation of the non-aggression principle. Under this view, government transgresses property rights by enforcing compulsory tax collection, regardless of what the amount may be. Some opponents of taxation, like Michael Huemer, argue that rightful ownership of property should be based on what he calls "natural property rights", not those determined by the law of the state. Defenders of taxation argue that the notions of both legal private property rights and theft are defined by the legal framework of the state, and thus taxation by the state does not represent a violation of property law, unless the tax itself is illegal. Some defenders of taxation, such as Matt Bruenig, argue that the phrase "taxation is theft" is question-begging, since it relies on presupposing a particular theory of property entitlement. (en)
- 徴税と窃盗（ちょうぜいとせっとう）の同一視は政治哲学の世界においてよく見られる。この観点に立つと、強制的に税を徴収する政府は財産権を侵害していることになる。アウタルキズム（自給自足主義）、アナルコ・キャピタリズム（無政府資本主義）、オブジェクティビズム(客観主義)の信奉者、最小国家主義者の多くが、徴税は非侵害原理に逆らうものと考えている。 19世紀、ライサンダー・スプーナーは徴税は多くの場合脅迫により強制的に行われるため、強盗であると述べた。マレー・ロスバードは『自由の倫理学』において、徴税が窃盗であると断じ、それゆえタックス・レジスタンス（課税への抵抗）は合法であると述べた。「自分の家にやってきて貴重品はどこかと聞いてくる泥棒に対して、道義的に本当のことを答えなければならないはずがない。つまり、国家が同じことをしてきても道義的に本当のことなど答える必要はないのである。たとえば、所得税申告書を記入するときだってそうだ」。 ふつう徴税を肯定する人間はそういった権利の侵害は起きていないと主張する。「窃盗」はそもそも統治機構という文脈のなかで捉えられなければならないというのである。あるいは徴税は社会契約のなかに含まれるという者もいる。徴税は公共財（つまり法と秩序、運輸･通信・エネルギー・インフラ）の資金として必要だという考え方も一般的である。しかし経済学者のなかには徴税がもつ富の再分配という性質に注目し、それが窃盗にきわめて似通ったものであることを指摘するとともに、まさに国のGDPに対する大きな負の影響を及ぼしているという者もいる。 ジョン・ロックに連なる古典的なリベラリズムの流れのなかでも、徴税は窃盗としてみなしうる。『統治二論』でのロックは、権力は統治される側との合意によって生じるものであり、支配者があるとき偶然に産まれるわけではないという立場にある。は『支配者のパラドックス』のなかで、市民はあらゆる権利を有するために、行政体は議員の選挙を通じて自らの権限を被治者たる社会の側から引き出すと論じている。つまりサミュエルスによれば市民は自らが有する権利をただ与えることしかできない。支配者のパラドックスが現前し始めるのは、行政体がそもそも市民が持っていない権利や持つことが出来ない権利を行使するときなのだ。彼によれば、「もし一般市民が有罪となることなく暗殺し、窃盗・監禁・拷問・誘拐・盗聴を行えるとしたら、その権限は政策決定という武器を民主的に保管する政府に委譲されうるということである」。ロック的な自然権の原理からいえば徴税は窃盗とみなされるがゆえに、政府は自分たちの窃盗する権利を市民から獲得しなけらばならないのである。 (ja)
- Налоговый грабёж — термин, используемый противниками налогообложения и выражающий мнение, согласно которому правительство нарушает право собственности путём принудительного взимания налогов. Большинство анархистов-индивидуалистов, либертарианцев и объективистов рассматривают налогообложение как нарушение правительством принципа ненападения. Классический мысленный эксперимент «Как много людей?» ставит проблему определения размера и характеристик группы, которая имеет этическое право облагать налогом. Лев Толстой писал: - Всякий вор знает, что воровство нехорошо... что воровство безнравственно, - со спокойной, самоуверенной, все той же, несколько презрительной улыбкой... сказал Игнатий Никифорович. - Нет, не знает; ему говорят: не воруй, а он видит и знает, что... правительство со всеми своими чиновниками, в виде податей, обкрадывает его не переставая. - Это уже и анархизм, - спокойно определил Игнатий Никифорович... Мюррей Ротбард в «Этике Свободы» утверждает, что так как налогообложение — это грабёж, то, соответственно, легитимно: «Так как никто морально не обязан честно отвечать грабителю, когда он спрашивает, есть ли в чьём-то доме ценные вещи, то никто не обязан честно отвечать и на подобные вопросы, задаваемые государством, когда, например, оно увеличивает налоги». В сомалийском обычном праве, известном как Хир, налогообложение категорически запрещено. (ru)
- Позиція, що оподаткування це грабунок, і тому є аморальним, притаманна деяким напрямкам політичної філософії . Прихильники даної позиції вважають, що дії держави із оподаткування є порушенням принципу ненападу. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Позиція, що оподаткування це грабунок, і тому є аморальним, притаманна деяким напрямкам політичної філософії . Прихильники даної позиції вважають, що дії держави із оподаткування є порушенням принципу ненападу. (uk)
- La posición de que los impuestos son robos y, por lo tanto, inmorales, es un punto de vista que se encuentra en varias filosofías de la Economía Política. Marca una desviación significativa del conservadurismo y el liberalismo clásico. Esta posición a menudo es mantenida por anarcocapitalistas, objetivistas, la mayoría de los minarquistas, libertarios de derecha y voluntaristas. (es)
- The position that taxation is theft, and therefore immoral, is found in a number of political philosophies considered radical. It marks a significant departure from conservatism and classical liberalism. This position is often held by anarcho-capitalists, objectivists, most minarchists, right-wing libertarians, and voluntaryists. (en)
- 徴税と窃盗（ちょうぜいとせっとう）の同一視は政治哲学の世界においてよく見られる。この観点に立つと、強制的に税を徴収する政府は財産権を侵害していることになる。アウタルキズム（自給自足主義）、アナルコ・キャピタリズム（無政府資本主義）、オブジェクティビズム(客観主義)の信奉者、最小国家主義者の多くが、徴税は非侵害原理に逆らうものと考えている。 19世紀、ライサンダー・スプーナーは徴税は多くの場合脅迫により強制的に行われるため、強盗であると述べた。マレー・ロスバードは『自由の倫理学』において、徴税が窃盗であると断じ、それゆえタックス・レジスタンス（課税への抵抗）は合法であると述べた。「自分の家にやってきて貴重品はどこかと聞いてくる泥棒に対して、道義的に本当のことを答えなければならないはずがない。つまり、国家が同じことをしてきても道義的に本当のことなど答える必要はないのである。たとえば、所得税申告書を記入するときだってそうだ」。 (ja)
- Налоговый грабёж — термин, используемый противниками налогообложения и выражающий мнение, согласно которому правительство нарушает право собственности путём принудительного взимания налогов. Большинство анархистов-индивидуалистов, либертарианцев и объективистов рассматривают налогообложение как нарушение правительством принципа ненападения. Классический мысленный эксперимент «Как много людей?» ставит проблему определения размера и характеристик группы, которая имеет этическое право облагать налогом. Лев Толстой писал: - Это уже и анархизм, - спокойно определил Игнатий Никифорович... (ru)
|
